«Білгород-Дністровський педагогічний коледж»
предметна (циклова) комісія викладачів природничих дисциплін
(повна назва кафедри, циклової комісії)
КУРСОВА РОБОТА
з методики навчання природознавства
на тему:
«Особливості використання гри при вивченні природознавства»
|
Студентки 4 курсу А групи Напряму підготовки 01 «Освіта. Педагогіка» Спеціальності 013 «Початкова освіта» Палац С. П. Керівник викладач методики навчання природознавства Крисюк Н. І. Національна шкала Кількість балів: Оцінка ESTS |
Члени комісії |
_____________________ П.В. Рєка _____________________ І. М. Герасимова _____________________ О.М. Виштак _____________________ П. Г. Шиманський |
м. Білгород-Дністровський – 2020 рік
ЗМІСТ |
|
ВСТУП.………………………………………………………………………… |
3 |
РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГРИ НА УРОКАХ …. |
6 |
1.1. Видатні педагоги про використання гри ………………………………… |
6 |
1.2. Психологічні особливості учнів 1-4 класів………………………………. |
8 |
1.3. Види ігор…………………………………………………………………… |
12 |
1.4. Методика використання …………………………………………………. |
15 |
РОЗДІЛ ІІ. РОБОТА З ВИКОРИСТАННЯМ ГРИ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА ……………………………………………………… |
21 |
2.1. Вивчення досвіду вчителів з використанням гри ……………………….. |
21 |
2.2. Особливості використання гри на уроках природознавства……………. |
23 |
ВИСНОВОК ………………………………………………………………….. |
31 |
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………….. |
33 |
ДОДАТОКИ |
|
ВСТУП
Основна мета навчального предмета «Природознавство» - формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способів навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.
Навчально-пізнавальний процес рекомендується будувати на компетентнісно орієнтованих завданнях із застосуванням сучасних освітніх технологій. Наголошується, що важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи відіграють спостереження за довкіллям, дидактичні ігри, нестандартні уроки, Такі методи позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку уяви, фантазії, мислення, уваги.
Творчо працюючі вчителі пропонують школярам різноманітні шляхи виконання завдань, дають можливість вибору. Тоді учень сам знайде себе. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини - основна мета уроків в початковій школі. Тому для підвищення рівня навчально-пізнавальної діяльності учнів застосовують дидактичні ігри.
В ігровій діяльності створюються сприятливі умови розвитку інтелекту дитини, для переходу від наочно-дієвого мислення до образного і до елементів словесно-логічного мислення. В грі розвивається здатність дитини створювати узагальнені типові образи, подумки перетворювати їх.
Цілком природно, що саме в грі слід шукати приховані можливості для успішного засвоєння учнями ідей, понять, формування необхідних умінь і навичок. Дидактичні ігри дають змогу індивідуалізувати роботу на уроці, давати завдання, посильні кожному учню, максимально розвивати їхні здібності. Разом з тим гра виховує почуття відповідальності, колективізму.
Під час гри дитина вчиться спілкуватися з однолітками, підкорятися правилам, поступатися, доводити своє право у виборі гри. Причини, які спонукають дитину грати, - це перш за все цікавість і потреба активно діяти.
Проблему ігрової діяльності дітей в свій час висвітлювали А. Макаренко, Г. Лескова, Л. Порембська, Т. Маркова, О. Запорожець, Я. Неверович, В. Нечаєва, С. Козлова, Р. Буре, Р. Іванкова, О. Кононко, Ю. Приходько та інші.
Враховуючи велике значення гри в організації навчального процесу в початковій школі, було вирішено розглянути цю тему в даній курсовій роботі.
Об'єкт дослідження – виявлення особливостей використання гри при вивченні природознавства
Предмет дослідження - застосування ігор, як необхідної складової процесу навчання природознавства у школі I ступеня.
Мета дослідження – вивчити особливості застосування гри на уроках природознавства в початковій школі.
Завдання дослідження:
Методи дослідження:
теоретичні: аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури з обраної проблеми, індукція та дедукція, порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація, узагальнення;
емпіричні: педагогічне спостереження, усне опитування, бесіда, письмове опитування, тестування, рейтинг, аналіз документів і продуктів діяльності, узагальнення передового педагогічного досвіду.
Розділ 1. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГРИ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА
1.1 Видатні педагоги в навчальному процесі
Я.А. Коменський зазначив, що освіта повинна збуджувати «інтерес до знання і полювання до вчення». Збуджувати інтерес до навчання можна різними способами. Один з них, як вважав, А.Я. Коменский, яскравість книг для дітей, жвавість мови. Ці ідеї він виклав в книжці для дітей «Світ чуттєвих речей в картинках». Книга дійсно зроблена з урахуванням цікавості її для дітей.
В навчальних планах державних шкіл з'явився навчальний предмет «природознавство». Для початкового етапу навчання природознавству в 1876 р. Зуєв В.Ф. підготував підручник «Зображення природної історії». Методичний посібник до підручника розроблений не був, але автор в передмові до нього дав поради учителям. Також не було вказівок на використання ігор. Аналізуючи тексти підручника можна зазначити, що вони написані живою, барвистою мовою. Отже, В.Ф. Зуєв, не вводячи термін «цікавість» розумів і практично застосував її при написанні підручника. Підручник і ідеї В.Ф. Зуєва використовувалися в навчанні і на початку XIX ст. Але в середині XIX ст. змінюється реакція в політиці. Прогресивні ідеї В.Ф. Зуєва викоріннили з навчального процесу. Матеріали у підручниках по природознавству для цього періоду містили нескінченні описи рослин і тварин, тому учні заучували напам'ять ці описи. Таким чином, в середині XIX ст. цікавості і ігор зокрема в навчанні не було. Такий підхід до навчання не задовольняв передових педагогів[11, c. 12].
На той час найважливішими способами формування інтересу до навчання були застосування в навчальному процесі наочності, прийому порівняння, дослідницького підходу до формування знань. Питання про природознавчі ігри спеціально не ставилося.
Великий інтерес представляють ідеї К.Д. Ушинського. Він вважав природознавство навчальним предметом, який зацікавлює дитину, збуджує її інтерес до навчання. Педагог надавав величезного значення включенню гри в навчальну діяльність. Ще К. Д. Ушинський радив вводити елементи цікавості, ігрові моменти в серйозний навчальний працю учнів для того, щоб процес пізнання був більш продуктивним. Без гри розумових сил, без творчої уяви неможливо уявити повноцінне навчання.
На думку А. С. Макаренка, гра - це важливий виховний чинник у процесі становлення особистості. Гра - не лише забава, веселе проведення часу. Вона завжди вимагає діяльності дитини, а тому є своєрідною підготовкою до праці, школою, що виробляє навички спілкування, винахідливість, витримку, кмітливість. Ігри тільки здаються чимось необов'язковим в житті майбутнього громадянина, насправді ж вимагають максимальної енергії, розуму, самостійності, стаючи іноді достовірно напруженою працею, що веде через зусилля до задоволення. «Гра має важливе значення в житті дитини, - писав А.С. Макаренко. - Яка дитина в грі, такою багато в чому буде і в роботі, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається передусім в грі» [5, c. 108].
А.С. Макаренко вважав, що «дитячий колектив, що не грає, не буде справжнім дитячим колективом. Уява розвивається тільки в колективі, що обов'язково грає. І я, як педагог, повинен з ним трішки грати» [5, c. 103].
Виходячи із слів великого педагога, можна зробити висновок про те, що гра для дитини потрібна і в той же час гра - є дуже близька і звична для дитини діяльність, в якій малюк почуває себе комфортно і розкуто.
Наші сучасники оцінили унікальні можливості гри в ролі активного учасника як навчально-виховного процесу. Ш.А. Амонашвілі визначає «виняткова роль гри є посиленням пізнавального інтересу дітей, полегшенням складного процесу навчання, прискоренням розвитку». [6, c. 89].
Гра молодшого школяра заздалегідь «приречена» на успіх, оскільки практично усі діти не дуже добре розуміють, що означає вчитися, готові добре грати в школу і учнів.
