Особливості організації навчально-виховного процесу в умовах лікувально-профілактичного закладу

ПЛАН

 

ВСТУП   …………………………………………………………………………………... 3

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ КЕРІВНИЦТВА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИМ ПРОЦЕСОМ В УМОВАХ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО ЗАКЛАДУ…4

1.1  Особливості організації навчально-виховного процесу ……………………………4

1.2 Організаційно-методичне  керівництво навчально-виховним процесом ………….7                    

1.2.1 Методична робота …………………………………………………………….9

1.2.2 Виховна та позакласна робота……………………………………………….12

1.3  Плануванням роботи навчальним закладом………………………………………..16

1.4  Способи виявлення, вивчення й впровадження передового педагогічного  

досвіду…………………………………………………………………………….….18

1.5  Контролююча діяльність адміністрації навчального закладу……..………………20

РОЗДІЛ 2. ВПРОВАДЖЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ІННОВАЦІЙ

В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО ЗАКЛАДУ ……………………………………………………………………………….22

ВИСНОВОК………………………………………………………..……………………..26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………...29

 

ВСТУП

  У Положенні про загальноосвітній навчальний заклад (розділ «Управління загальноосвітнім навчальним закладом») визначено межі компетенції директора ЗНЗ. Там же окреслено: «Директором може бути тільки громадянин України, який має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менш як три роки, успішно пройшов атестацію керівних кадрів освіти». Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) проголошує: «На посаду директора призначаються досвідчені авторитетні фахівці-педагоги, які мають досвід управлінської діяльності або пройшли спеціальну управлінську підготовку».

Реалії сьогодення показують, наскільки сучасному керівнику необхідні знання з теорії та практики управління. Це потребує нової професійної компетентності. Модернізація освіти в Україні поставила на порядок денний спеціальну підготовку керівних кадрів до управління змінами.

Відповідно до нових соціальних завдань зростають вимоги до змісту і характеру управлінської діяльності керівників шкіл, якості та ефективності навчально-виховного процесу. Керівник повинен володіти такими діловими і особистісними якостями, які допоможуть йому успішно вирішувати проблеми будь-якої складності і в будь-якому підрозділі школи.

Щоби бути ефективним, управління закладом освіти має спиратись на сучасні наукові підходи, перспективний педагогічний досвід. Сучасна наука пропонує філософські моделі управління, які ґрунтуються на теорії управління людськими ресурсами.

Мета роботи – поглиблення теоретичних знань і набуття практичного досвіду з управління навчальним закладом.

 

 

АДМІНІСТРАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ

 

І.  ОСОБЛИВОСТІ КЕРІВНИЦТВА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИМ ПРОЦЕСОМ В УМОВАХ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО ЗАКЛАДУ

 

1.1 Особливості організації навчально-виховного процесу

Загальноосвітня школа Шосткинського обласного дитячого протитуберкульозного санаторію організована Управлінням охорони здоров'я Сумської облдержадміністрації за погодженням з МОЗ України. Школа є структурним підрозділом санаторію, підпорядковується Управлінню охорони здоров'я облдержадміністрації та знаходиться на його бюджеті.

Здійснення учбового процесу відбувається згідно Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010р.  № 778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад» та наказу МОЗ України від 24.07.1992р. № 118 «Про організацію навчально – виховної (педагогічної) роботи в санаторіях туберкульозного та не туберкульозного профілів для дітей та підлітків шкільного віку» для дітей, які перебувають в Санаторії.

Школа розрахована на 110 учнів 1 – 11 класів (віком до 18 років), працює за діючими програмами Міністерства освіти та науки України згідно навчальним планам загальноосвітньої школи з українською мовою навчання.

З огляду на режим роботи ШОДПС заняття в школі співпадають з першим заїздом дітей і розпочинаються з 1 жовтня 2016 року.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр - з 1 жовтня по 22 грудня,

ІІ семестр - з 9 січня по 25  травня.

Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні з 23 жовтня  по 27 жовтня,

зимові з 26 грудня по 8 січня,

весняні з 26 березня по 1 квітня.

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за №157/26602 учні 4 класів складають державну підсумкову атестацію.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту». Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 р № 128.

Навчальний процес організовано за 5-денним тижневим режимом занять в першу зміну

початкова школа з 9 год 15 хв до 13 год 15 хв;

основна і старша  школа з 9 год 15 хв до 14 год 00 хв.

Тривалість уроків та перерв:

Клас	Номер уроку	Час	Перерва
1-11 класи	1	9.15-9.50	10хв.
	2	10.00-10.35	15хв.
	3	10.50-11.25	30хв.
	4	11.55-12.30	10хв
	5	12.40-13.15	10хв
	6	13.25-14.00

В середньому за рік навчається близько 400 учнів.

