Аутотренінг як метод психологічного впливу на емоційну сферу дитини

 Аутотренінг як метод психологічного впливу на емоційну сферу

дитини

У період дошкільного дитинства бурхливо збагачується зміст і розвивається динаміка емоцій та почуттів. Формування емоцій у дітей, зокрема, тісно пов’язане з конкретними життєвими обставинами. Розуміння та переживання певної ситуації та її змін викликає в дитини адекватний емоційний стан. Усе це може спричинити предстресовий стан, афективні реакції, тривожність, дратівливість. Емоційний дискомфорт зумовлює певні типи поведінки дошкільнят. Розглянемо їх.

Безумовно, гіпертрофовані боязкість, уразливість, тривожність потребують посиленої уваги дорослих до такої дитини. Крім основних засобів педагогічного впливу (створення сприятливих умов для налагодження її контактів з однолітками, переорієнтація стилю спілкування вихователя з нею, падання часу для нерегламентованої діяльності, відповідна робота з батьками тощо), варто скористатися й іншими засобами. Доцільними будуть вільне й тематичне малювання, самостійне складання оповідок, казок, віршів, ігри з піском та водою, слухання музики, а також аутотренінг [18, с.5-8].

Доведено, що аутогенне тренування — один із найкращих методів корекції емоційного стану особистості. Психологи Л.Карманов, М. Чистякова дотримуються думки, що вже в дошкільному віці діти здатні опанувати навички саморозслаблення й свідомо застосовувати їх. З огляду на це вважається за доцільне вводити такі вправи в життя групи дитячого садка й проводити їх по кілька разів протягом дня.

Наукова основа аутотренінгу— вчення І.Павлова про мову як другу сигнальну систему та її зв’язок із підсвідомістю людини. Слово здатне цілеспрямовано впливати на психіку дитини: створювати бадьорий настрій; гальмувати агресивність, знімати збудження, тривожність; посилювати функції внутрішніх органів, мобілізувати внутрішні резерви організму; допомагати долати боязкість, нерішучість, невпевненість у собі. Ясна річ, було б добре, якби аутотренінг проводив практичний психолог дитячого садка. Але за інших обставин це може робити й досвідчений вихователь, добре обізнаний з індивідуальними особливостями малюків, дитячою психологією, з методиками проведення відповідних занять, а також якщо він уміло керує своїм голосом та інтонаціями мовлення.

Кожен, хто береться за цю справу, має спиратися на головний принцип: "Не нашкодь!" Якщо бракує внутрішньої поваги та любові до дитини, краще відмовитися від проведення аутогенного тренування. Лише щире бажання допомогти дитині дає фахівцеві право готуватися до занять-сеансів. Зауважимо: до них залучаються невеличкі підгрупи дітей (по троє-п’ятеро). А позаяк різні діти неоднаково реагують на такий вплив, то дорослий має відчувати їхню реакцію й відповідно коригувати темп і ритм своєї мови, змінювати тривалість і зміст тренінгових вправ [18, с.5-8].

Перш ніж розпочинати роботу з дітьми, варто про вести сеанси оздоровчого аутотренінгу для себе самого. Запишіть свій голос на магнітну плівку й прослухайте запис. Може, з’ясується, що ваші інтонації мовлення дещо недосконалі, або ж ви говорите надто голосно й різко. В такому разі ретельно потренуйтеся, попрацюйте над своїм голосом. Під час занять із дітьми промовляйте слова тихо, плавно, повільно та водночас чітко й розбірливо, щоб нас було чути в кожному куточку кімнати.

Важливий також правильний добір музики, що передує заняттям і супроводжує їх. Вона має бути неспішною, заспокійливою. Віддавна музика використовується як ефективний лікувальний чинник. В.Бехтерєв зазначав, що цяємні музичні ритми здатні зрівноважити діяльність нервової системи Штани, стишити надміру збудливі темпераменти, скоригувати неправильні й зайві рухи, зняти скутість [21, с.45-47].

Слухання музики, як уже зазначалося, може передувати сеансам аутотренінгу. Так, ліричний музичний твір дає втіху, заспокоює, стимулює зрівноважену зовнішню поведінку. А от драматична музика додає життєвого тонусу, збуджує, спонукає до активних дій. Найліпше звертатися до аутотренінгу у другій половині дня— після денного сну, коли дитина перебуває ще в ліжку. Одначе такі заняття можуть бути корисними для декого й перед денним сном, протягом дня, на прогулянці абощо.

Перші сеанси аутотренінгу тривають 3-5 хв. Дітям пропонують прості вправи на розслаблення окремих груп м’язів без фіксації уваги на диханні. Доцільно проводити комплекси: "Сонячний зайчик", "Метелики", "Джерельце" або "Ведмежата в барлозі ", "Гра з шишками" (на напруження та розслаблення м’язів рук); "Гра із бджілкою" (на напруження та розслаблення м’язів ніг); "Холодно — спекотно" (на напруження та розслаблення м’язів шиї); "Бджілка заважає спати" (гра м’язів обличчя) та інші комплекси, розроблені М. Чистяковою). Поступово тривалість занять збільшується до 10 хв. Виконуються вправи на розслаблення окремих груп м’язів з фіксацією уваги дитини на диханні. Зокрема, такі: "Прогулянка у весняному лісі", "Після дощу", "На березі моря” (сюди входять: "Гра з піском", "Гра з мурашкою", "Сонечко та хмарка", "Личко засмагає" тощо). Деяким дітям будуть корисні комплекси "Водолази в підводному царстві", "Розвідники Марса" тощо. Метою цих вправ є не лише розслаблення окремих груп м’язів, заспокоєння, а й виховання впевненості, віри в себе, витримки, доброзичливості.

Таким чином, аутотренінг для дошкільнят— то цікаві казки-оповідки з мальовничими описами природи, яскраві образи яких допомагають дитині глибше перейнятися уявною ситуацією і зняти накопичене нервово-психічне напруження.

Список використаних джерел:

1. Вознесенська О.Особливості арт-терапії як методу. Психолог: Додаток до газ. "Шкільн. світ".  2005. №39. С. 5-8.

2. Волкова Г.А. Система комплексного воздействия на детей в раннем периоде заикания. Дошкольная педагогика. 2004. №3.  С. 44-48

3. Вольперт И. Нервный человек.  2-е изд., испр.  М.: Медицина, 1970. 80 с.

4. Ворожцова О. А. Музыка и игра в детской психотерапии: Музыкальная арт-терапия для детей. М.: Изд-во И-та Психотерапии, 2004. 90 с.