Башаєвою Т.В. було проведено цікаве дослідження і розроблено ігрову систему сенсорного навчання (ІССН).
У навчальній системі Т.В. Башаєвої пропонуються зразки сенсорних еталонів різних властивостей (форми, кольори, величини та ін.), які дитина може освоїти в ігрових заняттях.
Для розвитку кожного виду сприйняття розроблена система ігор, які поступово ускладнюються.
Завдяки ігровій системі дозволяється в доступній і цікавій формі розвивати провідний пізнавальний процес у молодших школярів.
Отже, в ході свого становлення і розвитку гра пройшла своєрідну еволюцію. Виникнувши з необхідності зацікавленості в навчанні, вона притягнула увагу психологів, дидактів, методистів. До теперішнього часу розкрита її значущість в навчанні. Розроблена велика кількість навчальних ігор. В методиці природознавства їм приділена достатня увага, але вони недостатньо систематизовані. Зміна пріоритетів цілей освіти потребувала розробки нових ігор, оновлених підходів їх застосування в навчальному процесі.
1.2 Психологічні особливості учнів 1-4 класів.
Психічний і особистісний розвиток дитини у молодшому шкільному віці зумовлюється особливістю соціальної ситуації розвитку ― навчанням у початковій школі. На цьому віковому етапі провідною діяльністю стає навчальна (тобто цілеспрямована діяльність учнів, результатом якої є розвиток особистості, інтелекту, здібностей, засвоєння знань, оволодіння уміннями та навичками), основою якої є пізнавальний інтерес (виразна інтелектуальна спрямованість на пошук нового у предметах, явищах, подіях, супроводжувана прагненням глибше пізнати їх особливості; майже завжди усвідомлене ставлення до предметів, явищ, подій) і нова соціальна позиція. Початок шкільного навчання знаменує собою зміну способу життя дитини. Це принципово нова соціальна ситуація розвитку особистості. Перехід до шкільного життя пов’язаний зі зміною провідної діяльності з ігрової на навчальну. Дитина починає усвідомлювати, що вона виконує суспільно важливу діяльність ― вчиться ― і значущість цієї діяльності оцінюють люди, які оточують її. Навчальна діяльність має яскраво виражену суспільну значущість і ставить дитину в нову позицію стосовно дорослих і однолітків, змінює її самооцінку, перебудовує взаємини в сім’ї. Діти молодшого шкільного віку спершу надають перевагу навчанню як суспільно корисній діяльності взагалі, потім їх приваблюють окремі види навчальної роботи (читання, письмо, малювання), пізніше вони починають самостійно перетворювати конкретно практичні завдання на навчально-теоретичні, цікавлячись внутрішнім змістом навчальної діяльності.
Довільність психічних процесів у молодшого школяра. У цьому віці центром психічного розвитку дитини стає формування довільності всіх психічних процесів (пам’яті, уваги, мислення, організації діяльності). Довільність виявляється в умінні свідомо ставити цілі, шукати і знаходити засоби їх досягнення, долати труднощі та перешкоди.
Для молодших школярів характерним є й те, що передусім зберігається потреба у грі. Ігрова діяльність має велике значення для розвитку спонукальної сфери учня, в тому числі й для розвитку свідомого бажання вчитися. Саме у грі відбувається перехід від мотивів як досвідомих, афективно забарвлених, безпосередніх бажань до спонукань намірів.
Властива дітям і потреба в русі, вона залишається такою сильною, як і в дошкільників. Часто вона заважає їм зосередитись на занятті. Стримуючи себе на уроці, вони нерідко проявляють особливу рухливість на перерві, що втомлює учнів і знижує працездатність на наступному занятті.
Особливо значущою для подальшого розвитку особистості молодшого школяра є потреба у зовнішніх враженнях. На початку навчання вона є головною рушійною силою розвитку.
У зв’язку з розвитком пізнавальної потреби, під впливом нової провідної діяльності у молодших школярів формується більш стійка структура мотивів, у якій мотиви навчальної діяльності стають провідними. Розвивається також такий мотив поведінки, як наслідування ідеалів. В учня початкової школи вони конкретні. Молодший школяр наслідує, як правило, лише зовнішній вияв учинків героїв, яких вважає для себе ідеалом.
У молодшому шкільному віці продовжують розвиватися основні пізнавальні властивості і процеси (сприймання, увага, пам’ять, уява, мислення і мовлення). Наприкінці його вони перетворюються на вищі психічні функції, яким властива довільність і опосередкованість. Цьому сприяють основні види діяльності дитини цього віку у школі і вдома: навчання, спілкування, гра, художня діяльність, праця тощо.
Розвиток сприймання. У молодших школярів сприймання стає більш довільним, цілеспрямованим, категорійним процесом. Сприймаючи нові для них предмети і явища, учні прагнуть відносити їх до певної категорії об’єктів. Сприймання в дітей часто обмежується лише впізнанням і наступним називанням предмета. Сприйняття учнів 1-2 класів відрізняється слабкою диференціацією. В дітей необхідно розвивати сприймання форми предметів, а також кольору.
Для того, щоб розвивалося сприйняття, слід вчити дітей виявляти істотні ознаки, властивості предметів і явищ.
Розвиток уваги. У молодшому шкільному віці, особливо у 1-2 класах, провідною залишається мимовільна увага. На перших порах учнів приваблюють лише зовнішні аспекти предметів, подій, явищ, що заважає проникнути в їх суть, ускладнює самоконтроль за навчальною діяльністю. Розвиток уваги молодшого школяра все більше й більше характеризується довільністю. Цьому сприяє чітка організація їх дій за зразком, а також дій, якими вони можуть керувати і які можуть контролювати.
Розвиток пам’яті. У молодшому шкільному віці інтенсивно розвивається довільна пам’ять, хоча мимовільна теж активно використовується. Під впливом навчання формується логічна пам’ять, яка відіграє основну роль у набутті знань. У дітей цього віку також розвинута наочно-образна пам’ять. Вони краще запам’ятовують конкретні предмети, факти, події. Це зв’язано з переважанням І-ої сигнальної системи. До недоліків пам’яті молодших школярів відноситься невміння правильно організувати процес запам’ятовування, невміння розбити матеріал для запам’ятовування на розділи чи підгрупи, виділяти опорні пункти для засвоєння, користуватися логічними схемами. У молодших школярів є потреба у дослівному запам’ятовуванню, що пов’язано з недостатнім розвитком мови. В процесі навчання "пам’ять дитини стає мислительною” (Д.Б. Ельконін). Під впливом навчання в молодшому шкільному віці пам’ять розвивається в 2-х напрямках:
― посилюється роль і збільшується вага словесно-логічного, смислового запам’ятовування;
― дитина оволодіває можливістю усвідомлено управляти своєю пам’яттю, регулювати її прояви.
Розвиток уяви. Основна тенденція в розвитку уяви молодших школярів полягає в переходах від переважно репродуктивних її форм до творчої переробки уявлень, від простого довільного їх комбінування до логічно обгрунтованої побудови нових образів. Зростає як вимогливість дитини до витворів її уяви, так і швидкість утворення образів фантазії.
Розвиток мислення. У дітей молодшого шкільного віку переважає наочно-образне мислення. Протягом цього віку формуються такі мислительні операції, як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення. Педагог Л.С. Виготський відмічав інтенсивний розвиток інтелекту у цьому віці.
Розвиток мовлення. В учнів початкових класів активно удосконалюються навички усного мовлення: розширюється словниковий запас, вони оволодівають все складнішими граматичними структурами.
Щодо емоційної сфери, то для дітей характерний життєрадісний, бадьорий настрій, а також присутня емоційна вразливість, крім цього розвивається почуття симпатії, формуються моральні почуття: дружби, товариськості, обов’язку, гуманності [7].
1.3. Види ігор
З давніх-давен в Україні будь-які зібрання дітей супроводжувалися ігровою діяльністю. Змагалися у стрільбі з луків, метанні сніжок, катанні на санчатах, лижах, ковзана. Народна виховна мудрість передбачала розв`язання важливих технологічних завдань формування особистості дитини. Зокрема засобами народної гри виводили маленьку людину з її реального побутового повсякденного життя, запобігали складання стереотипів сумніву й недовіри до своїх сил. Через гру дитині надавалася змога заявити оточенню про свій позитивний потенціал. Саме у грі вправи активізували рухливість, розвивали процеси мислення, викликали в неї позитивні емоції.
З переходом із умов гри до умов навчальної діяльності настає в житті дитини переломний момент. Але гра продовжує займати провідне положення в житті школярів. Розрізняють такі види ігор:
А) дидактичні;
Б) сюжетно-рольові;
В) рухливі.
Одним з найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями і навичками є впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають дидактичні ігри.
Дидактична гра — незамінний атрибут навчально-виховного процесу в початковій школі. Досвід роботи доводить значне підвищення ефективності роботи на уроці та у позакласній діяльності саме завдяки дидактичні грі. Методична скарбничка кожного учителя багата різноманітними дидактичними іграми. Наприклад; «Впізнай мене», «Я дерево», «Дерева і кущі», «Живий календар», «12 місяців», «В кого діти з цієї гілки», «Хто далі пролізе», «Вершки та корінці», «Вгадай за запахом», «Жива і нежива природа» і так далі (додаток 1) [8].
При вивченні природознавства можна використовувати не тільки дидактичні ігри, а й ще рольові.
Одним з ефективних засобів розвитку інтересу до природознавства є використання на уроках і в позакласний час рольових ігор, що сприяє створенню в учнів емоційного настрою, викликає позитивне ставлення до виконуваної роботи, покращує загальну працездатність, дає можливість один і той же матеріал повторити різноманітними способами.
Відхід від традиційного побудови уроку і введення ігрового сюжету привертають увагу всього класу. У грі діти потрапляють у ситуації, що дозволяють їм критично оцінювати свої знання в активній дії, приводити ці знання в систему. Рольові ігри, з одного боку, сприяють формуванню навчальних навичок і умінь, вивчення нового матеріалу або повторення і закріплення пройденого, тобто вирішують певні дидактичні завдання. З іншого боку, вони сприяють розвитку мислення, пам'яті, уваги, спостережливості. У процесі гри в дітей виробляється звичка мислити самостійно, зосереджуватися, проявляти ініціативу.
Рольова гра на уроках природознавства використовується для вирішення комплексних завдань засвоєння нового матеріалу, закріплення і розвитку творчих здібностей, а також для формування загально-навчальних умінь. Вона дає можливість учням зрозуміти і вивчити навчальний матеріал з різних позицій. Соціальна значущість рольових ігор в тому, що в процесі вирішення певних завдань активізуються не тільки знання, а й розвиваються колективні форми спілкування, в тому числі і комунікативна компетенція.
Рольова гра характеризується:
1) особливим ставленням до навколишнього світу (кожен учасник одночасно перебуває в реальному світі і світі уяви, що забезпечує притягальну цінність гри в цілому за рахунок ігрового моменту);
2) суб'єктивною діяльністю учасників (кожен учасник гри має можливість проявити індивідуальні якості і зафіксувати своє «я» не тільки в ігровій ситуації, але й у всій системі міжособистісних відносин: особистість ↔ особистість; особистість ↔ група; особистість ↔ учитель);
3) соціально значущим видом діяльності (учасник незалежно від внутрішнього складу і настрою «зобов'язаний» грати, він не може не брати участі у грі, так як самі умови виключають пасивну позицію);
4) особливими умовами процесу засвоєння знань (теоретичні та практичні знання пропонуються учасникам ігор у ненав'язливій формі природного спілкування, а не примусового запам'ятовування значних обсягів інформації).
Рольова гра стає сьогодні однією з провідних організаційних форм педагогічного процесу, яка дозволяє значно активізувати розумову діяльність учнів і підвищити рівень їх предметної підготовки. [9]
Умови рольової гри дуже наближені до умов реальної дорослої діяльності. В ігрових ситуаціях стає можливим формування вмінь конструктивної рольової поведінки, пов´язаної з виконанням відповідних професійних обов´язків. Іншою особливістю рольової гри є групова, тобто більш інтенсивна взаємодія її учасників. Перевагою рольової гри є також можливість створення і вирішення проблемних ситуацій, які завжди підвищують інтерес та мотивацію школярів до творчої діяльності.
Останнім часом в організації самої гри спостерігається зміщення акцентів із драматизації (форм, зовнішніх ознак гри) на її внутрішню сутність (моделювання події, явища, виконання певних ролей). У західній дидактиці поступово відмовляються від терміна «гра», який асоціюється з розвагами, і вживають терміни «симуляція», «імітація».
Також на уроках природознавства можна використовувати рухливі ігри.
В основу сюжетних рухливих ігор покладено життєвий досвід дитини, її уявлення про навколишній світ (дії людей, тварин, птахів). Наприклад, з оповідей дорослих, телепередач, спостережень за навколишнім життям діти дізнаються про поведінку тварин і птахів (як стрибає зайчик, як він ховається від лисички, як дзьобає зернятко горобчик), а потім під час гри відтворюють рухи, характерні для того чи іншого образу.
Для ігрових вправ (несюжетних ігор) характерна конкретність рухових завдань відповідно до вікових особливостей і фізичної підготовки дітей. Якщо в сюжетних іграх основну увагу гравців спрямовують на створення образів, досягнення певної мети і точне виконання правил, що часто призводить до ігнорування чіткості у виконанні рухів, то під час ігрових вправ учні повинні бездоганно виконувати основні рухи (влучити м'ячем у ціль, підлізти під мотузку, не доторкнувшись до неї, та ін.). Такі вправи застосовують здебільшого для вдосконалення в дітей певних рухів.
Досвід показує, що оптимальні умови для досягнення позитивних результатів у розвитку рухів школярів створюються при поєднанні конкретних рухових завдань у формі ігрових вправ, які спрямовано здебільшого на чіткіше виконання певних рухових дій та сюжетних ігор, у процесі яких рухи, засвоєні дітьми раніше, вдосконалюються в різних умовах.
1.4. Методика використання
Проводити ігри, створювати ігрові ситуації, важливо на кожному уроці. Це стосується і 2 класу – періоду, коли учні вже звикли до тривалої напруженої діяльності, але вони швидко стомлюються, притуплюється їхня увага, набридає одноманітність. Тому гра має ввійти в практику роботи вчителя як один з найефективніших методів організації навчальної діяльності другокласників.
Гру можна пропонувати на початку уроку. Такі ігри мають збудити думку учня, допомогти йому зосередитись і виділити основне, найважливіше, спрямовувати увагу на самостійну діяльність. Інколи гра може бути ніби фоном для побудови всього уроку. Коли ж учні стомлені їм доцільно запропонувати рухливу гру. Складність використання гри у навчанні пов’язана з її особливостями (двопланова поведінка, відсутність персональної відповідальності кожного за результати дій, спрощене уявлення про реальність), що потребує від учня зусиль для входження у гру. Потрібно, щоб учні були зорієнтовані на результаті гри.
Гра починається не тоді, коли учні одержують завдання, а коли їм стає цікаво грати. Це означає, що гра викликає приємні емоції і дає роботу їх розуму.
Якщо учні стомилися, пропозиція взяти участь у грі може викликати у них негативну реакцію. Тому, на цьому етапі потрібно зацікавити (стимулювати) учнів до ігрової діяльності.
Перелічені види ігор мають своє призначення і конкретне застосування. Так, мета дидактичних ігор – формування в учнів уміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю. Оволодіти необхідними знаннями, уміннями й навичками учень зможе лише тоді, коли він час виявлятиме до них інтерес, і коли вчитель зумів зацікавити учнів.
Добираючи ту чи іншу дидактичну гру, вчитель має пам’ятати, що процес створення гри містить ряд станів:
-вибір теми гри;
- визначення мети й завдань гри;
- підготовка і проведення гри (повідомлення учням теми гри, підготовка наочності, проведення гри, підбиття підсумків).
Успіх проведення гри залежить від дотримання вимог:
- ігри мають відповідати навчальній програмі;
- ігрові завдання мають бути не надто легкими, проте й не дуже складними;
- відповідність гри віковим особливостям учнів;
- різноманітність ігор;
- залучення до ігор учнів усього класу [9].
Під час проведення ігор в учителів виникає безліч проблем: за яким принципом відбирати навчальний матеріал для створення ігор, яке місце дидактичних ігор в ряді інших форм і методів навчання, як одному вчителеві впоратися з класом учнів під час гри?
У навчальних іграх немає тих, хто програв або виграв, тут виграють усі. Їх можна проводити на будь-якому етапі уроку. Це дасть змогу виявити знання учня і вміння користуватися ними.
Для успішного здійснення початкового етапу спілкування у грі необхідно оволодіти рядом комунікативних умінь, серед яких вміння встановлювати і підтримувати зворотний зв’язок у спілкуванні, що створює враження постійної творчості.
Вчителю треба вчитися методиці проведення ігор, організації цієї діяльності. Не можна розраховувати на стихійний інтерес до гри.
Перше завдання, що стоїть перед учителем, – збудити смак до гри, бажання грати. Друге – спрямувати гру у потрібний напрямок, наблизити її до конкретної мети навчання.
У кожному окремому випадку доцільність включення тих чи інших ігор у навчальний процес, місце їх у програмі курсу, що вивчається, і час проведення мотивується спеціальним дослідженням.
Готуючись до заняття, педагог повинен чітко продумати послідовність ігрових дій, організацію учнів, тривалість гри, її контроль, підбиття підсумків.
Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи і урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам'яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості тощо.
Дидактичні ігри можна використовувати для ознайомлення дітей з новим матеріалом та для його закріплення, для повторення раніше набутих уявлень і таких, для повнішого і глибшого їх осмислення засвоєння, формування умінь та навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору.
Систематичне використання ігор підвищує ефективність навчання. Розвивальні ігри добираються відповідно до програми.
Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:
1. Готовність учнів до участі у грі (кожний учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань для участі у грі).
2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.
3. Чітка постановка завдань гри. Пояснення гри – зрозуміле, чітке.
4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.
5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.
6. Не можна допустити приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінки за поразку в грі, глузування тощо).
7. Доцільно розсадити учнів (звичайно непомітно для них) так, щоб за кожною партою сидів учень сильніший, а другий - слабший. У такому разі ігри між сусідами по парті проходять ефективніше і постійно контролюються сильнішими. Розсадити учнів по рядах парт треба так, щоб рівень їхніх знань і розумового розвитку був приблизно однаковим, щоб шанс виграти мав кожен ряд учнів.
8. Гра на уроці не повинна проходити стихійно, вона має бути чітко організованою і цілеспрямованою. Учні мають засвоїти правила гри, крім того зміст гри, її форма повинні бути доступними для учнів.
Надзвичайно важливу роль в ігровій ситуації відіграють правила. Якщо вони заздалегідь не продумані, чітко не сформульовані, то це утруднює пояснення ходу гри, осмислення учнями її змісту викликає втому і байдужість учнів.
Правила гри зобов'язують учнів діяти строго по черзі чи колективно відповідати за викликом, уважно слухати відповідь товариша, щоб вчасно виправити його і не повторювати сказаного, дисциплінованими, не заважати іншим, чесно визнавати свої помилки.
Правила гри виконують функцію організуючого елемента і є засобом керування грою. Вони визначають способи дій та їх послідовність, вимоги до поведінки, регулюють взаємини дітей у грі, вчать їх співвідносити свої дії з діяльністю інших гравців, сприяючи вихованню наполегливості, чесності, кмітливості тощо.
Жодне порушення правил не повинно залишатися поза увагою вчителя. Залежно від обставин він має знайти час і досить вимогливо та справедливо вказати учню на його недоліки в грі, пояснити, до чого призводять подібні вчинки в повсякденному житті. Проте під час гри не треба робити довгих зауважень, повчань, оскільки це погіршує настрій учнів, послаблює їхній інтерес, гальмує увагу.
Як оцінювати результати ігор? Якщо після гри, вміння й навички учнів не зростають, це означає, що гра не ефективна і результати її впровадження негативні. Тоді треба шукати причини негативних наслідків, їх може бути дві: перша – якість самої гри низька і не відповідає вимогам; друга – методика проведення гри має серйозні відхилення від належного рівня. Позитивний ефект від використання ігор для навчання має виявитися одразу ж після гри. Він легко виявляється в моральному задоволенні від гри її учасників.
Проте існують і обмеження для проведення ігор:
- Не варто організовувати навчальну гру, якщо учні недостатньо знають
тему.
- Не слід застосовувати ігри з тих предметів і програмних тем, де вони не можуть дати позитивного ефекту.
Гра в початковій ланці є засобом пізнання навколишнього світу і себе в ньому, усвідомлення дітьми мети своєї діяльності, опредмечування абстрактних понять, розвитку творчої уяви та здібностей, встановлених людяних взаємин. Більшість вчителів використовує гру як засіб цілеутворення педагогічної діяльності та інтерпретації її в особистості дії учня. Гра допомагає розвивати творчу уяву та творчі здібності дитини.
Від уроку до уроку повинні змінюватися сюжети, ігрові ситуації. Поступово цікава гра, творча композиція слів переростають у справжню навчально-пізнавальну працю.
РОЗДІЛ 2. РОБОТА З ВИКОРИСТАНЯ ІГОР НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА ПІД ЧАС ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
2.1. Вивчення досвіду вчителів з використанням гри
Проходження практики відбувалося в смт. Затока в Затоківській загально-освітній школі І-ІІІ ступенів № 9. А саме в 3 класі, класний керівник - Скібенко Галина Миколаїна.
В цій школі працюють чотири вчителя початкових класів, серед них було проведено анкетування с приводу використання гри на уроках природознавства (додаток 2). Проаналізувавши відповіді на перше питання 75% використовують ігри на кожному уроці, 25% інколи. На наступне питання 50% вчителів відповіли, що ігри потрібно застосовувати в навчальному процесі, а решта так не вважають. Третє питання показало, 100% вчителів вважають, що ігри активізують пізнавальну діяльність. З наступного питання випливає, що 75% вчителів беруть ігри з методичних посібників, а 25% складають їх самостійно. 75% згодні з твердження, що для учнів початкової школи ефективно застосовувати ігри на уроках природознавства.
Завдяки цьому було виявлено, що 25% вчителів вважають, що ігри потрібно використовувати в мінімальній кількості, для того щоб діти більше зосередилися на темі уроку, та менше відволікалися, 75% вважають, що ігри потрібно використовувати, але коли діти вивчають складні теми, то краще втриматись і приділити більше уваги на вивчення та досягнення мети самого уроку.
«Для школярів 1-4 класів ігрова форма навчання є досить привабливою й ефективною. Використання ігор у навчальному процесі допомагає активізувати діяльність дитини, розвиває пізнавальну активність, спостережливість, увагу, пам’ять, мислення, підтримує інтерес до досліджуваних предметів, розвиває творчу уяву, образне мислення.» - саме так вважає Галина Миколаївна.
Цей вчитель готується ретельно до кожного уроку, намагається знайте те, що буде цікаве дітям та допоможе їм максимально закріпити, узагальнити їхні знання. Вчителька розуміє, що знання які дають саме в початкових класах є основою та початком до «великих звершень» та є певним фундаментом до складного дорослого життя.
На уроках природознавства Галина Миколаївна використовує багато ігор, бо вважає, що цей предмет дає вчителеві таку можливість і є одним із найцікавіших предметів із тих, що вивчають діти. Це підтверджують такі її слова: «Природознавство - це дійсно цікавий, але і складний урок, бо в класі багато дітей і потрібно перевірити їхні знання, бо не буває таких уроків де не оцінюються діти. Цей урок має бути ретельно підготовлений і багато часу на це витрачаєш.».
При спостереженні за природою, класний керівник використовувала цікаві загадки, ребуси, які допомагали дітям зрозуміти про що зараз вони будуть говорити. Також в класі на стіні висить календар спостереження, він був зроблений самим вчителем який кожного місяця оновлюється. Він відповідав всім вимогам та містив багато такої інформації, яка ще більше зацікавлювала дітей та виховувала інтерес до природи.
