ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ПЕРШОКЛАСНИКІВ ДО НАВЧАННЯ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

ДО НАВЧАННЯ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Анотація. У статті розглянуто поняття «адаптація», проаналізовано етапи адаптаційного процесу першокласників до навчання в школі, виокремлено групи дітей за рівнем адаптації; акцентовано увагу на використанні компетентнісного  та інтегративного підходів в умовах реалізації концептуальних засад  Нової української школи, представлено тематику занять з першокласниками у контексті успішної адаптації дітей до навчання в шкільному середовищі.

  Ключові слова: адаптація, Концепція НУШ, компетентності, новації, сприятливе середовище, інтегративний підхід,.

Актуальність дослідження. Початок навчання дитини у школі –  один із найбільш складних і відповідальних моментів в її житті як в соціально-психологічному, так і в фізіологічному плані. Він  пов’язний із  зміною умов життя і діяльності, з новим типом стосунків з учителем та однолітками, новими обов’язками, з на­буттям нового соціального статусу, новими контактами і відно­синами, обов’язками та  вимогами. Від того, як дитина адаптується до нової соціально-педагогічної ситуації розвитку, залежить успішність її навчальної діяльності, збереження її фізичного і психічного здоров’я.

На перебіг адаптації дитини до навчання у школі впливає  особливості її нервової системи, темпераменту, ха­рактеру, рівня особистісного розвитку та вміння спілкува­тися з однолітками. Значний вплив на успіх її адаптації має  підтримка та авторитет «ведення», адже дити­на дуже чутлива і уважна до того, хто стає для неї опорою. Загалом, супровід і місце дорослого поруч із дитиною це - пошук прихованих ресурсів розвитку дитини, опора на її  можливості, розкриття внутрішніх потенціалів, розвиток компетентності, як базисної характеристики особистості.  А тому досить важливо з перших днів пе­ребування дитини у школі забезпечити створення сприятливого середовища для її адаптації до систематичного навчання, що «забезпечуватиме їй подальший розвиток, успішне навчання та виховання» [8].

Мета статті. Oхарактеризувати oсoбливoсті адаптації  першокласників до навчання в умовах Нової української школи.

Виклад oснoвнoгo матеріалу.    Адаптація першокласників до навчання у школі – одна з найактуальніших проблем дитячої психології. У ході адаптації до шкільного навчання дитина отримує орієнтацію в системі поведінки, яка надовго визначає подальший її розвиток. Початок навчання дитини в школі – складний і відповідальний етап в її житті. Діти 6-7 років переживають психологічну кризу, пов’язану з необхідністю адаптації до школи.

Згідно з дослідженням М.М. Безруких, процес адаптації дитини до школи можна розділити на 3 етапи, кожен з яких має свої особливості. Перший етап – орієнтувальний. У відповідь на весь комплекс нових дій, пов’язаних з початком систематичного спілкування, відповідають бурхливою реакцією і значною напругою практично всі системи організму. Ця «фізіологічна буря» триває достатньо довго (2–3 тижні).

Другий етап – нестійке пристосування. Організм шукає і знаходить якісь оптимальні (або близькі до оптимальних) варіанти реакцій на ці дії. На першому етапі ні про яку економію ресурсів організму говорити не доводиться: організм витрачає все, що є, а інколи і «в борг бере». На другому етапі ця ціна знижується, буря починає затихати.

Третій етап – період відносно стійкого пристосування. Організм знаходить найбільш відповідні варіанти реагування на навантаження, що вимагають меншої напруги всіх систем. Тривалість всіх трьох фаз адаптації – приблизно 5–6 тижнів, а найбільш важким є перший місяць.

За рівнем адаптованості дітей можна умовно поділити на 3 групи. Перша група  (високий рівень) адаптується до школи протягом перших двох місяців навчання. Вони  відносно швидко входять в колектив, «освоюються» в школі, знаходять нових друзів в класі, у них майже завжди гарний настрій, вони доброзичливі, сумлінно і без видимої напруги виконують всі вимоги вчителя.

Друга група дітей (середній рівень) мають тривалий період адаптації, період невідповідності їхньої поведінки вимогам школи затягується: діти не можуть прийняти ситуацію навчання, спілкування з учителем, дітьми. Завдяки доброзичливому і тактовному відношенню вчителя до кінця першого півріччя реакції цих дітей стають адекватними шкільним вимогам.

Третю  групу  дітей («групу ризику») становлять  діти, у яких соціально-психологічна адаптація пов’язана із значними труднощами. Вони не засвоюють навчальну програму, у них проявляються негативні форми поведінки, різкий прояв негативних емоцій. Саме на таких дітей найчастіше скаржаться вчителі.

У процесі реформування освіти зміст діяльності вчителів та спеціалістів психологічної служби з означеного питання змінився відповідно до концептуальних засад НУШ, Державного стандарту по­чаткової загальної середньої освіти, з урахуванням компетентнісного та інтегративного підходів у навчанні першокласників [6].

Основною новацією у практиці діяльності 1-х класів закладів загальної середньої освіти є структурування змісту початкової освіти на засадах інтегративного підходу у навчанні. Дидактичний зміст процесу інтеграції полягає у взаємозв’язку змісту, методів і форм роботи. Відповідно інтеграцію навчального матеріалу з різних навчальних предметів здійснюють навколо певного об’єкту чи явища довкілля або навколо розв’язання проблеми міжпредметного характеру, чи для створення творчого продукту тощо. Однією з оптимальних моделей інтеграції у початковій школі є інтеграція навколо соціокультурної теми/проблеми під час тематичних днів/тижнів. Створення єдиного для навчальних предметів тематичного простору дозволяє уникнути дублювання інформації у змісті різних навчальних дисциплін та, водночас, розглянути аналогічний матеріал одночасно з різних боків, за допомогою різних дидактичних засобів. Таким чином забезпечуються збалансованість у сприйманні інформації різних освітніх галузей, психологічно комфортна атмосфера навчальних занять.

Перші тижні навчання в 1-му класі - важливий етап для створення в класній спільноті атмосфери прийняття, довіри, взаємозацікавленості, бажання слухати одне одного, висловлюватися. На цьому етапі закладаються основи для усної взаємодії учителя з учнями та учнів між собою. Саме тому багато уваги в перший місяць потрібно приділяти знайомству, коротким розповідям про власні захоплення, улюблені ігри тощо.

Так, Модельною навчальною програ­мою для першого класу темами перших чотирьох тижнів початку навчального року визначено «Я - школяр/школярка», «Наш клас», «Мої друзі», «Моє довкілля». Ці теми - інтегровані: їх вивчення передбачає і формування наскрізних умінь, соціальних та громадянських компетентностей, і набуття предметних компетентностей, зокрема опанування граматичних та обчислювальних умінь. Формування умінь читати і писати відбувається на окремих уроках української мови, а відпрацьовуються  ці уміння в інтегрованому курсі мовно-літературної галузі. Змінилися підходи до навчання грамоти, додались деякі нові змістові лінії, але основний зміст лишився: учні, як і раніше навчаються читати, писати, рахувати.

Наприклад, деякі з проблемних питань вересня: Навіщо мені ходити до школи? Хто я? Хто мої однокласники? Як безпечно дістатися до школи і повернутися додому? Як почуватися комфортно у класі мені і моїм однокласникам? Як нам стати класною спільнотою? Чого ми можемо досягнути спільно? Як зберегти дружбу? Які таємниці має шкільне подвір’я?

До кожної з перелічених тем, за кожним із проблемних питань впроваджують  різні види освітньої діяльності. Серед них практика «ранкового кола», інтерактивні заняття у парах та групах на умовах співпраці (кооперативне навчання), «щоденні п’ять», рефлексія та самооцінювання та багато інших форм та методів. Значну частину з них проводиться за межами класної кімнати - на свіжому повітрі, у русі. Важливо створити надійну основу для перетворення першого місяця періоду адаптації учнів, для пізнання нового для себе, опанування новим довкіллям, створення учнівської спільноти.

Слід приділяти увагу груповій, ігровій, проектній та дослідницькій діяльності, мають бути урізноманітнені варіанти упорядкування освітнього середовища. Крім класичних варіантів класних кімнат доцільно використовувати мобільні робочі місця, які можна легко трансформувати для групової роботи. У плануванні і дизайні освітнього середовища першорядним має бути спрямування на розвиток дитини і мотивації її до навчання.

Освітнє середовище у початкових класах має бути безпечним місцем, де діти відчуватимуть себе захищеними та в безпеці.

В освітньому середовищі Нової української школи є баланс між навчальними видами діяльності, ініційованими вчителем, та видами діяльності, ініційованими самими дітьми. Таке середовище забезпечує можливості дітям робити власний вибір, можливості для розвитку нових та удосконалення наявних практичних навичок, отримання нових знань, розвитку свого позитивного ставлення до інших. Освітнє середовище варто творити спільно, разом з дітьми.

Особливу увагу вчитель має приділяти збереженню та зміцненню фізичного здоров’я учнів, їх моральному та громадянському вихованню. Із цією метою важливо організувати активну співпрацю вчителя з батьками або особами, які їх замінюють, з медичними працівниками закладу загальної середньої освіти, шкільним психологом, учителями-предметниками, вихователем групи продовженого дня. Результатами такої співпраці є: краще вивчення індивідуальних можливостей та стану здоров’я кожного першокласника; здійснення особистісно орієнтованого навчання та виховання; впровадження здоров’язберігаючих технологій освітнього процесу; спільна підготовка і проведення батьківських зборів; бесіди з батьками на психолого-педагогічну тематику тощо.

Виховання сьогодні – це процес із дуже багатьма невідомими, яких щодня, стає, дедалі, більше. Однак маємо надію, що спільними зусиллями вихователів, вчителів, батьків і психологів допоможемо дитині успішно адаптуватися до нових “шкільних” умов, і слово “школа” буде викликати лише радість.

Використана література

1.  Адаптація дітей до навчання у школі в діяльності психологічної  служби:  метод.  реком.  Київ:  Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013.

2.  Безруких М. М., Ефимова С. П. Знаете ли вы своего ученика? Книга для учителя. М. : Просвещение, 1991. 176 с. (Библиотека учителя начальных классов).

3.  Вітюк В. В . Готовність педагогів до змін в умовах реалізації концепції «Нова українська школа». Педагогічний пошук. 2017. № 2 (94). С. 3-6.

4.  Горленко В. М., Луценко Ю. А., Острова В. Д., Сосновенко Н. В. , Ткачук І. І. Методичні рекомендації щодо впровадження циклограм діяльності працівників психологічної служби: метод. рек. Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2017. 132 с.

5.  Горленко В. М., Острова В. Д., Сосновенко Н. В. , Ткачук  І.  І.  Застосування  діагностичних  мінімумів  в  діяльності працівників психологічної служби: [метод. рек.]. Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2018. 106 с.

6.  Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. Київ: МОН України, 2016. 40 с. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf

7.  Про затвердження Державного стандарту початкової освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87. Офіційний вісник України. 2018 р. № 19. С.  32.  URL:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF

8. Про  затвердження  методичних  рекомендацій щодо  адаптаційного  періоду  для  учнів  першого  класу  у Новій українській школі : наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 № 923. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacijshodo-adaptacijnogo-periodu-dlya-uchniv-pershogo-klasuu-novij-ukrayinskij-shkoli