ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ В КОНФЛІКТІ: ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ
1
Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти, науки, молоді та спорту
Хмельницької обласної державної адміністрації
Хмельницьке територіальне відділення Малої академії наук України
Відділення хімії та біології
Секція: психологія
ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ В КОНФЛІКТІ:
ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ
Роботу виконала:
Науковий керівник:
Лошак Наталія Романівна , практичний психолог комунального закладу
"Немиринецький ліцей" Миролюбненської сільської ради Хмельницької області
Хмельницький – 2022
ЗМІСТ
ВСТУП.................................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ
1.1.Теоретико-методологічні засади дослідження конфліктів у психологічній літературі..............................................................................................................................5
1.2. Гендерні особливості поведінки учнів в конфліктах...............................................9
Розділ 2 ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ В КОНФЛІКТІ: ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ
2.1.Методи, методика та процедура дослідження..........................................................14
2.2.Дослідження рівня агресивності за методикою А. Басса та А. Дарки (адаптація
О. Осницького )................................................................................................................16
2.3.Дослідження типового реагування на конфліктні ситуації К. Томаса (адаптація Н. Гришиної)......................................................................................................................18
2.4. Дослідження оцінки самоконтролю в спілкуванні ( М. Снайдер).........................21
ВИСНОВКИ......................................................................................................................22
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................................24
ДОДАТКИ.........................................................................................................................26
ВСТУП
У сучасному світі люди досить часто страждають від невміння спілкуватися, від невміння чути одне одного, не бачити радощі та страждання іншої людини, яка перебуває поруч. Людина народжується й живе в оточенні людей, певним чином налагоджує контакти, виконує суспільну діяльність[6,с.7].
Важливим складником культури спілкування є вміння особистості вирішувати конфлікти, які неминуче виникають, коли є незадоволені потреби, що ґрунтуються на загостренні протиріч, несумісних цілей, інтересів і викликають сильні емоційні реакції-образи, гнів тощо. Конфлікти є складовою частиною людського життя. Особливості їх розв’язання та результативність,особливості поведінки особистості в конфлікті залежать від багатьох факторів, серед них важливе місце займають особистісні особливості їх учасників. Останні наукові дослідження конфліктної поведінки сприяли виділенню поведінкових рис особливості, які були об’єднанні за певними ознаками – гендерними, рольовими, характерологічними, типами темпераменту тощо. Гендерні відмінності в поведінці розглядаються як особливості поведінкових проявів учасників конфлікту, що визначаються їх статевою приналежністю. Оскільки хлопці та дівчата мають відмінності розвитку та функціонуванні багатьох сфер - пізнавальної, когнітивної, емоційно-вольової, зрозуміло, що і поведінка в конфлікті в них відрізняється. [5]
У даній роботі досліджуються особливості поведінки в конфлікті здобувачів освіти обох статей. Проблема впливу гендерних особливостей на вибір особистістю стратегій поведінки в конфлікті попри значну кількість психологічних досліджень, залишається і досі актуальною. Не дивлячись на наукову розробленість теоретичних аспектів конфліктної поведінки, існує певний дефіцит досліджень, спрямованих на вивчення особливостей вибору стратегій поведінки в конфлікті учнями протилежної статі. Цим визначається актуальність даного дослідження. [2,с.1-2]. Актуальність дослідження гендерних особливостей конфліктної поведінки в юнацькому віці обумовлена специфічними явищами, що свідчать про перехід від дитинства до дорослості, що супроводжується якісною перебудовою усіх сторін розвитку особистості і необхідністю погоджувати свої потреби з вимогами суспільства. Уявлення про гендер у суспільстві виконують регулювальну функцію, обумовлюючи особливості поведінки жінок та чоловіків у різних умовах, відображаючись в установках, в мотиваційній сфері тощо.
Мета дослідження: проаналізувати особливості поведінки особистості в конфлікті через гендерний аспект. Це дозволить спрогнозувати конструктивну тактику розв’язання конфліктних ситуацій серед учнівської молоді. Цим визначається актуальність зазначеної проблеми та даної роботи.
Об’єкт дослідження: форми агресії, рівень тривожності та стратегії поведінки в конфлікті здобувачів освіти протилежних статей.
Предмет дослідження: гендерні особливості поведінки учнів у конфлікті.
У відповідності з метою дослідження були визначені наступні завдання:
1. Ознайомитися з літературою з проблеми дослідження.
2. З’ясувати питання «конфлікт», «конфліктна поведінка», «гендер», причини та складові елементи конфлікту.
3.Виявити гендерні особливості поведінки у вирішенні конфліктів учнів 15-17 років.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ
- Теоретико-методологічні засади дослідження конфліктів у психологічній літературі
Зарубіжна психологія та конфліктологія мають більш ніж сторічний досвід розвитку. За цей час накопичено значний теоретичний та емпіричний досвід, що й зумовлює різноманітність теоретичних підходів до пояснення природи конфлікту, його попередження і вирішення. До середини XX століття конфлікт сам по собі не був об'єктом вивчення психологів, а розглядався як частина більш загального концептуального напряму. Вчених більше цікавили або причини виникнення конфліктів, або їхні наслідки, але не сам конфлікт, як центральна ланка дослідження. Тобто не розглядалися динаміка, структура, функції конфліктів, не було створено типології конфліктів.
Від початку вивчення конфлікту, як психологічного явища, не вщухають суперечки: це благо чи зло. Ряд психологівстверджують, що конфлікт є благом, тому що він:
- допомагає виявити проблему й різні точки зору на неї, знайти різні підходи до усунення проблем;
- сприяє підвищенню ефективності діяльності;
іноді може згуртувати колектив проти зовнішнього тиску.
Прихильники іншої точки зору стверджують, що конфлікт є злом, тому що він: веде
- до погіршення соціально-психологічного клімату в колективі;
підвищує нервовість людей, призводить до стресів;
відволікає увагу багатьох людей від виконання безпосередніх службових обов'язків.
Насправді, мають рацію обидві сторони, тому що конфлікт надзвичайно складне й суперечливе соціально-психологічне явище, до глибинних причин виникнення й розвитку якого вчені ще тільки приступають вивчати. При всіх плюсах і мінусах конфліктів вони є неминучими і, більше того, найчастіше необхідними. Іноді конфлікт є єдино вірним способом розв’язання складної проблеми [4,с.8 ]. Якщо раніше проблема конфліктів не дуже цікавила вітчизняних психологів, то за останні роки ставлення до них значно змінилось. В нашій країні та за кордоном проведено та опубліковано багато досліджень, виникло чимало теоретичних підходів до проблематики міжособистісного конфлікту, зростає і число практичних схем вирішення конфліктів. Змінюються погляди вчених на сутність конфліктів, їх значення і відповідно змінюються способи і методи їх вивчення.
Поняття конфлікту добре розкрито в роботах таких вітчизняних дослідників, як Бойко В.В., Петровська Л.А., Ковальов А.Г., Бородкін Ф.М., Коряк Н.М. тощо. Згідно із результатами їхніх досліджень, конфлікт є прояв єдиноборства, тобто зіткнення особистостей. Вчені Бойко В.В., Ковальов А.Г. розглядають міжособистісні відносини в конфлікті, як деструктивні стосунки на емоційному, когнітивному і поведінковому рівнях. У сучасній вітчизняній і зарубіжній науковій літературі проблеми конфлікту найбільш плідно розробляються відповідно до виробничої сфери людської життєдіяльності. Також можна відзначити, що психологічного консультування і психотерапії внутрішньоособистісних конфліктів займалися Н.В. Чепелєв, Г.В. Ложкін, Е.Ф. Зеєр, Т.Ю. Левченко, Н.І. Повякель, Л.Ф. Ткачова тощо [5]
У психологічній літературі термін "конфлікт" трактують по-різному. Слово "конфілікт" латинського походження й у перекладі означає "зіткнення". Однак можна скористатися й іншим словом, наприклад "протидія". Таке розуміння цього терміну допомагає краще зрозуміти зміст явища, умови його існування, а отже засоби його подолання.
Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів, цілей, потреб, думок, різних позицій.
Конфлікт - це зіткнення, протистояння інтересів, поглядів , переконань, потреб, оцінок опонентів.
Конфлікт - це суперечність, які виникає між людьми у зв'язку з вирішенням питань виробничого, громадського або особистого характеру.
Конфлікт-це зіткнення інтересів (цілей, позицій, думок, поглядів тощо) на ґрунті суперництва, це відсутність взаєморозуміння з різних питань, пов'язана з гострими емоційними переживаннями [7,с.8-9].
