Ознайомлення дітей дошкільного віку з природою.

Про матеріал
Ознайомлення дітей дошкільного віку зі світом природи є найважливішим засобом формування гармонійної, всебічно розвиненої особистості, що володіє знаннями й навичками екологічно доцільної поведінки в природі.
Перегляд файлу

                 Ознайомлення дітей дошкільного віку       

                               з природою


    Ознайомлення дітей з природою - одне із головних засобів їх розвитку. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується відповідне відношення до природи. Ознайомлення дітей з природою пропонує дати їм відповідний обєм знань про предмети, явища неживої і живої природи, виховання інтересу і любові до неї.

     Ознайомлення дітей дошкільного віку зі світом природи є найважливішим засобом формування гармонійної, всебічно розвиненої особистості, що володіє знаннями й навичками екологічно доцільної поведінки в природі.

Педагогічний навчально - виховний процес повинен бути спрямований на формування таких психологічних властивостей особистості, як потреба в спілкуванні з природою, інтерес до пізнання її законів, мотиви поведінки і діяльності по охороні природи, переконання - в соціальній обумовленості відношення людини до природи, в необхідності управління природними явищами.

    Слід комплексно реалізовувати завдання екологічного виховання, а саме:

  • виховування гуманного ставлення до природи;
  • формування системи екологічних знань та уявлень про природу;
  • розвиток уміння бачити і відчувати красу, привабливість кожного елемента довкілля; милуватися і захоплюватися ними;
  • включення у посильну еколого-зорієнтовану діяльність.

    Вирішення цих завдань забезпечить активне спілкування дошкільнят з природним довкіллям і сприятиме їх соціалізації.

     Отже, екологічне виховання - це систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в дітей екологічної культури. Даний проект присвячений методиці організації діяльності з дошкільниками в куточку природи.

 

                 Програмне забезпечення навчально -- виховного процесу дошкільного віку

      Основою для створення навчально - виховної програми для дітей дошкільного віку є Базовий компонент дошкільної освіти. Цей документ окреслює оптимально необхідні, однак достатні для дітей дошкільного віку знання та вміння з різних сфер суспільного життя.

     Зміст Базового компонента дошкільної освіти систематизований за сферами життєдіяльності: “Природа”, “Культурна”, “Люди”, “Я сам”.

     Зокрема, сфера “Природа” формує елементарний природоцільний світогляд, несе ціннісно-змістову наповненість за екологічним та природничим напрямами, сприяє усвідомленню дитиною себе як частки природи, формує відчуття відповідальності за те, що відбувається навколо неї і внаслідок її дій у довкіллі.

     Документ розраховано на науковий загал, залучений до розробки програмно-методичного забезпечення дошкільної освіти, задає стандарт психолого-педагогічних умов розвитку, виховання та навчання дітей дошкільного віку, ставить вимоги до змісту освітніх програм, професійної компетентності педагогів, організації розвивального середовища.

 

                Використання програмного матеріалу в дитячому закладі

     В кожній віковій групі здійснюються певні програмні задачі ознайомлення дітей з природою. Вони передбачають поступове засвоювання природних знань.

    Дітей 2-х, 3-х років життя знайомлять з рослинами, тваринами, явищами неживої природи, привчають відокремлювати їх в просторі, виділяти і правильно називати деякі прикмети рослин (забарвлення листя, квітів), рух і голоси тварин. При цьому у дітей удосконалюються аналізатори (очний і слуховий), розвивається інтерес і увага до побаченого, формується добре відношення до них.

    У дітей 4-го року життя формується уявлення про предмети і явища природи, з якими вони постійно зустрічаються в житті, приводять їх до установлення таких звязків, які діти можуть пізнати в процесі предметно-чутливої діяльності на заняттях, іграх і відобразити їх в формі конкретних уявлень.

    Дітей вчать спостерігати, виділяти окремі прикмети рослин, тварин, порівнювати обєми, групувати їх по зовнішніх ознаках. В процесі засвоєння знань у них утворюється більш високі форми пізнавальної діяльності. Діти 4-х років можуть підійти до установлення причинно-наслідкових відносин.

    Біля 5-ти років у дітей формуються вища форма наочно - образного мислення. Вони можуть засвоювати узагальнені знання. Дітей вчать виділяти особливості будови рослин, тварин і установлювати їх залежність від умов переживання.

