ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ПРЕДСТАВНИКАМИ ТВАРИННОГО СВІТУ. ТИП МОЛЮСКИ.

Про матеріал
Матеріал містить інформацію про методи ознайомлення дошкільників з молюсками (моделі, ігри, досліди, вірші, казки і т.д.).
Перегляд файлу

 

 

ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З 

ПРЕДСТАВНИКАМИ ТВАРИННОГО СВІТУ. 

ТИП МОЛЮСКИ.

           

ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ ІЗ ТВАРИНАМИ

Світ живої природи таїть у собі багаті можливості для всебічного розвитку дитини. Правильна організація ознайомлення з живою природою сприяє розвиткові різних сторін розумової діяльності дітей, формуванню розумових якостей, необхідних для наступного навчання в школі. Тому так важливо, щоб жива природа, як засіб виховання, правильно й у достатньому обсязі використовувалася в педагогічному процесі дошкільної установи.

       Головною залежністю, що визначає можливість існування тварин, як і всіх інших живих істот, є їхній нерозривний зв'язок із зовнішнім середовищем. У кожної живої істоти є певні життєво важливі потреби. Задовольнити їх можна тільки за допомогою контакту із зовнішнім середовищем. 

Про ступінь сформованості у дітей глибоких, гуманних почуттів до чотириногих друзів можна судити, беручи до уваги наступне:

-         інтерес до різних представникам тваринного світу, бажання більше дізнатися про їх життя, звички; 

-         знання і виконання правил поводження з живою істотою; 

-         усвідомлення необхідності охороняти тварин, піклуватися про них; 

-         бажання трудитися заради тварини, вміння доглядати за ним;  - емоційність сприйняття і спілкування з твариною. 

Знання, які даються дітям дошкільного віку, можна поділити на дві великі групи:

-         про сам світ фауни, його різноманітних представників (починаючи з назви, характерних особливостей зовнішнього вигляду до деяких форм пристосування до середовища);

-         про можливі форми взаємодії людини і тварини (способах допомоги тварині, догляду за нею, її захисту).  

Тобто ці групи знань умовно можна було б охарактеризувати так:

-         до першої групи відносяться знання, розширюють кругозір дітей, сприяють їх інтелектуальному розвитку, 

-         до другої знання, що визначають правила поведінки дитини в природі, норми морального ставлення до неї. 

Таким чином, при ознайомленні дітей з тваринним світом вирішуються в єдності три завдання:

-         формування знань про тварин,

-         розвиток емоційно-позитивного ставлення до них,    - виховання моральної поведінки в природі. 

Найбільш істотні ознаки диких тварин :

      дикі тварини живуть самостійно (а не разом з людиною) у певних природних умовах, вони бояться людини;

      тварини (особливості будови їхнього тіла, поведінка) гарно пристосовані до умов, у яких живуть; 

      вони можуть приручатися і жити разом з людиною.

Перша ознака вказує, що для нормального існування і задоволення життєвих потреб дикій тварині необхідні цілком конкретні природні умови. Причому, на відміну від домашніх тварин, для яких людина створює схожі, однаково надійні умови, різні види диких тварин мають потребу в різних і часом зовсім несхожих умовах (для білки потрібний ліс, для крота - придатний ґрунт тощо). Це відбувається тому (і звідси випливає друга істотна ознака), що будь-яка дика тварина гарно пристосована тільки до тих умов, у яких живе.

Обидві ознаки складають єдиний комплекс, що пронизує всі сфери життя тварини. Живучи серед постійних небезпек, дикі тварини стають полохливими, настороженими або навіть агресивними. Вони з недовірою ставляться до всього незнайомого. Людина в цьому плані не є для них виключенням.

Третя ознака свідчить, що деякі тварини можуть ужитися з людиною. В окремих випадках вони навіть приручаються. Вони як і раніше з недовірою ставляться до людини (а часом виявляють агресивність), змінюють забарвлення в залежності від сезону, запасають корм, впадають у сплячку або заціпеніння, хоча все це не має значення в умовах, створених людиною.

Вимоги програми «Українське дошкілля» Ранній вік.

Тварини. Ознайомлювати зі свійськими і дикими тваринами (корова, коза, кішка, собака, кінь, заєць, вовк, лисиця, ведмідь), їхніми назвами та виглядом. Вправляти у звуконаслідуванні тварин, відтворенні їхніх рухів; вчити правильно називати основні частини тіла, деякі спільні ознаки зовнішньої будови (у корови, кози – роги); характерні повадки тварин: корова іде, пасеться, реве; собака бігає, гавкає, гризе кістку; кішка нявчить, п’є молоко, муркоче, гріється на сонечку тощо; тварини – живі істоти, їх потрібно годувати, доглядати, турботливо ставитися до них.

