Основні теоретичні відомості з модуля "футбол"

Ф у т б о л

 Футбол (від англ. football) — це командний вид спорту, який грається між двома командами по одинадцять гравців (але не менше 7) зі сферичним м'ячем. Близько 250 мільйонів чоловіків і жінок із більш ніж 200 країн грають у футбол, що робить його найпопулярнішим у світі видом спорту. Футбол - олімпійський вид спорту. У футбол грають на прямокутному полі з воротами на кожному кінці. Мета гри полягає в тому, щоб забити м'яч у ворота протилежної команди. Гравцям не дозволено торкатися м'яча руками, поки він перебуває в грі, якщо вони не воротарі (і тільки тоді, коли він перебуває в їхньому штрафному майданчику), або під час укидання м'яча. Інші гравці здебільшого використовують свої ноги, щоб завдати вдару або передати м'яч, але можуть також використовувати голову і тулуб. Команда, яка забиває більше голів до кінця матчу — виграє його. Якщо жодна команда не забила м'яч, або рахунок однаковий, то оголошується нічия, або гра переходить у додатковий час, або пенальті залежно від формату змагань.

 Перед початком матчу проводитьс жеребкування й одна з команд оримує право обрати ворота. Протилежна команда виконує початковий удар. Матч триває два рівних тайми по 45 хв кожний (будь яку зміну в тривалості обумовлюють до початку гри). Перерва між таймами не перевищує 15 хвилин й указується у регламенті змагань. Регламент змагань може потребувати додаткового часу для вирішення нічиїх. До тривалості кожного тайму в усіх випадках додається додатковий час, утрачений через:*проведення замін;*зупинки в звязку з травмами гравців;*евакуація за межі поля травмованого гравця;*навмисне затягування часу гри;*інші втрати часу. Голом називається ситуація, коли м'яч цілком перетнув лінію воріт, розташовану між стійками і під перекладиною, й при цьому команда, що забила гол, не порушила правил.

Вкидання м'яча є одним із способів відновлення гри. Гол, забитий безпосередньо після вкидання, не зараховується. Вкидання призначається у випадку, коли м'яч повністю перетне бокову лінію поля, з місця, де м'яч перетнув лінію на користь команди-суперниці гравця, що останнім торкнувся м'яча.Єдиний прийом, який виконують польові гравці руками, його відносять до технічно не складних дій. Структура рухів при вкиданні практично повністю визначається правилами футболу. Гравець що вкидає повинен:*Стояти обличчям до поля*розміщати ступні обох ног так, щоб хочаб частина їх була або на бічній лінії, або за межами поля*виконувати вкидання двома руками*випускати мяч із замахом із-за голови

Удар від воріт призначається, коли м'яч, останнього разу торкнувшись гравця нападаючої команди, повністю перетнув лінію воріт, і гол не був забитий. Якщо ж м'яч пішов за лінію воріт від гравця команди, що оборонялася, призначається кутовий. Процедура виконання• М’яч має лежати нерухомо і удар від воріт виконується з будь-якої точки в площі воріт гравцем команди, яка захищається • М’яч у грі, коли залишає штрафну площу • Гравці команди суперника повинні перебувати за межами штрафної площі, доки м’яч не увійшов в ігру *Гравець, який виконав удар від воріт, не має права торкатися мяча доти, доки його не торкнеться інший

Кутовий удар є одним з найнебезпечніших стандартних положень. Команди часто відпрацьовують тактику у захисті й нападі при пробитті кутових ударів. Оскільки всі відстані заздалегідь відомі, то грамотно пробитий кутовий удар стає прекрасним шансом забити гол. Найчастіше м'яч з кутового навішують у штрафний майданчик, де високі футболісти або прагнуть одразу пробити по воротах, або скинути м'яч під удар партнерові. Рідше подають м'яч низом, але через велике скупчення гравців при кутових опанувати м'ячем буде складніше. Процедура • М’яч повинен бути розташований у кутовій площі • М’яч повинен лежати нерухомо і удар ногою виконує гравець атакуючої команди • М’яч у грі, коли, після удару ногою він очевидно рухається; при цьому не є обов’язковим щоб він залишив кутову площу • Забороняється пересувати кутовий флагшток • Гравці команди суперника повинні перебувати на відстані, принаймні, 9,15 м (10 ярдів) від кутової площі, доки м’яч не у грі

При зупинці, яка не передбачена правилами, (м'яч, що лопнув, уболівальник, що вийшов на поле тощо) розігрується спірний м'яч. Для цього суддя вкидає м'яч у тому місці, де він знаходився у момент зупинки. Гра поновлюється, коли м'яч падає на землю. Якщо хтось ударяє по м'ячу до того, як м'яч впав, спірний м'яч переграється. Переграється він і у тому випадку, коли м'яч виходить за межі поля, але ні один гравець його не торкнувся. Якщо зупинка відбулася у воротарському майданчику, спірний м'яч розігрується на передній лінії майданчику, у точці, найближчій до місця зупинки. Розігрування «спірного м’яча» відбувається повторно, якщо: • будь-який гравець доторкнувся до м’яча, перш ніж м’яч доторкнеться до землі • м’яч залишає межі поля після того як доторкнувся до землі, але до нього не доторкнувся гравець Якщо після розіграшу «спірного м’яча» м’яч спрямовується у ворота і, щонайменше, двоє гравців не доторкнулися до нього, гра поновлюється: • ударом від воріт, якщо м’яч забито у ворота команди суперника • кутовим ударом, якщо м’яч забито у власні ворота

Положення «поза грою», також офсайд (від англ. offside) описується в правилі 11 футбольних правил. Спортсмен, що знаходиться на половині поля суперника, має право приймати м'яч від партнера за умови, що (1) в момент передачі між ним і лінією воріт знаходиться не менше двох гравців суперника, включаючи воротаря, або якщо (2) в момент передачі м'яч перебуває ближче до лінії воріт, ніж гравець, що його приймає. Якщо жодна з цих умов не витримана, вважається, що цей гравець перебуває в положенні поза грою.

Порушення караються штрафним або вільним ударом, попередженням або видаленням гравця. Штрафний удар призначається арбітром після порушення правил. Штрафний удар можуть призначити на всьому полі крім штрафного майданчика команди, яка порушила правила (якщо порушення правил відбувається у штрафному майданчику, то призначається пенальті). При пробитті штрафного, команда, що захищається, ставить «стінку»(з гравців) на відстані 9м 18см від м'яча. Штрафний можна також розігрувати, один гравець може розіграти , або віддати пас

Вільний удар призначається, коли гравець віддає передачу своєму голкіперу і той бере м'яч у руки. Вільний удар не призначається, якщо гравець передає м'яч голкіперу головою, або якщо м'яч випадково відскочив від гравця команди, яка захищається, і голкіпер взяв в руки. Вільний удар можна бити прямо по воротах, або розіграти м'яч з партнером після чого можна бити. Якщо гравець забиває в один дотик м'яч у ворота з вільного удару, то гол не зараховується.

Пенальті — вид штрафного удару у футболі, що пробивається з відстані 12 ярдів (приблизно 11 метрів від воріт). Тільки воротар команди, що захищається, може знаходитись між м'ячем і воротами під час пробиття цього удару. Пенальті пробивається під час звичайної гри. Схожі удари також пробиваються під час післяматчевих пенальті для визначення команди, що проходить у наступний раунд змагань у випадку, якщо матч закінчується внічию. Хоча процес пробиття цих ударів схожий з пробиттям пенальті, вони офіційно не вважаються пенальті; процес пробиття цих ударів відбувається згідно з іншими правилами. Воротар повинен залишатися на лінії воріт, обличчям до гравця, який виконує удар, між стійками воріт, доки не буде виконаний удар по м’ячу. Гравці, але не гравець, який виконує удар, і воротар, повинні розташуватися: • на відстані, принаймні 9,15 м (10 ярдів) від 11-метрової позначки • за 11-метровою позначкою • в межах поля для гри • за межами штрафної площі

Жовта картка може бути показана гравцеві за гру рукою (крім «фолу останньої надії», коли торкання запобігає гол), умисне затримування гравця противника, блокування, грубу гру. Також жовта картка може бути показана за навмисну затримку гри (часте воротарську порушення) і неспортивну поведінку. Незгоду з рішенням судді і будь-які конфлікти можуть також каратися «гірчичником». Жовта картка з`явилася на чемпіонаті світу 1966 року в матчі Англія-Аргентина. Віддалений аргентинський гравець не захотів розуміти усного звернення судді і продовжував кілька хвилин перебувати на полі. Тоді вирішено було створити універсальний засіб сигналізування про порушення, що працює за принципом світлофора. За звичайне порушення дається жовта картка, за дві жовті картки або «важкий» порушення - червона картка, що означає видалення.«Рекордсмени»Найшвидшу жовту картку в історії футболу отримав відомий своєю брутальністю Віллі Джонс в матчі «Манчестер Сіті» - «Шеффілд Юнайтед». Для цього йому вистачило всього п`яти секунд. Для отримання двох жовтих карток відомому бунтарю Саллі Мунтарі вистачило півтора хвилин. Сталося це на матчі італійської «Серії А» між «Інтером» і «Катанією».

Червона картка. Порушення, що карають видаленням, стосуються футболістів, тренерів і всього персоналу, який заявлений за команду на поточний матч і знаходиться в межах ігрового поля (включаючи лаву запасних). У рідкісних випадках арбітрам дозволяється накладати відповідні санкції на власників клубів. Пряма червона картка у футболі може даватися за надмірну агресію і образи на адресу суперника або судді, серйозне порушення правил, за нецензурні висловлювання і відповідну жестикуляцію. Окремим пунктом дисциплінарного покарання є плювок. Не важливо, в кого він був зроблений, в будь-якому випадку це карається червоною карткою і тривалою дискваліфікацією. Також футболіст може бути видалений за умисне позбавлення суперника можливості забити гол. Якщо порушення було зроблено в межах свого штрафного майданчика, то воно додатково карається 11-метровим ударом. Правило поширюється на польових гравців і воротаря.