ОСВІТНЯ КІНЕЗІОЛОГІЯ - ГІМНАСТИКА  МОЗКУ 

Останнім часом спостерігається збільшення кількості дітей з труднощами в адаптації, навчанні, різними мовленнєвими порушеннями. Для подолання у таких дітей мовленнєвих порушень та попередження розвитку патологічних станів необхідно зміцнювати їх психічне здоров’я за допомогою проведення комплексної психокорекційної роботи. Одним зі складових елементів такої роботи є кінезіологічна корекція. 

Кінезіологія актуальна ще й тому, що на сьогодні значну увагу приділяють дітям з особливими освітніми потребами. У них обмежені можливості пізнавальної діяльності, недостатньо розвинене словеснологічноге мислення, порушені процеси аналізу і синтезу, порівняння й узагальнення, недостатньо розвинена дрібна моторика, часто порушена координація рухів.

Кінезіологія належить до здоров’язбережувальних технологій. Її вправи спрямовані на збереження здоров’я дітей, корекцію та профілактику відхилень у розвитку.

Кінезіологія — це наука про розвиток головного мозку через рух. Її використовують у всьому світі. Засновником наукової кінезіології в Стародавній Греції вважався Асклепіад, який жив понад 2000 років тому. 

Елементи кінезіології містила давньоіндійська йога, Конфуцій та Гіппократ також користувалися кінезіотерапією. Загальновідомо, що будь-які дії рук або ніг спочатку імпульсами проходять через мозок. Саме такий зв’язок головного мозку і дій узяли за основу засновники цієї науки. Вони стверджують, що обидві півкулі головного мозку можуть ефективно розвиватися через спеціальні дії — Кінезіологічні вправи.

Василь Олександрович Сухомлинський вважав, що рух пальців призводить до порушення мовленнєвих центрів головного мозку і посилення погоджень діяльності мовленнєвих зон. Розвиток інтелекту безпосередньо залежить від сформованості півкуль головного мозку та їхньої взаємодії.  

Зважаючи на це, дуже важливо застосовувати на практиці цю інноваційну технологію, що зробить доступною тренування «мозку»  дітей дошкільного віку та  з особливими освітніми потребами.

Кінезіологія — це наука про розвиток розумових здібностей і фізичного здоров’я через певні рухові вправи. Розвиток інтелекту безпосередньо залежить від сформованості півкуль головного мозку та їхньої взаємодії. Кінезіологія - це своєрідна «гімнастика мозку». З її допомогою процес навчання і виконання будь-якого виду діяльності стає ефективнішим. 

Завдяки «гімнастиці мозку» організм координує роботу правої та лівої півкуль, розвиває взаємодію тіла й інтелекту. Півкулі мозку людини відповідають за певні функції: права півкуля головного мозку — гуманітарна, образна, творча — відповідає за тіло, координацію рухів, просторове і кінестетичне сприйняття. Ліва півкуля головного мозку — математична, знакова, мовленнєва, логічна, аналітична — відповідає за сприйняття слухової інформації, постановку мети і побудову програм. Для того щоб творчо осмислити будь-яку проблему, необхідні обидві півкулі та взаємодія й синхронізація між ними. Кожна з них є не дзеркальним відображенням іншої, а необхідним доповненням. 

 АНАЛІЗ

Гімнастика мозку складається з простих і приємних вправ. Ці вправи рекомендується використовувати під час навчання дітей, щоб підвищити навик цілісного розвитку мозку. Вправи полегшують всі види навчання і особливо ефективні для оптимізації інтелектуальних процесів і підвищення розумової працездатності. Вправи покращують розумову діяльність, синхронізують роботу півкуль, сприяють запам'ятовуванню, підвищують стійкість уваги, допомагають відновленню мовленнєвих функцій, полегшують процеси читання і письма. Під впливом кінезіологічних тренувань в організмі відбуваються позитивні структурні зміни. Сила, рівновага, рухливість, пластичність нервових процесів здійснюється на більш високому рівні. Удосконалюється регулююча і координуюча роль нервової системи. Гімнастика мозку дозволяє виявити приховані здібності людини і розширити межі можливостей діяльності  її мозку. 

Основна мета кінезіології — розвиток міжпівкульної взаємодії та синхронізація роботи півкуль головного мозку, що сприяє активізації розумової діяльності.  Завдання кінезіології:

•       розвиток міжпівкульної взаємодії;

•       синхронізація роботи півкуль;

•       розвиток дрібної моторики;

•       розвиток здібностей;

•       розвиток пам’яті, уваги, мислення, мовлення.

