Особливості розвитку мовлення дітей 4-го року жиння
1
Особливості розвитку мовлення дітей 4-го року жиння
Доля нашої мови залежить і від того,
як відгукнеться на рідне слово наша душа,
як рідне слово бринітиме в цій душі, як воно житиме в ній.
Олесь Гончар
Розвиток мовлення в дітей 3—4 років відбувається особливо швидко. Як правило, дитина до 3 років майже засвоює свою рідну мову. Активний словник малят від 3 до 4 років зростає буквально не щодня, а щогодини, приблизно до 100 нових слів за місяць. Якщо в 3 роки дитині для спілкування досить кількох сотень слів, у 4 роки ця цифра досягає 1500—2000 слів. При цьому треба пам’ятати, що в родині для повсякденного спілкування дорослими використовується в середньому від 3000 до 5000 слів.
Так само швидко поліпшується й звукове оформлення слів, більш розгорнутими стають фрази. Однак не всі малюки мають однаковий рівень мовленнєвого розвитку: одні в 3 роки часто й правильно вимовляють слова, інші говорять недостатньо чітко, неправильно вимовляють окремі звуки. Наитиповішими помилками є пропуск і заміна звуків, перестановка звуків і складів, порушення складової структури (скорочення слів — тамва замість трамвай, неправильний наголос і т. ін.).
Ці порушення в основному тимчасові й під час правильного мовленнєвого розвитку до 5 років поступово зникають.
Мова трирічок однотипна. Усі дієслова вони вимовляють у теперішньому часі. Поняття малюка про минуле або майбутнє ще є обмеженим. Речення схожі одне на одне: на першому місці підмет, потім присудок, за ним доповнення. Малюки легко сприймають прості іменникові речення. У цьому віці в дітей з’являється особливий інтерес до слів. Малюки намагаються встановити значення слів, їхнє походження, створюють свої слова (кружинка замість пружинка). Дитину вабить звукове оформлення слів, і вона навіть намагається виправляти однолітків, які погано розмовляють, хоча ще не може визначити, який звук або що в слові вимовлено неправильно.
Дитина ще не може самостійно визначити, із яких звуків складається слово, установити їхню послідовність, розкласти слово на частини (склади, звуки).
Найбільше в дитині 4—5 років вражають її успіхи в засвоєнні рідної мови. У 5 років словниковий запас перевищує 2000 слів. У ньому з’являються абстрактні поняття. Малюк намагається зрозуміти зміст загальних категорій: щастя, ніжність, справедливість, любов тощо. Дитина прагне осмислити значення слів, пояснити їхнє походження. Її цікавлять усі характеристики слів: зміст, звукова форма, мелодія й милозвучність. Дитина ніби грає словами, як раніше вона ретельно й довго вивчала різні предмети. Малюк годинами може видозмінювати слова, вигадуючи нові. Він «грає» римами, але це не поезія. Найчастіше рима не пов’язана зі змістом, а лише по-особливому звучить.
У мовленні дитини поряд із простими реченнями починають з’являтися й складнопідрядні. Малюк міняє частини мови місцями, часто використовує сполучники й прийменники.
У цьому віці в якийсь момент дитина починає говорити тільки питальними реченнями — стільки різних «навіщо» й «чому» звалюється на батьків! Цей вік називають іноді віком чомучок. Дитина навіть здатна ставити питання-передбачення: що буде?
Уся її вербальна (словесна) активність спрямована на розв’язання глобальних проблем. Як дитина 2—3 років використовує свої рухові здібності для більш ретельного й миттєвого дослідження простору, так і чотири-, п’ятирічна дитина, засвоївши мову, використовує її для вивчення цього невідомого зовнішнього світу. Дитина прагне зрозуміти: що добре, що погано й чому?
У 5 років вона вже здатна розуміти пасивні конструкції, легко використовує й застосовує минулий і майбутній час дієслова. Малюк у цьому віці як ніколи легко засвоює правила граматики та запам’ятовує букви. За правильної організації навчання дитини грамоти вона здатна легко й швидко навчитися читати.
