Урок. Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Запровадження християнства.

Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Запровадження християнства.

 

Мета уроку: ознайомити з діяльністю князя Володимира, з'ясувати які реформи він впровадив, проаналізувати зовнішню та внутрішню політику, розвивати історичне мислення сформувати вміння аналізувати історичні факти і події оцінювати їх значення, сприяти формуванню патріотичної свідомості, шанобливому ставленню до історичного минулого, усвідомленню себе як частини українського етносу, розвитку почуття гордості за свій народ.

 

 

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: визначити хронологічні межі правління Володимира, показати на карті територію Київської Русі за Володимира Великого, навести приклади основних зовнішньо- і внутрішньополітичних заходів Володимира Великого, удосконалити навички складання таблиць, характеризувати князя Володимира як особистість і державного діяча, дати оцінку правлінню князя Володимира Великого, визначити історичне значення запровадження християнства.

 

 

Навчально-методичне забезпечення.

1. Підручники .

2. Навчальні посібники.

3. Дидактичні матеріали.

 

 

ХІД УРОКУ

 

І. Організаційний момент.

 

ІІ.   Повторення вивченого.

1. Роз’язання кросворду.

2. Робота з хронологією.

3. Бесіда за запитаннями:

•      Покажіть на карті походи князя Святослава. З ким він воював?
•      Розкажіть про діяльність княгині Ольги.
•      Що таке «погости»?
•      Назвіть відмінності зовнішньої політики Ольги та Святослава.
•      Чим були викликані реформи княгині Ольги?

 

ІII.   Вивчення нового матеріалу.

План.

1. Князь Володимир: людина і державець.

2. Внутрішня політика Володимира Великого. Прийняття християнства.

3. Зовнішня політика князя.

4. Історичне значення діяльності князя Володимира Великого.

 

 

 

1. Князь Володимир: людина і державець.
Сюжетна розповідь учителя.

Відомості про дитячі та юнацькі роки князя Володимира донесли до нас легенди (демонструється його портрет).

Так, княгиня Ольга ходила на древлян і жорстоко помстилася за смерть свого чоловіка. Вона взяла до свого двору полонянку Малушу, і та вірно служила своїй господині при князівському палаці, ведучи велике господарство. Одного разу красуню Малушу помітив юний князь Святослав і закохався в неї. Малуша відповіла йому взаємністю. Але сувора мати заборонила синові одружуватися на полонянці-рабині, хоча і знатного роду. В інтересах держави Ольга прагнула одружити сина на дочці візантійського імператора.

Незабаром Малуша народила сина Володимира, якого у неї відібрали, а саму вигнали геть з князівського двору. Свої дитячі роки хлопчик провів при дворі княгині Ольги, яка і стала його вихователькою.

 

2. Внутрішня політика Володимира Великого. Прийняття християнства.

Розповідь вчителя. Демонстрація слайду.

Прийшовши  до влади Володимир розпочав реформи, які мали на меті зміцнити Київську державу.

Князем було здійснено такі реформи:

1. Адміністративна: всю країну було поділено на вісім округів, округи — на волості, на чолі яких було поставлено довірених осіб або синів Володимира.

2. Військова: військо Володимира утворюється з найманців, які мали право володіти земельною власністю.

3. Оборонна: було проведене широке будівництво фортець, укріплень навколо Києва, які стали опорними пунктами в боротьбі з печенігами.

4. Градобудівна: будувалася велика кількість нових міст по берегах основних річок країни.

5. Судова: Володимир прагнув розмежувати єпископський та градський суди.

6. Фінансова: князь Володимир карбував власні гроші.

7. Релігійна: спробував реформувати язичництво.

 

Більш детально зупинимось на релігійній реформі.

Актуалізація знань.  Репродуктивна бесіда за запитаннями.

1. Чи раніше приймали християнство на Русі?
2. В якому році був охрещений Аскольд?
3. Чи була княгиня Ольга православною? Коли так, то де вона хрестилася?

 

Образна розповідь вчителя.

