Освітній проект: «Виховання духовності на уроках образотворчого мистецтва шляхом впровадження технології формування творчої особистості».

Про матеріал
Завдання сучасної школи – розвивати кожну дитину як неповторну індивідуальність та особистість. З огляду на це, велике значення має виховання духовності та формування в учнів творчого потенціалу, прагнення до самоосвітньої пізнавальної діяльності, вміння ставити і вирішувати нові проблеми.
Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

Відділ освіти, молоді та спорту

Полонської райдержадміністрації

Полонський районний методичний кабінет

 

Освітній проект: «Виховання духовності на уроках образотворчого мистецтва шляхом впровадження технології формування творчої особистості».

 

 

 

 

 

 

 

 

Мохнач Олеся Миколаївна,

вчитель  образотворчого мистецтва

Полонського НВК №2

«ЗОШ І-ІІІ ступенів №7, колегіум»

 

 

 

 

 

 

Полонне-2014

2

ВСТУП

Завдання сучасної школи – розвивати кожну дитину як неповторну індивідуальність та особистість. З огляду на це, велике значення має виховання духовності та формування в учнів творчого потенціалу, прагнення до самоосвітньої пізнавальної діяльності, вміння ставити і вирішувати нові проблеми.

  Творчість – діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей. Необхідними компонентами творчості є фантазія , уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчості).

    У процесі творчого розвитку особистості уроки образотворчого мистецтва відіграють незамінну роль. Вони здатні ввести учня у світ творчості, прилучити його до скарбів художньої культури, відчути радість від власної творчості.

     В. О. Сухомлинський писав, що образотворче мистецтво не тільки предмет, але і могутній засіб виховання, яке повинно емоційно та естетично прикрасити все духовне життя людини.

      Переконана: проблема виховання духовності та розвитку творчої особистості дуже актуальна. Нова епоха потребуватиме передусім  духовності, бо раціоналізм  дійшов уже тієї межі, за якою прірва. Сучасне життя вимагає від людини рухливості, гнучкості мислення, швидкості орієнтації й адаптації до нових умов, творчого підходу до розв’язання проблем.

     Вважаю, дуже важливим є розуміння, що унікальність кожної людини – це запорука її творчого потенціалу. Тому я вибрала тему освітнього проекту: «Виховання духовності на уроках образотворчого мистецтва шляхом впровадження технології творчої особистості».

 Об'єкт освітнього проекту: виховання духовності.

Предмет освітнього проекту: виховання духовності шляхом впровадження технології творчої особистості на уроках образотворчого мистецтва.  

Метою мого освітнього проекту є: духовно-емоційний розвиток особистості учня, його фантазії, художнього смаку і творчих здібностей, набуття вмінь і навичок в образотворчій діяльності та готовність використовувати отриманий досвід у самостійній творчій роботі.

     На своїх уроках прагну до створення емоційної атмосфери захопленості, тобто, такої атмосфери в класі, яка позитивно впливає на появу нових, оригінальних ідей. Для цього я застосовую методи  комплексного використання таких видів мистецтва, як музики, художньої літератури, театрального мистецтва та інших.       

Мета проекту передбачає реалізацію таких завдань:

● вивчення науково-методичної літератури та передового педагогічного досвіду з питань окресленої теми;

● аналіз наукових положень педагогіки з питань розвитку та формування творчої особистості в процесі викладання образотворчого мистецтва;

● вивчення основних положень технології формування творчої особистості, реалізація їх на уроках образотворчого мистецтва та в позакласній роботі;

 

 

3

● виховання в учнів емоційно –ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів, естетичних ідеалів;

● формування систем художніх знань, яка відображає духовну специфіку мистецтва;

● розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ;

● стимулювання здатності учнів духовно-творчого самовираження, до діалогу;

● розвиток художніх здібностей, критичного мислення;

● формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі у соціокультурному  житті.

● створення високого рівня організованості і цілеспрямованості пізнавальних інтересів, активного мислення учнів.

● розробка для вчителів методичних рекомендацій з питань формування духовності школярів та впровадження технології формування творчої особистості;

● оформлення результатів практичної дослідницької роботи у вигляді візуальних матеріалів (електронних, наочних таблиць).

 В освітньому проекті використовувалися методи: аналізу, узагальнення і систематизації наукових даних з проблеми, метод моделювання, спостереження, бесіди, аналіз діяльності художньо-творчої діяльності учнів.

 Теоретично-методологічною основою освітнього проекту є теорія пізнання, загальнотеоретичні теорії особистості  (Ананьєв Б.Г., Булах І.С.), методологічні підходи до аналізу процесу виховання творчої особистості (Божович Л.І., Костюк Г.С.), а також теорія творчого розвитку особистості Виготського Л.С. та ін.

Для успішного керівництва виховання духовності учнів на уроках образотворчого мистецтва необхідно спиратися на поле досвіду учнів,  знати індивідуально - психологічні особливості дітей , а також збуджувати та підтримувати інтерес до виконання певного виду роботи. Науковість, систематичність, свідомість, наочність навчання, зв'язок теорії з практикою – всі ці дидактичні принципи дадуть можливість проводити роботу над вихованням духовності на високому науково-методичному рівні.

 

Практичне значення освітнього проекту: матеріали проекту можуть бути використані вчителями образотворчого мистецтва на уроках, в позакласній роботі. Це дасть можливість заощадити час на підготовку до уроку на більш глибокій теоретичній та наочно-дидактичній основі.

 

 

 

 

 

4

РЕАЛІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЕКТУ

Атмосферу захопленості уроком, предметом та мистецтвом у цілому  у 1-4 класах можна рекомендувати створювати шляхом використання різноманітних типів нестандартних уроків: урок-сюрприз, урок-свято, урок-конкурс, урок-мандрівка у світ художника, урок-ярмарок, урок-виставка, урок-екскурсія до картинної галереї, урок-розгадка таємниці знайомих картин, урок-відкриття та інші.

Учителеві початкової школи слід завжди пам’ятати думку К. Ушинського, який зауважував, що дитина з більшим задоволенням малює десять разів годинник, аніж коло, малювати яке швидко набридає.

Тому я використовую в практичній діяльності такі завдання на уроках малювання, які б приваблювали учнів новим, цікавим змістом, спрямовували творчу думку дитини за межі запланованого матеріалу, що сприяє виникненню прагнення до власної творчості.

Розроблено власну методичну модель виховання духовності на уроках образотворчого мистецтва шляхом впровадження технології творчої особистості.

Принциповим положенням цієї моделі є створення сприятливих умов для для формування духовно - творчих компетентностей школярів за законами духовності, фантазії, творчості, культури спілкування.

Вважаю, що успішна реалізація завдань кожного напрямку моделі буде ефективною лише за умови, що учень є суб'єктом навчально-виховного процесу, а вчитель забезпечуватиме доцільний вибір технологій, стимулюватиме розвиток його пізнавальних сил, роботу думки, постійну потребу вчитися, спостерігати, досліджувати.

 

 

Змістові напрямки формування духовно-творчої та духовно-розвиненої особистості

Дивовижний світ фантазії і творчості

Неповторний світ духовності

                                                                       

Організація групової діяльності

Урок-мандрівка

Розвиток критичного мислення

Урок-сюрприз

Проблемне навчання

Урок-виставка

Створення «ситуації успіху»

Урок-розгадка

Творчі проекти

Урок-відкриття

Ігрова діяльність

Урок-свято

Організація саморозвитку

Урок-екскурсія

                                                                         

Рефлексія власної діяльності

 

 

 

 

5

1клас

 

Тематика курсу

Тема уроку

Вербальний інструментарій впровадження технології

Відтворення простих форм лінією, плямою, в об'ємі

Куди ведуть мистецькі стежинки?

- Я запрошую вас помандрувати мистецькими стежками.

-Роздивіться візерунки на виробах, про що вони розповідають?

-Намалюйте мистецьку стежинку.

 

Елементарні засоби компонування простих форм

Метелик-чарівник

-Спробуйте відчути як від картини іде тепло, віє холодом.

-Як впливають кольори на ваші почуття?

-Спробуйте передати почуття радості чи суму зобразивши метелика, що літає нашою країною.

Зображення основних форм і їхніх частин у графіці та живописі

Пригодии лінії та плями.

-Зверніть увагу, як лініями можна передати форми і характер тварин.

-Проведіть будь-яку лінію.

-Пофантазуйте і доповніть її, щоб здивувати всіх казковим зображенням, як

у Марії Приймаченко.

Цілісність форми в архітектурі та скульптурі

Дім у якому я живу

- Пригадайте будинки на вашій вулиці

-Чим вони відрізняються один від одного?

-Як вони прикрашені?

-Намалюйте будинок, у якому ви живете.

Стилізування та орнаментальне оздоблення форм у декоративно-прикладному мистецтві

Секрети орнаменту

-Сьогодні ми в гостях у народних майстрів.

-Знайдіть частини з яких складені орнаменти.

-Пригадайте онаменти, які є на речах у вас вдома.

-Виготовте закладку для

книжки та прикрасьте її орнаментом.

 

2клас

 

Тематика курсу

Тема уроку

Вербальний інструментарій впровадження технології

Мова графіки та живопису

Живописне яблуко

-Погляньте, які красиві яблука намалювали українські художники.

-Доберіть кольори для яблук.

-Намалюйте з натури яблуко, яке сподобалось вам найбільше.

Мова скульптури, архітектури й декоративно-прикладного мистецтва

Лісовичок-чарівник.

-Погляньте, які фігури прикрашають вулиці міст України.

-Створіть скульптуру «Лісовичок-чарівник» з матеріалів, що подарувала нам природа.

Композиційні прийоми у графіці та живописі

Пригодии вітерця

-Завітаймо на виставку картин про природу українських художників.

-А хто порушує спокій природи?

-Це невгамовний вітер.

-Придумайте казку про пригоди вітерця у лісі.

-Намалюйте до неї ілюстрацію.