    До кінця дошкільного віку у дітей повинна бути розвинута елементарна форма логічного мислення, здатність до аналізу і синтезу, уміння виділяти індивідуальні і загальні ознаки рослин і тварин, робити узагальнення. До приходу в школу у дітей повинна бути розвинута спостережливість, допитливість, любов і дбайливе відношення до природи, здатність знаходити в ній красиве, інтерес до сільськогосподарської праці.

                           Планування роботи по ознайомленню з природою:

1. При доборі матеріалу з природою, потрібно враховувати принцип доступності і науковості - відомості про рослини, тварини, явища живої та неживої природи, які повинні бути зрозумілі дітям, враховуючи їх вікові можливості.

2. Наукове пізнання світу відбувається тоді, коли даються правильні уявлення і показується почуттєвий досвід дошкільників, звязки і причини залежності між обєктами і явищами.

3. При доборі матеріалу, враховується принцип енциклопедичності -добір матеріалу з галузей природознавства.

4. Краєзнавчий принцип - не обмежує вивчення природи лише місцевим матеріалом, а також з обєктами, яких немає у даній місцевості - ознайомлюють за допомогою наочних посібників.

 

                           Методи та форми ознайомлення дітей з природою

    В процесі ознайомлення дітей з природою в дитячому садку використовують різні методи:

наочні (спостереження, розгляд картин, демонстрація фільмів);

  • практичні (дослід, ігровий метод, праця);
  • елементарні (досліди);
  • словесні (розповіді вихователя, читання художніх творів, бесіди)

Найкращий результат дає спостереження.

Спостереження - це цілеспрямоване планомірне сприймання предметів та явищ, під керівництвом вихователя.

 

                                          Види спостереження:

1. За тривалістю:

- короткотривалі;

- довготривалі.

2. За формою організації дітей:

- індивідуальні;

- групові;

- колективні.

3. За дидактичною метою:

- первинні;

- повторні;

- заключні

    Вибір методів і форм визначається змістом програми і залежить від природного оточення дошкільного закладу, місця і обєкта спостереження. А також від віку дітей і їхнього досвіду.

В групах раннього і молодшого віку особливе значення мають чутливі сприйняття дітей, тому основним методом буде спостережливість. Дидактична гра, показ картин відіграють велику роль в пізнанні дітьми природи.

    Враховуючи конкретність мислення і невеликий досвід у дітей середньої групи, потрібно при ознайомленні їх з природою широко використовувати наочний матеріал. Для утворення і закріплення уявлення широко використовують дидактичні ігри з природним матеріалом або їх зображення на картинках, невеликі бесіди.

    Ознайомлення дітей старшої і підготовчої до школи груп з природою проходить в основному шляхом спостереження на екскурсія, прогулянках, під час ігор і праці. В цих групах велике місце відводиться бесідам, розповідям вихователя з використанням картин, кінофільмів, читання художньої літератури.

 

                                                      Форми ознайомлення:

1. На заняттях;

2. В повсякденному житті.

Також як окремий вид використовують екскурсії.

Заняття - це основна форма організації дітей при ознайомленні з природою. Заняття проводять в певні години по розробленому плану, згідно програми. Заняття будують так, щоби в процесі ознайомлення з природою здійснювався розвиток пізнавальна здатність і мова дітей, виховання інтересу і любові до природи. Головне в занятті - це засвоєння всіма дітьми програмного матеріалу.

Екскурсія - це заняття, на якому діти знайомляться з природою в звичайних умовах: в лісі, на полі, в саду, в гаю.

Щоденні прогулянки широко використовують для ознайомлення дітей всіх вікових груп з природою. Вони можуть носити характер невеликих екскурсія, під час яких вихователь проводить огляд ділянки, організує спостереження за погодою, сезонними змінами в житті рослин і природи.

    Ознайомлення дітей з природою в дитячому саду вимагає постійного безпосереднього спілкування з нею. Однією із умов, яка забезпечує це, є організація в дитячому саду кутка природи. Кожна вікова група повинна мати свій куток природи. Працю і спостережливість дітей за рослинами і тваринами в кутку природи організовують протягом року. Праця в кутку природи проводиться щоденно в години, відведені для праці. Діти спостерігають за рослинами і привикають до бережливого ставлення до них, оволодівають елементарними трудовими привичками, привчаються до спільної праці з дорослими, одне з одним, а потім самостійно.    