Молодший дошкільний вік.

Тварини. Поглиблювати знання дитини про свійських (кінь, корова, коза, кішка, собака) та диких тварин (білка, ведмідь, лисиця, заєць), птахів (сорока, ворона, горобець, синиця, папуга), комах (жук-сонечко, муха, мурашка, комар, метелики тощо), акваріумних риб (зовнішня будова, умови життя, спосіб живлення і пересування).

Давати знання, що за свійськими тваринами потрібно доглядати. Дикі тварини живуть у дикій природі. Ознайомлювати зі змінами в житті тварин відповідно до змін пір року. Давати знання про тварин, птахів, земноводних, які поширені у регіоні (жаба, ведмідь, козуля, снігур, голуб, чиж тощо); про те, що тваринам та птахам для життя необхідні вода, повітря, їжа.

Середній дошкільний вік.

Тварини. Розширювати знання дітей про диких (ведмідь, лисиця, білка, їжак, заєць) та свійських (корова, кінь, коза, свиня, собака, кішка) тварин, їхню поведінку, способи пересування, характерні особливості, властиві їм звуки. Розповідати, чому саме називають тварин дикими та свійськими. Закріплювати знання назв осілих та перелітних птахів. 

Старший дошкільний вік.

Тварини. Формувати уявлення про представників окремих груп тварин: черв’яки, молюски, раки, павуки, комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи, звірі. Закріплювати і розширювати знання дітей про тварин та їхніх дитинчат. Вчити виокремлювати характерні зовнішні ознаки, встановлювати залежність між умовами життя, способом пересування і будовою кінцівок, між способом живлення і будовою ротових органів, між способом живлення і пересуванням.

Формувати уявлення про заходи з охорони тварин: з цією метою організовують заповідники. Вчити класифікувати диких і свійських тварин; описувати їх, визначати суттєві ознаки, за якими тварин класифікують на диких і свійських. Підтримувати бажання дітей проводити довготривалі спостереження, вчити вмінню аналізувати й робити висновки. Виховувати любов і дбайливе ставлення до живих організмів, уміння бачити й відчувати красу природи у різні пори року.

Ознайомлення дошкільників з дикими тваринами Починати слід  з формування конкретних спрямованих уявлень про окремі види тварин. 

Вже в середній групі дітей ознайомлюють з окремими тваринами. 

План заняття:

      особливості зовнішності тварини;

      особливості поведінки ;

      де і як живе тварина, визначається місце існування; 

      називається житло тварини ;

      чим харчується і як добуває собі корм улітку, як поводиться і чим годується з приходом зими;

      як ставиться до людини в умовах природного оточення.

У підсумку вихователь разом з дітьми підводить тварину під категорію «дикої» на основі повідомлених на занятті ознак.

У старшій групі знання дітей про диких тварин можна розширити, показавши їхню пристосованість (будова тіла і поведінка) до умов життя.

      діти повинні знати не тільки про місце існування тварини,  але й про окремі властивості цього місця;

      уміти чітко бачити і правильно називати деякі особливості в будові тварини;

      навчитися співвідносити особливості будови тварини з властивостями місця існування .

Інтегроване заняття «Равлик»

Це заняття бажано проводити на вулиці, спостерігаючи за справжнім равликом. Аналіз форми (спіраль, круг), розміру (маленький), спостереження за швидкістю руху (повільно), дидактична гра «Хто найповільніший?» (порівняння швидкості руху різних тварин), рухлива гра «Равлик» (діти малюють крейдою равлика на асфальті  - доріжку закручену в спіраль), розподіляють її на квадрати та стрибають за чергою), образотворча діяльність – розфарбовування крейдою або вирізання спіралі з кольорового паперу.

 

Для формування в дітей уявлення про життя диких тварин у природних умовах необхідно, щоб це життя було показано їм із різних сторін: і як тварина харчується, і як захищається від ворогів, і як виводить потомство тощо. Наприкінці року в старшій групі на спеціальному занятті (на основі  виділення і засвоєння ними комплексу істотних ознак) у дітей можна

закріпити узагальнене уявлення про диких тварин.

 

 

 

 

 

Модель — означає зразок, умовний образ якого-небудь об'єкта.

Модель – це замінник реального об’єкту іншим, його спрощена копія.

