Останній урок в 11 класі "Дитинство шкільне, прощавай!"

Тема: Дитинство шкільне, прощавай!

Мета: Закріпити моральні ідеали особистості учня, виховувати культуру почуттів, повагу до батьків, учителя, родини. Активізувати потребу у знаннях, самоосвіті, самовдосконаленні, здоровому способі життя.

 

Тип уроку: урок-бесіда.

ХІД  УРОКУ

• Дорогі діти, шановні батьки, гості. Дозвольте ще раз Вас привітати зі святом Останнього дзвоника.

Ну от і все. Останній день і мить.

Остання зустріч, погляди зріднілі

Душа болить, сльоза в очах бринить

Учнівські роки в вирій відлетіли.

Стараюся згорнути у клубок

Щасливі зими, осені і весни.

А в підсумок останній наш урок…

• Дорогі діти. Ми прожили з вами 7 довгих і щасливих років, спілкувалися, підтримували один одного, ділили разом радощі і печалі, успіхи і невдачі.

Сьогодні для Вас пролунав останній дзвоник, який покликав у незвідані далі. Останній дзвоник є ключовим моментом вашого життя, а позаду залишилось безтурботне дитинство, попереду на вас чекає самостійне доросле життя.

Яким воно буде? Встелене пелюстками троянд, залите сонячним світлом. Чи це буде важкий і тернистий шлях? Хвилюються ваші батьки:

• Як складеться доля?
• Чи будете ви щасливі?
• Чи готові ви до випробувань, які на вас чекають?
• Чи готові ви до самостійного життя?

Давайте запитаємо про це у наших випускників?

• Як ви вважаєте чи готові ви до самостійного життя?
• Чи можете ви сказати, що визначились у виборі життєвого шляху? Ким мрієте стати зараз? А ким мріяли стати в дитинстві?

 

І. - А чи пам’ятаєте ви своє найперше  1 вересня і свій 1 дзвоник? Пам'ятайте 20__ рік 1 вересня. Радіють тата, мами, бабусі й дідусі, усюди посмішки і квіти. Сьогодні до школи!

1. Випускник: Давайте пригадаємо разом,

Як вперше тут ми всі стояли,

Розгублені, малі, кумедні,

З-за квітів ледве виглядали.

Нас вчителька взяла за руку

І повела у перший клас.

Терпляче нас всього навчала...

Як швидко пролітає час.

Непрохані роки ідуть та ідуть.

Вже 8, 12, 16 минає…

Я вчора був учень – тепер випускник.

Час дійсно іде і дитинство минає…

 

 Кл. кер.: Ваше дитинство лишається з вами у фотографіях, старих зошитах, альбомах, аплікаціях, речах, десь там далеко у шафі, у ваших спогадах. І не тільки. Воно живе у серцях ваших перших вчителів, які вас знають і пам’ятають, їх пам’ять зберігає навіть більше ніж ви думаєте.

Перша вчителька! Навічно вона залишиться в пам’яті кожного випускника. Вчителька, яка відчинила двері до країни знань, яка навчила читати і писати, бути добрими і уважними до людей, добросовісно відноситися до праці.

 

ІІ. Переступили ви наступну сходинку і потрапили у “велику школу” з великою кількістю класів і кабінетів. Як легко можна було б загубитись у цьому шумливому шкільному морі, якби вас не підтримали директор, завуч, класний керівник, учителі.

2. Випускник:   Не стане в списках і журналах нас

Тривога випаде в житті чи свято.

І в пам’яті спливе і школа й клас.

Приємно нам про це буде згадати.

Хтось із нас садитиме гаї,

Хліб, як золото, хтось сіяти буде.

Хай всі розкриють таланти свої.

Та школи ніхто і ніяк не забуде.

 1 вересня 201_ року ви із свідоцтвами за основну школи, прийшли в 10 клас. Справжні старшокласники: серйозні, цілеспрямовані, дорослі, та все ж діти… Учителі із задоволенням йшли до вас на уроки, де не тільки навчали вас, а дечому вчилися самі.

                     За роки шкільні вам чимало вдалося пізнати:

Кохання і дружбу, і радість, і відчаю тиск.

Гадаю, хоч трохи навчилися ви відрізняти,

Де щирість і вірність, а де тільки зовнішній блиск.

 

3. Випускник: В школі солідними старожилами стали.

Так відчували себе поміж всіх.

Хоча в основному старанно навчались,

Та десь дозволяли собі суперечки і сміх.

4. Випускник: Час на семестри краявся звично,

Часом із перцем він був, часом з маслом.

Кожен урок вріс у нас генетично,

Тут зрозуміли, хто такий однокласник.

5. Випускник: Уроки, свята, заліки й бали

І дискотека у залі гучна.

Учнів ми ролі свої вже зіграли,

Тепер новий сценарій нам доля дала.

 

Кл.кер.: Було насправді, чи наснилося

В ці дні наприкінці весни?

І в тому, що усе скінчилося,

Немає вашої вини.

Дорослі учні по дитячому

У пам’яті моїй стоять…

Додати ніби то нема чого,

Та все ж ще раз хочу сказать.

• Сьогодні ключовий момент також і мого життя. І я хочу скористатися шансом який дає мені доля і звернутися до батьків та дітей.

Шановні батьки. Всі ці роки ми прожили разом з вами. Я вдячна вам за те, що ви були поруч, допомагали мені. Ми з вами завжди знаходили спільну мову. Спасибі вам за ваших дітей. Я сподіваюся, що вони стануть гарними людьми, адже ми в них віримо.

Я хочу вам подякувати за те, що саме ви були моїми учнями, моїм класом. Знаєте з нами, вчителями, відбувається цікава річ, дещо зворотня по відношенню до вас. Коли ви прийшли до нас у 5 клас: малі, рухливі, безпосередні, я відчувала себе достатньо дорослою, старшою. Та ви росли, мужніли, ставали самі старшими, хлопці всі вже вищі мене: статні, красиві юнаки, дівчата: могли б виграти будь-який конкурс краси, але вони в мене скромні і поки що на таке не зазіхають. Так от, пройшло 7 років нашого спільного життя у школі, і тепер я відчуваю себе вже не вашою мамою, яка набагато старша вас, а вашим  другом, правда трохи старшим. Сьогодні я не зможу дібрати слів, щоб повністю сказати, які ви в мене є .

 

Усі ці роки я старалася вас захистити, вберегти від чогось поганого, недоброго слова чи вчинку. Тепер мене не буде поруч і цього робити я не зможу.

 

Дорогі випускники, всі ці 11 років ви були не просто нашими учнями, а й дітьми вчителів школи. Мине час, до нас прийдуть інші учні, але завжди, дивлячись на тих, інших, ми будемо порівнювати їх із вами. У вашому житті ще також буде багато вчителів.

 

Та де б ви не були, куди б вас не закинула доля, на вас завжди чекатимуть ті, для кого ви одні в цілому світі, єдині і неповторні, — ваші найближчі, найрідніші люди, мама і тато. Це вони дали вам життя, піклуються про вас щодня, щохвилини. І зараз погляньте в очі своїх батьків, і ви помітите, що на очах у них непрохані сльози. Сльози радості і сльози смутку. І кожна мама в думках промовляє те саме: «Боже, вбережи мою дитину!». Бо де б ви не були, що б не робили, мама завжди буде думати про вас.

• Діти! Сьогодні ви маєте можливість звернутися до ваших батьків, скористайтеся цією можливістю.  (виступи дітей)
• Шановні батьки, Ви почули своїх дітей. Щоб ви хотіли їм побажати?   (виступи батьків).

 

6. Випускник: Ми всі сюди прийшли сім’єю.

Батьки з сльозами нахиляються.

Вони страдають думкою однією:

Скінчилося, чи може починається?

У дні сумні та в дні на щастя щедрі

Батьки хай будуть у житті моїм.

Отож  живімо, друзі, щиро й чемно,

І як наші батьки добро творім.

Дорогі випускники, пам’ятайте, що матері ні купити, ні заслужити не можна. То ж бережіть своїх матерів, шануйте їх. Знайте, що ранню старість і хвороби приносить не стільки праця, як сердечні рани, хвилювання і переживання за своїх дітей. Ваше недобре слово, негідна поведінка – це рана на ніжній материнській душі, яка гоїться дуже довго.

7. Випускник: Мамо, так мало я встигла сказати

І поглядом, і жестом, і словами.

Ми разом були і у будень і в свято.

Хай згинуть секрети між нами.

Дмуть вітри і піднімають хвилі,

Океан життєвий клекотить,

Переможем чи впадем безсилі?

Шлях далекий і важкий лежить.

За кормою закипає піна,

Хмариться на обрії блакить,

Будь за мене впевнена й спокійна,

Хай тебе майбутнє не страшить.

Побажай удачі кораблю,

Яким керую я – твоя дитина.

Люби мене, як я тебе люблю.

Моя чарівна, добра і єдина.

 

Я пропоную вам створити своєрідне «Дерево життя» випуску 201_.

Або  (взяти ручку і на чистому аркуші, який лежить перед вами, написати традиційне лист в майбутнє і поділитися своїми планами на найближчі 5 років, адже кажуть, думка матеріальна. Давайте помріємо).

(Діти пишуть листа в майбутнє в супроводі ліричної спокійної музики «Вальс випускників» Н. Май.)

 

Кл. кер.: Ось і перегорнули ми сторінки нашого шкільного життя довжиною в 11 років. Результатом вашої копіткої праці стали екзамени і атестат зрілості. Що порадити, які слова-дороговказ дати вам в майбуття? Благословляючи вас в щасливу путь, я хочу, щоб ви пам’ятали : що ви принесете у цей світ, таким він і буде. Тож принесіть в нього ЩАСТЯ, ДОБРО, МУДРІСТЬ І СПРАВЕДЛИВІСТЬ.

 

Дорогі діти! Ви стали частинкою мого життя. Я завжди буду пам’ятати вас і чекати зустрічей з вами.

Волею долі склалося так,

Що треба прощатися з вами назавжди.

Вірно ідіть у доросле життя,

Несіть своє світло, несіть свою правду!

Я хочу, як ваша мати благословити вас на щасливу дорогу.

Підніміться діти і підійдіть сюди. Візьміться за руки міцно - міцно: це ваша дружба така міцна. Нехай вона буде завжди такою!

Підніміть руки високо-високо: це ваші мрії. Нехай вони завжди будуть здійснювати!

Щоденник закрито назавжди.

Портфель спорожнів без книжок.

Прощальну пісню для вас особисто

Уже проспівав ваш останній дзвінок.

(Відеопрезентація з життя класу).

Ось добігає до кінця наш останній урок. Щасливої вам долі, дорогі мої випускники!  До нових зустрічей!  До побачення!