1 липня о 18:00Вебінар: Шкільна дошка – ігрове поле вчителя

Реалізація тематичного підходу до організації інтегрованого навчання

Про матеріал
Меттодичний посібник для проведення тематичного тижня "Масляна". Містить розробки ранкових зустрічей, завдань для щоденних діяльностей.
Перегляд файлу

F:\масляна\картинки\рамка укр орнамент.PNG 

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації

Відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету

Межівської селищної ради

КЗО «Межівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1»

Межівської селищної ради

 

 

 

 

Реалізація тематичного підходу до організації інтегрованого навчання через

курс «Я досліджую світ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП……………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. МЕТОДИКА РЕАЛІЗАЦІЇ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ …...……………………...……5

РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА ТЕМАТИЧНОГО ТИЖНЯ «МАСЛЯНА»…11

2.1. Ранкові зустрічі………………………………………………………...11

2.2. Творчі завдання………………………………………………………...22

ВИСНОВКИ …………………...…………………………………………..27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Державним стандартом початкової загальної освіти передбачається одне з найголовніших завдань школи – всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок відповідно до пізнавальних можливостей дітей молодшого шкільного віку.

Пошуки шляхів удосконалення системи освіти в початковій школі привели до відродження такого методичного явища як інтеграція навчання.

Актуальність ідеї інтегрованого навчання в тому, що вона є оптимальною для сучасного етапу розвитку національної школи, адже на даному етапі є ускладнення змісту освіти, зростання обсягу необхідної інформації та зменшення часу, відведеного для її засвоєння. В Україні принцип інтеграції проголошений основним принципом реформування освіти поряд з принципами гуманізації та демократизації.

Про важливість інтеграції знань йшлося у Законі України «Про освіту» [10].   Серед сучасних дослідників, які опікуються цією проблемою, можна назвати Т. Браже, О. Гільзову, М. Масол, О. Савченко, Н. Сердюкову, О. Сухаревську, В. Фоменка та ін.

Актуальність проблеми пошуку раціональних шляхів інтеграції різних дисциплін у процесі початкового навчання посилюється також у зв’язку з перевантаженістю школярів навчальними предметами, тематичною однорідністю навчальних дисциплін, необхідністю формування цілісного світогляду у взаємозв’язку його елементів.

Одним з ефективних шляхів оновлення змісту і методів навчання в сучасній школі є інтеграція, під якою мають на увазі процес зближення і поєднання різних навчальних предметів.

Інтегроване навчання - це навчання, яке ґрунтується на комплексному підході. Освіта розглядається через призму загальної картини, а не ділиться на окремі дисципліни.

Інтегроване навчання – це активне навчання, де учні – активні учасники, а учитель модератор і фасилітатор.

Суть інтегрованого навчання полягає в тому, що будова навчального курсу містить окремі розділи, які тісно поєднані.

Відповідно до цього метою такого навчання є:

- формування в учнів цілісного уявлення про навколишній світ, системи знань і вмінь;

- досягнення якісної, конкурентоздатної освіти;

- створення оптимальних умов для розвитку мислення учнів в процесі вивчення загальноосвітніх предметів і предметів професійно–теоретичного циклу;

- активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках;

- ефективна реалізація розвивально-виховних функцій навчання.

Серед переваг інтегрованого навчання є те, що інтеграція пожвавлює навчальний процес; економить навчальний час; позбавляє від перевтоми.

На інтегрованому занятті педагог організовує навчальну діяльність учнів, концентруючи увагу на провідних ідеях, організовуючи творчий пошук і активізуючи пізнавальну діяльність, з урахуванням вікових особливостей молодших школярів, специфіки навчальних предметів, зміст яких інтегрується, дидактичних цілей вивчення навчального матеріалу кожного з них.

Відповідно до Державного стандарту Нової української школи кожен тиждень і день можуть бути тематичними. «Я досліджую світ» - інтегрований курс, через який буде реалізовано тематику тижня і дня.

Тематичні дні об’єднують блоки знань із різних навчальних предметів, тем навколо однієї проблеми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів учня. Таке навчання забезпечує формування в молодших школярів цілісної картини світу, здатності сприймати предмети і явища різнобічно, системно, емоційно, сприяє поглибленню та розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосування.

 

 

РОЗДІЛ 1

МЕТОДИКА РЕАЛІЗАЦІЇ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

 

Ідея інтеграції в освіті є значним здобутком дидактики, оскільки за умови її успішного методичного впровадження реалізується мета якісної освіти. Тому інтеграція як вимога об’єднання в ціле компонентів об’єктів навчання є необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого уможливлюється створення в учнів цілісного уявлення про об’єкт, що вивчається, формується міжпредметна компетентність.

У Державному стандарті початкової загальної освіти (від 21.02.2018)
що, ґрунтується на засадах компетентнісного підходу, поняття міжпредметна компетентність визначається як «здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей» [8].