Діти комплектуються по класах згідно з довідками про навчання в школі, де вони навчалися до лікування. У початкових класах при відсутності контингенту дітей одного класу можуть створюватись класи-комплекти, наповнюваність яких не більше 10 учнів. На кожний клас або класний комплект призначається класний керівник.

В деяких випадках, через складність лікувального процесу, частина навчальних предметів (яку саме вирішує медико-педагогічна рада) переноситься на другу половину дня за умови, що навчання повинно закінчуватися не пізніше 18.30 год. Діти початкових класів навчаються тільки в першу половину дня.

Домашні завдання виконуються учнями під керівництвом вихователя. Задаються вони повинні диференційовано, з урахуванням психо - фізіологічних особливостей і можливостей, рівня знань учнів, стану їх здоров’я я. В початкових класах, в основному, це усні завдання. В середніх та старших - письмові та усні завдання, які повинні допомагати учню закріпити та засвоїти головне з теми, яку вивчали на уроці.

Програма з трудового навчання та фізкультури погоджується з лікарями. З основної програми відбирається тільки той матеріал, для виконання якого створені належні умови та який не завадить здоров'ю дітей.

Трудову практику діти проходять в санаторії в ті ж самі строки, що і в школах, але не по класах, а в загонах з вихователем. Трудові процеси та навантаження узгоджуються з лікарями, які можуть звільнити дитину за станом здоров'я від трудової практики. У щоденнику кожного учня робиться відмітка про виконання ним трудової практики.

Уроки фізкультури проводяться згідно наказу МОЗ та МОН  України від 20.07.2009р. № 518/674 «Про забезпечення медико – педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх начальних закладах».

 Якщо діти перебували в санаторії протягом всього семестру, вони атестуються за семестр в школі санаторію, поточні, тематичні та семестрові оцінки виставляються в довідку, яку кожен учень отримує при виписці із санаторію і повинен передати в школу, де вчився до лікування. Атестується учень за рік та переводиться в наступний клас педагогічним колективом школи, звідки прибув на лікування, з урахуванням оцінок, одержаних в санаторії. Свідоцтво про закінчення основної школи та атестат про середню освіту видає школа, де учень постійно навчається.

Учні випускних класів здають іспити в школі, де вчилися до лікування.

 

1.2 Організаційно-методичне  керівництво навчально-виховним процесом.

 

 Організаційно-методичне керівництво та контроль за роботою школи санаторію здійснює керівник Шосткинського обласного дитячого протитуберкульозного санаторію, методист обласної дитячої клінічної лікарні, управління охорони здоров'я Сумської держадміністрації, санаторні методичні об'єднання, МОЗ України.

Методичну допомогу в організації педагогічної роботи, документацією,  наочними посібниками, технічними засобами навчання, методичною літературою та підручниками здійснює Шосткинський міській відділ освіти.

Безпосередньо організацію роботи школи та керівництво і контроль за навчально-виховним процесом здійснює завідуючий педагогічною частиною, який відповідає за його якість.

Навчальне навантаження вчителя встановлюється згідно з кількістю годин в навчальному плані та кількістю класів або класів-комплектів. Час, який він не допрацьовує на уроці у зв'язку з скороченим терміном (35 хв. замість 45 хв.) використовується на виконання режимних моментів.

В дні канікул вчитель виконує роботу вихователя.

Тарифікація педагогічних працівників складається на початок навчального року та змінюється з кожним новим заїздом дітей на лікування, якщо не укомплектовуються класи.

Навчальні заняття та канікули проводяться в строки, встановлені Міністерством освіти і науки України. Заняття організовані у п'ятиденний тиждень. Розклад уроків складає завідувач педагогічною частиною спільно із завідуючим медичним відділенням. При цьому враховуються вимоги розподілу навчальних годин по днях тижня та порядку розподілу на кожний день.

 В своїй діяльності школа керується нормативними документами та методичними рекомендаціями Міністерства освіти та науки України, Положенням про школу.

 Школа санаторію працює за програмами Міністерства освіти та науки України та за навчальними планами загальноосвітньої школи з українською мовою навчання дитячого та підліткового санаторіїв туберкульозного та не туберкульозного профілів.

У зв'язку з тим, що діти в санаторії проходять курс лікування, навчальні плани скорочені, але програми при цьому не скорочуються.

У разі погіршення фізичного стану дитини, з нею проводяться індивідуальні консультації. На проведення занять з дітьми, які знаходяться на нерухомому режимі /в ліжку/, дає дозвіл лікуючий лікар. Розподіл цих занять та контроль за їх організацією здійснює завпед санаторію. Облік занять фіксується вчителем в спеціальному журналі, де відмічається дата проведення, клас, тема занять, кількість дітей.

 Облік шкільних занять, навчального матеріалу та знань учнів фіксується в класному журналі, а також у щоденнику учня. Клас-комплект має один класний журнал, за його оформлення відповідає класний керівник.

