Основні технології на уроках англійської мови в початковій школі.

Основні технології на уроках англійської мови в початковій школі.

 Ігрові технології.

У сучасній загальноосвітній практиці великого розповсюдження набули ігрові технології навчання, які характеризуються наявністю ігрової моделі, сценарієм гри, рольових позицій, можливостями альтернативних рішень, пропонованих результатів, критеріями оцінки результатів роботи, управлінням емоційної напруги.

Існують різні підходи класифікації ігор:

- за характером змодельованої ситуації;

- за характером ігрового процесу;

- за способом передачі та переробки інформації.

Застосовують ігри пізнавальні, цікаві, театралізовані, імітаційні, комп’ютерні, індивідуальний тренінг та ін. Вибір кожної гри визначається її можливостями, співвіднесеними з особливостями дидактичної задачі.

Технологія ігор у навчанні включає розробку та використання трьох компонентів: організаційної форми, дидактичного процесу, кваліфікацію педагога.

Ігрова технологія забезпечує єдність емоційного та раціонального у навчанні. У процесі гри через гнучкість ігрової технології, учень зіштовхується із ситуацією вибору, в якому проявляє свою індивідуальність. Ідея варіативності, свободи вибору завдань та організаційних видів діяльності – одна з основних ідей сучасної педагогіки – отримує в ігровій технології можливості для своєї реалізації. Особливістю ігрової технології є те, що її розробка та застосування вимагають високої творчої активності педагога та учнів. Учитель залучає учнів до творчої участі в розробці технологічного інструментарія. Активність педагога проявляється також в тому, що він добре знає психологічні та особистісні особливості своїх учнів і на цій основі вносить індивідуальні корективи в хід технологічних процесів.

Використання ляльок та масок при вивченні англійської мови відіграє особливу роль в початковій школі.

Згідно з  дослідженнями психологів, 60% займають учнів початкової школи за типом сприйняття є кінестетиками. Більшу частину інформації вони сприймають через дотик та за допомогою рухів. Зважаючи на те, що цим учням важко концентрувати увагу, вони непосидючі, їм важливо до всього доторкнутися, тому актуальним стає використання різноманітних прийомів роботи з ляльками та масками на уроках іноземної мови. Така навчальна діяльність на практиці довела свою ефективність саме на початковому етапі вивчення мови, коли в учнів ще не в достатній мірі розвинена пам’ять, і вони добре запам’ятовують лише  те, що для них цікаво.                                                                  

  Створення емоційно забарвлених ситуацій допомагає підтримувати інтерес до навчання, стимулює до участі в запропонованому виді діяльності. Створити таку атмосферу часто допомагає поява ляльки, яка говорить тільки англійською, або хоче навчитися розмовляти англійською та просить у дітей допомоги.  Використання ляльок є універсальним інструментом у навчанні першокласників. Діти з більшою готовністю дають відповідь ляльці, ніж учителю, зазвичай із задоволенням маніпулюють іграшками. Присутність ляльок забезпечує виконання реальних комунікативних завдань: дітям пропонується дізнатися ім’я ляльки, її вік, що вона любить та не любить. Згодом учні долучаються до використання пальчикових ляльок при роботі в парі. Дітям подобається не тільки гратися, але й виготовляти ляльки або маски. Ляльки та маски сприяють розвитку мовлення дитини, воно стає більш виразним. Дитина вчиться словами, жестами передавати настрій, емоції. За словами доцента Інститута дитинства РДПУ ім.. О.І. Герцена Н.О.Малкиної, «роль ляльки або маски є вирішальною для мотивації використання іноземної мови при реальному спілкуванні».

Технологія співпраці

Основна ідея полягає в створенні умов для активної спільної діяльності учнів в різних навчальних ситуаціях. Діти об’єднуються в пари, групи по 3–4 особи, їм дають одне завдання, при цьому обговорюють роль кожного. Кожен учень відповідає не тільки за результат своєї роботи, але й за результат усієї групи. Тому слабкі учні прагнуть з’ясувати в сильних те, що їм незрозуміло, а сильні — щоб слабкі досконало розібралися в завданні. І від цього виграє весь клас, тому що спільно ліквідовують прогалини у знаннях.

Під час різних видів роботи учні стають перед проблемою поповнення знань, лексичного запасу чи комунікативних умінь, тому вони активізують свою діяльність та в процесі спілкування намагаються вирішити дані питання. Це позитивно впливає на розвиток мислення та уважності учнів, зацікавлює їх та стимулює до співпраці.

Тому всі вправи й завдання повинні бути комунікативно виправданими дефіцитом інформації, вибором та реакцією (Information gap, choice, feedback). Для їх виконання учні потребуватимуть додаткової інформації, докладатимуть певних зусиль для її досягнення та в такий спосіб зможуть краще та ефективніше організувати свою діяльність.

 Найбільш ефективними є такі форми парної та групової роботи:

-внутрішні (зовнішні) кола (inside / outside circles);

-мозковий штурм (brain storm);

-читання зигзагом (jigsaw reading);

-обмін думками (think-pair-share);

-парні інтерв’ю (pair-interviews) та інші.

 Ці форми роботи сприяють розширенню знань та вмінь учнів. У процесі спілкування учні навчаються розв’язувати складні задачі на основі аналізу обставин і відповідної інформації, висловлювати альтернативні думки, приймати виважені рішення, спілкуватися з різними людьми, брати участь у дискусіях.

