Година спілкування "У родинному колі"

Година спілкування учнів та батьків,

проведена у 9 класі.

Класний керівник Руденко В. О.

Девіз:

Батьки і діти! Діти і батьки!

Нероздільне й одвічне коло.

Ми засіваємо житейське поле,

І не на день минущий – на віки.

       Між нас не ляжуть вирвами роки,

       Бо ваша кров пульсує в нашій долі…

       Батьки і діти… Діти і батьки…

       Нам нічого ділить на спільнім полі.

Оцих тополь приречений кортеж

Довічно супроводить Україну,

І традиційні верби і калина –

Все батьківське, але й синівське теж.

                                      (Б. Олійник)

Мета проведення: Сприяти зміцненню дружних стосунків між батьками та дітьми, виховувати повагу до родини, членів сім’ї, бажання зберігати та приумножувати традиції та звичаї свого родоводу.

Реквізит: Плакати з „генеалогічними деревами”, вишиванки, рушники, хліб, сімейні реліквії.

Плакати:

Все купиш, лише тата й мами – ні!

Яке дерево, такі його квіти.

Які тато й мама, такі й у них діти.

Шануй батька й неньку,

То буде тобі скрізь гладенько.

(На родинне свято запрошено всіх учнів та їх батьків або родичів. Кімната святково прибрана. За столами застеленими чистими скатертинами сидять діти разом із своїми рідними.)

Звучить пісня „Родина, родина…”

Учитель. Сьогодні ми зібралися на родинне свято. Сім’я, родинні стосунки в ідейному сум'ятті єдиний острівець твердої землі для молодої людини, яка тільки спинається на ноги. Доля не лише окремої людини. А й усього людства твориться й руйнується у сім’ї. Тут дитина переживає щось божественне, знаходить сенс життя. Але сім’я може і зіпсувати , тому вкрай важливо чому в сім’ї поклоняються, до чого прагнуть, за що вболівають, чи поважають оточуючих їх людей, бо від цього залежить чи виросте дитина ввічливою та вихованою, чи буде шанувати батьків своїх та чи стане гідним громадянином у суспільстві.

Девізом сьогоднішнього спілкування хай стануть такі слова:

(Учениця зачитує слова девізу)

Рід, рідний, родина - ці головні слова родоводу учні нашого класу вивчили та засвоїли на уроках народознавства. Знаємо, що родина – це така велика сім’я, яка складається з дідусів, бабусь, батька, матері, брата, сестри. Тому часто родину порівнюють із деревом, у котрого могутнє коріння і велика , розлога крона. Саме тому розпочнемо ми нашу розмову із розгляду „генеалогічних дерев”, які так старанно малювали діти, а робити їм це було непросто, адже треба було пригадати і прабабусь і прадідусів, їх, імена та прізвища, знайти їх фото, розпитати про їх життя. Робота складна та я вважаю, що вдячна, бо якщо діти будуть знати, пам’ятати пращурів своїх, то є надія, що і ми не загубимось у вирі життя, що ми виховаємо вдячне покоління. Ми давно готувались до цієї класної години і я дуже хотіла, щоб діти своє дослідження робили не з примусу, а за власним бажанням, щоб описи своїх родин вели з чистою душею, з добрими помислами, правдивими очима та з довірою до свого роду. Адже як прикро буває коли діти не знають свого родоводу, не шанують історії власної сім’ї, то ж чи будуть вони вчити історію свого народу, цінувати свою рідну мову, поважати інших людей? Коли ми приступали до цієї роботи, то не всі зразу зрозуміли нащо це треба робити, але пізніше з’явилось бажання більше дізнатись про свій рід, його традиції, звичаї і я точно знаю, що у цій хорошій справі дітям допомагали старші члени родини, тому й запросили ми їх сьогодні до цієї зали, щоб мали змогу всі поцінувати свою працю, пошанувати поважних людей в родині, згадати добрим словом своїх предків. Тож вам, діти, слово.

(Звучать розповіді дітей про свої родини за планом:

1. Хто входить до складу їх сім’ї?
2. Кого із найстаріших членів родини помістили на родинне дерево? Чи зберігається фото цієї людини? Як давно воно зроблено?
3. Яку цікаву або повчальну історію про членів родини ви дізнались готуючись до цього свята?
4. Чи є у вашому сімейному альбомі фото, на якому зображені члени вашої родини? Скільки їх? Коли була знята така світлина?)

Вчитель: В кожній родині є свої звичаї, традиції, улюблені заняття, вони передаються від покоління до покоління і є тією невидимою ниткою, що з’єднує та ріднить членів родини. Тож я попрошу приєднатися до розмови присутніх членів сімей наших учнів, щоб поділитися з нами таємницями міцності своїх родин.

( Розповіді учнів та їх рідних про звичаї, яких дотримуються у їхніх сім’ях за планом:

1. Улюблене свято всієї родини, коли збирається найбільше рідних людей. Чи відчуваєте ви тоді себе захищеними, впевненими, щасливими?
2. Чи є якась справа в родині, що передається із діда-прадіда? Чого прагнете навчитись ви від своїх родичів і обов’язково передасте своїм дітям?
3. Які на ваш погляд цінні та дорогі речі зберігають у вашому домі? Від кого вони дісталися у спадок, кому належали раніше, в чому їх цінність?
4. Розкажіть подробиці про досягнення членів родини в різні часи. Чим особлива ваша родина? Що є такого в ній чого не мають інші сім’ї, а ви вправі пишатися такими здобутками?

(Учні розповідають про родинну справу, родинні легенди, родинну реліквію, демонструючи при цьому окремі домашні речі та предмети.)

Учитель: Шановні гості, сьогодні ми достатньо поговорили про свої родини і ще раз довели, що родина - це той надійний причал (як співається в пісні), до якого прагне кожен, бо всі ми родом із дитинства. А зараз я пропоную продовжити нашу годину спілкування створенням герба своєї родини. Відразу хочу попередити, що художні здібності враховуватись не будуть: найважливіше у цьому завданні-відобразити сутність, головну ідею вашої сім'ї. Можливо вона найгостинніша, а може, - найдружніша чи найспівочіша в світі. Можливо ви часто подорожуєте чи, скажімо, вправні садівники? Отже подумайте та поділіться з нами своїми думками. Герби пропоную зображати на своєму „генеалогічному дереві”

(Діти разом із батьками виконують малюнки, а потім пояснюють їх зміст.)

Учитель: наше спілкування я пропоную завершити словами вдячності дітям за їх працю і я приготувала для вас, шановні батьки, такі чудові слова, що символізують молитву матері за дитину. Я прошу когось із матерів прочитати ці чудові слова і хай вам вони допомагають у вихованні ваших дітей.

Бережи тебе, Матір Божа,

В лісі, в полі і на шляху!

Хай молитва моя поможе

У годину тобі лиху!

Бережи тебе, Матір Божа,

Не від болю, а від біди,

Бережи тебе від пожежі,

Бережи тебе від води…

І від всякого чоловіка,

Що в собі чорне зло несе,

Від любові, що невелика,

Від невір’я- понад усе…

Бережи тебе серед ночі

І на дні голубого дня,

Щоб не втратили зору очі

Й не потрапила гостра стріла.

Бережи тебе, Матір Божа!

Бережи…

(Закінчується свято чаюванням у сімейному колі зі смачним домашнім матусиним хлібом)