Особливості виховання патріотизму в здобувачів освіти

ОСОБЛИВОСТІ ВИХОВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ У ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ» Шинкаренко В. О.

«Патріотизм – це, образно кажучи, сплав почуття й думки, осягнення святині – Батьківщини – не тільки розумом, а й передусім серцем… Патріотизм починається з любові  до людини. Патріотизм починається з колиски».

   Видатний український педагог В. О. Сухомлинський у книзі «Народження громадянина» писав: «Домогтися того, щоб вихованця вже з дитинства хвилювало теперішнє та майбутнє Вітчизни, – одна з найважливіших передумов запобігання моральним зривам у дитячі роки. Патріотичні думки, почуття, тривоги, патріотичний обов’язок, громадянська відповідальність – це основа почуття людської гідності Той, у кому ви сформували ці якості душі, ніколи не виявить себе в чомусь поганому, навпаки – він прагнутиме виявляти себе тільки в доброму, гідному наших ідей, нашого суспільства».

Патріотичне виховання – це система високоефективних ідей, принципів, методів, доступних та емоційно наснажених засобів, приймів і форм роботи з дітьми.    Принципи  патріотичного виховання визначають вихідні положення, згідно з якими організовується освітній процес в нашому ліцеї.

1.   Принцип пріоритетності і української національної ідеї в вихованні. У преамбулі Конституції України, в Декларації про державний суверенітет України, Законі «Про освіту» та інших державних документах визначено головну ідею українського народу – побудову Української незалежної держави. Саме цю ідею положено в основу освітніх закладів. Ця ідея є основоположним принципом патріотичного виховання і передбачає формування національно свідомої особистості, людини, гідної своєї держави та суспільства.

2.   Принцип поєднання національного та загальнолюдського у вихованні. Специфічно національне і загальнолюдське – не альтернативні, а взаємозв’язані аспекти в процесі пізнання дитиною особливостей життєдіяльності свого етносу, в її духовному розвитку та становленні як громадянина. Діти в закладі оволодіють мовою, засвоюють духовно – культурні традиції народу. Від роду до народу, нації і далі до світової спільноти – такий природний шлях становлення цивілізованої людини. Порушення його спричинює деформації  у розвитку особистості. Не можна сформувати патріота й громадянина, виховати висококультурну людину, переступаючи через культурно – історичні цінності своєї нації або загальнолюдські цінності.

3. Принцип систематичності й неперервності виховання. Він забезпечує послідовність і наступність прилучення дітей до духовності народу, формування цілісної особистості зі стійкими громадянськими і патріотичними якостями. Система патріотичного виховання передбачає цілеспрямоване формування в підростаючого покоління якостей, що відображають особливості психології українців: їхнього характеру, самосвідомості, способу мислення тощо.

     У сучасній літературі патріотичне виховання трактується як виховання, що формує усвідомлення своєї причетності до історії, традицій, культури свого народу, любов до своєї Батьківщини, вболівання за долю свого народу, його майбутнє.

      Результатом ефективного патріотичного виховання є формування патріотизму. Поняття «патріотизм» в різні періоди розвитку соціуму трактувалося неоднозначно. Майже в усіх наукових роботах, публіцистичних статтях автори дотримуються думки, що патріотизм – це, перш за все, любов до батьківщини і діяльність на її користь. Дані погляди збігаються із визначенням одного із найавторитетніших енциклопедичних видань Larousse:  “Патріотизм – любов до вітчизни, тобто країни, міста, місця де народився, спільноти індивідів, які мешкають на одній землі, єдині у своїх культурних прив’язаностях і в прагненнях захищати свої цінності”.