Композиційні прийоми у скульптурі та декоративно-прикладному мистецтві

Фантастичний звір

-За високими горами Карпатами та мальовничими долинами Поділля росте чарівний ліс, там небаченої краси птахи, звірі…

-Намалюйте фантастичного звіра, який в кожну оселю несе радість і спокій.

 

3клас

 

Тематика курсу

Тема уроку

Вербальний інструментарій впровадження технології

У майстернях графіка та живописця

Осінні враження

-Зверніть увагу, як Микола Калашник втілив на картині осінні враження кольоровими плямами.

-Чи хочете ви зобразити осінь тільки кольоровими плямами?

-Пофантазуйте, добираючи кольори та відтінки які краще передаватимуть настрій осені.

У майстернях скульптора, архітектора й народних майстрів

Місто майбутнього.

-Уявіть себе архітекторами, які проектують будинки.

-Спробуймо спроектувати наше місто в майбутньому.

-Можливо, форми рослин і тварин підкажуть оригінальні рішення.

В гостях художників:пейзажиста, анімаліста,портретиста, майстра натюрморту.

Види портретів

- Роздивіться серію автопортретів Т.Г.Шевченка.

-Що можна розповісти про  характер зображуваного?

-Намалюйте автопортрет, передайте у ньому свій характер і захоплення.

Улюблені сюжети в мистецтві.

Світ казок в ілюстраціях

-Погляньте як намалювали тварин і людей на ілюстраціях Катерина Штанко і Іван Білібін.

-Намалюйте ілюстрацію до української казки.

 

Художник і театр.

Театральний костюм

-Костюм актора має відповідати п'єсі.

-Художник-костюмер створює ескізи для костюмів.

-Уявіть себе художником-костюмером і створіть ескізи до виставии української казки.

 

4клас

Тематика курсу

Тема уроку

Вербальний інструментарій впровадження технології

Художній образ у графіці , живописі та скульптурі.

Народна глиняна іграшка Ліплення за мотивами творчості М.Приймаченко «Чудо-звірі».

-Історія народної іграшки починається з глибокої давнини…

-Приймаченківські фантастичні звірі-це і пересторога, і заклик до дружби, до миру.

-Створіть і ви іграшку з глибоким змістом.

Художній образ у декоративно-прикладному мистецтві, архітектурі та дизайні.

Зображення на площині казкових квітів Петриківки.

-Ви чули про Петриківку?

-Розгляньте роботи майстрів.

-Назвіть основні елементи розпису.

-Які кольори переважають у роботах?

-Виконайте декоративну квітку за допомогою пензля.

Образи природи, тварин, людей у мистецтві.

Мама в інтер'єрі.

-Мати-початок усього,берегиня роду людського.

-Погляньте, як образи матерів зобразила Тетяна Яблонська «У парку».

-Намалюйте маму, спробуйте передати її добре серце у своїх роботах.

 

Образ рідного краю у мистецтві.

Малювання композиції «Цвітуть сади на Україні»

-Завітаймо на виставку картин про природу українських художників.

-Які барви приносить з собою весна?

- Пофантазуйте, добираючи кольори та відтінки які краще передаватимуть настрй весни на Україні.

 

У 5 - 7-х класах, учні вже усвідомлюють власні здібності, індивідуальні нахили до певного виду діяльності. Вони прагнуть створювати роботи, що є більш значущими. Знижується ефективність занять з навчального малюнка. У цьому віці поряд із критичним ставленням до власних робіт виникає цілеспрямоване й усвідомлене прагнення малювати, як дорослі. Тому доречно ознайомити учнів з різноманітними стилями, що допоможе утвердити індивідуальне світобачення та оригінальне відтворення свого «Я». Дуже важливо саме на цьому етапі переконати учня в його здатності творити, прищепити бажання виявляти власні емоції, почуття мовою образотворчого мистецтва, допомогти повірити у власні сили.

5клас

 

Тематика курсу

Тема уроку

Вербальний інструментарій впровадження технології

Графіка

Лінія та силует у рисунку

-Розляньте твори Георгія Нарбута.

-Чи можна намалювати лінією «рух» ?

-Створіть лінійний і силуетний малюнок тієї самої моделі.

Живопис

Клірний спектр

-Розгляньте твори українських живописців.

-Що є головним засобом виразності у живописі?

-Намалюйте натюрморт кетягів калини.

Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво.

Символіка українського орнаменту.

-Якими елементами орнаменту ви прикрасили б свій одяг?

-Який зміст ви вкладаєте в цей орнамент?

-Чи можна в орнаменті закодувати якесь побажання?

-Створіть орнамент для власної сорочки.

Взаємодія образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва(архітектурою, літературою, музикою, театром, цирком, кіно)

Ляльковий театр.

-Які типи ляльок ви знаєте?

-Зробіть ляльки з очерету чи кукурудзяного листя і на наступному уроці ми розіграємо уривок літературного твору, який ви нещодавно вивчали.

 

6клас

 

 

Тематика курсу

Тема уроку

Вербальний інструментарій впровадження технології

Анімалістичний жанр. Пейзаж.

Пейзажний живопис.

-Зверніть увагу, як українські живописці втілили на картині осінні враження.

-Якою ви уявляєте осінь?

-Пофантазуйте, добираючи кольори та відтінки які краще передаватимуть настрій осені.

Портретний жанр.

Портрет друга.

- Роздивіться серію портретів виконаних Т.Г.Шевченком.

-Що можна розповісти про характер зображених людей?

-Намалюйте портрет друга, передайте у ньому характер і захоплення людини.

Побутовий жанр. Натюрморт.

Малювання з натури предметів побуту.

-Розгляньте зразки натюрмортів виконані українськими художниками.

-Основна мета нашого уроку навчитися «ліпити» форму глечика тоном.

-Відчуйте себе гончарами і спробуйте за допомогою фарб «виліпити» глечик.

Жанри: історичний, міфологічний, релігійний, батальний.

Сюжетна копозиція Україна-моя Батьківщина.

- Помилуймося композиціями про Україну, які ваші враження від картин?

-Виявіть свій настрій у композиції «Україна-моя Батьківщина».

 

7клас

 

Тематика курсу

Тема уроку

Вербальний інструментарій впровадження технології

Мистецтво в нашому житті

Повітряна перспектива в живописі. Гірський пейзаж.

-Спробуйте відчути спеку«Аральської експедиції» Т.Г.Шевченка.

-Холодні ночі і ранки угорах «Гора Кулаат» Т.Г.Шевченка.

- за допомогою колориту передайте настрій у своїй роботі.

Дизайн

Інтер'єр власної кімнати.

-Створіть дизайн інтер’єру з урахуванням традицій і сучасної моди.

 

При вивченні теми «Дизайн» акцентую увагу учнів на взаємозв'язку людини з навколишнім світом та впливом культурної спадщини на урбаністичне середовище людини, їх гармонійне або дисгармонійне поєднання. У практичній діяльності учні розробляють ескізи дизайну середовища, одягу з урахуванням традицій і сучасної моди.[Додаток А]

 

12

Вивчення зразків національного мистецтва здійснюю за допомогою естетичних бесід, аналізу картин, бесід про значущість творів. « Входження в картину» - застосовую, наприклад, мотиви природи Т.Г. Шевченка. Підвожу учнів до того, щоб вони самі ішли по шляху живописця , відчували спеку при перегляді акварелей «Аральської експедиції», холодних ночей і ранків у горах ( «Місячна ніч серед гір»,  «Гора Кулаат») чистого й прозорого чи, навпаки, вологого, запиленого повітря . Адже через ціннісний вплив мистецтва ефективніше відбувається і національно - патріотичне, і полікультурне виховання. [Додаток Б]

Потребу участі у соціокультурному житті задовольняють творчі проекти: «Лист солдатові», « Бережімо ліс», «Міліція очима дітей» та «Моя  майбутня професія» - учень восьмого класу Назарчук Дмитро зайняв перше місце в фіналі обласного огляду конкурсу плакатів «Моя майбутня професія» серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів Хмельницької області. [Додаток В]

Народні загадки – ефективний засіб виховання школярів. Всі вони мають повчальний та розвиваючий характер і з давніх часів представляють чудовий

навчальний матеріал. Наприклад, пропоную учням прослухати та відгадати загадку, продумати її оформлення, затвердити ескізи, виконати їх в улюбленій техніці і подати на міні-конкурс.[ДОДАТОК Д] Кращі роботи виставляються на шкільній виставці. Потім дітям пропонується продовжити роботу із збору та оформлення народних загадок для створення їх збірки. В результаті таких занять у дітей з’являється зацікавленість в роботі, так як вони відчувають свою потребу і користь у початковій справі. 
Аналогічна робота проводиться з вивчення прислів’їв та приказок. Діти не тільки вчаться розуміти пояснювати їх глибокий сенс, але й підбирати найточніше і чітке прислів’я або приказку, яка підходить до тієї чи іншої ситуації. Наприклад, на уроці з теми «Тиражна графіка» діти розробили серію листівок, ілюстрацій, плакатів з різноманітною тематикою – «Пасха прийшла», «Івана Купайла», «Хліб всьому

13

голова», «Де охота й труд, там поля цвітуть» і т.д. [ДОДАТОК Е]
Виконуючи такі роботи в дітей виховується емоційна чуйність та інтерес до народної творчості. 
Великий педагогічний потенціал мають казки. Народна казка – це моральний урок. Казки, створені народом, сприяють розвитку емоційно-естетичного ставлення до навколишнього життя. У роботі з казками діти читають , прослуховують, малюють, ілюструють, збирають мозаїку, фантазують. На уроках створюються групи за інтересами. Частина учнів створюють «буквиці», хтось працює над оформленням обкладинки, інші малюють ілюстрації. В результаті виходить книжка із зображенням улюблених казкових персонажів.[ДОДАТОК Ж] 
З великою зацікавленістю проходять заняття з декоративно-прикладногомистецтва. Це, перш за все, знайомство з різними народними ремеслами, історією їх виникнення, з виробами народних майстрів (гончарні вироби, вишивка, килими, орнамент) . Діти не тільки вивчають народні промисли, але й знайомляться з тим, як народ використовувавїх у своєму житті. На уроках з декоративно-прикладного мистецтва діти своїми руками створюють цікаві вироби на основі знань попердніх

поколінь та додаючи свій внесок у продовження і розвиток народного мистецтва. Так, на уроці «Таланти України» діти проявили зацікавленість, чуйність та інтерес до народної творчості. [ДОДАТОК  З]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14

ВИСНОВКИ

      Глибоко переконана, що результативність роботи безпосередньо залежить від ступеня пізнавальної активності школярів та розвитку їхніх творчих та духовних здібностей. І тому роблю все можливе, щоб дати простір для самостійної творчої діяльності учнів. 

