ДЕРЖАВНИЙ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ДНІПРОВСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ »

 

З ДОСВІДУ РОБОТИ

 

ПОДОПРИГОРИ ВІТИ ВАСИЛІВНИ,

МАЙСТРА ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ ЗА ПРОФЕСІЄЮ: «ОПЕРАТОР ПОШТОВОГО ЗВЯЗКУ, СОРТУВАЛЬНИК ПОШТОВИХ ВІДПРАВЛЕНЬ ТА

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА НА ТЕМУ:

 

 « ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ В ПТНЗ,.ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ З МЕТОЮ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ ЗГІДНО СУЧАСНИХ ВИМОГ ПІДПРИЄМСТВ ЗАМОВНИКІВ КАДРІВ »

 

 

ДНІПРО

 2019р

 

Зміст

Вступ

1. Вихідні положення особистісно-орієнтованої системи навчання.

2. Сучасні дидактичні системи.Мета особистісного орієнтованого навчання.

3. Головні вимоги до осбистісно орієнтованих технологій.

4. Недоліки фронтальної та індивідуальної діяльності та переваги групової діяльності.

5. Розвивальне навчання в ПТНЗ.

6. Застосування особистісно-орієнтованого навчання в ПТНЗ.

7. Навчально-практична робота з учнями.

Література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Одним із стратегічних завдань реформування освіти в Україні згідно з державною національною програмою “Освіта” є формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров’я. Роз’яснення цього завдання передбачає психолого-педагогічне обґрунтування змісту і методів навчально-виховного процесу, спрямованого саме на розвиток особистості учнів.

Педагоги і психологи все помітніше усвідомлюють гостру потребу у створенні та реалізації особистісного підходу до учні як одного з принципів організації навчально-виховної роботи, що обґрунтовується сучасною психологією і педагогікою. Такий підхід має сприяти більш цілеспрямованому, гармонійному розвиткові особистості як громадянина і творчого-професійно діючого працівника.

Існує тільки один спосіб реалізувати особистісний підхід у навчанні – роботи навчання сферою самоствердження особистості.

Будь-які педагогічні успіхи зумовлені актуалізацією власних сил особистості вчителя та учня.

Особистісно орієноване навчання – це таке навчання. Центром якого є особистість дитини, її самобутність, самоцінність: об’єктивний досвід кожного спочатку розкивається, а потім узгоджується зі змістом освіти (І.С. Якиманська).

І.С.Якиманська виокремлює три моделі особистісно орієнтованої педагогіки: соціально-педагогічну, предметно-дидактичну та психологічну.

Соціально-педагогічна модель виховує з попередньо заданими якостями. Освітні інститути суспільства створюють структуру такої особистості. Завданням школи є наближенні кожного учня до її параметрів (носій масової культури).

Предметно-дидактична модель особистісно орієнтованої педагогіки пов’язана з предметною диференціацією, яка забезпечує індивідуальний підхід у навчанні.

Технологія предметної диференціації будується на урахуванні складності та обсягу навчального матеріалу (завдання пониженої та підвищеної складності).

Технологію. Предметної диференціації використовуємо на уроках професійно практичної підготовки .

На уроках даємо дітям диференційовані завдання. Пишемо диференційовані контрольні роботи, виконуємо ККЗ ,це дає можливість учням розуміти предмет, по мірі своїх можливостей.

Технологія предметної диференціації забезпечується факультативними курсами, поглибленими програмами. Це технологія не торкається духовної сфери – національних та світоглядних відмінностей, які в значній мірі визначають зміст суб’єктивного досвіду учня.

Психологічна модель особистісно орієнтованої педагогіки спочатку зводилась до визнання відмінностей в пізнавальних здібностях учнів, які в реальному освітньому процесі проявляються в здібності до навчання (індивідуальна здібність до засвоєння знань). При цьому метою освітнього процесу є корекція здібності до навчання як пізнавальної здібності.

Сучасні дидактичні системи.

Вихідні положення особистісно-орієнтованої системи навчання.

