17 липня о 18:00Вебінар: Чи може наука сформувати підприємницьку компетентність?

Останній урок у 11 класі "Не повториться це ніколи"

Про матеріал

МЕТА: створити емоційно – психологічний клімат; сприяти розвитку естетичного смаку; формувати в учнів моральні чесноти: взаємодопомогу, взаєморозуміння, дружелюбність, виховувати дружелюбні стосунки між однокласниками, батьками.

Перегляд файлу

СЦЕНАРІЙ ОСТАННЬОГО УРОКУ. 11 КЛАС

МЕТА:  створити емоційно – психологічний клімат; сприяти розвитку естетичного смаку; формувати в учнів моральні чесноти: взаємодопомогу, взаєморозуміння, дружелюбність, виховувати дружелюбні стосунки між однокласниками, батьками.

ОБЛАДНАННЯ: святково прикрашений клас, музичне оформлення, слайд-шоу

Мелодія „Не повторяется такое никогда..”

Вчитель.    Невже це все? Закінчено школу і ніколи не буде уроків?

                     Дивне, все-таки, це слово „ніколи”. Буде все: інститут, сім’я, робота, а ось школи  вже не буде і дитинства вже не буде.

                    Дитинство пішло. Воно зникало по краплинці тихо і непомітно, з каліграфічними  літерами першої вчительки.

                    З коротенькими спідничками однокласниць, з гучними дзвінками, які були дорожчими всіх теорем на світі,

                    Із знайомими голосами вчителів, друзів…

                   А за вікном дощ змінювався снігом, а ми списували алгебру, доводили недоведені теореми...

                  Приписували Ньютону зайві закони... і все було чудово. А дитинство зникало.

                  Давайте ж сьогодні, в останній урок нашого дитинства, спробуємо озирнутися назад – в світле минуле, що називається шкільним життям.

                   На мить повернутися на планету дитинства, де чути кроки вчительки біля дверей, тихе поскрипування крейди , коли пишеш на дошці, шум дощу і запах квітів..

Свято прощання і свято надій,

Свято, нарешті, здійснення мрій.

Сумно і радісно зараз усім –

Школа була ніби другий ваш дім.

Щемко на серці, так як ніколи.

Слово напутнє – директору школи.

(виступ  директора)

Вчитель. Шановні діти, батьки, вчителі! Я хочу сьогодні запросити вас в невеличкі мандри шкільним всесвітом і зробити зупинки на найважливіших планетах вже пройденого шляху, іншими словами пропоную вам ненадовго повернутися в минуле. Сьогодні все можливо! І ось наша перша зупинка  ДИТИНСТВО.

     Країна дитинства, країна казкова

     Так часто дорослих вона вабить знову.

     І часто дорослі літають у мріях –

     Вернутись в дитинство у наших надіях.

Вчитель. Давайте звернемо увагу на нашу презентацію. Ви бачите тут кумедних малюків. Спробуємо відгадати хто це.

    (перегляд слайдів з дитячими фотографіями)

   Якщо я не помиляюсь ви зображені тут в дітсадівському віці. Дитячий садок (для тих, хто забув)- це таке місце, куди батьки відправляли дітей зранку, щоб вони їм не заважали. Підніміть руки ті, хто ходив до дитячого садка. Давайте пригадаємо ці чудові роки.

Виконання  пісні  Ю.Шатунова «Детство»

Вчитель. Наступна зупинка -  планета ПОЧАТКОВА. Пригадуєте 2006 рік?

1 вересня. Радіють і хвилюються батьки, всюди квіти і посмішки.

 Давайте пригадаємо разом,

Як вперше тут ви всі стояли,

Розгублені, малі, кумедні,

З-за квітів ледве виглядали.

Вас вчителька взяла за руку

І повела у перший клас.

Терпляче вас всього навчала...

Як швидко пролітає час.

   (перегляд слайдів з  фотографіями початкової школи,

пісня ««Школьные годы чудесные»)

   Ваше дитинство лишається з вами у фотографіях, старих зошитах, альбомах, аплікаціях, речах, десь там далеко у шафі, у ваших спогадах. І не тільки. Воно живе у серці вашої першої вчительки, яка вас знає і пам’ятає, її пам’ять зберігає навіть більше ніж ви думаєте. З Іриною Миколаївною та Людмилою Миколаївною ви зросли і залишили в початковій школі своє дитинство, а з собою забрали назавжди їх щиру посмішку, ніжний погляд, лагідний голос і їх материнську любов.

Я запрошую їх до слова

    (Слово першій вчительці)

Вчитель. Ну що, наші мандри продовжуються. Наступна зупинка  КАБІНЕТНО-НАВЧАЛЬНА, 2010-2015 рр.

   Ви переступили наступну сходинку і потрапили у “велику школу” з великою кількістю класів і кабінетів. Як легко можна було б загубитись у цьому шумливому шкільному морі, якби вас не підтримали директор, завуч, класний керівник, учителі. 

Виступи вчителів

(перегляд слайдів з  фотографіями  шкільних років,

пісня ««Берег ушедшего детства»)

Вчитель. Наші мандри ще не закінчились. І наступна планета, яку нам дуже важливо сьогодні  відвідати – це планета  ПАМ’ ЯТНА.

Багато чого вже здійснилось в вашому житті, багато чого тільки здійсниться. Але  найголовніші чарівники, які допоможуть вам у здійснені мрій – це, звичайно,  ваші батьки. Гадаю, вам є що сказати їм  сьогодні.

Виступи учнів          

Вчитель. Шановні батьки! Сьогодні на останньому уроці, я впевнена, ви хочете щось сказати своїм дітям.

(виступ батьків)

Дорогі випускники! Сьогодні ми запалимо вогонь материнської та батьківської свічки. Прийміть її і передайте один одному.

 (спочатку всі батьки, а потім учні)
Материнську свічку прошу запалити ___________, батьківську ________
Хай її полум’я завжди освітлює вашу життєву дорогу, як символічний факел життя. І де б ви не були, пам’ятайте, що в її полум’ї – вогонь любові материнського серця і батьківського благословення. Знайте, доки живі ваші батьки – доти цей благословенний вогонь супроводжуватиме і оберігатиме вас по житті. Живіть, любіть, даруйте добро і тепло іншим.

Вчитель. Але це ще не все. Найголовніше в дорозі – веселий настрій. Тож наступна зупинка  СМІШИНКА.

   Ви багато років навчались в цій школі. Зараз ми перевіримо, чи добре ви знаєте своїх вчителів, однокласників, рідну школу:

-         Хто був вашим сусідом по парті в першому класі?

-        Який надпис на стіні у їдальні?

-         Хто дуже часто просив у вчителів ручку і дуже часто забував повертати?

-         Портрети яких поетів зображені в кабінеті української мови?

-         Хто загубив свій портфель в 9 класі, а знайшов в кінці 10?

-         Який навчальний кабінет найбільший за площею?

-         Хто виступав в ролі Діда Мороза, Святого Миколая на шкільних святах?

-         У кого в класі день народження_______?

-         Що можна приготувати, але не можна з їсти?

-          

 

