Як читати дитячі малюнки?

Міністерство освіти і науки України

Відділ освіти, молоді та спорту

Полонської райдержадміністрації

Полонський районний методичний кабінет

Як читати дитячі малюнки?

(посібник)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мохнач Олеся Миколаївна,

вчитель  образотворчого мистецтва

Полонського НВК №2

«ЗОШ І-ІІІ ступенів №7, колегіум»

 

 

Полонне-2014

 

Укладач:

 Мохнач Олеся Миколаївна – вчитель образотворчого мистецтва Полонсь- кого навчально-виховного комплексу №2 «Загальноосвітня школа I – III ступенів №7, колегіум»

Комп'ютерний набір:

Мохнач О.М.

Рецензент: Микуляк А.Ю. – заступник директора по науково-методичній роботі.

У даному посібнику подано методичний механізм  формування  проективної методики на уроках образотворчого мистецтва, розгорнуті конспекти уроків з образотворчого мистецтва за програмою, рекомендованою МОН молодьспорту України ( лист № 1/11 -6611 від 23.12.2004 р.) (автори Е.В. Бєлкіна, О.В. Костантинова, Ж.С. Марчук, Н. В. Очеретяна,  А.А.Поліщук, О.К. Федорук)  Робота містить підходи проективної методики, які стосуються таких взаємопов'язаних між собою компонентів, як цільовий, стимульовано-мотиваційний, змістовий,  операційно-дієвий, а також подано методичний та практичний матеріали, запропоновано комплекс доцільних вправ і завдань вербального зображувального характеру, детальні пояснення щодо застосування різних технік та матеріалів. Зміст пропонованих уроків дає можливість учням повною мірою висловити особистісні проблеми при мінімальному впиливі з боку експериментатора.

 

Схвалено методичною радою Полонського навчально-виховного комплексу №2 «Загальноосвітня школа I-III ступенів №7, колегіум»                       (Протокол №9 від 27.12 . 2014)     

                                                                                      

 

 

 

 

 

 

 

 

     2                                          

ЗМІСТ
 

1.  Методичний механізм інтерпретації проективної методики………...….....3

2.  Загальна характеристика дитячого малюнка…………………………...……5

3. Колірний та тоновий стан. Мій настрій у пейзажі……………………...……8 

    Тест  " Малюємо дерево".

4. Колір, образ, характер. Колекція почутів……………………………………12

    Тест „Малюнок сім’ї.”

5. Повітряна перспектива. Музика вулиць  міста "Мрія"…………………….15

    Тест "Будинок".

6. Малювання композиції  "Осінній дощ"……………………………...……..19

    Тест "Людина під дощем"

7. Натюрморт. "Натюрморт і час".………………………………………..……23

    Тест "Кактус".

8. Гармонія природних форм ………………………………………………......27

    Тест "Неіснуюча тварина"

9."Диво-орнамент" Ескіз орнаменту в колі , квадраті , прямокутнику, смузі (за вибором учня)……………………………………………………………......33

    Тест "Характеристика кольору "

10.Зображення людини………………………………………………….……. 37

    Тест "Людина"

11.Висновки…………………………………………….…………………….....41

12.Список використаних джерел……………………………………………....42

                                                                                                                         3

Методичний механізм інтерпретації проективної методики.

" Будь -яка думка закінчується рухом"

                                           І.М.Сеченов.

 

В даний час  малюнкові проективні методики отримують все більшу популярність серед психологів, педагогів та інших фахівців. Вони є цінним інструментом для розуміння та оцінки характеристик особистості, індивідуальності. У малюнках людина висловлює свої почуття, ділиться з іншими своїми враженнями і реакціями на навколишній світ, активно і спонтанно структурує несвідомий матеріал.

 

Інтерпретація малюнків з позицій того , як в них через символи проявляється внутрішнє, приховане , психічне, дозволяє отримати багато інформації про емоційні,  розумові, поведінкові особливості  автора малюнка. Проте використання малюнкових методик - справа непроста.

Так як малюнки - продукт унікального творчого самовираження особистості, було б дуже неправильним інтерпретувати їх, дотримуючись жорстких догматичних критеріїв . Коли це робиться, то все багатство унікальної інформації втрачається і втрачається глибина проникнення в особистість.

 

При інтерпретації малюнків рекомендую керуватися наступними положеннями:

 

1 . Коли малюнок готовий, дуже важливо поглянути на нього цілком, перш ніж фокусувати увагу на специфічних деталях. Найбільш цінним є погляд в цілому на ту інформацію, яку передає цей малюнок. Це інтуїтивний процес . Необхідно "увійти" в малюнок і виявити, яке враження він справляє . Перше враження від малюнка дуже часто допомагає нам зрозуміти, як учень відчуває себе у своєму світі, наскільки він чутливий до зовнішніх впливів , як він справляється з емоціями і що він відчуває у відношені до самого себе . Дуже важливо на цьому етапі відстежити глобальне враження від малюнка, зрозуміти, які реакції він викликає, не роблячи при цьому ні найменшої спроби аналізу, інтеграції чи логічного розуміння побаченого.

 

2 . Після цієї інтуїтивної  стадії, яка збирає враження, слід по -новому поглянути на малюнок і проаналізувати всі специфічні деталі раціонально, з точки зору логіки. (Деякі фахівці перетворюють цей процес у рутинний, систематичний з використанням реєстраційного бланка, в який вони

      4

механічно заносять всі деталі. Інші починають з того , що фіксують всі  деталі , які привертають їхню увагу і  відштовхуючись від них , будують свій подальший аналіз .)

 

3 . Заключний крок в інтерпретації малюнка пов'язую з інтеграцією інформації, отриманої на першому і другому етапах . На цьому етапі аналізую  весь отриманий матеріал, і співвідношу  з інформацією про учня. Іншими словами, малюнки можуть бути повністю зрозумілі лише в контексті інформації про життя дитини . Все це повинно враховуватися в процесі складання  загальної думки про значення малюнка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           5

Загальна характеристика дитячого малюнка.

 

Дитячі малюнки – це джерело важливої інформації про дитину, її емоції, проблеми та особливості. Малюнки – це щирі і непідробні розповіді про життя дитячої душі, про її благополуччя або неблагополуччя, про її радість і смуток. На що ж нам необхідно звернути увагу,  для того, щоб правильно все це “прочитати”?

В першу чергу необхідно оцінити кольорову гаму малюнка. Безумовно, колір -  це важливо. Однак важливо пам’ятати і те, що не можна категорично заявляти щось на кшталт “якщо малюнок зроблений чорним – дитина перебуває в стані депресії, а якщо червоним – вона  надмірно агресивна”.

 

Оцінюючи кольорову гаму дитячих картинок, слід звертати увагу ось на що: чи є у дитини достатній вибір  кольорів, які можна використовувати? (відомі випадки, коли учень малював “похмурий” малюнок тільки тому, що коробка олівців була на всіх одна, і йому як раз дістався чорний або сірий).

 

Як часто використовує який - небудь колір учень? Чи завжди він вибирає переважно червоний, або ж це ситуаційний вибір? З якими кольорами він його комбінує?

Так, згідно з дослідженнями А. Л. Венгера, темно – коричневі, сірі та чорні кольори як переважаючі – ознака депресивного стану. Занадто багато червоного свідчить про стан тривоги, емоційної напруженості. Але якщо червоний – постійно бажаний колір, це може говорити про невротизацію або підвищену конфліктність. Велика кількість червоного у поєднанні з темними тонами – можлива тривожна депресія.

 

Які тони взагалі переважають у малюнку – теплі або холодні? Надлишок темно-блакитних і фіолетових кольорів може говорити про знижений настрій або просто про високу чутливость. Виконання майже всіх робіт “в пастельних тонах” також говорить про чутливість або про тривожність особистісної особливості.

Чи використовує учень всю палітру – або його колірна гамма зазвичай бідна і він обмежується парою-трійкою кольорів? Якщо це так, то можна говорити про астенію, втому, пасивність або навіть про депресію.

