Особливості грунтово-рослинного покриву і тваринного світу, його своєрідність та унікальність. Природні зони Австралії. Зміни природи людиною

Особливості грунтово-рослинного покриву і тваринного світу, його своєрідність та унікальність.  Природні зони Австралії. Зміни природи людиною

   Мета: повторити вивчений матеріал; з’ясувати рівень оволодіння учнями навчальним матеріалом з попередніх тем; формувати знання про особливості розміщення природних зон Австралії; сформувати в учнів вміння складати характеристику природних зон у певній послідовності за типовим планом, удосконалити  практичні уміння учнів працювати з картами, атласами; розвивати вміння застосовувати знання на практиці в нових нестандартних ситуаціях; формувати пізнавальний інтерес у кожного учня та особисту зацікавленість самостійною дослідницькою діяльністю;  виховувати бережливе ставлення до природи; почуття необхідності зберігати й охороняти природне середовище кожного материка.

Обладнання: фізична  карта, карта природних зон Австралії, атласи,   роздатковий матеріал, карта «Географічні пояси та природні зони світу»;  ілюстрації.

    Тип уроку:    комбінований. 

Хід уроку:

 Епіграф:                                                    Шукати потрібно серцем,

                                                                   Найголовнішого очима не побачиш.

І. Організаційний момент.

Добрий день,   діти!

Дзвоник вже сигнал нам дав,

Працювати час настав.

Тож і ви часу не гайте,

Працювати починайте.

ІІ. Актуалізація опорних знань і навичок.

Тестова перевірка домашнього завдання :

1.Який кліматичний пояс займає найбільшу площу на території Австралії?

2. Де на території материка випадає найбільше опадів:

3. Яку частину Австралії займають пустелі?

4.Який кліматичний пояс розташований на півдні острова Тасманія?

5. Які вітри дмуть над більшою частиною Австралії?

6. До басейну якого океану належать найбільші річки материка?

7. Сухі річища в Австралії називають:

8. Найдовшою річкою материка є:

9. Більшість річок материка живиться:

10. Яке походження має улоговина озера Ейр:

11. В якій частині материка розташовані найбільші запаси підземних вод?

12. Площа басейну Муррею від площі басейну Дніпра:

Прийом  «Географічний ланцюжок» : навколо Австралії за 2 хвилини

  М. Йорк, Великий бар’єрний риф, Великий вододільний хребет, Коралове море, м. Байрон, Тасманове море, Басова протока, м. Південно-Східний, о. Тасманія,  Велика Австралійська затока, м. Стіп-Пойнт, Індійський океан, Тиморське море, п-острів Арнем-Ленд, Арафурське море, затока Карпентарія, Торесова протока.

 ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Із кожним уроком Австралійський континент поступово відкриває вам свої таємниці: особливості клімату та річок материка безпосередньо пов'язані з його географічним положенням у Південній півкулі, особливості рельєфу— із геологічною історією розвитку материка. Але для європейців, що вперше побачили невідомих тварин та рослини в Австралії, дуже довго лишалися незрозумілими причини їх незвичайності.

Уже відома вам поетеса Галина Усова так охарактеризувала органічний світ Австралії:

Й птахів безкрилих в заростях сліди.

Там в їжу кішкам дістаються змії,

Й звірята — в яйцях, а не в затишку нори.

Й самі дерева лізуть із кори,

Там кролики страшніше, аніж повінь.

Й рятує південь від північної жари.

Прийом «Коло ідей»

Спробуйте пояснити таку майже казкову своєрідність органічного світу материка. ( Зв'язок із епіграфом уроку).

Природа створила в Австралії ніби великий заповідник, де збереглося багато рослин, які вимерли на інших материках, а також тварин, близьких до тих , що населяли нашу землю в давні часи.

 Оголошення теми уроку.

IV. Сприйняття та засвоєння учнями нового навчального матеріалу.

Австралія раніше відокремилася від інших материків. Тому тут в ізоляції утворився своєрідний рослинний і тваринний світ. Близько75% видів рослин  материка зустрічається лише тут. Інші 25% мають близькі види в Південній Америці і Південній Африці. Це свідчить про те, з якими материками в далекому геологічному минулому Австралія становила одне ціле. Вона є частиною Гондвани.

Видовий склад Австралії – бідний , але дуже важливою особливістю є те, що на території материка великий відсоток ендеміків і реліктів.

Ендеміки («місцеві») – види рослин і тварин, які характерні виключно для конкретної території.

Релікти («залишки») – рослини і тварини, які залишилися з давніх епох.

Рослинний світ Австралії

Випереджаюче завдання для учнів.