   В ході дослідження освітнього проекту було вивчено науково-методичну літературу та передовий педагогічний досвід з питань окресленої теми.

 Розглянуто наукові положення педагогіки з питань розвитку та формування творчої особистості в процесі викладання образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі.

 Розроблено для вчителів методичні рекомендації та наочність з визначеної теми у формі додатків.

Узагальнено результати практичної дослідницької роботи.

Виявлено ефективність технології на уроках образотворчого мистецтва.

 Кожна дитина – це індивідуальність, яка потребує особливого підходу. Тому саме учень має бути головною діючою особою всього навчально – виховного процесу. Вчитель фактично стає лише консультантом і помічником, даючи дитині можливість будувати творчий процес самостійно. Таким чином дитина навчається самовиражатися, що дуже важливо для її розвитку і становлення як особистості.

Виховувати творчу особистість нелегко. Учитель образотворчого мистецтва має глибоко висвітлювати і органічно вкорінювати в учнівські душі красу навколишнього світу, формувати високі духовні ідеали.

 Як це зробити? З чого почати?

 А почати треба з найпростішого – з себе.

Відомо, чим яскравіша особистість учителя, тим потужніший виховний вплив вона справляє на учнів.

Одна прекрасна вчителька зазначила: «Я починаю з того, що закохую в себе учнів…» Чудова стратегія (і саме її я намагаюсь дотримуватися), бо закохані учні тягнуться до вчителя, як соняшники до сонця, розкриваються йому, і тоді їм можна  передати свою любов до рідної землі, культури, прищепити загальнолюдські цінності.

 

15

 

                                             СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.          Анджейчак А. Психолого-педагогічні умови формування творчої особистості дитини в освітньо-виховних закладах // Обдарована дитина. - 2000. - №5. - С.8-13.
  2.          Балл Г.О. Про визначальні характеристики здібностей і принципи їх врахування у навчально-виховній роботі // Психологія. - К.: Дніпро, 1992. - Вип.32.
  3.          Барко В., Панок В., Лазаревський С. Психолого-педагогічна діагностика творчого потенціалу особистості учня в навально-виховному процесі: Методичні рекомендації. - Тернопіль, 2000. - 85 с.
  4.          Барко В., Тютюнников А. Як визначити творчі здібності дитини? - К., 19991. - С.79.
  5.          Берека В. Роль позашкільних закладів у формуванні творчої особистості//Педагогічний вісник. – 1997. - №2. – С. 6-7.
  6.          Бех І.Д. Виховання особистості. У 2 к. Кн. 2.– К.: Либідь, 2003.– 342 с.
  7.          Вільга І. Врахування сталих індивідуальних рис особистості як аспект гуманізації навчання і виховання // Педагогіка і психологія, 1998.– № 2.– С. 61-67.
  8.          Волобуєва Т.Б. Розвиток творчої компетентності школярів // Управління школою. - Харків, 2005. - 110 с.
  9.          Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Академія, 2002.– 575 с.
  10.     Глобчак В. Особистістно орієнтоване навчання і виховання молодших школярів на уроках у початковій ланці // Рідна школа, 2004.– № 4.– С. 19-20.
  11.     Гололоб С.В. Уроки фантазії//Школа життєтворчості особистості.:Науково-метод. збірник – УСДОК, 1995 - 480с.
  12.     Голуб Т. Виховуємо обдарованих дітей (Батьківський катехізис, або Закони розумно-організованого сімейного виховання школярів) // Завуч. - 2004. - №22. - С.47-53.
  13.     Гурець Н.Т. Педагогічні умови розвитку творчої активності молодших школярів у гуртковій роботі: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук/ Харківський держ. пед.університет ім. Г.С.Сковороди – Харків, 1994. - 25 с.
  14.     Духовний світ особистості. //Психолог. – 2007. - №25-27.
     
  15.     Інтелектуальні ігри в початковій школі // Упоряд. Ю.Є. Бардакова. - Х.: Вид. група "Основа", 2005. - 192 с.
  16.     Ірклієнко В.С. Естетичне виховання молодших школярів засобами народних свят//Духовний розвиток особистості засобами мистецтва. Част. І-ІІ. - Чернігів – С.89-91
  17.     Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. – К.: Вища школа, 1997.– 304 с.

16

  1.     Кремень В. Освіта в Україні: стан і перспективи розвитку /Неперевна професійна освіта. Теорія і практика. - К., 2001. - Вип.4.

19. Школа духовної культури. //Завуч/ - 2007. - №10.
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК А

Мистецтво дизайну

7 клас

Мета: навчальна: формування уявлень про дизайн як мистецтво створювати красу навколо людини;

розвивальна: розвивати мислення на основі аналізу предметів та об'єктів навколишньої дійсності, порівнянювати зовнішню форму предметів побуту з їх внутрішнім змістом і призначенням;

виховна: виховувати здатність адекватно оцінювати красу предметів побуту.

Обладнання: фотографії та малюнки предметів побуту.

 

Хід уроку

I.Організаційний момент.

IІ. Оголошення теми і мети уроку.

III. Викладення нового навчального матеріалу.

- Протягом усієї історії розвитку культури людина прагне прикрасити своє життя, зробити гарними всі необхідні їй речі - одяг, житло, посуд, засоби виробництва. Для людини недостатньо мати лише користь, вона прагне ще й краси. Тому, створюючи всілякі предмети, намагається зробити їх не тільки зручними в користуванні, але й при­ємними на вигляд.

У давньому світі, коли виробництво предметів споживання було справою виключно ручної праці, ремесло та мистецтво складали єдине поняття. Ремісник поєднував у своїй особі одночасно і художника, і техніка, і винахідника. Ремісницьке виробництво, що було в ті далекі часи основним видом виробництва, проіснувало без особливих змін до кінця середніх віків. Поєднання краси з утилітарними якостями протя­гом багатьох століть залишалось основною ознакою будь-якого ремесла. Коли на зміну ремісницькому виробництву прийшло виробництво машинне, єдність краси й користі порушилась. Через особливості та складності нової машинної техніки вироби почали втрачати свої естетичні якості, які вже здавалися не лише необов'язковими, але навіть і зайвими.

Будь-який промисловий виріб має свою історію, для нього характерний певний розвиток зовнішньої форми. Візьмемо, наприклад, такі сучасні промислові вироби, як електрична праска, швацька машина, магнітофон, автомобіль тощо. Ці речі мають різний «вік», але кожна з них зазнала вельми значних перетворень, доки набула того вигляду, який має сьогодні.

Автомобіль, телефон, магнітофон змінили свою зовнішню фор­му під впливом розвитку науки й техніки. Бурхливий розвиток техніки швидко відображався на зовнішній формі предметів.

Промислове мистецтво, або дизайн (від англ. «задум», «проект»), - творча діяльність, метою якої є формування гармонійної предметної сфери, забезпечення найкращих умов праці, побуту та від­починку людей.

Специфічною особливістю дизайну є єдність утилітарних та естетичних принципів.

Утилітарні принципи: користь, функціональність, зручність використання, конструктивність.

Естетичні принципи: краса, витонченість, образність, виразність.

Види дизайну:

•дизайн предметного світу;

•дизайн оточуючого простору (інтер'єру);

•дизайн малих форм (сувеніри, емблеми, значки).

Основні вимоги до формування предметного світу:•

•корисність – форма предмета – зовнішні показники корисності виробу;

•надійність – міцність, довговічність;

•максимальне пристосування предмета до людини;

•простота виготовлення (серійність);

•краса.

Перегляд та аналіз демонстраційного матеріалу.

- Тож речі, які нас приваблюють не тільки зручністю, а й красою, елегантністю, створюються руками художника-дизайнера. Він повинен бути не лише художником, але й психологом, інженером.

 

IV.        Завдання «Знайди пару».

-        Художники-дизайнери постійно спостерігають за природою.

Адже природа підказує дизайнеру форми й кольори для нашого побуту. Наприклад, архітектори-дизайнери помітили, що качан кукурудзи

складається з безлічі зерен, і використали цей принцип у побудові багатоповерхових будинків, де квартири розташовані, як кукурудзяні

зерна.

Учням пропонується знайти пару до елементу природи: 1 -й ряд: кульбаба; метелик; квітка лісових дзвоників. 2-й ряд: парасолька; літак; світильник (абажур).

-        Виконуючи проект дизайнерського вирішення певного об'єкта, автор повинен враховувати цілий комплекс завдань. Наприклад, чайний сервіз. Для його виготовлення необхідно врахувати: призначення замовлення; які предмети входитимуть до сервізу;

технологію виготовлення, форму виробів, кольорову гамму; вартість дизайнерського оформлення, елементи національних традицій.

Дизайн наразі став одним із символів сучасної цивілізації. Сферами застосування дизайну є одяг, меблі, техніка, інтер'єри та екстер'єри приміщень, предмети широкого вжитку, різноманітні види паку­вальної продукції тощо. З кожним днем ця сфера розширюється. Адже підприємець зацікавлений у швидкості й зростанні обсягів реалізації продукції, від чого залежатиме її вартість. І цьому сприяє приваблива, сучасна, елегантна зовнішня форма та оздоблення виробів. Жорсткі закони конкурентної боротьби на ринку продукції вимагають від художника-дизайнера враховувати вимоги споживачів до продукції, рівень розвитку нових технологій, особливості дизайнерських традицій національних шкіл, народних майстрів.