  За створення необхідних умов для організації навчально-виховного процесу, стан матеріально-технічного обладнання школи та забезпечення санітарно-гігієнічних норм несе відповідальність перед органами охорони здоров'я головний лікар санаторію.

Для забезпечення санітарно-гігієнічного режиму, проведення ремонтних та дератизаційних робіт школа санаторію, як і заклад вцілому, за наказом головного лікаря закривається на 1 місяць в період найменшого реального наповнення дітьми (вересень місяць). Навчальний рік співпадає з початком І заїзду – 1 жовтня.

 

1.2.1 Методична робота

  Вирішальною умовою  успішної діяльності школи є комплексне розв’язання питань, пов’язаних з фінансовим, кадровим, навчально-методичним, нормативно-правовим і організаційним її забезпеченням, а саме:

- створення комфортного психологічного середовища у санаторії загалом.

- організаційна робота керівників закладу щодо формування педагогічного  колективу однодумців;

- забезпечення активної і скоординованої діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу.

- стимулювання фахового розвитку та творчої активності педагогів.

- запровадження у навчально-виховний процес сучасних педагогічних технологій та науково-методичних досягнень.

- створення належної матеріально-технічної бази.

- розробка і впровадження нових підходів, виховних систем, форм і методів виховання, які відповідали б потребам розвитку особистості, сприяли розкриттю її талантів, духовно-емоційних, розумових і фізичних здібностей.

- створення психологічного супроводу навчально-виховного процесу з метою своєчасної оцінки комплексу індивідуальних особливостей учнів з погляду його готовності до успішного навчання, попередження дезадаптації в умовах виникнення навчальних труднощів і стресів, пов’язаних із спілкуванням у новому колективі.

Методична робота в школі спрямована на підвищення кваліфікації, професійної компетентності, методичної майстерності, розвиток ініціативи педагога, науково-методичне забезпечення діяльності загальної середньої освіти, що сприятимуть підвищенню навчальних досягнень та загальної культури  учнів.

Структура методичної роботи в ШОДПС

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання та напрямки методичної роботи школи:

• впровадження інформаційно-комунікативних технологій та педагогічних інновацій;
• перехід на нові стандарти освіти, нові підручники та програми;
• виявлення, вивчення, узагальнення та впровадження досвіду роботи кращих вчителів;
• використання ефективних форм роботи з обдарованими учнями та учнями, що потребують постійної педагогічної підтримки;
• підвищення професійної майстерності педагогів шляхом шкільних методичних об’єднань, проведення предметних декад, методичних нарад, диспутів;
• створення умов для оволодіння педагогами сучасних методик з метою підвищення результативності навчально-виховного процесу;
• продовження роботи щодо забезпечення охорони та зміцнення здоров’я учнів;
• забезпечення психологічної підтримки загальношкільних методичних заходів.

 

Організація роботи методичних об’єднань

№ з/п	Методичне об‘єднання	Методична проблема	Мета	Завдання та напрямки методичної роботи
1	Вчителі початкових класів	Всебічний розвиток особистості на основі компетентісного  підходу та використання інноваційних технологій	Підвищення професійної компетентності та методичної майстерності шляхом використання інноваційних технологій	Впровадження інформативно-комунікативних технологій, педагогічних інновацій. Узагальнення, вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду. Використання сучасних ефективних форм роботи з учнями.
2	Вчителі 5-11 класів	Всебічний  розвиток особистості на основі компетентісного  підходу та використання інноваційних технологій	Підвищення професійної та методичної майстерності шляхом використання сучасних інноваційних технологій навчання	Впровадження компетентнісного підходу та використання інноваційних технологій. Організація самоосвіти вчителів. Розробка та удосконалення заходів для підвищення ефективності навчально-виховного процесу та  дотримання державних стандартів освіти.
3	Вихователів	Удосконалення методів виховання дітей з девіантною поведінкою	Розвиток психологічно- впевненої особистості, здатної аналізувати та самостійно вирішувати власні проблеми та вчинки.	Створення умов для усвідомлення підлітками доречності здорового способу життя. Застосування ігротерапевтичних методів виховання. Формування навичок комунікативної культури в міжособистісних стосунках.

 

1.2.2 Виховна та позакласна робота

 

Основними критеріями оцінки результатів діяльності виховної системи є:

— відповідність досягнутих результатів виховання поставленій меті;

— рівень вихованості конкретних вихованців, згуртованість колективів, позитивний морально-психологічний клімат у них;

— відповідність вихованості загальноприйнятим цінностям, нормам, правилам поведінки;

— конкретні дії, вчинки вихованців, їхній характер та відповідність загальнолюдським цінностям;

— оптимальність системи виховної роботи і дієвість конкретних виховних впливів;

— педагогічна майстерність вихователів, оптимальне планування, організація та здійснення виховної роботи тощо.

