"Основні таксони та їх ієрархія: царство, тип (відділ), клас, ряд (порядок), родина, рід, вид"

Тема. Основні таксони та їх ієрархія: царство, тип (відділ), клас, ряд (порядок), родина, рід, вид.

Мета.
Освітня: сформувати  знання  учнів про основні таксони та їх ієрархію.
Розвиваюча: розвивати уміння логічно мислити, робити висновки та узагальнення, готувати повідомлення.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до живої природи як складової частини біосфери.
Тип уроку. Урок засвоєння знань

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.
Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, бесіда, повідомлення учнів.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний. 
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки
Основні поняття та терміни: систематика, класифікація

            1. Організаційний етап

1.1. Привітання.

1.2. Перевірка готовності класного приміщення до уроку.

1.3. Перевірка готовності учнів до уроку.

1.4. Перевірка присутності учнів.

•               2.              Повідомлення теми, мети і завдань уроку

2.1. Повідомлення теми уроку.

2.2. Визначення мети і завдань уроку.

Мета уроку: ознайомитися із основними таксонами

Завдання уроку:

1. Пригадати основні принципи класифікації.

2. Побудувати схеми сучасної класифікації рослин та тварин.

•               3.              Мотивація навчальної діяльності

                                    Фронтальна бесіда.

  4. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

                                  Тестова перевірка знань.

•               5.              Засвоєння нового матеріалу

                    План пояснення нового матеріалу

   1. Основні таксони – одиниці класифікації.   Розповідь вчителя.

Таксономія - це розділ систематики, який вивчає систему позначення підпорядкованих груп об'єктів. Таксономія оперує такими поняттями як "таксономічна категорія" і "таксон". Поняття "таксономічна категорія" вживається для позначення підпо-рядкованих груп рослин і тварин, які відрізняються за ступеней спорідненості. Таксономічні категорії означають не реальні організми, а ранги їх класифікації чи ступені ієрархії. Таксономічні категорії різного рангу присвоюють конкретним відо-кремленим трупам споріднених організмів - таксонам (від грец. Іахіз -порядок, розташування). Латинські назви таксонів, залежно від кількості слів, поділяються на уніномінальні, біномінальні, триномінальні і складені.

Основні таксономічні ранги (категорії) обов'язково присутні в класифікації будь-якого організму, і є такими:

• Домен (domain)
• Царство (regnum)
• Тип (phylum) (для тварин) або Відділ (division ) (для рослин, бактерій, архей та грибів)
• Клас (classis)
• Ряд (ordo) (для тварин) або Порядок (для рослин та ін.)
• Родина (familia)
• Рід (genus)
• Вид (species)

2. Діагностика таксонів. Повідомлення учня.

Під діагностикою розуміють насамперед складання таблиць для визначення організмів (так званих означальних ключів). З часів Ж. Б. Ламарка найбільшого поширення набули дихотомічні ключі, в яких кожен пункт (ступінь) розділений на тезу і антитезу, забезпечені вказівками про те, до якої ступіні потрібно перейти далі. Зараз майже вся флора і фауна Земної кулі охоплена означальними ключами.

    У практичній роботі біолог-систематик керується кількома основними принципами і прийомами.

По-перше, класифікація повинна бути розбиттям, тобто ніякої таксон не може ставитися відразу до двох груп однакового рангу, і навпаки, кожен таксон повинен ставитися до будь-якого надтаксону (не повинно бути некласифікованих "залишку").

 По-друге, класифікація повинна проводитися за однією підставою, тобто ознаки, використовувані для класифікації, повинні бути альтернативними (не можна ділити на "рослини з квітками" і "деревні рослини").

По-третє, класифікація повинна проводитися по значимим ознаками (наприклад, не можна використовувати ознаки зростання і ваги).

По-четверте, класифікація повинна проводитися по максимальному числу ознак (взятих із різних областей біології - від морфології до біохімії). Починають класифікацію з визначення меж вихідного таксона, потім виділяють елементарні таксони (наприклад, види), що підлягають класифікації. На наступному етапі відбувається угруповання таксонів. Іноді цю процедуру доводиться повторювати, доки не буде досягнутий прийнятний результат. Різні напрямки систематики розрізняються перш за все методами угруповання. 

3. Сучасні розробки. Розповідь вчителя.

В даний час прийнято, щоб класифікація там, де це припустимо, слідувала принципам еволюціонізму. Зазвичай біологічні системи створюються у вигляді списку, в якому кожен рядок відповідає якому-небудь таксону (групі організмів). З 1960-х розвивається напрям систематики, зване " кладістіка "(або філогенетична систематика), яке займається впорядкуванням таксонів в еволюційне дерево - кладограмму, тобто схему взаємин таксонів. Якщо таксон включає всіх нащадків якоїсь предкової форми, він є монофілетичної. В. Хеннігформалізував процедуру з'ясування предкового таксона, і в своїй кладістіческой систематиці поклав в основу класифікації кладограмму, що будується за допомогою комп'ютерних методик. Цей напрямок є нині провідним у країнах Європи і США, особливо в сфері геносістематікі (порівняльного аналізу ДНК і РНК) .

Р. Сокел і П. сниться в 1963 заснували так звану чисельну (нумеричної) систематику, в якій подібність між таксонами визначається не на підставі філогенії, а на підставі математичного аналізу максимально великої кількості ознак, що мають однакове значення (вага).

Домени - відносно новий спосіб класифікації. Трехдоменная система винайдена в 1990, проте до цих пір не прийнята остаточно. Більшість біологів приймає цю систему доменів, однак значна частина продовжує використовувати пятіцарственное поділ. Однією з головних особливостей трехдоменного методу є поділ архею(Archaea) і бактерій (Bacteria), які раніше були об'єднані в царство бактерій. Існує також мала частина вчених, що додають архею у вигляді шостого царства, але не визнають домени.

Сьогодні систематика належить до числа бурхливо розвиваються біологічних наук, включаючи все нові і нові методи: методи математичної статистики, комп'ютерний аналіз даних, порівняльний аналіз ДНК і РНК, аналіз ультраструктури клітин та багато інших

  4. Вид – основна найменша одиниця класифікації. Вид – об’єктивна реальність, що складається із сукупності особин. Розповідь вчителя з елементами бесіди.

           Вид — є базовою структурною одиницею класифікації.

            Науку про вид називають ейдологією.

Усі таксони мають міжнародні (латинські) та національні назви.

Наукові назви видів завжди складаються з двох слів (біноміальна номенклатура), а інших таксонів — з одного. Наприклад, тополя біла (Populus alba) і тополя чорна (Populus nigra) — назві двох видів з одного роду — тополя (Populus).

•               6.              Узагальнення, систематизація і закріплення знань

1. Знаходження місця в системі органічного миру запропонованих рослин та тварин. (Бесіда, складання схем.)
2. Робота з визначниками.

•               7.              Підбиття підсумків уроку, рефлексія

Учні самостійно підбивають підсумки уроку: учні називають основні таксони та їх ієрархію царство, тип (відділ), клас, ряд (порядок), родина, рід, вид.

8. Інформування учнів про домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Завдання для всього класу.

Опрацювати додаткову літературу з теми, записи в зошитах