Також можна було помітити, що вчитель дуже вдало та вміло використовує мультимедійну дошку та комп’ютер, який знаходився в класі. Вона створювала цікаві презентації майже на кожний урок, використовувала відео, які допомагали дітям краще зрозуміти тему уроку. Діти завжди з цікавістю дивляться цікаві відео фрагменти та презентації до теми. І не просто так, адже, якщо Галина Миколаївна знає, що день в неї важкий, то вона в презентації використовує гру, наприклад: «Закінчи речення», «Сачок», «Що це за рослина?» або кросворд і так далі. Школярів такий підхід ще більше зацікавлює і в них з’являється бажання вчитися, чекати кожний урок, бо знають що вчитель готує для них щось особливе. Тому, таким чином, у вчительки з’являється натхнення робити для них незвичайні уроки, ті в яких будуть цікаві ігри та з’єднувати їх з новітніми технологіями.
При вивченні нового матеріалу вона використовувала різні ілюстрації, які допомагали дітям. Галина Миколаївна по-різному працювала з ілюстраціями, можна було спостерігати та слухати розповідь вчителя за ілюстрацією, бесіда, проблемні ситуації. Розповідь завжди була чіткою та послідовною, а головне доступною для дітей. Але ілюстрації класний керівник могла використовувати також в іграх. Наприклад: гра «Що це за рослина?», напередодні Галина Миколаївна готує ілюстрації рослин, які вже знайомі дітям. В цій грі вона показує ілюстрацію учням і вони повинні назвати цю рослину та сказати в якій місцевості вона росте. Така гра у дітей добре розвиває пам’ять та увагу.
При закріпленні вчителька використовувала багато ігор та проводила бесіди за ілюстраціями, що давало змогу виявити, як діти засвоїли матеріал. Наприклад: гра «Де росте?», суть цієї гри в тому, що вчитель кидає м’яч учневі, той повинен відповісти на питання де росте та чи інша рослина.
Також діти з вчителем грали в гру «Хто прийде до ведмедя в гості?». Для цієї гри потрібні предметні карки. На набірному полотні вчитель виставляє їжу, яку їдять певні тварини (морква, яблуко, бочка меду і так далі). Діти повинні вгадати та здогадатися хто із звірів їдять відповідну їжу.
Також вчитель використовує на уроках кросворди, вікторини, КВК, гру «Поле чудес», «Щасливий випадок». Діти з великим ентузіазмом та цікавістю грають в такі ігри.
Отже, Галина Миколаївна дуже активно в своїй роботі ігри.
2.2. Особливості використання гри на уроках природознавства
В цьому класі вчиться 22учні, з них 10 дівчат і 12 хлопців. Віком від 8 до 10 років.
Діти активні та непосидючі. Кожна дитина намагається привернути до себе увагу. Але багато з цих дітей мають інтерес до навчання і ретельно готуються до уроку. Це в основному були відмінники, але були діти, які готувалися до уроку і намагалися робити всі завдання, які давав вчитель, навіть якщо вони це робили повільно чи в них це погано виходило. Також в цьому класі була одна дитина в якої розумовий розвиток був нижчий за інших і їй було найскладніше сприймати навчальний матеріал. Вчителька для неї підбирала завдання які будуть трохи легшими за інші.
На першому уроці було проведено перевірку знань учнів, тобто який рівень знань вони мають, за допомогою невеликої контрольної роботи (додаток 3). Після написання було виявлено, що в 14% учнів низький рівень знань, 18 % учнів середній рівень, достатній рівень мають 32% знань і 36% високий рівень знань (додаток 4).
Перший урок був на тему «Тварини. Різноманітність тварин». На початку уроку було проведено невеличку актуалізацію опорних знань у вигляді гри «Дерева і кущі». Перед початком діти згадують чим відрізняються дерева, а чим кущі. Був проведений чіткий інструктаж з правил гри і діти одразу зрозуміли, що коли вчитель каже назву дерева то потрібно руки підняти до гори, а коли кущ то до низу. В ході цієї гри можна було зрозуміти, що діти досить добре орієнтуються в цьому матеріалі та майже не допускали помилок. Також на цьому уроці, на закріплені було використано гру «Що за група». На мультимедійній дошці було представлено тварину, діти повинні були подивитися на неї та сказати до якої групи вона відноситься. Діти майже на всі питання відповіли правильно, навіть деякі діти, які мають низький рівень розвитку.
Другий урок був на тему «Риби. Їх будова, різноманітність та середовище існування». На етапах актуалізації опорних знань було використано такі ігри: «Упіймай комаху», «Яка тварина зайва». Але перш ніж проводити ці ігри було проведено фронтальне опитування. Після нього було поведено гру «Упіймай комаху». В цій грі вчитель називає тварин, учні повинні плескаючи в долоні ніби піймати комаху. Деякі діти допускали помилки, але для того щоб наступного разу цього не повторювалося, в кінці гри один із учнів назвав найголовніші ознаки комах, а ті хто допустив помилки повторили ці ознаки.
Також було проведено гру «Яка з тварин зайва?». В цій грі вчитель називає декілька тварин однієї групи і лише одна з цих тварин повинна бути іншої групи, діти повинні назвати цю тварину та сказати чим саме вона відрізняється від інших. Багато дітей правильно та точно відповідали. Тут було зрозуміло, що діти добре запам’ятали попередній матеріал.
При вивчені нового матеріалу була поведена бесіда, яка свідчила що саме діти вже знають про риб, після цього була проведена розповідь за ілюстрацією. Під час якої діти уважно слухали вчителя, використовувалися відео та деякий додатковий матеріал.
На закріплення вивченого матеріалу було підготовлено гру «Червоне чи зелене». Це робота з сигнальними картками. Вчитель говорить твердження стосовно риб, діти піднімаючи червону картку повідомляють свою думку стосовного цього твердження, якщо учні вважають, що воно невірне, то піднімають червону картку, якщо воно правильне то зелену. В цій гру було чітко видно як школярі засвоїли новий матеріал. І по цій грі можна помітити, що все одно були діти, які не все запам’ятали.
Третій урок був на тему «Земноводні та плазуни». Істотні ознаки перших тварин суходолу». На цьому уроці на етапі спостереження за природою було проведено гру «Відгадай пору року». В цій грі вчитель на парту кожного учня кладе картини-відгадки. Учитель загадує загадку, а діти відшукують і піднімають картину-відгадку та пояснюють свій вибір. В цій грі добре видно, як діти орієнтуються в порах року і після цієї гри можна плавно перейти до спостереженням за природою.
На закріплення вивченого матеріалу було використано таку гру як «Гра-перевтілення». Суть цієї гри заключається в тому що діти повинні перевтілитися задану їм тварину та описати її. Діти дуже добре змогли виконати завдання, але це щоб було зрозуміліше вчитель повинен був дати зразок дітям. Після цього діти дуже добре орієнтувалися, змогли чітко показати все що від них вимагають. Вони добре змогли запам'ятати де саме живуть ті або інші тварини, чим вони відрізняються від інших тварин, змогли навіть показати невелику сценку, у якій беруть участь декілька тварин. Ця гра була однією із найуспішніших ігор, які можна використовувати на уроках природознавства. Це дуже було видно діти помінялися і стали більш відкритими та ще активнішими, вони не соромилися показати якусь тварину, бути смішними або незграбними.
Вже наприкінці було використано гру «Мікрофон». Ця гра всім відома, у вчителя є мікрофон, коли він підходить до будь-якої дитини, то вона повинна швидко відповісти на питання яке задав вчитель. Ця гра була останньою на цьому уроці і показала, як діти запам’ятали матеріал. Майже всі діти змогли відповісти на питання.
Четвертий урок був на тему «Птахи. Піклування про потомство». Для того щоб діти не забули чим тварини відрізняється один від одного актуалізації опорних знань було використано гру «Закінчи речення». Ця гра полягає в тому, що вчитель називає тварин, а діти повинні назвати відповідну групу, до якої ця тварина належить. Діти добре пам'ятають чим відрізняється групи тварин, які їхні головні ознаки і спосіб життя.
Також було проведено гру «Так чи ні». Ця гра полягає в тому, що вчитель каже твердження, якщо воно вірне то діти плескають в долоні, якщо ні то тупотять ніжками. Кожне твердження було обґрунтоване дітьми для того, щоб діти, які допустилися помилок зрозуміли в чому їхня помилка. Ця гра допомогла дітям зробити свої знання більш точними та правильними, бо все одно були учні, які були менш уважніші, тому допускалися помилок. Деякі діти були дуже активні, ця гра їм сподобалась, тому що майже всі діти добре підготувалися до уроку та змогли правильно відповісти на питання.
На етапі вивчення нового матеріалу було підготовлено цікавий матеріал, в якому використовувалася проблемна ситуація. У розв’язанні якої діти брали активну участь, а тому одразу і точно змогли дати відповідь на питання. Це свідчить про те, що в дітей добре розвинена логіка.
На закріплення вивченого матеріалу було підготовлено гру «Що це значить?». В цій грі учні про тварин, як найбільше цікавої інформації, казки, загадки, кросворди, сценки. Для того щоб це реалізувати з дітьми була проведена позакласна робота. Було багато бажаючих. Учні повинні були вдома з батьками підготувати цікаву інформацію або знайти якісь цікаві загадки, кросворди. Багато дітей добре підготувалися. Для того щоб це гармонійно виглядало, вони показали це вчителю. Після цього було складено послідовність,, по якій діти показували що вони підготували. Діти навіть знайшли сценку, яка відповідає темі уроку. Коли школярі виступали з загадками чи кросвордом то кожна відповідь була аргументована учнями, які здогадалися яка правильна відповідь. За допомогою цього завдання було видно, що діти підійшли дуже творчо до завдання. І за допомогою цього урок вийшов цікавим та пізнавальним. Бо в деяких мініатюрах було видно особливості тварин та можна було пов’язати їх з життям людей, де показуються різні вчинки людей.
На цій позакласній роботі було проведено гру «Хто далі пролізе?». Для того щоб учні не забували минулі теми уроку. Суть цієї гри в тому, що діти шикуються в лінію та пригадують якомога більше назв дерев та кущів. Кожен з гравців, ідучи вперед від лінії старту, на кожний крок повинен назвати дерево або кущ. Як тільки учасник гри, зробивши крок, не назвав дерева він зупиняється. В гру включається інший гравець. Виграє той, хто пройде далі. Учні показали чудовий результат, тому гра пройшла більш ніж успішно. На позакласній годині вони були дисципліновані, тому це допомого і підготуватися до уроку і зіграти в цю чудову рухливу гру.
П’ятий урок був на тему «Птахи. Будова тіла, різноманітність птахів, їх пристосування до польотів. Як птахи піклуються про своє потомство?». Для того щоб повідомити тему уроку було використано гру «Допоможе алфавіт». Потрібно було пригадати алфавіт, а точніше нумерацію букви, для того відгадати тему. Діти добре знають алфавіт, тому їм було не складно здогадатися що приховує ця гра. На вивченні нового матеріалу було задано проблемні питання, відповідь на які вони зможуть відповісти протягом уроку і в кінці уроку підвести невеликий підсумок. Було також використано багато наочності. Діти чудово сприймали новий матеріал за допомогою наочності та бесіди за нею. Це допомогло дітям розвивати їхнє критичне мислення. Тому було ніби видно, що школярі почали мислити глобальні та бачити все з іншого кута. Діти задавали багато питань, для того щоб по глибше поринути в тему. На закріплення було підготовлено гру «Що за диво?». На мультимедійній дошці з’являється якась пташка, яку діти знають, вони повинні ї назвати і чим вона відрізняється від інших. Також в цей день проходив урок образотворчого мистецтва, де темою уроку також були птахи. Там також було представлено відео, де діти змогли більше дізнатися про птахів. Дітям була надана змога більше поглинути в тему і багато цікавої інформації, яка допомогла їм не тільки на уроках природознавства, а ще на інших уроках.
Також була проведена гра «Їжа для птахів». Це робота в групах, по три особи, на парти вчитель роздає зображення декількох птахів та зображення відповідної їжі для них. Діти повинні були з’єднати відповідності та аргументувати свій вибір. Було помітно, що дітям подобалося працювати в групах і кожна з груп хотіла себе проявити, для цього вони уважно слухали один одного і якщо одна з груп допускалася помилок то інша група їх виправляла. Діти були всю гру досить активні та відносно зібрані, в плані дисципліни. Протягом всієї переддипломної практики діти на цьому уроці вели себе найкраще. Це допомогло гру провести швидко та вдало, за допомогою цього було вчасно підведено підсумки уроку, де була дана відповідь на проблемні питання, які звучали на початку уроку.
Шостий урок був на тему «Звірі. Будова тіла, різноманітність, пристосування звірів до умов існування». Ця тема уроку є однією з найцікавіших тем з природознавства. На етапі мотивації навчальної діяльності було ребус в якому ховалася тема уроку. При вивченні нового матеріалу також використовувалися ребуси та загадки, в яких діти повинні були відгадати. Після того як учні відгадали ці загадки та ребуси, деякі школярі підготували додатковий матеріал, який діти слухали з великою цікавістю та інтересом. Кожен учень ніби поринув в цікавинку свого однокласника і не боявся задавати додаткові питання, звичайно кожна розповідь супроводжувалася презентацію. Після того, як кожен учень розповів він також повинен був придумати питання на перевірку того, як інші діти слухали його. Перш ніж ці питання почують інші діти їх перевіряв вчитель. Це допомогло більш точно відповідати школярам на поставлені питання. На закріплення вивченого матеріалу було підібрано гру «Впізнай мене». В цій грі один учень повинен розповісти про одну якогось звіра, не називаючи її. Всі інші повинні її відгадати. Гра пройшла цікаво та допомогла дітям ще більше розвинути їхню уяву. Діти згадують які бувають звірі та їхні особливості. Ця гра чудово змусила їх не тільки слухати, а й думати і уявляти. Для того щоб ця гра пройшла вдаліше, їм був надано декілька хвилин, для того що вони змогли більш чітко сформулювати свої думки та зібрати їх до купи. Це допомогло краще провести гру. На цей раз діти вели себе активно тому гра швидко пройшла та не займала багато часу. За допомогою цієї гри вони все більше починають слухати один одного. Тому ця гра є важливою не тільки для формування знання, а ще і людських чеснот.
Також на закріплення було проведено гру-змагання «Запитай мене». Учні повинні об’єднатися в команди. В цьому випадку в класі було чотири ряди і по цим рядам вони згрупувались в команди. Кожна команда повинна була підготувати по чотири питання для кожної команди-суперника по заданій темі, на це було виділено трохи часу. Коли групи підготувалися то вони повинні задавати питання своїм суперникам. Коли ті не можуть відповісти, відповідають ті хто знають відповідь на питання. За кожну правильну відповідь команди отримують один бал. Виграє та команда, яка набрала найбільшу кількість балів. В цій грі вчитель є лише суддею, тому він майже не повинен втручатися в гру. Ця гра показує, те як в них розвинута фантазія і критичне мислення. Питання були чіткі та зрозумілі, на них було просто відповідати командам. Тому саме це допомогло змагання провести вдало. Діти слухали один одного та самі знали відповідь на питання, тому можна було побачити наскільки добре вони запам’ятали матеріал.
Темою останнього сьомого уроку була «Поділ тварин за способом живлення: рослиноїдні, м’ясоїдні, всеїдні». На цьому уроці, прерд тим як робити спостереження за природою було проведено гру «12 місяців». Учні повинні були за допомогою загадки відгадати місяць, та сказати чим він відрізняється від інших місяців року. Ця гра допомогла плавно перейти до спостереження за природою та погодою, бо ця тема випала на початок весни та місяця березня. Стало зрозуміло що не всі діти добре знають назви місяців та не можуть чітко сказати їх особливості. Але це не заважило проведенню гри, тому що були діти, які добре їх пам’ятають. На етапі вивчення нового матеріалу було проведено багато прикладів багатьох тварин, щоб діти розуміли хто як, чим харчується з самого дитинства, а ж до смерті тварин та як їх треба називати. Цей матеріал діти легко засвоїли, на цьому уроці було багато відео, які допомогли ще краще закріпити їхні знання, тому на етапі закріплення вивченого матеріалу була проведено гра «Так чи ні», в які діти показали чудовий результат. В цій грі деякі діти були неуважні, тому кожне твердження було аргументоване дітьми. Також було проведено гру «Хто зайвий?». Вчитель в цій грі називає декілька тварин одного способу живлення, але одна з них повинна відрізнятися від інших (інший спосіб живлення). Школярі повинні відгадати та пояснити свій вибір. Ця гра показала, що дітям було цікаво та те як вони засвоїли отримані знання.
