ОСОБЛИВОСТІ ПРАКТИЧНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

ОСОБЛИВОСТІ ПРАКТИЧНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

Дослідження особливостей застосування

        Одним із провідних орієнтирів української освіти і виховання є врахування здібностей, нахилів та інтересів школярів у процесі пізнання, що визначено Законом України “Про освіту”. Завдання створення сприятливих умов для творчого характеру навчальної діяльності дітей, які б допомагали їм само реалізуватися  у складній багатогранній соціокультурній ситуації, формували потребу особистості в подальшому творчому сприйнятті світу – належить до таких, що не втрачають актуальності.[7]

Відповідно до теоретичного аналізу випускної роботи, було зроблені висновки, щодо позитивного впливу інноваційних технологій, методів. Підвищення інтересу дітей до навчання,що у свою чергу сприяє розвитку уваги, уяви, мислення, фантазії, сприяє поглибленню і розширенню пізнавальних інтересів.

Для практичного підтвердження даних аргументів було введено інтенсифікацію використання  інноваційних технік та методів на уроках з учнями 4-го класу Малокохнівської ЗОШ І-ІІст. , с.Малої Кохнівки.  Ця робота мала на меті з’ясувати та  диференціювати наявний рівень знань учнів та засвоєний у минулому, а також  виявити ефективність використання описаних методів для ознайомлення з ними учнів.

Відповідно до наявних учнями знань, за результатами оцінювання учнів з тем , що подавалися без інтенсивного впровадження інноваційних технологій та методик, було створено таблицю та діаграму, що демонструє такі показники: високий рівень властивий лише двом дітям, достатній – 5, середній – 7, початковий – 2. З допомогою отриманої інформації було створено Таблицю 1.1 (Додаток 1) рівнів навчальних досягнень та Діаграму 1.1

Діаграма 1.1

Рівні засвоєння знань учнями на початку дослідження

 Ці дані отримані на уроках з використанням інтерактивних методів навчання у контексті з класичними методами з мінімальним використанням технічних інноваційних, інтерактивних засобів.

Оскільки 4 клас працює за програмою,що була оновлена в 2016 році  , присутнє поступове введення елементів НУШ .

Діти добре сприймають всі нововведення , адже за характером діти енергійні, доброзичливі, цілеспрямовані. Частина учнів має досить розвинене логічне мислення, увагу, пам’ять, уява. Учні творчі, поважають працю.   Щодо поведінки учнів , вона має змінний характер, що безперечно впливає на рівень засвоєння знань. З нашого боку  постійно ведеться контроль за навчанням та дотриманням учнями правил поведінки. Робота  спрямована на запобігання правопорушень, зміцнення учнівського колективу, активізацію профілактичної роботи щодо збереження життя та здоров’я учнів, формування у них свідомого ставлення до власного здоров’я, культури тощо.    

Володіючи сучасними освітніми технологіями, різними методичними, психолого-педагогічними прийомами та педагогічними засобами, використовую диференційований та індивідуальний  підхід до учнів,  застосовую елементи інноваційних технологій у навчально-виховному процесі, поєднуючи традиційні форми і засоби навчання та виховання з нетрадиційними: уроки-казки, свята, мандрівки, тематичні ігри, завдяки яким  досягаю виконання поставлених програмових завдань. Володію технікою, застосовую її для підвищення ефективності навчально-виховного процесу, проте, через низький рівень матеріально-технічного забезпечення використовується вона вкрай рідко, для проведення досліду та інтенсифікування інноваційних методик, було необхідно позичати певні технічні засоби. Частіше використання технічних засобів навчання у поєднанні з новітніми інтерактивними методами значною мірою підвищують рівень зацікавленості дітей та домагаються кращого засвоєння навчального матеріалу. Існує суттєва різниця між звичайним традиційними уроками і уроками новітніми. Було проведено класичні уроки ,на яких використовувалися лише класичні методи з мінімальною кількістю інтерактивних методів та уроки , на яких використовувалися інноваційні, інтерактивні методи

(ажурна пилка,конференція, сесія «питання-відповідь» та інші) та засоби (портативна акустика, ноутбук, інтерактивні плакати ). По закінченню цих уроків проводилося тестування і результати кожного разу суттєво різнилися. Слід відмітити,що діти навіть з досить низьким рівнем знань отримували ліпші результати, адже включалися в роботу не тому, що були зобов’язані , а тому ,що їм було цікаво працювати.