 

Яким кольором хто намальований? Чи постійно дитина вибирає саме цей колір для даного члена сім’ї, тварини? Порівняйте серію малюнків,

6

виконаних дитиною в різний час. Чи з’явився, викликає питання, колір тільки як тенденція останніх днів, чи так було завжди?

 

Наступний важливий момент – натиск на олівець. Це – показник  психомоторного тонусу дитини. Якщо натиск слабенький, легкий, невпевнений – це говорить про боязкість, пасивність, астенію (виснаженість психіки) учня. Якщо лінії постійно стираються – це свідчення невпевненості, емоційної нестійкості, тривожності. А коли штрихи робляться як би ескізними – спочатку легенькими штришками, потім наводяться жирніше – це спроба контролювати свою тривогу, взяти себе в руки. Якщо контури зображень жирні, сильно продавлюють папір, це може бути свідченням емоційної напруженості, імпульсивності. Ну а якщо натиск рве лист – це ознака можливої конфліктності, агресивності, або просто порушеного стану або гіперактивності.

Розмір малюнків також досить важливий. У нормі найбільший об’єкт малюнка займає приблизно 2/3 аркуша формату А4. Якщо малюнок людини чи тварини дуже великий, займає весь лист або навіть виходить за його межі – це може навести на думку про тривогу або стресовий стан учня в даний момент (а ще такі малюнки характерні для імпульсивних і гіперактивних діток). А ось малесенький малюнок часто говорить про низьку самооцінку або депресію. Якщо ж розмір малюнків непостійний – дитина емоційно нестабільна.

 

Задуматися змусить і розташування малюнка на аркуші Малюнок у верхній частині аркуша свідчить про високу самооцінку (або про схильність до “Літання у хмарах”), а от дрібний розмір в поєднанні з розташуванням “внизу” може говорити про емоційне неблагополуччя. Пам’ятаєте, малюнок “дуже самотнього півня”, який намалював Карлсон? Крихітне щось в нижньому куточку листа – і більше нічого …

 

Зверніть увагу також на те, наскільки ретельно намальовано зображення, наскільки воно деталізовано.  Якщо подробиць багато – у дитини, швидше за все, живе уява, творча спрямованість. Однак вдивіться, якого роду всі ці деталі – якщо вони однотипні і кількість їх велика (наприклад, учень не полінувався намалювати 39 гудзиків на мундирі солдата або 154 лусочки на рибі) – це може бути свідченням тривожності, ригідності, перфекціонізму.

 

 

7

Важливий і темп роботи учня. Якщо учень малює повільно, але старанно – значить, такі особливості його темпераменту, а от повільне і мляве, без інтересу малювання – ознака пасивності, виснаженості нервової системи або депресивного стану. Високий темп говорить про те, що перед нами активний живчик. Якщо ж при цьому малюнок розмашистий  і неохайний – дитина, швидше за все, гіперактівен (або негативно настроєна і прагне швидше “відв’язатися” від вас і зробити все швидше і де-не-як).

 

Підказкою будуть репліки дитини під час роботи. Якщо учень ділиться у процесі створення сюжету своїми думками, розповідає про те, що любить малювати – він налаштований позитивно і, швидше за все, психологічно благополучний. Якщо учень постійно уточнює, що і як “правильно” треба робити – це маленький перфекціоніст, або він тривожний і не впевнений в собі. Ну а якщо прохання намалювати що-небудь взагалі сприймається “в штики”, або супроводжується ниттям на кшталт “нудно”, “набридло”, – це може пояснюватися і боязкістю, і втомою, і негативізмом, і прагненням піти від труднощів .

 

Ще раз хотілося б застерегти від поспішних висновків про стан дитини на основі однієї ознаки: тільки якщо ви бачите “симптоми” тривожності або депресії в кількох елементах відразу, і тим більше – у різних малюнках, можна робити які-небудь висновки. Однак і в цьому випадку треба сприймати ситуацію в загальному контексті: наприклад, якщо намальована істота ретельно заштрихована – це, звичайно, може бути ознакою тривожності і невпевненості. Але може бути також і свідченням того, що учень відвідує художню школу і його там вже навчили, “як малювати правильно”, тобто передавати штрихуванням відтінок і обсяг.

Надзвичайно важливим в малюнку є сюжет і те загальне враження, яке він справляє. Звичайно, враження – справа тонка. Проте є такі малюнки, які безумовно справляють тяжке враження на будь-якого глядача: зображення сцен насильства, ран, крові, асоціальних сюжетів, агресивних, “озброєних з усіх сил” персонажів або ж істот зовсім непропорційних, з грубими спотвореннями форми і пропорцій (явно не за віком). Все це,  ознаки неблагополуччя.

 Однак – це лише ознаки, і про справжній стан речей слід судити, тільки ретельно проаналізувавши безліч чинників.

 

 

8

Колірний та тоновий стан. Мій настрій у пейзажі.

Тест  " Малюємо дерево"

5 клас

Мета: навчальна:  продовжувати ознайомлювати учнів із засобами передавання настрою в образотворчому мистецтві; закріплювати навички роботи з фарбами;

розвивальна:  розвивати уміння сприймати, розрізняти й аналізувати співвідношення кольорів; розвивати дрібну моторику руки;

виховна: виховувати естетичне сприйняття навколишнього світу; стимулювати розвиток допитливості.

Обладнання:  репродукції картин відомих художників (А. Рилов «Зелений шум» та ін.); навчальні роботи з методичного фонду;

Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець; гумка; гуаш, акварельні фарби;  пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Основні поняття: «тоновий стан».

Тип: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда за питаннями

Давайте пригадаємо, якими бувають кольори та для чого художники використовують співвідношення кольорів?

• На які дві групи художники поділяють хроматичні кольори?

• Які виражальні можливості надають художникам холодні та теплі кольори?

 

9

• Які виражальні можливості надають художникам контрастні та нюансні кольори?

ІII. Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя

Незважаючи на передавання пропорційних колірних співвідношень, зображення може бути недостатньо правдивим, якщо не буде враховано ще одну важливу умову — значення та вплив загального світлового й колірного стану, або, як кажуть художники, загального тону. Якщо придивитися до полотен художників, що зображують різний стан часу дня або погоди, можна помітити, що в усіх картинах, які зображують природу при сонячному світлі, фарби ясніші й яскравіші, ніж у картинах, що зображують похмурі дні, схід або захід сонця.

Освітлений сонцем пейзаж ясніший  за вечірній або ранковий.

У сутінку всі предмети відповідно темнішають, контрасти між найяснішим і найтемнішим зменшуються.

Організація сприйняття творів мистецтва

Пейзаж для художника — не фотографічне відображення побаченого, а можливість передати своє ставлення, настрій, враження. «Я почув лемент, що пройняв Усесвіт... Я писав хмари кольору крові, цей колір був як лемент...» Так розповів норвезький художник Едвард Мунк  про свою вечірню прогулянку. Сонце сідало, художник почувався втомленим і хворим. Йому здалося, що хмари почервоніли та колір перетворився на звук.

Бесіда за питаннями

• Про що розповідає кожна з картин?

• Як ви вважаєте, чи вдалося художникам донести до глядача свій задум?

• Які співвідношення кольорів обрали художники, щоб відобразити настрій та своє ставлення?

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Творче завдання

Слово вчителя

10

Із настанням вечора ми помічаємо навіть невеликі зміни загальної освітленості. Чим менше світла, тим чутливішими стають наші очі. Щоб передати вечірнє освітлення, потрібно скористатися лише частиною світлотного діапазону фарб, зблизити співвідношення, створити затемнений колорит. Об’єкти на малюнку не повинні бути яскравішими, ніж у момент спостереження, інакше портрет «виходитиме» з рами на глядача, а, наприклад, у вечірньому пейзажі не світитимуть вуличні ліхтарі. Намалюйте пейзаж, що передавав би ваші почуття,— радість, смуток, гнів, очікування...

Пояснення вчителя

Скористайтеся аквареллю, гуашшю.  Головне, щоб обрана техніка відповідала настрою.

V.Фізкультхвилинка.

VI. Практична робота учнів.

VII.Підбиття підсумків.

Обговорення учнівських робіт

Під час обговорення учнівських робіт необхідно акцентувати увагу учнів на передаванні стану та настрою.