Інтегроване навчання в початкових класах реалізується за тематичного та діяльнісного підходів (Рис. 2.1).

Рис. 2.1

Плануючи тематичний день, учитель наче створює “нереальну тварину” зі змісту навчального матеріалу різних дисциплін, але так, щоб вона була “живою’, тобто вміла функціонувати як цілісна система: рухатися, їсти, дихати, рости тощо. Така тварина повинна вміти робити навіть те, що придумає винахідник.

Тематичні дні об’єднують блоки знань із різних навчальних предметів, тем навколо однієї проблеми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів учня. Таке навчання забезпечує формування в молодших школярів цілісної картини світу, здатності сприймати предмети і явища різнобічно, системно, емоційно, сприяє поглибленню та розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосування.

Процес інтеграції вимагає виконання певних умов:

– об’єкти дослідження однакові або досить близькі (тоді ми досліджуємо об’єкт з різних сторін, використовуючи навчальний матеріал різних дисциплін);

– у навчальних предметах використовуються однакові або близькі методи дослідження предметів та явищ (тоді ми демонструємо спосіб пізнання дійсності на прикладах з різних предметів);

 те, що пізнається, підпорядковується загальним закономірностям, які вивчаються на уроці (тобто ми узагальнюємо навчальний матеріал з різних навчальних дисциплін та пізнаємо більш складну систему).

Інтеграція навчального матеріалу з різних навчальних предметів відбувається, як правило, чи навколо певного об’єкту чи явища довкілля, або для розв’язання проблеми міжпредметного характеру, або для створення творчого продукту.

Під час планування тематичного дня вчителю варто скористатися Інтелект-картою (ментальна карта, карта пам’яті, діаграма зв’язків тощо) – метод структуризації концепцій з використанням графічного запису.

Готуючись до тематичного дня на основі власноруч створеної Інтелект-карти, вчитель може:

1. Відслідковувати, що вже зроблено, а що – ні.

2. Коригувати план.

3. Передбачати послідовність власних дій з підготовки до тематичного дня та слідкувати за планом виконання підготовчих дій.

4. Передбачити час, який буде потрібен на виконання того чи іншого кроку.

Інтегрований курс «Я досліджую світ» об’єднує навчальний зміст кількох освітніх галузей. Залежно від варіанту типової освітньої програми таких галузей може бути три: природнича, громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна. Або сім: мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, соціальна та здоров’язбережувальна, громадянська та історична, інформатична.

Метою інтегрованого курсу «Я досліджую світ» є формування в учнів цілісної картини світу в процесі опанування соціального досвіду. Він охоплює систему знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності, способи дослідницької діяльності. Інтегрований курс має сприяти розвитку наукової і технологічної грамотності учнів на основі набуття конкретного досвіду вирішення проблем.

 Американські школи використовують Inquiry-based learning — навчання-дослідження на основі запитів учнів.

Навчання на основі запитів – процес конструювання учнями знань шляхом формулювання власних запитань та пошуку відповідей на них[26]. Це схоже на роботу вченого, який ставить запитання, шукає відповіді на них, обговорює результати з іншими вченими, удосконалює власне знання, шукає шляхи його використання в нових умовах, обдумує процес пізнання та шляхи удосконалення власного мислення. Таке дослідження можна організувати у власному класі впродовж вивчення однієї теми на кількох уроках з курсу «Я досліджую світ».

При навчанні, що базується на запитах учнів учитель не розповідає учням у вигляді лекції чи короткої доповіді про все, що потрібно знати їм за програмою. Він спонукає учнів самостійно ставити запитання, проводити дослідження, робити висновки, формулювати та обговорювати ідеї. Учитель заохочує учнів до конструювання власних знань через дослід і дослідження. Учитель стимулює критичне мислення учнів та спонукає спиратися на наукові факти і зосереджуватися на вирішенні проблеми. Відповідальність за якість навчання розподіляють між собою вчитель та учні. При такому навчанні учні покращують власні комунікативні навички і вчаться  довіряти собі.

Для навчання , що базується на запитах учнів потрібно:

• комфортне навчальне середовище ( учитель створює середовище, у якому учні можуть вільно висловлювати свої думки, обговорювати та конструктивно обговорювати ідеї один одного; середовище, у якому поважають думки одне одного і не бояться говорити);

• керівництво та підтримка вчителя (учні самостійно вибирають шлях, яким вони підуть для пошуку відповідей на запитання. Завдання вчителя — підтримати їх на цьому шляху);

• розуміння вчителем рівня підготовки дітей (вчитель має передбачити труднощі в учнів і способи їхнього подолання);

• відкритість та спонтанність (при плануванні навчання учитель уявляє орієнтовні учнівські запитання, але він має бути відкритим до формулювання власних спонтанних запитань, які стимулюють обговорення в класі або підтримувати дитячі запити, які можуть не співпадати з його ідеями).