У цьому віці в дитини виявляється найсильніший потяг до вивчення слова. Вона намагається читати й писати букви. Було б великим недоглядом не дати малюкові знання, яких він так жадає. Однак не будь-яка методика навчання читання є ефективною.
У віці 4—5 років дитина може переказати почуту казку, описати картину, зрозуміло передати власні враження про побачене оточуючим.
Діти в 4 роки сприймають себе окремо від батьків, а в п’ятирічному віці фізична близькість слабшає і на зміну їй приходить, за умови правильного виховання й любові дорослих, взаєморозуміння між дітьми й батьками. Дитина й дорослий стають партнерами, і встановлюються дружні взаємини.
Діти легко говорять неправду, але дуже гніваються, коли неправду говорять дорослі. Вони нібито перевіряють обмеження й можливості мови.
При спілкуванні й соціальних контактах дитина демонструє свою незалежність від батьків. Вона вже не може обходитися без однолітків. Роль дорослого в грі дитини в цьому віці майже зникає — малюк налагоджує стосунки з однолітками.
Маленькі “чомучки”
Супутником дошкільного дитинства є запитання «чому»?
Дитячі запитання нескінченні. Дошкільників цікавить усе: і явища природи, і побутові речі, життя людей, і його власне існування. За характером запитань ми дізнаємось про інтереси малюка, його загальний розумовий розвиток та розвиток словникового складу мови. Дитина запитує, значить, розвивається, оволодіває новими знаннями.
Запитання — один із шляхів пізнання дитиною навколишнього життя, встановлення контакту з дорослими, уточнення уявлень та назв предметів. В одному разі в запитанні дитини висловлюється прагнення про щось дізнатись, в іншому — потреба ствердитись у своїх знаннях, іноді це бажання заявити про себе. Нескінченні«чому» часом дратують батьків, і вони намагаються «відмахнутися» від дітей відповіддю «не знаю», «у мене немає часу відповідати» та ін. У гіршому випадку батьки говорять дитині неправду, щоб якось відчепитись від набридливого «чомучки» або ж не втратити авторитет всезнайства. Іноді батькам і справді не вистачає знань, щоб відповісти на дитячі запитання. Частина ж батьків намагається відповідати п’ятирічній дитині досить детально, вживаючи спеціальні терміни, розмовляючи з нею, як з дорослою людиною. Мати Віталія Ш. пише: «Нашому синові 5 років. Віталій про все хоче дізнатися; його цікавить, як утворилась земля, звідки взялося найперше насіння, найперша людина, чому люди, які не працюють, не перетворюються в мавпу, як мурашки сплять, як працюють лампи денного світла, чому бувають війни. Хотілося б знати, на які запитання можна відповідати дітям дошкільного віку, а які залишати без відповіді чи, можливо, взагалі не помічати їх?».
Відповідь батьків насамперед залежить від характеру запитань. Всі запитання дошкільника можна поділити на кілька груп, які так чи інакше пов’язані з розвитком мислення та словникового складу мови.
Вже на третьому році життя діти звертаються до дорослих: «Що це таке?», «А це що?», «Як це називається?» Ці запитання допомагають малюку засвоювати нові слова, збагачувати і активізувати словник словами, які позначають предмети побуту, одяг, меблі, рослини, тварини та ін. Батьки повинні самі спонукати дитину до таких запитань і відповідати на кожне запитання. Наприклад, звернутись до малюка: «Що це у мене?», «Як це називається?», а потім запропонувати: «Тепер ти у мене запитай»…
Згодом дитина осмислює не тільки окремі предмети, явища, а й помічає різноманітні зв’язки та відношення, які існують між ними: холодно — птахи відлітають; пригріло сонце — сніг розтанув… Дитина дізнається, що ці зв’язки в мові позначаються відповідними словами, чує їх від дорослих: «Вже пізно, треба лягати спати». «Надворі мороз, одягнемо рукавиці». Пізніше дитина сама починає засвоювати причинні зв’язки, звертаючись до дорослих із запитаннями «чому?»: «Чому взимку так рано темніє?», «Чому тварини не говорять?» Завдяки цим запитанням дитина дізнається, що все в природі можна пояснити словами, що все має свою назву. Чим більше дитина одержує від дорослих правильних відповідей, тим швидше вона розвивається, опановує значенням слова, засвоює назви властивостей, відношень, закономірностей, що існують в природі.
Пояснення повинні бути доступними і зрозумілими дитячому розуму. Наприклад, батьки пояснюють шестирічній дитині «Чому взимку так рано темніє?», так: «Восени сонце з кожним днем все нижче пливе по небу, пізніше піднімається, раніше ховається. Все менш посилає на землю свого тепла і світла. Стає все холодніше і холодніше. А взимку сонце тільки на декілька годин з’являється на небі, та й то не щодня. Низько пливе на небі, за деревами і не побачиш. Як тільки сонечко сховається, починає темніти. А влітку сонце піднімається високо, світить довго, до самого вечора. Чим вище сонце, тим тепліше воно гріє, тим яскравіше світить».
Окремі запитання дітей можна залишити і без відповіді. Такі, як «Чому ми не падаємо, коли земля обертається?», «Чому не падає космічна ракета?», «Чому люди не можуть жити на небі?». Якщо ми почнемо пояснювати дитині одне явище, потрібно одразу говорити і про цілий ряд інших взаємопов’язаних явищ, які ще недоступні дитині цього віку. В таких випадках можна обмежитись відповіддю: «Про це ти дізнаєшся в школі, коли будеш вивчати математику, фізику, астрономію».
Рідше малюки звертаються з запитанням «Для чого?» — «Для чого людині вуха? волосся? руки?.. Для чого пташкам пір’я?»
Такі запитання допомагають маленьким дослідникам з’ясувати призначення предмета, засвоїти вираз «для того, щоб …». «Людині потрібні вуха для того, щоб слухати, чути…», «Дерева білять для того, щоб зберегти їх від шкідників…». На ці запитання дорослі завжди повинні відповідати» допитливій дитині.
З раннього дитинства маленьких «чомучок» слід привчати звертатись до дорослих тоді, коли вони не зайняті серйозними справами.
Виникненню допитливого ставлення до навколишнього допомагають також правильно сформульовані запитання дорослих. Батьки завжди мають можливість запитати у дитини: «Що у тебе в руках?», «Для чого ти взяв олівець?», «Що робить татко?», «Що намальовано на картинці?» тощо.
Індивідуальні бесіди дорослих з дитиною сприяють розвитку дитячого мислення, формують вміння правильно висловлювати думку. Під час таких бесід слід використовувати різні за складністю запитання.
Дорослі повинні знати, що всі запитання поділяються на дві великі групи: основні й допоміжні. До основної групи запитань належать констатуючі запитання, тобто такі, що вимагають простої назви («Що це?», «Як називається?», «Який?», «Яка?», «Яке?»), причинні, часові, цільові («Чому?», «Для чого?», «Коли?», «Де?», «На чому?»). Серед допоміжних запитань можна виділити навідні та підказуючі. Навідне запитання дається дитині в тому разі, коли вона не відповідає на основне. Наприклад, дорослий звертається до дитини з такими запитаннями: «Що роблять колгоспники в полі, на городі?». Дитина мовчить. Навідні запитання. «Хто вирощує хліб та овочі на полі?». Підказуючи ж запитання вже містить у собі відповідь. Наприклад, до дитини звернулись з основним запитанням: «Які птахи залишаються у нас на зиму?». Дитина не відповідає. У цьому разі можна звернутись до неї з підказуючим запитанням: «Чи відлітають у теплі краї горобці?».
— Ні, не відлітають, зимують,— з радістю відповідає дитина.
Батьки повинні добре продумувати свої запитання, починати з легких, підказуючих і поступово ускладнювати. Своїми запитаннями дорослий збуджує дитячу думку, стимулює дитину до мовної активності, звернення ж малюків з запитаннями до дорослих збагачує й активізує дитячий словник.
Дидактичні ігри з розвитку мовлення дітей
У розділі представлені різноманітні ігри для розвитку мовлення малюків і дошкільнят. Психологами встановлено, що гра - відмінний засіб для розвитку мови у дітей. Почніть заняття і ви скоро помітите, як мова вашої дитини почне поліпшуватися!
Розвиток мови, безсумнівно, тісно пов'язане із загальним розвитком мислення дитини, з рівнем його знань про навколишній світ. І багато ігри, спрямовані на розвиток мислення, логіки, а так само читання книг і просто повсякденні розмови так чи інакше розвивають мовлення малюка. Але є ігри, спрямовані виключно на розвиток мовлення дітей. Або навпаки, багато ігор, призначені для розвитку мовлення дітей, так чи інакше, допомагають у розвитку мислення, логіки, уваги, знайомлять з навколишнім світом, із взаємовідносинами людей, з властивостями предметів і багатьом іншим.
Вік: від 3 років.
Почніть гру словами: "М'яким може бути хліб, а ще подушка, а ще м'яким може бути..." і почекайте, поки дитина придумає свій варіант (хоча б один). Якщо малюк не продовжує вашу фразу, закінчите її самі і запропонуйте аналогічну - з ще однією ознакою: будь-яким іншим або протилежних за значенням, якщо це можливо (в даному випадку: твердим буває...)..
Або навпаки: "М'ячик може бути великим або маленьким, червоним, зеленим або жовтим, гумовим або пластмасовим. А ще... " і так далі про інших предметах або живих істот. "А може м'ячик бути одночасно жовтим і зеленим? А одночасно м'яким і жорстким? Або одночасно великим і маленьким?"
Або так:
Що буває кругле?
Що буває гостре?
Що буває рідке?
Що буває довге?
Що буває пухнасте?
Що буває тверде?
Що буває квадратне?
Що буває ароматне?
Що буває синє? І так далі...
Грати в подібні словесні ігри можна по дорозі в дитячий сад або на майданчик, сидячи в машині або в черзі до лікаря. Відводити спеціальний час для них не варто. Запропонуйте дитині задавати вам подібні завдання. А ви час від часу допускайте помилки, щоб зрозуміти, наскільки уважний малюк або наскільки добре він розуміє суть гри і властивості предметів.
Вік: від 3-4 років.
Познайомте дитину з поняттями "спочатку" і "потім" на наочних життєвих прикладах, з допомогою дитячих книг, ігор з картками. Коли дитина буде усвідомлювати сенс цих слів, запропонуйте йому продовжити фрази типу:
спочатку чай наливають, потім п'ють
спочатку людина лягає спати, потім встає
спочатку літак злітає, потім...
спочатку пташка відкладає яєчко, потім...
Природно, чим молодша дитина, тим зміст фраз повинен бути простіше, зрозуміліше йому.
Або, навпаки, "запутывайтесь", вимовляйте "неправильні" фрази, в яких порушена послідовність дій або порушений зміст: спочатку картоплю треба кинути в суп, а потім помити і почистити, спочатку у собачки народжується цуценя, а потім з цуценя виростаємо великий кіт... Поміняйтеся ролями - дитина починає, ви продовжуєте.
Що буде, якщо...
Вік: від 3-4 років.
Ще одна усна гра.
Ви задаєте питання - дитина відповідає.
"Що буде, якщо я встану ногами в калюжу?"
"Що буде, якщо у ванну з водою впаде м'ячик? Палиця? Рушник? Кошеня? Камінь?" і так далі. Потім міняйтеся ролями.
Що можна робити з ... З чим можна робити...
Вік: від 3-4 років.
Ви починаєте: "М'ячик можна кидати, катати, упускати, відбивати його ногою, ракеткою, а ще...", "Воду можна пити. Нею можна вмиватися, в ній можна плавати, а ще..." - дитина продовжує.
Або: "Можна залазити на шафу, на ліжко, на сходи, на...", "чи можна Пити воду, молоко, сік, а ще...".
Або:
Чай п'ють, а їдять печиво.
На ліжку лежать, а на стільці сидять.
Цвях забивають, а шуруп загвинчують.
Сорочку шиють, а шарф ...
Котлети смажать, а суп...
Пісок насипають у відро, а воду... і так далі.
Коли суть гри стане зрозумілою, пробуйте мінятися ролями - дитина починає, ви продовжуєте.
Вік: від 3-4 років.
Правила - аналогічні іншим усним ігор: дорослий починає, дитина продовжує і навпаки.
Початок може бути таким:
"Сонечко - світить, світить, гріє, а ще...."
"Чайник - свистить, кипить,..."
"Машина їде, гуде, світить,..."
"Сніг йде, тане,..."
"Кішка - бігає, ходить, п'є, спить,..."
Або називаєте два предмета або живі істоти. Дитина повинна назвати загальне для них дію:
І жаба, і зайчик - стрибають.
І птах, і муха літають.
І сніг, і дощ випадають на землю.
І сніг, і лід тануть.
Або багато предметів на одну дію:
"Світить сонечко, лампа, ліхтар, фара, а ще ..."
"Їде машина, поїзд, велосипед, ..."
"Тане - морозиво, лід, ..."
Або завдання, що мають тільки одну відповідь:
"Хто лагодить чоботи?"
"Хто пече пироги?" і так далі про інших професіях.
"Хто хоботом п'є воду?"
"Носить гриби на голках?" і т.д.
Вік: від 3-4 років.
Спочатку можна проводити усний екскурс по знайомих місцях, наприклад, з кімнат своєї квартири.
Що є у нас на кухні?
Що є у нас в передпокої? І так далі.
Де у нас стоїть телевізор?
Де у нас лежать сковорідки? (дитина може давати однозначну відповідь - на кухні, або більш розгорнутий - на кухні в шафі біля вікна, на верхній полиці).
Потім вирушити в подорож.
Ми йде гуляти в ліс. Що росте у лісі? Хто сидить на гілці? Хто повзає в траві? Хто стрибає з травинки на травинку? Хто сидить в дуплі?
Де метелик? Де лисиця? Куди стрибає зайчик? І так далі...
Вік: від 3-4 років.
Дорослий називає предмет або місце, а дитина у відповідь називає щось або когось, що може бути в межах названого предмета або місця.
будинок - стіл,
шафа - светр,
холодильник - кефір,
тумбочка - книжка,
бульбашка - ліки,
каструля - суп,
дупло - білка,
вулик - бджоли,
нора - лисиця,
автобус - пасажири,
корабель - матроси,
лікарня - лікарі,
магазин - покупці.
Гра для розвитку мовлення "Вгадай, хто це?"
Вік: від 3-4 років.
Дорослий називає кілька слів (бажано використовувати переважно прикметники), які описують ту чи іншу тварину. Завдання дитини, як можна скоріше вгадати, про кого йде мова.
Спочатку слід давати більш загальні описи. Потім називати більш точні ознаки, характерні тільки для загаданого істоти.
Наприклад:
Сірий, злий, зубастий, голодний. (вовк)
Маленький, сіренький, боягузливий, довговухий. (заєць)
Маленький, коротконогий, працьовитий, колючий. (їжачок)
Довга, безнога, отруйна. (змія)
Пухнаста, руда, моторна, хитра. (лисиця)
Великий, незграбний, бурий, клишоногий. (ведмідь)
Вік: від 3-4 років.
Дорослий ставить завдання: "Я буду називати кого-небудь або що-небудь, а ти називаєш предмет або тварина (до трьох), яке за розміром більше, ніж я назвав." Наприклад, мураха - коробок, слон - будинок, мишка - кішка, олівець - самовар. І так далі. Або навпаки. Ви називаєте щось, а дитина підбирає предмет, який менше названого.
Вік: від 3-4 років.
Дорослий для прикладу дає кілька закінчених завдань, потім робить паузу там, де чекає відповіді від дитини. "Стіл - столи, сковорідка - сковорідки, кіт - коти, син - сини, будинок - ...., рот - ... і так далі".
Варіант: "Стіл - багато столів, ніс - багато носов, дочка - багато дочок, ..."
Спочатку не намагайтеся заплутувати дитини - давайте слова, які змінюються за числами досить схоже. Коли натренируетесь, ускладнюйте завдання. Видавайте слова в швидкому темпі.
Варіант для дітей, які добре знають порядковий рахунок: "Один стіл, два столи, три столи, чотири столи, п'ять столів..." (до п'яти, або до десяти, або поки не зіб'ється)
Можна і навпаки: "Двадцять п'ять столів, двадцять чотири столу, двадцять три столу, двадцять два столи, двадцять один стіл..." і так далі до одного або поки не зіб'ється. Слова для цих ігор можуть бути підібрані абсолютно довільно, тобто, що вам на думку спаде, то й називайте. Але можна орієнтуватися на яку-небудь тему. Заздалегідь скажіть дитині, що ви з ним знаходитесь в лісі, або на кухні, або в магазині одягу. І якщо ви назвете предмет, якого тут (в лісі, на кухні, в магазині) бути не може, малюк не повинен підтримувати гру. Тому треба бути уважним.
Правила спілкування з дитиною
Ваше мовлення має бути взірцем для наслідування. Дитині не можна чути неправильну вимову;
не можна сміятися з того, що дитина неправильно вимовляє слова;
не треба повторювати за дитиною неправильну вимову, «сюсюкати», закріплюючи тим хибні зразки;
не критикуйте дитину;
підбадьорюйте малюка, кажіть, що йому все вдасться;
спочатку самі покажіть, як виконувати ту чи іншу вправу, а потім попросіть малюка повторити;
регулярно приділяйте увагу вправам для загальної та дрібної моторики, для розвитку дихання, міміки, а також не забувайте про артикуляційні вправи. Проводячи заняття в комплексі, ви досягнете кращих результатів;
починайте заняття тільки тоді, коли і дитина, і ви маєте гарний настрій.
Віршики, забавлянки для розвитку мови
Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, їх можна проводити повертаючись з дитячого садка, сидячи в черзі до лікаря, у транспорті та, звичайно, вдома. Вони дуже захоплюючі і сприяють розвитку мовлення та творчої діяльності. “Пальчикові ігри” начебто відтворюють реальність навколишнього світу – предмети, тварин, людей, їх діяльність, явища природи. В ході “пальчикових ігор” діти, повторюючи рухи дорослих активізують моторику рук та мовлення.
“Пальчикові ігри” – це інсценування яких-небудь рифмованих розповідей, казок з допомогою пальчиків. Багато ігор потребують участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях “праворуч”, “ліворуч”, “вгору”, “вниз” і т.п. На початку та вкінці гри необхідно включати вправи на розслаблення, щоб зняти зайве напруження у м’язах. Це може бути поглажування від кінців пальців до долоні, легке потрушування, помахування руками.
Моя сім’я
Цей пальчик – мій дідусь,
Цей пальчик – моя бабуся,
Цей пальчик – мій татусь,
А оцей - моя матуся,
Ну, а цей маленький – я,
Ось уся моя сім’я (Почергове згинання пальчиків починаючи з великого)
Хованки
Пальці в хованки всі грались
Ось так, ось так,
В кулачки всі заховались,
Ось так, ось так. (Ритмічно згинати та розгинати пальці, покрутити кулачком)
Сорока білобока
Кашу варила
Діточкам давала.
Цьому дала,
Цьому дала,
Цьому дала,
Цьому дала,
А цьому не дала:
Ти дрова не рубав
І води нам не давав,
Ти і піч не натопив
І нічого не поїв. (Вказівним пальцем правої руки водити по долоні лівої. Згинати почергово кожний палець, крім мізинця. Згинати і розгинати всі пальці в ритмі потішки)
Зайці
Скаче зайчик перший
Під високою сосною,
А під другою сосною,
Скаче зайчик другий. (Вказівний і середній пальці правої руки підняті вгору, всі інші випрямлені і з’єднані. Долонею правої руки тримати вертикально вгору. Пальці широко розставлені. І так само іншою рукою)
Соління капусти
Ми капусту порубали,
Свіжу моркву натирали,
Ми капусту посолили,
З неї соку надушили. (Різки рухи прямими кистями рук, пальці з’єднані, долоні прямі. Почергові рухи рук до себе і від себе. Пальці стиснуті в кулаки. Кінчики пальців обох рук зібрані разом, імітуємо посипання сіллю. Інтенсивно стискаємо пальці обох рук в кулаки)
Коза і козенята
Іде коза рогата,
Коза бородата,
Козенятко спішить,
Дзвоником дзвенить. (Вказівний і мізинець правої руки вгору. Інші притиснути до долоні. Вказівний і мізинець палець вгору. Пальці долоні прямі, з’єднані з великим, опущені до низу)
Замок
На дверях замок висить,
Ми його відкриєм вмить.
Постукали, покрутили
І легесенько відкрили. (Ритмічні швидкі з’єднання пальців обох рук в замок. Пальці зціплені в замок, руки тягнуться в різні сторони. Рухи зціпленими пальцями від себе, до себе. Пальці зціплені біля долонею постукують один одного. Пальці розціплюються, долоні в сторони.)
Пограємо в гру з вимовою ЗВУКУ " Р"
ПАВУЧОК
Рано-вранці павучок
Прав старанно рушничок.
Тер його, викручував,
Тричі полоскав,
Із піни пахучої кульки випускав.
Мильні кульки ― просто чудо,
Порозвішував усюди:
На стеблинках, на травинках,
На сріблястих павутинках.
Все на світі він встигав,
Бо аж вісім лапок мав.
Малювала зранку мишка
Три цукерки, два горішка,
А в обід в куточку сіла
І смачний малюнок з'їла.
***
Заєць спати захотів,
Сам ліжечко постелив,
Сам зробив собі подушку,
Примостив її під вушко.
Тільки дуже довге вушко -
Все звисає із подушки.
***
Скочив котик,
Сів на плотик.
Миє ротик
І животик.
Він біленький
І чистеньки й, -
Гарний Мурчик
мій маленький .
Кую, кую чобіток,
Подай, мамо, молоток!
Як не подаси молотка,
Не підкую чобітка.
Тосі, тосі, тосі,
Де ходили - в гості.
Що їли - кашку
Що пили - малашку,
Кашка смачненьк а,
Малашка - ріденька.
Пальчик, пальчик, де ти був? ( беремо мізинчик)
Я з цим братцем в ліс ходив, ( беремо безіменни й пальчик)
А з цим братцем борщ варив, (беремо середній пальчик)
А з цим кашу куштував, ( беремо вказівний пальчик)
А з найбільши м заспівав, заспівпав . (беремо великий пальчик)
- Ладки, ладоньки, ладусі,
де були ви?
- У бабусі.
- Що їли?
- Оладки.
- З чим оладки?
- Із медком, із солодким молочком.
- А де медок брали?
- В бджілок діставали .
У саду зеленому, під рясними кленами.
Під кленами, під липами, де ягоди розсипані .
- Хто розсипав?
- Гуси.
- Хто збере?
- Бабуся.
-Хто поїсть?
- (Ім"я лялюсі) - малесеньк а дитинка.
Іде коза рогатая,
Іде коза вухатая
До діточок маляточок .
Ніженькам и "туп-туп",
Віченькам и ""луп-луп",
Хто лиш сосочку ссе,
Молочка хто не п"є,
Того буцну прийду,
На ріжки посаджу.
Раз-і-два – ішли качата,
Три-чотири – до води.
Плентався за ними п`ятий,
Шостий теж ішов туди.
Сьомий дуже притомивс я,
Восьмий на дорозі всівся,
А дев`ятий всіх догнав.
А десятий загубився з переляку запищав,
Не пищи, а доганяй, своїх друзів відшукай
про публікацію авторської розробки
Додати розробку