Вступ до історії України та громадянської освіти

Тема. Історія і час.         5 клас

 

Мета: формувати початкові знання про історичний час, історичний про­стір та одиниці його вимірювання; знайомити учнів у загальному вигляді з поняттями хронологія, дата, лінія часу, розвивати хро­нологічні просторові вміння; формувати історичну свідомість, прищеп­лювати відчуття причетності до минулого України, бажання більше дізна­тися про нього.

 

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:1)пояснювати, що таке хронологія та яке значення вона має для істориків;2.креслити лінію часу та позначати на ній дати, співвідносити рік зі століттям;3)застосовувати правила розв’язування хронологічних задач.

 

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування нових навичок.

 

Обладнання:  Вступ до історії України та громадянської освіти : Підручник

для 5 кл. закладів загальної середньої освіти / Т. В. Бакка, О. В. Желіба,

Т. В. Мелещенко, Є. Д. Ашортіа. — Київ : УОВЦ «Оріон», 2022., презентація.

 

ХІД УРОКУ

 

І.Організаційний момент.

 

II.Актуалізація опорних знань.

                                                                                                                                                                                                      Метод «Мікрофон».                                                                                                                                                                 Учитель за допомогою «уявного мікрофона» пропонує учням продовжити речення:                            1.Історія-це…                                                                                                                                                  2.Слово «історія» з грецької означає…                                                                                                                3.Першим істориком, «батьком історії» вважають грецького історика…                                                                              4.Літопис-це…                                                                                                                                                       5.Батьком української історії вважають…                                                                                                  6.Прочитавши підручник,ми дізнались про таких українських вчених-істориків…

 

Відгадайте загадки  

•                  Ніг не маю, а ходжу, рота не маю, а скажу, коли обідати, коли спати, коли роботу починати. (Годинник)
•                  Не старіє, не вмирає, а все нищить, забирає. (Час)

  Як ви вже зрозуміли сьогодні ми на уроці проаналізуємо  як пов'язані історія і час. 

 

III.Вивчення нового матеріалу.

 

1.Відлік часу в історії. Хронологія. Що таке хронологія.

 

 Задовго до винайдення сучасного годинника у Стародавньому Китаї для відліку часу використовували свічки. Спочатку люди зауважили: вогонь, що рівномірно горить, спалює за однаковий проміжок часу приблизно таку саму кількість воску чи олії. Тому на мотузці, яку попередньо змочували в олії, на однаковій відстані один від одного зав’язували вузлики. Потім таку мотузку підпалювали, і щоразу, коли полум’я доходило до наступного вузлика, минав визначений проміжок часу.

Пізніше схожий спосіб виміру часу почали застосовувати до свічок з позначками. Щоразу, коли свічка догорала до певної позначки, люди розуміли, скільки часу минуло.

Сьогодні також можна придбати свічки з позначками.

 

• Чому історію називають наукою у часі

Вивчаючи минуле історики раз по раз змушені відповідати на запитання: коли сталася та чи та подія? Визначити точний час певної події, тобто її дату, допомагає хронологія - наука, що вивчає способи обчислення часу. Кожна з історичних подій має свою дату – рік, місяць, число. Щоб краще розуміти минуле люди запам’ятовували або  записували події в хронологічній послідовності -  послідовність подій за роком.  Наприклад, коли розпочалася якась подія і коли вона закінчилася, що відбувалося напередодні цієї події і що по завершенню (слайд 5)

Отже, хронологія —  наука що вивчає способи обчислення часу.  (Записати визначення поняття в зошити).

• Назвіть дату й місце свого народження.

  Дата вашого народження  -  це історичний факт, який належить до минулого. Будь-який історичний факт відбувся в певному місці або у просторі. Дата нашого народження — це початок вашої історії. День, місяць і рік нашого народження — це час, а місце вашого народження — це простір. Історія містить розповіді істориків про дії людей, як вони жили і діяли в певному часі й просторі.

   Історичний час рухається лише вперед, від минуло до майбутнього. Його не можна повернути назад. Французький історик Марк Блок писав , що історія є «наукою про людей у часі» (слайд 6)

•                  Як ви розумієте цей вислів?

 

Досить часто можна почути висловлювання «У нього сьогодні урочиста дата», «Дата його народження».

• Що означає слово дата?
• Це точний календарний час будь-якої події.

 

 Дата включає день,місяць і рік певної події.

(Записати визначення «дата» в зошит).

 

Історики великі проміжки часу лічать:                                             

десятиліттями-10 років,с толіттями-100 років, тисячоліттями -1000 років. 