В залежності від особливостей запиту розрізняють:

• структурований (учитель формулює проблему чи запитання та подає зразок його вирішення);

• закритий (учитель називає проблему, стимулює учнів формулювати власні запити для розв’язання, заохочує самостійно шукати рішення);

• відкритий (учні формулюють питання, визначають, що потрібно знати, збирати, як аналізувати дані, пропонувати результати, повідомляти результати й оцінювати дослідження).

В залежності від орієнтації розрізняють: дослідження, орієнтоване на власне відкриття та дослідження, орієнтоване на пошук інформації. У першому випадку учні розробляють та проводять власні дослідження за допомогою експериментування та опитування за самостійно створеним опитувальником. У другому — учні проводять дослідження за вже існуючими стратегіями з метою набуття власного досвіду.

Види запитань заснованих на запитах:

• запитання для висновків (спонукають учнів робити висновки на основі отриманої інформації);

• запитання з інтерпретації  (спрямовані на те, щоб учні пояснювали інформацію та розуміли її значення);

• запитання, які потребують передачі інформації;

• запитання для гіпотез ( змушують учнів прогнозувати та перевіряти свої знання).

Запитання мають бути важливими і цікавими, а також такими, щоб на них можна було знайти відповідь.

Доцільно звернути увагу на те, що: не всі запитання мають спиратися на факти; запитання мають бути спрямовані на об’єктивні чинники; навчання на основі запитів завжди має починатися з непростої цікавої задачі.

Це не означає, що вчитель повинен просто вибрати будь-яке завдання і справа не в тому, щоб виконати вправу або щоб швидко обчислити приклади чи відповісти на буквальні запитання. Це означає, що у вчителя є проблема, і він, наче, кидає учням виклик. Потрібно описувати ситуацію з якою діти ще не знайомі. В цій ситуації повинне бути щось особливе, нове, дивне. Найчастіше вчитель просто розкриває цю проблему дітям і навіть не коментує деталі і не наштовхує на спосіб вирішення, а просто цікаво описує.

Отже, учні проходять такі етапи дослідження:

  1.     «Зацікавлююсь».
  2.     «Що я знаю про це?» – учитель пропонує учням пригадати те, що вони знають у зв’язку із записаною ситуацією і що може допомогти її зрозуміти.
  3.     «Запитую» – учні повинні ставити запитання стосовно проблеми і виявити ті, які найкраще підходять для її дослідження і вирішення.
  4.     «Знаходжу можливі відповіді» – учні в групах шукають відповіді на свої запитання, організовують перше дослідження, роблять  відкриття, обговорюють результати та обґрунтовують ідеї.
  5.     «Ставлю нові запитання».
  6.     «Шукаю нову інформацію» – після відповіді учні можуть подумати про те, чи завжди це відбувається саме таким чином, а якщо ні  – які ще можуть бути варіанти.
  7.     «Створюю». Учитель може: запропонувати учням створити продукт на основі ідеї дослідження; організувати обговорення ідей, щодо вирішення проблеми, яка була заявлена на початку уроку; спонукати учнів поставити нові запитання, які виникли під час дослідження, дати час на пошук відповідей; обговорити з учнями розглянуті запитання і як вони стосуються досліджуваної теми; надати можливість презентувати роботи груп з дослідження питання і оцінити їхню роботу.
  8.     «Дискутую, презентую» – у процесі навчання на основі запиту учні ставлять запитання, які спонукають до дій, що створюють додаткові запитання або ідеї. Вони цілеспрямовано та критично осмислюють інформацію, цінують та застосовують запитання, як важливу частину навчання, вибудовують зв’язки з попередніми ідеями.

Отже, навчання на основі запитів це таке навчання, яке спонукатиме учнів шукати відповіді на власні запитання. Гарне сформульоване запитання — це опора для ефективного вирішення проблеми .

 

 

 

РОЗДІЛ 2

РОЗРОБКА ТЕМАТИЧНОГО ТИЖНЯ «МАСЛЯНА»

2.1. Ранкові зустрічі

Мета: розширити і поглибити знання дітей про давні народні обряди та звичаї, пов’язані зі святкуванням Сирної седмиці; прищеплювати інтерес до народної творчості; розвивати мовлення, пам’ять; виховувати шанобливе ставлення до народних традицій старших поколінь, сприяти відродженню та впровадженню їх у життя.

День 1. Чому Масляну називають масляною?»

  1. Вітання.

Усім друзям та гостям

Щирі вітання!

Хай здійсняться незабаром

Ваші сподівання!

Хто радіє сонцю, квітам

Хай весну стрічає!

До нас Масляна – красуня

На двір заходжає.

Начебто всі зібралися, давайте перевіримо. На рахунок 1,2,3 ви всі одночасно повинні голосно сказати своє ім’я.  Завдання зрозуміло? Потренуємося ?!......

