ВИМОГИ ДО ПРОФЕСІЙНИХ ТА ОСОБИСТІСНИХ ЯКОСТЕЙ ВИКЛАДАЧА МИСТЕЦЬКОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

ВИМОГИ ДО ПРОФЕСІЙНИХ ТА ОСОБИСТІСНИХ ЯКОСТЕЙ ВИКЛАДАЧА МИСТЕЦЬКОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

ВСТУП

Культурно-мистецька освіта визнана у світі одним із фундаментальних і стійких компонентів якісного оновлення освіти. Основними стратегічними напрямками в цій сфері є забезпечення доступності освіти у сфері мистецтв, забезпечення високої її якості через розроблення високих освітніх стандартів, застосування принципів і практики культурно-мистецької освіти для вирішення соціальних і культурних задач, які постають перед сучасним суспільством. На сьогодні українська культурно-мистецька освіта є однією з небагатьох галузей, вільно конвертованих в європейському та світовому освітньому і професійному просторах.

Система організації культурно-мистецької освіти в Україні дозволяє дотримуватись єдиних критеріїв до її якості, оскільки єдині і випробувані часом навчальні плани та програми забезпечують цілісний підхід передусім до якості підготовки фахівця-митця. Повністю виправдала себе система творчих майстерень та виконавських шкіл, які очолюють видатні діячі мистецтв, і які повною мірою взяли на себе відповідальність за якість підготовки молодого митця. Як наслідок – не лише випускники, а й учні і студенти постійно виборюють нагороди найвищого ґатунку на найпрестижніших міжнародних мистецьких конкурсах, фестивалях, виставках, кожного разу доводячи високий рівень виконавства і значний потенціал національного мистецтва.

Стратегічні цілі розвитку мистецької освіти:

• збереження існуючої багаторівневої мережі навчальних закладів культури і мистецтв у сфері управління Міністерства культури України;

• збереження та розвиток творчих, педагогічних, наукових шкіл;

• задоволення потреб особистості в отриманні якісної культурно-мистецької освіти;

• забезпечення потреб вітчизняної культури і мистецтва у кваліфікованих кадрах.

Головними завданнями розвитку культурно-мистецької освіти залишаються:

• забезпечення загального естетичного виховання та мистецької  освіченості для всіх з дитячого віку;

• підвищення престижу культурно-просвітницьких професій;

• вдосконалення законодавчої та нормативної бази з урахуванням специфіки культурно-мистецької освіти;

• посилення соціального захисту викладачів культурно-мистецьких навчальних закладів;

• оновлення складу музичних інструментів в музичних закладах освіти;

• удосконалення системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів з урахуванням реальної потреби галузі в кваліфікованих фахівцях;

• створення та видання сучасних підручників і навчальних посібників для мистецьких навчальних закладів.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Професія викладача мистецького навчального закладу – одна з найбільш творчих і складних професій, у якій поєднані і педагогіка, і мистецтво. Ця професія поріднена з працею письменника (творчість у підготовці матеріалу), режисера й постановника (створення задуму та його реалізація), актора (у педагогічній діяльності інструментом є особистість викладача), педагога, психолога та науковця. Діяльність викладача мистецької школи має велику соціальну значущість і займає своє місце у підтримці державності, формуванні національної свідомості, мистецької та духовної культури українського суспільства.

Фахове спрямування формування професійної компетентності викладача мистецьких шкіл включає: широку ерудицію в галузі художньої культури, педагогіки, психології, мистецтвознавства, естетики; володіння практичними уміннями й навичками (педагогічними, хормейстерськими, інструментально-виконавськими, уміннями словесної інтерпретації музичних образів, тощо; сформованість особистісних якостей та здібностей, необхідних для успішного здійснення функцій викладача – педагогічних (толерантність, комунікативність, організаторсько-конструктивні здібності, зосередженість, тактовність, витримка, здатність до емпатії тощо). Професійно значимі особистісно-психологічні якості викладача мистецьких дисциплін є системоутворюючим елементом компетентності, адже їх розвиток виступає важливою умовою формування та становлення його психолого-педагогічної компетентності.

Сучасний рівень розвитку мистецької освіти відкриває великі можливості для цілісного підходу до розвитку професійної компетентності викладача, аналізу змісту із застосуванням системного методу дослідження. Використання такого методу дає змогу розглядати зміст фахової підготовки викладача мистецьких шкіл, як складну систему, функціонування якої підпорядковане різноманітним внутрішнім і зовнішнім зв’язкам; при цьому її внутрішньої цілісності досягають на основі процесів інтеграції. Комплексне та системне засвоєння різноманітних знань сприяє більш повному виявленню творчих здібностей педагога, розвитку його фантазії, уяви, емоцій та інтелекту, тобто розвитку універсальних здібностей, потрібних для  його професійної діяльності. Тільки сукупність знань різнобічно розвиває особистість, інтенсивно сприяє формуванню її мотиваційної сфери, пов’язаної з мистецько-педагогічною діяльністю.

Мотиваційно-ціннісний компонент є досить важливим у структурі організаційно-методичної системи, оскільки забезпечує гуманізацію професійної діяльності викладача. Аналіз наукових досліджень із проблеми мотивації дає підстави стверджувати, що автори визначають мотиви як внутрішнє прагнення особистості до того чи того виду активності – пізнавальної, культурної, соціальної, економічної. У загальнопсихологічному сенсі мотивація (від лат. motiv – призводити до руху, штовхати) відображає складне явище людської психіки, спонукання до діяльності, пов’язане із задоволенням потреб суб’єкта, де мотивація виступає як сукупність зовнішніх і внутрішніх умов активності людини та визначає її спрямованість. На думку німецького вченого М. Вебера, справжній професіонал вирізняється морально обґрунтованими мотивами, які спонукають його до діяльності. До цих мотивів належать безкорисливе служіння справі, вірність професійному покликанню та сповідування етики відповідальності за реалізацію суспільного блага.

Професійна компетентність передбачає сформованість у викладача якостей, які уможливлюють найбільш ефективне здійснення ним педагогічного процесу в мінливих соціально-педагогічних умовах. Компетентність трактують як наявність у фахівця глибоких знань, умінь і навичок у якій-небудь галузі професійної діяльності та вміння застосовувати їх у практичній діяльності. Поняття «компетентність» широко використовують для позначення високої якості діяльності педагога. З огляду на те, що компетентність – це ознака професіоналізму, професійна компетентність – постає показником якості освіти, що робить знання осмисленим, а професіонала – теоретично та практично компетентним. Специфіка формування професійної компетентності викладача в умовах мистецького закладу полягає в зосередженні не на навчанні учнів окремим предметним знанням і вмінням, а на формуванні у них цілісної системи знань і умінь, орієнтованих у музичному, художньому, театральному та іншіх напрямках.

Мистецько-педагогічна освіта знаходиться на шляху створення ефективних інноваційних підходів до формування творчої особистості вчителя-майстра, які б дозволили подолати обмеження постійного фахового розвитку. Серед системних елементів, які характеризують готовність викладача мистецьких дисциплін до досконалого виконання фахової виконавської діяльності, доцільно відокремити:

• ціннісне ставлення до виконання творів мистецтва;

• бачення змісту професії викладача мистецьких дисциплін як частини культури;

• оволодіння методами конструювання змісту навчальної діяльності;

• адекватна оцінка мистецьких та педагогічних явищ;

• творча самореалізація у виконавській діяльності.

Існують основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості викладача, яких він має набути для успішного виконання мети й завдань початкової мистецької освіти. Отже, «сучасний» викладач мистецької школи повинен мати:

•  здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів мистецької школи;

• здатність до ефективної командної роботи;

• вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;

• здатність формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва;

• усвідомлювати власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;

• володіти системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності;

• вміти вислуховувати, обстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації;

• розвиненість культури професійного спілкування;

• здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій);

• усвідомлювати ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини;

• здатність сприяти творчому становленню учнів мистецьких шкіл та їхній індивідуалізації;

• вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя задля підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;

• здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

ВИСНОВКИ

У висновках доцільно зазначити, що на сучасному етапі соціокультурного розвитку для досягнення фахової майстерності викладачу мистецьких дисциплін необхідна професійна компетентність, як стрижень майстерності, що забезпечить ефективність продуктивної діяльності. Розглядаючи виконавську компетентність з позиції акмеологічного вчення доцільно виокремити такі основні її види: спеціальна професійна компетентність, яка забезпечує володіння на високому рівні фаховою діяльністю та здатність проектувати свій подальший розвиток; суспільна компетентність, яка обумовлює володіння спільною (груповою) професійною діяльністю, доцільними формами спілкування, педагогічною взаємодією; особистісна компетентність, яка забезпечує оволодіння прийомами суб’єктного самовираження та саморозвитку, які протистоять професійній деформації особистості.

 При цьому, самоосвіта – фундамент професійного зростання викладача як фахівця, формування в нього соціально-вартісних і професійно-значущих якостей. Отже, професіоналізм знань, професіоналізм спілкування, професіоналізм самовдосконалення забезпечують розвиток цілісної системи – професіоналізму діяльності викладача. У викладацькій діяльності ці структурні елементи взаємопов’язані та взаємообумовлені. Відсутність одного з них у діяльності викладача мистецького навчального закладу свідчить про не сформованість педагогічного професіоналізму.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вища освіта України і Болонський процес: навч. посіб. / В.Кремінь, С.Ніколаєнко, М. Степко та ін.; за ред. В.Кременя. – Тернопіль: Богдан, 2004. – 384 с.
2.  Кузьмина Н.В. Акмеологическая теория повышения качества подготовки специалистов образования / Нина Васильевна Кузьмина. – М.: ИЦПКПС, 2001. – 144 с.
3. Падалка Г.М. Музична педагогіка: курс лекцій з актуальних проблем викладання музичних дисциплін в системі педагогічної освіти / за ред. В.Г.Бутенка / Г.М. Падалка. – Херсон: ХДПІ, 1995. – 104 с.
4. Пічкур, М.О. Навчально-методична сутність композиційної схеми [Текст] / М.О.Пічкур // Мистецька освіта в контексті європейської інтеграції : Теоретичні та методичні засади розвитку : тези Міжнародної наукової конференції (30 червня – 2 липня). – К., Суми : СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2004. – С. 220-222.
5. Сластёнин В.А. Целостный педагогический процесс как объект профессиональной деятельности учителя: учеб. пособ. / В.А.Сластёнин, А.И. Мищенко. – М.: Прометей, 1997. – 200, [2] с.
6. Ткачук, О.В. Педагогічний малюнок як засіб наочного навчання учнів [Текст] / О.В.Ткачук, М.І.Резніченко // Діалог культур: Україна у світовому контексті. Художня освіта: зб. наук. праць / ред. кол. : І.А.Зязюн (голов. ред.), С. О.Черепанова (упоряд. і відп. ред.), Н.Г.Ничкало, О.П.Рудницька та ін. – Львів: Каменяр, 2000. – Вип.5. – С. 288-297.