Освітні втрати педагогічних працівників: що робити й куди рухатися

Іванцова Т.М.,

заступник директора з навчально-виховної роботи

Криворізької гімназії №114 Криворізької міської ради

Дніпропетровської області

Освітні втрати педагогічних працівників: що робити й куди рухатися

  У сучасному глобалізованому світовому суспільстві, яке у 2020 році хвилювали проблеми пандемії COVID-19, а тепер майже чотири роки переживає події воєнного стану,  у суспільстві, де вчительство намагається «віддати серце», а натомість переважно не отримує навіть поваги, питання, пов’язані зі становленням колективу, у якому створений сприятливий психологічний мікроклімат, надзвичайно актуальні. Адже одна навіть геніальна людина, просто група людей не спроможні швидко відреагувати на зміни у сфері освіти, політики, економіки. Саме тому у наш час, час, коли є велика конкуренція між  закладами освіти, створення команди однодумців є найбільш прогресивною стратегією розвитку. Безперечно, сильна, єдина команда – основа ефективної діяльності. Саме згуртований  колектив може створити позитивний імідж освітнього закладу. У чому суть згуртованого колективу, команди? Команда – це колектив фахівців, які поділяють цілі, цінності, мають взаємодоповнювальні навички, беруть на себе відповідальність за кінцеві результати.

     На першому концептуально-діагностичному етапі обласного науково-методичного проєкту «Педагогічні стратегії розвитку самоефективної особистості в освітньому просторі Нової української школи» (2020-2021 навчальний довоєнний рік) у закладі було визначено рівень мотиваційного середовища колективу, адже мотивація тісно пов’язана із самоефективністю. Таку ж діагностику проведено протягом І семестру 2023-2024 навчального року на підсумковому етапі:

    Аналізуючи результати моніторингу, зроблено висновок, що протягом періоду війни та пандемії мотивація колективу, колективу, який протягом  п’яти років з 2015-2016 по 2019-2020 навчальні роки за результатами оцінки організації методичної роботи  посідав перше місце серед закладів загальної середньої освіти міста Кривого Рогу, знизилася на 12%. Хоча на базі гімназії було проведено багато не тільки міських чи обласних, а й всеукраїнських заходів. Педагогічний колектив має досвід з питань експериментальної діяльності, запровадження інформаційних технологій, участі в проєктах різного рівня та напрямку.

Визначення рівня мотиваційного середовища закладу (вхідна та вихідна діагностики) свідчить про виклики сьогодення, загострення проблеми подолання освітніх втрат не тільки серед здобувачів освіти, а серед педагогічних працівників. Ключовими викликами освітнього процесу в умовах війни педагоги назвали:

- нестабільні умови навчання;

- обмеженість способів організації навчально-пізнавальної діяльності;

- зниження мотивації та нестабільний психоемоційний стан усіх учасників освітнього процесу, зростання рівня тривожності і невпевненості.

    Результати українських і міжнародних  досліджень свідчать, що основними причинами освітніх втрат є втрати в навчальному часі та перехід освітніх закладів на дистанційне навчання. Очевидно, що заходи з подолання освітніх втрат мають бути спрямовані на компенсацію негативного впливу згаданих чинників. У першу чергу це «скорочення відстані» між учителем і тими, хто надає йому підтримку. Учитель не має почуватися покинутим сам на сам із професійними проблемами.

    Окремим чинником, який посилився з початком війни й істотно впливає на результати навчання, є психоемоційний стан учасників освітнього процесу — і не тільки здобувачів освіти, їхніх батьків, а й педагогічних працівників. Саме учительство теж потребує емоційно-соціальної підтримки, бо є хибними стереотипні уявлення про вчителя як такого собі «супермена», який може все, водночас не відчуваючи втоми й негативних емоцій. Навчання та виховання дітей не може бути ефективним без відчуття вчителем психологічного комфорту під час роботи.

     Комплексне вирішення цих питань, вочевидь, виходить за межі сфери освіти, однак можна запропонувати кілька рішень, які позитивно вплинуть на успіхи в освітньому процесі.

    По-перше, потребує трансформації система психологічної підтримки в закладах освіти, однією із задач якої є створення сприятливого психологічного мікроклімату в колективі. По-друге, у фокусі роботи практичного психолога поряд із учнем має з’явитися і вчитель як особистість. Саме тому на вищий щабель потрібно поставити проведення психолого-педагогічних семінарів, які сприяють емоційному розвантаженню та дослідженню себе як індивідуальності. З метою формування та поліпшення психологічного клімату в колективі бажано проводити активні форми роботи, воркшопи, тренінги, з допомогою яких психологи навчали б членів колективу  культурі взаємодії та спілкування, які сприятимуть емоційному розвантаженню. Найбільш ефективними є такі форми тренінгів, як поведінковий, рольовий, соціально-психологічний тренінг спілкування та ін. Окрім того, слід зазначити, що вчителі - досить несоціалізований прошарок населення, тому є важливими підвищення самооцінки та впевненості в собі.

    Одним із напрямків роботи щодо створення позитивного емоційного мікроклімату в колективі є заходи, спрямовані на формування здорового способу життя й відновлення ресурсу педагога в умовах війни, посилення стійкості педагогічних працівників.  Не менш важливою є підготовка педагога до дій в умовах надзвичайних ситуацій, воєнного стану.

   Одним із способів створення психологічного клімату як чинника подолання освітніх втрат є пошук неформальної підтримки з боку колег. Зазвичай стресову ситуацію педагоги намагаються розв’язати самотужки, але підтримка в колі колег - це вагомий ресурс для вчителя. Потрібно знайти у своєму професійному колі людину, якій довіряєте, до якої можете звернутися у кризовій ситуації. Також ви можете стати такою людиною довіри для когось з ваших колег.

Людина довіри:

- може уважно слухати;

- виявляє емпатію;

- допомагає шукати нові ресурси;

- не засуджує;

- знає про ваші ресурси та особливості.

   Дуже важливим є те, що кожен педагогічний працівник має можливість взяти участь у тренінгах і отримати фахову супервізію поза середовищем закладу. І це дуже цінується педагогами, оскільки на тренінгах з колегами з району, міста обговорюються важливі проблемні ситуації та набувається цінний досвід, особливо якщо це стосується проблеми педагогічного вигорання.

    До «аптечки ресурсів», які сприяють налагодженню психологічного мікроклімату в колективі, подоланню освітніх втрат серед учителів, рекомендуємо запровадити в закладі кіноклуб (тім-кіноклуб): спільний перегляд та аналіз художніх та документальних фільмів про нестандартні педагогічні ситуації, інновації, світову практику в галузі освіти.

    Дякуючи EdCamp Ukraine, заклад отримав бібліотеку найцікавіших  книжок для осітян, яка потім поповнювалася новими виданнями. Учителі ознайомлювалися з літературою, створювали промо-акції та обговорювали прочитані книги під час проведення лабораторії КнигоНУШ, спілкуючись у неформальній ситуації та набуваючи нового психолого-педагогічного досвіду.

    У цілому корпоративні заходи вкрай позитивно впливають на психологічний клімат у колективі, загальний стан команди, що у свою чергу підвищує продуктивність освітнього процесу. А запорукою сприятливого психологічного мікроклімату в колективі є раціональний розподіл  обов’язків серед усіх працівників.