Особливості психічного розвитку старшокласників і виховні завдання батьків

Нечаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Особливості психічного розвитку старшокласників і виховні завдання батьків.

Мета: Ознайомити батьків із психофізіологічними та віковими особливостями дітей старшого шкільного віку. Розкрити необхідні умови успішного впливу батьків на формування особистості старшокласника.

Обладнання: Виставка літератури на дану тему. Висловлювання видатних людей.

                     Підготував: Ропай В.М.

2002 рік
Сім’я – перше джерело з якого починається велика ріка почуттів і переконань.

В.О.Сухомлинський

Виховання людини, виховання власних сина й доньки – важлива, перша суспільна діяльність громадянина, його громадський обов’язок.

В.О.Сухомлинський

Форма проведення. Лекція.

Процес виховання дітей потребує від вас, шановні батьки, ґрунтовних і різноманітних знань, урахування психофізіологічних і вікових особливостей синів і дочок. Ці особливості відображають динамічний процес психічного, фізіологічного й фізичного розвитку дитячого організму та формування  духовної неповторності особистості. Досить часто ви не розумієте потреб і запитів дітей, що викликає тривогу у вас і протест дітей, які не хочуть з цим миритися. Проблема “батьків і дітей” завжди була актуальною. То в чому ж справа? Невже батьки такі черстві і нечутливі до своїх чад, байдужі до їх інтересів, неспроможні зрозуміти найближчих їм людей, а діти жорстокі й невдячні, грубі й егоїстичні настільки, що на всі спроби батьків щиро порозумітися з ними відповідають бездумністю й емоційною глухотою? Однозначної відповіді на ці питання годі шукати в посібниках з педагогіки, та й у самому житті навряд чи можна знайти. Динамізм процесу настільки глибокий і багатогранний, що ігнорування одного з його складників призводить до непорозумінь, конфліктів, сімейних травм і трагедій. От чому так важливо, щоб ви, батьки, мали хоча б найелементарніші знання з психофізіології, етики взаємин.

Рання юність – період життя і розвитку людини від 15 до 17 років. Це етап завершення фізичного розвитку організму: уповільнюється темп росту тіла, збільшується його вага, закінчується формування та функціональний розвиток усіх його систем і органів. Важливу роль на  цьому етапі розвитку організму продовжують відігравати умови, в яких він відбувається. Тому додержання правильного режиму харчування, праці, відпочинку, заняття фізкультурою обов’язкове для юнаків і дівчат. Батьки, ви повинні виховувати в дітей потребу й уміння стежити за нормальним функціонуванням свого організму, запобігти розвитку в них шкідливих звичок (алкоголізму, паління тощо). Основні види діяльності в юнацькому віці – навчання і праця. Початок трудової діяльності, необхідність вибору професії сприяють зростанню свідомого ставлення юнаків і дівчат до навчання і праці, стабілізують їх пізнавальні інтереси. Істотно змінюється характер розумової діяльності юнаків і дівчат: зростає критичність мислення, розвиваються вміння аргументувати й доводити свою думку. В юнацькому віці розширюється коло соціальних ролей та обов’язків людини. Розвиваються вольові якості, сфера емоцій і почуттів. Значне місце в емоційному житті юнаків і дівчат посідають почуття дружби і кохання. Розвивається самосвідомість і самооцінка, що додають імпульс до самовиховання.

Юнацький вік – вік життєрадісності, бадьорості, ентузіазму, прагнення до активної участі в житті суспільства. У розв’язанні багатьох життєвих завдань юність потребує допомоги і керівництва дорослих. Але щоб здобутки старшого покоління стали надбанням молоді, важливо правильно будувати взаємини між батьками і дітьми, і взагалі дорослими людьми. У сім’ях старшокласників має витримуватись принцип рівноправності поколінь. Юнаки і дівчата дуже болісно реагують на випадки, коли батьки не зважають на їх самостійність й ініціативу. До конфліктів між батьками і дітьми часто призводить невмілий підхід до молоді старших, які ігнорують зміну в дітях у період ранньої юності, що часто виражається в різкій і не досить переконливій критиці смаків синів і доньок, їх інтересів, уподобань. Водночас ви, самі батьки, вели спосіб життя , поводження в сім’ї і поза нею далеко не завжди як взірець для наслідування.

Для прикладу наведу таку ситуацію.

Літнім днем п’ятирічний Слава з батьком пішов на річку купатися. Приємно було у теплій воді, пересипати гарячий пісок.

Крутими берегами річки  бігло мале щеня. Раптом воно послизнулося і впало у воду. Біля прямовисної стіни річка дуже глибока. Славі було болісно слухати жалібне скавучання маленького собачати. Він ніби кликав на допомогу. Але хлопчик не вмів плавати. Він благав батька:

-    Тату, врятуй собача... Воно ж втопиться.

Батько відповів:

-         Всіх не врятуєш.

Собача втопилося. Над річкою стало тихо.

Славко плакав.

Пройшло багато років. Славко став дорослою людиною – Ярославом Івановичем. Він побудував собі дім. У нього був син – п’ятирічний Івась.

Стояла люта зима. Від морозу тріскалась земля. Одного разу під вечір розпочалась заметіль. Хтось постукав у вікно.

-         Хто там? – запитав Ярослав Іванович.

-         Пустіть, люди добрі, погрітися... Ми мандрівники.. Замерзаємо... Врятуйте...

-         Всіх не врятуєш, - тихо сказав Ярослав Іванович, а вголос відповів, - ідіть собі далі... В нас тісно...

-         Тату, чому ви їх не впустили? – запитав Івась. – Вони ж загинуть від холоду.

-         Всіх не врятуєш, - ще раз сказав батько.

Івась заплакав.

Отже, ми бачимо, що необдумана поведінка батька виховала в дитячій душі жорстокість, байдужість, невміння співчувати чужій біді.

А важливою особливістю виховання дітей в сім’ї у цьому віці являється відношення до них як до дорослих.

В учнів старших класів є гостра потреба відчувати свої зростаючі сили, їм властива енергія, прагнення до незалежності. В той же час вони відчувають потребу у підтримці їх впевненості у своїх силах при переборенні труднощів. І тут вони чекають допомоги від нас, шановні батьки, надання якої сприяє становленню кращих взаємин між дітьми і батьками. Уважне ставлення дорослих у сім’ї до дітей сприяє попередженню труднощів у стосунках з ними.

Для того, щоб уникнути можливих ускладнень у взаєминах, ви, батьки, повинні розібратися у його причинах, а не вимагати поваги до себе. Щоб користуватися справжньою повагою і авторитетом, батькам важливо показати себе з найкращого боку.

Якщо юнак чи дівчина звертаються до вас з будь-яким питанням, треба прагнути дати вичерпну однозначну відповідь. Ні в якому разі не можна підміняти пораду покаранням, намагатися насильно проникнути в душу юнака чи дівчини, коли він чи вона того не хочуть.

У взаєминах із старшокласниками часто наражаєшся на інші труднощі: молодь нерідко відмовляється серйозно розмовляти про себе, порадами дорослих вона може знехтувати. Труднощі для вас, шановні батьки, полягають і в тому, що ви не єдині порадники своїм дітям. Для того, щоб зменшити ці труднощі, ви, як батьки, повинні вміти слухати дочку чи сина, бачити перспективу розмови, обережно, щоб не вразити, з’ясувати мотиви їх діяльності, що допомагатиме передбачити поведінку дітей, ретельно продумувати аргументи бесіди.

Звідси випливає, що моральний авторитет батьків, чутливість, тактовність, повага і дружні взаємовідносини – необхідні умови успішного впливу батьків на формування особистості старшокласника.

І закінчити лекцію хотілося б словами великого педагога В.О.Сухомлинського: “Ми залишаємо в серцях своїх дітей – залишаємо своїми справами і словами, вчинками і почуттями? Чим ми запам’ятаємось своїм дітям, чим возвеличимо себе в їх очах? Є єдина могутня духовна сила, яку ні з чим не можна порівняти, яка здатна відобразити в душах наш образ – образ справжньої людської краси. Ця сила – велике багатство людського духу – любов. Будемо ж створювати це багатство своїм життям. Є вона в наших батьківських серцях – є чим виховувати дітей”.