    Організація праці дітей залежить від віку. В першій молодшій групі діти тільки спостерігають, як вихователь доглядає за рослинами, а в другій молодшій групі вони самі приймають участь в цій роботі. В середній групі всі виконують окремі доручення вихователя. В старших групах їх виконують чергові під наглядом вихователя. В підготовчій групі, крім чергових, діти ведуть індивідуальні спостереження за рослинами і тваринами.

    В кожному дитячому саду є своя ділянка, на якій діти проводять більшу частину часу, особливо в теплу пору року.

Ділянка - це місце для ігор, прогулянок, занять, спостережень за рослинами і тваринами протягом всього року.

На земельній ділянці діти працюють після денного сну. Організація праці залежить від виду роботи, віку дітей і пори року. Наявність на ділянці дерев, кущів, городу, квітника, плодово-ягідних посаджень має велике виховне значення. Діти разом з вихователем вирощують рослини, доглядають за ними, одержують конкретне уявлення про їх ріст і розвиток. В процесі догляду за рослинами у них виробляється уміння правильно користуватись простими знаряддями по обробці землі і догляду за рослинами, формується бережливе відношення до природи.

Красиво оформлена ділянка, правильно підібрані декоративні рослини мають велике значення для естетичного та екологічного виховання.

 

                              Використання літератури

    Глибшому зацікавленню дітей навколишньою дійсністю сприятимуть підібрана дорослим інформація з художніх і науково- популярних творів, розповіді дорослого з власного досвіду спілкування з живою природою.

    Одним із методів ознайомлення дітей з природою, являється словесний - зокрема - читання художніх творів. Особливо цікаво дітям, коли мова йде про тварин. Тут на перший план виходять українські та російські народні казки. Діти, наче зачаровані слухають про Лисичку - сестричку та Вовчика - братика, Курочку - рябу, та ріпку, яку допомогла витягти із землі не хто інший як мишка і т.д. З цими розповідями виросло не одно покоління дітей, на цьому виховується любов до тварин, рослин. Адже дитина, яка в дитинстві обділена казками, виростає грубою, жорстокою до живого. Такій людині нічого не стоїть вигнати на вулицю собаку чи кішку, яка чомусь перестала бути потрібною, або навіть підняти руку на близького.

    Щоб якось розширити кругозір дітей, що старші, вихователі використовують плакати із зображенням живого світу різних широт, розповідаючи де водяться страуси та ростуть ліани.

 

З метою ще більшого уявлення про світ природи, вихователі використовують діапроектори або відео-матеріали.

    На жаль сучасна літератури зовсім обділена розповідями про живе, на зміну їм приходять різні вигадані істоти з невідомих світів, які дуже западають в голови маленьких шибеників, тому я вважаю, що вихователям зараз особливо важко привити любов до природи, - для цього потрібно прикласти багато зусиль і лише справжнім вихователям, як то кажуть від Бога, це вдається.

 

                           Методика організації діяльності в куточку природи

    Куточок живої природи у дитячому садку - одна з найнеобхідніших умов наочного і дійового ознайомлення дітей дошкільного віку з природою. Дитячі спостереження під час екскурсій чи заняття у кімнаті мають короткочасний характер. У куточку живої природи діти можуть протягом усього дня підходити до тварин і рослин, роздивлятися їх, проводити за ними тривалі спостереження. У дітей розширюються конкретні знання про природу. При ознайомленні з живими обєктами у дошкільнят розвивається спостережливість, інтерес до природи. Під час догляду за мешканцями куточка природи у дітей формуються трудові навички і такі цінні якості як любов до праці, бережливе ставлення до живого, відповідальність за доручену справу.

У куточку живої природи забороняється утримувати отруйні рослини і тварин, рослини і тварин, продукти життєдіяльності яких є алергенами, хворих тварин і тварин місцевої фауни (особливо ссавців), які можуть бути носіями небезпечних для людини хвороб.