Пріоритетними напрямками виховної роботи в школі є удосконалення методів виховання дітей з девіантною поведінкою, розвиток психологічно-впевненої особистості, здатної аналізувати та самостійно вирішувати власні проблеми та вчинки. Педагогічний колектив працює над виховною проблемою «Удосконалення методів виховання дітей з девіантною поведінкою».

З метою зробити освітнє середовище санаторію в умовах повного дня гармонійним, на постійному контролі збалансованість інтелектуальної, художньо-естетичної та фізично-оздоровчої діяльності.  Ці три змістовні блоки розподілено рівноцінно, оскільки надмірне навантаження дітей формами інтелектуальної діяльності негативно впливають на формування фізично та психологічно врівноваженої особистості.

Співвідношення видів і форм навчальної діяльності

 

З метою реалізації вищевказаних блоків всебічного розвитку вихованців,  посилення виховної роботи в позаурочний час організовано роботу гуртків прикладного мистецтва, комп’ютерної грамоти, спортивний, музичний, християнської етики.

Виховна робота в школі проводиться з метою зробити шкільне життя дітей насиченим, змістовним, цікавим і орієнтується на дотримання наступних принципів:

• гуманізації навчально-виховного процесу що полягає в орієнтації вихователя на особистість дитини, її вікові та індивідуальні психофізіологічні особливості, в підтримці пізнавальної активності, корекції негативних проявів;
• узгодження колективних та індивідуальних форм і методів роботи з дітьми з метою принципового збільшення питомої ваги індивідуальної роботи;
• опора на здобутки психологічної науки про роль таких видів діяльності, як спілкування з дорослими, організовані (керовані вихователем) та самостійні, творчі за вибором дітей заняття;
• забезпечення зв’язку з традиціями народної педагогіки, фольклору, різними видами національного та світового мистецтва.

Педагоги разом з педагогом-організатором успішно реалізовують проекти  «Від босячки до леді», «У колі друзів», «Хочеш бути здоровим? Будь!», «Навчатись з задоволенням».

В рамках проекту «Хочеш бути здоровим? Будь!» проводяться:

• змагання між загонами по футболу, тенісу, шахові та шашкові турніри;
• тижні та дні здоров’я, веселі старти, спортивні естафети;
• конкурси стінних газет та малюнків на тему «Шкідливі звички»;
• зустрічі з лікарями, екскурсії в «Клініку, дружню до молоді»;
• показ відеофільмів.
• тематичні заходи до Всесвітнього Дня солідарності з ВІЛ-позитивними, Всесвітнього Дня інвалідів, Дня боротьби з туберкульозом;
• спортивно-масові заходи до календарних свят: Дня української армії, Дня захисника Вітчизни.

Проект «Від босячки   до леді» включає в себе:

• уроки етики; тематичні виховні бесіди та години спілкування;
• практичні заняття; бесіди з лікарем;
• музичні заняття; театралізоване свято «У королівстві Ввічливості»;
• діяв гурток прикладного мистецтва «Талановиті пальчики».

Проект «У колі друзів»:

• вечори знайомств в санаторії;
• тренінгові заняття з психологом;
• музично-розважальні програми до календарних свят: до дня Святого Миколая, Нового року, Дня закоханих, 8 березня, Дня медичного працівника;
• туристичні походи;
• гурток християнської етики.

В рамках  проекту  «Навчаємось із задоволенням» проводяться:

• предметні тижні: гуманітарних дисциплін, суспільно-природничих дисциплін,  розвивальних дисциплін,  фізико-математичних наук, початкової школи, природничих наук;
• тиждень права;
• інтелектуальні конкусно-розважальні програми, усні журнали, заочні подорожі;
• відкриті уроки;
• екскурсії в музей заводу «Імпульс», в краєзнавчий музей, у пожежну частину;
• діє комп’ютерний гурток.

До свят організовуються виставки ікебан, поробок з природного матеріалу, виставки-конкурси малюнків та індивідуальні міні-вернісажі юних художників. Постійно працюють два стенди: «Пісенний водограй» та «Відверті розмови», де висвітлюються музичні новини та визначаються напрямки вирішення психологічних проблем підлітків. Значна увага приділяється національно-патріотичному вихованню.

Школа ставить за мету формування в свідомості учнів особистої програми здорового способу життя. Педагогічний підхід у реалізації поставленої мети полягає в тому, щоб забезпечити вихованцям всебічне і глибоке уявлення про багатобічність, велич і красу навколишнього світу, людини і на цій основі виробити ціннісні орієнтації на здоровий спосіб життя.

1.3  Плануванням роботи навчальним закладом.