V. Фізкультхвилинка.

VI. Конкурс  дизайнерів-модельєрів одягу.

Команда, яка демонструє одяг, повинна розказати про задум та вибір мате­

ріалу для своєї колекції.

VII. Підведення підсумків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Б

Пейзажі Тараса Григоровича Шевченка

У завершених малюнках, етюдах і начерках пейзажі становлять майже половину мистецького доробку художника. Виконано їх олівцем, аквареллю, сепією та в техніці офорта. Перший відомий пейзаж Шевченка – «Куток Смоленського кладовища в Петербурзі» ( 1840 р., тонований сепією).

У ньому досконало передано форму, її обсяг, відтворено особливості кожної рослини на першому плані й ледь окреслено другий план з тонким світлотіньовим нюансуванням. Елементи пейзажу є й у жанрових композиціях Шевченка 1841 – 1843 р., зокрема у виконаних олією картинах «Катерина» та «На пасіці».

Багато пейзажних творів створив Шевченко під час першої подорожі по Україні ( 1843 ). Художник збирав тоді матеріал до задуманого альбома «Живописная Украина»,  в якому важливу частину мали становити, за його словами, « виды по красоте по историческим воспоминаниям примечательные». З того часу Шевченко працював і над архітектурним пейзажем. У краєвидах «У Києві» й «Видубицький монастир у Києві», з яких пізніше він виконав офорти, та в етюдах «Дальні печери Києво-Печерської лаври»і «Києво-Межигірський монастир» виявився інтерес митця як до пам’ятників старовини, так і до рис сучасної йому дійсності ( зображення пароплава на Дніпрі ).

У створених під час першої подорожі по Україні малюнках – «Хата батьків Т.Г. Шевченка в с. Кирилівці» і «Вдовина хата на Україні» виразно звучить соціально – викривальна тенденція.

Провідне місце посідає пейзаж  у творах Тараса Григоровича, виконаних після закінчення Академії мистецтв. Як художник Тимчасової комісії для розгляду давніх актів він виїжджав на Полтавщину, Чернігівщину, Київщину, Поділля та Волинь, де змальовував архітектурні пам’ятки і краєвиди. Пейзажі того часу – це. Здебільшого, першопланові композиції, другий план у них переважно є лише тлом. У широких панорамних краєвидах ( малюнки «На Орелі», «Краєвид з кам’яними бабами», етюди «Урочище Стінка» та «Урочище Білик» ) художник робив перші спроби зобразити  третій план, хоч плани тут ще недостатньо виявлено.

Типовим для творчості Шевченка того часу був архітектурний пейзаж, в якому великим планом подано споруди в природному оточенні. Всі елементи в таких пейзажах змальовані досконало і точно, тут вміло відтворено лінійну перспективу, досягнуто враження певної стереоскопічності в передачі предметів. Щодо колориту перші акварельні пейзажі Шевченка відзначаються певною умовністю гами: індиго – для неба й сепія – для дерев, архітектурних споруд і всієї рослинності. Такими є краєвиди Густині, Переяслава, Суботова, Полтави й Решетелівки. Пізніше ( з 1846 ) Шевченко малював багатоколірні акварельні пейзажі ( «Костьол у Києві», краєвиди Почаєва).

На засланні, незважаючи на тяжкий моральний стан, на незвичайність природного оточення ( голі степи, безлісі гори, каміння, небо), Шевченко – художник помічав своєрідну красу незнайомого краю. Він створив понад триста пейзажів, що становлять дві основні групи: виконані під час Аральської описової експедиції ( 1848 – 1849 ), Каратауської експедиції ( 1851 ), та в Новопетровському укріпленні ( 1851 – 1857 ). Винятково цінні акварелі, на яких зображено укріплення Карабутак та Іргизкала ( змальовано по дорозі від Орська до Раїма ), гори Каратау, численні краєвиди берегів й островів Аральського моря,   Новопетровського укріплення та його околиць. Більшість цих творів виконано з акцентуванням другого й третього планів, часто з широко відкритим обрієм. Композиція їх переважно горизонтальна. Для акварелей характерні м’який силует і уповільнений ритм, досконало витримані лінійна й повітряна перспективи. Колорит пейзажів багатий і різноманітний побудований часто на контрастному зіставленні основних мас або з найтонших нюансуванням одного кольору. Ці пейзажі передають, часом з романтичною схвильованістю. Освітлення різної пори – гарячий полудень, захід сонця, присмерки, місячну ніч. У багатьох пейзажах , виконаних з науковою метою як ілюстрації до експедиційних досліджень,  вражає точність малюнка, його документальність. Кожний такий краєвид дає уявлення про геологічну структуру гір, скель, узбережжя.

Перебуваючи в експедиціях, Шевченко, крім акварелей, робив численні композиції й етюди олівцем. Вони відзначаються тонко опрацьованим рисунком, побудованим на чіткій контурній лінії та на дуже скупому, але виразному різного напрямку штриху. Незважаючи на допоміжний характер, роботи ці мають і художню цінність. Серед створених на Мангишлацькому півострові пейзажів особливе місце належить «Мангишлацький сад».

Дивовижно покручені дерева, що поросли між голими скелями й уламками каміння, намальовано сепією і тушшю пензлем та пером з великою майстерністю. Краєвиди, виконані в роки засилання, - вершина в пейзажній творчості художника. Вони знаменують найвищі досягнення в тодішньому українському пейзажі. Разом з тим це – перші і єдині на той час пейзажі Казахстану. В останній період життя пейзаж у творчості Шевченка посідає порівняно менше місця. Під час  плавання по Волзі ( від Астрахані до Нижнього Новгорода ) художник створив серію пейзажних начерків олівцем. Які за характером виконання близькі до етюдів, зроблених у Мангишлацькому півострові. В Нижньому Новгороді сепією та білилом на тонованому папері він виконав низку архітектурних пейзажів, що відзначаються графічною чіткістю контура, стриманістю в тонуванні архітектурної форми і живописністю. Пейзажі, що їх Шевченко створив під час подорожі по Україні ( травень – серпень 1859 р.), - це переважно етюди олівцем і рідкою тушшю на тонованому та білому папері: краєвиди Лихвина, околиць Канева, Корсуня, Межиріччя та Черкас. Їм властиві м’якість тонких світлових ефектів, спокій й лагідна емоційна забарвленість. Три пейзажі, які художник виконав, наприкінці свого життя, пов’язані з його роботою в техніці [«Вечір в Альбіно поблизу Рима ( Ліс )» за однойменною картинкою М. Лебедєва, «Мангишлацький сад» за власним малюнком «Дуб» за малюнком А. Мещерського]. В цих творах на перше місце виступає проблема світлотіні. Шевченко як пейзажист пройшов великий і плідний шлях, заклавши основи українського реалістичного пейзажного живопису.

 

 

 

 

 

ДОДАТОК В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Д

Загадка як вид усної народної творчості, види загадок (про людей, їхнє життя, про природу, рослин, тварин). Художні засоби в загадках.

5 клас

Мета: навчальна:  конкретизувати знання про загадки, ознайомити з різними видами загадок, пояснювати особливості будови та художні засоби; показати красу і багатство рідного слова, зосередити увагу на кмітливості й талановитості українського народу;

розвивальна: сприяти розвитку зв'язного мовлення,  аналітичного мислення, звичці бути спостережливим, удосконалювати комунікативні здібності, пам'ять, вміння аргументувати, відстоювати свою точку зору;

 виховна: виховувати повагу, ввічливість, любов до рідного краю, формувати бажання робити добро.

Обладнання: мультимедійна презентація, ілюстративний матеріал.  індивідуальні картки для груп, слайди для роботи над загадками, виставка книжок з загадками.

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Метод « Спостереження»

- Діти, коли ви йшли до школи, що вас порадувало?

2. Метод « Словничок настроїв »

- Загляніть у « Словничок настроїв » і визначте, який зараз у вас настрій переважає. Чому?

Білий – спокійний, врівноважений, позитивний; жовтий – радісний, світлий; червоний - піднесений, бадьорий; синій – мрійливий, лагідний, врівноважений; сірий – стурбований, схвильований, кепський.

Слайд 1

  ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Гра  «Відгадай».   Діти відгадують загадки и отримують жетони, перемагає той, в кого найбільша кількість жетонів.

Слайд 2

 По землі скаче, а в воді пливе. ( М'яч)

Хто на собі свій будинок носить? ( Равлик )

Під одним дахом чотири братики. ( Стілець)

Мовчить, а сто дурнів навчить. ( Книга)

По землі бігає, під лавою спати лягає. ( Віник )

Без рук, без ніг, а всіх кладе на постіль. ( Сон )

Ходить пані в золотім жупані, куди гляне – трава в'яне. ( Осінь)

Один усю роботу робить, другий господаря молоком поїть, третій хату стереже. ( Кінь, корова, собака)

У зеленій оболонці, а в середині, як сонце. ( Кавун )

Складеш – клин, розкладеш – гриб. ( Парасолька)

І печуть мене, і варять мене, і їдять, і хвалять, бо я добра. ( Картопля )

Солоне,а не сіль, біжить, а не річка, блищить, а не золото, коли б угадати та менш його знати. (Сльози )

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

1. Ознайомлення з « Карткою самооцінки»

 Щоб оцінити плідність роботи на уроці, підготуємо «Картку самооцінки»

0 – я був неуважним

1 – я був уважним, коли було цікаво

2 – я відповідав на декілька питань

3 – був зацікавлений, відповідав на більшу частину питань

4 – був дуже активним і творчим

2. Репродуктивна бесіда

-  Діти, що ви зараз робили?  Чи любите ви відгадувати загадки? Як ви гадаєте, яка тема уроку?

Слайд 3

Загадати щось для вас,

намагалась, я не раз.

Цілий день про щось гадала,

І загадку гарну склала.