     У словниках та енциклопедичних виданнях патріотизм визначається через любов до Батьківщини. Укладники “Словника іншомовних слів” під патріотизмом розуміють “любов до своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність до подвигів і жертв в ім’я інтересів своєї вітчизни”.     Вправа «Різновиди патріотизму» 

Патріотизм є складним і багатогранним явищем. Багатоаспектність і складність соціального явища, яким є патріотизм, обумовлює розмаїття його форм. У сучасній педагогічній літературі виділяють щонайменше три різновиди патріотизму:1). Н. Кисельова, базуючись на формаційному поділі історії суспільства, виділяє античний, християнський, буржуазний і радянський патріотизм. У науковому світі існують інші підходи. У випадку, коли держава розглядається як об’єкт патріотизму, виникає форма “державного патріотизму”.

Державний патріотизм ґрунтується на остаточній меті нації – побудові власної держави, державному самовизначенні, державницькому світогляді та державницькому почутті; це вищий патріотизм, який базується на державній ідеології та пов’язаний з почуттям громадянськості.  В. С. Мухіна неодноразово наголошує, що формулою нового українського Патріотизму має стати принцип: Україна – держава для всіх громадян.  Український громадянин, отримавши цей статус, повинен усвідомлювати, що він бере на себе певні обов’язки. Таким чином, сучасний український патріотизм слід визначати не лише за ознаками спілкування рідною мовою чи любові до певних культурних цінностей, а і як мислення з повагою до країни і з любов’ю до малої батьківщини.

2). Поряд із державним існує особистісний патріотизм. Ідея розуміння патріотизму в особистісному плані набула теоретичного обґрунтування у П. Ігнатенка. Він розглядав патріотизм як культурну творчість і національну напругу власних сил. Саме цей особистісний акт, а не гола військова могутність створює, на його думку, велич держави, формує праведну і благословенну любов до Батьківщини. Особистість є продуктом діяльності суспільства, носієм і творцем суспільної свідомості.

3). Окремі автори виокремлюють форму громадянського патріотизму. Як пише В. Гонський, Україна вступила в нову епоху – епоху громадянського патріотизму. Це передбачає спокійне сприйняття факту, що всі українці різні. Але всі вони також рівні і однаково цінні для Батьківщини. Рівні перед державою, перед законом, перед працедавцем, перед культурними смаками тощо.     На думку А. Вирщикова і Г. Табатадзе, в основі громадянського патріотизму “… лежить свобода, рівноправність, почуття причетності до проблем суспільства і держави, громадянська мораль і природна підтримка природних рефлексів: гордість за власну оселю, двір, сусіда, спортивну команду, місто, регіон”.

4). Наступною формою патріотизму, що знайшла відображення в науковій літературі є військовий патріотизм. Раніше зазначалось, що патріотизм найяскравіше проявлявся у критичні для Вітчизни моменти.5). Етнічний патріотизм - ґрунтується на почутті власної причетності до свого народу, на любові до рідної мови, культури, до власної історії тощо.6). Територіальний патріотизм базується на любові до того місця на землі (до місцевості, ландшафту, клімату тощо), де людина народилася.

Головна функція патріотичних почуттів полягає у позитивному ставленні до свого народу, Батьківщини.      Як зазначає В. Вугрич, суб’єктом патріотизму є людина як суспільна істота, а об’єктом – народ, Батьківщина.     Таким чином, патріотичні почуття українського народу є емоційним аспектом національного державницького світогляду, що включає почуття належності до України, її історії, віру в майбутнє своєї держави. Найвищою формою патріотизму виступає почуття любові до Батьківщини, готовність терпіти муки й навіть іти на смерть заради неї.

Вправа «Асоціативний ряд»    Вчитель: Пропоную вам дібрати асоціативний ряд до терміна «ПАТРІОТИЗМ». Завдання полягає в тому, щоб навпроти кожної літери записати ті слова, які асоціюються у вас із поняттям «патріотизм».     Висновок: на вашу думку, патріотизм – це…      Нині, як ніколи, гостро на­було актуальності виховання громадянина-патріота, відповідального, відданого своїй країні. Цей аспект виховної роботи у практиці сучасних освітніх закладів представлено нормативними документами.

