Особливості організації процесу навчання у третьому класі

Особливості організації процесу навчання у третьому класі

вчитель початкових класів 

Лозуватської філії

Ертман Катерина Григорівна        Третій клас є визначальним для молодшого школяра. Багато вчителів наголошують на тому, що саме з третього року навчання діти починають дійсно усвідомлено ставитися до процесу навчання, проявляти активну зацікавленість до процесу пізнання. Це багато в чому пов'язано з тими значними змінами, які відбуваються в загальному інтелектуальному розвитку дітей під час цього періоду. Психологічні дослідження свідчать про те, що між другим і третім класами відбувається стрибок в інтелектуальному розвитку учнів. 

        Саме на цьому етапі навчання відбувається активне засвоєння інформації та формування розумових операцій, інтенсивніше розвивається вербальне мислення (тобто мислення, що оперує поняттями). Нові можливості мислення стають основою для подальшого розвитку інших пізнавальних процесів: сприйняття, уваги, пам'яті. Активно розвивається і здатність дитини довільно керувати своїми психічними процесами, вона вчиться контролювати їх.

      Учителю молодших класів під час організації процесу навчання слід пам'ятати про те, що діти можуть вибірково сприймати інформацію. Серед великої кількості різноманітних дій усім людям властиво з більшою виразністю й усвідомленістю виділяти лише деякі. Те, що перебуває у центрі уваги людини в процесі сприйняття, називають об'єктом сприйняття, а все інше — фоном. Інакше кажучи, щось для людини є основним у сприйнятті, а щось — другорядним. Молодші школярі краще помічають яскраві об'єкти, а також рухомі предмети на фоні нерухомих. Вони повніше й краще сприймають малюнок, який учитель виконує в класі на дошці, ніж такий самий малюнок, але вже в готовому вигляді. Усе, що стосується навчальної, трудової та ігрової діяльності самої дитини, що викликає активність і зацікавлює її, сприймається більш повноцінно. Різноманітні практичні заняття і вправи в цьому випадку допоможуть глибше сприймати, а, отже, й пізнавати предмети та явища.

     Проблеми, пов'язані з розвитком уваги в молодших школярів, викликають занепокоєння і в учителів, і в батьків, і в шкільних психологів, які працюють з дітьми. Багато дорослих скаржаться на неуважність дітей, їхнє невміння зосередитися, бути уважними під час роботи над різноманітними навчальними завданнями.

         Вік 8-9 років є досить ефективним для формування вищих форм довільного запам'ятовування, тому цілеспрямована розвивальна робота з боку вчителів початкових класів, шкільних психологів і батьків щодо оволодіння дітьми мнемонічною діяльністю в цей період дає найкращий результат.

Мислення третьокласника також зазнає певних змін на цьому етапі розвитку.      Відбувається перехід від наочно-образного до словесно-логічного, понятійного мислення, у зв'язку з чим розумова діяльність дитини набуває двоїстого характеру: конкретне мислення, пов'язане з реальністю та безпосереднім спостереженням, уже піддається логічним принципам, але абстрактні, формально-логічні міркування дітям ще не доступні. Нагадаємо Особливості цих двох видів мислення. Основою наочно-образного мислення є процес сприйняття або уявлення (характерно для дітей дошкільного віку й учнів першого—другого класів). 

Словесно-логічне мислення ґрунтується на оперуванні поняттями, які позбавлені безпосередньої наочності.

       Узагалі розвитку мислення в молодшому шкільному віці приділяється особлива увага. У процесі навчання в школі мислення стає центром психологічного розвитку дитини і визначальним фактором у системі інших психічних функцій, які під його впливом інтелектуалізуються та набувають довільного характеру. У міру налаштування на навчальну діяльність діти поступово залучаються до системи наукових понять, їхні розумові операції стають менш пов'язаними з конкретною практичною діяльністю та наочністю. Діти опановують прийоми розумової діяльності, отримують здатність діяти подумки й аналізувати процес власних міркувань. 

      Цей віковий етап має важливе значення для розвитку основних розумових дій і прийомів: порівняння, вирізнення істотних і несуттєвих ознак, узагальнення, визначення поняття, усвідомлення наслідків тощо. Несформованість повноцінної розумової діяльності є причиною того, що дитина засвоює знання фрагментарно, а інколи вони просто помилкові. Це серйозно ускладнює процес навчання, знижує його ефективність. Так, коли учень не вміє виділяти з усього навчального матеріалу суть, виникають проблеми з його узагальненням: дитині непросто віднести математичну задачу до вже відомого класу, виділити корінь у споріднених словах, коротко (з акцентом на головному) переказати текст, поділити його на частини, дати фрагментам заголовки та ін.

       Керувати основними розумовими операціями важливо для учнів уже на початковому етапі навчання. Тому в третьому класі особливу увагу слід приділяти конкретній роботі, мета якої — навчити дитину основних прийомів розумової діяльності.

Розумова діяльність — це процес цілеспрямований. Дитина починає мислити тоді, коли в неї з'являється потреба щось зрозуміти.

 Отже, розумовий процес починається з проблеми або запитання, зі здивування або подиву, із суперечності. Коли ми зазнаємо певних труднощів, які потрібно подолати, то починаємо думати, розмірковувати. Інакше кажучи, розумова діяльність — це завжди процес розв'язання, процес знаходження відповіді на запитання, але відповідь знаходиться не одразу і не безпосередньо. 

Таким чином, розумова діяльність починається тоді, коли виникає проблема, запитання. Для вчителя початкових класів, таким чином, дуже важливо вміти чітко формулювати конкретне запитання.

  Учителі і батьки, спрямовуючи зусилля на розвиток мислення дітей, повинні враховувати індивідуальні відмінності в розумовій діяльності кожної конкретної дитини, які виявляються через різноманітні якості мислення. 

       У зв’язку з цим створено наступний «Довідник-помічник» - для учнів початкових класів. 

Мета довідника -  сприяти узагальненню знань учнів початкових класів, з рідної мови, математики та систематизувати загально навчальні навички і вміння учнів.

Зміст, об’єм та послідовність викладу матеріалу довідника відповідають програмі початкових класів.

Працювати з цим довідником можна як з групою дітей у школі, так і з однією дитиною вдома. Він однаково корисний і для професійних педагогів, і для батьків. До речі, саме батьки можуть надати значну допомогу щодо проведення розвивальної роботи з дітьми. 

Крок за кроком, і обов’язково, в процесі повторень, учень набуватиме важливих якостей і формуватиме їх у систему.