Щось я взагалі заплуталась, не розумію як кого звати, давайте зробимо по-іншому. Слухайте уважно і, як тільки почуєте своє ім'я, виконуйте те, що обрядом привітання передбачено.

Віки, Ані та Діанки -

Руки дружно всі підняли!

Ліди, Полі та Дениси, Саші, Ріти та Нікітки -

Голосно-голосно заверещали!

Ілони, Лєри і Крістінки -

Всі в долоні плескаємо!

Назарчикам стоять негоже,

Всі ногами тупаємо!

Ярослави, Мирони і Настюшки -

Дружно, голосно засвистіли!

А Ігорі, Жені і Таміли -

Швидше всі присіли!

Про кого ми не сказали

І сьогодні промовчали,

Як єдина сім'я

Дружно, голосно крикнем: «Я»!

РАЗОМ

Ось тепер я точно всіх привітала!

  1. Обмін інформацією. Тема дня «Чому Масляну називають масляною?»
  • Скажіть, діти, чи знаєте ви чому цей тиждень в народі називають Масляна?
  • Чи відомо вам яке це за свято?
  • Чи святкують Масляну у вашій родині?

Масниця - це пустотливе і веселе прощання із зимою і зустріч весни, що несе пожвавлення в природі і сонячне тепло. Люди споконвіку сприймали весну як початок нового життя і шанували Сонце, що дає життя і сили усьому живому. На честь сонця спочатку пекли прісні перепічки, а коли навчилися готувати заквасне тісто, стали випікати млинці. Обряд пов'язаний з проводами зими і зустріччю весни. Після хрещення Русі Масниця святкується в останній тиждень перед Великим постом, за сім тижнів до Пасхи.

 У народі вважають, що людина, що пройшла масляну неділю погано і нудно, буде нудьгувати на протязі усього року.

З введенням християнства змінився і обряд святкування. Масниця дістала свою назву від церковного календаря, тому що в цей період часу - останній тиждень перед Великим Постом, дозволяється куштування вершкового масла, молочних продуктів і риби, по-іншому цей тиждень в Православній Церкві іменується сирним. Дні Масниці змінюється залежно від того, коли починається Великий піст. Головні традиційні атрибути народного святкування Масниці - млинці і гуляння.

 Любили на Русі свято проводів Зими, тому і святкували широко - в народі і до цього дня зберігаються приказки: "Не усе котові Масниця", "Не життя, а Масниця". Це - найвеселіше, народне свято, що триває цілий тиждень.

  • Спробуйте відгадати загадки. Слова-відгадки підкажуть вам, без чого не може обійтися жодна господиня на цьому тижні.

Загадки господині Масляної

1. Вона приходить з ласкою

Та зі своєю казкою.

Чарівним посохом махне —

І все навкруги розцвіте. (Весна.)

2. Біле, та не вода,

Солодке, та не мед.

Від рогатої беру —

Діткам віддаю. (Молоко.)

3. Я пихчу та позіхаю,

У діжі жити не бажаю.

Вже набридла та діжа,

Ви спечіть із мене коржа. (Тісто.)

4. Кільце не просте,

Кільце — золоте,

Блискуче, хрумке,

Рум'яне й пухке. (Бублик)

5. Маленький, товстенький, бокастий,

Чимось смачним напхався

Й в окропі скупався.

У нірку впав і пропан. (Вареник.)

6. Що на сковорідку наливають,

А потім в сопілку згортають? (Млинець.)

7. Круглі ми, мов сонечко,

Щедрі, немов полечко,

Часником змащені,

До борщу подані. (Пампушки.)

8. Били мене ціпами,

Ріжуть мене ножами.

За те мене отак гублять,

Що мене отак люблять. (Хліб.)

9. В хаті — хата,

На хаті — труба.

Зашуміло в хаті,

Загуділо у трубі.

Вогонь в хаті розведуть,

Та гасити не підуть. (Піч.)

  1. Групове заняття.

Кожна група отримує картини пазли, складає їх та визначає, які традиції святкування Масляної зображені.

G:\масляна\картинки\5dcbb0d8094158734972128def405b8d.jpg     G:\масляна\картинки\12.jpg    G:\масляна\картинки\gallery_promo25376488.jpg

Ігри та забави                        Спалення опудала                  Ярмарок

Випереджаюче завдання: розпитати вдома своїх рідних про традиції святкування масляного тижня у родині (найулюбленіші страви, пісні, забави)

Окремі учні готують розповідь про кожен святковий день тижня.

  1. Теми для щоденника вражень.
  • Найбільше мені запам’яталось …
  • Я уявляю масляну …

 

День 2. Як святкували Масляну?

  1. Вітання.

Святкувати  нам  не лінь

Ми б робили це цілісінький день! Правда ж?

Повторюйте рухи за мною.

На землі лежить сніжок

Зберемося ми в гурток.