 

Планування – підготовчий етап кожного управлінського циклу, тому йому відводять одне з важливих місць у системі управління школою. Обгрунтований конкретний план – один із показників наукової організації та управління школою.

Навчально-виховний процес  у  загальноосвітньому  навчальному закладі регламентується розкладом уроків та позакласних занять на півріччя,  які забезпечують рівномірне навантаження учнів  та раціональну організацію праці педагогічного колективу.

У роботі школи КЛПЗ СОР ШОДПС впроваджено такі види планування:

• перспективний план роботи школи на 3-5 років;
• план навчально-виховної роботи школи (річний);
• графічний план організаційної, методичної і позакласної роботи (на семестр), (витяг з річного плану роботи школи);
• план-графік шкільного контролю (на семестр).

Терміни планування визначають його завданнями. Так, річний план передбачає терміни з 1 жовтня поточного року до 1 вересня наступного року. Річний план складають у травні-червні, затверджує його педрада школи наприкінці серпня.

Перспективний план розвитку школи передбачає напрями діяльності школи з урахуванням роботи районних органів влади. Його завдання – накреслити найважливіші орієнтири, головні віхи функціонування й розвитку школи на певний період.

У перспективному плані необхідно відобразити:

1. Потребу у вчителях різної кваліфікації.
2. Перспективний графік підвищення кваліфікації вчителів через різноманітні курс і семінари, а також основні теми, напрями досліджень з педагогіки, психології, над якими необхідно працювати вчителям.
3. Будівельно-ремонтні роботи, обладнання кабінетів, придбання наочних посібників, технічних засобів навчання, книжок, спортивного інвентарю, господарчих матеріалів, шкільних меблів.
4. Фінансову, колективну діяльність.

    План навчально-виховної роботи школи на навчальний рік передбачає основні питання, над якими необхідно працювати колективу школи. Його структура:

1. Вступ:

а) стислий аналіз результатів роботи школи за минулий навчальний рік;

б) основні завдання на новий навчальний рік.

2. Виконання Закону України „Про освіту“.

3. Організація роботи з кадрами:

     а) розстановка кадрів і розподіл обов’язків;

     б) основні науково-практичні теми, над якими працює колектив;

     в) підвищення кваліфікації та методична робота;

     г) вивчення і поширення передового педагогічного досвіду;

     д) науково-педагогічна інформація в школі.

4. Керівництво навчально-виховним процесом:

   а) організація навчально-виховного процесу;

   б) позаурочна навчально-виховна робота.

5. Педагогічний контроль за навчально-виховним процесом.

6. Робота з питання безпеки життєдіяльності всіх учасників навчально-виховного процесу..

7. Зміцнення науково-технічної бази в школі та господарська робота.

8. Додатки:

• План роботи методичних об’єднань.
• План роботи бібліотеки.
• План роботи практичного психолога.
• План роботи музичного керівника.

1.4 Способи виявлення, вивчення й впровадження передового педагогічного досвіду.

   Передовий досвід – це те, що можна передати, використати в роботі інших учителів. Новаторство не завжди можна передати, є й індивідуальна творчість, яка дає високоефективні результати у даного вчителя, але інші вчителі так працювати не можуть.

    Вивчення передового досвіду піддається організації і спланованому пошуку. Завуч з керівниками методичних об’єднань  складають орієнтовні питання, які варто вивчити, доводять їх до відома вчителів, стимулюючи їх творчий пошук у певних напрямках. Відтінків та конкретних підходів може бути багато, інколи зовсім несподіваних та незвичайних, але основні, провідні елементи навчально-виховного процесу традиційні й добре відомі, зокрема:

1. Підготовка учителя до уроку.

2. Зворотний зв'язок, майстерність опитування учнів.

3.Уміння пояснювати матеріал: активізація, проблемність, структурність, різноманітність прийомів, ТЗН тощо.

4. Розвиток здібностей учнів, індивідуальний підхід, робота з обдарованими та слабо встигаючими учнями.

5. Розвиток самостійності учнів, їх уміння добувати знання, моделювати, розв'язувати оригінальні вправи, використовувати знання на практиці тощо. Розвиток працелюбності, любові до розумової праці.

6. Виховання в процесі навчання. Прийоми вироблення переконань, система вимог, особистий приклад учителя, етика тощо.

У галузі виховної роботи ці питання дещо інші: Пріоритетними напрямками виховної роботи в школі є удосконалення методів виховання дітей з девіантною поведінкою, розвиток психологічно-впевненої особистості, здатної аналізувати та самостійно вирішувати власні проблеми та вчинки.

1. Вміння вивчити особистість дитини, її здібності, темперамент, характер, схильності, рівень культури.

2. Робота з колективом учнів.

3. Організація виховного заходу.

4. Методика проведення класної години.

5. Моральне, естетичне і фізичне виховання школярів.