Коментар

Цей тест допомогає зрозуміти приховані особливості, страхи, сумніви, риси характеру учня , його ступінь емоційності та фантазії.

Перше враження.

Надзичайно важливе перше враження. Які емоції у вас викликає малюнок: сум, радість, спокій, захват, похмурий настрій, відчуття чогось енергійного чи навпаки? Який малюнок: реалістичний чи нестандартний, яскравий чи блідий, барвистий чи однотонний? Ваше перше враження від малюнка передає внутрішній стан дитини.

Кольори.

Забарвлення малюнка розкриває інтелектуальний та емоційний світ дитини. Якщо обрано стандартні для даної теми кольори, то це говорить про нормальний рівень її інтелектуального та загального розвитку,

11

адекватне та  реалістичне сприйняття дійсності. Нестандартні кольори дерева свідчать про оригінальне мислення й бурхливу фантазію.

Якщо учень зобразив дерево, використовуючи лише один тон, це говорить про його низький інтелектуальний рівень. Хоча іноді це може означати і поганий настрій під час малювання. Дитина, яка використовує похмурі кольори, скоріш за все, емоційно пригнічена і, можливо, має проблеми з пам’яттю.

Стовбур

Він символізує внутрішній стержень дитини, її особистісний потенціал. Прямий і рівний, правильної форми стовбур говорить про те, що учень  упевнений у собі, спокійний, розсудливий. Якщо основа стовбура, розширена вліво, то він мрійник, не дуже рішучий. Основа стовбура, розширена вправо, свідчить про цілеспрямованість і навіть упертість у здобутті бажаного. Округла і розширена основа в обидва боки – повільність дитини, відповідальність і надійність. Стовбур, закритий зверху, свідчить про імпульсивність, несформованість абстрактного мислення.

Крона.

Ця деталь дерева розкаже про енергетичний потенціал дитини. Якщо крона схожа на хмару, то це свідчить про високий рівень самоконтролю, обережність у справах. Крона-круг – спокійність, самодостатність, можливо, егоцентризм. Крона із завитками говорить про життєрадісність, багатий енергетичний потенціал, почуття гумору. Крона з „каракулями” чи заштрихована – про тривожність, напруженість, невміння зосередитися, нерішучість.

 

 

 

 

 

 

12

Колір, образ, характер. Колекція почутів.

Тест „Малюнок сім’ї”

6 клас

Мета: навчальна: закріплювати розуміння поняття "композиція" ; навчати спостерігати;

розвивальна:  розвивати комбінаторні здібності, навички та вміння малювати зображення    людини; розвивати окомір, дрібну моторику руки;

виховна: виховувати в учнів естетичне сприйнятя навколишнього світу , стимулювати розвиток допитливості.

Обладнання: репродукції картин відомих художників ( Б. Пророков " Біля бабиного яру" та ін.)

Матеріали та інструменти: альбом для малювання, простий олівець, гумка, акварельні  фарби, пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Тип: комбінований урок.

Хід уроку

I.Організаційний момент.

II . Актуалізація опорних знань і вмінь.

Запитання

•Які жанри образотворчого мистецтва ви знаєте?

•Про що розповідає кожен із цих жанрів?

•Який з уже знайомих жанрів образотворчого мистецтва вам подобається найбільше? Чому?

III. Вивчення нового матеріалу.

Пояснення вчителя.

Жанр портрету більш за інші пов'язаний із внутрішнім світом людини. Давно вже немає тих  людей , яких малювали  художники, не має й митців які створили портрети  та зображення. До сьогодні сповнені життя портрети розповідають нам не тільки про те, якими в людини були очі або ніс, якого кольору волосся , але й про важливішиві речі   - якою була людина , яку мала вдачу , які вподобання. Ми дивимося на портрет і бачимо, доброю була людина чи жорстокою,  безтурботною чи похмурою. Художник, який вітворив на портреті внутрішній світ людини, подарував їй безсмертя. Для справжнього художника написати портрет означає "розкрити душу",  "писати образ", "писати справжню природу людини". Для створення глибоко образу

13

художники використовують усі засоби виразності : міміку обличчя, виразність погляду, пози, жести, силует фігури. Портрет часто близький до історичної картини. Одяг людей , предмети , що їх оточують , як машина часу, переносять нас у минуле.

Портрет – жанр образотворчого мистецтва. Детальне зображення людей та тварин. Найчастіше на портретах  зображують обличчя та частину фігури . Портрети, виконані в реалістиній манері, завжди схожі на оригінал.

      Організація сприйнятя творів мистецтва.

     Розповідь учителя.

Шляхетність , ніжність, любов, смуток, страждання, ненависть …

Як часто ми застигаємо, вражені, перед полотнами великих майстрів . Адже художник вкладає у витвір всю гаму власних почутів.

Щоб передати характер, потрібно вміти відкинути все зайве, акцентувати увагу на головному, підкреслити характерне.

Бесіда з запитаннями.

(Учитель пропунує учням розглянути репродукції творів, на яких зображені сильні  людські почуття.)

•    Кого художники зобразили на картинах?

•    Які почуття охоплюють героїв на картинах?

•    Як художники ставляться до того, що зображують?

•    Які засоби використовують  художники, щоб передати своє ставлення до зображуваного?

•    Як характер почуттів відображений за допомогою міміки?

•    Спробуйте скласти усний твір – опис за тією з картин, яка подобається найбільш.

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

V.Фізкультхвилинка.

VI. Практична робота учнів.

Слово вчителя.

Намалюйте свою сім'ю.

Уявіть, що живе на світі  чарівник, який збирає колекції людських почутів і характерів. Намалюйте колекцію чарівника. Малюнок має відтворити почуття та характери за допомогою символічних зображень та кольору. Знайдіть для кожного члена сім'ї  свій образ і колір.

 VII. Підбиття підсумків.                 

 

14

Коментар

1. Якщо на малюнку немає когось із членів сім’ї – це говорить про відсутність в учня емоційного контакту з цією людиною.

2. Відсутність самого автора малюнка свідчить про його труднощі у стосунках з близькими.

3. На малюнку – вигаданий член сім’ї? Це означає, що дитина отримує недостатньо уваги, хоче бути комусь потрібною.

4. Чим авторитетніша людина, тим вона більша на малюнку.

5. Якщо дитина малює себе дуже маленькою, розміщеною в куточку аркуша,– у неї занижена самооцінка, і навпаки.

6. Учень зображений в центрі, між татом і мамою, або ж на першому плані – значить, відчуває себе потрібним, йому затишно в сім’ї. Якщо ж намальований окремо від інших або на задньому плані – це ознака ревнощів, неблагополуччя.

7. Відстань між зображеними членами сім’ї та дитиною свідчить про їхню емоційну близькість.

8. Частини тіла.

Найрозумнішого,  члена сім’ї дитина зображає з великою головою.

Персонажі з великими очима сприймаються дитиною, як такі, що потребують допомоги.

Люди з великими вухами – це ті, які слухаються навколишніх. Якщо вух взагалі немає, людина нікого не слухає, ігнорує те, що про неї говорять.

Довжина рук говорить про комунікабельність. Короткі руки видають внутрішню слабкість, нерішучість, нестачу спілкування.

9. Кольорова гама малюнка – індикатор палітри почуттів. Найулюбленішими кольорами дитина малює найближчих їй членів сім’ї  або себе, і навпаки.

10. Сонце на малюнку – символ тепла й захисту. Люди і предмети, які знаходяться між малюком і сонцем,– це те, що заважає  дитині відчувати себе захищеною.

15

Повітряна перспектива.  Музика вулиць міста "Мрія".

Тест "Будинок"

6 клас

Мета: навчальна: закріплювати знання учнів про повітряну перспективу як засіб передавання простору; передавання глибини простору на площині; навчати міркувати;

розвивальна: розвивати комбінаторні здібності, навички та вміння передавати простір, освітлення,

визначати тон; продовжувати формувати в дітей уміння аналізувати; формувати образне, логічне, просторове мислення;

виховна: виховувати уважність; стимулювати розвиток допитливості.

Обладнання: репродукції картин відомих художників (М. Купріянов «Пейзаж» та ін.).