  Одна з найпоширеніших рослин Австралії - евкаліпт. Він зображений на національній емблемі Австралії. Їх налічується близько 500 видів – від чагарників до велетнів  у 150 м заввишки. Це найвищі дерева планети.  Вони ростуть переважно у вологих місцях.  Евкаліпт називають «деревом насосом». За день він «викачує» з ґрунту й випаровує через свою крону в кілька разів більше води, ніж, наприклад, береза за тиждень. У дуплистих стовбурах влаштовуються на ночівлю опосуми  і гніздяться птахи. Коли евкаліпти цвітуть, за красою вони не поступаються найгарнішим квітучим деревам. У більшості з них квітки білі, але є види, що вкриваються червоними, жовтими, оранжевими квітками. Його також називають «протигарячковими» деревами, оскільки там, де вони ростуть немає боліт, а отже, немає умов для розвитку личинок малярійних комарів. Це дерево має важку, щільну, міцну деревину. Вона дуже цінується в кораблебудуванні. Довговічними є і телеграфні стовпи з евкаліптового дерева. З листя виробляють лікувальну олію. Листя евкаліптів повернуте ребром до сонця і не утворює тіні. Тому евкаліптові ліси світлі, з буйним трав'яним покривом. Повітря в них насичене цілющими пахощами, які виділяє листя.

 На національній емблемі Австралії зображено, крім евкаліпта, ще й акацію. Австралійські акації належать до родини мімозових. Усього їх налічується 750 видів. Ростуть вони в субтропіках і тропіках. Понад 50% усіх видів акацій знаходиться в Австралії. Це кущі і великі дерева.

Тваринний світ Австралії:

Випереджаюче завдання для учнів.

  Тварини ще своєрідніші за рослини. Ендеміків серед них – 90 %. На жодному материку не зустрічаються в такій кількості сумчасті – кенгуру, коала, вомбат, тасманійський диявол, сумчаста білка, сумчастий кріт, сумчаста миша та ін. Сумчасті належать до найпримітивніших ссавців. Вони незвичайні тим, що народжують дитинчат крихітними і безпомічними. Мами доношують їх у складці шкіри на животі, що нагадує сумку.

 Фауна Австралії відрізняється стародавністю, відсутністю копитних, приматів і хижих (крім дикого собаки дінго, завезеного людиною).

Кенгуру – національний символ Австралії, вона зображена на гербі цієї

країни

.

У степах і заростях чагарників живуть велетенські руді кенгуру, у лісах– сірі, також великі. Є й дрібні кенгуру. Навіть у велетенських кенгуру малята народжуються крихітними – 3см. Самиця  доношує її у своїй сумці понад півроку. У кенгуру поганий зір, зате добрий слух. Вони чемпіони зі стрибків у довжину серед тварин: їхній результат становить понад 10 м. Ріст найменших із них усього 23 см, у той час як самці велетенських кенгуру сягають 2 м, а їхня маса - до 100 кг! Вони рухаються зі швидкістю до 20 км/год на дуже розвинених задніх кінцівках. Сірі кенгуру відмінно стрибають у висоту, а за стрибками в довжину лаври першості належать рудим кенгуру. Цьому слугують короткі передні й довгі задні лапи та чималий важкий хвіст. Довжина стрибків сягає 9 м. Деякі кенгуру живуть у лісах, інші віддають перевагу відкритим просторам, деревні види вміють лазити по деревах. Колись кенгуру в Австралії було дуже багато, але їх винищили за цінне хутро. Цікаве походження назви цих тварин. Моряки, що плавали з Куком, ступивши на землю Австралії, побачили дивовижних звірів, які пересувалися величезними стрибками. Коли моряки запитали австралійців, як вони їх називають, ті відповіли: «кенгуру», що означає «не розумію».

 Улюбленцем австралійців є сумчастий ведмідь коала. Схожий на плюшевого ведмедика. Сумчастий коала – мешканець евкаліптових лісів. Він живе на деревах і веде нічний малорухливий спосіб життя. Ця симпатична тваринка має густе м’яке хутро, що робить її схожою на плюшевого ведмедика.

 На материку збереглися представники фауни мезозою -  найдавніші із ссавців - однопрохідні яйцекладні. Своїх малюків вони виводять з яєць – як пташенят, а вигодовують молоком – як ссавці.  Цих тварин вважають примітивними ссавцями. Це єхидна і качкодзьоб – тварини, які відкладають яйця, як птахи, а вигодовують дитинчат молоком, як ссавці. Єхидна нагадує їжака з 8-сантиметровими голками, але на відміну від нього має довгий дзьоб, за допомогою якого поїдає мурашок. Качкодзьоб такий незвичайний, що видається зібраним із частин різних тварин: тіло, як у щеняти; перетинки між пальцями ніг і дзьоб, як у качки; хвіст, як у бобра. На довершення, задні лапи мають шпори, як у півня. Качкодзьоб добре плаває, вишукуючи дзьобом черв’яків і слимаків у водоймах. Живе у глибоких норах, влаштовуючи вхід тісним. Протискуючись у нього, тварина віджимає воду з шубки і до гнізда добирається майже сухою.

 Єдиним великим хижаком Австралії на суходолі є дикий собака динго– здичавілий нащадок свійської собаки, яка була завезена ще у стародавні часи з Азії. Динго живуть зграями і полюють на сумчастих. Іноді вони нападають і на свійських тварин, тому їх переслідують фермери. Справжніх ссавців на материку до появи переселенців не було. Зовсім мало тут і хижаків. Лише на Тасманії зберігся сумчастий диявол.

