РОЗМИНКИ ДЛЯ ПОЗБАВЛЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО
НАПРУЖЕННЯ
Мета: створити доброзичливу атмосферу в групі.
Учасники утворюють коло . Їм пропонують зробити подарунок своєму сусідові, а саме –
подарувати добрий настрій за допомогою міміки та жестів . .
Мета: сприяти емоційному та фізичному розвантаженню учнів.
Діти працюють у парах. Дітям необхідно уявити , що їх праві руки – це чоловічки, які виконують дії за наказом учителя: знайомляться, ідуть разом гуляти, сваряться, б’ються, ображаються одне на одного, миряться, грають разом. « Лагідне ім’я»
Мета: учити звертатись одне до одного, говорячи пестливу форму імені.
Діти утворюють коло. За сигналом учителя починають перекидати м’ячик і придумувати лагідні імена кожній дитині: Катруся – Натуся - Назарчик – Юлечка – Вікуся - Сергійко –
Юрчик…
Мета: розвивати уяву; створити позитивний емоційний настрій Хід розминки
- Сядьте зручно та уявіть себе на березі теплого моря. Сонячний зайчик зазирнув у ваші оченята. Заплющіть їх. Зайчик пробіг по обличчю – погладьте його ніжно долоньками: на лобі, на щічках. На підборідді. Правда, приємно? Погладжуйте легенько, щоб не сполохати його: голову, шийку, ручки, животик, ніжки. Раптом він заліз за комір! Погладьте його і там. Він любить і пестить вас. А ви погладьте його і подружіться з ним. Прислухайтеся ще трохи до своїх відчуттів і повертайтеся у клас. Спасибі, тобі, сонячний зайчику, що ти нас розвеселив. Подякуймо йому оплесками!
Мета: позбутися емоційної напруженості та фізичної втоми.
Хід розминки Діти притискують долоні обох рук (у парі або в групі) одна до одної, виконують різноманітні рухи під музичний супровід (угору – вниз, праворуч-ліворуч, погойдують, руки вгору-вниз почергово).
Мета: позбутися емоційної напруженості та фізичної втоми; розвивати уяву, віру у свої можливості.
Усі, утворивши коло, заплющують очі й роблять три глибоких вдихи та видихи. Потім уявляють, що над ними нічне небо, повне зірок. Необхідно відшукати яскраву зірку, що асоціювалась би із власною мрією. Далі учасники простягають руки до неба, нібито намагаючись торкнутися своєї зірки. Після завершення вправи присутні можуть обговорити свої «зірки».
Мета: розвивати стійкість уваги.
Кілька дітей шикуються одне за одним, перший – обличчям до дошки. На спині останньої дитини пальцем малюють якийсь простий предмет (зірочка, квіточка, ялинка, тощо). Ця дитина малює наступній те, що відчула на своїй спині. Перша дитина відтворює на дошці малюнок, а поряд малює те саме, що й на спині останньої дитини. Малюнки мають бути простими. Можна малювати один і той самий малюнок, а потім порівняти, хто працював краще.
Мета: позбутися емоційної напруженості та фізичної втоми.
Ведучий торкається чарівною паличкою дітей, «заморожує» їх. Після цього він пропонує їм уявити, що на ніс сів метелик. Відігнати його можна лише рухом носа. (Метелик сів на ліве око, губи, щоки, підборіддя)
Мета: згуртовувати колектив; учити висловлювати свої відчуття, бажання.
Діти стоять у колі . Учитель тримає в руках клубочок з яскравими нитками. Діти по черзі передають клубочок одне одному, намотуючи нитку на пальчик. Передаючи клубок, висловлюються про те, що вони зараз відчувають, чого хочуть для себе і що можуть побажати іншим. Починає учитель , потім він звертається до дітей, запитуючи, чи хочуть вони щось сказати. Діти натягують нитку.
- Діти, на що ми зараз стали схожі?
- Якщо хтось потягне за нитку, то всі це відчують. Ми єдине ціле, похвалимо себе і скажемо усі разом: «Я – хороший!», а потім похвалимо один одного: «Ти – хороший!»
Мета: розвивати здатність «входити» у внутрішній світ іншої істоти, здатність до співпереживання.
Діти уявляють, що матуся принесла додому покинуте кошенятко, якому страшно, сумно та зовсім безрадісно. Кожна дитина по черзі перетворюється на кошенятко, решта гладить
його й говорить добрі слова.
Мета: позбутися емоційної напруженості та фізичної втоми; повторити графічне зображення цифр.
- Виконаємо гімнастику для шиї. Кінчиком носа «пишіть» у повітрі цифри. Почніть з одиниці, потім – двійка, і так – поки не відчуєте, що ваша шия відпочила. (можна писати ліктем, пальцем, коліном)
Мета: позбутися емоційної напруженості та фізичної втоми.
Учитель підкидає хустинку, і , доки вона летить, усі можуть голосно сміятися, тупотіти, плескати в долоні. Щойно хустинка падає на підлогу, учні сідають на свої місця і дотримують тишу.