6. Виховання працелюбності, почуття відповідальності, активності у суспільно корисній праці.

7. Робота з активом учнів і "важковиховуваними дітьми".

Вивчаючи роботу вчителів за цими напрямками, керівник школи виявляє позитивні та "тіньові" сторони в роботі, дає  поради, вказівки, наводить приклади. Кожен керівник має більш-менш визначене еталонне уявлення про ті чи інші прийоми роботи і намагається їх передати своїм колегам. Це, безперечно, один із засобів розповсюдження передового досвіду, бо і головний лікар, і завуч у своїх рекомендаціях спираються на узагальнений передовий досвід і багаторічні спостереження. Сутність і мета вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду полягає в тому, щоб досягнення майстрів педагогічної праці зробити здобутком усіх учителів. Тому керівники шкіл, методичних об'єднань повинні не тільки добре знати педагогічну сутність і цінність того чи іншого досвіду, але й широко пропагувати і впроваджувати його в практику роботи вчителів.

Методи поширення передового педагогічного досвіду:

• виступи на методичних об'єднаннях, педагогічних радах, семінарах, конференціях, педагогічних читаннях;
• проведення та відвідування уроків і позакласних заходів, ознайомлення з планами, конспектами, дидактичним матеріалом, зошитами й іншими видами робіт вчителів та учнів;
• узагальнення, систематизація та демонстрація  досвіду роботи.

1.5 Контролююча діяльність адміністрації навчального закладу.

 

Контроль – це одна з основних функцій внутрішкільного управління, спрямована на одержання інформації про стан навчально-виховного процесу та його результативність. Саме контроль як спосіб зворотного зв’язку в управлінській діяльності дозволяє отримати інформацію про стан навчально-виховного процесу тощо. Система внутрішкільного контролю розглядається  як підсистема загальної цілісної системи управління школою і як самостійна відносно цілісна система, що дозволяє виділити її власні підструктурні компоненти.

Щоб управляти школою на рівні сучасних вимог, приймати правильні, науково обгрунтовані рішення, керівникові школи потрібна достовірна інформація. Найбільш корисною є інформація, яку отримують у результаті цілеспрямованих спостережень, продуманої системи контролю, де головне не форма, а зміст контролю, його мета і завдання.

Внутрішкільний контроль – це основне джерело інформації, на основі якої розробляються управлінські рішення, а також засіб зворотного зв’язку в системі управління. Завдання, що потають перед внутрішньошкільною системою контролю, гармонійно пов’язані з основними напрямами діяльності навчального закладу і вимагають перевірки таких питань:

•        виконання загального навчання;
•        виконання державних навчальних планів і програм із предметів інваріантної та варіативної складових;
•        стан викладання окремих дисциплін;
•        якість знань і вмінь учнів згідно з навчальними програмами;
•        методична робота;
•        позакласна виховна робота з учнями;
•        шляхи реалізації особистісно орієнтованого підходу до учнів у системі навчання та виховання;
•        запровадження інноваційних технологій;
•        застосування нетрадиційних форм і методів навчання в роботі вчителів;
•        реальний стан комп’ютеризації навчального процесу;
•        стан роботи психологічної служби.

Планування контролю ґрунтується на таких основних принципах:

•          чітке розуміння мети та завдання школи;
•          науковість, комплексність, логічна послідовність,
•          рівномірність у розподілі завдань для виконавців;
•          отримання інформації для виконання;
•          достатність для обґрунтованого прийняття управлінського рішення.

При створенні системи внутрішньошкільного контролю у навчальному закладі взято за основу принципи, які об’єднують, а не роз’єднують адміністрацію та педагогічний колектив. Педагогічними принципами здійснення функцій контролю є об’єктивність, систематичність та наочність (гласність).

У навчальному закладі використовуються такі види контролю:

• попередній: застосовується для ознайомлення з методикою викладання вчителя, стилем його діяльності,окремими ділянками роботи;
• класно-узагальнюючий: здійснюється за участю класного керівника, вихователя, інших вчителів, що навчають учнів конкретного класу, керівника методичного об’єднання;
• паралельний: здійснюється відвідування однойменних уроків різних вчителів;
• тематичний: передбачає проведення системи контролю за певною тематикою;
•  оперативно-якісний;
• самоконтроль.

     Прийняття управлінських рішень, їхня ефективність базується саме на результатах внутрішньошкільного контролю.

ІІ ВПРОВАДЖЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ІННОВАЦІЙ

В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО ЗАКЛАДУ

 

Інноваційна діяльність – характерна ознака сучасної освіти та освіти майбутнього. Це необхідність, що зумовлена часом, конституційними вимогами, тенденціями розвитку освіти щодо забезпечення кожної дитини освітнім рівнем відповідно до її індивідуальних потреб і природних здібностей.