Всі потупаєм ,  потупаєм (тупають )

Будемо весело грати,

будемо ручки зігрівати

Всі похлопаєм, похлопаєм (плещимо у долоні)

Якщо холодно стояти

Ми знову похлопаєм

По плечиках,  по плечиках (себе, сусіда праворуч, сусіда ліворуч)

Не соромимся!

Щоб не змерзнути поплещемо по колінкам.

Щоб стало нам тепліше,

будемо стрибати веселіше.

Всі стрибаємо, скачемо. ( стрибки)

Молодці! Ваші оплески!

  1. Обмін інформацією. Тема дня: «Як святкували Масляну?»

Бажаючі розповідають про традиції своєї родини. Виступ учнів, які підготували повідомлення.

  • Давайте дізнаємось більше про це веселе свято. Привітаємо разом Масляну

Здрастуй, господине Масляна —

Свято проводів зими холодної,

Свято зустрічі весни ясної!

Чи надовго ти до нас завітала?

Масляна. На сім деньків. Перший день — зустріч, а останній    проводи. А щоб краще ви зі мною познайомились, привела разом із собою всі сім своїх святкових днів.

Наперед виходить Понеділок. Я — Понеділок, день «Зустріч». Усіх гостей вітаю млинцями та оладками. До речі, першим млинцем у масляничний понеділок здавна прийнято пригощати батьків. А ще в цей день по домівках ходять ряджені та напрошуються на гостини.

Наперед виходить Вівторок. Я — Вівторок — «Загравання». Цього дня народ розважається. Серед найпоширеніших моїх ігор — катання на ковзанах, катання з льодових гірок. Отже, дуже мене люблять дітлахи.

Наперед виходить Середа. Я — Середа — «Ласуня», найсмачніший день масляного тижня. У середу в усіх родинах до столу подають вареники з сиром, млинці, оладки, різні пиріжки та багато інших смачних страв.

Наперед виходить Четвер. А я — завзятий Четвер «Розгул». Я приношу із собою цілу торбу різних розваг, веселощів та змагань. Особливо  я славлюся боями навкулачки.

Наперед виходить П'ятниця. Ой, а я — П'ятниця — «Тещині вечори». Цього дня, за традицією, молодята (пара, що нещодавно одружилася відвідували усіх, хто був у них на весіллі. А найголовнішою подією були відвідини тещі зятем. Для цього теща влаштовувала; урочисту вечерю.

Наперед виходить С у б о т а. Я — Субота — «Невістчині посиденьки». Цього дні молода невістка запрошує до себе на гостину усіх рідних та близьких, частує їх святковим обідом.

Наперед виходить Неділя. Ну а я — останній день Масляної — «Прощена Неділя» або «Цілувальник». Так мене звуть, бо в цей день прийнято просити пробачення у своїх рідних, сусідів та знайомих. Привітавшись, слід поцілувати один одного та сказати: «Пробач мене, будь ласка», та почуєш на це: «Бог тебе пробачить».

Масляна. Я прийшла до вас в гості не з пустими руками, а із забавками. Пропоную вам, любі друзі, пограти у цікаві ігри.

Гра «Ворота»

До гри запрошуються всі бажаючі. Учасники стають у коло, в центрі – чотири дівчини беруться за руки та підіймають їх уверх. Це «ворота», через які повинні пройти всі інші. Якщо дівчата підіймають руки вгору – «ворота відкриті», якщо спускають униз – «закриті». Всі учасники йдуть по колу, при цьому співають:

А ми Масляну зустрічали,

Зустрічали, зустрічали.

Ми млинцями гору устилали,

Устилали, устилали.

Зверху маслом поливали,

Поливали, поливали.

Як від млинців гора крута,

А від масла гора ясна,

Гора ясна, гора ясна.

На останніх словах дівчата «зачиняють ворота» та рахують учасників, що не встигли пройти крізь ворота. Якщо у воротах залишилося, наприклад, п'ять учасників, то всі говорять: «П'ять млинців їли, їли, не наїлися!». Ці п'ятеро учасників стають поряд із дівчатами, таким чином «ворота» стають ширше. Гра продовжується до того часу, поки в колі стане більше учасників. У кінці гри всі учасники разом говорять: «Сорок млинців їли, їли – наїлися! Все!!!».

Гра «Струмочок»

Всі діти діляться на пари. Кожна пара береться за руки, стає в одну колону і піднімає руки вгору, утворюючи ворота. Ведучий бере хусточку в руки і починає проходити між піднятими руками, вибираючи собі пару, після чого ставати попереду колони. Гравець, що залишився без пари, продовжує гру, вибираючи собі нову пару.

  1. Групове заняття.

Конкурс «Заплітання коси зі стрічок». Діти об’єднуються у групи по 4. Один тримає і руках 3 стрічки, решта заплітають з них коси. Перемагає команда, яка швидко і правильно заплете косу.