- Сьогодні на уроці відбудеться  найулюбленіша мандрівка у світ загадок, яка дуже часто супроводжує нас, де б ми не були. Разом дізнаємося про побудову, види, поетичність загадок. Навчимося визначати види загадок, відгадувати їх, пояснювати логіку їх відгадування.  І, звісно, перевіримо свій розум, винахідливість, кмітливість.

- Наведіть 2-3 приклади загадок.

- Пригадайте із початкових класів, який твір усної народної творчості називають загадкою?

- Що ви знаєте про загадки? Як утворилися загадки?

ІV. Основна частина. Опрацювання навчального матеріалу.

1.Метод « Знаємо- хочемо дізнатися –дізналися»

Знаємо

Хочемо дізнатися

Дізналися

Походження

Види, художні засоби

 

        Слайд 4.

За́гадка (від слова «гадати» — думати, вгадувати, загадувати)  жанр усної народної творчості,  стислий поетичний, часто ритмізований вислів, дотепне запитання, у якому в завуальованій   формі зашифровано якийсь предмет чи явище і його треба  відгадати; є в фольклорі всіх народів світу.

       Завуальований- навмисно прихований, неясний, невиразний.

- Загадки мають свою давню історію створення. Слово « загадка» древньогрецького походження. Існує декілька гіпотез виникнення цього жанру усної народної творчості. Вважається, що коріння походження сягає ще в давні історичні часи, коли первісні люди полювали на мамонтів. Вони вважали, що майже кожне явище, істота, предмет живі. І тому,  коли мисливці полювали на тварину, то говорили загадками, щоб істота не розуміла їхню мову й не могла розгадати, що задумали люди. Існує ще гіпотеза, яка випливає зі спостереження за казками, що загадки були своєрідним випробуванням для юнаків. Це обряд посвяти. За допомогою загадок старші й досвідченіші чоловіки перевіряли розум хлопців. Уважалося, що якщо підліток не може виконати завдання, то він ще не готовий до дорослого життя. В сиву давнину загадкам надавали магічного значення, вони були пов'язані з культовими обрядами й звичаями, в них помітні сліди первісного світогляду. Ще в первіснообщинному суспільстві склалася певна система заборонених слів — табу. Усе це поступово трансформувалось у забобони, які набували певної стабільності. На цьому грунті згодом постало чимало творів «загадкового» характеру, які в нарочито прихованій формі відображали звичайні, буденні факти життя. Проте глибока предметність загадок, зумовлена в першу чергу тісним зв'язком цього виду художньої творчості з повсякденним життям і побутом трудівника, його виробничою діяльністю. Як і будь-який інший поетичний твір, повноцінна, справді художньо довершена загадка могла з'явитись лише в процесі абстрагування людського мислення, на порівняно вищому етапі розвитку культури.

3. Проблемні питання

-А чи змінилося значення загадки зараз? Коли  і де її використовують?

- Що перевіряє загадка, на що вказує? Як можна сказати про людину, яка може розгадувати загадки?

- А чи важко розгадувати загадки? Чим цікава загадка? Як треба шукати відгадку?

- А чи важко складати загадку? Про що треба пам'ятати? Як складаються загадки? На основі яких художніх прийомів?

Слайд 5

4.Художні прийоми

5.Перегляд ілюстрацій.

6.Історичний коментар

-Чимало загадок побудовано на омонімах, метонімії, поетичних символах. Дехто з учених, аналізуючи їхню художню форму, стверджує, що кожна загадка композиційно — одночленний паралелізм, другим членом якого є відгадка. Іноді загадка будується за допомогою так званого «виключення», наближаючись тим самим до заперечного паралелізму.

Багатство художніх засобів творення образу в загадці зумовлене неоднорідністю, різноманітністю обставин, за яких виникали й розвивалися твори цього жанру.

7.Метод «дослідження»

  • Поясніть, як утворено загадки:

Не кравець, а з голками ходить. ( Заперечення)

По морю золотий човник пливе. (Порівняння )

Ішла баба з гір та несла сто шкір. ( Протиставлення )

- Основними типами загадок є такі загадки, у яких предмети зіставляються на основі їхнього загального зовнішнього вигляду, схожості,на основі ознак їхньої внутрішньої організації, а також порівнюються за їхніми функціями та роллю в побутовому житті народу, за особливостями їхнього руху , співвідношенню рухомого й нерухомого.

8.Демонстрація малюнків художників за мотивами загадок. ( « Реве віл на сто гір»)

9. Робота в групах-п'ятірках. Спостереження-дослідження.

Учні об'єднуються в групи й виконують завдання на картках.

1 картка. Прочитайте. Відгадайте загадки. Визначте про що загадки.

Чорна корова всіх поборола. Білий віл всіх підвів.

Шумить, гуде і все горою йде.

Тисяча овець, а між ними один баранець.

2 картка.  Прочитайте. Відгадайте загадки. Визначте про що загадки.

Сам маленький, а шуба дерев'яна.

Без очей, бер рук, а лізе на дрюк.

Маленьке, кругленьке, зачепи-плакати будеш.

3 картка.  Прочитайте. Відгадайте загадки. Визначте про що загадки.

Плавала, купалася, сухенька осталася.

Влітку сірий, взимку білий.

Два рази родиться, один раз вмирає.

4 картка.  Прочитайте. Відгадайте загадки. Визначте про що загадки.

Зранку ходить на чотирьох, вдень на двох, увечері на трьох.

У хлівці два ряди баранців, і всі біленькі.

Було собі два брати й обидва Кіндрати, через доріжку живуть і один одного бачать.

5 картка.  Прочитайте. Відгадайте загадки. Визначте про що загадки.

Не їсть, не п'є, а стоїть та б'є.

Зуби є, а рота нема.

По дроту ходить, пітьму розгонить.

Відгадки: день і ніч, вітер, місяць і зорі, горіх, огірок, цибуля, качка, заєць, курча, людина, рот і зуби, очі, годинник, пила, струм

Слайд 6

Загадки про Луну, Месяц                     

Про явища природи

Чорна корова всіх поборола. Білий віл всіх підвів. ( Ніч і день)

Шумить, гуде і все горою йде ( Вітер)

Тисяча овець, а між ними один баранець. ( Зорі й місяць)

Слайд 7

Загадки про Весну

Про рослини

Сам маленький, а шуба дерев'яна.

Без очей, бер рук, а лізе на дрюк.

Маленьке, кругленьке, зачепи-плакати будеш.

Слайд 8

  Загадки про Зверей

Про тварин

Плавала, купалася, сухенька осталася.

Влітку сірий, взимку білий.

Два рази родиться, один раз вмирає.

Слайд 9

Загадки про Профессии

Про людей і їхнє життя.

Зранку ходить на чотирьох, вдень на двох, увечері на трьох.

У хлівці два ряди баранців, і всі біленькі.

Було собі два брати й обидва Кіндрати, через доріжку живуть і один одного бачать.

Слайд 10

Загадки про Вещи

Про предмети

Не їсть, не п'є, а стоїть та б'є.

Зуби є, а рота нема.

По дроту ходить, пітьму розгонить.

Слайд 11

Загадки про БуквыЗагадки про БуквиЗагадки про ВеснуЗагадки про Весну   Загадки про ВетерЗагадки про Вітер

Загадки про ВещиЗагадки про Речі   Загадки про ВремяЗагадки про Час Загадки про ГрибыЗагадки про Гриби Загадки про ДеревьяЗагадки про Дерева   Загадки про ДождьЗагадки про ДощЗагадки про ЕдуЗагадки про Їжу

Загадки про ЗверейЗагадки про Звірів Загадки про ЗимуЗагадки про ЗимуЗагадки про ИгрушкиЗагадки про Іграшки

Загадки про ИнструментЗагадки про Інструмент Загадки про ЛетоЗагадки про ЛітоЗагадки про Луну, МесяцЗагадки про Місяць

Загадки про ЛюдейЗагадки про ЛюдейЗагадки про МашиныЗагадки про МашиниЗагадки про МорозЗагадки про Мороз

 

Загадки про НебоЗагадки про НебоЗагадки про ОвощиЗагадки про ОвочіЗагадки про ОдеждуЗагадки про Одяг

Загадки про ОсеньЗагадки про ОсіньЗагадки про ПисьмоЗагадки про Письмо Загадки про ПриродуЗагадки про Природу

Загадки про ПрофессииЗагадки про ПрофесіїЗагадки про ПтицЗагадки про птахів

Загадки про РадугуЗагадкипроВеселкуЗагадки про РыбЗагадки про Рыб Загадки про СнегЗагадки про Сніг

Загадки про СнежинкиЗагадки про СніжинкиЗагадки про СолнцеЗагадки про Сонце Загадки про Траву и ЛистьяЗагадки про Траву та Листя

Загадки про ТранспортЗагадки про ТранспортЗагадки про ТучуЗагадки про Хмару Загадки про ФруктыЗагадки про Фрукти

Загадки про ЦветыЗагадки про КвітиЗагадки про Части телаЗагадки про Частини тіла

Загадки про ШитьеЗагадки про ШиттяЗагадки про ШколуЗагадки про Школу

Загадки про Явления природыЗагадки про ЯвищаЗагадки про ЯгодыЗагадки про Ягоди

V. Фізкультхвилинка.

VI.Підсумок уроку.

1.Опрацювання в групах таблиці « Знаємо- хочемо дізнатися –дізналися»

Знаємо

Хочемо дізнатися

Дізналися

Походження

Види, художні засоби

 

2.Заповнення « картки самооцінки»

3.Завдання  на увагу:

Слайд 12

4.З кожного рядка виберіть лише ті букви, які не повторюються, і складіть з них побажання. На всю роботу відводиться дві хвилини. (Записуються ряди букв на дошці) ( Бажаємо щастя)
Е О Б О О Е А Д Д
Ж П А Р П Є Р И И
Е П Ф Ф Е Ж Ф П М

О Ю Л В Л А Ю Л Ю
Г Ц М  М Є Ц Ж Г Ц Г
З А У М З А Т С З У
В А Т А Я О А В А

К А Щ К Р А Р

М М Т Т А О О

Л Ж С Т Т Ш Ш

Л Е ГД Т Л ЕГД

Р А А Я Р Е Е
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Е

Передача святкового настрою у композиції  "Свято Івана Купала"

6 клас

  Мета.                     навчальна: провести бесіду про українські народні    звичаї; вчити учнів передавати веселий настрій за допомогою кольору; звернути увагу на основні закономірності зображення обличчя людини, елементарні пропорції, розташування окремих частин;

                                  розвивальна:удосконалювати навички роботи з пензлем, уміння композиційно заповнювати площину аркуша зображенням;

                                 виховна: виховувати інтерес і повагу до народних звичаїв та обрядів.

