Особливості організації позаурочної роботи з фізики з позиції основних засад STEM-освіти

Особливості організації позаурочної роботи з фізики з позиції основних засад STEM-освіти

Провідною ідеєю STEM-навчання є інтеграція наук та активне використання міжпредметних зв’язків у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу. Широкі можливості для реалізації поставленого завдання має позаурочна робота з фізики, яка надає можливість вчителю врахувати всі індивідуальні особливості учнів.

Аналіз літератури з проблеми дослідження засвідчив, що методичні особливості організації позаурочної роботи з фізики знайшли своє відображення у роботах вітчизняних та зарубіжних науковців, серед яких Н. Бібік, Н. Бургун, С. Величко, С. Гончаренко, А. Давиденко, Ю. Лук’янов, В. Савченко, І. Туришев, Т. Цвірова, В. Шарко та ін.

Аналіз методичної літератури також засвідчив, що основною особливістю позаурочної роботи є її дуже слабка зарегламентованість. Вчитель вільний у виборі форм, змісту і методів роботи. Цінним є й те, що він має можливість залучати учнів до активної практичної діяльності. Тому проведення позаурочної роботи дозволяє формувати вміння і навички, творче мислення, здійснювати політехнічне навчання, профорієнтацію учнів, а також формувати у них моральні якості .

Узагальнивши доробки науковців з питання організації позаурочної роботи з фізики, можна стверджувати, що позаурочна робота має свої принципи:

•   добровільний характер участі в ній. Сприяє тому, що учні можуть обирати заняття за інтересами.
•   розвиток ініціативи і самодіяльності учнів. Розвиток винахідливості та технічної творчості. Під час занять перед учнями слід ставити завдання пошукового характеру: створення нових приладів, удосконалення наявних, тощо.
•   зв'язок з навчальною роботою. Позаурочна робота повинна бути логічним продовженням навчально-виховної роботи, яка здійснюється на уроках.
•   використання ігрових форм, цікавість, емоційність. Реалізація цього принципу потребує широкого використання пізнавальних ігор, демонстрування цікавих дослідів та інше [33].

Необхідно також зазначити, що у методичній літературі установилися різні форми організації позаурочної роботи школярів. Найпоширеніша класифікація форм організації діяльності школярів у позаурочний час здійснюється за мірою охоплення учнів, а саме: індивідуальна; групова; масова . Більш детально класифікація форм позаурочної роботи учнів з фізики представлено в таблиці 1.

Таблиця 1

Класифікація форм позаурочної роботи з фізики

Розглянемо детальніше ті форми організації діяльності учнів у позаурочний час, які дають можливість реалізувати основні засади STEM навчання.

Індивідуальна позаурочна робота форма організації роботи учнів передбачає самостійне виконання учнем однакових для всього класу завдань без контакту з іншими учнями, але в єдиному для всіх темпі. До індивідуальної форми відносять різні методи роботи учня, це розв’язування задач, підготовка рефератів, презентацій, виконання фізичного експерименту у домашніх умовах, виготовлення приладів, а також підготовка до олімпіади. По підготовці до олімпіади проводяться індивідуальні заняття з обдарованими учнями, система роботи з такими учнями має бути органічною сукупністю змісту, методів, форм, прийомів та засобів, які ставлять учня в умови суб’єкта творчої діяльності й забезпечують формування її особистості, як дослідника .

Групова позаурочна робота. Серед форм позаурочної роботи особливе місце має групова форма, до якої відносять факультативи. Факультативне навчання підпорядковано меті й завданням шкільної освіти, тому його загальні функції збігаються з функціями обов'язкового навчання, розвивальною, освітньою і виховною метою. Щоб реалізувати першу й третю з цих функцій, факультативні заняття мають більше потенційних можливостей, ніж обов'язкові, що зумовлено передусім їх організаційними особливостями.

Учнів залучають до факультативів на добровільних засадах, відповідно до їхніх бажань, нахилів, інтересів. Відповідно до типу факультативу формують групи, добирають форми і методи роботи. Факультативні заняття проводять за спеціальними програмами, які затверджені МОН України. На відміну від інших організаційних форм навчання, факультативи мають такі особливості: спільність пізнавальних інтересів учнів, їх позитивне ставлення до вивчення матеріалу. У програмі факультативів обов'язково відображено сучасні досягнення в галузі науки і техніки. Тому вони є вагомим доповненням до змісту загальноосвітньої підготовки школярів, сприяють формуванню інтересу до теоретичних знань і практичної діяльності. Ефективність системи навчання значно зростає, якщо знання та вміння, набуті на факультативних заняттях, учні активно використовують на уроках, коли здійснюється взаємозв'язок завдань, змісту і методів навчання .