  1. Теми для щоденника вражень.
  • Сім святкових днів.
  • Найкращий день Масляної …
  • Найвеселіша гра … .

 

День 3. Чи можна спекти різнокольорові млинці?

  1. Вітання.

Пропоную вам про себе розказати, прорекламувати себе. Я буду задавати питання, а ви дружно відповідати: «Це все  я, це  все я, це все школа моя!» Зрозуміло? Але будьте уважними, інколи треба і не відповідати, промовчати, де слід. Ну що готові? Починаймо!

 - Хто співає, веселиться і роботи не боїться?

- Хто весело сьогодні Масляну зустрічає?

 - Хто танцює і співає?

- Хто помагати готовий всім і дорослим, і малим?

- Хто у класі ставить ріжки, не забуває про підніжки? (Ай ,бешкетники такі)

- Хто має кругозір широкий, завжди готовий до уроків?

- Хто приходить в школу в строк, на четвертий аж урок? (-)

- Хто з вас добре серце має?

- Хто, хоч як буває туго, не залишить в біді друга?

- Хто поважає маму й тата у будні і у свята?

- Хто з людей сміється, якщо щось їм не вдається?(-)

- Хто з вас лише добра  всім бажає?

- Хто любить смакувати млинцями, вареничками?

Молодці, ось такі у нас чудові учні.

  1. Обмін інформацією. Тема дня: Чи можна спекти різнокольорові млинці?
  • Діти, найпопулярніше пригощання на Масляну – це млинці. Що вони символізують? Чи спостерігали ви за тим, як мама чи бабуся готує млинці?
  • Що потрібно зробити спочатку? (Приготувати тісто)
  • З яких продуктів замішують тісто? (Молоко, яйця, мука, олія, сіль, цукор)
  • У кожної господині є свій рецепт приготування млинців. Сьогодні до нас на ранкове коло завітали мами … Вони розкажуть вам як приготувати млинці. Вправа «Крісло автора»
  1. Групове заняття. Конкурс «Млинці у пляшці»

Перевіримо чи зможуть дівчатка нашого класу приготувати тісто на млинці. (На столиках необхідні продукти: Інгредієнти для "Млинців у пляшці"


Борошно (з гіркою) — 10 ст. л.
Цукор — 3 ст. л.
Яйце куряче — 2 шт.
Олія — 3 ст. л.
Молоко — 600 мл
Сіль — 0,5 ч. л.)


  1. Беремо продукти.
  2. Висипаємо борошно, цукор, сіль.
  3. Заливаємо олію, яйце, молоко.
  4. Закриваємо кришку.
  5. А тепер танці, щоб змішати тісто.

 

Проблемне запитання: Чи можна спекти різнокольорові млинці?

Діти об’єднуються в групи. Кожна обговорює, що можна додати в тісто, щоб спекти кольорові млинці. Поки діти обмірковують питання вчитель з мамами розливають приготоване тісто у блюдця, на столики виставляють харчові барвники та натуральні (сік буряка, моркви, шпинату, какао).

Спочатку групи висловлюють свої припущення. Потім проводять дослідження.

Зараз дуже просто зафарбувати млинці харчовими барвниками. Обрати колір замішувати у тісто по декілька краплин, поки не отримаєте насичений яскравий колір.

Але наші мами і бабусі придумали як пофарбувати тісто натуральними фарбниками. Сік моркви надає оранжевого кольору. Сік буряка – рожевого. Якщо додати пюре шпинату, отримаємо яскравий зелений колір. Додамо какао-порошок – млинці будуть коричневі та ще й матимуть приємний шоколадний смак.

  1. Теми для щоденника вражень.
  • Секрет приготування млинців.
  • Улюблені рецепти моєї родини.
  • Незвичайні кольорові млинці.

 

День 4. Як і з чого робили обрядову ляльку Масляну?

  1. Вітання.

Вправа «Комплімент» - діти по колу вітають один одного і дарують компліменти.

  1. Обмін думками.

Масляна - у слов'янській міфології персонаж, що втілює родючість і разом з тим зиму і смерть. Спочатку опудало Масляної оточували пошаною, потім виносили за околицю і спалювали. Масницею називали також опудало з соломи, одягнене в жіноче ганчір'я, іноді з млинцем (від масляного млинця - сама назва Масляна) або сковородою у руках; з ним разом веселилися, каталися на трійках протягом масляного тижня, а потім ховали або проводжали в кінці свята, розриваючи опудало на околиці селища або (частіше) спалювали на вогнищі, яке розпалювали на височині. Проводи Масляної супроводжувалися карнавальними процесіями, сміхом, закликами весни і ганьбою Масниці в спеціальних піснях .