Використовуючи наведену таблицю,вчитель пояснює,як визначаються століття і тисячоліття за роками. Якщо в чотирицифровому числі після перших двох цифр стоять два нулі,то перші дві цифри відповідають століттю:1300 рік - 13 століття,1500 рік - 15 століття. Але якщо замість нулів буде будь-яка інша цифра,то це дата наступного століття:1301 рік - 14 століття,1521 рік - 16 століття. Так само визначається  століття за датою трьох цифр:800 рік – 8 століття,а 801 рік – 9 століття. Тисячоліття визначають лише в чотирицифровому числі,дивлячись на першу цифру.

 

Щоб засвоїти, як визначати початок та кінець різних століть, скористайтеся таблицею:

 

1100 рр.	801-900 рр.	901-1000 рр.	1001-1100 рр.	1101-1200 рр.	1201-1300 рр.	1901-2000 рр.
1 ст.	9 ст.	10 ст.	11 ст.	12 ст.	13 ст.	20 ст.

 

 

2.Час до нашої ери та нашої ери. Стрічка часу.

 Як люди вимірювали час.

•               Якими одиниці ми вимірюємо час? ( година, день, ніч, тиждень, місяць, рік)
•               Як ви гадаєте, як у давнину люди вимірювали час? По чому вони орієнтувалися? ( по сонячному світлові)

  Час в давнину вимірювався не так, як тепер. Найдавнішими одиницями виміру часу є доба (день і ніч разом), тиждень, місяць, рік. Люди почали їх застосовувати, спостерігаючи за явищами природи, рухом Сонця, Місяця, зірок .

 

Робота з лінією часу.

 

 

  Час від першого року до теперішніх днів називають нашою ерою. Кожні сто років називають століттям, або віком. Тисяча років — це тисячоліття. Щоб уявити плин часу, намалюймо пряму лінію. На ній позначатимемо один за одним різні роки. Праворуч розташуємо рік, у якому ми живемо, ліворуч - попередні роки або століття.

  Оскільки  хронологія —  наука  про  час,  то  основою цієї науки є конкретні дати.

Дата — це точний час певної події. (Записати визначення поняття в зошити).

 Назвіть  по  одній  даті  зі свого життя. (слайд 8)

   Великі  проміжки  часу  лічать століттями — 100 років, тисячоліттями — 1000 років. Наша ера бере свій початок від дати народження Ісуса Христа. Отже, зараз 2014 рік від Різдва Христового, 2014 років нашої ери. Час до народження Ісуса Христа – це період до нашої ери (слайд 9)

 

Працюємо зі стрічкою часу 

    Упорядкувати події і відобразити їх послідовність допоможе стрічка часу. (Учитель креслить її на дошці). Це пряма лінія, поділена поперечними рисками на відрізки, які відповідають певній кількості років.

1.               Накресліть у зошитах лінію часу.
2.               Позначте на ній  рік свого народження.
3.               Позначте рік , коли ви пішли до 1 класу, до 5 класу,
4.               Підрахуйте, скільки років пройшло від  вашого народження до початку навчання у школі, до переходу до 5 класу?
5.               У 988 році нашої ери відбуло хрещення Русі Володимиром Великим.  Підрахуйте, скільки років пройшло від  хрещення русі до вашого народження?
6.               Місто Рим було засноване у 753 році до н.е. Скільки років тому це відбулося?

   Використовуючи наведену таблицю, учитель пояснює, як визначаються століття за роками. Якщо в чотирицифровому числі після перших двох цифр стоять два нулі, то перші дві цифри відповідають століттю: 1200 рік — 12 століття, 1300 рік — 13 століття. Але якщо замість нулів буде будь-яка інша цифра, то це дата наступного століття. Наприклад, 1201 рік — 13 століття, 1340 рік — 14 століття. Так само визначається століття за датою з трьох цифр: 800 рік — 8 століття, а 801 рік — 9 століття (слайд 11)

IX ст.	X ст.	XI ст.	XV ст.	XX ст.	XXI ст
801— 900 pp.	901 — 1000 pp.	1001 — 1100 pp.	1401 — 1500 pp.	1901 — 2000 pp.	2001— 2100 pp.

 

Роки люди об’єднували в століття, століття в тисячоліття. Поступово знання людей накопичувались їм необхідно було встановити порядок літочислення.

Літочислення – відлік історичного часу від певного історичного моменту.              

    В літописах часто можна зустріти такі дивні дати, як, наприклад, 6748 рік, а в творах про Римську імперію - 786 рік. Це можна пояснити тим, що у різних народів були різні системи літочислення.