Як адміністрація навчального закладу, ми усвідомлюємо роль і значення вчителя як рушійної сили освітянських реформ, тому пріоритетним завданням нашого закладу стало визначення необхідності організації процесу підвищення компетентності вчителя, а саме:

1. Виявлення здібностей, наших можливостей шляхом проведення анкетувань, тестувань,  діагностики, педагогічного колективу, проектної діяльності та позакласної роботи;
2. Проведення майстер-класів, на яких проходить впровадження інноваційних технологій, створення школи педагогічної майстерності;
3. Створення комфортних умов для підвищення особистого статусу кожного суб’єкта навчально-виховного процесу шляхом складання зручного розкладу навчальних занять, підбору оптимального навантаження;
4. Створення психологічного мікроклімату у колективі навчального закладу;
5. Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу.

У  школі формується база для створення єдиного інформаційного освітнього простору. Це стосується й удосконалення технічного оснащення, і розвитку інформаційної культури педагогічних кадрів, і відпрацювання методик використання ПК.

 

Результати впровадження інформаційних технологій в школі

 

Управлінський аспект:

1. Створена комплексна система автоматизованих робочих місць завуча школи, педагога-організатора, практичного психолога, вчителя інформатики;
2. Надання доступу до мережі Інтернет;
3. Створена шкільна база звітності навчального закладу;
4. Створений єдиний методичний простір школи з метою  використання  електронних навчальних матеріалів;методичних  посібників тощо;
5. Створена база даних:

• Річне планування компонентів освітньої діяльності;
• Внутрішньошкільний контроль і управління  навчально-виховним процесом;
• Аналіз науково-методичного, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного забезпечення;
• Створено портфоліо для вчителів та учнів.

 В навчальному закладі постійно проводяться теоретичні та практичні заняття з використанням комп’ютерних технологій у навчальній діяльності та в позаурочний час.

Важливим є залучення вчителів – предметників, вихователів та учнів до співпраці з упровадження комп’ютерних технологій, використання діючих навчальних програм, прикладного програмного забезпечення щодо створення електронного дидактичного, роздаткового, наочного, навчального та навчально  – контролюючого  матеріалів, використання аудіо - та відеоматеріалів, мережі Інтернет для проведення уроків з різних предметів та виховних заходів.

Педагогічний колектив у постійному пошуку, що сприяє проведенню конкурсів відкритих уроків, виховних та позакласних заходів.

 

 

 

Основні завдання школи, які реалізуються:

• Впровадження нових технологій: організація навчального процесу в усіх структурних підрозділах школи з вдосконаленням змісту освіти;
• Організація виховної роботи через самовиховання учнів за допомогою програм творчого розвитку; самореалізації у житті школи на основі самоврядування;
• Створення сприятливих умов для підвищення особистого статусу кожного вчителя та учня у атмосфері загально-педагогічної культури;
• Забезпечення охорони здоров’я та фізичного розвитку учнів школи добре організованою системою фізкультурно-оздоровчої;  медико - профілактичної роботи.

Спостерігаючи за стрімким розвитком науки і техніки, а разом з тим соціальним та інтелектуальним запитом особистості, кожен з нас чітко усвідомлює, що школа повинна працювати в режимі розвитку, вона, тяжіє до втілення різних освітніх та управлінських інновацій. А сам процес пізнання – безперервний, тому пізнавати нове  або ж повертатися до вивченого нікому не пізно. Саме таким принципом керується педагогічний колектив школи, який  є структурним підрозділом лікувально-профілактичного закладу, освітнім осередком із добрими традиціями, висококваліфікованими педагогами, де успішно втілюються  інноваційні управлінські та педагогічні технології.

Запорукою успішного впровадження управлінських та педагогічних технологій передусім стало матеріально – технічне забезпечення комп’ютерною технікою. Це наявність двох кабінетів інформатики, інтерактивних комплексів для початкової та середньої ланки, сучасні персональні компютери в кабінеті завуча, педагога-організатора, практичного психолога та підключення вищевказаних класів, інтерактивних комплексів та профільних кабінетів до мережі Інтернет. Загалом вільним доступом до мережі інтернет забезпечені 5 з 11 навчальних кабінетів, бо поряд з дротовим доступом використовується бездротове зєднання з глобальною мережею. Ефективно працюють програмні комплекси (курси, атестація, тарифікація, кадри), шкільна мережа (ЗНЗ, РВК, учні). Вчителем інформатики створено та постійно оновлюється сторінка в мережі Фейсбук. Оскільки інновація  - це новоутворення, нововведення, а освітніми інноваціями є вперше створені, виховні, управлінські системи, що суттєво поліпшують результати освітньої діяльності, то інноваційною освітньою діяльністю є розробка, поширення та застосування освітніх інновацій.

Метою навчального проектування є створення вчителям таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня. Під час використання технологій вирішується ціла низка дидактичних, виховних і розвивальних завдань.