Обладнання.          таблиці, ілюстрації, зразки дитячих робіт із зображенням святкування Івана Купала.

Хід уроку

   І. Організаційна частина.
   Повідомлення теми і завдань уроку.
   II. Робота вад темою уроку. 
   1. Вступна бесіда.
   Це дивовижне свято приходить до нас серед літа, коли сонце стоїть високо— високо в небі. Припадає Івана Купала на 7 липня. Але готуватися до свята починають напередодні — 6 липня. В цей незвичайний день, і, особливо, купальської ночі, усі дівчата стають чарівницями, бо знають велику таємницю природи: на світанку, напередодні купальського дня, всі трави і квіти мають особливу магічну силу, і якщо назбирати їх вдосвіта і сплести з них віночок, то він може причарувати будь—якого хлопця.
   (Заходять дівчатка у довгих, білих сорочках, на головах у них віночки.)

 

1-а дівчинка.

Заплету віночок, заплету шовковий,
На щастя, на долю, на чорнії брови,
Та й пущу віночок на биструю воду,
На щастя, на долю, на милого вроду.
Ой поплинь, віночку, тихо за водою
На щастя, на долю милому зі мною.

  Немало клопотів і у хлопців: треба розшукати розкішну вербову гілку (або соснову, кленову чи навіть вишневу з ягідками), вкопати її біля ставу-чи річки, посеред лугу на вигоні край села, де ввечері має відбутися магічне дійство — купаьський обряд. Ту гілку — купальське диво — називають по—різному: купайло, купайниця, Марина, Маринонька... Під веселі жарти та сміхи хлопці вкопують купайницю, а дівчата прикрашають її всяким зіллям, стрічками. Вбираючи, милуються нею і приспівують:

   2-а дівчинка.

Наша Маринонька-купалочка
Посеред моря купалася,
На бережку білилась,
Вийшла на вулицю, хвалилась:
— У мене личко, як яблучко,
У мене брови чорнесенькі,
Зовсім я дівка ладнесенька.

   Ось уже запалали свічки на Мариноньці-купайниці, й дівчата пішли хороводом кругом купальського дерева. Неповторний той танок; прекрасні вони, як княгині, в розкішних пахучих вінках, у білих сорочках, зі свічками в руках — кожна нагадує небесну зірку, що дивом спустилася на землю.
   Цього вечора кожному учасникові дійства годилося скочити через вогонь. Найчастіше робили це попарно: хлопець із дівчиною бралися за руки й разом тричі перестрибували багаття. Вважалося, що в такий спосіб можна очиститися від злих сил. Молодші учасники стрибали через кропиву.
   Надходила північ — і починався найпрекрасніший, найпоетичніший момент свята — пускання вінків на воду. Тихо й урочисто дівчата йдуть до води — кожна знімає з голови свій вінок, ставить у нього свічку, пускає на воду і загадує бажання:                  

 3-я дівчинка.

Пливи, віночку, аж туди, де живе мій милий!
Ясна свічечко,
не згасни!
Бистра річенько,
не втопи віночка!
Хай допливе до моєї долі.

   4-а дівчинка.

Заплету віночок, заплету шовковий
На щастя, на долю, на чорнії брови,
Та й пущу віночок на биструю воду,
На щастя, на долю, на милого вроду.

    Опівночі всі розходилися по домівках. Натомість найсміливіші хлопці йшли до лісу, щоб знайти цвіт папороті. Про це дійство створено чимало легенд, за якими у ніч з 6 на 7 липня зацвітає папороть. Кому пощастить зірвати її квітку, той зможе відшукати сховані скарби, бути віщуном і перевтілюватися у невидимку.

  1-ий хлопчик.

Під самого Купала.
Забувши сум і страх,
Ми папороть шукати
Ходімо по лісах.

   2-ий хлопчик.

Нехай і вовкулаки
Нам виють з—під кущів,
Нехай відьми, чортяки
Летять наперестрів. 3-ій хлопчик.

Нехай в болото манять
Нас гроші вогняні,
Ми папороть шукали —
Вони нам не страшні! 4-ий хлопчик.

Як страшно в самотині!
Ми ж руки подамо
 

І вдвох хутчій ту квітку
У нетрях знайдемо. 1-ий хлопчик.

Обіруч разом квітку
Додому понесем
І нею наші душі
Найперше одімкнем. 2-ий хлопчик.

Живая дума, слово
Засяє, наче день...
Та цить же, темна сило, —
По папороть ми йдем!
(Із вірша Дніпрової Чайки.)

— Купайло — прадавнє свято єднання Людини і Природи. Чарівне, неповторне, дивовижне свято Івана Купала! Святкували його всі народи світу (хоча й називали по-різному). Тож хай і нині сяють купальські вогні по всій Україні!
   2. Перегляд демонстраційного матеріалу.

III. Фізкультхвилинка.

3. Перегляд композиції, виконаної вчителем. Ви можете відобразити у своїх малюнках враження від цього прекрасного свята. Подумайте, що саме ви хотіли б намалювати.

У центральній частині аркуша паперу можна намалювати обрядове дерево, прикрашене стрічками, квітами та вінками, а біля нього — вогнище, через яке перестрибують хлопці та дівчата. А ще можна намалювати дівчину, яка пускає на воду вінок зі свічкою.
   4. Практична діяльність учнів.

 VІ. Підсумок уроку.
   Перегляд і демонстрування дитячих малюнків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Ж

 

З чого складається книга

Мета:

навчальна: ознайомити учнів зі складовими книги, історичними витоками створення книг, головними засобами виразності в них, роботою художників-ілюстраторів;

розвивальна: розвивати вміння аналізувати складові книги, насолоджуватися книжковими ілюстраціями, аналізувати їх; активізувати творчу ініціативу учнів; формувати естетичні почуття, смак, творчі здібності;

виховна: виховувати дбайливе ставлення до книги, повагу до праці художників-ілюстраторів, охайність під час роботи.

Обладнання: будь-які графічні матеріали (олівці, гелеві (кулькові) ручки, фломастери та ін.), гумки, гуашеві або акварельні фарби, пензлі, аркуші паперу, ємності для води, серветки для витирання рук і пензлів, клейонки.

 

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

  Чи любите ви читати книжки? Які саме?

  Чи доводилося вам бачити стародавні книжки? Де їх можна побачити?

  Чи замислювалися ви над тим, з чого складається книга? Як вона народжується? Скільки людей докладають своїх зусиль, щоб книга потрапила на стіл кожного з вас, щоб вона вам сподобалася?

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Українська книжкова графіка бере свій початок з глибини століть. Поява рукописної книги в Київській Русі в XI—XII ст. дала плідний ґрунт для розвитку книжкової графіки. Про особливості створення книги та її складові ми поговоримо сьогодні на уроці.

4. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. На світанку писемності людина використовувала для письма те, що мала попідруч: камінь, дерево або глиняні плитки.

Книга (від церковнослов. лист, грамота) — видання, що складається зі зшитого й обрізного з трьох боків книжкового блоку, який спеціально обробляють, із палітурною кришкою, у яку вставляється цей книжковий блок, і форзаца, що скріплює блок із палітурною кришкою. (Запис до словничків.)

Учитель розповідає про історичні витоки створення книг, особливості та етапи розвитку книгодрукування, головні засоби виразності книги, специфіку роботи художників-ілюстраторів над книгою.

Найважливішою подією в історії книги стало винайдення книгодрукування в Європі у XV столітті, що стало можливим після винаходу Йоганном Ґутенберґом пристрою для виливання металевого шрифту в матрицях. Форма складається з металевих літер, відбитки з яких отримували за допомогою ручного друкарського верстата (преса). З початком книгодрукування книги почали випускати, на превеликий жаль, у спрощеному оформленні. Для обкладинки почали застосовувати картон, який обклеювали шкірою, а згодом — тканиною і папером; виникли великі майстерні з виготовлення книг. З чого ж складається сучасна книга? Кожна книга зібрана з трьох основних частин, що мають відповідне призначення.

Під час розповіді вчителя та переглядання наочності учні занотовують визначення до словничків.

Книжковий блок складається з віддрукованих паперових аркушів, що складені в зошити.

Обкладинка — важлива складова книги, що є покриттям книжкового блоку, виготовлена з паперу, відмінного від того, на якому друкують сторінки книги. Обкладинка має виконувати скріплювальну, захисну, художню, інформаційну функції.

Палітурна кришка оберігає книгу від пошкоджень і є елементом художнього оформлення. Захищає палітурку від пошкоджень і забруднень також суперобкладинка (кришка з паперу чи прозорої плівки, що кріпиться на палітурній кришці завдяки клапанам).

Розглянемо решту частин книги докладніше.

Форзац (нім. Vorsatz) — однозгинний аркуш паперу, скріплений із першим й останнім зошитами блоку та призначений для з'єднання блоку з палітуркою.

Фронтиспис (франц. frontispisi) — ілюстрація, розташована перед титульним аркушем книги на лівій сторінці.

Титульний аркуш, титул (лат. titulus — напис, заголовок) — одна з перших сторінок книги, що передує тексту твору.

Шмуцтитул (від нім. Schmutztitel, де Schmutz — брудний і Titel — заголовок) — окрема сторінка, де вміщено заголовок частини, розділу чи глави книги, а інколи — окремих творів, що складають збірку.

Заставка — невелика орнаментальна або образотворча (інколи сюжетна) композиція (завширшки як набірна смуга), що виділяє та прикрашає початок певного розділу як рукописної, так і друкованої книги.

Буквиця — збільшена заголовна літера розділу тексту.

Ілюстрація — зображення, що супроводжує текст літературного твору з метою полегшення для читача візуалізації змісту. До винаходу книгодрукування рукописні книги художники ілюстрували вручну.

Кінцівка — графічна прикраса, завершальний компонент літературного твору або його частини.

Ось ми й дізналися про складові наших улюблених книжок.

5.Фізкультхвилинка

6. САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ

Варіант № 1. Створення книжки-розгортки на тему «Дванадцять місяців» (колективна робота)

Варіант № 2. Створення книжки за відомим літературним твором, ураховуючи всі її складові — обкладинку, форзац, фронтиспис, титул, шмуцтитул, заставку, ілюстрації, кінцівку (робота в групах) Примітка. Кожен учасник групи створює одну зі складових майбутньої книги.

Варіант № 3. Створення обкладинки до книжки

за улюбленим літературним твором (індивідуальна робота)

7. АКТУАЛІЗАЦІЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

  Для чого книжковий блок поміщають в обкладинку?

  Що таке заставка? Яку інформацію вона має містити?

  Що таке титул, або титульний аркуші

8. Підсумок уроку.

Підсумок уроку (загальна оцінка уроку).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Е

Українська іграшка

7 клас

Мета:               навчальна:ознайомити учнів з історією виникнення української народної іграшки,  з видами іграшок, з технікою їх виготовлення,  відроджувати традиції у виготовленні іграшок як частки матеріальної і духовної культури народу;

                                 розвивальна: розвивати уяву, фантазію, творчі здібності, навички планування своєї діяльності;

                                 виховна:виховувати зацікавленість до народної іграшки.

 

Обладнання:  виставка іграшок, виготовлених учнями класу; мультимедійний проектор, слайд-презентація «Українська народна іграшка», відеопрезентація «Українська лялька».

 

 

 

 

Хід уроку

 

 I. Організаційна частина. Повідомлення теми і завдань уроку.

1. Вступне слово вчителя

 

Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. У народі існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Максим Рильський любив повторювати: "Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього". Кожен народ, кожна нація тримається на прадідівських традиціях, звичаях, символах, віруваннях. І тільки вивчаючи і знаючи ці традиції, зможемо передавати культурну спадщину свого народу, набуту віками, нащадкам.

Сьогодні ми презентуємо захід «Українська народна іграшка». Українська народна іграшка належить до унікальних явищ нашої культури. Спробуємо і ми зрозуміти українську іграшку. Коли виникли перші іграшки? Який  вигляд вони мали? З чого і як виготовляли іграшки? Це запитання, на які ми знайдемо відповіді.

 

2. Інформаційний блок «Українська народна іграшка» (розповіді учнів супроводжуються слайд-презентацією)

Учень 1. Історія іграшки

Іграшка завжди була пов'язана з грою. Як і гра, вона є відображенням своєї епохи. Історія іграшки є невід'ємною частиною історії культури суспільства. Для кожної історичної епохи характерні свої іграшки, оскільки

 

розвиток матеріальної основи суспільства, його духовної культури позначається не лише на змісті дитячих ігор, а й на тематиці та формах іграшок.

Перші іграшки, знайдені під час розкопок дитячих поховань, були дуже подібними до знарядь праці, предметів побуту, їх виготовляли з найпростіших природних матеріалів з метою оволодіння дітьми навичками майбутньої діяльності. Як стверджує дослідник історії української народної іграшки О. Найден, дитяча іграшка як предмет певного функціонального призначення з'явилася досить пізно, коли цивілізація окремих суспільств і народів досягла достатнього рівня розвитку. Відтоді іграшка, поряд з іншими речами, зробленими людиною (знаряддями праці, побутовими предметами, культовими атрибутами), починає входити до сфери культури.

         Учень 2. Українська народна іграшка

На території України найдавніші прототипи іграшки виявлені в Чернігівській області. Це були фігурки пташок, вовка чи собаки, виготовлені з мамонтового бивня приблизно 25 тис. років тому. Мали вони обрядове значення.

Дитячі іграшки давніх слов'ян (дерев'яні коники, качечки) знайдено під час розкопок на Наддніпрянщині. Датовані вони приблизно X — початком XII ст.

Від українських іграшок періоду XIV—XVIII ст. майже нічого не збереглося. Однак етнографи стверджують, що виготовлення забавок не припинялося ні в XIV, ні в XVI століттях. У другій половині XVIII ст. внаслідок розвитку в Україні ярмаркової торгівлі розпочалося масове виробництво забавок на продаж. Жодний ярмарок не обходився без глиняних коників, баранчиків, півників, маленького посуду, ляльок, розписаних орнаментом, прикрашених кольоровою глиною.

Розквіт  іграшкового промислу припадає на середину XIX ст. Найбільше виготовляли забавок на Наддніпрянщині, Поділлі, Прикарпатті. Серед тогочасних іграшок Наддніпрянщини кінця XIX ст. — дерев'яні кухлики, дерев'яні ляльки, маленькі моделі побутових речей (іграшкові товкачики, рублі, оздоблені різьбленням), дзиґи, вітрячки та ін. Популярними були механічні забавки з відповідними руховими елементами — вирізані фігурки попарно з'єднаних планками ведмедів, ковалів, ткачів.

Найбільше дерев'яних іграшок виготовляли на Прикарпатті Це різноманітні візочки з драбинками, кониками, іграшкові меблі (столи, скрині, лави-ліжка), іграшкові музичні інструменти.

Селище Опішня (Полтавська обл.) відоме своїми керамічними іграшками, які відображали реальну природу, народний побут, героїв казок, пісень, творів фантастики (коник, квочка з курчатами, пташниця, вершники,

міські та сільські жінки у типовому одязі, звірі-музики тощо).

Гончарі, крім ужиткового посуду, виробляли й «дріб» або «монетки», тобто маленькі іграшкові посудинки: глечики, макітерки, мисочки, горнятка, маснички тощо. Вони повторювали традиційні форми ужиткового посуду, а розписували їх відповідно до місцевості, де виготовляли. На ярмарках такі іграшки продавали за монетку, саме звідси і пішла така цікава назва.

Якщо ж у цілому візьмемо іграшку як певне явище, життєвий фактор в її минулому, сучасному і майбутньому, в її змістовних, формальних, образних, функціональних, матеріально-виробничих і духовних аспектах, то побачимо, що вона не просто є частиною, компонентом, може й досить важливим, загальнолюдської культури, а становить самостійний культурний фактор.

Учень 3. Глиняні іграшки

Порівняно з дерев’яною іграшкою,  глиняні колекції іграшок не такі великі і майже не вивчені. Глина - матеріал ламкий і недовговічний. Незважаючи на великі масштаби виробництва глиняних іграшок, їх дійшло до нас мало, адже вони легко ламались, розбивались і зникали з поколіннями людей.

Іграшку робили скрізь, де були поклади глини і займалися гончарством . Ліпили для себе, для забавки, а з часом - на продаж, приурочуючи до ярмарків і веселих народних свят.  Зазвичай така іграшка народжувалась і розвивалась у селянському середовищі. Саме тому в ній знайшли яскраве виявлення характерні риси селянського народного мистецтва.

Технологія виготовлення іграшок, підготовка глини майже всюди були однаковими, хоча й мали місцеві особливості. Червону, сіру або білу глину змішували з дрібним просіяним піском і розводили з водою, перетворюючи у в’язке тісто. З нього й ліпили іграшки. Спочатку їх висушували, а через кілька днів обпалювали. В залежності від якості і складу місцевих глини й піску, поверхня іграшок набувала певного кольору. Для прикраси в різних центрах використовували розпис.

Особливий інтерес становлять розписи іграшок. Вони утворюють певну традиційну, закріплену та логічно зумовлену, систему понять і позначень, яка характерна як для іграшок масового виробництва, так і для створених відомими майстрами. Складається вона з трьох мотивів: «гілка» на спині тварини; «кривулька з накапуванням» (хвиляста лінія, що в’ється між крапками) з обох боків; сонце (у вигляді солярного знака, оточеного крапочками, або квітки з різною кількістю пелюстків та вигинистих ліній - променів) попереду на грудях тварини. Іграшкова тварина, розписана таким орнаментом, являє собою космогонічний образ, тобто образ, пов’язаний з давніми уявленнями про світоустрій. Гілка з широким, часто зеленим, листям

 

 

- рослина, що втілює земний світ, або просто землю; кривулька - здавна відомий символ води; сонце - світло, небо, космос. Отже, іграшка містить у своєму образі дуже давню символіку світоустрою з трьох сфер - земної (середньої), небесної (верхньої), та підземної (нижньої). В системі   цих розписів закладений глибокий зміст, здобутий досвідом життя та праці багатьох поколінь.

Найбільш поширеною народною іграшкою в Україні був і залишається глиняний свищик. Колись на ярмарках, базарах, під час святкових гулянь продавалися тисячі дрібних декоративно розписаних свищиків. Ритуальне свистіння під час свята мало на меті пробудження сонця від сну, посилення тепла, яке земля дістає від нього. Крім того,  свистіння відганяло від дитини злих духів. Найчастіше серед свищиків зустрічаються птахи.

Учень 4. Іграшки із сиру

На Гуцульщині вівчарі ліпили іграшки з плавленого овечого сиру. Випасаючи овець, вони виготовляли казкових оленів, баранчиків, фантастичних півників, коників, а повернувшись із полонини, дарували їх дівчатам і дітям. Згодом цим почали займатися жінки, і в XIX ст. виготовлення іграшок із сиру стало домашнім промислом.

Сир - найбільш проблемний матеріал для зберігання. З часом іграшка з нього розтріскується, розсипається, змінює свій відтінок. А поза тим – вони дуже цікаві та стосовно України справді самобутні. Щоб сир набув пластичності, його спеціально виготовляли, перед самим процесом ліплення занурюючи в гарячу воду, а опісля – в соляний розчин. Награвшись такою забавкою, дитина могла нею залюбки поласувати – завтра родичі можуть зробити іншу. Хоча найчастіше іграшки із сиру виготовляли перед храмовими святами та перед Великоднем.

