ОУН - УПА (С. Бандера, А. Мельник)

ОУН-УПАВ роки Другої світової війни. Автор: Шик Богдан

[ Є. Коновалець ]У січні-лютому 1929 р. у Відні на базі Української Військової Організації (УВО) та окремих націоналістичних угруповань виникла Організація Українських Націоналістів (ОУН). Головою Проводу ОУН став Є. Коновалець. Напередодні Другої світової війни організація нараховувала 20 тис. осіб, хоча окремі дослідники вказують на 40 тис. Посиленню ОУН сприяли піднесення національної свідомості, розчарування в легальних методах боротьби, західних демократіях, радянській системі. У 1938 р. Є. Коновальця було вбито радянським агентом П. Судоплатовим. Наступним лідером організації став А. Мельник, який мав надію на те, що боротьба Німеччини з СРСР допоможе українському національно-визвольному рухові здійснити свої плани. Утворення ОУН

Фактично після вбивства Є. Коновальця ОУН розпалася на дві частини. Радикали, очолювані С. Бандерою, вважали за необхідне створити підпільну армію і вести боротьбу за українську державність, маючи орієнтиром західні країни. Прихильники А. Мельника намагалися довести, що створення підпільної армії може викликати каральні заходи з боку фашистської Німеччини. У серпні 1939 р. прибічники А. Мельника провели свою конференцію в Римі. На ній його офіційно було проголошено керівником ОУН. Розпад ОУН[ А. Мельник ][ С. Бандера ]

У лютому 1940 р. прихильники С. Бандери організували конференцію в Кракові. Рішення Римської конференції було визнано таким, що не відповідає дійсності. Націоналістична молодь оголосила себе законним керівництвом, отримавши назву ОУН(Р) (революціонери) або ОУН(Б) (бандерівці). Прихильники А. Мельника стали називатися мельниківцями (ОУН(М)). Конференція ОУН (Б)[ Другий збір ОУН (Б) в Кракові ]

Окупацію німцями українських земель ОУН намагалася використати для відновлення української державності. 30 червня 1941 р. у залишеному Червоною Армією Львові похідна група ОУН(Б) за підтримки батальйону «Нахтігаль» зібрала представників національного осередку міста і проголосила їх Національними зборами українців. У прийнятому того ж дня «Акті відновлення української держави» проголошувалося, що нова українська держава «буде тісно співдіяти з Націонал-Соціалістичною Великонімеччиною, яка під проводом Адольфа Гітлера творить новий лад у Європі та світі й допомагає українському народові визволитися з-під московської окупації». Спроби ОУП (Б) відновити Україну

Призначалося Українське державне правління на чолі з Я. Стецьком. Однак, на той час у фашистському керівництві перемогла думка про те, що навіть маріонеткове українське державне утворення є не потрібним. Коли С. Бандера та інші лідери ОУН(Б) відмовилися на вимогу німецької адміністрації відкликати акт про відновлення Української Держави, їх було заарештовано, а згодом відправлено до концтабору. Арешт ОУН (Б)

[ М. Величковський ]Мельниківці від львівського акту відмежувалися, але тільки після поразки німців під Сталінградом отримали певну свободу дій. 5 жовтня 1941 р. було утворено Українську Національну Раду на чолі з М. Величковським. 17 листопада того ж року її заборонили, а ініціаторів цієї акції невдовзі розстріляли. Враховуючи те, що мельниківці здебільшого розраховували на допомогу з боку Німеччини, поступово вони перетворилися на додаток окупаційного режиму. Перетворення ОУН (М)

На Поліссі і Волині ще з серпня 1941 р. діяло нерегулярне військове формування «Поліська Січ» на чолі з Тарасом Бульбою-Боровцем. Перейменоване згодом на Українську Повстанську Армію (УПА), воно воювало як проти радянських партизан, так і проти фашистів. Після того, як ОУН(Б) пішла у підпілля, її військові формування зросли та взяли популярну на той час назву УПА. Офіційною датою народження УПА вважається 14 жовтня 1942 р., хоча окремі дослідники спростовують цей факт. Бандерівська УПА у середині 1943 р. залучила до свого складу майже всі загони Бульби-Боровця та частини ОУН(М). Зародження УПА