Конфлікт. як психологічний стан, є водночас захисною та емоційно забарвленою реакцією на ситуації, що психологічно травмують людину, створюють перепони в досягненні певних цілей.
У найбільш загальному вигляді конфлікт можна визначити, як загострення суперечностей, що виникають у результаті відмінності в поглядах, інтересах, прагненнях людей і сприймаються та оцінюються його учасниками як несумісні з їх власними. Це супроводжується спробами примусового нав'язування власної позиції й призводить до психологічної напруженості та протиборства.
Основними складовими конфлікту є: учасники конфлікту, події його виникнення, сприйняття конфліктуючими один одного в ситуації, що виникла (насправді чи уявно), спрямованість і емоційна виразність дій конфліктуючих. Усякий конфлікт має свою причину, виникає із приводу необхідності задоволення потреб та цінність, що здатна задовольнити цю потребу й через оволодіння якої виникає конфлікт, і є його об'єктом. Учасниками конфлікту можуть бути окремі індивіди, соціальні групи, організації. Головними учасниками конфлікту є протидіючі сторони або супротивники [14].
Проблемі поведінці в конфліктах присвячені наукові розвідки вітчизняних та зарубіжних вчених (О. Бондаренко, Ф. Василюк, М. Дойч, А. Ішмуратова, Л.Карамушка, К.Левін, З.Фрейд тощо). М. Басова та А. Шкіль вивчали конфліктність у молодіжних групах.
В останні роки все більше увагу дослідників почали привертати увагу гендерні аспекти та особливості виникнення і проявів конфліктної ситуації. Зокрема у дослідженнях В. Зазикіна та С. Нєчаєвої виявлено відмінності поведінки у конфлікті залежно від статі опонентів.
Проте досі не достатньо вивченою є проблема гендерних особливостей конфліктних форм в юнацькому віці [14,с.173].
1.2. Гендерні особливості поведінки учнів в конфліктах
Для освітніх закладів, як і для будь-якого соціального інституту, характерні різноманітні конфлікти. Їх значення полягає, за результатами досліджень, у тому, що вони, попри їх руйнівний характер і негативне сприйняття людьми, забезпечують розвиток і запобігають застою, стагнації. З цих позицій конфлікт розглядається конфліктологами як фактор динамічної стабільності організації. Одна з істотних ознак конфлікту – характер та особливості сторін, що беруть участь у ньому. Від того, ким представлені конфліктуючі сторони, вирішальним чином залежать характеристики конфлікту [4, с.14]
Конфлікти в освітніх закладах можуть бути представлені за наступною схемою:
Є багато факторів, що визначають особливості поведінки під час конфліктів між учнями. До них зокрема віднесено такі:
-вік учнів, який значно впливає як на причини виникнення конфліктів, так і на специфіку їх розвитку. Конфлікти в учнівському середовищі помітно відрізняються від конфліктів у дорослих людей; також істотні відмінності мають і конфлікти, що виникають у початковій, базовій та старшій ланках;
- характер діяльності школярів, основним змістом якого навчання є навчання;
- соціально-економічна ситуація в родині або місце проживання;
Основним конфліктогенним чинником є процес соціалізації здобувачів освіти, тобто процес і результат засвоєння й активного відтворення людиною соціального досвіду , який виявляється в спілкуванні та діяльності. Одним зі способів і виявів соціалізації учнів виступає міжособистісний конфлікт.
Будь-який реальний конфлікт розвивається в часі, тобто є процесом. У широкому розумінні динаміка конфлікту - це послідовна зміна певних стадій або етапів, які характеризують процес розвитку конфлікту від виникнення конфліктної ситуації до розв'язання конфлікту.
Стадії динаміки конфлікту:
1. виникнення об'єктивної конфліктної ситуації ;
2. усвідомлення ситуації як конфліктної;
3.здійснення конфліктної поведінки;
4. розв'язання конфлікту.
Динаміка конфлікту залежить від поведінки опонентів. Оскільки люди неоднаково поводяться в конфліктній ситуації, то проблему, що стала предметом суперечки, можна розв'язати як у формі поради, прохання тощо, так й у формі корінної зміни взаємин[7,с.11-12]. У західній конфліктології ця характеристика називається інтенсивністю конфлікту. Таким чином, розрізняють конфлікти низької, середньої та високої інтенсивності. Конфлікт низької інтенсивності відбувається у формі суперечки між опонентами. Конфлікт найвищої інтенсивності завершується фізичним знищенням однієї зі сторін [4,с.18]. На динаміку конфлікту впливають і стереотипи про особливості поведінки хлопців та дівчат в конфлікті та небажанням чи бажанням окремої особистості чи групи людей відповідати цим уявленням (вимогам). На процес вирішення конфлікту також впливають і соціальні характеристики учасників конфлікту, зокрема гендерні відмінності. Гендерні відмінності - це відмінності поведінки, пов'язаних з статю учасників конфлікту, зумовлені взаємними непорозуміннями, розходженнями інтересів, цінностей і підходів до розв'язання проблем, що виникають [1,с.40].
У дослідженні І. Кузнецової доведено, що юнаки та дівчата по-різному уявляють собі, якими мають бути сучасні дівчата та юнаки. Суспільство протягом всього свого процесу створювало правила поведінки для чоловіків та жінок на всіх їх вікових періодах розвитку та намагалось дотримуватись їх. Набір очікуваних зразків поведінки (норм) для дівчат чи хлопців мають назви гендерні ролі. Культура кожного суспільства містить узагальненні уявлення про те, якими є чоловіки та дівчата. Такі уявлення стосовно чоловіків і жінок загалом називають гендерними стереотипами. Вони можуть бути далекими від реальності, нестійкими, неточними, віддаленими від реальних рис поведінки конкретної людини. Сім'я, ЗМІ, освітні заклади, фільми не тільки впливають на формування гендерних ролей, але й сприяють збереженню та передачі гендерних стереотипів. Досі гендерні стереотипи мають вплив у сучасному нашому суспільстві.
Поведінка хлопців та дівчат в конфліктній ситуації різна. За даними Б.Фрідан, відносини між чоловіками характеризуються конфліктністю та змагальністю. Конфліктні відносини між собою хлопці з'ясовують між собою за допомогою сили, відкидаючи в сторону більш слабкого. Конфлікти дівчата вирішують на емоційному рівні, у суперечках, у бойкотуванні. Вони часто можуть "наговорювати" одна на одну. [13,с.248]
Дівчатам під час конфлікту властива більш виражена установка на активізацію інших людей, порівняно з хлопцями, які в аналогічній ситуації частіше схиляються до більш пасивного поводження. Вони більш чітко розглядають і розрізняють конфліктні ситуації, чим дівчата, і диференціюють своє поводження залежно від сфери конфлікту. Учні по-різному долають конфліктні ситуації. Дівчата проявляють більше терпимості й прагнення до компромісного примирення інтересів. Хлопці в конфлікті частіше прибігають до нецензурної лайки , а жінки скоріше готові заплакати [14,с.174].
Психологи, звертаючи увагу на розв'язання конфліктів серед дівчат та хлопців , звертають увагу на важливість спілкування для кожної статі. Встановлено, що представниці жіночої статі мають високий рівень зорієнтованості на міжособистісне спілкування, яке з раннього дитинства у них викликає інтерес. Вони гнучкіше і варіативніше можуть взаємодіяти з іншими індивідуумами. Хлопці навпаки, зорієнтовані на шаблонні типи взаємодії, тому меншою мірою , володіють прийомами і методами взаємодії. Під час вирішення конфліктів, представниці жіночої статі часто орієнтуються не на власну думку, що пояснюється їх значно більшою конформністю, порівняно з представниками чоловічої статі. Дівчатам більш властиво звернутися по допомогу до практичних психологів з метою зняти напругу шляхом розмови.
Юнки проявляють більшу активність у вирішуванні конфліктів, які виникають на ґрунті особистісних потреб і проблем, а юнакам більш цікаво вирішувати конфлікти, які пов'язані із навчанням, їм властиво здійснювати аналіз самої конфліктної ситуації [2,с.4].