Матеріали та інструменти: альбом для малювання, простий олівець, гумка, акварельні  фарби, пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Основні поняття: "точка зору", "кут зору".

Тип: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь.

Бесіда

Учитель пропонує пригадати вже знайомі учням види композиції та композиційні прийоми; правила розподілу картинної площини на плани; закони лінійної та повітряної перспективи.

ІII. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя

Міський пейзаж та його різновид — пейзаж архітектурний не може обійтися без лінійної перспективи.

 Міський пейзаж відтворює середовище, у якому ми з вами живемо. Міський пейзаж — це зображення вулиць, скверів, майданів, парків.

 У ньому обов’язково зображують будівлі, вони можуть відігравати головну роль або відступати на задній план, бути зображеними лише у вигляді окремих фрагментів, утворювати фон для головного зображення.

 В архітектурному пейзажі будівлі є головними об’єктами зображення.

 

 16

І в міському, і в архітектурному пейзажі художникам доводиться часто зображувати перспективи вулиц. Іноді ці вулиці прямі, наче стріла, та розташовуються на горизонтальній

площині.

(Учитель нагадує основні положення побудови перспективи з однією

точкою сходу або пропонує учням відтворити лінії побудови перспективи на малюнку, який заздалегідь виконаний на дошці.) Значно складніше намалювати перспективу вулиці, що поступово повертає. Горизонтальні лінії карнизів, цоколів, вікон, тротуарів будуть

спрямовані на лінію горизонту, але у різні точки сходу.

 З кожним помітним поворотом, з кожним будинком виникатиме й нова точка сходу. (Учитель ілюструє пояснення демонстрацією схеми.)

Точка зору — точка, в якій перебуває спостерігач. Від положення точки зору (вище або нижче за лінію горизонту) залежить правильність побудови композиції.

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

Організація сприйняття творів мистецтва.

Учитель пропонує учням роздивитися репродукції картин, на яких зображено міський

пейзаж, та проаналізувати їх.

Слово вчителя

Картина "Новий Рим. Замок святого Янгола" С. Щедріна зображує перспективу ріки та архітектурного пейзажу.

 Відповідно до законів перспективи ріка намальована такою, що звужується в далечині. Поступово звужується висота берегу. Стіни будівель ліворуч розташовані під різними кутами до площини картини, адже вони побудовані залежно

від вигину ріки. Точки сходження горизонтальних ліній дахів та вікон у найближчого будинка, так саме як і у будинка, що розташований подалі, знаходяться на лінії горизонту, але у різних місцях, що відповідає поворотам фасадів щодо площини картини.

(Учитель пропонує учням простежити напрямок ліній до точок сходження цих будівель, прикладаючи до репродукції олівець або лінійку.)

Творче завдання.

Слово вчителя.

Архітектуру інколи називають застиглою музикою. Справді, кожне місто має свою індивідуальність, наповнюється тільки йому притаманними звуками. За уявою намалюйте музику "міста- мрії".

17

IV.Фізкультхвилинка.

V. Практична робота учнів.

VI. Підбиття підсумків.

Коментар

Будинок зображений великим, значить, учень товариський, гостинний. Намальовані поруч із будиночком різні будівлі свідчать про тривожний стан. Будинок намальований удалечині, значить, дитина почувається знедоленою. Сходи, що ведуть у глуху стіну (без дверей) - відбиття схованого сімейного конфлікту.

Стіни.

Учень намалював задню стіну, зобразивши її з іншого боку, - він намагається постійно контролювати свої емоції, тримати себе в руках. У стіни не вистачає основи - значить, у дитини слабкий зв'язок з дійсністю, вона перебуває у своєму світі фантазій та ілюзій. Стіна із чітко промальованим нижнім контуром - у дитини труднощі, тривога. Бічні лінії тонкі - вона перебуває на межі своїх нервових сил. Ну, а якщо стіни прозорі - ученьпрагне до лідерства.

Двері.

Відкриті - це ознака товариськості, відкритості, відвертості. Дуже великі - показують на те, що дитина дуже залежить від інших або що віона дуже комунікабельна.. Їхня відсутність говорить про те, що вдома учень зазнає труднощів у відвертому спілкуванні. Наявність задніх, бічних входів - проблеми в спілкуванні, прагнення до самотності, відчуженість. Маленькі двері - непевність у собі. Присутність замка на дверях означає замкнутість, скритність.

Вікна.

 Великі, відчинені - комунікабельність, любить бувати у великих компаніях. Безліч вікон - хоче більше спілкуватися з однолітками. Фіранки на вікнах - проблеми у спілкуванні. Ґрати на вікнах - показник закомплексованості.

 

18

Якщо ж  вікна не на нижньому поверсі, а тільки нагорі, під дахом, - це говорить, що в житті існує прірва між реальністю і фантазією.

 

Дах.

Намальований жирною лінією, значить учень  фантазер. Масно промальований край даху - дитина стурбована тим, що прагнення до творчості й фантазій не заохочується вдома. Погано сполучається зі стіною –

значить, не може знайти собі місце в навколишньому світі. Дитині потрібно більше приділити уваги. Карниз обкреслений або виведений за межі даху - намагається захиститися від реальних або вигаданих страхів.

Труба.

Густий дим - внутрішнє напруження. Тонкий струмінь диму - бракує спілкування з батьками. Труба захована з іншого боку даху - дитина взагалі намагається уникати емоційних контактів із близькими людьми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                19

Малювання композиції  "Осінній дощ".

Тест "Людина під дощем"

5 клас

Мета: навчальна: закріплювати знання про явища природи, вчити створювати композиції на тему природи;

розвивальна: розвивати уяву, фантазію, спостережливість, вміння бачити красу природи.

виховна: виховувати бережне ставлення до природи.

Обладнання. Репродукції картин, (І.Шишкін  " Дощ у дубовому лісі" та ін.) грамзапис музичного циклу П.Чайковського "Пори року."

Матеріали та інструменти: альбом для малювання, простий олівець, гумка, акварельні  фарби, пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Тип: комбінований урок.

 

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

 Вступна бесіда вчителя з елементами розповіді.

— За широкими морями, за темними лісами, за горами скелястими, у далекому краї жив собі маленький хлопчик і всіх запитував: "Чому, ну чому люди почали малювати?". Ніхто не зміг відповісти хлопчині, і подався він у далеку подорож. Може, ще й до сьогодні блукає світом.

— Подумайте, а як би ви відповіли на його запитання?

— Людина почала малювати тому, що побачила красу блакитного неба, мерехтіння зірок, захід сонця перед вітряним днем, журавлиний ключ у блакитному небі, ніжну стеблину й тендітний дзвіночок конвалії — побачила і захотіла розповісти іншим про свої мрії, думки, почуття, про своє ставлення до побаченого.

II. Актуалізація опорних знань.

- Діти, ви знаєте, що є дві осені. Одна осінь – радісна, пишно вбрана. Друга – непомітна, сіра, похмура, з тихим плачем дощу.

Слухання віршів.

 Осінь... Осінь... Лист жовтіє.

20

З неба часом дощик сіє.

Червонясте, золотисте

Опадає з кленів листя.

Пожовтів зелений сад,

Вже почався листопад.

Дощик часто накрапає,

Нас гуляти не пускає.

Як на небі сонечко —

Можна йти гуляти.

І стрибати й бігати,

У піжмурки грати.

А як небо хмуриться,

Дощик накрапає,

Парасолька всіх малят

Від дощу сховає.

 

- Осінь часто плаче дощами. А чи відрізняється осінній дощ від весняного?

- Підберіть слова, якими можна охарактеризувати осінній дощ.

Сприймання творів мистецтва.

Робота за картиною М.Пимоненка «Перед грозою»

- Які кольори переважають на картині?

- Який настрій викликає у вас картина?

Слухання музики П.Чайковського «Пори року».

Сьогодні на уроці ми намалюємо осінь з краплями дощу, а також  зобразимо людину під дощем.

III.Фізкультхвилинка.

IV. Практична робота учнів.

V. Підбиття підсумків.

 

Коментар

Якщо людина зображена у русі, то це може бути пов'язано з тенденцією до відходу від складних життєвих ситуацій, уникненням неприємностей (особливо якщо фігура людини зображується таким чином, що за нею нібито можна спостерігати з висоти пташиного польоту). У випадку розташування фігури людини під дощем у верхній частині аркуша можна припустити, що досліджуваний схильний до відходу від дійсності, до втрати опори під ногами, а також наявність захисних механізмів за типом фантазування,

21

надмірного оптимізму, які часто невиправдані. Зображення фігури у профіль або спиною вказує на прагнення до самозахисту.

Зображення фігури внизу аркуша може свідчити про наявність депресивних тенденцій, почуття незахищеності. Зображення, зміщене ліворуч, пов'язано з наявністю імпульсивності в поводженні, орієнтацією на минуле, у ряді випадків із залежністю від матері. Зображення, зміщене праворуч, вказує на наявність орієнтації на оточення і, можливо, залежність від батька.

Трансформація фігури.

Збільшення розміру фігури іноді зустрічається в підлітків, яких мобілізують неприємності, роблять сильнішими і впевненими. Зменшення фігури робиться тоді, коли досліджуваний має потребу в захисті , прагне перенести відповідальність за власне життя на інших. Хлопці, що малюють маленькі фігурки, як правило, соромляться виявляти свої почуття і мають тенденцію до стриманості і деякої загальмованості при взаємодії з людьми. Вони піддаються депресивним станам внаслідок стресу.

Зображення людини протилежної статі може вказувати на певний тип реагування в складній ситуації, "включення" поведінкових програм, запозичених у конкретних людей з найближчого оточення. Зміна віку вказує на відчуття в дитини ситуацій  життєвих проблем.

Функція одягу. 

"Формування захисту від стихії". Надлишок одягу вказує на потребу в додатковому захисті. Відсутність одягу пов'язана з ігноруванням певних стереотипів поведінки, імпульсивністю реагування.

Атрибути дощу.

Дощ - перешкода, небажаний вплив, що спонукує людину закритися, сховатися. Характер його зображення пов'язаний з тим, як людиною сприймається важка ситуація: рідкі краплі — як тимчасова; важкі, зафарбовані краплі або лінії — важка, постійна. Необхідно визначити, звідки дощ "приходить" (праворуч або ліворуч від людини) і яка частина фігури піддається впливу більшою мірою. Інтерпретація проводиться відповідно до приписуваних значень правого і лівого боку аркуша або фігури людини. Хмари — символ чекання неприємностей. Важливо звертати увагу на кількість хмар, їх щільність, розмір, розташування. У депресивному стані зображуються важкі грозові хмари, що займають усе небо. Калюжі, бруд символічно відбивають наслідки тривожної ситуації, ті переживання, що залишаються після "дощу". Варто звернути увагу на манеру зображення калюж (форму, глибину, бризки). Важливо зазначити, як розташовані калюжі

 

22

щодо фігури людини (чи знаходяться вони перед або за фігурою, оточують людину з усіх боків або вона сама стоїть у калюжі).

Додаткові деталі

Усі додаткові деталі (будинки, дерева, лавки, машини) або предмети, які людина тримає в руках (сумочка, квіти, книги), розглядаються як відображення потреби в додатковій зовнішній опорі, у підтримці, у прагненні піти від вирішення проблем шляхом переключення. Повніше розшифрування деталей грунтується на символічному значенні поданих образів. Наприклад, блискавка може символізувати початок нового циклу в розвитку,  і драматичні зміни в житті людини.. Парасолька — символічне зображення психічного захисту від неприємних зовнішніх впливів. З погляду трактування образів парасолька може розглядатися як відображення зв'язку з матір'ю і батьком, які символічно показані в образі парасольки: купол — материнське начало, а ручка — батьківське. Парасолька може захищати або не захищати від негоди, обмежувати поле зору персонажа, а може й бути відсутньою. Так, наприклад, величезна парасолька-гриб може свідчити про сильну залежність від матері, що вирішує всі складні ситуації за людину. Розмір і розташування парасольки стосовно фігури людини вказують на інтенсивність дії механізмів психічного захисту.

Перекручування і пропуск деталей

Відсутність істотних деталей може вказувати на сферу конфлікту і бути наслідком витіснення захисного механізму психіки. Так, наприклад, відсутність парасольки на малюнку може свідчити про заперечення підтримки з боку батьків у важкій ситуації.

Колір у малюнках

Добре адаптована й емоційно не обділена дитина звичайно використовує від двох до п'яти кольорів. Сім-вісім кольорів свідчать про високу лабільність. Використання одного кольору свідчить про можливий острах емоційного порушення.

 

 

 

23

Натюрморт. "Натюрморт і час"

Тест "Кактус".

6 клас

Мета: навчальна : продовжувати закріплювати знання учнів про живопис та один з його жанрів — натюрморт; навчати малювати в жанрі натюрморту; навчати міркувати;

розвивальна: продовжувати розвивати в дітей уміння аналізувати природні форми; стимулювати розвиток допитливості;

виховна: виховувати в учнів уважність.

Обладнання: репродукції картин відомих художників (П. Кончаловський  «Бузок » та ін.) і навчальні роботи з методичного фонду.

Матеріали та інструменти: альбом для малювання, простий олівець, гумка, акварельні  фарби, пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Основні поняття: «натюрморт».

Тип: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь.

Бесіда.

Учитель пропонує учням пригадати відомості про натюрморт та засоби відтворення об’ємних предметів на площині.

ІII. Вивчення нового матеріалу.

Організація сприйняття творів мистецтва.

Пояснення вчителя.

Слово натюрморт для позначення такого звичного для нас жанру з’явилося тільки у XVIII столітті. Раніше картини, на яких зображувалися неживі предмети, називали німецьким словом stilltben (від голланд. stilleven — нерухома натура). Натюрморт може зображувати речі домашнього й особистого побуту, елементи рослинного й тваринного світу, витвори ужиткового й образотворчого мистецтва та багато-багато іншого.

Натюрморт може бути не тільки чудовою навчальною вправою. Розглядаючи предметні натюрморти, можна багато чого дізнатися про характери, професії власників зображених предметів та навіть часи, в які вони жили. На початку

 

24

XVIII століття стали модними «натюрморти-оманки», вимальовані настільки ретельно, що дехто намагався торкнутися предметів, зображених на них.

 

Натюрморт — французьке слово nature morte, що буквально означає «мертва природа». У натюрмортах зображують не тільки неістот, але й фрукти, квіти, рибу чи дичину.

 

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Організація сприйняття творів мистецтва

Слово вчителя

(Учитель пропонує учням розглянути репродукції натюрмортів, що виконані видатними художниками; пропонує уважно роздивитися картини; скласти усний твір-опис за картиною, яка найбільше вразила; визначити, якими засобами виразності скористався художник для відображення свого ставлення.) Велику любов до землі, до її чудових плодів ми бачимо в натюрмортах художника Петра Петровича Кончаловського. Він із дитинства із захопленням малював овочі, плоди та квіти. І ця пристрасть залишилася в нього на все життя. Художник захоплювався пружним бузком — то темно-ліловим, то білим, то бузковим. Він писав блідо-рожеві фіалки та яскраві троянди, писав дуже дбайливо, милуючись контурами пелюсток і намагаючись не пропустити жодного відтінку.

На сьгоднішнйому уроці  ми спробуємо намалювати кактус за уявою.

 

V.Фізкультхвилинка.

VI. Практична робота учнів.

Слово вчителя

Перед початком роботи потрібно поставити додаткові питання:

1 . Цей кактус домашній або дикий ? Де він росте (вдома або в якій пустелі ) ?

2 . Цей кактус колеться? Його можна помацати ?

3 . Про нього хто-небудь піклується ?

4 . Кактус росте один або з якоюсь рослиною по сусідству ?

5 . Коли кактус виросте, то як він зміниться (голки, обсяг, відростки )?

V. Підбиття підсумків.

 

Коментар

Просторове положення .

25

Знизу сторінки - занижена самооцінка , вгорі - завищена самооцінка , на середній лінії - адекватна самооцінка. Справа - орієнтація на майбутнє, зліва - відхід у минуле , по центру - зосередження на сьогоденні.