Різноманітні і так само своєрідні австралійські птахи. Особливо багато папуг: від відомих усім маленьких хвилястих папужок до великих какаду. У лісах водиться лірохвіст, хвіст якого нагадує музичний інструмент ліру. Страус ему трохи менший за африканського. Він також зображений на гербі Австралії. Меншим за страуса, так само нелітаючим птахом є казуар. Численні райські птахи, які мають красиве яскраве оперення, та сміттєві кури. На водоймах живуть величні чорні лебеді.

В Австралії багато ящірок і змій. У прибережних водах водяться крокодили, морські змії, акули, шипохвостий скат, медуза «морська оса», зустріч з якими вкрай небезпечна. Дивовижна риба цератод, предки якої жили ще в мезозойську еру, двоякодихаюча: вона має зябра і одну легеню.

Прийом «Цікаві факти»: На півночі Австралії знайдений найбільший з коли– не будь відомих термітників. Його висота – 6,7м, а обхват – понад 7м.

Багато тварин Австралії винищені в результаті полювання і зміни ландшафту внаслідок господарської діяльності людини. Небезпечним хижаком Австралії є дінго – здичавіла собака. Завезення кроликів, що знищують значну частину пасовищ, сприяло зменшенню сумчастих. За підрахунками вчених рослинною їжею, яку знищили кролі, можна було б прогодувати від 75 до 150 млн. овець. Кролі стали лихом для країни. Зникли деякі види кенгуру, на межі вимирання сумчастий вовк, деякі види вомбатів.

Ось такий незвичайний і прекрасний рослинний і тваринній світ Австралії. Тепер перед нами є завдання визначити де ж найбільше поширені ці рослини і тварини в яких частинах і зонах материка.

Природні зони материка

Учитель: Давайте пригадаємо…

  1. Що називають природною зоною? ( Природна зона є великими природним комплексом зі своїми, притаманними лише їй компонентами природи: кліматом, ґрунтами, рослинністю та тваринним світом.)

 2. Від чого найбільше  залежить формування природної зони?  (Температури, кількість  опади.)

  На формування і розміщення природних зон на материку впливає не тільки географічною широтою, а й висотою над рівнем моря, впливом морських течі, перерозподілом опадів в зв’язку з рельєфом. Тому широтна зональні інколи порушується й природні зони витягуються вздовж меридіанів.

 Кожна природна зона  материка характеризується за таким планом:

                      План характеристики природної зони:

       1. Розташування  території - географічне положення.

       2. Кліматичні особливості.

       3. Переважання типів ґрунтів, умови його утворення.

       4. Особливості рослинного покриву, основні види типових рослин.

       5. Особливості тваринного  світу.

       6. Видозміни природних комплексів людиною.

Прийом « Картографічний практикум»:

 •    За картою «Географічні пояси і природні зони світу» визначте межі природних зон Австралії. Доведіть, що їх розміщення пов'язано з кліматичними особливостями материка.

• З’ясуйте, які з природних зон й чому займають на материку найбільші та найменші площі.

• За картою «Ґрунти світу» в атласі визначте, які ґрунти характерні для кожної природної зони материка.

      Визначивши  природні зони материка вирушаємо в подорож .

Робота в групах:

Група №1. Визначити особливості природної зони пустель і напівпустель Австралії. (див. додаток)

Група 2. Визначити особливості саван і рідколісся Австралії.

Група 3. Визначити особливості вологій екваторіальних лісів (гілеї) Австралії.

Група 4. Визначити особливості перемінно – вологих лісів Австралії.

Опрацьовані матеріали заносяться в таблицю і записуються в зошит:

Гра-розминка «Австралійський дощ»

  V. Закріплення матеріалу .

Прийом « Дерево рішень»:

•  Чому в Австралії такий унікальний органічний світ?

Прийом «Географічний диктант»:

1. Ендемічних видів в Австралії більше за все серед… .

 2.В Австралії росте так зване дерево-насос це… .

 3. Скреб – це… .

 4.Дерево, яке здатне під час опадів накопичувати значну кількість вологи… .

 5. Найбільша за площею природна зона… .

 6. «Найстрашнішим» звіром Австралії є… .

  Прийом « Уявна подорож»:

Написати міні – твір про перебування в певній природній зоні Австралії.

VІ. Підсумок уроку

Прийом «Роблю висновок»

 Органічний світ Австралії унікальний, до його складу входить багато видів реліктів і ендеміків;

 65% материка займає зона пустель і напівпустель;

 Тваринний світ материка дуже змінила людина.

  Своєрідність органічного світу Австралії пояснюється тим, що материк тривалий час був ізольований від інших материків.

   Австралія — материк сумчастих тварин, яйцекладних ссавців та евкаліптів.

 Зони пустель, напівпустель і саван займають більшу частину материка, що пояснюється його географічним положенням, особливостями клімату і рельєфу.

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф підручника, повторити географічну номенклатуру материка.