Перед тим як вибрати православну віру, князь Володимир скликав Велику раду, на яку були запрошені представники різних релігій для того, щоб вони розповіли про свої вірування. Після цього князь направив до цих земель своїх посланців. Найбільше вразила його розповідь про їхню подорож до Константинополя і відвідання храму св. Софії. Після довгих вагань Володимир обрав саме цю віру, і щоб через прийняття християнства не потрапити в ідеологічну або ж навіть політичну залежність від Візантії, Володимир вирішує одружитися з візантійською цесарівною. Вирішенню цієї проблеми посприяв збіг обставин. Візантійський імператор Василь II запросив військової допомоги у руського князя для придушення заколоту магнатів. Володимир погодився з умовою, що він укладе шлюб з сестрою імператора. Проте, опанувавши ситуацію, імператор зрікся своїх обіцянок. Щоб примусити Василя ІІ погодитись на цей шлюб, Володимир зібрав військо і рушив на Крим, де захопив візантійське місто Корсунь (античне місто Херсонес). Візантійський імператор дав згоду на шлюб, але за умови, що Володимир прийме християнство. Князь погодився. За легендою Володимир осліп, а після схрещення прозрів.

Загальноприйнятою датою прийняття християнства вважається 988 рік. Ось як про це пише літопис:

"І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а ті до грудей» Діти ж не відходили від берега, а інші немовлят тримали. Дорослі ж бродили у воді, а попи стояли, молитви творили..."

Демонстрація картини В. Верещагіна «Хрещення киян».

• Про яку подію повідомив літопис "Повість минулих літ"?
• Коли і за яких обставин відбувалася ця  подія?

Самостійна робота з підручником. Учням пропонується прочитати пункт про історичне значення запровадження християнства і відповісти на запитання.

• У чому полягає історичне значення запровадження християнства на Русі?

 

4. Зовнішня політика князя.

Робота з історичним джерелом та картою.

Учитель пропонує учням прослухати фрагменти з «Літопису руського» і заповнити таблицю. Готові таблиці роздаються кожному учневі.

 

ВОЄННІ ПОХОДИ КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА
Воєнні походи	Дата	Основні заходи	Результат походу
На ляхів
На в'ятичів
На ятвягів
На радимичів
На болгар
На половців

 

(Учитель зачитує фрагменти з історичного джерела про воєнні походи Володимира.)

«У рік 6489 (981 р.) пішов Володимир до ляхів і зайняв городи їх — Перемишль, Червен та інші городи, які е до сьогодні під Руссю. Сього ж року і в'ятичів він переміг, і поклав на них данину од плуга, як отець його брав»

У рік 6490 (982 р.) піднялися оружно в'ятичі, і пішов на них Володимир, і переміг їх удруге.

У рік 6491 (983 р.) пішов Володимир на ятвягів і взяв землю їх. І вернувся він до Києва, і приносив жертву ..... із людьми своїми. І сказали старці і бояри: «Метнемо жереб на хлопця і дівчину, і на кого він упаде, того заріжемо богам»...

У рік 6492 (984 р.) пішов Володимир на радимичів. А був у нього воєвода Вовчий Хвіст, і послав перед собою Володимир Вовчого Хвоста. І стрів він радимичів на річці Піщані, і побідив Вовчий Хвіст радимичів...

У рік 6493 (985 р.) рушив Володимир на болгар з Добринею, вуєм своїм у човнах, а торків берегом [Волги] привів на ношах, і Там переміг болгар».

Аналізуючи заповнену таблицю, учитель робить висновок, що Володимир Великий був войовничим князем, воював з багатьма народами, але тільки для того, щоб зміцнити свою державу.

Крім завойовницьких воєн Володимир Великий провадив і мирну дипломатичну внутрішню політику. Русь за його правління встановила взаємини з Чехією, Угорщиною, Польщею, Римом, Вірменією.

Проте Київська держава мале ще одного ворога, який постійно робив загарбницькі набіги на її територію. Це були печеніги. Але і з ними Володимир дав собі раду. Було це у 993р. Саме про це йдеться у відомій легенді про Кирила Кожум’яку.  Хто па’ятає її зміст?