Обрядову ляльку Масляна робили з соломи або лика, але обов'язково використовували дерево - тонкий стовбур берези. Солома, як і дерево, уособлювала буйну силу рослинності. Одяг на ляльку повинен бути з рослинним малюнком. Ляльку закріплювали на хрестовині з дерева. Її прикрашали стрічками, штучними квітами. На руки її ставили посуд, що використовувався при приготуванні млинців, вішали стрічки, зав'язуючи які, люди загадували бажання. Щоб вони збулися, стрічки повинні були згоріти разом з лялькою.

1. Масляне опудало робиться за принципом городнього лякала. Треба взяти два сухих бруска. Один довший, на ньому опудало буде стояти. Другий короткий брусок - це будуть руки. Бруски збити хрестом.

2. Найбільш легкозаймистий матеріал це солома і папір. Потрібно взяти солому, папір або суху траву і прив'язати її мотузкою (паперовим шпагатом) до хреста, формуючи тіло опудала. Якщо лялька планується невелика, а соломи або трави не знайти, можна пустити на згоряння пару віників.

3. Для голови можна використовувати світлий полотняний мішок. В мішок набити солому або траву і зашити його внизу. Якщо мішка немає, можна просто обгорнути солому білим папером. На голову опудалу треба пов'язати яскраву хустку. Вона буде притримувати папір. Кінцями хустки можна зафіксувати голову опудала на тулуб.

4. Далі треба вбрати опудало в сарафан або старе плаття. Якщо трава з опудала вивалюється, можна зашити знизу поділ сукні. Щоб зробити опудало правдоподібнішим, треба набити травою два маленьких полотняні мішечки і надіньте їх на кінці палиці - це будуть кисті рук. Опустити рукави і зав'язати їх, щоб приховати зав'язки мішечків.

5. За бажанням, можна намалювати масляній дівиці обличчя. Рум'яні щоки і червоні губи будуть контрастно виглядати з білим снігом. А ось очі красуні малюють за звичаєм закритими.

6. З білої або жовтуватої тканини або цупкого паперу можна сплести опудалу дві коси. Прикріпити їх під хусткою. На кінцях зав'язати яскраві паперові стрічки. Увіткнути готову олійну ляльку в сніг.

  1. Групове заняття.

Виготовлення ляльки Масляної з різних матеріалів.

1 група – із соломи.

2 група – з паперу.

3 група – з тканини.

  1. Теми для щоденника вражень.
  • Масляна, яка ти красна!
  • А ми Масляну дожидаємо…
  • Наша Масляна їла досита…

 

День 5. Як проводжали зиму та зустрічали весну?

  1. Вітання.

У лютому, останньому місяці зими, здавна влаштовували  народні гуляння-ПРОВОДИ ЗИМИ.  В ці дні люди пригощали один одного смачними млинцями, просили у рідних та знайомих пробачення за нанесені образи, а потім співали пісні, танцювали!

Давайте, діти, пригадаймо, чи не образили ви кого-небудь цього року?! Якщо раптом так сталося, то не сумуйте…Зараз ми це виправимо.

Візьміться за руки та повторюйте за мною:

Прости, якщо щось неладне між нами вийшло
Бог простить,
І вдруге прости!
Бог простить...
І втретє прости!
Бог простить.

Простіть нас, люди добрі, якщо чимось вас образили!!!

Помиріться (пожали долоні один одному) та обніміться, а то не вийде у нас справжнього свята. Дякую!!! Молодці!!! Тож давайте сьогодні розтопимо лід Зими веселими піснями, гарним настроєм та добрим здоров'ям! Не давайте суму жити в своїх серцях!

Прощання з Масляною

Масляна, прощавай,

        А на той рік знову приїжджай!

Покотила Масляна,

         Добра красуня,

          До майбутнього року,

          До Сирного тижня.

Масляну проводжаємо,

        Весну радо зустрічаємо.

  1. Обмін думками.
  • Чи знаєте ви як раніше зустрічали весну? (Відповіді дітей)
  • В останній день Масляного тижня діти вибігали на галявини, промовляли заклички, співали веснянки, грали у веселі ігри, танцювали.

Прийди, Весно, прийди, красна!

Зігрій, сонце ясне!

Повій, теплий вітре,

Щоб раділи діти!

Ой, виходьте на вулицю, дівчата!

Весну красну вітати, Весну красну стрічати!

  • Діти виконують хоровод «Подоляночка».

Гра «Хоровод з хусткою»

Діти встають кругом, тримаючись за руки. Водять хоровод. Дівчинка - в центрі кола обертається. Усі зупиняються, і вона встає напроти 2 дітей, вказуючи хусткою на них. Вони встають спиною один до одного і за сигналом біжать одне коло. Той, хто прибіжить першим і візьме хустку з рук дівчинки - переможець.