Повстанці поділялися на три групи: УПА-Північ, УПА-Захід, УПА-Південь. Стосовно УПА-Сходу інформації немає. Важливо відзначити, що в залежності від того чи іншого періоду війни УПА вела бойові дії й проти Армії Крайової та польського населення, й проти радянських партизан, й проти німців, а згодом і проти Червоної Армії. Незважаючи на заходи німецького командування, ліквідувати УПА не вдалося. Фахівці стверджують, що тільки протягом жовтня-листопада 1943 р. українські повстанці провели 47 боїв проти німців і 54 бої проти радянських партизан. Групи УПА

Метою створення УПА було об’єднання розрізнених збройних груп націоналістів під керівництвом ОУН(б). Своїм головним завданням УПА декларувала підготовку повстання після того, як комуністичний СРСР і нацистська Німеччина виснажать одне одного у кровопролитній війні. УПА виступала за створення самостійної соборної української держави, яка мала включати в себе всі етнічні українські землі. Мета УПА

Із травня по листопад 1943 року головним командиром УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік – Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік – Василь Кук. Для УПА була характерна партизанська тактика, все озброєння було трофейним – німецьким, радянським, угорським та австрійським (ще з Першої світової війни). Окрім українців, у складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей. Лідери та озброєння УПА[ Д. Клячківський ][ Р. Шухевич ][ В. Кук ]

На Волині, в Галичині та Холмщині, починаючи з 1941 р., то розгоралася, то вщухала українсько-польська боротьба. Події українсько-польської різанини на Волині 1943 р. стали предметом обговорення парламентів України і Польщі в їх 60-у річницю (2003 р.). Тільки на Холмщині 1943-1944 рр. польські формування знищили майже 5 тис. українців. Українською відповіддю були акції УПА. Результат конфлікту, який тривав з перервами до 1947 р., — десятки тисяч життів. Українсько-польські битви

[ Треті збори ОУН (Б) ]У серпні 1943 р. на III Надзвичайному великому зборі ОУН(Б) було оголошено боротьбу проти московської і німецької влад, окремі положення свідчили про значну демократизацію національного руху (визнання права існування інших політичних сил крім ОУН, свобода слова, думки, друку, віри, світогляду тощо). 11 липня 1944 р. неподалік від Самбора (Львівська область) були скликані збори і проголошено Українську Головну Визвольну Раду (УГВР). Треті збори ОУН (Б)

З наближенням радянсько-німецького фронту до Західної України бійці УПА спрямували свої бойові дії головним чином проти Червоної Армії. Чисельність УПА у часи найбільшого піднесення національного руху фахівці оцінюють неоднозначно. Розбіжність така - від 30 тис. до 100 тис. Під час активної партизанської боротьби УПА проти радянських військ було вчинено 14,5 тис. диверсій і терористичних актів, жертвами яких стали не менше 30 тис. осіб, з них майже 4 тис. представників органів радянської влади. За даними ФСБ Росії під час бойових зіткнень червоноармійців та бійців НКВС з УПА загинуло понад 50 тис. осіб з кожної сторони. Після загибелі 5 березня 1950 р. головнокомандувача УПА Романа Шухевича (Тараса Чупринки) активність руху значно знижується й поступово вщухає. Бородьба УПА з Червоною Армією та Німеччиною

Діяльність ОУН-УПА у роки Другої світової війни фахівцями-істориками оцінюється від вкрай негативної до прямо протилежної. У радянській історіографії було просто: ОУН - пронімецький націоналістичний рух. На наш погляд, важливо відзначити, що протягом радянсько-німецького конфлікту ОУН-УПА поступово перетворилася на «третю силу». Проте, не слід ії героїзувати, бо окремі частини цієї організації відверто перетворилися на додаток до фашистського окупаційного режиму. Головне, щоб це дане питання не переносилось у політичну площину. Оцінка діяльнсті ОУН-УПА

Дякую за увагу!