Фізичні гуртки. Однією з найскладніших і найпоширеніших групових форм організації позаурочної роботи є фізичні гуртки. Фізичні гуртки можуть мати різні спрямування в залежності від підготовки і власних уподобань учителя, який вестиме цей гурток, а також від початкових інтересів і побажань учнів. Гуртки можуть бути: фізико-технічні (моделювання); експериментальні (конструювання фізичних приладів, проведення фізичних дослідів і досліджень); теоретичні (розв'язування задач). Робота планується таким чином, щоб теоретичні заняття чергувалися з практичними. Результати роботи висвітлюються на різних виставках, під час проходження предметних фізичних тижнів.

Творчі групи. У окремих випадках організовуються творчі групи. Вони комплектуються з добре підготовлених учнів, які об'єднуються спільним інтересом в певній галузі фізики. Такі групи є, важливою організаційною формою роботи Малої Академії наук .

Екскурсії. У сучасній методичній літературі приділяється багато уваги організації і методиці проведення екскурсійних занять. Різні типи екскурсій з фізики розглядаються дидактами як такий вид діяльності школярів і вчителів, який робить процес навчання активним, цікавим і допомагає організовувати пізнання навколишнього світу у незвичній для учнів обстановці .

Як форма організації навчальної діяльності школярів, екскурсія має виконувати ряд завдань, які можуть бути спрямовані на науково-технічне, естетичне або культурно-історичне сприйняття об’єктів відвідування та отриманої інформації. У процесі дослідження нами були виділені умови, дотримання яких дозволить вчителю при плануванні та організації фізичної екскурсії реалізувати основні завдання STEМ навчання:

• тема екскурсії повинна відображати зв'язок фізики (її законів та закономірностей) з іншими природничими дисциплінами;
• об’єкт екскурсії не обов’язково має бути знайомий школярам;
• проблемні питання та завдання мають носити практичний та прикладний характер. Результат роботи школярів переконає їх у зв’язку теорії з практикою і надасть можливість для їх розвитку;
• під час екскурсії необхідно враховувати особистий досвід школярів;
• необхідно поєднувати різноманітні методичні прийоми проведення фізичної екскурсії (вербальні, практичні, наочні, евристичні);
• враховувати психологічні особливості школярів (сприйняття інформації, усвідомлення значущості здобутих знань) .

Семінарські заняття це форма організації пізнавальної діяльності учнів через практичні й лабораторні заняття, в структурі яких є окремі компоненти семінарської роботи. Розрізняють такі види семінарських занять: розгорнута бесіда; доповідь (повідомлення) — обговорення доповідей і творчих робіт, розв'язування задач, диспут. Вчитель наперед визначає тему, мету і завдання семінару, формулює основні та додаткові питання з тем, розподіляє завдання між учнями з урахуванням їх індивідуальних можливостей, проводить групові й індивідуальні консультації. Під час заняття окремі учні виступають з доповідями та повідомленнями, а інші доповнюють їх виступи, ставлять запитання, беруть участь у дискусії. Важлива вимога до учнівських доповідей і повідомлень – наявність невідомого іншим учням матеріалу, елементів власного дослідження. Учитель спрямовує обговорення доповідей, ставить проблемні запитання, які викликають обмін думками, дискусію .

Практикум передбачає самостійне виконання учнями практичних і лабораторних робіт, застосування знань, умінь і навичок. Головна мета практикуму — практичне застосування сформованих раніше вмінь і навичок, узагальнення й систематизація теоретичних знань, засвоєння елементарних методів дослідницької роботи з фізики .

Масова позаурочна робота. Найбільш поширеними серед масових заходів у позаурочній роботі є позакласні заходи з фізики. Це заняття, що організовуються вчителями для учнів з метою безпосереднього виховного впливу на них. Формами проведення таких занять можуть бути ігри, змагання, конференції, зустрічі з видатними людьми, конкурси, предметні тижні. Для позакласних заходів вчителі підбирають такий матеріал, який підвищує інтерес школярів до представленої їм теми.

Узагальнюючи вищенаведене можна стверджувати, що позаурочна робота з фізики має широкі можливості щодо реалізації основних засад STEM-освіти. Різні форми організації діяльності учнів дають можливість вчителю сформувати у школярів цілісне уявлення природні процеси та техніку.