    Метод кінезіологічної корекції покращує у дитини пам'ять, увагу, мовлення, процеси письма і читання, просторові уявлення, дрібну і загальну моторику, знижує стомлюваність, підвищує здатність до довільного контролю. Заняття повинні проводитися систематично в спокійній, доброзичливій обстановці. Важливо точне виконання кожної вправи, виконання кінезіологічних вправ можливо як вдома з батьками, так і на спеціальних заняттях. Заняття починаються з вивчення вправ, які поступово ускладнюються, і збільшується обсяг виконуваних завдань.

 Хотілося б звернути увагу ще на кілька важливих моментів у проведенні кінезіологічних вправ: під час занять проводити такі вправи можна тільки в тому випадку, якщо йде стандартне навчання. Творчу діяльність переривати кінезіологічними вправами недоцільно, якщо ж діти мають інтенсивне розумове навантаження, то комплекс вправ краще проводити перед заняттям.

Як впроваджувати комплекс вправ

 Ознайомте дітей із комплексом вправ, поясніть дітям прості та доступні елементи вправ. Назва і призначення вправ мають бути зрозумілими дітям, тому розкажіть не лише про користь вправ, а також про те, чому вони так називаються. 

 Розучуйте вправи з дітьми двічі на тиждень. Кожна вправа відбувається у формі гри й розрахована на те, щоб викликати інтерес у дошкільників.   Частину вправ можна виконувати, використовуючи  вірші, пісеньки, які допомагають налаштувати дітей на виконання рухів, щоб зробити заняття гімнастикою цікавими й невимушеними. Не використовуйте щомісяця всі вправи, складайте добірки із трьох-п’яти вправ, аби не перевантажувати дітей. Запропонуйте їм комплекс вправ на 10-15 хвилин, своєчасно «переключаючи» дошкільників з одного завдання на інше й чергуючи рухливі та малорухливі вправи. 

Поступове ускладнення

 Розпочніть розучувати вправи із найпростішого, поступово переходячи до складнішого. Так діти  відчують, що зможуть із ними впоратися. Окрім того, для ускладнення вправ: 

•      прискорюйте темп; 

•      виконуйте вправи із заплющеними очима;  додайте рухи очима та язиком до рухів руками; 

•      додайте дихальні вправи та метод візуалізації. 

Заохочення

 Щоб інтерес до занять зберігався якнайдовше, шукайте щоразу нові формулювання-заохочення на кшталт: 

•      «Молодець!» 

•      «У тебе чудово виходить!»

•      «Потіш нас майстерним виконанням».

•      «Сьогодні у тебе вийшло ліпше, ніж учора». 

•      «Я бачу, що ти старався, і це — найголовніше» тощо. 

Музичний супровід

Під час виконання вправ використовуйте музичний супровід. Якщо в період розучування вправ це необов’язково, то у фазі автоматизації рухів музичний супровід дає чудовий результат. Музика задає певний ритм і темп виконанню вправ та стає основою розвитку внутрішньої організованості, зосередженості, емоційної чутливості дітей. 

Окрім того, музика сама собою здатна знімати стрес і викликати в дітей відчуття задоволення. Тож необхідно мати достатню кількість музичних творів класиків та сучасних композиторів, аби поступово змінювати музичне

«забарвлення» відомих вправ, впливати на темп виконання їх дітьми тощо. 

Співпраця з батьками

Запропонуйте батькам комплекси вправ щодо організації оздоровчої діяльності дитини вдома

•      пріоритет особистісної орієнтації на дитину; 

•      прикладний характер допомоги в опануванні основ освітньої кінезіології та розучуванні кінезіологічних вправ; 

•      спрямування на конкретний очікуваний результат;  збагачення інформаційного багажу в результаті співпраці;   психологічну взаємодію. 

У результаті активної співпраці педагогів з родинами вихованців у батьків формується розуміння фізичних та психічних процесів розвитку їхньої дитини. Це дає батькам змогу своєчасно надати дітям потрібну допомогу, ефективніше розв’язувати завдання, пов’язані зі зміцненням їхнього здоров’я, здійснювати профілактику відхилень у розвитку дітей. 

Окрім того, спільна діяльність батьків з дітьми протягом дошкільного дитинства сприяє підвищенню якості освіти та реалізації потенційних можливостей кожної дитини.