Ось основні з них:
1. Візантійське/православне - бере початок з міфічного створення світу, яке відбулося в 5508 році до нашої ери. Незвичні роки в руських літописах - саме за таким літочисленням (тобто 6748 рік - 1240 рік)
2. Єврейське  літочислення також починається  зі створення світу, тільки євреї вірять, що воно відбулося в 3761 році до нашої ери
3. Давньогрецьке  велося від перших олімпійських ігор, що відбулися 776 року до нашої ери. Втім, рік 427, наприклад, за давньогрецьким літочисленням ви не зустрінете, скоріше: "це відбулося за три роки від N-ної олімпіади"
4. Римське - від заснування Риму (753 р. до н.е.). Отже, 786 рік за римським літочисленням - 33 рік нашої ери
5. Арабське - від події, яка позначається словом хіджра. Тобто, втеча пророка Магомета до Мекки, 622 рік нашої ери. Втім, літочислення це використовувалося і використовується дуже рідко
6. І нарешті - християнське. Те, яким ми всі користуємося. Те, за яким через деякий час настане 2015 рік. Початок цього літочислення  - народження Ісуса Христа.

 

Слово ера в перекладі з латини означає вихідне число. У хронології історики ерою називають систему літочислення,котра ведеться від певної першопочаткової події. Наша ера  починаться від дати народження Ісуса Христа. Отже, зараз 2014 рік від Різдва Христового, 2014 рік нашої ери. Але в давні часи різні народи мали різні точки відліку. В Давній Греції події рахували до чергового номеру Олімпійських ігор, в Давньому Єгипті – до правління того чи іншого царя.

 

Працюємо зі стрічкою часу:

Показуємо 0 від початку нашої ери.

Щоб уявити плин часу, намалюймо пряму лінію Щоб уявити плин часу, намалюймо пряму лінію. На ній позначмо один за одним різні роки. Праворуч розташуймо рік, у якому ми живемо, ліворуч - попередні роки або століття.

                                                              Народження                                                                                                                                                                                               

                                                              Ісуса Христа

                         Час до нашої ери                                       Час нашої ери

 

       2021р.до н.е.       2014р. до н. е.                   0                                 2014р. н.е.        2021р.н.е.     рр.   

                                 .

                              

• Позначте на стрічці часу дати народження ваших дідуся й бабусі, батьків і своє.

 

2.Як розв'язувати хронологічні задачі.

 

На уроках історії в 5-му класі ми навчимося розв'язувати хронологічні задачі. Щоб правильно виконувати такі завдання,слід дотримуватись певної послідовності.

 

Пам'ятка «Як розв'язувати хронологічні задачі».

1.    Накресліть лінію часу - пряму лінію, переділену рисочками на рівні відрізки, що позначають певну кількість років.

2.    На початку лінії поставте більшу та чіткішу риску - початок відліку, а наприкінці стрілочку, що символізує рух часу.

3.    Для орієнтації в часі поставте рік, у якому живемо.

4.    Якщо для розв’язку хронологічної задачі вам не потрібно позначати однакові проміжки часу (століття або тисячоліття), то перервіть лінію пунктиром.

5.    На лінії часу запишіть умову вказаного завдання (роки).

6.    Поряд з лінією виконайте обчислення та запишіть стислу відповідь на завдання.

 

Види хронологічних задач.

1.Задачі на встановлення віддаленості події від сьогодення.

(Скільки років тому відбулася подія, якщо відома її дата?)

Обчисліть, скільки минуло років від вашого дня народження до сьогодення.(2023 р.-ваш рік народження = ?)

 

2. Задачі на встановлення віддаленості однієї події від іншої.

(Скільки минуло років від однієї події до іншої? На скільки років одна подія відбулася раніше за іншу?)

Обчисліть, скільки минуло років від початку володарювання княгині Ольги (945 р.) до її подорожі до візантійської столиці в 957 р.( 957-945 = 12 років)

 

3.Задачі на встановлення дати події за її віддаленістю від сьогодення.                                                                        

(У якому році відбулася подія, якщо відомо, що від неї минуло ... років?)

У 2023 році урочисто святкуємо 209-річчя від Дня народження Т.Г.Шевченка. У якому році він народився?(2014-200 = 1814 рік)

 

4.Задачі на встановлення дати події за її віддаленістю від іншої події.

 (У якому році відбулася подія, якщо відомо, що це сталося після вказаної події за певну кількість років?)

Успенський собор Києво-Печерської лаври було збудовано на 27-й рік від заснування монастиря в 1051 р. Обчисліть, коли його було збудовано.(1051+27 = 1078 рік)

 

3.Арабські та римські цифри.