 

Розмір малюнка.

Менше 1 / 3 сторінки - занижена самооцінка , більше 2 / 3 сторінки - завищена самооцінка.

Великий малюнок, розташований в центрі аркуша - егоцентризм , прагнення до лідерства .

Маленький малюнок, розташований внизу листа - невпевненість у собі, залежність.

Характеристика ліній.

Штрихування - тривожність , уривчасті лінії - імпульсивність , чіткі лінії - впевненість.

Силу натиску на олівець.

Зручно дивитися з " вивороту " листа:

Сильний натиск - напруга (особливо якщо підкреслена якась деталь ) , імпульсивність ; слабкий натиск - слабкість , зниження настрою .

Специфічні особливості.

Голки (їх може і не бути !) Вказують на рівень агресивності . Великі , довгі , товсті , отруйні означають високий рівень агресивності . Спрямовані вгору - на вищестоящих людей ( дорослих , керівництво і т.д.) , в сторони - на рівних ( ровесників , того ж соціального стану ) , вниз - на молодших ( слабких , залежних , дітей).

Домашній кактус ( в горщику або в приміщенні ) - цінність сім'ї, домашнього тепла, прагнення до захисту .

 

Дикий кактус (росте в пустелі) - почуття самотності (якщо він там один) , або потреба у свободі (якщо там багато рослин).

 

26

Квітка, незвичайна форма, прикраси - жіночність, демонстративність

 ( любить бути в центрі  уваги ).

 

Наявність виступаючих відростків - відкритість .

 

Відростки, зигзаги розташовані всередині контуру - замкнутість .

 

" Радісний " кактус, яскраві кольори - оптимізм, емоційний підйом.

 

Заштрихований кактус, темні кольори - тривожність, понижений настрій .

 

Наявність інших кактусів, рослин або тварин - екстравертированість ( товариськість ) .

 

Тільки один кактус ( неживі предмети не вважаються ) - інтровертированість ( заглибленість у себе, замкнутість ) або самотність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

27

Гармонія природних форм

Тест "Неіснуюча тварина"

6 клас.

Мета: навчальна: продовжувати поглиблювати знання учнів про анімалізм як жанр живопису; закріплювати навички малювання складної форми;  навчати спостерігати за красою навколишнього світу, дотримуватися в зображенні пропорцій та розмірів; навчати міркувати;

розвивальна : розвивати в дітей комбінаторні здібності, формувати образне, логічне, просторове

мислення; продовжувати формувати вміння аналізувати природну форму; розвивати окомір, дрібну моторику руки;

виховна: виховувати в учнів естетичне сприйняття навколишнього світу; стимулювати розвиток допитливості.

Обладнання: навчальні репродукції картин відомих художників (К. Пєтров- Водкін «Купання червоного коня» та ін.)

Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець; гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Основні поняття: "природне середовище".

Тип: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь.

Бесіда.

• Якщо ми підемо до музею та знайдемо картини, на яких зображено тварин, як ви вважаєте, в якому жанрі образотворчого мистецтва вони будуть виконані? (Учитель пропонує учням охарактеризувати анімалізм як жанр образотворчого мистецтва; пригадати матеріали та інструменти живопису; виражальні можливості цього виду мистецтва; згадати вже

знайомі види композиції та композиційні прийоми.)

• Що означає слово "анімалізм"? Яких художників називають анімалістами?

• Пригадайте правила зображення тварин.

ІII. Вивчення нового матеріалу.

Слово вчителя.

28

Художники завжди приділяли багато уваги відображенню досконалості форми тіла тварин.

Організація сприйняття творів мистецтва

Пояснення вчителя

 (Учитель пропонує учням розглянути репродукції картин, на яких зображено тварин, виконаних видатними художниками; пропонує уважно роздивитися картини та описати їх, звертаючи увагу на характерні особливості будови тіла тварин.) Художник має вміти малювати тварин, передаючи особливості будь-якого їхнього руху.

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

Творче завдання.

Слово вчителя.

Кожна жива істота найкраще пристосована до того природного середовища, в якому вона мешкає, Риби — у воді, птахи — у повітрі, білі ведмеді непомітні на кризі, а тигр — у хащах джунглів. Намалюйте неіснуючу тварину в її природному середовищі.

 

V.Фізкультхвилинка.

VI. Практична робота учнів.

 

VI. Підбиття підсумків.

 

Коментар

 

Розташування малюнка

Ближче до верхнього краю аркуша (чим ближче, тим більше виражено) трактується як висока самооцінка, як невдоволення своїм становищем у соціумі, недостатністю визнання з боку оточення, як претензія на просування і визнання, тенденція до самоствердження.

Положення малюнка в нижній частині — зворотна тенденція: невпевненість у собі, низька самооцінка, пригніченість, нерішучість, незацікавленість у своєму становищі в соціумі, у визнанні, відсутність тенденції до самоутвердження.

Центральна частина фігури (голова або її деталь).

 

29

Голова повернена праворуч — стійка тенденція до діяльності,.Досліджуваний активно переходить до реалізації своїх планів, нахилів.

Голова повернена ліворуч — тенденція до рефлексії, міркувань. Це не людина дії: лише незначна частина задумів реалізується або хоча б починає реалізовуватися. Нерідко є страх перед активною дією і нерішучість (може трактуватися як відсутність тенденції до дії або страх активності ).

Положення "анфас" трактується як егоцентризм.

На голові розташовані деталі, що відповідають органам чуттів, — вуха, рот, очі. Значення деталі "вуха" — пряме: зацікавленість в інформації, значення думки оточуючих про себе. Додатково за іншими показниками і їх сполученням можна визначати, чи робить досліджуваний що-небудь для завоювання позитивної оцінки чи тільки провокує на оцінки оточуючі відповідні емоційні реакції (радість, гордість, образа, засмучення), не змінюючи своєї поведінки.

Відкритий рот у сполученні з язиком при відсутності промальовування губ трактується як велика мовленнєва активність (балакучість), у сполученні з промальовуванням губ — як чуттєвість.

Відкритий рот без промальовування язика і губ, особливо замальований, трактується як легкість виникнення побоювань і страхів, недовіри.

Рот із зубами — вербальна агресія, у більшості випадків — захисна (огризається, задирається, грубить у відповідь на звертання до нього, осуд). Для дітей і підлітків характерний малюнок замальованого рота округлої форми (боязкість, тривожність).

Особливе значення мають очі. Цей символ властивий людині, яка переживає страх: підкреслюється різким промальовуванням райдужної оболонки.

Збільшений (відповідно до фігури в цілому) розмір голови говорить про те, що досліджуваний цінує раціональний початок (можливо, й ерудицію) у собі і навколишньому середовищі.

 

30

На голові також бувають розташовані додаткові деталі: наприклад, роги — захист, агресія. Необхідно визначити співвідношення з іншими ознаками — пазурами, щетиною, голками — характер цієї агресії (спонтанна або захисно-відповідна).

Пера — тенденція до самоприкраси і самовиправдання, до демонстративності.

Грива або щось подібне до зачіски — чуттєвість, підкреслення своєї статі.

Слід звернути увагу на характер з'єднання ніг з корпусом: з'єднання точне, ретельне або недбале, слабко з'єднані або не з'єднані зовсім — це характер контролю за своїми міркуваннями, висновками, рішеннями.

Однотипність і односпрямованість форми ніг, лап, будь-яких елементів опорної частини — комформність суджень і установки щодо прийняття рішень, їх стандартність, банальність. Розмаїтість у формі і положенні цих деталей — своєрідність установок і суджень, самостійність і небанальність; іноді навіть творче начало (відповідно незвичайності форми) .

Частини, що піднімаються над рівнем фігури. Можуть бути функціональними або прикрасами: крила, додаткові ноги, щупальці, деталі панцира, пера, бантики, локони волосся, квітково-функціональні деталі — енергія, яка охоплює різні галузі людської діяльності, впевненість у собі, допитливість, бажання брати участь у великій кількості справ оточуючих, завоювання собі місця під сонцем, захопленість своєю діяльністю, сміливість починань (відповідно значенню деталі-символу — крила або щупальця і т. д.).

