Особливості обміну речовин гетеротрофного організму. Живлення і травлення. Різноманітність травних систем.

                                             Урок № 35

Тема: Особливості обміну речовин гетеротрофного організму. Живлення і травлення. Різноманітність травних систем.

Мета: ознайомити учнів з особливостями обміну речовин гетеротрофного організму, основними процесами життєдіяльності тварин: живлення, травлення та різноманітністю травних систем; розвивати вміння спостерігати, порівнювати та робити висновки, працювати з підручником, таблицями; виховувати любов до всього живого.

Обладнання і матеріали: таблиці, схеми, картки із завданнями, ватмани, маркери, комп’ютер.

Базові поняття і терміни: обмін речовин, гетеротрофний організм, травлення, живлення, травна система.

Тип уроку: Засвоєння нових знань

Хід уроку

Клітини виникають тільки від клітин.

Р. Вірхов

І. Організаційний етап

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.

Розминка: обговорення епіграфу уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Гра «Систематична піраміда»

Четверо учнів працюють з картками (на місцях). Вони мають підібрати в послідовності таксономічні одиниці тварин, запропонованих вчителем.

2. Розгадування кросворда

Кросворд «Ознаки живого»

Запитання

1. Збільшення кількості особин виду.
2. Збільшення маси і величини організму.
3. Відповідь організму на світло, дотик.
4. Вікові зміни організму від народження до смерті.
5. Споживання їжі та поживних речовин.
6. Споживання кисню і виділення вуглекислого газу.

(Відповіді. 1.Розмноження. 2. Ріст. 3. Подразнення. 4. Розвиток. 5. Живлення. 6. Дихання.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми й завдань уроку

1. Прийом «Відстрочена відгадка»

Проблемне запитання

• Що вам відомо про цикл Хейфліка? Як він пов'язаний з епіграфом нашого уроку?(думки учнів.)

2. Всім живим організмам притаманний обмін речовин.

Обмін речовин (метаболізм) – це сукупність процесів надходження речовин до організму, їхнє перетворення в ньому та виведення назовні продуктів обміну. Обмін речовин забезпечує всі процеси життєдіяльності організму та його зв'язок із довкіллям.

Мета обміну речовин – одержання речовин для побудови клітин і енергії для життєвих процесів.

Розгляньте малюнок. Розподіліть організми за типом живлення.

Мухомор    Ріжки жита   Конюшина лучна   Масляно - кислі бактерії

Автотрофи_________________________________

Гетеротрофи_________________________________

Гетеротрофи не можуть самі синтезувати органіку. Вони забирають її в інших організмів ( це можуть бути і фототрофи, й інші гетеротрофи).

Поняття гетеротрофності краще подавати, порівнюючи цей спосіб живлення з фототрофним  та спираючись на наявні в школярів знання про особливості життєдіяльності рослин. Слід звернути увагу на те, що гетеротрофи залежать від тих організмів, які забезпечують їх органікою, тобто їжею, тому гетеротрофи є консументами (споживачами) і можуть існувати тільки за наявності продуцентів (автотрофів).

 Слід відзначити, що гетеротрофне живлення мають тварини, гриби, комахоїдні рослини й більшість бактерій.

Існує два типи гетеротрофного живлення.

Перший з них голозойний. При цьому типі живлення завдяки складному комплекту комплексу травних ферментів організм може споживати складні, найчастіше тверді, органічні сполуки.

Другий – сапротрофний. При цьому типі живлення організм живиться розчинами простих органічних речовин. Іноді організм виділяє ферменти безпосередньо на субстрат, а потім усмоктує утворені поживні речовини. Знищуючи мертві рослини й тварини, сапротрофи відіграють важливу роль у кругообігові речовин.

Окрім того, тварин, які живляться голозойно, поділяють на мікрофагів – поглинають їжу дрібними частинами, та макрофагів – поглинають їжу великими шматками.

За способом живлення гетеротрофів можна поділити на такі групи:

1. симбіотичні;
2. паразитичні;
3.  організми, що живуть вільно: а) хижаки; б) травоїдні; в) плодоїдні.

Можна звернути увагу на найбільш поширені способи захоплення їжі тваринами:

• за допомогою псевдоподій (амеби);
• за допомогою війок (інфузорії);
• за допомогою щупалець (каракатиці);
• зіскрібання (садовий равлик);
• заковтування;
• всмоктування.

В одноклітинних організмів обмін речовин відбувається всередині клітини в особливих утвореннях – органелах.

У багатоклітинних тварин обмін речовин відбувається на рівні клітин, органів та систем органів.

Орган – це частина організму, яка має притаманну тільки їй будову, розташована в певному місці і виконує специфічну функцію.

Система органів – послідовність органів, які всі разом забезпечують той чи інший прояв життєдіяльності.

У тварин розрізняють такі системи органів: опорно-рухова, травна, дихальна, видільна, кровоносна, статева, нервова та ендокринна.

Травна система – сукупність органів, що забезпечують перетравлювання та всисання їжі. Травна система завжди починається з ротового отвору, через який їжа надходить до травної трубки (кишечника). У плоских червів кишечник має вигляд мішка, з якого неперетравлені залишки їжі виводяться назовні через рот. У більшості тварин кишечник закінчується анальним отвором, що забезпечує безперервне виведення з організму неперетравлених решток їжі. Кишечник часто поділений на відділи (глотка, стравохід, шлунок) та має травні залози (слинні, печінка, підшлункова та інші).

Травна система: замкнена, наскрізна.

Травлення – розщеплення великих молекул живильних речовин (білків, жирів, вуглеводів) на менші молекули, які можуть всасуватися і засвоюватися. Продукти травлення: амінокислоти, глюкоза, жирні кислоти.

Типи травлення

Заповнити таблицю «Типи травлення»(з допомогою вчителя)

3 . Розгляд презентації.

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Самостійна робота з підручником

Учні опрацьовують текст підручника й розпочинають заповнювати опорну таблицю, з якою працюють на протязі теми.

2. Аналіз таблиці (перший етап).
3. Прийом «Відстрочена відгадка»

Учитель повідомляє, що цикл Хейфліка стосується поділу клітин живих організмів. У своєму розвитку клітина здійснює 50 поділів.

V. Узагальнення і систематизація знань

1) Гра «Ваша думка»

Учні в різнорівневих групах обговорюють питання:

• Які переваги мають тварини над рослинами в процесах травлення, обміну речовин?
• Чому тваринам не властиве автотрофне живлення?

2) Гра «Ланцюжок переадресування»

Перший учень називає термін або поняття, що вивчили на уроці, й адресує запитання наступнику, який має відповісти і назвати нове поняття для іншого учня. За відсутності відповіді запитання переадресовується тому, хто підійме руку.

VІ.  Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріал підручника.
2. Розпочати ведення записника учня (за бажанням), в якому діти записують, наклеюють вирізки з цікавими даними про тварин  та їх процеси життєдіяльності.

• Після «тривалого» обіду кровосисні іксодові кліщі збільшують свою початкову вагу в 10 тис. разів.