Основні зміни у новій редакції "Українського правопису" (2019)

Старобільський професійний ліцей. Виконала: Викладач української мови та літератури. Оксана ЧЕРЕВАТАОсновні зміни у новій редакції«Українського правопису» (2019)

Зміни можна умовно поділити на дві великі групи:

По-ново́му пишемо й вимовляємо слова Автори пояснюють, що тут є латинський корінь –ject– як і в словах об’єкт, ін’єкція, тому запам’ятаймо: проєкт і проєкція вже пишемо й вимовляємо з буквою Є, а не зі звичною е. Без варіантів. Звук [j] звичайно передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а в складі звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я: фла́єр, лоя́льний, секво́я, Йога́нн, Хеєрда́л, Юно́на, Їтс. Савоя (а не Савойя), фоє (а не фойє)

Деякі слова, які раніше писалися через дефіс, доведеться писати разом:

Якщо ж пів із наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття й не виражає значення половини, то їх пишемо разом: півáркуш, пíвдень, півзáхист, півкóло, півкýля, півмі́сяць, півóберт, півовáл, півострів Якщо раніше слова з пів доводилося писати то через дефіс, то разом, а то окремо, то тепер усе значно простіше: Невідмінюваний числівник пів зі значенням «половина» з наступним іменником - загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо окремо: пів аркуша, пів огірка, пів острова, пів ящика, пів ями, пів Європи

Разом пишемо: складноскорочені слова (мішані та складові абревіатури) й похідні від них: адмінресýрс, Міносві́ти, профспі́лка, Святвéчір…

Варіанти(допускається правописна варіантність)Слова іншомовного походження. Більше «ґ» у словах. Новий правопис пропонує розширити застосування «ґ» в іноземних власних назвах і деяких іменах. Передавати звук [g] тепер можна двома способами: як через «г», так і завдяки «ґ».

Зроби павзу

«Т» замість «ф»Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передають літерою «ф». Тепер можна використовувати букву «т» замість «ф»Фемінітиви. Окрім того, новий правопис визначає, за допомогою яких суфіксів( –к, –иц(я), –ин(я), – ес) можна утворювати фемінітиви, при цьому не зобов’язує їх використовувати.

Українські й давно засвоєні слова. Вживання літери «и» на початку слова. На початку слова звичайно пишемо і И пишемо на початку окремих вигуків (ич!), часток (ич який хитрий), дієслова и́кати («вимовляти и замість і») та похідного від нього іменника и́кання. Деякі слова мають варіанти з голосним и И на початку слова вживаємо в деяких загальних і власних назвах, що походять із тюркських та інших мов, відповідно до їх вимови в цих мовах: ийбе́н, ир, Ич-оба́ , Кім Чен Ин».

Назви українських свят. У назвах історичних подій, епох, календарних періодів і свят з великої букви пишемо перше (або єдине) слово і власні назви з великої букви. У назвах українських свят всі слова пишемо з великої літери. Ніякої «Вкраїни»У поезії, крім звичайної форми Україна, досить часто вживали Вкраїна. Тепер правильна форма лише одна і це: Україна. Більше демократіїЯк і раніше, з великої букви пишуться офіційні назви найвищих державних посад України, міжнародних посад: Президент України, Генеральний прокурор України. Але в неофіційних текстах ці назви пишуться з малої букви: вибори президента; генеральний прокурор України; приїзд королеви.

Правильне вживання «й», «і», «та»Милозвучність української мови досягається за допомогою правильного вживання «й», «і», чи «та», зокрема і як сполучників. Коли слово закінчується на голосний, а наступне починається на голосний/приголосний, варто вживати «й»: Олена й Андрій; на траві й квітах роса, висока ймовірність, вона йде. Водночас для зіставлення понять використовується «і»: дні і ночі, батьки і діти, правда і кривда, просте і складне речення.зелений гай і широка долина / зелений гай та широка долина, теорія і практика перекладу / теорія та практика перекладу.

Щодо назв сайтів