В кінці уроку була проведена контрольна робота (додаток 5). Яка показала, що серед двадцяти двох учнів 9% - низький рівень, 9% - середній рівень, 28% - достатній рівень, 54% - високий рівень (додаток 6).
Діти досить добре засвоїли новий матеріал, тому можна побачити, як змінився рівень знань учнів.
ВИСНОВОК
«Без гри не має і е може бути повноцінного розумового розвитку» [10,с. 95]. Саме так казав великий український педагог Василь Сухомлинський. В даному випадку, можна з впевненістю з ним погодитись. Бо якщо подивитися на якість знань учнів з природознавства на початку і в кінці практичної частини курсової роботи, то добре видно, що діти краще засвоїли матеріал, який надавав вчитель. Учні, які мають низький рівень знань знизився на 5%, які мають середній рівень знань знизився на 9%, які мають достатній рівень знань на 4%, а учні які мають високий рівень знань збільшився аж на 18%.
«В дитячому віці гра – це норма і дитина повинна гратися, навіть тоді, коли виконує серйозну справу.» - говорить Макаренко [5, с. 3]. Це висловлювання також, найкраще підходить до даної теми курсової роботи. Бо дійсно, навчання є досить важливим і серйозним компонентом розвитку дитини. Тому що через нього вона кожного разу дізнається щось нове і пізнає світ, для того щоб в подальшому житті вона змогла використати ці знання. І хто, як не вчитель зможе зрозуміти ці слова. Бо використовуючи гру можна набагато цікавіше подати новий матеріал. Також гра допомагає дитині розвивати критичне мислення, це те що потребує Нова українська школа. Те, що допоможе дитині мислити глобальніше, творчо ставитися до завдань та створювати щось нове, оригінальне, не схоже на інших.
Гра допомагає чудово закріпити вивчений матеріал та перевірити знання учнів швидко та влучно. В цей момент діти навіть не розуміють, що була перевірка знань, а здавалося, вони просто грають.
Можна сказати, що ігри додають дітям натхнення вчитися, вони починають самостійно тягнутися до знань, шукати додатковий матеріал та бути ніби помічниками вчителю. З цього випливає, що в школярів починає розвиватися самостійність.
Також було використано ігри, де діти працювали в парах, групах. Цей вид роботи допомагає навчити дітей слухати один одного, прислухатися до думки іншого, точки зору. І не тільки це, ігри відкривають в учнів приховані здібності. Тому що в такому віці дитина знаходиться в пошуку «себе», свого прихованого таланту до якоїсь науки чи до творчості. Звичайно, дитина одразу це не помітить, але це помітить і зможе її направити в правильний напрямок. З цього випливає не тільки йде розумовий розвиток, а й зароджується схильність до певного виду діяльності.
Список використаної літератури
Додатки
Додатки 1
«Впізнай мене»
Перший гравець розповідає про якусь тварину, але не називає її. Інші гравці відгадують, яку тварину мав на увазі перший гравець. Наприклад: "Вона маленька, сіренька, а хвостик — як шило ”.
«Я дерево»
Гравець розповідає про листочки, плоди‚ кору‚ квітку свого дерева. Інші гравці впізнають, що це за дерево.
«Дерева і кущі»
Перед початком гри діти згадують, як відрізнити кущ від дерева. Повідомляються умови гри: коли називається дерево‚ руки потрібно піднімати вгору‚ коли кущ — опускати вниз. Ведучий може назвати дерево‚ а руки опустити, або назвати кущ - підняти руки. Учнів‚ що помилились, виводять з гри.
«Живий календар»
Один з гравців називає рослину або тварину, в ролі якої він хоче бути. Інші гравці запитують його‚ що він робить кожної пори року.
«12 місяців»
Гравці‚ що є ”місяцями" розповідають про себе. Інші гравці відгадують цей місяць.
«В кого дітки з цієї гілки»
Під час екскурсії діти збирають плоди і насіння дерев і кущів (наприклад: сосни‚ ялини‚ дуба‚ каштана, клена‚ горіха‚ горобини...).
«Хто далі пролізе»
Гравці стають вздовж стартової лінії. Ведучий пропонує пригадати якомога більше назв дерев та кущів. Кожен з гравців, ідучи вперед від лінії старту‚ на кожний крок повинен назвати дерево або кущ. Як тільки учасник гри‚ зробивши крок‚ не назвав дерева‚ він зупиняється. В гру включається інший гравець. Виграє той‚ хто пройде далі.
«Вершки та корінці»
Вчитель роздає учням листя гичку різних рослин (картоплі, моркви‚ буряка‚ редьки...). Окремо в мішечку лежать корені цих рослин. Вчитель виймає корінь і питає:
"Корінь корінчик, а де твій вершечок? ”. Діти‚ які мають листя або гичку цієї рослини, піднімають їх і показують.
«Допоможіть кожному потрапити додому»
Дидактичне завдання: Грає двоє дітей чи дві команди. Вони отримують картинки з зображенням тварин та їх житлом. За сигналом потрібно правильно розкласти картинку тварини і напроти його будиночок. Хто перший правильно це зробить, той і переможець.
Обладнання: Два комплекти малюнків.
барліг - ведмідь; жаба - вода;
риба - акваріум; птах - гніздо;
собака - будка; білка - дупло;
шпак —шпаківня; нора —миша.
бджола - вулик;
«Відгадай за запахом»
Дидактичне завдання: заздалегідь готуються невеличкі лікарські рослини, які мають своєрідний запах (м’ята‚ ромашка, полин‚ звіробій, деревій, меліса‚ липа‚ чебрець материнка та ін.). Учасникам гри зав’язують очі й пропонують понюхавши рослину, назвати її.
«Жива й нежива природа»
Ви вже знаєте‚ що вся природа поділяється на живу г неживу. Пограємо в гру. Я називатиму предмети природи, а ви відповідайте сигнальними картками: ”Ж” чи ”Н”.
Приклад: Джміль‚ земля‚ місяць‚ метелик, горобець, глина‚ кролик‚ пісок‚ лелека‚ цибуля...
Гра˗конкурс «Так і Ні»
Ведучий викликає гравців обох команд. Ставить їм запитання. Вони повинні відповідати на запитання «так» або «ні».
Ведучий ускладнює завдання. Гравці повинні відповідати на запитання «так» або «ні», але ні словами, а рухами голови.
˗ А зараз з допомогою розуму рухаємо шиєю.
Ведучий більш ускладнює завдання. Гравці повинні відповідати на запитання «так» або «ні», але ні словами, а рухами голови так, як це роблять болгари – навпаки.
Кожна вірна відповідь оцінюється в один бал. Виграє команда, яка набере більше балів.
«Відгадай пору року»
Дидактична мета: розвивати вміння дітей відгадувати загадки, співвідносити словесний образ із зображенням на картині; уточнювати знання дітей про сезонні явища природи.
Ігрова дія. На парті перед кожною дитиною лежать картини – відгадки. Учитель загадує загадку, а діти відшукують і піднімають картину-відгадку. Пояснюють свій вибір.
Правила гри. За правильну відповідь учень одержує очко. Перемагає той, у кого найбільше очок.
Загадки:
Сонце пече, липа цвіте,
Жито достигає. Коли це буває? (Влітку)
Господиня ходить в гаї,
Всі дерева роздягає. (Осінь)
Прийшла баба з вітрами
Та з білими снігами,
Привела з собою
Діда з бородою. (Зима)
Тане сніжок, ожив лужок,
День прибуває. Коли це буває? (Навесні)
Жовте листячко летить,
Під ногами шелестить.