Деталі, які прикрашають — демонстративність, схильність звертати на себе увагу оточення, манірність.

Хвости.

Виражають ставлення до власних дій, рішень, висновків.

Хвости, повернені вправо — ставлення до своїх дій і поведінки. Ліворуч — ставлення до своїх думок, рішень; до втрачених можливостей, до власної нерішучості. Позитивне або негативне ставлення виражене положенням хвоста вгору (впевнененість, позитив, бадьорість) або спадаючим донизу

31

(невдоволення собою, сумнів у власній правоті, жаль про зроблене, сказане, каяття і т. п.).

Контури фігури.

 Аналізуються за наявністю або відсутністю виступів (щити, панцирі, голки), промальовування і затемнення лінії контуру. Це захист від оточення;

 •агресивний — якщо фігура виконана в гострих кутах;

 •зі страхом і тривогою — якщо має місце затемнення, "заштриховка" контурної лінії;

 •з побоюванням, підозрілістю — якщо поставлені щити, заслони, подвійна лінія.

.

Чим більше складових частин і елементів (крім найнеобхідніших), тим більша енергія. У зворотному випадку — економія енергії, астенічність організму, хронічні соматичні захворювання.

Ступінь агресивності виражається кількістю, розташуванням і характером кутів у малюнку, незалежно від їх зв'язку з тією чи іншою деталлю зображення. Особливо вагомі у цьому відношенні прямі символи агресії — пазурі, зуби, дзьоби.

Фігура "коло" (особливо — нічим не заповнена) символізує і виражає тенденцію до замкнутості, закритості свого внутрішнього світу, небажання давати інформацію про себе оточенню, нарешті, небажання піддаватися тестуванню. Такі малюнки звичайно дають дуже обмежену кількість даних для аналізу.

Творчі можливості виражені зазвичай кількістю елементів, які сполучаються у фігурі.

Банальність, відсутність творчого начала набирають форму "готового образу" (люди, коні, собаки, свині, риби), до якого лише прилаштовується "готова" існуюча деталь, щоб намальована тварина стала неіснуючою — кішка з крилами, риба з перами, собака з ластами і т. п.

Оригінальність виражається в формі побудови фігури з елементів, а не цілого.

Назва може виражати раціональне з'єднання значущих частин (літаючий заєць, "бегекот", "мухожер" та ін.). Інший варіант — словотвір із книжково-науковим, іноді латинським суфіксом або закінченням ("ратолетіус" тощо). У

32

першому випадку — це прояв раціональності, конкретної установки при адаптації; другий випадок виявляє демонстративність, спрямовану головним чином на демонстрацію власного розуму, ерудицію, знання. Крім того, зустрічаються назви поверхово-звукові, без осмислення ("ляліє", "ліошана",

 

"гратекер" та ін.), які свідчать про легковажне ставлення до оточення, невміння враховувати сигнал небезпеки, наявність афективних критеріїв у процесі мислення, переважання естетичних елементів у судженнях над раціональними.

Спостерігаються іронічно-гумористичні назви ("риночурка", "пузиренд" та ін.), які виражають іронічно-поблажливе ставлення до оточення. Інфантильні назви мають повторювані елементи ("тру- тру", лю-лю", "кус-кус" тощо). Схильність до фантазування (частіше захисного порядку) виражена, як правило, назвами ("аберосинотик-лірон", "гулобарніклета-міешинія" та ін.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

33

"Диво-орнамент" Ескіз орнаменту в колі , квадраті , прямокутнику, смузі (за вибором учня)

Тест "Характеристика кольору "

5 клас

Мета навчальна: дати поняття про орнамент, його види та форми; удосконалити вміння

і навички створення орнаментів різних видів, перетворювати  реальні  форми

у декоративні; ознайомити з особливостями узагальнення та стилізації

природних форм у різних видах декоративно-прикладного мистецтва;

розвивальна: розвивати творче та образне мислення, фантазію;

виховна: виховувати естетичне ставлення до творів народного декоративно-прикладного

мистецтва.

Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.

Обладнання: репродукції виробів декоративно-прикладного мистецтва, плакати із зображенням

орнаментів різних видів та їх елементів.

Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець; гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

34

Основні поняття: "візерунок","орнамент","рапот","мотив".

Вузлики на пам'ять

Візерунок — малюнок, що утворюється переплетінням ліній, фігур,

сполученням кольорів (як правило, на вишивці, мереживі, орнаменті тощо).

Орнамент (від латин, ornamentum — оздоба, прикраса) — візерунок,

побудований на ритмічному чергуванні й поєднанні геометричних елементів

або стилізованих тварин чи рослинних мотивів. За закономірностями

побудови розрізняють: фриз, бордюр, сітчастий орнамент.

Мотив (франц. motif, від латин, move — рухаю) — 1) Тема або ідея твору

мистецтва. 2) Зразок, характерна особливість (малюнка, зображення тощо).

Рапорт (від франц. rapport — повернення) — елемент набірного орнаменту,

що багаторазово повторюється; має як простий, так і складний елементи.

Застосовується в художньому оформленні шпалер, кераміки, тканини.

 

Хід уроку

 

I. Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку.

 

II. Вивчення нового матеріалу.

 

Робота над формуванням термінів, навичок і вмінь.

 

Учитель дає визначення орнаменту як засобу образотворчого мистецтва,

розповідає про види та форми орнаментів.

 

На конкретних прикладах учитель показує учням застосування стилізації в

оздобленні предметів декоративно-прикладного мистецтва.

 

Аналізуючи конструкцію, форму предметів (макітра, глечик, плесканка,

рушник, сорочка, плахта тощо). Учитель показує можливість розміщенняливість розміщення

орнаменту на їх поверхні, підкреслює необхідність вибору орнаменту в

органічному зв'язку з предметами побуту.

 

Характеризуючи особливості конструктивної побудови орнаментів, учитель

звертає увагу на рівновагу окремих частин, використання дзеркальної,

осьової симетрії в створенні гармонійних поєднань мотивів (учні повинні

зрозуміти, що симетрія — закономірне явище в організації форми предметів

35

в природі й в композиції орнаменту), повторення мотивів; дає  визначення

рапорту та демонструє роль ритму в композиції.

 

Учні розглядають типові форми орнаменту, визначають закономірності їх

побудови.

 

III.  Фізкультхвилинка .

IV.  Практична діяльність учнів.

 V.  Підсумок уроку.

Коментар

 

Характеристика кольору

 

Чорний — депресивне тло настрою. Сором'язливість, лякливість, сильні опозиційні тенденції з потенційною агресивністю. Агресивність може бути як спрямована, так і не спрямована назовні.

Синій — певне депресивне тло настрою, вловлюється потреба самоконтролю або його тренування.

 

Чорно-синій комбінований — шизоафективний тип реакції.

 

Коричневий —вказує на обережність та недостатньо розвинену реакцію на емоційні стимули.

 

Червоний — найбільша чутливість, потреба теплих стосунків з оточенням.

 

Зелений — потреба відчувати безпеку, відгородити себе від небезпеки. Це положення є неістотним при використанні зеленого кольору для гілок дерева, даху будинку, трави.

 

Жовтогарячий — патоморфна комбінація чутливості і ворожості (якщо вжито неконвенціонально).

 

36

Пурпуровий — сильна потреба у владі, ніде не застосовується конвенціонально.

 

Жовтий — сильна ознака ворожості. Жовтий колір у всьому малюнку — дуже сильне почуття ворожості на  всіх соціальних зв'язках і стосунках.

 

Вибір кольору — чим довше, невпевненіше і важче суб'єкт добирає кольори, тим більше ймовірні якісь порушення особистості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

37

                                               Зображення людини.

Тест "Людина"

6 клас.

Мета:  навчальна: закріплювати знання учнів про засоби виразності портретного жанру; навчати спостерігати; навчати міркувати;

розвивальна: розвивати в учнів комбінаторні здібності ; формувати образне, логічне, просторове мислення;

виховна: виховувати  естетичне сприймання навколишнього світу, стимулювати розвиток допитливості.

