Останній дзвоник 2020

 

 

 

 

 

 

Останній    дзвінок - 2020року

“Пролунай же, дзвонику, востаннє…”

 

Ведучий.

Весняний день – грайливий травень –

Дарує радощів розмай.

Школярик добре кожен знає,

Що це навчанню року край.

 

Ведуча.

Що це – протоптана стежинка

До школи нашої не раз,

Що це дорослості драбинка

Веде усіх нас з класу в клас.

 

Ведучий.

І можна б свято розпочати,

Та клас відсутній не дає.

Це клас найстарший, одинадцятий,

До нас під оплески стає.

 

Ведуча.

Ідуть вони поважно так до школи,

Несуть у квітах вдячність і любов.

Але сумні вони сьогодні як ніколи,

Бо вже не будуть школярами знов.

 

(під музику заходять випускники)

 

 

 

 

Ведучий. Усі зібрались, всі готові

                  Послухати святкове слово.

                   Тож розпочнемо свято ми

                   У колі дружнім дітвори.

 

 

 

Ведуча.     Роки шкільні – важка наука.

                   Про це нам кожен розповість,

                   А те, що свято це – розлука –

                   Нам наш директор доповість.

 

(виступ директора школи)

 

 

(випускниця підносять квіти директору)

 

Учениця. (Звертається до директора) Дякуємо вам, Сергій В'ячеславович…

Учениця:  Стоп! Чекай дякувати. Я хочу подати скаргу.

Учениця: Яку ще скаргу?

Учениця:  А таку, на адміністрацію школи. (Розгортає листок)

Скарга.

Ми, що нижче підписані, заявляємо, протест з приводу наміру адміністрації випхати нас зі стін рідної школи, позбавляючи нас дитинства. Вимагаємо експериментального продовження, хоча б на рік.

 

Учениця: Але що ж ми будемо робити у школі? Все вивчили, все засвоїли.

 

Учениця:  Будемо помічниками директора.

 

Учениця: Ти думаєш, що це так легко, керувати шкільним процесом, накази писати.  Друзі, якщо погодитесь із такими правилами, то підтримайте їх оплесками.

 

Учениця:  Наказ №1

Літні канікули у школі триватимуть з 1 березня і аж до 1 жовтня?

 

Учениця: Згодні?

 

Учениця:  Наказ №2  Відмінити такі предмети як: математика, фізика, хімія, іноземна та українська мова. Залишити фізкультуру, музику і малювання.

 

Учениця: Згодні?

 

Учениця: Наказ №3 Дозволити у їдальні харчувати дітей сухариками, чіпсами і запивати все кока-колою.

 

Учениця: Згодні?

Учениця: От бачиш, немає нічого важкого – писати накази. І всі зі мною згодні.

 

Учениця: Ми вдячні вам за ваші привітання, бо знаємо, що вони щирі, адже ви завжди так турбуєтесь за школярів, переживаєте з ними невдачі, радієте досягненням. Ми вдячні вам за всі роки турботи про нас, за вашу любов до дітей.

 

Ведучий.  Мені тут підказують, що зник дзвоник.

 

Ведуча.  Як це зник? Це свято без дзвоника не буває!

 

Ведучий . Тоді, давай звернимося за допомогою до професіоналів! У мене якраз є один хороший знайомий… у Англії.

 

Дзвонить, грає музика із Шерлока Холмса, виходять.

 

ШХ – Гуд монінг, у вас є проблема?

 

Ведучий. – У нас зник дзвінок, а він нам терміново потрібен, тому що свято останнього дзвінка не буває.

 

ШХ – Ми беремося за це діло.

 

Ватсон – Як?

 

ШХ – Елементарно, Ватсон!

 

Ватсон – З чого почнем, Холмс?

 

ШХ – З огляду приміщення.  І дрібниці, Ватсон, дрібниці. Саме вони головні у нашій справі!

 

Ватсон – Я знаю, хто викрав дзвінок!

 

ШХ – Хто?

 

Ватсон – Інопланетяни!

 

ШХ – Ватсон, ви справді так думаєте?

 

Ватсон – Подивіться, я знайшов записку! Її могли написати тільки прибульці! Тут щось написано літерами, зовсім  не схожими на наш алфавіт.

 

ШХ – Ви помиляєтесь, Ватсон, я знаю хто може розшифрувати нам написане. Це писали маленькі першокласники. До речі, вони можуть бути гарними свідками, адже малюки найкращі спостерігачі. Давай запросимо їх до слова.

 

Разом – До слова запрошуються першокласники!

 

Виступ першокласників

 

(Звучить музика, до мікрофона виходять першокласники)

 

Добридень, випускники!
Ви такі гарненькі.
Вас вітають малюки
України- неньки.

 

А ви нівроку підросли,

Змужніли, що й казати.

Дівчата - вишня мов цвіте,

А хлопців  - не впізнати.

 

Які прекрасні, чарівні,

Немов весняні квіти,

Та не забудьте, ви усі,

Для тата й мами — діти.

 

І де б вас доля не завела,

В які краї, в які міста,

Спішіть туди, де є оселя,

Де тато й мама вигляда.

 

А ще ви школу не минайте

І рідних друзів-вчителів,

Бо кожен з них, запам‘ятайте,

За вас турбується усіх.

 

Перший клас вам всім бажає

І здоров’я, і добра,

Щоб були ви всі щасливі

І не знали горя й зла.

 

Будьте привітні, красиві і милі,

А особливо здорові й щасливі,

Щоби труднощі вміли долати

І чудовії весни стрічати.

 

Шановні наші старші друзі,

Прийміть ці дзвоники від нас.

як символ навчання у шкільному крузі,

хай вам щастить увесь життєвий час.

 

Вручають дзвоники, стають на свої місця.

 

Ватсон – Так, першокласники відношення до дзвоника не мають. Що робити далі, не розумію?!

 

ШХ – Як я раніше про це не подумав! Дитинство! Нам потрібно повернутися у далекий 2011 рік!

 

Ватсон – Чому саме туди, Холмс?

 

ШХ -  Саме в тому, 2011 році, саме ці діти, які зараз випускники, вперше прибули до школи і вперше почули саме той дзвінок, який зник сьогодні.

Ватсон – І як ми це зробимо?

 

ШХ - Елементарно, Ватсон. Потрібно просто запросити найголовнішого свідка тих років, першу вчительку .

 

( виступ першої вчительки)

 

Ватсон – Холмс, подивіться, що я знайшов! Хто може залишити такий великий і солідний слід?

 

ШХ – Елементарно, Ватсон! І я навіть знаю куди подівся дзвінок!

 

Ватсон – Цікаво, і ви можете це довести?

 

ШХ – Я зараз якраз це і роблю! Самі великі учні в цій школі – випускники, тому слід теж великий. Дивлячись, куди ведуть ці сліди, впевнено можу сказати, дзвінок – там.

 

Ватсон – Але навіщо їм це було потрібно?

 

ШХ – Розумієш, Ватсон, вони люблять свою школу, і просто хотіли віддалити момент прощання. Я правильно все розповів, мої друзі?

 

Ватсон:

Давайте запросимо до слава випускників.

 

 

1. Все сьогодні незвичайне.

Ми – випускники…

Залишаєм рідну школу,

Йдемо у світи.

 

 

2. Ось стоїмо ми на порозі школи

Між двох світів, між різних берегів.

Бо за порогом цим лежать дороги

В широкий світ з дитячих мрійних снів.

 

3. Учителю! Тобі вклоняємось до ніг,

Ну з ким тебе сьогодні порівняти?

Ти душу чисту лиш для нас беріг,

А скільки мудрості зумів віддати.

 

 

(дарують квіти вчителям)

 

( Випускники виходять в центр, утворюють коло під пісню

“Дитинство” )

 

Учень  Ми випускаємо в небо жовті кульки,

Це кульок сонця, світла, золота

Хай життя буде світле, повне достатку і багатства.

 

Учень Ми випускаємо в небо кульки червоного кольору.

Кольору любові, кохання.

Хай по життєвих шляхах завжди поруч іде кохання.

 

Учень Ми випускаємо кульки зеленого кольору.

Це колір життя, оновлення.

Обіцяємо бути завжди молодими, повними сил, прагнень до кращого.

 

Учень Випускаємо блакитні кульки,

Кольору мрій, надії.

 

РАЗОМ Тож мріймо, кохаймо, прямуймо до кращого

Хай все буде як у мрії, як у казці.

 

(випускають кульки)

 

Ведучий Ми віримо, що ви оберете правильний шлях,

Зумієте подолати усі перешкоди,

А згадка про школу залишитися у вас на все життя

Тож хай завжди для вас небо буде високим, а путь світлою.

 

Випукниця:

Ось цей дзвінок, що іноді нам снився,

Просиа не раз до класу нас ввійти.

Сьогодні розлучає нас з дитинством

Ми летимо в незвідані світи!

 

(лунає дзвінок)

 

Ведучий Урочисту лінійку з нагоди свята останнього дзвоника оголошую закритою.

 

Ведуча. Шановні батьки випускників! Згадайте той час, коли дев’ять років тому ви привели своїх дітей на перший урок. Як хвилювалися, як мріяли про майбутнє. Сьогодні ви маєте право завести своїх дітей на останній урок.

 

Лунає музика. Учні роблять коридор із рушників. Батьки беруть за руки своїх дітей-випускників і заводять через коридор із рушників до школи; за ними виходять усі учні школи