 

 

                                                    Вимоги до природничих куточків: 

 

- відповідність до програмових вимог живих обєктів природи ( рослини, тварини, акваріумні риби) ;

- безпечність та раціональність розміщення;

- доцільність, сучасність та естетичність оформлення;

- наявність матеріалів для організації пошуково - дослідницької діяльності та праці в природі з дошкільниками;

- доступність;

- наявність та результативність роботи з календарем погоди, використання набутих знань в різних видах діяльності;

- доцільність, ефективність та планування різних форм роботи з дітьми в куточку природи; - варіативність обєктів живої природи відповідно сезонних змін;

- засоби фіксації за довготривалими спостереженнями (щоденники, малюнки тощо), вміння дітей робити висновки.

     Постійними і обовязковими для куточка природи усіх груп є кімнатні рослини. З них треба вибирати швидкоростучі, з красивим, різної форми листям, квітучі або пахучі рослини, такі, що легко живцюються і не дуже вибагливі щодо догляду.

    Крім рослин, за якими доглядають діти, у кімнаті рекомендується тримати декоративні рослини, за якими доглядають дорослі.

    Рослини для куточка природи краще придбати молоді, весною або на початку літа. Рослини, вирощені з живців у кімнаті, приживаються і ростуть краще, ніж узяті з теплиць.

    Краще брати для куточка тварин, які живуть у даній місцевості, з тим, щоб діти могли спостерігати їх і в природних умовах. На таких тваринах легше показати звязок їх з зовнішнього вигляду і звичок з необхідними для них умовами життя.

    Утримувати в куточку одночасно велику кількість тварин не слід, а деяких тварин у нього приносять тільки для того, щоб роздивитися їх.

     Потрібно зберігати в куточку живої природи постійних мешканців, щоб діти могли спостерігати, як вони переміщюються, і виявляти турботу про них.

     Поповнювати куточок природи треба поступово, щоб діти могли роздивитися об”єкти і простежити за деякими з них. При поповненні куточка природи треба привернути увагу усіх дітей до нових рослин і тварин, назвати їх, роздивитися разом дітьми, розповісти дітям, як треба за ними доглядати. Якщо це тварина, то разом з дітьми слід придумати їй кличку.

Треба щоб у кожній групі був акваріум з рибками і кімнатні рослини.

      У куточках природи середньої і старших груп можна утримувати зерноїдних птахів та інших      дрібних тварин, яких діти знаходять на ділянці, у лісі, в лузі, у водоймах і яких вони можуть доглядати. Можливо також утримувати дрібних звірят - їжачка, морську свинку, білочку.

 

 

 

 

                                   Розміщення обєктів у куточку природи:

 

     У дитячих садках куточок природи влаштовують для кожної групи окремо. Його обєкти розміщують у світлій частині кімнати (на низьких столиках і підвіконні) так, щоб вони були добре освітлені і не перешкоджали проходженню світла з вікна в кімнату.

Розміщувати об’єкти треба так, щоб до кожного з них був вільний доступ для проведення спостереження та догляду. Рослини не рекомендується ставити близько до кватирок і опалювальних пристроїв, бо різкі коливання температури шкідливі для них.

     Акваріуми розташовують перед вікнами, уникаючи, проте, того, щоб вони були яскраво освітлені влітку.Терарії ставлять у світлому і теплому місці.

Птахів тримають подалі від кватирок, бо вони не переносять протягів.

 

     Молодша група - безпосередне спілкування з природою надає дитині більш яскравих вражень, ніж книжки та малюнки. У ІІ молодшій групі уявлення про природу, що були отримані раніше, розширюються. Прищеплюються трудові навички щодо догляду за рослинами і тваринами. За допомогою вихователя діти годують риб, птахів, поливають кімнатні рослини, витирають велике листя, саджають цибулю тощо.

     У ІІ молодшій групі вихователь доглядає рослини сам, але обовязково у присутності дітей, привертаючи увагу до своїх дій, пропонує подивитися, як ллється вода з лійки, як вона поглинається землею. У процесі роботи вихователь пояснює дітям, що поливають і витирають рослини для того, щоб вони краще росли.

     Доглядаючи у присутності дітей кімнатні рослини, вихователь пропонує погладити щільні гладенькі листочки рослин, понюхати, помилуватися квітками герані, фуксії, згадати, як називається квітуча рослина тощо.

     Для першого знайомства з рибками краще за все обрати карасиків, звичайних мешканців прісноводних водойм. Карась відрізняється великою стійкістю, живучістю та витривалістю.