На уроках  створені всі умови для формування в школярів соціальних навичок, вміння працювати в парах,групах. Важливо відмітити ,що пари і групи   намагаємося формувати самостійно, чітко слідкуючи, щоб групи та пари були «рівні по силі». Залучаючи до роботи в одній групі дітей з різними можливостями, ми допомагаємо самоствердитися учням з високим рівнем та покращити знання учнів з нижчими рівнями. Значну увагу приділяю збагаченню словникового запасу учнів, використовую елементи інсценізації казок, ребуси, які викликають інтерес до вивчення предметів, але при цьому враховую вікові особливості учнів, застосовую диференціацію за здібностями та інтересами дітей. Вважаю за необхідне особливу увагу приділяти розвитку пізнавальних здібностей учнів, виробленню  вміння приймати правильні рішення, формуванню навички поєднання теоретичних знань з практичною діяльністю. Для розвитку кмітливості, уваги, спостережливості дітей широко використовуються загадки, прислів’я.  Рівень засвоєння знань її учнів відповідає вимогам навчальної програми початкової школи.

 Свою роботу спрямовую на всебічний розвиток дітей, що охоплює інтелектуальні, моральні, трудові, фізичні, естетичні властивості людини. Стосунки з дітьми будую на довірі, повазі, вимогливості, справедливості. 

 Під час проведення різних видів діяльності керуюся сучасними підходами до організації виховної роботи з учнями.               Підвищую свій теоретичний та методичний рівень шляхом самоосвіти та курсової перепідготовки, адже у наступному навчальному році йтимемо вже за новою програмою разом з 1 класом.

Інтерактивні технології потребують певної зміни у житті всього класу як нинішнього, так  і особливо майбутнього першого, бо ж на ряду з уже прийнятими правилами роботи колективу та чітко відточеними стратегіями майбутній перший клас буде лише формуватися як колектив  і з самого початку освоювати взаємодії на новітній інтерактивній сфері.

Педагогічні дослідження свідчать, що учні під час розповіді вчителя засвоюють 5% навчального матеріалу, під час читання – 10%, наочні та аудіо матеріали ефективні на 20%, демонстрація – на 30%, робота в дискусійній групі – 50%; практика через дію ефективна на 75%. І тільки застосування різних методів подачі навчального матеріалу дає учням 90% результат.

Щоб з’ясувати яким шляхом найкраще впроваджувати інтерактивні методи та з'ясувати рівень актуальності зазначених даних, на базі класу , було проведено анкетування.

Анкетування 1

Мета:  дослідити рівень зацікавленості учнів до вивчення та подачі навчального матеріалу різними шляхами.

Опис роботи

Учням було запропоновано анкети , в яких вони мали зазначити яким чином їм було цікаво та зрозуміло отримувати навчальний матеріал. Також, після кожного виду роботи  окремо  було проведено опитування учнів з метою оцінювання рівня засвоєння навчальних досягнень.

Результат

Результати анкетування, що наведені в таблиці 2.1(Додаток 2) , свідчать про те , що дітям дійсно цікаво та зрозуміліше , коли використовується якщо не декілька, то якомога більше різних методів та видів діяльності.  12,5% учнів обрали розповідь, 18,75% - читання, 37,5%  - наочні та аудіо матеріали, 43,75% - демонстрацію, 50% – робота в дискусійній групі; 68,75% - практика через дію , 87,5%  -обрали декілька методів роботи. Слід зауважити, що жоден учень не обрав лише 1 категорію. Всі , без винятків, обрали по декілька категорій.

        Варто відмітити зацікавленість учнів в груповій і практичній роботі , отже при виборі інноваційних технологій, інтерактивних методик , слід більше спиратися на ті методи, які більше зацікавили учнів.

Сьогодення вимагає зацікавити,  а не дати знання в готовому вигляді − завжди було метою дидактики і теорії виховання. Учні нерідко не можуть зв’язати поняття навіть одного й того ж предмета. Знання їх часто відірвані від дійсності, мають формальний характер, швидко застарівають.

Враховуючи цей стан справ, бажано змістити акценти на вміння навчатися, набуття практичних навичок, формування особистої позиції учня.

Інтерес є тією іскоркою, з якої згодом розгоряється жадоба до знань. Він − основа розвитку нахилів учнів, а отже, і їх професійного спрямування.        Науковці відзначають прикрий факт, що інтерес до знань в учнів падає. З метою успішного розв’язання даної проблеми застосовують в навчально-виховному процесі активні та інтерактивні методи роботи, які активізують діяльність учнів, розвиваючи їх творче мислення. Вміння спілкуватися, розмірковувати і приймати рішення. Я. А. Коменський зазначав: “Якщо навчання дається дитині важко, то в цьому передусім винні методи, якими її навчають”.[8,С.133]

 Це положення не втратило своєї актуальності й значимості і в наш час.  

Під час підготовки до уроків та розробці конспектів уроків було зроблено відповідні зміни мікро та макроструктури уроків. Структири кожного разу різнилися, але відповідали сучасним нормам інтерактивного уроку . Найбільш ефективні у викристанні, на наш погляд елементи,що наведені нище.

  Початок укроку - розминка. Вона замінює організаційний момент. Використовуємо цікаві логічні вправи, завдання, поетичні рядки, вислови, зашифровану тему, ігри, додаткову інформацію. Розминка буває психологічною і творчою, сприяє підготовці учнів до сприйняття матеріалу, позитивно налаштовує на роботу під час уроку.

 Далі - обов’язковий елемент кожного уроку -  актуалізація опорних знань, яка пов’язує вивчене з життям, активізує пізнавальну діяльність. На цьому етапі застосовую: «Мозковий штурм», рольові ігри, природничі диктанти, вправи, кросворди, проблемні запитання та завдання, які сприяють повторенню вивченого, зв’язують між собою частини уроку й уроки теми в єдине ціле.

За ним - мотивація навчальної діяльності, що пробуджує мотиви і стимулює до дій на уроці. Тут використовуємо поетичні рядки, захоплюючі віртуальні подорожі та екскурсії, цікаву інформацію з теми, ігри, метод асоціацій і порівнянь, проблемно-творчі завдання і задачі, експерименти і досліди . У  початковій школі він є найбільш значущим етапом усього педагогічного процесу. Метою етапу мотивації є фокусування уваги учнів на проблемній ситуації та виклик інтересу до обговорюваної теми. Мотивація є своєрідною психологічною паузою, яка дозволяє дітям насамперед усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати інший матеріал і виконувати зовсім інші завдання. Отже, суб’єкт навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати в ньому особистісну, власну зацікавленість. Усвідомлювати, що і навіщо він зараз буде робити. Без виникнення цих внутрішніх підвалин: мотивів учіння і мотивації навчальної діяльності, не може бути ефективного пізнання. 3 цією метою можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, подив, інтерес до змісту знань та процесу їхнього отримання, підкреслюють парадоксальність явищ та подій. Цього можна досягти завдяки використанню нескладних інтерактивних технологій («Мозковий штурм», «Мікрофон»,  «Карусель» , «Вітер дме», «Дві правди й одна брехня»,тощо).

Наступний етап -  сприйняття та засвоєння матеріалу використовуємо роботу в групах, проблемні запитання, бесіди, пояснення вчителя, читання з передбаченням, ігри та завдання.

На етапі осмислення об’єктивних зв’язків—групові форми роботи: вправи та завдання, рольові та екологічні ігри, складання опорних схем і конспектів.

Узагальнення і систематизація знань - це важливий етап уроку включає вправи для закріплення і корекції знань: проблемно-творчі завдання, завдання на знаходження і виправлення помилок, логічний ланцюжок.

Підсумки  уроку вчать учнів робити висновки на базі вивченого матеріалу. На цьому етапі застосовуємо також рольові та екологічні ігри, вислови видатних людей, вправи: «Мікрофон», «Мої очікування», «Зворотній квиток».

Домашні завдання є творчо-пошукові, репродуктивні, індивідуальні та групові.

До кожної теми добираємо різнорівневі завдання для тематичного оцінювання:

 І та ІІ рівні—репродуктивні, обов’язкові для всіх учнів;

ІІІ і ІV—творчі, де на вибір пропонується по 1-2 завдання.

Перевірочні роботи протягом усієї теми—природничі диктанти, ланцюжкове опитування і вправи—дають змогу учням ефективно засвоїти та закріпити матеріал, визначити рівень власних досягнень і підготуватися до тематичного оцінювання.

Також використовуються  технології («Комплімент», «Активне слухання», «Очікування», «Подаруй квітку» ), що сприяють не лише покращенню настрою, але й зростанню рівня учнівської самооцінки, що дає змогу краще засвоїти новий матеріал та бути активними на уроці .

Результати дослідницької діяльності

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів. На уроках з використанням інтерактивних методів навчання діти слухали розповідь вчителя та виконували запропоновані завдання.

Головна риса інтерактивного навчання – використання власного досвіду учнями під час розв’язання проблемних питань. Організація інтерактивного навчання передбачала нами використання інтерактивних методик, дидактичних і рольових   ігор,   моделювання   життєвих   ситуацій, створення проблемної ситуації. Вирішення певних проблем відбувалося переважно в груповій формі,  так як проведене анкетування (Анкетування 1) засвідчило , що даний вид діяльності викликає у дітей інтерес. Вона передбачає навчання однією людиною групи учнів; всі учні групи працюють над одним завданням разом, мають змогу корегувати один одного у відповідях, розв'язувати проблемні завдання та давати відповіді на запитання, показувати зразок і пояснювати учням на що слід звертати увагу. Така форма роботи допомогла стимулювати пізнавальну діяльність молодших школярів, а отже заохочувати їх до навчання й формувала стійкий пізнавальний інтерес, сприяла розвитку уваги, уяви, мислення, фантазії.(Додаток1)

Проводячи уроки з використанням інтерактивних методів і засобів перед учнями ставилися певні завдання за виконання яких вони отримували оцінки,наприкінці кожного тижня та наприкінці тем, проводилися тестування, що включали в себе зазвичай різнорівневі завдання з вивченого матеріалу.

З метою з'ясування результативності проведеної роботи з використанням інтерактивних методів, у відповідності до отриманих учнями оцінок до та після впровадження, було зроблено порівняння даних. Можна з впевненістю відзначити , що за результатами проведених уроків та виконанням  різнопланових завдань  загальний рівень знань учнів значною мірою покращився. Підсумок щодо отримання учнями оцінок за кінцевими випробуваннями подано у    Таблиці 1.2.(Додаток 3) та Діаграмі1.2

Діаграма 1.2 Рівні засвоєння знань учнями наприкінці дослідження

Отже, згідно даних, що наведені вище у таблиці, рівень знань було покращено у 9 учнів, що становить 56,25%  від загальної кількості учнів класу, 4 учня класу – 25% не підвищили  рівень своїх знань, два учні – 12,5%, що мали високий рівень знань, підтвердили свої знання, але робота їх була сповнена ентузіазму та мав місце високий рівень зацікавленості.

Порівняння діаграми 1.1 та діаграми 1.2, вказує на дієвість застосованих інтерактивних методик.       

Отож, даний дослід показав, що проведена робота позитивно впливає на розвиток учнів . Проте, ще досить великий відсоток дітей  - 25%  ніяким чином не підвищили рівень навчальних досягнень, хоча можливо існують різні чинники , які могли завадити дітям покращити свої знання.

Основною причиною недостатньо високого рівня знань учнів  є , на мій погляд, недостатні уявлення дітей про навколишній світ, а також індивідуально-психологічні особливості деяких учнів.

Суть інноваційних методів полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Це співнавчання (колективне, кооперативне навчання, навчання у співпраці), в якому і вчитель, і учні є суб'єктами. Учитель виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи учнів.

В процесі застосування інтерактивних технологій, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри. Тому   інтерактивні технології найбільше сприяють формуванню в учнів умінь і навичок, виробленню особистих цінностей, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії в навчанні.

•              Інтерактивні технології дають можливість забезпечити глибину вивчення змісту. Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінку). При цьому відсоток учнів, які покращили рівень своїх знань, досить високий - 56,25% 
•              Змінюється роль учнів. Вона активна: учні приймають важливі рішення щодо процесу навчання.
•              Змінюється основне джерело мотивації навчання. Воно стає внутрішнім, це інтерес самого учня.
•              Значно підвищується роль особистості  вчителя. Він виступає як лідер, організатор.

Таким чином, застосування інтерактивних технологій навчання сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів. На уроках , де використовуються ці технології, діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу. В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань. Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення. Порівняння рівнів засвоєння знань учнями наведено у таблиці 3.1 (Додаток 4)

Таблиця 3.1 Рівні засвоєння знань учнями після введення інтерактивних методів навчання

Показники «Високого рівня» зросли з 12,5% на 31,25 %.

Показники «Достатнього рівня» зросли з 31,25% на 43,75%.

Показники «Середнього рівня» зменшилися з 43,75%на 18,75%.

Показники «Початкового рівня» зменшилися з 12,5% на 6,25%.

Отже, виходячи із отриманих результатів і зроблених висновків випливає те, що використання вищеописаних інтерактивних методів є доцільним і рекомендовано виправданим за для підвищення активності учнів і рівня їх знань на уроках.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Історія дошкільної педагогіки. Хрестоматія: Навчальний посібник для студентів педагогічних інститутів / Упор. З.Н.Борисова, В.З.Смаль. – 2-е вид., допов. – К.: Вища школа, 2000. – С. 422.
2. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F
3. [https://pidruchniki.com/10470406/pedagogika/innovatsiyni_tehnologiyi_metodi_navchannya
4. Смирнова И.Э. Модели обучения в системе высшего образования // Инновации в образовании. - 2010. -- №1. - С.5-15.]
5. Пулина А.А. Менеджмент образовательных инноваций как одно из основных направлений деятельности городского методического центра // Инновации в образовании. - 2009. - №3. - С. 30-348
6. Мазоха Д.С., Опанасенко Н.І. Педагогіка. - К., 2005.- С. 174-178
7. Державний стандарт початкової освіти від 21 лютого 2018 р. № 87

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnogo-standartu-pochatkovoyi-osviti

8. Фіцула М.М. Педагогіка . - Тернопіль, 2000. - 542 с.
9. http://frazipism.blogspot.com/2013/05/blog-post_18.html
10. https://sites.google.com/site/personalnijbilousinnivasilivni/vihovna-robota/poradi-vikladacu/vislovividomihludejproprofesiuvcitela