Вчитель. Я хочу вам подякувати за те, що саме ви були моїми учнями, моїм класом. Знаєте з нами, вчителями, відбувається цікава річ, дещо зворотня по відношенню до вас. Коли ви прийшли до нас у 5 клас: малі, рухливі, безпосередні, я відчувала себе достатньо дорослою, старшою, вашою мамою. Та ви росли, мужніли, ставали самі старшими, хлопці майже всі вже вищі мене: статні, красиві юнаки, дівчата: могли б виграти будь-який конкурс краси, але вони в мене скромні і поки що на таке не зазіхають. Так от, пройшло 7 років нашого спільного життя у школі, і тепер я відчуваю себе вже не вашою мамою, яка набагато старша вас, а вашим другом, правда трохи старшим. Виходить парадокс: замість того, щоб постарішати – я з вами помолодшала, проте я добре розумію, що це лише в душі, а шкода… Сьогодні я не зможу дібрати слів, щоб повністю сказати, які ви в мене є . Тому я скажу коротко: 
________ я пам’ятатиму наполегливою, старанною, розсудливою, щирою і справедливою, яка виручала школу, клас, займаючи призові місця на олімпіадах, конкурсах;
________ – безпосереднім, відвертим і доброзичливим, гарного ведучого різних шкільних свят;
________– врівноваженою, відповідальною, самостійною і лагідною, яка вміла ладити з усіма, як з учнями, так із вчителями;
________ – майже джентльмена, хитруватого, проте правдивого і відвертого юнака;
________ – як емоційну, чутливу, веселу і сумну одночасно дівчину, яка є гарним знавцем української мови, що не раз нам доводила це;
________ – як людину, яка вміла заставити себе слухати, яка виділялася безпосередністю, слухняністю, які не давала можливості на нього сердитись навіть, якщо він щось робив не так;
________ – як такого, що найбільше зазнавав змін: з найменшого в класі учня - став майже найбільшим, з спокійного і серйозного – веселим, життєрадісним і дотепним, а ще кмітливим і спритним хлопцем;
________ – відвертого, правдивого юнака, який знає, що він хоче і що буде робити далі, він - заядливий спортсмен, життєва впертість допомагає йому досягати успіху у житті;
________ – як учня, якого ми чекали ще у 5 клас, а дочекалися лише в 11, а ще як неординарну людину, яка має свої погляди на життя, його стиль, має мету і докладає зусиль, щоб вона здійснилася;
________ – скромну, тиху дівчину, яка, мабуть, найменше пропустила уроків, слухняну і добру дитину
________ – елегантною, безпосередньою, прямолінійною людиною, яка вірить людям і люди вірять їй, яка живе не ілюзіями, а реальністю, яка вміє схилити людей до себе;
________ – як достатньо дорослу, яка вміє приймати правильні рішення, єдина помилка якої в тому, що вона залишила нас після 9 класу. Проте цю похибку вона також вчасно і успішно виправила.

Пропоную занести до книги рекордів по 11 кл. 2017.
1. ______________- за вміння пропускати 1-ші уроки
2. ______________- за самий довгий шлях, пройдений від школи додому
3. ______________- за пристрасть до хвороб
4. ______________- за вміння бути вище чвар
5. ______________– за наполегливість у виборюванні першості
6. ______________– за життєрадісність
7. ______________– за уміння виконувати все повільно
8. ______________- за талант художника
9. ______________- за вміння вигадати поважну причину пропусків
10. ______________- за уміння приходити на другий урок
11. ______________– за спортивний хист
12. ______________- за вміння спізнюватись
13. ______________– за вміння досліджувати
14. ______________- за найдовшу прогулянку в ліску за рахунок уроків
15. ______________– за кмітливість
16. ______________- як володарку красивої коси
17. ______________– за талант організатора
18. ______________ – за вміння приховувати знання
19. ______________ - за несхитність перед труднощами
20. ______________ - за найбільше пролитих сліз за оцінки
21. ______________ - за подолання алергії на школу
22. ______________ - за найкоротший шлях від дому до школи.
Усі ці роки я старалася вас захистити, вберегти від чогось поганого, недоброго слова чи вчинку. Тепер мене не буде поруч і цього робити я не зможу. Тому я хочу на згадку про себе подарувати вам ось такі ангелочки, щоб вони берегли вас і приносили щастя.
 Ось і перегорнули ми сторінки нашого шкільного життя довжиною в 11 років. Результатом вашої копіткої праці стануть екзамени і атестат зрілості. Що порадити, які слова дати вам в майбуття? Я хочу, щоб ви пам’ятали: що ви принесете у цей світ, таким він і буде. Тож принесіть в нього ЩАСТЯ, ДОБРО, МУДРІСТЬ І СПРАВЕДЛИВІСТЬ.

Матір Тереза – лауреат Нобелівської премії миру, залишила духовний заповіт. Давайте ми згадаємо його положення.

Випускники по черзі кажуть:

  • Люди бувають нерозумними нелогічними і егоїстичними. І все ж люби їх.
  • Коли ти робиш добро, то люди будуть звинувачувати тебе у затаєній особистій користі і самолюбстві. І все ж виявляй доброту.
  • Якщо ти досягнув успіху, то в тебе може з’явитися багато фальшивих друзів і справжніх ворогів. І все ж досягай успіху!
  • Якщо ти чесний і відвертий, то люди будуть обманювати тебе. І все ж будь чесним і відвертим!
  • Те, що ти будував роками, може бути зруйноване в одну мить. І все ж будуй!
  • Люди потребують допомоги, але вони згодом дорікатимуть тобі за неї. І все ж допомагай людям!
  • Якщо ти досягнув безмежного щастя, тобі будуть заздрити. І все ж будь щасливим!
  • Добро, яке ти зробив сьогодні, люди забудуть завтра. І все ж твори добро!
  • Ділись з людьми кращим, що в тебе є і цього ніколи не буде достатньо. І все ж ділись найкращим.

Вчитель: Ось ці основні цінності, якими ви маєте запастися, вирушаючи у життєву дорогу, якщо ви візьмете цей багаж із собою у життя, то перемога буде з вами!

 

                                Сценка «Урок історії»
Учитель. Клас до уроку готовий?
Відповідає… Кисільов.
Учень. Цілком… ну-у… почалась війна…давно…
Учитель. Коли?
Учень. Ну-у… взагалі-то… зовсім давно…
Учитель. Ти згадай, згадай! Зберись!
І на запитання відповісти потрудись!
Учень. Ну-у… там… якийсь-то… фараон…
По-моєму…Наполеон
Хотів весь світ завоювать
І… став військо збирать.
Учитель. А ти не переплутав вік?!
Учень. Ні! Я ж – нормальний чоловік!
І ви нас цьому учили,
і на уроці говорили…
Учитель. Я ?! Говорила таку маячню?!
Ну… добре… продовжуй 
Учень. Ну-у… ось зібрався він в похід…
Учитель. Хто?
Учень. Чингізхан… весь наш народ
Він віроломно захопив…
І зразу в рабство… повернув…
І так ми довго в рабстві… жили
І, прямо скажу, не тужили!
Але ось прийшов удільний князь
І… перебудова почалась…
Учитель. А… як же, все-таки війна?
Учень. Війна? Ах… так… була війна…
Ну-у… так… війна була жахлива!
Але, перемогли все ж – червоні!
З червоним прапором в руках
Вони ввірвалися в Стародавній Рим
І наказали рабам своїм
Встановити на всіх плантаціях
Радянську владу плюс електрифікацію!
Непереможний, овіяний славою,
Петро Перший шведів під Полтавою
Прекрасно порубав у локшину…
Учитель. О, Бог ти мій!! Ну я прошу:
Вернися до війни!!
Учень. До якої війни? До якої?
Учитель. Та до Першої ж !!
До світової!!
Учень. Ну… так… я теж так вважаю:
Війна, звичайно, світовая!
По шиї Гітлер дістав
І мир раптово настав!
Ну-у… ми випустимо всі деталі,
Як в Греції раби повстали,
Як Жанна Д’Арк безстрашно в бій
Всіх повела їх за собою,
Щоб мир міцний завоювать!
Учитель. Не продовжуй… я… ставлю… «десять»
(Учитель непритомніє, падає зі стільця. Із-за куліс вибігає «швидка допомога», дають учителю понюхати тампон, змочений у нашатирному спирті, капають у склянку краплі корвалолу, дають випити, беруть під руки і виводять. Учень розгублено стинає плечима і розводить руками).

 

 

docx
Додано
23 жовтня 2018
Переглядів
140
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку