Особливості розвитку і корекційна робота з дітьми раннього віку з порушкнням інтелекту.

Особливості розвитку і корекційна робота з дітьми раннього віку з порушенням інтелекту. Виконала: Пшетаковська М.І

Оскільки олігофренія виникає внаслідок ураження центральної нервової системи (переважно кори великих півкуль головного мозку) на різних етапах внутрішньоутробного розвитку плоду або в початковий період життя дитини, знання особливостей раннього розвитку дітей з порушеннями інтелекту має досить істотне значення для розуміння всього їх психічного розвитку.

Розумова відсталість виникає внаслідок органічного ушкодження центральної нервової системи, яка є необхідною основою для розвитку мислення дитини, пам’яті, уявлення, сприймання предметів та явищ навколишнього світу (тобто, основою психічного розвитку). Саме психологічний розвиток забезпечує формування умінь спілкуватися, цілеспрямованих дій, активності та інших якостей, які визначають можливості до адекватного існування дитини в оточуючому середовищі. За розумової відсталості дитина не має достатньо розвинених здібностей до контролю та самоконтролю власною поведінкою, що є наслідком порушення взаємозв’язку між пізнавальними та емоційними процесами або мисленням та емоціями. У дитини спостерігається низький рівень активності та пізнання, її безпосередні потреби та емоційні вияви не підпорядковуються мисленню, а значить не усвідомлюються і не регулюються самою дитиною.

Причини, що викликають у дитини інтелектуальні порушення. Важкі інфекційні захворювання, які жінка переносить під час вагітностіРізні інтосикації майбутньої матері, що виникають під дією отруйних речовин. Важкі дистрофії жінки під час вагітності, тобто порушення обміну речовин в організмах і тканинах - Зараження плода різними паразитами, існуючими в організмі матеріПри захворюванні вагітної жінки сифілісом нерідко зустрічаються випадки зараження плоду спірохетою. Травматичні ураження плода також можуть бути причиною розумової відсталості- фактор спадковості, який проявляється, зокрема, в несумісності крові матері і дитини- порушення білкового обміну в організмі - запальні захворювання мозку і його оболонок

Легкий ступінь розумової відсталості – F70 Діти з легким ступенем розумової відсталості засвоюють мову з деякою затримкою, проте вони здатні її використовувати у своєму щоденному спілкуванні, підтримувати розмови на побутову тематику, брати участь у бесіді. Але для їхнього мовлення притаманні обмеження словникового запасу, недостатність розуміння слів, їхнє неточне розуміння та неадекватне вживання. Спостерігається відставання активного словника від пасивного. Такі діти розуміють значно більше слів, аніж використовують їх у своєму мовленні. Активна лексика обмежена, перевантажена штампами. У деяких випадках спостерігається загальний мовленнєвий недорозвиток. Головні труднощі зазвичай проявляються під час навчання в школі, де в багатьох з них виникають проблеми з читанням і письмом. Проте за відповідної підтримки та допомоги діти з легким ступенем розумової відсталості можуть оволодіти базовими навичками догляду за собою, їхня відсталість може бути значною мірою компенсована.

Помірний ступінь розумової відсталості – F71 це середній ступінь психічного недорозвитку, що характеризується несформованими пізнавальними процесами. Мислення у таких дітей конкретне, непослідовне, інертне і, як правило, не здатне до утворення абстрактних понять. Діти даної категорії мають відставання в розвитку розуміння та використання мовлення, їхні можливості у цій сфері обмежені. Вони не вміють своєчасно користуватись вже засвоєними діями, не обдумують свої вчинки, не передбачають результат. У них не виникає сумнівів у правильності своїх дій. Ці діти краще розуміють звернене мовлення. Словниковий запас досить бідний, активний словник значно менший, ніж пасивний. Ці діти краще розуміють звернене мовлення, здатні повторити мовленнєві висловлювання інших. Увага. Спостерігаються значні її порушення. Вона швидко розсіюється, діти повільно концентруються, часто відволікаються на другорядні ознаки, не вміють довго її утримувати на одній діяльності.

Пам’ять дітей цієї категорії формується досить повільно, матеріал запам’ятовується лише після багаторазових повторень, швидко забувається. Знання погано використовуються на практиці. Логічна і механічна пам’ять знаходиться на однаково низькому рівні. Діти не можуть запам’ятати назви предметів, пригадати, про що йшлося на попередньому занятті. Розвиток навичок самообслуговування та функцій рухового апарату також відстає, таким людям впродовж всього життя потрібна допомога і контроль. Вважають, що повністю незалежне проживання дорослої людини з помірною розумовою відсталістю здебільшого не можливе .

Тяжкий ступінь розумової відсталості – F72 Для таких дітей характерним є низький рівень засвоєння різних навичок. Для них притаманні низькі рівні функціонування. У більшості з них спостерігається низький рівень розвитку моторики, порушення координації рухів, наявність інших відхилень, які обумовленні органічними порушеннями головного мозку, моторна невмілість іноді носить такий характер, що їм потрібно значно більше часу для оволодіння навичками самообслуговування. Спостерігається значне порушення вищих психічних функцій. Вони запам’ятовують лише ту діяльність або ті явища що викликають у них позитивні емоції. Сконцентрувати увагу надзвичайно важко. Абстрактне мислення практично відсутнє. Робота з ними зводиться до розвитку і просторового тренування необхідних навичок самообслуговування та санітарно-соціальної адаптації.

Особливості роботи з дітьми даної категорії дошкільного віку. Звертаючись до дитини, говорити просто і зрозуміло, уникати складних конструкцій, вживати тільки ключові слова, говорити так, щоб дитині було легко зрозуміти. При кожній нагоді повторювати одні й ті самі прості слова і фрази. Важливо, щоб вираз обличчя та інтонації висловлювали те саме, що і слова. Навчаючи дитину, розбивати завдання на маленькі кроки. Їй буде легше набувати нових навичок, якщо оволодіння ними буде відбуватися поетапно, невеликими кроками. Бути терплячими, і дитина почне сама виконувати все, що від неї вимагають — спочатку під наглядом, а потім і самостійно. Починати з легкого. Важливо при кожній нагоді викликати в неї відчуття радості за свої успіхи Що більше ви полегшите дитині завдання на початку навчання, то охочіше вона буде вчитися далі.

Починати слід з навчання дитини навичкам самообслуговування: самостійно пити, їсти, вмиватись, розчісуватись, чистити зуби, вдягатись і роздягатись — це надасть упевненості дитині і сприятиме її соціалізації. Паралельно з навчанням навичок самообслуговування необхідно дитину розвивати сенсомоторно. По-перше, це доступно дитині, а по-друге, сприяє пізнавальному розвитку, оскільки розвиває відчуття та сприйняття, на основі яких у дитини в подальшому формуються такі пізнавальні процеси,як пам’ять, увага, мислення та мовлення. Заняття із сенсорного розвитку можуть проходити у вигляді гри з дидактичними іграшками , рухової гри, гри з правилами, що забезпечує виділення властивостей і відносин предметів Вирішення завдань із сенсорного виховання передують проведенню занять з конструювання, ліплення, малювання, оскільки дитина має виокремити властивості зображених предметів.

На початку сенсорного виховання необхідно привертати увагу дитини до зовнішніх властивостей та якостей предметів, а саме: на зорових, тактильних та слухових подразниках формувати стійкі уявлення дітей про колір, фактуру, величину, температуру і таке інше Для цього дитині пропонують завдання на вибір за зразком і за словесною інструкцією («Дай таку саму квітку», «Знайди червону фігурку»). Такі завдання даються дитині у процесі дидактичних ігор і вправ. Якщо дитина вже виокремлює в предметі колір, форму, величину, необхідно формувати в неї систематизовані уявлення про зовнішні властивості предметів, про предмети навколишньої дійсності.

Спеціальні прийоми та методи виховання дошкільників. Для того, щоб навчання дітей з інтелектуальними порушеннями відбувалося успішно, потрібно застосовувати спеціальні методи та прийоми навчання, що мають наочно-дійовий характер. При цьому дорослий виявляє активну позицію, демонструє дитині іграшки, посібники і, головне, способи дії з ними, супроводжуючи свої дії емоційними поясненнями. У роботі з дошкільниками застосовуються:- дії за наслідуванням, - дії за зразком і вибір за зразком, - «жестова інструкція», - спільні дії дорослого і дитини.

Обов’язково наочні і практичні методи мають поєднуватися зі словесною інструкцією, усним поясненням завдання, бо слабкість мисленнєвих операцій, аналізу зокрема, — характерна риса дошкільнят з інтелектуальними порушеннями, і необхідно допомогти дитині виконати аналіз зразка: визначити складові будівлі, знайти серед іграшок необхідну деталь (за зразком), допомогти визначити розташування частин, порівняти з початковим зразком будинку «такий — не такий».