                                                                                                                                                                             Цифри,які ми використовуємо в повсякденному житті,називаються арабськими. У минулому європейці запозичили їх в арабів. Проте існують також цифри,які винайшли стародавні римляни,їх називають римськими. В історичній науці римські цифри використовуються для позначення століть і тисячоліть.

                                       

                                            Арабські та римські цифри.

I			V					X
I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	XIII	XIV	XV
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15

 

Римські цифри складаються з прямих рисок.Ключовими є I,V та X.Якщо праворуч від V стоїть I,то додаємо,якщо стоїть ліворуч,то віднімаємо. Така ж  схема і з X.

4. Що таке календарі і які вони бувають

  Сьогодні найбільш зручно розумітися у часі за допомогою календаря. Календарі бувають різні, як паперові так і електронні.  Здається, вони супроводжують нас всюди, адже є і у наших модних гаджетах і прикрашають стіни будинків наших бабусь. Та як же з’явився календар та як  вплинув на розвиток історії, як науки про час .

 

Календар-це певна система рахунку тривалих проміжків часу з  підрозділами їх на окремі більш короткі періоди (роки,місяці,тижні,дні).

   Саме ж слово «календар» походить від латинського слова «calendarium»-боргова книга. У Стародавньому Римі боржники платили належні з них відсотки першого числа кожного місяця, яке оголошувалося глашатаями, і називалося «календи» від латинського слова «caleo» - проголошувати.  

Зародження календаря можна з повним правом віднести до найдавніших завоювань людства, тобто до таких же категоріям, як писемність і рахунок.
   Етнографічні джерела підтвердили, що у різних народів з'являлися раз-особисті календарі, але однакові форми діяльності приводили до створення подібних календарів.

  Місячний календар - заснований на тривалості місячного місяця (29,53059 діб), що визначається періодом зміни місячних фаз. Місячний календар один із найстаріших календарів.  

 

  Батьківщиною сучасного календаря є далекі береги Нілу. Давнім єгиптянам було необхідно знати заздалегідь, коли Ніл почне розливатись, щоб до цього часу встигнути очистити канали і полагодити греблі. В іншому випадку води Нілу марно стікали в море, і в посуху гинув весь урожай.

Єгипетські жерці помітили, що під час літнього сонцестояння, після найкоротшої ночі на небі з’являється яскрава зірка Сіріус. У цей день і починався розлив. Вони вирахували, що від однієї появи Сіріуса на небі до наступної проходило 365 днів. Цей довгий період вони розділили на 12 відрізків, по 30 днів у кожному (впізнаєте теперішні місяці?). А решту 5 днів помістили в кінець року.

У Давньому Єгипті за три тисячоліття до н.е. існував сонячний календар. Давньоєгипетський сонячний календар містив 360 днів і мав 12 місяців. У кожному місяці було по 30 днів.  

 

 Так з’явився перший предок нашого календаря. Він був простий і зручний, але… Незабаром жерці помітили дивне явище: Сіріус запізнювався! Кожні 4 роки зірка спізнювалася на добу. За календарем рік закінчувався, а зірка на небі не з’являлася! Календар поспішав. Жерці-науковці зрозуміли, що в їх розрахунках помилка і вирішили, що рік дорівнює 365 дням і 6 годинах. Різниця, здавалося б, невелика, але за чотири роки цей час сумарно дорівнює добі. Проте, древні єгиптяни не стали переробляти календар. 

Зміни прийшли набагато пізніше – в 46 році до нашої ери римський імператор Юлій Цезар вніс правки в календар єгиптян. У юліанському календарі (так його стали називати) довжина місяці була неоднаковою: в одному – 30, в іншому – 31, а в лютому і зовсім 28 днів. Саме до найкоротшого місяця раз на чотири роки стали додавати зайву добу, щоб календар не поспішав. Такий рік отримав назву високосного. Таким чином, з’явився новий календар, майже такий, яким ми користуємося сьогодні. Але «майже». А вся справа в тому, що при більш ретельному підрахунку з’ясувалося, що рік становить не 365 днів і 6 годин, а 365 днів, 5 годин, 48 хвилин і 46 секунд. Здавалося б, ну яку роль можуть зіграти одинадцять з копійками хвилин? Але за 400 років накопичувалося три зайвих доби і тепер календар став відставати.

 

Необхідно було виправити і цей календар. У 1582 році римський папа Григорій XIII вніс нову правку, яка полягала в наступному: якщо рік закінчується на два нулі, то він вважається високосним тільки в тому випадку, коли число сотень у ньому кратне чотирьом: 1600, 2000, 2400 роки, інакше ж рік вважається не високосним: 1700, 2300 роки. В іншому принципових відмінностей з юліанським календарем у нового календаря не було, проте ця єдина правка дозволила «позбутися» трьох зайвих днів, які накопичувалися за 400 років. Вся Європа незабаром стала користуватися новим календарем, окрім Росії, яка продовжувала жити за юліанським стилем.

 

   Зараз ми користуємось  григоріа́нським календарем.  Він запроваджений 4 жовтня 1582 року Папою Римським Григорієм XIII, і нині ухвалений у світі як міжнародний стандарт.

   Календар ділить час на календарні роки тривалістю 365 або 366 днів. Роки тривалістю 365 днів називають звичайними, а роки тривалістю 366 днів — високосними

   Середня тривалість року в григоріанському календарі становить 365 днів 5 годин 49 хвилин і 12 секунд.

Лише в 1918 році григоріанський календар був і на території колишньої імперії. Різниця між новим і старим календарями до того моменту становила 13 днів, які, згодом, довелося викинути: після 31 січня 1918 настало 14 лютого. Усі свята, в тому числі і Новий рік, змістилися на 13 днів. Однак, і новий календар не зовсім ідеальний. У ньому накопичується помилка в один день кожні 3333 дні. Тому сьогодні розробляються проекти більш точного і досконалого календаря.

 

    Таким чином, календарний час- це точний час, або дата тієї чи іншої події.

І навпаки , дата- це точний календарний час певної події. (зошит)

Історичнй час- це конкретний історичний період у світовій історії. Наприклад:

стародавній час, новітній час, середньовіччя.

Для вивчення історії важлива і тривалість події, тобто з’ясування періоду часу, протягом якого вона відбувалася. Наприклад, як довго володарював той чи інший правитель, будувався замок тощо. І тому історикам важливо знайти відповіді на запитання «Коли?» та «Як довго?».

 

 IV.Узагальнення та систематизація знань.

 

1.Що означають поняття : дата , хронологія, століття, тисячоліття?

2.Переведіть роки в століття: 889р.,1213р.,1900р.,2014р.

3.Переведіть роки в тисячоліття:1213р.,1990р.,2014р.

4.Переведіть арабські цифри в римські: 4,7,5,10,12,9.

5.Гра «оплески». Якщо вчитель називає поняття чи термін,що згадувався на уроці,то учні підтверджують це оплесками,якщо ні – мовчанням.(стрічка часу, дата,час,ера і ін..)

 

Історичний диктант.

1. Наука, що вивчає способи обчислення часу – це … (хронологія).
2. Слов’янський календарний рік починався в … (березні).
3. Перший сонячний календар створили давні … (єгиптяни).
4. Спеціальний засіб обрахунку часу, список усього року з поділом на тижні й місяці, позначенням свят, історичних подій – це … (календар).
5. Найдавніший календар, яким користувалися племена кочовиків … (місячний).

 

Тестові завдання.

1. Лічба часу від певної події – це

а) ера; б) дата; в) тисячоліття.

2. До якого століття відноситься 988 р.?

а) VII ст.; б) ІХ ст.; в) Х ст.

3. Час, протягом якого земна куля обертається навколо своєї осі – це:

а) рік; б) доба; в) місяць.

4. Оберіть правильний запис ХV ст.

а) 1401-1500 рр.; б) 1500-1600 рр.; в) 1400-1501 рр.

5. Час, протягом якого Земля робить повний оберт навколо Сонця – це …

а) ера; б) тисячоліття; в) рік.

 

V.Домашне завдання.

 

1.Опрацювати відповідні параграфи підручників(за О.І.Пометун - §2; за В.С.Власовим - §2)

2.Вивчити визначення понять.                                                                                                             

 

3.Накреслити лінію часу, позначити на ній рік свого народження та рік, коли пішли до школи. Скільки вам буде років, коли закінчуватимете школу? Позначте той рік на лінії часу.

4. Прочитайте прислів’я та крилаті вислови. Про які ознаки часу в них ідеться? Оберіть один з висловів та поясніть, як його розумієте.

• Час, як вода, - все вперед біжить.

• На все свій час.

• Згаяного часу і конем не доженеш.

• Час все гоїть.

• Роки більше знають, ніж книжки.

5. Виберіть фотографії з різних періодів вашого життя. Розташуйте їх послідовно — одну за одною, відповідно до того, що було раніше, а що пізніше. Спробуйте пояснити на цьому прикладі, що означає хронологічна послідовність подій.