У роботах Ремшмілта Х. зазначено, що конфлікти з однолітками в юнацькому віці найчастіше пов'язані із суперництвом і боротьбою за лідерство. Конфлікти на ґрунті суперництва відбуваються як між хлопцями так і між дівчатами. Хлопці змагаються за лідерство в групі, за успіхів у різних сферах діяльності, за дружбу, прихильність. У дівчат виникають конфлікти переважно через суперництво чи за прихильність хлопців. Результати емпіричного дослідження Ю.Бабаян та І. Скачко показали, що юнаки, на відміну від дівчат, є більш конфліктними: у міжособистісними стосунках юнаків переважає домінування, а у дівчат - дружелюбність [2,с. 175]
На поведінку учнів помітний вплив здійснюють їх індивідуально-психологічні особливості, зокрема агресивність. Наявність у класі у класі агресивних учнів підвищує ймовірність конфліктів не лише за їх участю, але й без них - між іншими членами класного колективу. Конфлікти між учнями в освітньому закладі виникають у тому числі й через провини, порушення загальноприйнятих норм поведінки [7,с.30-31]. В суспільстві існує думка, що агресивність, впертість, імпульсивність більш присутня в поведінці чоловіків, а в жінки більш поступливі.
Дівчата в конфліктній ситуації використовують наступні стратегії зменшення конфлікту: приховане виявлення гніву, пропозиція компромісу, спроба враховувати почуття і бажання партнера. Вони рідше за хлопців використовують ненормативну лексику.
Хлопці в конфліктній ситуації частіше ведуть себе наполегливо, ассертивно, не пояснюють свою позицію раціонально, а просто наполягають на ній; їхня мова більш егоїстична, вони можуть принижувати опонента і погрожувати йому, ігноруючи його вимоги і пропозиції, їхня мова включає прямі команди. Юнаки, частіше дівчат, використовують лайку лексику і ображають один одного («дурний», «мамин синок», «боягуз» тощо), кидаючи опоненту виклик. В той же час у звичайних, неконфліктних ситуаціях мова хлопців може бути такою ж ввічливою, як і у дівчат. [5]
Розділ 2 ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ В КОНФЛІКТІ: ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ
2.1. Методи, методика та процедура дослідження
В дослідженні особливостей поведінки особистості в конфлікті брали участь 20 здобувачів освіти комунального закладу " Немиринецький ліцей" Миролюбненської сільської ради Хмельницької області, яких було об'єднано в 2 групи: група хлопців та група дівчат по 10 осіб. Вік досліджуваних становить 15-17 років. Це юнацький вік. Даний вік - це період життя між підлітковим віком та дорослістю, який характеризується певним внутрішнім дискомфортом , зміст якого пов'язаний із становленням процесів самовизначення. Саме тому нерідко саме цей віковий період перебуває в зоні підвищеного ризику. У старшому шкільному віці відбувається активне експериментування зі засвоєними раніше моделями поведінки чоловіка та жінки, усвідомлення себе як представника певної статі відбувається у процесі взаємодії з однолітками як своєї, так і протилежної статі. Юнаки і дівчата остаточно усвідомлюють і починають регулювати прояви своєї статевої ролі [14,с.174].
Основна мета нашої дослідницької роботи - проаналізувати особливості поведінки в конфліктній ситуації здобувачів освіти протилежної статті.
Використовувався наступний психодіагностичний інструментарій : визначення показників та форм агресії за методикою А. Басса та А. Дарки (адаптація О. Осницького ), методика діагностика схильності особистості до конфліктної поведінки К. Томаса (адаптація Н. Гришиної), методика Снайдера.
Дані методики доповнюють одна одну і завдяки цьому підвищується достовірність результатів дослідження.
Учні даних класів відрізняються один від одного відношенням до навчання, інтересами і захопленнями, але виросли всі в сільській місцевості і знайомі з початкових класів.
Дослідження проводилось у три етапи:
Перший етап. Дослідження рівня агресивності заметодикою А. Басса та А. Да- рки (адаптація О. Осницького ) (Додаток А). У результаті дослідження було визначено індивідуальні рівні агресивності кожного учня та учениці .
Другий етап. Проведення дослідження за методикою типового реагування на конфліктні ситуації К. Томаса (адаптація Н. Гришиної). (Додаток Б)
Третій етап. Проведення дослідження за методикою Снайдера з метою діагностики самоконтролю в спілкуванні. (Додаток В).
2.1. Дослідження рівня агресивності за методикою А. Басса та А. Дарки (адаптація О. Осницького )
Дана методика спрямована на виявлення рівня показників та різних форми агресії у дівчат та хлопців: фізична агресія, вербальна агресія, негативізм, роздратування, підозрілість, аутоагресія (почуття провини), образа. Дані форми розподіляються на 2 основних групи: мотиваційну агресію (самоцінність) та інструментальну агресію (засоби). А. Басс розділив поняття " агресія", " ворожість" і дав визначення, що ворожість - це реакція, яка розвиває негативні відчуття і негативні оцінки людям і подіям. Аналізуючи результати таблиці 2.1. , потрібно відмітити, що фізична агресія більш яскраво присутня у хлопців, з них 7 респо- дентів (70 %) мають сильно виражену фізичну агресію,чого не можна сказати про дівчатам, в яких лише 3(30%) мають сильно виражену фізичну агресію. Сильно виражена вербальна агресія у 6 (60%) дівчат, у хлопців лише в 1 респодента максильно виражена вербальна агресія, але потрібно звернути увагу, що у решти 9 хлопців вона помірно виражена. На розвиток вербальної агресії у хлопців має вплив і пережитий досвід даної форми поведінки, також одним із чинником розвитку вербальної агресії є телебачення, гаджети. На даному етапі життя, під час повномасштабного вторгнення, вербальна агресія чоловіків (лайка, крики, тощо) стали майже легалізовані в суспільстві для висловлення своїх емоцій.
В 6 (60%) респодентів - дівчат та 1(10%) респодента-хлопця спостерігається сильно виражена опосередкована агресія, яка проявляється у використанні пліток, жартів, підтрунювання та виявів вибухів гніву (крик, тупання ногами тощо), потрібно зауважити що у 6(60%) респодентів-юнаків помірно виражена опосередкована агресія. Яскраво виражений негативізм і серед хлопців і серед дівчат (70% та 60%) Сучасна молодь дотримується поведінки, яка спрямована проти авторитету педагогічних працівників, батьків, яка може мати різні форми: від пасивного спротиву до активних дій проти вимог, правил, законів. У дослідженні брали діти покоління Z (зумери), а однією з психологічних характеристик дітей даного покоління є невизнання жодних авторитетів, особливо суспільної думки. Вони не приймають авторитет дорослих автоматично, дорослі повинні в них завоювати авторитет.
2(20%) юнаків та 5(50%) дівчат мають сильно виражені показники роздратування. Це особистісна психічна емоційна характеристика, яка проявляється різкою, безапеляційною реакцію особистості на "порушення" її інтересів, при найменшому збудженні переходить у запальність, різкість, грубість.7 дівчат мають високу ступінь недовіри. Дані респоденти схильні до недовіри та обережного відношення до людей, які випливають із переконання, що оточуючі можуть завдати щкоди. 9(90%) респодентів-дівчат та 3 (30%) респодентів-хлопців мають високі показники автоагресії (почуття провини). В них присутні дії й ставлення до себе та оточуючих, які виходять із можливого переконання відповідаючого в тому, що він є людиною, яка вчиняє неправильно, порушує певні правила і відчуває сумління, тому що вчиняє неправильно. Таким чином, для юнаків є характерним сильно виражена фізична агресивність, негативізм та роздратування. У дівчат найбільш поширеними є вербальна та опосередкована агресії, негативізм і роздратування. В 6 дівчат з 10 обстежених дуже помітна недовіра до оточуючих, в порівнянні з хлопцями, лише 3 юнаків мають сильно виражену підозрілість. Дітей, батьки та педагоги в цілях безпеки навчають бути обережним, не довіряти чужим та малознайомим, тому що це може загрожувати їх здоров'ю та життю, цю підозрілість ми зараз спостерігаємо, яка посилюється умовами повномасштабного вторгнення. 9 (90%) респодентів -дівчат мають високий рівень розвитку почуття провини. В них, за дослідженнями А.Басса та А. Дарки, спостерігається переконання, що вони щось роблять неправильно, і через це відчувають сумління та докори совісті.
Звичайно, опитувальник не вільний від мотиваційних перекручень (наприклад, у зв'язку з соціальною бажаністю), він потребує додаткової перевірки на надійність отриманих результатів за допомогою інших методик. Застосування даного опитувальника в роботі з підлітками, учителями, батьками є достатньо діагностичним і конструктивним для наступної корекційної роботи.
2.3. Дослідження типового реагування на конфліктні ситуації К. Томаса (адаптація Н. Гришиної).
К. Томас описує такі стилі поведінки особи в конфлікті:
- суперництво(конкуренція), як намагання задовольнити власні інтереси за рахунок інших;
- пристосування, як жертвування власними інтересами на користь інших;
- компроміс, як прагнення частково задовольнити як свої домагання, так і прагнення опонента;
- уникнення, як відмова від власних інтересів і від захисту інтересів іншої людини;
- співпраця, яка є пошуком альтернативи, прагненням максимально врахувати як власні так і інтереси опонента.
Кожен із перерахованих стилів ефективний лише за певних умов і жоден з них не можна визначити як найкращий. Найкращий підхід визначатиметься конкретною ситуацією та особистісними особливостями учасників конфлікту. Звичайно, природним видаватиметься прагнення особистості віддавати перевагу якомусь одному стилю, але таке прагнення може обмежити можливості прийнятного виходу із конфлікту. Відчуваючи дискомфорт при застосування якогось із стилів, можливо розвинути здатності до його застосування, що сприятиме поліпшенню стосунків з людьми та особистісному зростанню [9]
Стиль поведінки, що має найбільше кількісне значення, вважається домінуючим. Можливі випадки, коли людина у конфліктних ситуаціях використовує різні стилі поведінки, що є найкориснішими.
Аналізуючи відповіді на питання методики К.Томаса було встановлено, що в групі юнаків домінуючою стратегією поведінки в конфлікті є суперництво, її обрали 7(70%) респодентів, друге місце посіла стратегія пристосування - 2 (20%) юнаки, на третьому місці - стратегія компроміс-лише 1юнак(10%), дані результати записані у табл.2.3..
Аналізуючи відповіді дівчат, які зазначені в табл.2.4., у групі дівчат найбільшу перевагу отримала така стратегія поведінки, як компроміс. Її обрали 6 (60%)досліджуваних, обирати співпрацю є природнім для 2(20%) дівчат,уникати вирішення конфліктів є властивим для 1 (10%)дівчини, 1 (10%) дівчина обирає стратегією поведінки в конфлікті - суперництво.
Отже, вибір представниками різної статі стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях суттєво відрізняються. Юнаки віддають перевагу суперництву, чого не можна сказати про дівчат, які частіше за інші стратегії обирають компроміс. 7 юнаків при розв'язанні конфліктної ситуації прагнуть задовольнити власні інтереси, не враховуючи інтереси опонентів. Хлопці намагаються вирішити конфліктну ситуацію, задовольнити свої інтереси, не беручи до уваги інтереси оточуючих. При вирішенні таким чином конфлікту люди орієнтуються на власні ідеали, на свій власний досвід. Ця стратегія спрацьовує у ситуаціях, коли потрібно швидко ухвалити рішення і опонент визнає авторитет іншого або не бажає загострення конфліктів. Цей стиль поведінки у конфліктній ситуації може створити хлопцям , які його використовують, певний авторитет , але при одній умові, коли вирішення конфлікту таким чином дає позитивні результати. Але цим хлопцям потрібно пам'ятати, що створити доброзичливі стосунки з оточуючими, зав'язати дружбу, використовуючи стратегію поведінки- суперництво, дуже важко, майже не можливо [9].
50% респодентів- дівчат обирають стратегію компроміс, тобто для дівчат характерно поступитися частиною своїми інтересами з обох сторін, які беруть участь у конфлікті, очікуючи того самого від іншої сторони. Вони намагаються прийняти рішення, що задовольнить обидві сторони. Дівчата розуміють, що це дозволить зекономити час, хоча це спрацьовує в ситуаціях, якщо ці сторони мають рівні соціальні ролі, матеріальний стан, вік, але протилежні інтереси. Компроміс також вимагає певних зусиль, але, на відміну від співробітництва, не дає змоги виявити всі приховані інтереси, обмеживши рішення лише тих проблем, про які опоненти вважають за потрібне говорити [9.]. Він вирішує лише ті проблеми, про які опоненти вважають за потрібне говорити , на відмінну від співробітництва, який допоможе вирішити всі проблеми в тому числі і приховані.
Компроміс дозволяє зекономити час у вирішенні конфлікту, якщо учасників задовольняє часткове рішення і його потрібно прийняти швидко, тому що це найбільш економний і ефективний шлях, коли інші підходи до розв’язання проблеми видаються неефективними. Компромісне рішення тимчасове, співробітництво передбачає вироблення взаємоприйнятого рішення та тривалу перспективу і є бажання зберегти стосунки з протилежною стороною. Стиль компромісу може бути незамінним у тих ситуаціях, коли інші стилі виявляються неефективними: обидві сторони мають інтереси, які неможливо задовольнити одночасно.
Отже, вибір представниками різної статі стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях суттєво відрізняються. Юнаки віддають перевагу суперництву, чого не можна сказати про дівчат, які частіше за інші стратегії поведінки обирають компро- міс. Всі інші стратегії поведінки у конфліктних ситуаціях, є представленими, але є відмінності: хлопці даної групи не користуються на даному етапі двома стратегіями: співпраця, уникнення, а у групі дівчат стратегія уникнення непопулярна. Це пов'язано із вихованням в сім'ї, із гаслами,які популярні в суспільстві "Всі рівні", " Захищай свої власні кордони", " Ми сильні".
ІІ.4. Дослідження оцінки самоконтролю в спілкуванні (М. Снайдер)
При вивченні поведінки людей в конфліктних ситуаціях потрібно враховувати і їх рівень соціального контролю. Під ним розуміється здатність людини керувати своєю поведінкою та вираженням своїх емоцій. Бажаючи постати перед оточуючими у тому чи іншому образі і керуючись своїм розумінням соціальної пристосованості, людина у кожній ситуації використовує ті чи інші засоби вербального чи невербaль- ного самовираження. Легкість та адекватність використання цих засобів обумовлені рівнем соціального самоконтролю. Рівень соціального самоконтролю, згідно з М.Снaйдером, визначається джерелом інформації, яке індивід використовує для управління своєю поведінкою [10]. Проаналізувавши відповіді, було виявлено, що 2 (20%)респодентів-хлопців та 1 (10%)респодентів-дівчат мають високий рівень самоконтролю в спілкуванні. Вони орієнтуються на інформацію про адекватність поведінки в тій чи іншій ситуації. Особи з високим рівнем самоконтролю в спілкуванні мають високо розвинуту емпатію. Вони здатні зрозуміти, відчути стан оточуючих людей і відгукнутись на це. В них можна спостерігати неузгодженість у вираженні емоцій: наприклад, вираз обличчя у такої людини може свідчити про один емоційний стан, а голос – про інший. Треба пам'ятати, що люди з високими рівнем самоконтролю ефективно контролюють свою поведінку і легко можуть створити в оточуючих потрібне враження про себе.
3 (30%) респодентів серед хлопців та 3 (30%) респодентів-дівчат за результами опитувальника, мають низький рівень розвитку самоконтролю. Для цих учнів характерно орієнтація в конфліктних ситуаціях на свій внутрішній стан, свої уподобання та стереотипи, вони не враховують вимог реальної ситуації. Особистості з низьким рівнем самоконтролю мало стурбовані своєю поведінкою та емоціями і не звертають уваги на нюанси поведінки інших людей. Поведінка в них стійка, яка мало не змінюється від ситуацій. Деякі вважають цих людей "незручни-ми" в спілкуванні внаслідок прямолінійності. Аналізуючи результати опитування, які зазначені в табл.2.5. для юнаків та дівчат характерний середній рівень самоконтролю [10].
ВИСНОВКИ
У даній роботі проведено аналіз літератури з питань конфліктів та особливостей поведінки молоді 15-17 років в конфлікті, залежно від статі. Вік 15-17 років -це ранній юнацький вік, це період життя між підлітковим віком та дорослістю, який характеризується певним внутрішнім дискомфортом, зміст якого пов'язаний із становленням процесів самовизначення, з процесом вибору і визначення власних цінностей, можливостей, потреб, способів і норм поведінки. На дані норми поведінки також мають вплив і гендерні ролі, адже суспільство містить узагальненні уявлення про те, якими є хлопці та дівчата, як вони повинні поводитися. Ці норми можуть бути далекими від реальності, нестійкими, неточними віддаленими від реальних рис поведінки конкретної людини. Сім'я, ЗМІ, освітні заклади, фільми не тільки впливають на формування гендерних ролей, на норми поведінки представників двох статей, але й сприяють збереженню та передачі гендерних стереотипів. І досі гендерні стереотипи та певні гендерні ролі мають вплив у сучасному українському суспільстві.
Здійснивши огляд результатів досліджень особливостей поведінки в конфлікті юнаків та дівчат помітна різниця у поведінці у вирішенні конфліктів. Для юнаків є характерним сильно виражена фізична агресивність, негативізм та роздратування. У дівчат-респордентів найбільш поширеними є вербальна та опосередкована агресії, негативізм і роздратування. Дуже помітна недовіра до оточуючих в дівчат, в порівнянні з хлопцями. Дітей, батьки та педагоги,в цілях безпеки навчають бути обережним, не довіряти чужим та малознайомим, тому що це може загрожувати їх здоров'ю та життю, цю підозрілість ми зараз спостерігаємо у молоді. Насторожує, що високий відсоток респодентів -дівчат мають високий рівень розвитку почуття провини, в них спостерігається переконання, що вони щось роблять неправильно, і через це відчувають сумління та докори совісті. Сильно виражена вербальна агресія у респодентів-дівчат, але потрібно звернути увагу, що вона є і у хлопців-респодентів. На розвиток вербальної агресії у хлопців має вплив і пережитий досвід даної форми поведінки, також одним із чинником розвитку вербальної агресії є телебачення, соціальні мережі. На даному етапі життя під час повномасштабного торгнення росії вербальна агресія чоловіків (лайка, крики, тощо) стали майже легалізовані в суспільстві для висловлення своїх емоцій. Цікаво, що опосередкована агресія( плітки,) яка завжди була за гендерними стереотипами присутня в лише жінок, в даній вибірці хлопців-респондентів теж помірно виражена, що руйнує в певній мірі ці уявлення. Вибір представниками різної статі стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях теж суттєво відрізняються. Юнаки віддають перевагу суперництву, чого не можна сказати про дівчат, які частіше за інші стратегії поведінки обирають компроміс. В українському суспільстві модель чоловічої поведінки у розв'язанні конфліктів містить тиск і домінування над опонентами, щоб домогтися свого. Жіноча модель поведінки в суспільстві-це велика емоційність і менша фізична агресія, підпорядкованість. Всі інші стратегії поведінки у конфліктних ситуаціях, є представленими, але є певні відмінності: хлопці даної групи не користуються на даному етапі двома стратегіями : співпраця, уникнення, а у групі дівчат стратегія уникнення теж не використовується. Це пов'язано із вихованням в сім'ї, із гаслами,які популярні в суспільстві "Всі рівні", "Захищай свої власні кордони", " Ми сильні".
Помітно, що дівчата вибирають таку поведінку , яка допомагає зберегти дружбі та існуючі відносини, а хлопці спрямовані на досягнення цілей, не враховуючи інтереси оточуючих.
Результати досліджень підтверджують, що поведінка особистості в конфлікті мають певні гендерні особливості, які зумовлюють сприймання конфліктних ситуацій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бабаян.Ю.О. Скачко І.В. Гендерні особливості конфліктної поведінки в юнацькому віці. Актуальні проблеми психології. Том 7 Екологічна психологія Вип.38.
2.Богач О.В. Гендерні аспекти вибору стратегій поведінки в конфліктах студентами [ Електорнний ресурс]/О. Богач // Психологія:реальність і перспективи-2015.Вип.5-С.22-29.- Режим доступу :: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prp_2015_5_7 (дата звернення: листопад 2022)
3. Богдан Ж., Мовчан Я. Гендерна психологія : навчально-методичний посібник для здобувачів другої (магістерської) вищої освіти за спеціальністю 053 Психологія. Харків : Друкарня Мадрид,2021. 155 с.
4.Галаган В.Я., Орлов В.Ф., Отич О.М. Конфліктологія: Конспект лекцій. Для підготовки магістрів усіх форм навчання . – Київ: ДЕТУТ, 2008. – 293 с.
5. Гендерні особливості поведінки в конфлікті сучасних підлітків [Електронний ресурс]https://knowledge.allbest.ru/psychology/2c0a65635b2ad78a5c53b88521206c26_0.html (дата звернення:жовтень 2021)
6.Гришина Н.В.Психология конфликта. СПб:Питер.2010.-688с.
7.Дрожжина Т.В. Конфлікти в школі:як навчитися швидко їх розв'язувати. Харків: ТОВ" Видавнича група"Основа", 2010.157с.
8.Ємельянов Л.М., Петюх В.М.,Торгова Л.В., Гриненко А.М. Конфліктологія: навчальний посібник. - Київ: КНЕУ, 2003.- 315 с.
9. Львівський центр медіації [Електронний ресурс] https://www.facebook.com/lvivmediation/posts/459218327593197/ (Дата зверенення: вересень 2022)
10.Методика оцінки Методика оцінки самоконтролю у спілкуванні М.Снайдера. Оцінка самоконтролю у спілкуванні (М. Снайдера)https://kerchtt.ru/uk/metodika-ocenki-samokontrolya-v-obshchenii-m-snaidera-ocenka/ (Дата відвідування: жовтень 2022р.)
11. Москалик Г.Ф.Гендерні конфлікти студентів.Соціальна філософія та філософія історії.2017.№11.с.93-100.
12.Праченко О.К. Розвиток гендерної толерантності при вирішенні міжособисті- сних конфліктів у юнацькому віці:авторефератдисертації на здобуття наукового ступеня кандид психологічних наук:19.00.07 /; Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. Київ, 2021.23с.
13.Скрипченко О.В. Вікова та педагогічна психологія. Київ:Просвіта ,2001, 248с. 14.Хупавцева Н.О., Речун Н.В. Проблема дослідження конфліктної поведінки в юнацькому віці (гендерний аспект).Збірник наукових праць РДГУ. Психологія: реальність і перспективи. 2018.Вип.11. - С.172-177.
«Додаток А»
ОПИТУВАЛЬНИК БАССА - ДАРКИ
А. Басс, сприйняв ряд положень своїх попередників, розділив поняття "агресія" і "ворожість" і визначив останню як "реакцію, розвиваючу негативні почуття і негативні оцінки людей і подій". Створюючи свій опитувальник, диференціює прояви агресії і ворожості, А. Басс і А. Дарки виділили такі види реакцій:
1. Фізична агресія - використання фізичної сили проти іншої особи.
2. Непряма агресія - обхідним шляхом спрямована на іншу особу або ні на кого не спрямована.
3. Роздратування - готовність до прояву негативних почуттів при найменшому порушенні (запальність, грубість).
4. Негативізм - опозиційна манера в поведінці, що виявляється від пасивного опору до активної боротьби проти встановлених звичаїв і законів.
5. Образа - заздрість і ненависть до оточуючих за дійсні і вигадані дії.
6. Підозрілість - негативна реакція в діапазоні від недовіри і обережності по відношенню до людей до переконання в тому, що інші люди планують і приносять шкоду.
7. Вербальна агресія - вираз негативних почуттів як через форму (крик, вереск), так і через зміст словесних відповідей (прокляття, погрози).
8. Почуття провини - висловлює можливе переконання суб'єкта в тому, що він є поганою людиною, робить зло, а також відчуваються їм докори сумління.
Опитувальник Басса - Дарки складається з 75 тверджень, на які випробовуваний відповідає "так" або "ні". Відповідно до інструкції він ставить знак "плюс", якщо згоден з твердженням, і знак "мінус", якщо не згоден.
ТЕКСТ ОПИТУВАЧА БАССА – ДАРКИ
1. Часом я не можу впоратися з бажанням заподіяти шкоду іншим.
2. Іноді пліткують про людей, яких не люблю.
3. Я легко дратуюся, але швидко заспокоююсь.
4. Якщо мене не попросять по - хорошому, я не виконаю.
5. Я не завжди отримую те, що мені належить.
6. Я не знаю, що люди говорять про мене за моєю спиною.
7. Якщо я не схвалюю поведінку друзів, я даю їм це відчути.
8. Коли мені траплялося обдурити кого - небудь, я відчував болісні докори сумління.
9. Мені здається, що я не здатний вдарити людину.
10. Я ніколи не дратуюся настільки, щоб кидатися предметами.
11. Я завжди поблажливий до чужих недоліків.
12. Якщо мені не подобається встановлене правило, мені хочеться порушити його.
13. Інші вміють майже завжди користуватися сприятливими обставинами.
14. Я тримаюся насторожено з людьми, які ставляться до мене кілька більш дружньо, ніж я очікував.
15. Я часто буваю не згоден з людьми.
16. Іноді мені на розум приходять думки, яких я соромлюся.
17. Якщо хто - небудь першим вдарить мене, я не відповім йому.
18. Коли я дратуюся, я ляскаю дверима.
19. Я набагато більш дратівливий, ніж здається.
20. Якщо хто - то уявляє себе начальником, я завжди роблю йому наперекір.
21. Мене трохи засмучує моя доля.
22. Я думаю, що багато людей не люблять мене.
23. Я не можу втриматися від суперечки, якщо люди не згодні зі мною.
24. Люди, ухиляються від роботи, повинні відчувати почуття провини.
25. Той, хто ображає мене і мою сім'ю, напрошується на бійку.
26. Я не здатний на грубі жарти.
27. Мене охоплює лють, коли з мене насміхаються.
28. Коли люди корчать з себе начальників, я роблю все, щоб вони не зазнавалися.
29. Майже щотижня я бачу кого - небудь, хто мені не подобається.
30. Досить багато людей заздрять мені.
31. Я вимагаю, щоб люди поважали мене.
32. Мене пригнічує те, що я мало роблю д ля своїх батьків.
33. Люди, які постійно переводять вас, варті того, щоб їх "клацнули по носі".
34. Я ніколи не буваю похмурим від злості.
35. Якщо до мене ставляться гірше, ніж я того заслуговую, я не засмучуюсь.
36. Якщо хто - то виводить мене з себе, я не звертаю уваги.
37. Хоча я і не показую цього, мене іноді гризе заздрість.
38. Іноді мені здається, що наді мною сміються.
39. Навіть якщо я злюся, я не вдаюся до "сильним" виразам.
40. Мені хочеться, щоб мої гріхи були прощені.
41. Я рідко даю здачі, навіть якщо хтось - небудь ударить мене.
42. Коли виходить не по - моєму, я іноді ображаюся.
43. Іноді люди дратують мене однією своєю присутністю.
44. Немає людей, яких би я по - справжньому ненавидів.
45. Мій принцип: "Ніколи не довіряти чужинцям".
46. Якщо хто - небудь дратує мене, я готовий сказати, що я про нього думаю.
47. Я роблю багато такого, про що згодом шкодую.
48. Якщо я розлючуся, я можу вдарити кого - небудь.
49. З дитинства я ніколи не виявляв спалахів гніву.
50. Я часто відчуваю себе як порохова бочка, готова вибухнути.
51. Якби всі знали, що я відчуваю, мене б вважали людиною, з якою нелегко працювати.
52. Я завжди думаю про те, які таємні причини змушують людей робити що - небудь приємне для мене.
53. Коли на мене кричать, я починаю кричати у відповідь.
54. Невдачі засмучують мене.
55. Я б'юся не рідше ніж і не частіше, ніж інші.
56. Я можу згадати випадки, коли я був настільки злий, що хапав ліпшу мені під руку річ і ламав її.
57. Іноді я відчуваю, що готовий першим почати бійку.
58. Іноді я відчуваю, що життя надходить зі мною несправедливо.
59. Раніше я думав, що більшість людей говорить правду, але тепер я в це не вірю.
60. Я лаюся тільки зі злості.
61. Коли я роблю неправильно, мене мучить совість.
62. Якщо для захисту своїх прав мені потрібно застосувати фізичну силу, я застосовую її.
63. Іноді я висловлюю свій гнів тим, що стукаю кулаком по столу.
64. Я буваю грубуватий по відношенню до людей, які мені не подобаються.
65. У мене немає ворогів, які б хотіли мені нашкодити.
66. Я не вмію поставити людину на місце, навіть якщо він того заслуговує.
67. Я часто думаю, що жив неправильно.
68. Я знаю людей, які здатні довести мене до бійки.
69. Я не засмучуюсь - за дрібниць.
70. Мені рідко приходить в голову, що люди намагаються розлютити або образити мене.
71. Я часто тільки загрожую людям, хоча і не збираюся приводити погрози у виконання.
72. Останнім часом я став занудою.
73. У суперечці я часто підвищую голос.
74. Я намагаюся приховувати своє погане ставлення до людей.
75. Я краще погоджуся з чим - або, ніж стану сперечатися.
ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
При складанні опитувальника автори користувалися наступними принципами:
- 1) питання може відноситися тільки до однієї форми агресії;
- 2) питання формулюються таким чином, щоб найбільшою мірою послабити вплив суспільного схвалення відповіді на питання.
Відповіді оцінюються по восьми шкалах у такий спосіб:
1. Фізична агресія:
да = 1, немає = 0: 1, 25, 31, 41, 48, 55, 62, 68;
немає = 1, да = 0: 9 і 7.
2. Непряма агресія:
да = 1, немає = 0: 2, 10, 18, 34, 42, 56, 63;
немає = 1, да = 0: 26, 49.
3. Роздратування:
да = 1, немає = 0: 3, 19, 27, 43, 50, 57, 64, 72;
немає = 1, да = 0: 11, 35, 69.
4. Негативізм:
да = 1, немає = 0: 4, 12, 20, 28;
немає = 1, да = 0: 36.
5. Образа: да = 1, немає = 0: 5, 13, 21, 29, 37, 44, 51, 58.
6. Підозрілість:
да = 1, немає = 0: 6, 14, 22, 30, 38, 45, 52, 59;
да = 0, немає = 1: 33, 66, 74, 75.
7. Вербальна агресія:
да = 1, немає = 0: 7, 15, 23, 31, 46, 53, 60, 71, 73;
да = 0, немає = 1: 33, 66, 74, 75.
8. Почуття провини: да = 1, немає = 0: 5, 8, 16, 24, 32, 40, 47, 54, 61, 67.
Сумарні показники:
("1" + "2" + "З"): 3 = ІА - індекс агресивності;
("6" + "7"): 2 = ІВ - індекс ворожості.
1.Фізична агресія.Максимально можливий бал - 110. Слабка вираженість - від 0 до 37 балів, помірна вираженість - від 38 до 75 балів. Сильна вираженість - від 76 до 110 балів. 2. Вербальна агресія.Максимально можливий бал - 104. Слабка вираженість - від 0 до 35 балів, помірна вираженість - від 36 до 71 бала. Сильна вираженість - від 72 до 104 балів. 3. Непряма агресія. Максимально можливий бал - 117. Слабка вираженість - від 0 до 39 балів, помірна вираженість - від 40 до 79 балів. Сильна вираженість - від 80 до 117 балів. 4. Негативізм( «Войовничий песимізм»). Максимально можливий бал - 100. Слабка вираженість - від 0 до 33 балів, помірна вираженість - від 34 до 67 балів. Сильна вираженість - від 68 до 100 балів. 5. Дратівливість. Максимально можливий бал - 99. Слабка вираженість - від 0 до 33 балів, помірна вираженість - від 34 до 67 балів. Сильна вираженість - від 68 до 99 балів. 6. Підозрілість.Максимально можливий бал - 110. Слабка вираженість - від 0 до 37 балів, помірна вираженість - від 38 до 75 балів. Сильна вираженість - від 76 до 110 балів. 7. Вразливість. Максимально можливий бал - 104. Слабка вираженість - від 0 до 35 балів, помірна вираженість - від 36 до 71 бала. Сильна вираженість - від 72 до 104 балів. 8. Аутоагресія.Максимально можливий бал - 99. Слабка вираженість - від 0 до 33 балів, помірна вираженість - від 34 до 67 балів. Сильна вираженість - від 68 до 99 балів.
Сумарні (підсумкові) зіставляються один з одним показники агресивності і ворожості складаються з складання між собою окремих відповідним чином пронумерованих (дивіться вище) змістовних шкал (властивостей), поділеній на "3" Для "ІА"І поділеній на" 2 ". Для"ІВ". Шкали №№ «1» + «2» + «3»: 3 = "ІА"- Загальний індекс агресивності особистості. Він може бути (складати) максимально 331 бал. Знову-таки, враховуємо те, що істотна різниця може бути в ступеня вираженості агресивності особистості. Слабка (низька, не дуже значна) ступінь вираженості агресивності особистості - від 0 балів до 110 балів, помірна ( "середня", досить значна) вираженість агресивності особистості - від 111 балів до 221 балів. Сильна (висока, досить значна) вираженість агресивності особистості - від 222 балів до 331 балів. Шкали №№ «6» + «7»: 2 = "ІВ"- Загальний індекс ворожості особистості. Він може бути (складати) максимально 214 балів. Знову враховуємо те, що істотна різниця може бути (і є) в ступеня вираженості ворожості особистості. Слабка (низька, не дуже значна) ступінь вираженості ворожості особистості - від 0 балів до 71 балів, помірна ( "середня", досить значна) вираженість ворожості особистості - від 72 балів до 143 балів. Сильна (висока, досить значна) вираженість - від 144 балів до 214 балів.
«Додаток Б»
Методика типового реагування на конфліктні ситуації К. Томаса (адаптація Н. Гри- шиної)
Інструкція: Перед вами ряд тверджень, які допоможуть визначити деякі особливості вашої поведінки. Тут не може бути відповідей «правильних» або «неправильних». Люди різні, і кожен може висловити свою думку.
Є два варіанти А і В, з яких ви повинні вибрати один, у більшою мірою відповідає вашим поглядам, вашу думку про себе. У бланку для відповідей поставте виразний хрестик відповідно до одного з варіантів (А або В) для кожного твердження. Відповідати треба як можна швидше.
1.
А. Іноді я надаю можливість іншим взяти на себе відповідальність за рішення спірного питання.
Ст. Чим обговорювати те, у чому ми розходимося, я намагаюся звернути увагу на те, з чим ми обидва згодні.
2.
А. Я намагаюся знайти компромісне рішення.
В. Я намагаюся улагодити справу з урахуванням інтересів іншого і моїх власних.
3.
А. Зазвичай я наполегливо прагну домогтися свого.
В. Я намагаюся заспокоїти іншого і головним чином зберегти наші відносини.
4.
А. Я намагаюся знайти компромісне рішення.
В. Іноді я жертвую своїми власними інтересами заради інтересів іншої людини.
5.
А. Улагоджуючи спірну ситуацію, я весь час намагаюся знайти підтримку в іншого.
В. Я намагаюся зробити все, щоб уникнути марної напруженості.
6.
А. Я намагаюся уникнути неприємностей для себе.
В. Я намагаюся домогтися свого.
7.
А. Я намагаюся відкласти рішення спірного питання з тим, щоб з часом вирішити його остаточно.
В. Я вважаю можливим у чимось поступитися, аби домогтися іншого.
8.
А. Зазвичай я наполегливо прагну домогтися свого.
В. Я першою справою намагаюся ясно визначити те, у чому складаються всі порушені інтереси.
9.
А. Думаю, що не завжди варто хвилюватися через якихось виникаючих розбіжностей.
В. Я прикладаю зусилля, щоб домогтися свого.
10.
А. Я твердо прагну досягти свого.
В. Я намагаюся знайти компромісне рішення.
11.
А. Першою справою я намагаюся ясно визначити, в чому полягають всі порушені спірні питання.
В. Я намагаюся заспокоїти іншого і головним чином зберегти наші відносини.
12.
А. Найчастіше я уникаю займати позицію, яка може викликати суперечки.
В. Я даю можливість іншому в чомусь залишитися при своїй думці, якщо він також йде мені назустріч.
13.
А. Я пропоную середню позицію.
В. Я наполягаю, щоб було зроблено по-моєму.
14.
А. Я повідомляю іншому свою точку зору і запитую про його погляди.
В. Я намагаюся показати іншому логіку і переваги моїх поглядів.
15.
А. Я намагаюся заспокоїти іншого і головним чином зберегти наші відносини.
В. Я намагаюся зробити так, щоб уникнути напруженості.
16.
А. Я намагаюся не зачепити почуттів іншого.
В. Я намагаюся переконати іншого в перевагах моєї позиції.
17.
А. Зазвичай я наполегливо намагаюся домогтися свого.
В. Я намагаюся зробити все, щоб уникнути марної напруженості.
18.
А. Якщо це зробить іншого щасливим, дам йому можливість настояти на своєму.
В. Я даю можливість іншому в чомусь залишитися при своїй думці, якщо він також йде мені назустріч.
19.
А. Першою справою я намагаюся ясно визначити те, у чому складаються всі порушені питання та інтереси.
В. Я намагаюся відкласти рішення спірного питання з тим, щоб з часом вирішити його остаточно.
20.
А. Я намагаюся негайно подолати наші розбіжності.
В. Я намагаюся знайти найкраще поєднання вигод і втрат для обох сторін.
21.
А. Ведучи переговори, я намагаюся бути уважним до бажань іншого.
В. Я завжди схиляюся до прямого обговорення проблеми і їх спільним рішенням.
22.
А. Я намагаюся знайти позицію, яка знаходиться посередині між моєю позицією і точкою зору іншої людини.
В. Я відстоюю свої бажання.
23.
А. Як правило, я стурбований тим, щоб задовольнити бажання кожного з нас.
В. Іноді я надаю можливість іншим взяти на себе відповідальність за рішення спірного питання.
24.
А. Якщо позиція іншого здається мені дуже важливою, я постараюся піти назустріч його бажанням.
В. Я намагаюся переконати іншого прийти до компромісу.
25.
А. Я намагаюся показати іншому логіку і переваги моїх поглядів.
Ст. Ведучи переговори, я намагаюся бути уважним до бажань іншого.
26.
А. Я пропоную середню позицію.
В. Я майже завжди заклопотаний тим, щоб задовольнити бажання кожного з нас.
27.
А. Найчастіше я уникаю займати позицію, яка може викликати суперечки.
В. Якщо це зробить іншого щасливим, я дам йому можливість настояти на своєму.
28.
А. Зазвичай я наполегливо прагну домогтися свого.
Ст. Улагоджуючи ситуацію, я зазвичай намагаюся знайти підтримку в іншого.
29.
А. Я пропоную середню позицію.
Ст. Думаю, що не завжди варто хвилюватися через якихось виникаючих розбіжностей.
30.
А. Я намагаюся не зачепити почуттів іншого.
В. Я завжди займаю таку позицію в спірному питанні, щоб ми спільно з іншим людиною могли домогтися успіху.
Бланк опитувальника
|
№ |
А |
В |
№ |
А |
В |
№ |
А |
В |
|
1 |
|
|
11 |
|
|
21 |
|
|
|
2 |
|
|
12 |
|
|
22 |
|
|
|
3 |
|
|
13 |
|
|
23 |
|
|
|
4 |
|
|
14 |
|
|
24 |
|
|
|
5 |
|
|
15 |
|
|
25 |
|
|
|
6 |
|
|
16 |
|
|
26 |
|
|
|
7 |
|
|
17 |
|
|
27 |
|
|
|
8 |
|
|
18 |
|
|
28 |
|
|
|
9 |
|
|
19 |
|
|
29 |
|
|
|
10 |
|
|
20 |
|
|
30 |
|
|
Ключ до опитувальником
1. Суперництво: ЗА, 6В, 8А, 9В, 10А, 13В, 14В, 16В, 17А, 22В, 25А, 28А.
2. Співпраця: 2В, 5А, 8В,11А, 14А, 19А, 20А, 21В, 23В, 26В, 28В, ПОКЛИК.
3. Компроміс: 2А, 4А, 7В, 10В, 12В, 13А, 18В, 22А, 23А, 24, 26А, 29А.
4. Уникнення: 1А, 5В, 6А, 7А, 9А, 12А, 15В, 17В, 19В, 20В, 27А, 29В.
5. Пристосування: 1В, ЗВ, 4В, 11В, 15А, 16А, 18А, 21 А, 24А, 25, 27В, 30А.
Обробка результатів
В ключі кожен відповідь А чи В дає уявлення про кількісному вираженні: суперництва, співпраці, компромісу, уникнення і пристосування. Якщо відповідь співпадає з вказаним у ключі, йому присвоюється значення 1, якщо не збігається, то присвоюється значення 0. Кількість балів, набраних індивідом за кожною шкалою, дає уявлення про вираженість у нього тенденції до прояву відповідних форм поведінки в конфліктних ситуаціях. Для обробки результатів зручно використовувати маску.
«Додаток В»
Оцінка самоконтролю в спілкуванні (М. Снайдер)
Тест, розроблений американським психологом М. Снайдером, спрямований на оцінку самоконтролю в спілкуванні.
Інструкція
Уважно прочитайте десять пропозицій, що описують реакції на деякі ситуації. Кожне з них ви повинні оцінити як вірне або невірне стосовно себе. Якщо пропозиція здається нам вірним або переважно вірним, поставте поруч з його порядковим номером букву "В", якщо невірним або переважно невірним - букву "Н".
Тестовий матеріал
1. Мені здається важким мистецтво наслідувати звичкам інших людей.
2. Я б, мабуть, міг зваляти дурня, щоб привернути увагу або потішити оточуючих!
3. З мене міг би вийти непоганий актор.
4. Іншим людям іноді здається, що я переживаю щось більш глибоко, ніж це є насправді.
5. У компанії я рідко опиняюся в центрі уваги.
6. У різних ситуаціях і в спілкуванні з різними людьми я часто поводжуся абсолютно по-різному.
7. Я можу відстоювати тільки те, в чому я щиро переконаний.
8. Щоб досягти успіху в справах і у відносинах з людьми, я намагаюся бути таким, яким мене очікують бачити.
9. Я можу бути дружелюбним з людьми, яких я не виношу.
10. Я не завжди такий, яким здаюся.
Обробка та інтерпретація результатів
По 1 балу нараховується за відповідь "Н" на питання № 1, 5, 7 і за відповідь "В" на всі інші питання.
- 0-3 бали. У вас низький комунікативний контроль. Ваша поведінка стійко, і ви не вважаєте за потрібне змінюватися залежно від ситуацій. Ви здатні до щирого саморозкриття в спілкуванні. Деякі вважають вас "незручним" в спілкуванні внаслідок вашої прямолінійності.
- 4-6 балів. У вас середній комунікативний контроль. Ви щирі, але не стримані у своїх емоційних проявах, проте в своїй поведінці зважаєте з оточуючими людьми.
- 7-10 балів. У вас високий комунікативний контроль. Ви легко входите в будь-яку роль, гнучко реагуєте на зміну ситуації, добре відчуваєте і навіть в змозі передбачити враження, яке справляєте на оточуючих.
«Таблиця 2.1.»
Показники рівня агресивностіза методикою А. Басса та А. Дарки (адаптація
О. Осницького ) (юнаки)
|
|
||||||||||
|
11 |
77 |
56 |
52 |
80 |
45 |
55 |
39 |
77 |
185 |
94 |
|
|
Сильно |
Помірна |
Помірна |
Сильно |
Помірна |
Помірна |
Помірна |
Сильно |
|
|
|
22 |
66 |
72 |
91 |
80 |
54 |
88 |
65 |
77 |
229 |
153 |
|
|
Помірна |
Сильно |
Сильно |
Сильно |
Помірна |
Сильно |
Помірна |
Сильно |
|
|
|
33 |
88 |
64 |
39 |
20 |
63 |
77 |
65 |
77 |
191 |
142 |
|
|
Сильно |
Помірна |
Слабко |
Слабко |
Помірна |
Сильно |
Помірна |
Сильно |
|
|
|
44 |
33 |
64 |
65 |
80 |
54 |
55 |
26 |
66 |
162 |
81 |
|
|
Слабко |
Помірна |
Помірна |
Сильно |
Помірна |
Помірна |
Слабко |
Помірна |
|
|
|
55 |
77 |
48 |
78 |
80 |
63 |
55 |
26 |
66 |
203 |
81 |
|
|
Сильно |
Помірна |
Сильно |
Сильно |
Помірна |
Помірна |
Сильно |
Помірна |
|
|
|
66 |
55 |
56 |
26 |
60 |
81 |
33 |
39 |
44 |
137 |
72 |
|
|
Помірна |
Помірна |
Слабко |
Помірно |
Сильно |
Слабко |
Помірна |
Помірна |
|
|
|
77 |
88 |
56 |
13 |
80 |
27 |
77 |
26 |
44 |
145 |
103 |
|
|
Сильно |
Помірна |
Слабко |
Сильно |
Слабко |
Сильно |
Сильно |
Помірна |
|
|
|
88 |
77 |
64 |
26 |
40 |
9 |
44 |
26 |
55 |
167 |
80 |
|
|
Сильно |
Помірна |
Слабко |
Слабко |
Слабко |
Помірна |
Сильно |
Помірна |
|
|
|
99 |
88 |
64 |
78 |
80 |
63 |
33 |
0 |
44 |
230 |
33 |
|
|
Сильно |
Помірна |
Помірна |
Сильно |
Помірна |
Слабко |
|
Помірна |
|
|
|
110 |
77 |
48 |
78 |
80 |
72 |
66 |
78 |
66 |
203 |
144 |
|
|
Сильно |
Помірна |
Помірна |
Сильно |
Сильно |
Помірна |
Сильно |
Помірна |
|
|
«Таблиця 2.2.»
Показники рівня агресивності за методикою А. Басса та А. Дарки
(адаптація О. Осницького ) (дівчата)
|
|
||||||||||
|
1 |
33 |
80 |
84 |
100 |
90 |
88 |
78 |
88 |
197 |
166 |
|
|
Слабко |
Сильно |
Сильно |
Сильно |
Сильно |
Сильно |
Сильно |
Сильно |
|
|
|
2 |
88 |
88 |
78 |
80 |
45 |
99 |
52 |
88 |
184 |
151 |
|
|
Сильно |
Сильно |
Помірна |
Сильно |
Помірна |
Сильно |
Помірна |
Сильно |
|
|
|
3 |
66 |
78 |
84 |
60 |
72 |
55 |
78 |
99 |
228 |
133 |
|
|
Помірна |
Помірна |
Сильно |
Помірна |
Сильно |
Помірна |
Сильно |
Сильно |
|
|
|
4 |
66 |
56 |
84 |
80 |
36 |
77 |
65 |
88 |
228 |
142 |
|
|
Помірна |
Помірна |
Сильно |
Сильно |
Слабко |
Сильно |
Помірна |
Сильно |
|
|
|
5 |
55 |
72 |
65 |
60 |
72 |
77 |
78 |
88 |
192 |
155 |
|
|
Помірна |
Сильно |
Помірна |
Помірна |
Сильно |
Сильно |
Сильно |
Сильно |
|
|
|
6 |
55 |
40 |
26 |
60 |
45 |
99 |
39 |
99 |
121 |
138 |
|
|
Помірна |
Помірна |
Слабко |
Помірна |
Помірна |
Сильно |
Помірна |
Сильно |
|
|
|
7 |
33 |
80 |
65 |
80 |
63 |
66 |
26 |
88 |
178 |
92 |
|
|
Слабко в |
Сильно |
Помірна |
Сильно |
Помірна |
Помірна |
Слабко |
Сильно |
|
|
|
8 |
55 |
64 |
65 |
100 |
54 |
66 |
65 |
88 |
184 |
131 |
|
|
Помірна |
Помірна |
Помірна |
Сильно |
Помірна |
Помірна |
Помірна |
Сильно |
|
|
|
9 |
88 |
72 |
104 |
80 |
72 |
66 |
78 |
66 |
264 |
144 |
|
|
Сильно |
Сильно |
Сильно |
Сильно |
Сильно |
Помірна |
Сильно |
Помірна |
|
|
|
10 |
99 |
64 |
104 |
60 |
81 |
77 |
91 |
77 |
267 |
168 |
|
|
Сильно |
Помірна |
Сильно |
Помірно |
Сильно |
Сильно |
Сильно |
Сильно |
|
|
«Таблиця 2.3.»
Показники діагностики типового реагування на конфліктні ситуації К. Томаса (адаптація Н. Гришиної) (юнаки)
|
|
|||||
|
1 |
8 |
5 |
3 |
7 |
7 |
|
2 |
7 |
4 |
5 |
6 |
8 |
|
3 |
1 |
5 |
7 |
8 |
9 |
|
4 |
3 |
4 |
11 |
7 |
5 |
|
5 |
7 |
6 |
6 |
5 |
6 |
|
6 |
9 |
3 |
6 |
7 |
4 |
|
7 |
8 |
6 |
4 |
6 |
6 |
|
8 |
9 |
6 |
1 |
3 |
4 |
|
9 |
10 |
5 |
6 |
5 |
4 |
|
10 |
8 |
6 |
5 |
6 |
5 |
«Таблиця 2.4.»
Показники діагностики типового реагування на конфліктні ситуації К. Томаса (адаптація Н. Гришиної) (дівчата)
|
|
|||||
|
1 |
3 |
6 |
10 |
7 |
4 |
|
2 |
7 |
2 |
8 |
4 |
9 |
|
3 |
3 |
4 |
9 |
8 |
6 |
|
4 |
6 |
3 |
9 |
6 |
6 |
|
5 |
5 |
7 |
7 |
9 |
2 |
|
6 |
2 |
6 |
9 |
8 |
5 |
|
7 |
6 |
9 |
5 |
5 |
5 |
|
8 |
0 |
5 |
10 |
6 |
9 |
|
9 |
10 |
6 |
7 |
6 |
1 |
|
10 |
6 |
8 |
6 |
4 |
6 |
«Таблиця 2.5.»
Порівняльна характеристика агресивності за методикою А. Басса та А. Дарки (адаптація О. Осницького )
«Таблиця 2.6.»
Порівняльна характеристика діагностика типового реагування на конфліктні ситуації К. Томаса (адаптація Н. Гришиної).
про публікацію авторської розробки
Додати розробку