Діти, що підійшли до акваріуму, зазвичай довго не можуть відійти від нього. Перш за все їх цікавлять рухи риб. Щоб краще ознайомити з рибками всіх дітей, вихователь організує спеціальні тематичні заняття. Якщо акваріум не дуже важкий, його можна поставити на стіл, а дітей розсадити навколо нього. Спостерігаючи за рибками, вихователь пояснює, як рибки плавають - рухаючи хвостом та плавниками, запитує чи є у них очі, рот, годує рибок.

     У подальшому, годуючи рибок, вихователь завжди запрошує малят подивитися як він це робить, а потім пропонує деяким допомогти йому це зробити.

 

       Середня група - тут діти вже більш самостійні. Вони вже набули деяких знань та навичок щодо догляду за рослинами та тваринами у куточку природи. Тепер вони вже можуть під наглядом вихователя щоденно виконувати доручення: поливати рослини, годувати рибок, птахів, рвати свіжу траву для кроликів тощо.

     Завдання вихователя - продовжувати формувати в дітей цікавість та любов до природи, привчати їх турбуватися про тварин та рослин.

     Вихователь також продовжує знайомити дітей з рибками, птахами та дрібними тваринами в куточку природи.

     Крім карасиків, добре було б мати холодноводих рибок, наприклад серебрянок (верхівок), яких привезли з дачі. Там діти могли спостерігати за ними у їх природному середовищі - у річці.

Під керівництвом вихователя, діти можуть вже зазначати характерні особливості риб - тіло ( стиснуте з боків) подовжене, на ньому - луска. Риби живуть у воді, пересуваються за допомогою плавців, корм хапають ротом, очі й вуса допомагають відшукати його.

     Птахи. Ознайомлення дітей середньої групи з птахами дещо ускладнюється. Вихователь навчає дітей розрізняти птахів за розміром, пофарбуванням та звичками. Можна провести заняття - порівняння. Для цього краще обрати для спостереження щигля чи чижа, тому що вони відрізняютьсяя один від одного забарвленням. Діти легко впізнають цих птахів на малюнку.

Дитина цього віку може надавати вихователеві допомогу у догляді за птахами: помити поїлку, налити води, насипати корм тощо. У процесі праці діти спостерігають, як дзьобають птахи, як п”ють, купаються, розбризкуючи воду.

     У куточку природи середньої групи можна утримувати морську свинку чи кролика ( якщо є відповідні умови). Тепер спостереження за цими тваринами можуть бути не тільки короткочасними на заняттях, але й під час догляду за ними. ( Кролика не можна тримати в груповій кімнаті). Уявлення дітей про кролика розширюється. Вихователь звертає увагу дітей на його великі вуха ( він їх то піднімає, то притискає, прислухається), на його задні ноги й запитує, передні чи задні ноги у кролика довші. Пояснює, що задніми ногами кролик відштовхується й стрибає, а ходити, як інші тварини, він не може. Діти стежать за його рухами.

     Нерідко поблизу дитячих майданчиків живе білка. Бажано показати її дітям. Вихователь підводить дітей до клітки. Перші хвилини діти з захватом розглядають маленьку тваринку. У неї пухнастий хвіст, швидкі рухи й стрибки, вона їсть, тримаючи у лапах горіх та загризає його. У перші хвилини вихователь не ставить запитань, надаючи дітям можливість уважно роздивитися білку. Старші діти розказують, який корм вини заготовили для білочки - ялинові й соснові шишки, сухі гриби.

    У подальшому можна порівняти кролика із білкою, запитати дітей, чим відрізняються ці тваринки.

    Навесні та влітку увагу дітей привертають різноманітні комахи. Дітям подобається розглядати жуків, особливо яскравих, блискучих. На лузі можна піймати бабку й принести у куточок живої природи. Для того, щоб роздивитися її необхідно посадити комаху на яку - небудь рослину у баночку. Вихователь звертає увагу дітей на дуже великі очі бабки, чотири великих прозорих крила й довге черевце, нагадує, що бабка гарно літає. Вона ловить дрібних шкідливих комах, тому дуже корисна. Після спостереження, бабку випускають на волю.

     Улітку на прогулянках діти бачать жабу. На короткий час її можна принести у групу й розмістити у тераріумі. Необхідно розповісти яку користь приносить жаба. Вона знешкоджує велику кількість шкідливих комах, тому її необхідно охороняти, не можна наступати, кидати у неї каміння, бити палками. Діти спостерігають як стрибає жаба. Вихователь звертає увагу на довгі ноги, за допомогою яких вона може із силою відштовхуватися. Опустіть жабі у таз із водою, і діти зможуть побачити як допомагають їй плавати задні ноги з довгими пальцями, між якими ніби натягнуті тонкі перетинки. Коли діти роздивляться жабу, її необхідно випустити у траву біля ставка.

 

Старша група - у старшій групі збагачуються уявлення дітей про природу, розвивається спостережливість. Діти вчаться визначати характерні ознаки предметів і явищ природи, порівнювати їх за цими ознаками, обєднувати предмети за групою ознак, встановлювати прості причинно - наслідкові звязки між явищами.

    Діти старшої групи можуть чергувати в куточку природи. Озброюючи дітей новими знаннями про природу, слід одночасно формувати розумне, дбайливе ставлення до рослин, тварин, розвивати естетичне сприймання природи.

    Основні методи ознайомлення дітей цієї групи з природою забезпечують безпосередній контакт дитини з природою. Крім того, значно частіше, ніж у попередніх групах, проводяться нескладні досліди, використовуються методи, які дають змогу розширити коло знань дітей про природу, вивести їх за межі того, що вони можуть безпосередньо побачити ( розглядання картин, перегляд діафільмів, діапозитивів, читання художньої літератури, розповіді вихователя, бесіди).

    Тут куточок природи повинен відрізнятися від куточка середньої групи як за кількістю, так і за різноманітністю мешканців. Значно розширюється обєм знань, які отримують діти старшої групи, завдяки детальному знайомству з життям різноманітних рослин і тварин, а також в результаті заохочення дітей до більш складних видів догляду за ними.

Спостерігати - це означає уміти бачити, помічати характерні особливості кожної рослини, зміни, що відбуваються в її рості та розвитку. Дитина може правильно осмислити те, що спостерігає, якщо її сприйняттям керує дорослий.

    Оглядаючи рослини після роботи, вихователь запитує дітей: “Якими стали рослини після того, як їх помили?”

    Спостереження за кімнатними рослинами. Кімнатні рослини - цінний навчальний посібник, якщо вихователь вміло використовує їх у своїй роботі. Пять - шість рослин у групі вже дають можливість вихователеві проводити цікаву роботу з дітьми.

У куточку природи середньої та старшої груп можна мати однакових тварин, але знання 5 - 6 річних дітей, уміння, навички, повязані з доглядом за мешканцями куточка, повинні ускладнюватися.

    У старшій групі бажано тримати в акваріумі таких рибок як гуппій, мечоносців, макропода, скалярій тощо. Це надасть можливість вихователеві не тільки розширити уявлення дітей про життя риб, підвищити цікавість до них, але й підвести малят до узагальнення накопичених уявлень.

    Для підігрівання води використовується спеціальний підігрівник або звичайна електрична лампочка, яку підвішують збоку акваріума, нижче рівня води. Тепловодні риби цікаві тим, що вони розмножуються в акваріумі.

    Коли зявляються мальки, дорослих риб необхідно відділити, інакше вони можуть зїсти своє потомство. Годують малят циклопами та інфузоріями.

     Для того щоб створити нормальні умови для життя тварин у куточку природи й організувати    правильний догляд та спостереження за ними, вихователям необхідно познайомитися з біологічними особливостями тварин, з їхнім життям у природних умовах, із правильним утримуванням.

 

Висновок

    Визначальним у ставленні дошкільнят до природи, згідно з даними екологічної психопедагогіки, є когнітивний компонент, тобто готовність і прагнення дитини одержувати, шикати та переробляти інформацію про обєкти природи. Якщо дорослий радіє красі метелика, то першою реакцією дитини буде піймати його і дізнатися, який він на дотик.

    Психологи експериментально дослідили, що рівень сформованості в дітей уявлень про живе, а також рівень розвитку пізнавальної сфери визначають характер взаємодії з природними обєктами і ставлення до них. Тобто, чим вищий рівень знань дітей про природу, тим більше вони виявляють пізнавальний інтерес до неї, орієнтуючись на стан і благополуччя самого обєкта, а не на оцінювання його дорослими. Важливо вчасно використати цю вікову особливість дошкільнят для організації процесу їхньої взаємодії зі світом природи.

    Ключовим для розуміння особистісного ставлення є почуття субєктивного ставлення до обєктів і явищ довкілля, яке повязане із задоволенням тих чи інших потреб особистості, а отже, є для неї субєктивно значущими. У випадку, коли в певному обєкті чи явищі не закарбована потреба, «обєктивне» не збігається з «субєктивним», то особистість ніяк не ставиться до них. Особистісні переживання для людини важливіші, а ніж те, що існує обєктивно, не зачіпає її почуття.

    Змістовною характеристикою субєктивного ставлення до природи є модальність, яка віддзеркалює модель взаємодії людини з обєктами природи. Модальність субєктивного ставлення визначається двома факторами : як сприймає людина обєкт природи та мотивами діяльності.

    Обєкт чи явище природи ( собака, кішка, яблунька тощо) може сприйматися особистістю як обєкт чи субєкт.

    Мотивом взаємодії людини з природою може бути задоволення корисливих потреб - у їжі, одязі, матеріалах для виробництва тощо. Така модель взаємодії має назву прагматичної. Якщо у взаємодії з природою відсутній мотив «корисності», ця модель є непрагматичною. Добираючи інформацію про природу (когнітивний канал формування екологічної свідомості), слід враховувати психологічні стимули, які сприяють кращому засвоєнню дітьми природничих знань. Так, дошкільнят доцільно знайомити з особливостями поведінки мурах, але не узагальнювати, а в деталях розповідати про цікаве в їхній поведінці: як вони будують мурашник, чистять його, тягнуть важку ношу до свого помешкання тощо. Саме такі відомості є психологічним релізером ( стимулом), який задіює пізнавальний інтерес.

    Дитина у будь якому віці має змогу самостійно приймати рішення і поводитись на їх основі у своїй життєдіяльності. Діти, які привчені лише спостерігати і слухати, діяти за вказівкою дорослого або під примусом, виявляються безпорадними перед довкіллям.

 

                                                  Список використаної літератури:

1. Базовий компонент дошкільної освіти України // Дошкільне виховання - № 1. - 1999. - с. 59

2. Без природи життя неможливе // Дитячий садок. - Липень, число 25-26. - 2004. - с. 9

3. Біла І. Вчимо дивитися, бачити й творити //Дошкільне виховання. -№ 4 - 2004. - с. 14 -18

4. Білан О.І. Екологічне виховання дітей дошкільного віку. - Львів, 1996. - с. 71

5. Веретеннікова О.О. Ознайомлення дітей дошкільного віку з природою - К.: Вища школа. - 1979. -с. 365

6. Дитина. Програма навчання і виховання у дитячому садку. К.: Освіта, 1993. - с. 266

7. Досвід екологічного виховання в ДНЗ // Бібліотека вихователя дитячого садка. № 1-2. - 2005. с.12

8. Дорога в дивосвіт // Дитячий садок. - № 37. с.24

9. Дивний світ природи // Бібліотека вихователя дитячого садка № 13 - 14. 2006. с.80

10. Дядечко Т. Мандруємо екологічною стежиною // Дошкільне виховання - № 5. - 2002- с. 28

11. Земля - наш дім. Збірник / Укл. А.І. Алексеев, Ю.М. Головіна: під загальною редакцією А.С. Онегова. М., 1983

12. Лисенко Н. Використання спостережень в роботіі з екологічного вихованняя дошкільників // Дитячий садок. 2004. -№ 25-26. - с.10 - 44

13. Марковская М.М. Уголок природы в детском саду // Книга для воспитателя детского сада, - М.: Просвещение, 1989, с.12, 16-20

14. Романовська Д. Світ навколо нас - і я його частинка. Еколого - психологічний тренінг // Психолог № 9. - №9.- 2006. с. 5-7

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
3.5
Оригінальність викладу
3.0
Відповідність темі
3.0
Загальна:
3.2
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Бікі Єлизавета Олегівна
    Матерыал матеріал підібраний гарно і доречно, як на мене.
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Цюпак Ольга Володимирівна
    На жаль, матеріал, заявлений у списку релевантності не відповідає дійсності
    Загальна:
    1.3
    Структурованість
    2.0
    Оригінальність викладу
    1.0
    Відповідність темі
    1.0
docx
Додано
13 березня 2019
Переглядів
27739
Оцінка розробки
3.2 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку