Особливості роботи груп продовженого дня в умовах впровадження нового Державного стандарту початкової освіти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Особливості роботи груп
продовженого дня в умовах
впровадження нового
Державного стандарту
початкової освіти

 Виходячи з положень Національної доктрини розвитку освіти в Україні, Державної національної програми “Освіта”, нового Державного стандарту початкової освіти в школі складена певна система роботи груп продовженого дня, яка забезпечує цілісність освітнього процесу.

 Продовжений день як форма громадського виховання є дієвим засобом організації вільного часу, виявлення та розвитку творчих здібностей дітей, особливо молодшого шкільного віку.

 Робота ГПД вимагає дотримання принципу диференціації з урахуванням навчальних, трудових, естетичних, спортивних інтересів і нахилів учнів. Педагоги мають можливість створювати передумови, які сприяють формуванню у дітей навичок громадської діяльності, уміння жити і працювати у колективі, удосконалювати учнівське самоврядування.

 В нашій школі працюють дві групи продовженого дня:

• для учнів 1-х класів (30 учнів);
• для учнів 2-4-х класів (30 учнів).

Ми вважаємо, що одним із головних чинників активізації позакласної, позаурочної виховної роботи в ГПД є продумана система і планування роботи вихователями.

В основу роботи ГПД в школі покладена наступна нормативно-правова база.

• Конституція України;
• Закони України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про охорону дитинства”;
• Положення про загальноосвітній заклад, затверджене постановою КМУ від 14.06.2000 №964;
• Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу, затверджено постановою КМУ від 05.10.2009 №1112;
• Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСаПіН 5.2.008-01), затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2003 №63;
• Наказ МОН України від 20.02.2002 №128 “Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів компенсую чого типу, класів спеціальних ЗОШ, груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів”;
• Лист МОН від 22.10.2008 №1/9-685 “Щодо неприпустимості зменшення кількості груп продовженого дня”;
• Лист МОН від 19.06.2001 №1/9-234 “Методичні рекомендації з питань порядку формування штатів загальноосвітніх навчальних закладів” щодо штатного розпису ЗНЗ та введення посади “вихователь груп продовженого дня”;
• Посадова інструкція та обов’язки вихователя ГПД;
• Навчально-виховний план роботи вихователя ГПД (річний, семестровий);
• Щоденний план вихователя.

Відповідно  до наказу МОН України “Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів” єдиним документом у плануванні роботи є річний план.

 Перспективний план виховної роботи вихователя ГПД передбачає:

• Концентрацію знань, умінь і практичних навичок вихователя у виборі засобів виховної роботи;
• Можливість здійснення адміністрацією школи всебічного контролю за виконанням вихователями своїх обов’язків;
• Планування та організацію різних видів виховної роботи, спрямованих на колектив та особистість учня.

Перспективний план роботи вихователя ГПД має наступні розділи:

• Вступ (аналіз рівня вихованості дітей групи);
• Організація духовного розвитку (моральне, естетичне, превентивне, трудове, громадське, екологічне, військово-патріотичне виховання);
• Заходи з охорони здоров'я та фізичного розвитку дитини;
• Робота з батьками.

 Для початкової ланки сучасної загальноосвітньої школи особливо актуальними є забезпечення умов для інтелектуального, соціального, морального, фізичного розвитку і саморозвитку кожного учня, що реалізуються через оновлення змісту навчального стандарту початкової освіти, форми організації навчально-виховного процесу, зокрема й домашньої самостійної роботи.

 Тому на засіданні ШМО вчителів початкових класів були розроблені вимоги до організації виконання домашніх завдань в групі продовженого дня:

• Розуміння учнями поставлених перед ними навчальних завдань;
• Урахування вікових та індивідуальних особливостей школярів, їхніх пізнавальних можливостей, специфіки кожного начального предмета, складності матеріалу, характеру завдань та ін.;
• Формування загально навчальних умінь і навичок (уміння правильно розподіляти час, встановлювати послідовність виконання завдань, виділяти головне, використовувати попередньо вивчений матеріал, застосовувати раніше набуті знання);

Одним із головних моментів роботи груп є самопідготовка – самостійна навчальна робота учнів з виконанням домашніх завдань під керівництвом вихователя, диференційована за змістом та формами роботи. Самопідготовка проходить в умовах, що відповідають гігієнічним і педагогічним вимогам. Раціональна організація сприяє збереженню здоров'я учнів, високого рівня функціональності їхнього організму протягом дня.

 Особливої уваги вихователів при проведенні самопідготовки потребують діти з ослабленим здоров’ям.

 При визначенні форм, характеру, змісту, обсягу домашніх завдань, методів організації їх виконання необхідно враховувати специфіку навчального предмета, пізнавальні можливості учня, їхні вольові якості та уподобання.

 У початкових класах можливі як усні так і письмові домашні завдання; індивідуальні, що заохочують і стимулюють школярів до навчання і пізнавання, розвивають індивідуальні здібності і інтереси дитини, групові і парні, що спрямовані на дослідницьку, пошукову, аналітичну роботу, розвиток співпраці.

 Шкільний продовжений день передбачає створення такої обстановки на заняттях із самопідготовки, яка забезпечує максимальний успіх виконання завдань за повної самостійності учнів.

 

Вимоги до організації самопідготовки:

 

1. Організаційно-дисциплінарні:

• Чітке дотримання початку і кінця самопідготовки;
• Свідоме підпорядкування учнів вказівками вихователя;
• Наявність необхідного приладдя, підручників, словників;
• Забезпечення порядку на робочому місці;
• Економне і повне використання часу, відведеного на самопідготовку;
• Дотримання правил проведення самопідготовки.

 

2. Правила для учнів:

• Раціонально використовувати час;
• Працювати самостійно;
• Надавати товаришам можливість працювати ефективно;
• Сумлінно виконувати домашні завдання;
• Користуватися додатковими джерелами знань;
• Самостійно обирати методи виконання завдання;
• При необхідності звертатись за допомогою до консультантів;
• Перевіряти роботи товаришів, виконавши своє завдання.

 

3. Гігієнічні вимоги:

• Рівномірна і достатня освітленість;
• Систематичне переміщення учнів протягом місяця;
• Підтримання нормального температурного режиму;
• Регулярне провітрювання;
• Особиста гігієна;
• Надання перерв;

 

4. Дидактичні вимоги:

• Постійна тривалість занять;
• Поетапна перевірка виконаних завдань (самоперевірка, взаємоперевірка, перевірка вихователем);
• Індивідуальна робота зі слабо встигаючими;
• Регулювання обсягу і характеру домашніх завдань, відповідно до Положення про групи продовженого дня.

 

5. Виховні вимоги:

• Відмова від застосування будь-яких методів покарання;
• Використання різних форм заохочень;
• Толерантне ставлення до учнівських помилок.

 

Структура самопідготовки:

 

1. Підготовча робота:

• Обладнання кабінету;
• Підготовка учнів до самостійної роботи;
• Вивчення вихователем обсягу та змісту домашніх завдань.

 

2. Організація самостійної роботи:

• Чіткий інструктаж щодо виконання роботи;
• Визначення порядку виконання домашніх завдань;
• Визначення часу на виконання кожного завдання;
• Значення програмного матеріалу;
• Поєднання фронтальної, групової, індивідуальної роботи;
• Дотримання культури розумової праці;
• Раціональне використання часу;

 

3. Підбиття підсумків:

• Самоконтроль;
• Взаємоконтроль;
• Само оцінювання;
•  Взаємооцінювання;
• Оцінювання вчителем.
• Відзначення старанних.

 

Необхідною вимогою методики організації самопідготовки у початковій школі є проведення фізкультхвилинок. Адже потреба дітей в активному руховому режимі зумовлена біологічними законами їхнього розвитку. Для підвищення загальної працездатності, поліпшення їхнього здоров'я дуже корисні фізкультхвилинки, які знімають втому, нормалізують увагу й активність, відновлюють сили, робочий настрій, почуття бадьорості й свіжості, підвищують дисциплінованість.

 Часові рамки самопідготовки

(Положення про групи продовженого дня, затверджене постановою КМУ від 05.10.2009 №1121)

2 клас – 45 хвилин;

3 клас – 1 година 10 хвилин;

4 клас – 1 година 30 хвилин.

 У першому класі домашні завдання не задаються.

 Самопідготовка покликана використовувати кілька основних функцій:

1. Дидактичні:

• Закріплення і поглиблення знань школярів;
• Застосування набутих знань у практичній діяльності;
• Узагальнення і систематизація;
• Підготовка до засвоєння начального матеріалу.

 

2. Розвивальні:

• Розвиток ініціативи, пізнавального процесу, розумової та творчої діяльності.

 

3. Виховні:

• Формування стійких мотивів навчальної діяльності;
• Стимулювання інтересу школярів до самостійної роботи;
• Формування навичок культури розумової праці, самоорганізації і самоконтролю.

Важливими стимулами у процесі самопідготовки є елементи гри, очікування сюрпризу. Дітям, які раніше виконали домашнє завдання, можна покласти на стіл яскравий конверт із загадками, шарадами, ребусами, або навіть паперову ляльку з одягом, щоб вони дали їй ім’я, підібрали образні вирази для опису її зовнішності.

 Загалом успіху роботи групи є взаємодія учителя і вихователя. Завдяки їхніх співпраці окреслюються єдині вимоги до учнів, створюються умови для забезпечення високої якості навчання і виховання дитячого колективу.

 Існують такі форми узгодження роботи вчителя і вихователя ГПД:

• Усне й письмове взаємне інформування педагогів (зошити взаємодії);
• Участь у засіданнях методичних об’єднань, педагогічних читаннях, науково-практичних конференціях;
• Розроблення спільними зусиллями окремих тем;
• Відвідування вчителями групи продовженого дня, допомога вихователю і учням у раціональній організації виконання домашніх завдань;
• Допомога вихователя вчителеві в організації самостійної роботи учнів на уроках.

Застосування цих форм сприяє підвищенню якості навчання і виховання молодших школярів.

 Режим продовженого дня охоплює крім навчальної також дозвіл лову та побутову форми діяльності.

 Практична дозвіллова діяльність орієнтована на всі види практичної діяльності. При цьому вона не втрачає свого зв’язку з дозвіллям. Ця діяльність передбачає вільний вибір, залежно від особистісних нахилів та здібностей, створення різноманітних виборів ужитково-прикладного, побутового, декоративного призначення, садівництва, квітарство тощо.

 Наявність під час ігор з предметами та іграшками діти ознайомлюються з їхніми властивостями та ознаками, порівнюють, класифіцирують їх, збагачують знання про матеріал з якого їх виготовлено.

 Наприклад: наприкінці кожного тижня можна організувати виставки дитячих робіт, поділених на певні цикли:

• Моя перша книжка: “Книжкова лікарня”, вироби з глини, солоного тіста, пластиліну улюбленого казкового героя;
• Рідне місто: аплікації з природного матеріалу;
• Мої фантазії: робота з тканиною (кольорові клаптики);
• Станція “Мойдодир” (мандрівна гра) і т.ін.

У системі трудового виховання учнів на ГПД чільне місце займає формування їхніх техніко-технологічних компетентностей засобами предмета “Трудове навчання”.

 Види діяльності учнів:

• Виготовлення виборів;
• Заняття технічною творчістю;
• Квітникарство (збирання і висаджування насіння);
• Суспільно-корисна праця (прибирання приміщення класу чи закріпленої території, догляд за квітами);
• Ландшафтний дизайн;
• Виготовлення навчальних посібників.

 

Форми організації заходів з трудового навчання

• Година праці;
• Виставки дитячих виробів;
• Трудовий десант;
• Навчально-ділові ігри;
• Вікторини, конкурси, екскурсії;
• Перегляд мультфільмів;
• Бесіди;
• Рольові ігри.

Одним із найважливіших завдань у роботі з дітьми в групі продовженого дня є турбота про те, щоб час, вільний від виконання навчальних завдань, був заповнений цікавими, корисними справами. Великі можливості для цього створює гра – постійна супутниця дитинства.

 Використання ігрової діяльності в умовах ГПД дає змогу успішно формувати і закріплювати позитивне ставлення дитини до навчальної праці. Граючи в групі, діти стають більш розкутими. Правильно підібрані ігри позитивно впливають на розвиток молодших школярів. За допомогою ігор закріплюються й удосконалюються навички бігу, стрибків, метання, ловіння, рівноваги, поліпшується загальна координація рухів; крім того вони формують дисципліну дітей, ефективно впливають на розумовий розвиток дітей, допомагають уточнити уявлення про навколишній світ.

 Вимоги до організації та проведення рухливих ігор.

1. Назвати гру.
2. Пояснити її основний зміст, правила.
3. Розподілити ролі.
4. Роздати іграшки та атрибути.
5. У процесі гри керувати її перебігом, націлювати гравців на прояв творчості.
6. Вимагати від гравців свідомої дисципліни.
7. Стежити за емоційністю, мовою, мімікою, жестами.
8. Регулювати психічне та фізичне навантаження.
9. Слідкувати за пульсом гравця.
10. Організовано закінчити гру.
11. Проаналізувати її хід.
12. Оголосити висновки та пропозиції.

 

Класифікація рухливих ігор.

1. Ігри без розподілу на групи.
2. Перехідні до командних.
3. З розподілом на групи.
4. Без ведучих.
5. З ведучими
6. Без входження гравців у контакт.
7. Із входженням гравців у контакт.

Розподіляються рухливі ігри на групи за такими ознаками

• За ступенем складності та змісту;
• За віком дітей з урахуванням їхніх вікових особистостей;
• За видами рухів;
• За фізичними якостями;
• Підготовка до окремих видів спорту.

Усі вищеназвані ознаки дають можливість обрати необхідні ігри для виконання поставлених завдань.