Нині  приготуванням таких іграшок займаються жінки. Їстівні іграшки, — але не з сиру, а з борошна, — роблять на Полтавщині. Для маленьких колядників раніше в кожному домі пекли великі пряники, зазвичай дуже яскраві — рожеві, блакитні, жовті, розписні, з орнаментом. Рельєфний малюнок видавлювався на сирому тісті з допомогою різьблених пряникових дощок із геометричним, а пізніше рослинним орнаментом.

 

 

Учень5. Українська лялька

Перша лялька з’явилася майже сім тисяч років тому — коли люди тільки-но почали переходити до осілого способу життя.

Лялька сприймалася як жива істота та дарунок, що оберігав життя людини. Тому тривалий час вона не використовувалася як іграшка. Лялька набула ігрового значення лише тоді, коли суспільство зрозуміло, що дітей треба виховувати за допомогою тих речей, що їх оточують.

На Волині лляними ляльками гралися, в інших регіонах – солом’яними. Але всіх українців об’єднували ляльки-мотанки або вузликові ляльки. Материнські руки “на здоров’я й щастя” мотали їх для своїх донечок. Віддавна лялька-мотанка вважалася ритуальною — матері робили їх для своїх дітей, а нареченим дарували, щоб діти народжувалися. Часто у мотанок немає обличчя  — їх не вишивали, щоб не вселився злий дух. Навіть часто така лялька-мотанка з чисто ігрової переходила в ритуальну. Дитина, коли хворіла, давали їй гратися. Вважалося, що хвороба переходила на ляльку з дитини, тоді її спалювали, і таким чином лікували.

З другої половини ХІХ ст. спостерігається збільшення виробництва ляльок у народному святковому і обрядовому одязі. В ляльковій культурі всесвітнього загалу етнографічна («одягнута») лялька становить певний тип, який є відгалуженням від загального процесу функціонування давньої обрядово-ігрової ляльки.

Найчастіше домашню ляльку виготовляли для дівчаток з найдоступніших матеріалів — сіна, соломи, залишків ниток, льону, кукурудзи. Іноді використовували глину та вовну, тобто все, що було під руками. Але найцікавіше те, що виготовляли ляльки й чоловіки. Вони в той час вважалися вождями, чільниками роду, тому саме їм доручали це завдання.

Коли людина робила ляльку, вона ніби впадала у медитативний стан, оскільки  під час виготовлення ляльки треба обертати нитку навколо своєї осі. Виконуючи це, людина забуває про всі клопоти і зосереджується лише на цій роботі.

Лялька демонструє неповторну своєрідність кожного народу, його історичну значимість та обрядову цінність.

Українські ляльки вже завоювали симпатії по всьому світу. Їх відрізняє своєрідний колорит національного костюму,  властивий українському народу гумор та хазяйновитість. Проста, красива, ненав’язлива терапія лялькою згодиться для всіх — жінок, дітей, чоловіків.

 

Пропонуємо переглянути відеопрезентацію «Українська лялька». (перегляд відеопрезентації)

II. Фізкультхвилинка.

  1. Представлення результатів пошукової діяльності.

В ході підготовки заходу учні нашого класу займались пошуковою діяльністю, завданням якого було з’ясувати якими іграшками бавились наші бабусі та дідусі у період свого дитинства.

Давайте познайомимось з результатами дослідження (представлення учнями результатів пошукової діяльності).

 

4. Огляд виставки іграшок, створених учнями класу.

III Підсумок уроку

5. Заключне слово вчителя

Народна іграшка – це пам’ять етносу, нації, народу про своє історичне та доісторичне минуле.

Справа з іграшкою засвідчує, що в національній культурі немає нічого другорядного, такого, що можна оминути і не помітити.

Кожна нація тримається на прадідівських традиціях, звичаях, символах, віруваннях. І тільки вивчаючи і знаючи ці традиції, ми зможемо передавати культурну спадщину свого народу, набуту віками. Знаючи свою культуру, знаючи свої звичаї, ми пізнаємо себе.

Отож, не будемо зупинятись, а лише продовжуватимемо вивчати і зберігати свою культуру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зображення  на площині казкових квітів Петриківки. Візерунок для круглого блюда.

Мета.                   навчальна: ознайомити учнів з декоративним народним     розписом; Вчити учнів володіти такими

                            мазками, як «гребінчик», «зернятко», «горішок» та «перехідний мазок»;   

 

                            розвивальна:    розвивати уміння створювати візерунки з елементів петриківського розпису,

                            закріплювати  поняття про ритм, симетрію.

                            Удосконалювати навички роботи з фарбами;

                            виховна: прищеплювати любов до прекрасного. Виховувати інтерес до народного мистецтва.

 

 

 

 

Обладнання :   Зразки робіт майстрів петриківського розпису Т.Пати,                                                    П.Глущенко, М.Кравця, В.Клименка – Жукова;

                            зразки мазків, робіт учнів.

 

Хід уроку.

І. Організаційний момент. Повідомлення теми і мети уроку.

Девіз

Не кажи «Не вмію!», кажи «Навчусь!»

ІІ. Вступна бесіда.

 Учитель. 

       У кожній оселі живуть та служать нам різноманітні предмети. І , якщо їх торкнулася рука художника або народного вмільця, то вони стають  творенням ДПМ. На протязі віків формувались центри традиційного  українського народного мистецтва. Предмети , виготовлені у різноманітних центрах, відрізняються формою, засобами розпису, особливостям техніки виконання, кольорової гами.

        Ви чули про Петриківку? Це село на Дніпропетровщині. Велике, славне село, яке зачаровує світ своїми мальвами, жоржинами, соняхами і рясною червоною калиною. Не тими, що на городі чи в саду, а мальованими – на дерев`яних тарелях, скриньках, вазах , колисках і просто на папері.

        У давні часи в багатьох селах жінки розмальовували печі, виводили узори над

49

дверима та вікнами, щоб хата була чепурною. Славилась розписами і

Петриківка, тому що це було козацьке село, кріпацтва тут не знали,  і чому не жити у красі? Згодом, мальовані квіти й годували бідняків: «мальовки» продавали на базарі. Для малювання використовували крейду, сажу, кольорову глину, саморобні рослинні фарби. Малюнки наносили за допомогою пензлика, виготовленого з котячої шерсті, а грона калини вимальовували кінчиком пальця.

         Найкращими петриківськими розписами вважаються роботи Тетяни Пати, Ярини Пилипенко, Надії Білокінь, Параски Павленко, Федора Панка, Марфи Тимченко, Палагії Глущенко, Клименка – Жукова та багатьох інших.

         Від покоління до покоління тут передавались основи декоративного розпису речей. Характерною рисою творчості петриківських народних митців було використання декоративного оздоблення рослинно – квіткового орнаменту.

В орнаменти розписів вплітають садові й польові квіти, колосся різних злаків, гроно винограду. Серед усього цього різнобарв`я  вміщують всіляких  птахів – павичів, зозуль . Мета художників – втілити в одному образі красу усіх. Особливе місце займає квітка – це символ пишності природи, її розкішного цвітіння, щедрості плодів. Щоб наголосити на цьому,  майстри вдаються до фантастичних перебільшень. Не забувають і про калину – яка є символом нашої Батьківщини. Може хтось пригадає вірш або загадку про калину?

Учень. У полі калина, у полі червона, -

             Хорошенька цвіте.

             Ой, народе наш красний, роде наш прекрасний,

              Не цураймося, признаваймося,

              Бо багацько нас є.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

       Практична діяльність учителя і учнів.

Учитель.

      Сьогодні на уроці ми з вами будемо опановувати техніку петриківського розпису і малювати візерунок для круглого блюда. Для цього необхідно оволодіти такими типами мазків, як  ( пояснення – показ – робота разом)

 

«Гребінчик» - мазок, що починається з потовщення. Його роблять натиском пензля і закінчуються «тоненьким вусиком», який  передають за допомогою

легкого дотику кінчика пензля. Покладені поряд кілька таких мазків нагадують гребінець.

 

«Зернятко»- мазок, який починається найлегшим дотиком, а закінчується найбільшим натисканням. Коли мазки «зернятко» накладені по обидва боки стеблини вістрями назовні, зображення нагадує колосок.

 

«Горішок» складається з двох мазків, вигнутих півлунками й поставлених один проти одного. Заповнивши порожнє місце між півлунками  гребінчиковим або двома – трьома зернятковими мазками, матимемо форму, подібну до лісового горіха.

 

«Перехідний мазок» накладається одним пензлем, але двома фарбами. Спочатку фарбу умочують у одну фарбу, а потім у другу. Такий мазок утворює витончені переходи від одного кольору до іншого, чого не можна досягти ніяким попереднім змішуванням фарб. Перед кожним наступним мазком фарбу слід набирати знову.

 

ІV. Ознайомлення з навчальним матеріалом.

  1. Словникова робота

Орнаментом називається узор, який утворюється шляхом ритмічного повторення, чергування елементів.

Візерунком називається узор, який має довільну композицію.

  1. Визначення композиції розпису в колі.

          Поміркуйте над тим , з яких елементів буде складатися ваш візерунок. Чи буде він симетричним? Якщо так, то потрібно спочатку поділити коло на

          рівні частини , а вже потім промалювати елементи.

  1. Визначення кольорової гами.
  2. Вибір техніки виконання. ( пальцева, пензлеві )

 

V. Фізкультхвилинка.

 

VІ. Самостійна робота учнів.

       Створювання  композиції за мотивами  Петриківського розпису.

 

 

VІІ. Підсумок уроку

Мотиви якого розпису ми сьогодні малювали на уроці?

 

VІІІ. Виставка малюнків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додав(-ла)
Мохнач Олеся
Додано
21 жовтня
Переглядів
49
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку