Особистісно-орієнтований урок в умовах формування громадсько-активної школи
Проблема навчання, психолого-педагогічного супроводу учнів з особливими освітніми потребами працює в загальноосвітній школі є досить актуальною. Основну частина учнів з особливими освітніми потребами складають саме діти із затримкою психічного розвитку. Нова школа - це школа для всіх. У будь-якій школі повинна забезпечуватися успішна соціалізація дітей з обмеженими можливостями здоров'я, дітей-інвалідів, дітей, які залишилися без піклування батьків, які перебувають у важкій життєвій ситуації [1].
Узагальнення здобутків теорії та педагогічної практики дає змогу виділити ідеї особистісно орієнтованої моделі початкової освіти: особистісно орієнтоване спілкування (встановлення особистого контакту з педагогом, можливість одержати підтримку своїм діям, утвердження людської гідності, відчуття педагогом душевного стану дитини у момент розмови, заміна «залізної» дисципліни на особистісну співпрацю, гармонізацію «хочу» і «можу», «хочу» і «треба» тощо); збагачення змісту освіти емоційно значущою інформацією; стимулювання позитивних інтелектуальних почуттів як послідовна індивідуалізація та диференціація освітнього процесу; діалог між дітьми та вихователем, дитиною й дорослим як домінуюча форма спілкування, що передбачає спонукання до обміну думками, враженнями; створення предметно-просторового розвивального середовища в навчальному закладі, атмосфери емоційного благополуччя та духовного взаємозбагачення колективу дітей; спонукання дітей до самоаналізу, самооцінки, самопізнання та самовиховання у різних видах дитячої діяльності; багатоваріантність, гнучкість форм організації різних видів діяльності; цілеспрямоване формування на міжпредметному рівні сенсорних, мовленнєвих і загальнонавчальних умінь та основ логічного мислення тощо [2, с. 59].
Велика увага на кожному занятті приділяється розвитку мовлення, так як низький рівень розвитку вербалізації - одна з основних характеристик учнів з ЗПР. Привчають дітей не тільки відповідати на конкретне запитання, а й обґрунтовувати свою відповідь: використовувати такі слова як: «Я думаю», «Я так вважаю», «Мені так здається» і т.д., що не тільки активізує словник дитини, а й розширює його досвід у встановленні причинно-наслідкових та часових зв'язків, сприятливо впливає на засвоєння складних синтаксичних конструкцій, що безперечно дуже стати в нагоді в подальшому освітньому процесі.
Заняття проводяться три рази на тиждень з певною групою учнів. Загальна установка при проведенні занять - не поспішати знайомити з чимось новим перш, ніж добре не засвоїли попереднє. У програмі реалізовується принцип «спіралі», тобто повернення до одного і того ж завдання, але на більш високому рівні. За своєю структурою кожне заняття ділиться на вступну частину, основну і заключну. Завданням вступної частини є створення у дітей певного позитивного емоційного фону, без якого ефективне засвоєння знань неможливо. Як прийом створення позитивного емоційного фону може виступати прохання психолога посміхнутися один одному і сказати добрі слова. Важливим моментом вступної частини є виконання дітьми вправ для поліпшення мозкової діяльності. Є багато даних про поліпшення показників різних психічних процесів під впливом фізичних вправ: збільшується обсяг пам'яті, підвищується стійкість уваги, прискорюється рішення елементарних інтелектуальних завдань, прискорюються психомоторні процеси. Таким чином, масаж долонь, пальчикова гімнастика або робота з масажним м'ячем істотно активізують відділи головного мозку, що відповідають за мислення, пам'ять, увагу і мову.
Завдання для основної частини підбираються з урахуванням їх спрямованості на здійснення диференціації, корекції пізнавальних структур, індивідуальних особливостей. Подача ігор та вправ здійснюється через вдосконалення органів чуття учнів. Що б забезпечити комплексний розвиток пізнавальних здібностей дітей, на заняттях намагаюся максимально використовувати всі сенсорні канали сприйняття. Важливу роль в процесі спілкування грає уміння керувати своєю поведінкою, контролювати свою мову і вчинки. При навчанні дітей ауторелаксаціі використовую релаксаційну музику, запис природних звуків - спів птахів, шум моря, водоспаду і т.д. Формули навіювання почуття спокою, безпеки, розслаблення подаються, особливо на початковому етапі у віршованій формі.
Завдання заключної частини складається в рефлексії: в підведенні підсумків заняття, обговорення результатів роботи учнів і тих труднощів, відчуттів, які у них виникли при виконанні завдань. Використовують різноманітні методи навчання: різноманітні ігри-сюжетно-рольові, словесні, рухливі, музичні, дидактичні, розвиваючі. Активно використовую казкотерапію, дискусії, особливо, коли мова йде про розвиток / корекції особистісних особливостей. На кожному занятті присутні бесіди, моделювання та аналіз заданих ситуацій, розповідь дорослого і розповіді дітей, твір історій і звичайно ж аутотренінг. Залежно від теми присутнє вільне і тематичне малювання.
Згідно Програми рекомендують для дітей 3-го класу: враховувати різні думки і вміння висловлювати та обґрунтовувати власну думку, розвивати вміння слухати та розуміти партнера, планувати й злагоджено виконувати спільну діяльність, розподіляти ролі, взаємно контролювати дії один одного і вміти домовлятися, формувати вміння колективного обговорення завдань, адаптуватись до соціальної ролі учня. Потрібно проводити етичні бесіди, діалоги та полілоги про доброзичливе ставлення до тварин і рослин, прививати усвідомлене ставлення, ідентифікація та емпатія з тваринами, рослинами.
Урок включає в себе ознайомлення дітей із термінальними цінностями, які не можна обґрунтувати іншими, більш загальними або більш важливими цінностями (повага до матері, повага до батька, любов до брата та сестри, пиха та мудрість). Присвоєння інструментальних цінностей (особистісних рис, що допомагають людині в житті): чесний, щедрий, сумлінний, працьовитий. Ознайомлення дітей із різними соціально-комунікативними ситуаціями: ситуаціями-ілюстраціями, ситуаціями-вправами, ситуаціями-змаганнями, ситуаціями-оцінками, ситуаціями морального вибору в яких актуалізується необхідність визначення можливих причин поведінки (власної та Іншого) й розвивається здатність до прогнозу дій і вчинків людей.
Для побудови такого уроку, я використовую такі мультфільми: «Мудрі казки. Квіти дружби», «Мудрі казки. Струмочок», «Казка про дружбу. Рюкзачок», «Мудрі казки. Образливі слова», «Мудрі казки. Не треба ображати друзів», «Мудрі казки. Найкрасивіший»; російськомовні мультфільми: «Рукавичка», «Канікули в Простоквашино», «Малюк і Карлсон»,« Розумна собачка Соня»,«Про домовичка Кузю»,« Петсон і Фіндус »,«Вінні Пух», «Пригоди Буратіно» та ін. [4].
Одним із завдань є формування самостійної, відповідальної та соціально мобільної особистості, здатної до успішної соціалізації та активної адаптації в суспільстві через розвиток соціальних навичок, здатності до саморозвитку, вміння розумно проводити дозвілля.
Вирішуючи проблемні ситуації, пов'язані зі ставленням дитини з суспільством однолітків, з одного боку, проводиться робота з оточенням дитини з подолання у однолітків негативних стереотипів, формуванню здатності до прийняття, толерантності, з іншого боку з самою дитиною з розвитку самоприняття, підтримки його віри в свої сили [3].
Таким чином, врахування специфіки конструювання особистісно орієнтованих уроків з дотриманням гуманних методів і прийомів виховання та навчання дітей з ЗПР, зі створенням атмосфери взаєморозуміння, творчості, довіри здатне сформувати високорозвинену й освічену особистість ХХІ ст..
Список використаної літератури