Впровадження інформаційних управлінських технологій надає можливість:

• зробити управління більш демократичним;
• навчити учасників навчально - виховного процесу формулювати власну думку, доводити свою точку зору, аргументувати й дискутувати, слухати іншу людину, будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути до діалогу;
• знаходити спільне роз’яснення проблеми;
• розвивати у членів педагогічного колективу почуття спільності, єдності, відповідальності за процес прийняття рішення та його виконання;

Як бачимо, школа є посередком інноваційної діяльності.

Педагогічна система є самостійною розвивається і керованої цілісністю, що складається з ряду компонентів. Розгляд школи як педагогічної системи й об'єкта управління означає, що управлінська діяльність організаторів освіти, посадових осіб, вчителів, учнів в рівній мірі спрямована на вироблення цілей і досягнення результату, на створення умов формування педагогічного та учнівського колективів, на відбір змісту і використання різноманітних засобів, форм і методів навчально-виховної роботи. В такому випадку управління дозволяє зберігати доцільність педагогічної системи і продуктивно впливати на оновлення складових її компонентів.

   Робота з вчителями полягає у реалізації принципу: «Учитель – співучасник процесу вироблення і реалізації перспективних завдань розвитку школи». Учитель не об’єкт, а суб’єкт управління. Суб’єкт-суб’єктна послідовна система відносин сприяє зростанню особистості педагога, з’являються особистісні мотиви до власного самовизначення, самореалізації. Один із методів активного залучення педагогів у процес управління, що сприяє пробудженню мотивації до професійного розвитку, вважаємо делегування повноважень адміністрації  педагогічному колективу та окремим його членам.

В.О.Сухомлинський наголошував на необхідності постійного поповнення «майстерні педагогічних засобів, яку повинен створити для себе кожний вчитель».

Сучасна загальноосвітня школа потребує компетентного творчого педагога. На розв’язання цих завдань і спрямована управлінська діяльність адміністрації комунального комунального лікувально-профілактичного закладу Сумської обласної ради «Шосткинський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій».

Система управління в нашій школі забезпечує цілеспрямованість і результативність науково-методичної роботи, навчально-консультативний характер контролю, використання інноваційних підходів до процесу росту професійного рівня педагогічних кадрів.

З цією метою здійснюємо ряд взаємопов’язаних дій та заходів, спрямованих на всебічне підвищення фахової майстерності вчителя та творчого потенціалу педагогічного колективу в цілому.

Взаємодія в управлінському процесі здійснюється через систему принципів: рівноправного партнерства; інформаційної достатності; узгодження із цілями діяльності закладу; ефективності; централізації й децентралізації управління; колегіальності; делегування повноважень; демократизації та гуманізації.

     Таким чином, можна зробити висновок, що розвиток культури управління сучасною школою – важлива умова ефективного менеджменту у сфері шкільної освіти, умова інноваційного розвитку навчального закладу, умова якісних змін у системі загальної середньої освіти. Однак особливості розвитку та становлення нової управлінської культури керівника загальноосвітнього навчального закладу потребують подальшого вивчення, адже, як стверджує сучасна практика самі управлінці у різній мірі готові сьогодні до глибокої рефлексії основ власної професійної діяльності, тому і засоби наукового відображення процесів становлення культури управління мають враховувати ці та інші особливості в управління загальноосвітнім навчальним закладом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Баранов С.П. Сутність процесу навчання. - М., 1981.
2. Буленко Т.В., М.І.Мушкевич, Р.П.Федоренко. Діагностика особистості в практичній діяльності психолога. - Луцьк, 1996.
3. Боровкова Т. Планування як управлінська дія / Т. Боровкова,  І. Морєв // Підручник для директора . –  2009 . –  № 2.  –  С. 2-9.
4. Даниленко Л.І. Модернізація змісту, форм і методів управлінської діяльності директора загальноосвітньої школи: Монографія . – К.: Логос, 1998. – 140 с.
5. Дидактика середньої школи: Деякі проблеми сучасної дидактики / Под ред. М. М. Скаткін. - М.: Просвещение. - 1982. - С. 129-181.
6. Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи / За ред. Г.О. Балла. О.В. Киричука, Р.М. Шамелашвілі. - К., 1997.
7. Документування організаційно-розпорядчої діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу : метод. рек., зразки док. - Х. : Золоті сторінки, 2010. - 808 с.
8. Єльникова Г.В. Моніторинг діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу //Директор школи ліцею гімназії № 1. -Київ, 2003, с.
9.  Закон України «Про загальну середню освіту» : за станом на 1 жовт.     2010 р. / Верховна Рада України // Освіта України : нормативна база. – К. : КНТ, 2010. – С. 93–116.
10. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) //Освіта України.—2003.--№ 34.