Обладнання: репродукції картин відомих художників( Ж.Енгр " Мадонна перед чашею з причастям"; А.Дюрер " Портрет матері" та ін.)  

Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець; гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Тип: комбінований урок.

Хід уроку

I.Організаційний момент.

II . Актуалізація опорних знань і вмінь.

Запитання

- Які жанри образотворчого мистецтва ви знаєте?

- Про що розповідає кожен із цих жанрів?

- Який з уже знайомих жанрів образотворчого мистецтва вам подобається найбільше? Чому?

III. Вивчення нового матеріалу.

Пояснення вчителя

Перспектива, анатомія, теорія тіней, кольорознавство – мабуть, усе це здається вам даремною втратою дорогоцінного часу. Адже набагато простіше малювати "як бачиш " , підкоряючись тільки почуттям. Звісно, без почуттів, інтуїції натхнення художникові не обійтись .

Учитель пропонує учням розглянути репродукції картин.

• Кого зобразили на картинах  художники?

• Як художники ставляться до своєї моделі?

• Які засоби використовують художники, щоб передати своє ставлення до зображуваного?

• Спробуйте скласти невеличкий усний твір-опис за тією з картин , яка вам подобається найбільше.

IV. Фізкультхвилинка.

38

V. Прктична робота учнів.

Спробуйте намалювати зображення людини підкоряючись почуттям та інтуїції.

VI. Підбиття підсумків.

Коментар

Людина в плавному, легкому кроці — висока адаптивність.

Людина в профіль — відчуженість, замкнутість.

Руки

Руки — базове прагнення до боротьби, знаряддя керувати і вимірювати середовище.

Широкі руки (розмах) — інтенсивне прагнення до дії. Руки, намальовані в останню чергу — велика небажаність поспішних, близьких, відвертих зв'язків із середовищем.

Руки заштриховані — почуття провини через якусь реальну дію.

Руки в кишенях — ухиляння.

Руки занадто великі — схильність до пристосування в соціальних стосунках.

Руки ширші в долонях, ніж у плечах — недостатній контроль дійсності, імпульсивність.

Руки, зображені не разом з тулубом, а окремо або поперек спини, витягнуті в сторони  - суб'єкт аналізує дії або вчинки, які вийшли з-під його контролю.

Руки схрещені на грудях — ворожа та недовірлива установка.

Руки за спиною — небажання поступатися, іти на компроміс, схильність контролювати прояв агресивних, злостивих потягів.

Руки довгі, мускулисті — суб'єкт має потребу у фізичній силі, спритності, хоробрості (компенсація).

Руки занадто довгі — надмірно амбіційні прагнення.

Руки розслаблені і гнучкі — висока адаптивність у міжперсональних стосунках.

Руки напружені й притиснуті до тіла — неповороткість, ригідність.

Руки тонкі — переживання слабкості й даремності зусиль.

 

39

Руки дуже короткі — відсутність прагнень та бажань разом із почуттям неадекватності.

Ноги

Ноги, їх відсутність — патологічне переживання скутості.

Ноги широко розставлені — відверта зневага.

Ноги занадто короткі — почуття незручності, непевності.

Ступні — ознака стабільності у міжперсональних стосунках.

Ступні непропорційно довгі — потреба в безпеці.

Ступні непропорційно малі — невизначене сприйняття реальності.

Ступні занадто деталізовані — наявність рис з яскраво вираженим жіночим компонентом.

Ступні повернені в різні боки — наявність амбівалентних почуттів.

Пальці великі, схожі на цвяхи (шипи) — ворожість.

Пальці одномірні, обведені петлею — свідомі зусилля проти агресивних почуттів.

Голова

Голова — сфера інтелекту, уяви.

Голова велика — підкреслення значення мислення, уяви як джерел насолоди для особистості.

Голова маленька — компульсивність.

Підборіддя занадто підкреслене — потреба домінувати.

Деформація якоїсь частини — відображає подібні або відверті  деформації в суб'єкта або пристосувальні реакції на них.

Деталі істотні — голова, тулуб, дві руки, дві ноги (анфас — профіль), два ока, два вуха, ніс, рот.

Вуха підкреслені — можливі слухові галюцинації. Іноді зустрічають¬ся у адаптивних розумово відсталих і в нормально розвинених малят.

Вуха занадто підкреслені —зустрічаються у особливо чутливих до критики дітей.

Вуха маленькі — прагнення не сприймати критику, уникнути її.

40

Очі заплющені під капелюхом — сильне прагнення уникнути неприємних візуальних впливів.

Риси обличчя — рецептори зовнішніх стимулів, сенсорний контакт із дійсністю

Обличчя підкреслене — сильна заклопотаність стосунками з інши¬ми, своїм зовнішнім виглядом.

Зуби, що видаються вперед — агресія (у мовному плані).

Волосся — сильно заштриховане: тривога, пов'язана з мисленням або уявою.

Волосся заштриховане, незафарбоване, але обрамляє голову - суб'єктом керують ворожі почуття.

Шия довга і тонка — шизоїдні риси.

Шия відсутня — суб'єкт перебуває під владою своїх вражень.

Тулуб — місце перебування базових потреб і потягів.

Тулуб довгий і вузький — шизоїдні риси.

Тулуб занадто великий — наявність великої кількості незадоволених потреб, що гостро усвідомлюються суб'єктом.

Тулуб ненормально дрібний - почуття приниження, малоцінності.

Лінія талії -  вираження координації між потягами до влади (нагору) і потягами (вниз).

Маска - обережність, скритність, можливість деперсоналізації і відчуженості.

Кишеня - залежність від матері.

Зброя — агресивність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

41

Висновки

Існує велика кількість суперечливих поглядів на використання проективних малюнкових тестів. Ефективність запропонованої програми визначалися шляхом проведення контрольних творчих вправ. Було вставлено, що малюнкові завдання дають можливість учневі повною мірою висловити особистісні проблеми при мінімальному впливі з боку експериментатора. Малюнки прості у виконанні і не змушують дитину відчувати загрозу при виконанні цього завдання. Крім того, вони часто допомагають "розтопити лід"   у взаєминах і сприяють встановленню контакту між випробуваним і експериментатором. Для випробуваного не завжди є цілком зрозуміло , яким чином ці малюнки можуть бути використані і яка інформація може бути отримана з їх допомогою.  Дуже складно фальсифікувати малюнок і свідомо направити його в якесь певне русло, не свідомий матеріал проявляється в обхід захисних механізмів . Для учнів, які відчувають труднощі в вербальному почутті  і думках, такого роду експресивна техніка є надзвичайно цінною .

 

42

Список використаних джерел

1.Анастази, А.,Урбина, З. Психологічний тестування / Пер. з анг. — СПб.: Пітер, 2001. -688с.

2.Бурлачук,Л.Ф. Введення у проективну психологію. — Київ:Вист-С, 1997. –128с.

3.Бурлачук,Л.Ф.Психодиагностика. Підручник для вузів /Бурлачук ЛеонідФокич. - СПб.: Пітер, 2006. -351с.: мул. - (Підручник нової доби).

4.Бурлачук,Л.Ф., Морозов,С.М. >Словарь-справочник  по психодиагностике — СПб.: Пітер Клубок, 1999. — 528 з.: (Серія «Майстра психології»)

5.Проективная психологія: Пер. з анг. — М.:Апрель-Пресс, Вид-воЭКСМО-Пресс, 2000. –318с..

6. Психологічна діагностика : підручник для студентів вузів/ під ред. М.К.Акимовой,К.М. Гуревича. -3-тє вид., перераб. ідоп.. -СПб. [та інших.]: Пітер, 2003. ->650с., [1] з.: табл. - (Підручник для вузів)

7. Соколова,Е.Т.Проективні  методи дослідження особистості. — М.: МДУ, 1980. -150с.

8.Шапарь, В.Б.,Шапарь, О.В. Практична психологія.Проективние методики. / В.Б.Шапарь, О.В.Шапарь. — Ростовн/Д: Фенікс, 2006. — 480 з. (Психологічний факультет).

 

Інтернет–ресурси

9. >koob/

10. >psylib.myword