     Так, як у державному стандарті, зазначено, що здобувач освіти має орієнтуватися в тому, що рідна країна має свою територію, на якій проживають українці, що мають свою культуру, звичаї, мову, визначає ознайомлення дітей з поняттями «держава»; «народ»; «людство», з правами та обов’язками громадян України.

      1. Освітня лінія «Особистість дитини» – Формувати елементарні уявлен­ня дитини про себе як носія свідомості та само­свідомості, сприйняття себе в контексті відносин з іншими.     2. Освітня лінія «Дитина в соціумі» - Формувати уявлення дитини про країну, народи, нації, суспільство, людство. Виховувати  готовність сприймати  соціальний досвід, робити добрі вчинки.     3. Освітня лінія «Дитина у природ­ному довкіллі» – Формувати моральні норми гуманної вза­ємодії з природ­ним до­вкіллям. Виховувати любов до приро­ди рідного краю.     4. Освітня лінія «Дитина у світі культури» – Залучати до над­ бань на­ціональної культури, формувати ціннісне ставлення до україн­ських мистецьких традицій та творів українських митців. Ви­ховувати інтерес до україн­ського декоративно-прикладного мистецтва.     5. Освітня лінія «Гра дитини» – Ознайом­лювати з україн­ськими на­родними іграшками  та місцями їх виго­товлення. Вчити від­повідально стави­тися до обов’язків, пов’язаних із роллю в грі.     6. Освітня лінія «Дитина в сенсор­но-пізна­вальному просторі»  - Формувати інтерес до довкіл­ля та самої себе. Сти­мулювати активне сприйман­ня людей та подій, що відбува­ються в со­ціумі.     7. Освітня лінія «Мовлення дитини» – Формувати уявлення  дітей про україн­ську мову як держав­ну. Вчити вести діа­лог, вико­ристовуючи етикетну українську лексику.     

Висновок: Ми визначили завдання, реалізуючи які, можна сформувати повноцінну, націо­нально-свідому особистість, громадянина-патріота України. Розминка.   Ерудит-лото «Козацькому роду нема переводу»Кого називали в Україні козаком?(вільна людина)Де знаходилась козацька Січ?(Запоріжжя)Як називалось місце, де жили козаки?(Січ)Хто був першим козацьким гетьманом?(Дмитро Вишневецький)Що таке «козацькі маяки» ?(Сигналізація)Як називались козацькі судна?(Чайки)Яка їжа була в козаків найулюбленішою?(Куліш)

       Вправа «Закінчи речення» (інтерактивна вправа «Мікрофон»)     Вчитель: Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.), національні, державні свята.     - Якщо розглядати патріотизм через понят­тя «ставлення», можна виділити кілька напрямів формування ставлення.       - Я буду підходити до кожного бажаючого, починаю речення: «Формуємо патріотизм у дітей через ставлення до…», ви закінчуєте це речення своїм визначенням.

природи рідної країни;рідного дому, рідного краю;своєї сім’ї, родини, роду і родоводу;людей, які живуть в рідній країні;моральних цінностей;історії держави;державного устрою;до державних символів;традицій і зви­чаїв свого народу;культури свого народу;любові, поваги до своїх національних особливостей;толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей;гідності по відношенню до себе як представнику свого народу;шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці;рідної землі;захисників Вітчизни;загальнонародних свят.     В кінці  разом читають, обговорюють, уточнюють.

Якщо патріотизм – це почуття приязні, відданості, відповідальності і т.д. до своєї Батьківщини, то дитину необхідно навчити бути приязною (до чого-небудь, бути відповідальною в її малих справах, вчинках).     Перш ніж дитина навчиться співпереживати бідам та проблемам Батьківщини, вона повинна навчитися співпереживанню взагалі як людському почуттю. Захоплення просторами країни, її красою та природними багатствами виникає тоді, коли дитину навчили бачити красу безпосередньо навколо себе. Також, перш ніж людина навчиться трудитися на благо Батьківщини, необхідно навчити її добросовісно виконувати трудові доручення, прищеплювати любов до праці.

Таким чином, базовим етапом у формуванні в дітей любові до Батьківщини необхідно вважати накопичення дитиною соціального досвіду проживання у своїй Вітчизні та засвоєння установлених норм поведінки, взаємовідносин.     Особливу роль у вихованні патріотичних почутті відіграє рідна мова, що є духовною основою нації. Доповнити роботу допомагає звернення до усної народної творчості, зокрема казок, легенд, прислів’їв, приказок, пісень, балад, дум тощо. 

Вправа «Мудра торбинка»     Мета: Формувати вміння вчителів доносити народну мудрість до дітей в доступній і цікавій формі.          Види завдань: Склади з частин прислів’я чи приказку. Розіграйте прислів’я чи приказку за допомогою пантоміми. Продовжіть прислів’я. Розплутайте павутинку і освободіть прислів’я чи приказку. Запам’ятай слова і назви прислів’я чи приказку. 

     Вправа «Склади пам’ятку «Що повинно бути в національно-патріотичному куточку групи» (згідно віку дітей).         Вправа «Розшифруй слова»     Мета: Уточнити знання педагогів про те, які риси характеру свідомого патріота і громадянина треба виховувати .І команда: відповідальність, мужність, самосвідомість, ініціативність, активність, готовність, повагу, доброзичливість.ІІ команда: правосвідомість, дисциплінованість, працьовитість, творчість, турбота, гуманність, толерантність, любов.     Кожна  команда витягує з кошика по 7 зашифрованих слів. Вчитель за допомогою української абетки розшифровують слова із цифр, які позначають риси характеру дитини як свідомого патріота і громадянина і зачитують їх. В кінці підводить загальний підсумок).      Як підсумок можна сказати, що виховати свідомого патріота і громадянина означає сформувати в дитині комплекс певних особистісних якостей і рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою у повсякденних діях, вчинках, поведінці.

– Про що може йтися мова в даному випадку?        Йдеться про:патріотичну відповідальність і мужність, самосвідомість, громадську ініціативність та активність, готовність працювати для розвитку Батьківщини, захищати її;повагу до Конституції, законів Української держави, прийнятих у них правових норм, сформовану потребу в їх дотриманні, високу правосвідомість;повагу до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу;знання української мови;дисциплінованість, працьовитість, творчість, турботу про природу та екологію рідної землі;гуманність, шанобливе ставлення до культури, традицій та звичаїв, високу культуру спілкування тощо.

Отже перед педагогами стоїть завдання надзвичайної ваги – виховати патріота – громадянина своєї Батьківщини, культурну, освічену людину, яка гідно представлятиме свою державу у всесвітній спільноті. Вправа «Родзинка – цікавинка» Загадка. Сплелися у коло всі квіточки з полябарвисті, душисті,в стрічках шовковистих.І кличе в танок український ...

       Інтелектуальна розминка   «Кольорові стрічки до українського віночка» Стрічка якого кольору в’яжеться на початку і в кінці віночка? (біла)Скільки всього стрічок у віночку? (12) З якого року починали носити віночок дівчатка? (з 3-х років)Скільки і які квіти вплітали до віночку (12: деревій, мальва, півонія, безсмертник, цвіт вишні, цвіт яблуні, любисток, волошка, ромашка, калина, троянда, барвінок)Які кольори стрічок у віночку? (білий, малиновий, оранжевий, синій, світло-зелений, жовтий, світло-коричневий, темно-зелений, блакитний, фіолетовий, рожевий)Як ви гадаєте, що означають ці кольори?

Вправа «Сплетемо віночки з художнього слова»     Мета: Розширити знання про художні твори патріотичного спрямування, які використовуються в національно-патріотичному вихованні.          Діти діляться на дві команди. Кожній команді роздаються квіточки, за допомогою яких вони плетуть віночок із квіточок, називаючи по черзі художній твір . Чия команда сплете більший вінок за цей час, та і виграє.

Дякую за увагу!