 

Сюжетна розповідь учня.

Одного разу печеніги підійшли до Києва і князь із дружиною виступив на них. Тоді вождь печенігів запропонував князеві: «Не проливаймо крові наших воїнів, але виберемо зі свого війська по одному силачу: я одного і ти одного і нехай вони стануть до бою. Як мій твого не поборе, то ми зберемося з Руси-України, коли мій твого поб'є — тоді ми вас будемо три роки воювати». Зажурився князь Володимир, чи знайде такого богатиря, щоб здолав печеніга. Аж зголосився Кирило Кожум'яка і сказав, що він буде битися. Він та скрутив печеніга своїми руками, що тільки кістки хруснули — ті кий Кожум'яка був сильний! Коли Кожум'яка-богатир переміг супротивника, печеніги повтікали у степ. Відтоді Володимир мав з ними спокій.   

                                          

4. Історичне значення діяльності князя Володимира Великого.

Володимир Великий був неординарною особистістю в історії України. Тому його роль в різні часи оцінювали неоднаково. Вам пропонується декілька уривків, в яких характеризується діяльність князя. Виберіть характеристику, яка на ваш погляд є найбільш об’єктивною.

Це завдання ви виконаєте вдома.

Учні отримують завчасно підготовлені презентації на картках.

«Він є новим Костянтином Великого Риму, що охрестився сам і охрестив людей своїх. Якщо бо раніше пробував він у поганстві, скверна покоті прагнучи, то потім же старався він про покаяння. Як ото говорив Павло апостол: «Де ж умножився гріх, там стало вповні благодаті». Бо якщо раніш, у невірстві, були у нього деякі гріхи, то потім спокутувалися вони покаянням і милостями.

Сей же Володимир помер у сповіданні щирому, покаянням спокутувавши гріхи свої і милостями. "Милості бо хочу,— сказав Господь,— а не жертви"».

«Із того справді пішла про нього слава скрізь як про князя «ласкового», прозвали його «Ясним Сонечком». Частина билин починалася словами: "У славному городі Києві у того ласкавого князя Володимира, був великий пир і там зібралися з різних городів різні люди, зобов'язалися і хвалилися своїми діями"».

«Ввійшовши на Київський престол у 980 ропі і зосередивши в своїх руках неподільну владу, Володимир започаткував нову добу в історії Київської Русі, найголовнішим досягненням якої було впровадження християнства в 988 році».

«Панування Володимира мало дуже велике значення в історії нашого народу. Він правив довго: в Києві просидів 35 літ і мав час допильнувати нових порядків, котрі доводив. Церква визнала його святим за те, що він зробив для християнства. В історії він зветься Великим за велику вагу його правління».

«Період князювання Володимира став кульмінаційним пунктом в історії Київської Русі, яка тоді досягла значного політичного, економічного, культурного розвитку і стала однією з найбільших держав Європи. Всякі порівнювали її з великою Францією, імперією Каролінгів, відомою вам з історії середніх віків».

 

ІУ. Повторення вивченого га уроці.

Історичний диктант.

1.  Як ви думаєте, чи змінили державу реформи, що проводив, Володимир?               .                              
2. Чому, здійснюючи адміністративну реформу, Володимир садив на містах своїх синів?
3. Як ви вважаєте, чи зміцнилась за Володимира центральна влада в державі? Відповідь обґрунтуйте.
4. Чи стала Київська Русь за Володимира рівною серед країн тогочасної Європи?                                          
5.  Чи сприяло прийняття християнства на Русі розвитку культури? Аргументуйте.
6. В якому році Володимир охрестив Русь?
7.  Як ви вважаєте, чи сприяв Володимир будівництву церков на Русі? Чому?

 

У. Підсумковий етап.

Князя Володимира дійсно можна вважати Великим, бо за його правління Київська Русь досягла високого рівня військової могутності, економічного і культурного піднесення, стала врівень з тогочасними європейськими державами.

Виставлення оцінок.

 

УІ. Домашнє завдання.

Опрацювати текст підручника. Визначити місце князя Володимира Великого в історії України.