Сьогодні роблять спроби побудови іншої особистісно-орієнтованої системи навчання.

Вона спирається на такі вихідні положення:

•                               пріоритет індивідуальності, самоцінності, самобутності дитини як активного носія суб’єктного досвіду, що склався задовго до впливу спеціально організованого навчання в школі;
•                               при конструюванні та реалізації освітнього процесу потрібна особлива робота вчителя для виявлення суб’єктивного досвіду учня;
•                               взаємодія двох видів досвіду учня повинна відбуватись не по лінії витіснення індивідуального, наповнення його суспільним досвідом, а шляхом їх постійного узгодження, використання всього того, що накопичене учнем у його власній життєдіяльності;
•                               розвиток учня як особистості (його соціалізація) відбувається не тільки шляхом оволодівання ним нормативною діяльністю, а й через постійне збагачення. Перетворення суб’єктивного досвіду як важливого джерела власного розвитку.

Метою особистісного орієнтованого навчання є процес психолого-педагогічної допомоги дитині в ставленні її суб’єктивності, культурної ідентифікації, соціалізації, життєвому самовизначенні. Особистіно орієнтований підхід поєднує виховання та освіту в єдиний процес допомоги, підтримки, соціально-педагогічного захисту, розвитку дитини, підготовка її до життєтворчості.

Як головні, можна виділити такі завдання:

•                               розвинути індивідуальні пізнавальні здібності кожного учня;
•                               максимально виявити, ініціювати, використати індивідуальний досвід учня;
•                               допомогти особистості пізнати себе, самовизначитись та самореалізуватись, а не формувати попередньо задані здібності;
•                               сформувати в особистості культуру життєдіяльності, яка дає можливість продуктивно будувати своє повсякденне життя, правильно визначити лінії життя.

Формування культури життєдіяльності особистості є найвищою метою особистісно орієнтовного навчання та технологій.

Технологізація особистісно орієнтовного освітнього процесу передбачає спеціальне конструювання навчального тексту дидактичного матеріалу, методичних рекомендацій для його використання, типів навчального діалогу, форм контролю за особистіним розвитком учня в ході навчально-пізнавальної діяльності.

Головні вимоги до осбистісно орієнтованих технологій І.С.Якиманська сформулювала таким чином:

•                               навчальний матеріал повинен забезпечувати виявлення змісту суб’єктивного досвіду учня, включаючи досвід його попереднього навчання;
•                               виклад знань у підручнику (вчителем) повинне бути направленим не тільки на розширення їх обсягу, структурування, інтегрування, узагальненні предметного змісту;
•                               у процесі навчання необхідне постійне узгодження суб’єктного досвіду учнів з науковим змістом здобутих знань;
•                               активне стимулювання учня до самоцінної освітньої діяльності, зміст і форми якості повинні забезпечувати учневі можливість самоосвіти, саморозвитку, самовираження в ході оволодівання знаннями;
•                               контролювання та організація навчального матеріалу, який дає змогу учневі вибирати його зміст, вид та форму при виконанні завдань, розв’язуванні задач;
•                               виявлення та оцінка способів навчальної роботи, якими користується учень самостійно, стійко, продуктивно;
•                               необхідно забезпечувати контроль та оцінку не тільки результату, а й головним чином процесу учіння;
•                               освітній процес повинен забезпечувати побудову, реалізацію, оцінку вміння, як суб’єктивної діяльності.

Найпростішою ланкою з яких складається особистісно-орієнтовне навчання є, особистісно орієнтована педагогічна ситуація.

Це також навчальна ситуація, опинившись в якій дитина повинна шукати сенс, пристосовувати їх до своїх інтересів, будувати образ чи модель свого життя. Таку навчальну ситуацію можна побачити і на уроках математики, при розв’язуванні задач. Один і той самий урок різним дітям дає різний пізнавальний та життєвий дослід.

Розглянемо групову форму навчально діяльності, яка виникла як альтернативна існуючим традиційним формам навчання

В їх основу покладено ідеї Ж.Ж.Руссо, Й.Г. Пестамоцці, Дж. Дьюї про вільний розвиток і виховання дитини Й.Г. Песталоцці стверджував, що вміле поєднання індивідуальної і групової організації навчальної діяльності допомагає успішному навчанню дітей, а їх активність і самодіяльність підвищують ефективність уроку.

При індивідуальній роботі кожен учень працює самостійно. Темп його роботи визначається ступенем цілеспрямованості, розвитку інтересів. Темп роботи залежить також від навчальних можливостей, підготовленості учнів.

 

 

 

 

 

 

 

Групова форма навчання на уроці виробничого навчання.

 

Недоліки фронтальної та індивідуальної діяльності  та переваги групової діяльності.

 

Індивідуальній навчальній діяльності не властива пряма взаємодія учнів між собою, а контакти з учителем обмежені та нетривалі.

В індивідуальній навчальній діяльності діяльність слабких учнів приречена на невдачу, тому що в них є прогалини в знаннях, недостатня сформованість вмінь і навичок навчальної самостійної роботи.

Всі недоліки фронтальної та індивідуальної діяльності вдало компенсує групова діяльність. Учні активно працюють в малих групах «Оператор-клієнт» це дає змогу з зацікавленністю виконати практичне завдання, учні допомогають один одному виконувати завдання тим самим контролюючи порядок технологіі виконання завдань з прийому,обробки,сортування , вручення поштових відправлень під наглядом майстра виробничого навчання.Майстром обирається один учень з сильною практичною підготовкою(оператор) і один учень з низчою підготовкою(клієнт).Таким чином учень з нижчою підготовкою спостерігає як виконуються вправи оператором, і самостійно відтворює вправи на слідуючому завданні сам.

 

 

Робота в малих групах «Оператор – Клієнт»

 

Розвивальне навчання в ПТНЗ

Мета розвивального навчання – сформувати в дитині конкретні здібності рефлексія, аналіз, планування) з самовдосконаленням.

Головна мета розвивального навчання – забезпечити розвиток дитини. Головне завдання вчителя, вивчаючи особливості навчально-пізнавальної можливості учня, визначити індивідуальну зону найближчого розвитку дитини, допомогти формуванню ще не сформованих здібностей.

Сьогодні своїми основним завданням педагогічний колектив  вважає різноманітний розвиток творчих можливостей кожного учня для формування творчої цілеспрямованої особистості. Активно впроваджуються в систему освіти нові типи шкіл, коренізується організація навчально-виховного процесу, яка передбачає:

•                               впровадження принципів диференціації (профільної, рівневої та індивідуалізації навчання);
•                               адаптацією базового змісту освіти і розробку експериментальних (авторських) програм, які виховують інтереси, здібності, можливості талановитих учнів, спрямування на їх оптимальний розвиток;
•                               модернізацію змісту освіти та методик навчання на інегративно-гуманістичних засадах.

Робота над навчальним проектом – практика особистісно орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору з урахуванням його інтересів.

У свідомості учня це має такий вигляд. “Все, що я пізнаю, я знаю, для чого мені потрібно і де я можу ці знання застосовувати”. Для педагога – це прагнення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

Навчальне проектування орієнтоване перш за все на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують протягом визначеного відрізка часу.

Технологія проектування передбачає розв’язку учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, аз другого - інтегрування знань, умінь, навичок.

Отже, особистісно орієнтоване навчання полягає втому, що підтримувати та розвивати природні якості учня, його здоров’я індивідуальні здібності, допомагати в становленні його суб’єктивності, соціальності, творчої самореалізації особистості.

 

Застосування особистісно-орієнтованого навчання в ПТНЗ

 

Сутнісними ознаками особистісно орієнтованого навчання є:

- суб’єкт-суб’єктне гуманне співробітництво всіх учасників навчального процесу;

- діагностично-стимуляційний спосіб організації пізнання;

- діяльнісно-комунікативна активність учнів;

- проектування вчителем (учнями) індивідуальних досягнень в усіх видах діяльності;

- врахування в змісті, методиках особистісних потреб і можливостей людини у здобутті якісної освіти.

Умовою і результатом особистісно зорієнтованого навчання є формування в учнів бажання і здатність самостійно вчитися, шукати в різних джерелах інформацію і застосовувати нові знання, виробляти вміння діяти, прагнути творчості та саморозвитку.

Особистісно орієноване навчання – це таке навчання, центром якого є особистість дитини, її самобутність, самоцінність: об’єктивний досвід кожного спочатку розкивається, а потім узгоджується зі змістом освіти.

І.С.Якиманська виокремлює три моделі особистісно орієнтованої педагогіки: соціально-педагогічну, предметно-дидактичну та психологічну.

Соціально-педагогічна модель виховує з попередньо заданими якостями. Освітні інститути суспільства створюють структуру такої особистості. Завданням ПТНЗ є наближення кожного учня до її параметрів (носій масової культури).

Предметно-дидактична модель особистісно орієнтованої педагогіки пов’язана з предметною диференціацією, яка забезпечує індивідуальний підхід у навчанні.

Технологія предметної диференціації будується на урахуванні складності та обсягу навчального матеріалу (завдання пониженої та підвищеної складності). Технологію предметної диференціації використовують на уроках виробничого навчання.Майстром в/н розробляються різнорівневі практичні завдвння , ККЗ, інструкційно-операційні карти до виконання практичного завдання,інструкційні технологічні карти.Практичні завдання розробляються згідно ДСПТО4223.Н.53.00-2015, ДСПТО-2017

На уроках учням даются диференційовані завдання,ККЗ. Пишуть диференційовані контрольні роботи, це дає можливість учням розуміти предмет, по мірі своїх можливостей.

Як головні, можна виділити такі завдання:

розвинути індивідуальні пізнавальні здібності кожного учня;

максимально виявити, ініціювати, використати індивідуальний досвід учня;

 

 

 

Урок виробничого навчання , робота в малих групах

 

 

 

Навчально-практична робота з учнями

Урок – основна форма виробничого навчання, і обов’язковий  для всіх  учнів. Кожний урок становить єдиний процес, в якому виконання усіх завдань здійснюється у взаємному зв’язку. В той же час, загальні закономірності побудови уроку допомагають ефективніше підготуватися до нього впроваджуючи сучасні технології, обладнання які використовуються на підприємстві застосовуючи особистісно-орієнтовану форму навчання, також активне та інтерактивне навчання.

Під час своєї діяльності враховую загальні вимоги до проведення сучасного уроку, а саме:

1.                                          Розробляю практичні завдання на декілька рівнів згідно ДСПТО 4223.Н.53.00-2015, ДСПТО-2017 враховуючи творчі здібності кожного учня індивідуально, озброюю учнів свідомими, глибокими, міцними знаннями;
2.                                          Розробляю інструкційно-операційні карти до виконання практичних завдань,

формую в учнів  міцні навички та вміння, що сприяють підготовці їх до життя; підвищити виховний ефект навчання на уроці, формувати в учнів у процесі навчання риси особистості, любов до обранної професії;

3.                                          Здійснювати всебічний розвиток учнів, розвивати їхні загальні та індивідуальні особливості;
4.                                          Формувати в учнів самостійність, творчу активність, вміння творчо вирішувати завдання, які трапляються в житті;
5.                                          Вироблення вміння самостійно вчитися, самоконтролю, отримувати та поглиблювати чи поповнювати знання;
6.                                          Формувати в учнів позитивні мотиви навчальної діяльності, бажання вчитися, потребу в розширенні й отриманні знань, позитивне ставлення до навчання.

При проведенні уроків виробничого навчання застосовую різні методи навчання:

 - Наочні – ілюстрація ( картинки, таблиці,моделі, муляжі,малюнки), показ вправи вчителем, показ плакатів, схем, карток;

Демонстрація характеризується рухомістю засобу демонстрування (відеофільм)

 - Практичні – практичні роботи,виконання вправ учнями, навчальна праця. 

  - Словесні – пояснення, розповідь, розпорядження, команда, підрахунок;

Пояснення намагаюсь, щоб було лаконічним, конкретним, доступним і відповідати рівню розвитку учнів. Під час пояснення складних вправ увагу учнів акцентую на основному, щоб вони виконували її свідомо.

Розповідь застосовую в процесі ознайомлення учнів з новими вправами та рухливими іграми. Новий матеріал подаю в цікавій та образній формі.

Бесіду проводжу у вигляді запитань-відповідей, з чого видно, як учні засвоїли матеріал.

Розпорядження – це словесна вказівка викладача, що не має конкретної форми, але пов’язана з виконанням якоїсь дії учнів.

Серед методів навчання найдоступніший – показ. Показуючи вправу, майже завжди виконую її разом з учнями. Крім особистого показу досить часто застосовую на уроках інструкційно-операційні карти , інструкційні карти, схеми, картки-завдання, тестові завдання, виробничі словники, презентації, макети поштових відправлень.

До практичних методів навчання належать практичні роботи, практичні вправи. Багаторазове повторення допомагає швидше оволодіти технологією прийому , обробки поштових відправлень і підвищує якість виконання.

Під час проведення уроку намагаюсь поєднувати словесні методи навчання, наочного сприймання та практичні методи виконання вправ. Правильне поєднання цих методів сприяє формуванню в учнів повного уявлення про технологічний процес прийому ,обробки, вручення поштових відправлень..

Стараюсь привчати учнів до виробничої термінології, збагачувати їхній словниковий запас. Використовую словники виробничих термінів, які розробила самостійно як методичну розробку.

 

Найчастіше при проведенні уроків застосовую такі форми і методи:

 

Особистісно-орієнтоване навчання полягає в тому, щоб підтримувати та розвивати природні якості учня, його здоров’я, індивідуальні здібності, допомагати в становленні його суб’єктивності, соціальності, творчої самореалізації особистості.

Активне навчання передбачає застосування методів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Учень виступає «суб’єктом» навчання, виконує творчі завдання. Основні методи: самостійна робота, проблемні та творчі завдання, питання від учня до педагога, які розвивають критичне і творче мислення.

Інтерактивне навчання. Навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії  всіх учнів. Це – співнавчання, взаємонавчання, де учень і педагог є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Педагог виступає лише в ролі організатора процесу навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання навчально-виробничих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню вмінь, навичок і особистісних цінностей, створенню атмосфери творчого співробітництва педагога і учнівського колективу.

 

Свої заняття з виробничого навчання  поділяю на такі частини: організаційна частина, вступний інструктаж, засвоєння нового матеріалу, показ прийомів робіт, закріплення вступного інструктажу, поточний інструктаж, заключний інструктаж.

 У організаційній   частині  відбувається перевірка учнів , готовність до уроку.

 У вступному інструктажі вказуються  охорона праці при виконанні практичних завдань,правильне поводження з виробничим обладнанням.

У засвоенні нового матеріалу розповідається як теоретично приймати , обробляти, сортувати, вручати поштові відправлення, заповнювати виробничу документацію.

У показу прийомів робіт практично показую прийоми з адресування , упакування поштових відправлень,заповнення виробничої документації, бланків виробничої документації, тарифікація поштових відправлень.

У закріпленні матеріалу вступного інструктажу проводиться перевірка знань з охорони праці згідно пройденої теми.

У поточному інструктажі виконуються практичні вправи учнями.

У заключному інструктажі підводяться підсумки занять,вказуються помилки які були допущені учнями та їх усунення, виставляються оцінки.

Література

1. http://osvita.ua/vnz/reports/pedagog/14591/
2. http://pidruchniki.com/14810405/pedagogika/osobistisno_oriyentovane_navchannya
3. http://eduknigi.com/ped_view.php?id=153