  1. Групове заняття.
  • Ще один вісник весни – це лелека. Зараз кожна група виготовить свого птаха, який буде символізувати прихід весни.
  1. Теми для щоденника вражень.
  • Я уявляю весну…
  • Прилітайте лелеки-веселики…
  • Моя весняночка…

 

2.2. Творчі завдання

Інтегрований курс «Я досліджую світ» повністю реалізує зміст освітніх галузей Стандарту початкової освіти: «Громадянської, соціальної і здоров’язбережувальної», «Природничої» — із залученням змісту інших галузей: «Технологічної», «Мовно-літературної», «Математичної», «Мистецької». Він має на меті розширити елементарні знання учнів про предмети і явища природи та соціуму; розкрити в доступній формі зв’язки між неживою і живою природою та впливом людини на природу; виховувати любов до Батьківщини; формувати вміння аналізувати, оцінювати, систематизувати, узагальнювати об’єкти та явища, визначати закономірність зв’язків між ними; виробляти практичні уміння і навички.

Завдання посібника сприяють розвитку критичного, логічного, творчого мислення, формуванню пошуково-дослідницьких умінь, розвитку спостережливості, творчої уяви, допитливості та формуванню позитивної пізнавальної мотивації навчання.

G:\масляна\картинки\001 (1).jpg 

З якою начинкою млинець?

Правила гри

- У кожної дитини набір цеглинок Lego.

- Діти усно обчислюють приклади та кольором цеглинки показують відповідь.

Картинки по запросу яблуко                                                                                   15

13

                      10+3     12+2

             11+2     17-1

             12+5     20-2

             10+5     19-3 

17                       14

              16

                         18  

 

F:\масляна\картинки\001 (2).jpg 

 

 

 

 

 

 

_________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

F:\масляна\картинки\orig (1).pngЗапрошуємо до столу!

 

До тебе прийде гість. Підійди творчо до сервірування столу. Виріж та приклей посуд і страви на скатертину.

F:\масляна\картинки\51654915_234329870807112_8988591609578782720_n.jpg

F:\масляна\картинки\51775678_234329794140453_518099585634140160_n.jpg

F:\масляна\картинки\52179305_234329757473790_8385647397438488576_n.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  • Прочитай вірш. Які ознаки приходу весни ти помітив? Підкресли.

Наталя Забіла        Весна


Ось іде весна ланами,
Перелогами, лісами.
Де не ступить — з-під землі
Лізуть паростки малі.

Як опустить вниз правицю-
Зеленіє скрізь травиця.
Як лівицю підведе —
Всюди листя молоде.

На берізку гляне зблизька —
У сережках вся берізка,
До верби підійде — ба! —
В білих котиках верба.

А як здійме руку вгору
До блакитного простору —
З кожним помахом руки
Линуть з вирію пташки.

Розквітають в луках квіти,
Зеленіють в лісі віти.
Все зелене, молоде…
За весною літо йде


  • Поділись своїми враженнями і спостереженнями з другом.

ВИСНОВКИ

Розкривши зміст підходів до організації інтегрованого навчання в початковій школі, ми встановили, що інтегровані заняття доцільно проводити тоді, якщо зміст навчального матеріалу містить міжпредметні зв’язки, а головною метою такого уроку є опанування системою знань і цінностей, «занурення» в певну культурну епоху, діалог з нею, осягнення картини світу і людини в поняттях, символах, образах, моделях буття. Міжпредметні зв’язки та інтеграція змісту навчального матеріалу – це різні дидактичні поняття. Міжпредметні зв’язки передбачають короткочасне фрагментарне перенесення інформації з одного предмета на інший. Як правило, вони є короткотривалими в часі. Інтеграція змісту навчального матеріалу під час уроку забезпечує більш високий рівень узагальнення і систематизації інформації, що сприяє кращому розумінню того матеріалу, що вивчається.

Типова освітня програма з предмета «Я досліджую світ» дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати інтегрований та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузей Стандарту, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового розвитку). Особливого значення в дидактико-методичній організації навчання надається його зв'язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об'єктів і явищ навколишнього світу.

Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую світ» передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.               Большакова І., Пристінська М. Тренінг для педагогів  з питань впровадження проекту Державного стандарту початкової загальної освіти. -  НВК «НОВОПЕЧЕРСЬКА ШКОЛА» -  липень  2017р. 
  2.               Горгош Л. Яка буває інтеграція//Учитель початкової школи. –2018. –№9- С. 32–35
  3.               Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnogo-standartu-pochatkovoyi-osviti
  4.               Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19
  5.               Калуська Л. Дивокрай. Тернопіль – 2008 – С. 59.
  6.               Мельник Е.Л. Корожнева Л.А. Інтегроване навчання в початковій школі: Теорія і практика. – СПб.: КАРО, 2003. –192 с. 
  7.               Савченко Л.В. Найкращі сценарії свят – 2007р. – С. 158 – 168.
  8.               Сапіга В.К. Українські народні свята та звичаї. Київ – 1993 – С. 31 – 33.
  9.               Студія онлайн-освіти EdEra [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://edera.gitbooks.io/glossary/6/world.html

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
22 травня
Переглядів
53
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку