Особливості роботи з учнями різних вікових груп щодо інформаційної підтримки в умовах пандемії
Під час пандемії короновірусної інфекції, яка охопила практично весь світ, особливу увагу слід приділяти соціальному та психічному здоров’ю громадян. Під час нестабільних часів суспільством поширюються різноманітні чутки. З одного боку, вони створюються та поширюються цілеспрямовано, завдаючи шкоди, сіячи невіру та острах. З іншого боку, їх поширюють так звані «корисні ідіоти», передаючи плітки. І якщо ще років 20-30 тому чутки розповсюджувалися доволі повільно, то нині, в епоху соцмереж, вся інформація миттєво стає доступною, постійно розноситься користувачами, активно обговорюється, репоститься та лайкається.
Наші діти дуже чутливі до нашого настрою. Все, що обговорюється вдома, в сім’ї, в родині, все впливає на світогляд дітей. Менші можуть бути налякані знервованістю батьків, підлітки намагаються сформувати свою думку, а старшокласники вже свідомо оперують поняттями та фактами.
З 2014 року працює Школа Інформаційної Безпеки від Інформаційного центру "Майдан Моніторинг". Школа організовує протидію спеціальним інформаційним операціям, навчає бажаючих та мотивує учасників різноманітних мереживних спільнот до уважного та виваженого сприйняття інформації. У 2021 році учасниками цієї школи була створена квітка-антифейка, на різнобарвних пелюстках якої були записані основні питання, які повинні ставити собі споживачі будь-якої інформації.
Школа – одна із інституцій, яка покликана формувати у учнів навички інформаційної гігієни, навчає розрізняти фейки та маніпуляції. Але підходи до виховання учнів у цьому напрямку відрізняються залежно від вікової категорії. Наприклад, для учнів 1-4 класів доцільно показати інтерактивну казку «Як лисичка зайчика обмовила». Сюжет казки: лисичка розповіла лісовим звірятам, що зайчик полює на маленьких пташок та звіряток. Частина звірів повірила, частина – ні. Залучаючи маленьких глядачів до обговорення, актори доносять головну думку до дітей: не можна вірити хитрій лисичці на слово, потрібно задати певні питання. До речі, учні початкової школи знають, що зайці не їдять тварин, та коли лисичка впевнено розповідала протилежне, вони починали сумніватися.
Для учнів 5-8 класів доцільно проводити квести з пошуку правдивої інформації. Це може бути і онлайн-квест, коли всі завдання виконуються з використання гаджетів. А може бути і квест на території школи, коли за різними вказівками потрібно зібрати всі частинки квітки-антифейки.
Для старших школярів – учнів 9-11 класів ігрові методи вже не дуже спрацьовують. Але варто для них застосувати такі форми роботи, де вони можуть показати свою незалежність та вміння нестандартно мислити. Це і різноманітні брейн-шторми, створення карт пам’яті тощо. Також старшокласників доцільно залучати до організації та проведення заходів із молодшими школярами та учнями середньої ланки. Старшокласники зазвичай активно генерують нові ідеї, варто лише направляти їх у вірне русло… На початку роботи перед старшокласниками була поставлена задача зібрати в соцмережах якомога більше фейків та неправдивих повідомлень. Буквально за хвилину діти пригадали доволі багато таких прикладів.
При роботі зі старшокласникам якнайкраще підходить онлайн-дошка Padlet. Цей інструмент дає змогу розміщувати на сторінці різноманітний контент: фотографії, малюнки, аудіофайли, відеоролики, нотатки, покликання на інші сайти мережі Інтернет. Щоб створити дошку та розміщувати свою інформацію, потрібна реєстрація, але щоб коментувати вже розміщену, реєструватися не потрібно.
Працювати із школярами в галузі інформаційної гігієни цікаво та захоплююче! Адже саме життя підкидає нам нові події, історії та фейки. І в наших силах навчитися самим та допомогти учням не вестися на різні інфовкиди, протистояти інформаційним загрозам сучасності!