Метод проектів

Однією з технологій, що забезпечує особово-орієнтоване навчання, є метод проектів як спосіб розвитку творчості, пізнавальної діяльності, самостійності. Проекти можуть підрозділятися на монопроекти, колективні, усно-мовні, видові, письмові й Інтернет-проекти. Робота над проектом — це багаторівневий підхід до вивчення мови, що охоплює читання, аудіювання, говоріння і граматику. Метод проектів сприяє розвитку активного самостійного мислення учнів і орієнтує їх на спільну дослідницьку роботу. Проектне навчання актуальне тим, що навчає дітей співпраці виховує такі етичні цінності, як взаємодопомогу й уміння співпереживати, формує творчі здібності й активізує учнів.

Метод повної фізичної реакції

Метод повної фізичної реакції (TPR – скорочено від повної назви методу англійською мовою «Total Physical Response») – це метод навчання іноземної мови через використання фізичних рухів, як реакції на усні стимули, команди, інструкції Для дітей дошкільного віку цей метод реалізовується у вигляді рухливих ігор. Такий метод навчання ідеально підходить для даної вікової категорії, оскільки їм притаманне бажання постійно рухатися, імітувати, фантазувати. Метод TPR враховує вікові та психологічні особливості дошкільників. Перевагою використання даної методики на уроках іноземної мови є мотивація дитини до навчання за рахунок створення комфортних для неї умов. Реагуючи на вимоги викладача фізичними діями, учень «пропускає через себе» отриману інформацію. У такий спосіб досягається бажаний ефект застосування методики.

Метод повної фізичної реакції базується на узгодженні мовлення і дії: навчання мовлення здійснюється через фізичну (моторну) активність. Метод пов'язаний з теорією сліду пам'яті в психології, за якою: чим частіше та інтенсивніше фіксуються зв'язки в пам'яті, тим сильніші асоціації і більша ймовірність, що вони будуть відтворюватися. Відтворення може відбуватися вербально чи разом з моторною активністю. Поєднання вербальної і моторної активності підвищує ефект відтворення. Цей метод у найбільш загальному своєму вигляді використовується для навчання мови через команди і змушує показувати своє розуміння вивченого через фізичні рухи.

Метод TPR базується на природній біологічній властивості людського мозку засвоювати будь-яку мову. Відомо, що реально вивчити будь-яку мову при умові, що сприймання буде передувати продукуванню мовлення. Невідомо жодного випадку, щоб діти, навчаючись говорити, спочатку говорили, а потім розуміли. Розуміння завжди передує говорінню з різницею приблизно в один рік, як зауважують деякі методисти-практики.

Автор методу повної фізичної реакції Джеймс Ашер подає класифікацію дій-реакцій учнів на мовленнєві та фізичні вказівки вчителя. Так, він виділяє наступні види вправ:

1. TPR-B ("TPR with body"), які включають все (рухи, дії, накази), що може бути виконано за допомогою загальних рухів тіла. Наприклад, вправа "Simon says": stand up, sit down, turn around, turn right, turn left, touch your nose, play football, ski, jump, run, play tennis, swim, play golf, go bowling, play volleyball, play basketball, play hockey, etc.

2. TPR-O ("TPR with objects"), які засновані не лише на вивченні окремих слів, а й на виконанні певних дій з предметами. Наприклад, вправа "At the shop": У вчителя на столі розкладено канцелярське приладдя. Вчитель, називаючи певний предмет, вказує на нього, бере його зі столу і показує дію, яку виконують саме з цим предметом. Діти мають повторити дії за наказом учителя.

3.TPR-P ("TPR with pictures"). Тематичні малюнки є надзвичайно ефективним засобом навчання ІМ, особливо на початковому ступені. Наприклад, вправа "Sunday dinner": На дошці розташовані тематичні малюнки із зображенням овочів / фруктів / напоїв. Учень має підійти, зняти з дошки певний малюнок з проханням дати йому те, що зображено на ньому.

4. TPRS (TPR-Storytelling), котрі включають розігрування нескладних історій та казок, що сприятиме швидкому та якісному засвоєнню учнями ЛО

Метод повної фізичної реакції сприяє розвитку у дошкільників пам’яті та уяви, приносить неймовірне задоволення від навчання, піднімає настрій, підтримує темп, може бути використаний під час навчання різних за розміром, віком та здібностями груп дітей, під час вивчення різних часових форм, а також частин мови, у класному мовленні (накази, інструкції), під час вивчення історій та казок.

Висновок

Підсумовуючи все сказане, відзначимо, що можна виділити такі переваги інноваційного навчання:

установлення дружньої атмосфери і взаємозв’язків між учасниками спілкування;

учні мають можливість бути більш незалежними й упевненими в собі;

учитель заохочує учнів до співпраці, підбадьорює їх, вони не бояться припускатися помилок;

учні мають можливість подолати страх перед мовним бар’єром;

викладач не домінує;

слабкі учні можуть отримати допомогу від більш сильних;

кожен учень, залучений до роботи, має певне завдання;

учні можуть використовувати свої знання й досвід, набутий раніше.

Отже, є всі підстави зробити висновок про те, що використання інноваційних технологій допомагає вчителю у вирішенні актуального завдання – створити позитивну мотивацію та підвищити рівень володіння учнів іноземною мовою до сучасних вимог міжнародних стандартів .