Сонце вже не припікає,
Коли, діти, це буває? (Восени)
Сніг на полях, лід на річках,
Хуга гуляє, коли це буває? (Взимку)
Голі поля, мокне земля,
Дощ поливає, коли це буває? (Восени).
«Їжа для птахів»
Дидактичне завдання. Уточнити знання дітей про найпоширеніших птахів (лісові, водоплавні, домашні), зокрема, чим вони живляться; формувати природоохоронні уявлення. Виховувати бажання піклуватися про птахів.
Ігрова дія. Учитель показує картину, де намальована пташка, а дитина має назвати її, сказати, чим вона живиться і де можна відшукати для неї корм.
Унаочнення. Малюнки із зображенням птахів (горобець, синичка, качка, курка), окремо – із зображенням корму для них.
Хід гри. Учитель показує малюнки із зображенням птаха, діти його називають і обирають малюнок із зображенням корму, який йому потрібен.
Учитель ознайомлює дітей з правилом: під час збирання урожаю плодів, насіння слід пам'ятати, що частину його потрібно залишати для корму птахам.
« Що де росте?»
Дидактична мета: розвивати вміння групувати, об’єднувати рослини за місцем зростання.
Ігрова дія. На партах лежать великі малюнки із зображенням саду, городу, лісу, лугу, кімнати, на яких є порожні квадрати. лежать також маленькі малюнки із зображенням рослин. Діти повинні закрити порожні квадрати малюнками рослин, визначивши, де, вони ростуть.
Правила гри. Виграє той, хто швидше і без помилок виконає завдання.
«Правила поведінки в природі»
Дидактична мета: закріпити знання правил поведінки в природі.
Ігрова дія. На столі в учнів лежать малюнки, на яких зображено поведінку дітей в природі. Школярі повинні відібрати малюнки, на яких діти правильно ведуть себе в природі. Пояснюють свій вибір.
Правила гри. Виграє той, хто швидше виконає завдання.
Психологічною основою гуманних вчинків щодо живої природи є співчуття, що спонукає допомагати, захистити. Ефективним методом формування співчуття є ігрові вправи-перевтілення. Сутність їх полягає в тому, щоб дитина, взявши на себе уявну роль певного об’єкта живої природи, усвідомила його основні потреби, відчуття, почуття.
Під час виконання таких ігрових вправ учні переконуються, що у них та у живої істоти у яку вони «перевтілюються», є багато спільного. Розуміння того, що хтось відчуває, переживає так само, ототожнення і з власним почуттєвим досвідом сприяє формуванню найпростішого співчуття.
«Перестав місцями слова»
Перестав місцями слова і дізнаєшся про діяльність людей, що призводить до зменшення чисельності рослин у природі:
«Гра-перевтілення»
Дидактична мета: розширити і поглибити знання дітей про об’єкти природи.
Ігрова дія. Школярам пропонуються зображення (картинки, фотографії, знайомих рослин та тварин). Кожний із гравців вибирає один образ за уподобанням і має «перевтілитись в нього».
Для цього гравцю необхідно зосередитись і пригадати, що йому відомо про цю рослину або тварину (де вона живе (росте), що їй необхідно для життя, яким чином вона продовжує своє життя тощо).
Правила гри. Виграє той, хто найцікавіше опише об’єкт.
Учитель дає зразок розповіді.
Наприклад, учень «перевтілюється» у квітку ромашку. Розповідь квітки:
«Я квіточка тендітна звуть мене ромашка. У мене золотава голівка і білий віночок – пелюсточки. Я люблю сонечко. А ще люблю водичку. Без вологи я можу загинути. Коли спекотно – мучить спрага. Коли обривають мої пелюстки, мені боляче. Любі діти, бережіть мої квіточки, дайте водички в спеку, і я буду милувати вас своєю красою.»
«Впізнай за описом»
Учні класу поділяються на команди (залежно від кількості рядів у класі). Вчитель викликає по черзі до дошки по два учні з кожної команди, дає кожному ілюстрацію із зображенням тварини (так, щоб не бачили інші учні у класі) і пропонує описати її середовище існування та зовнішній вигляд так, щоб можна було впізнати зображену тварину. Той, хто впізнає, називає описану тварину. Перемагає та команда, у якої впізнали більше тварин.
«Дерева і кущі»
Перед початком гри діти згадують, як відрізнити кущ від дерева. Повідомляються умови гри: коли називається дерево‚ руки потрібно піднімати вгору‚ коли кущ — опускати вниз. Ведучий може назвати дерево‚ а руки опустити, або назвати кущ - підняти руки. Учнів‚ що помилились, виводять з гри.
Гра «Ми все знаємо»
Клас ділиться на 3 команди. За кілька днів до уроку з природознавства
командам дається завдання : познайомити клас з життям ,поведінкою звичкамиякого-небудь звіра, /І-команді - їжак, ІІ - команді -заєць, ІІІ- команді - лисиця або вовк.
«Що це значить ?»
Учні повинні на уроці розповісти про даного звіра як можна більше
найцікавішого : казки, загадки, цікаві випадки ,показати сценку з якогось
оповідання чи казки про звірів.
«Допоможе алфавіт»
Пригадай алфавіт і ти зможеш розшифрувати назви рослин(тварин), які занесені до Червоноїкниги України:
Гра «Математичні дії»
Виконай дії і прочитай назви свійських тварин.
Додаток 2
Анкета
а)на кожному уроці;
б) інколи.
а) так;
б) маю сумніви.
Додаток 3
Природознавство, 3 клас Контрольна робота «Рослини – живі організми»
П.І. учня____________________________________________________________
І варіант
а) вода, поживні речовини, сонце,повітря;
б) вода, тепло, повітря, вуглекислий газ;
в) вода, повітря, тепло, світло, поживні речовин;
2. До істотних ознак дерев належать:
а) стовбур;
б) стебло;
в) корінь;
3.Яке значення кореня в житті рослин:
а) закріплює рослину у грунті і всмоктує воду з поживними речовинами;
б) у ньому утворюються поживні речовини;
в) проводить воду до всіх органів.
4. Якими органами розмножуються дані рослини, з’єднай стілками
Суниця • • бульбами
Смородина • • насінням
Жоржина • • цибулинами
Проліска • • живцями
Гарбуз • • вусами
Конвалія• • кореневищем
5. Впиши в таблицю назви рослин.
Яблуня, ялина, липа, модрина , калина, сосна, горобина, кедр,
Квіткові рослини |
Хвойні рослини |
|
|
|
|
|
|
|
|
6. Доведи, що бузок – це кущ.
бузок – кущ, тому що_____________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Додаток 4
Додаток 5
Контрольна робота по темі «Тварини.»
(П.І.учня________________________________________________________________________)
1. Яка група тварин вигодовує своїх малят своїм молоком?
а) птахи;
б) звірі;
в) земноводні.
2.Тварини, які живуть біля людей, називають:
а) свійськими;
б) дикими;
в) рослиноїдними.
3. У яких тварин тіло вкрите лускою:
а) птахи;
б) риби;
в) звірі.
4. Розподіли слова в три стовпчики.
Карась, муха, щука, ластівка, горобець, оса, страус, акула, овод.
Птахи Комахи Риби
_______________ _______________ _________________
_______________ _______________ _________________
_______________ _______________ _________________
5. Для кожної групи тварин обери істотні ознаки.
Звірі |
• • • •
• •
• • • • • • |
Тіло укрите лускою і шаром слизу. |
птахи |
Тіло вкрите сухими лусками, а в деяких ще й панциром. Вони рухаються «плазуючи». |
|
комахи |
Вигодовують малят своїм молоком. Тіло в більшості цих тварин укрите шерстю. |
|
земноводні |
Мають три пари кінцівок. |
|
плазуни |
Тіло вкрите пір’ям. |
|
риби |
Частину життя вони проводять на землі,а частину життя – у воді. |
6. Доведи, що синиця належить до кожної групи.
1.Живий організм, тому що _______________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
2. Дика тварина, тому що ________________________________________________________________________________
3. Птах, тому що ________________________________________________________________________________
Додаток 6
Додаток 7