1.                 Іконічні (предметні) моделі – мають зовнішню схожість з тими об’єктами та явищами, які в них моделюються.

а) статичні - іграшкові тваринки. Основні прийоми роботи: демонстрація та розглядання дітьми.

б) моделі екологічних систем  - акваріум, тераріум - моделі екологічних систем водойми, болота, пустелі. Ілюструють взаємозв’язки між окремими компонентами екологічної системи, залежність між зовнішньою будовою та способом життя тварин (методика розроблена О.Ф.Терентьєвою, близька до методики спостереження). Через його прозорі стінки діти можуть спостерігати за всіма об'єктами, що знаходяться у ньому. Усвідомити взаємодію їх допоможуть також запитання: «Навіщо в акваріумі грунт? (У ньому ростуть рослини); Для чого потрібні рослини? (Насичують воду киснем, служать молюскам кормом, прикрашають акваріум). У ході бесіди про водиться паралель між життям мешканців акваріума і природою водойми. У дошкільників формується уявлення про єдність і взаємозв'язки в природі. 

 

         

в) Можна використати «ж и в і  к а р т и н и», на яких за допомогою вирізаних з паперу тварин демонструється послідовність  появи молюсків, що допоможе сформувати більш узагальнене усвідомлення дітьми змін у природі.

 

 

 

2.                 Графічні просторово-часові моделі -  мають форму календарів спостережень. Використовуються для ознайомлення з динамікою природних явищ (закономірностями росту та розвитку живих істот). Адекватно відображають швидкість протікання змін, дають наочне уявлення про характер та послідовність перетворень.

 

 

 

Березень

Квітень

Травень

Червень

 

 

 

3.                 Абстрактні моделі – не мають жодної схожості з модельованими об’єктами. Для кодування ознак природних явищ використовуються геометричні фігури, кольори. Наприклад модель маскування показує сутність такого способу захисту тварин як маскування , використовуються у формі ігрових вправ.

Береться картон прямокутної форми. У ньому робиться подовжній проріз. Картон зафарбовується в два кольори: більша його частина - кольорова (однотонна або строката), менша - біла. Окремо виготовляються плоскі геометричні фігурки (квадрат, коло, трикутник), їхній колір повністю збігається з кольоровою частиною картону. Зі зворотної сторони до них приклеєні паперові тримачі. Це дає можливість вставляти і рухати фігури по картону.

Модель демонструє вихователь. Він показує дітям картон і пояснює, що він пофарбований у два кольори і що зараз на нього буде поставлена фігурка, яку діти повинні назвати. Картон приймається з поля зору дітей, у проріз (на кольорову частину) вставляється одна з фігурок (наприклад, трикутник) такого ж кольору (діти цієї процедури не бачать). Потім вихователь показує всій групі картон і просить назвати поставлену фігуру. У більшості випадків діти не можуть назвати фігуру (особливо, якщо забарвлення картону строкате). Для упізнання фігури вихователь виводить її на білу частину картону.

Після того як фігура визначена, вихователь запитує в дітей, чому вони не змогли зробити цього раніш. Звичайно діти старшої  групи відразу уловлюють відповідність у кольорі фігури і картону і вказують на це, як на причину труднощів. На закінчення вихователь підводить дітей до узагальненого висновку про те, що будь-яка фігура стає непомітною, якщо її колір збігається з тлом, на якому вона знаходиться.

Для виявлення значення другої ознаки маскування - нерухомості - можна використовувати ту ж саму модель. У проріз вставляється одна з фігур, що збігається за кольором з тлом. Перед дітьми ставиться те ж саме завдання - визначити фігуру. Однак, показуючи дітям картон, вихователь повільно рухає фігуру уздовж прорізу по кольоровій частині. Доходячи до білого поля, вихователь рухає фігуру в зворотному напрямку. Через деякий час після ретельного розглядання діти називають фігуру. Вихователь виводить її на біле поле для перевірки правильності їхніх відповідей, потім запитує, чому в цей раз їм удалося набагато швидше розпізнати фігуру, хоча колір її, як і колись, збігався з тлом. Як правило, діти пояснюють, що їм допоміг рух фігури по картону. Для закріплення цієї ознаки на картон ставиться ще кілька фігур. На закінчення знову висновок: будь-яка фігура стає повністю непомітною, якщо при збігу кольору вона ще і нерухома. Навіть незначний рух видає фігуру, і вона легко впізнається.

Усе це має прямий стосунок до маскування тварин, що широко поширене у тваринному світі.

Що дає дітям використання описаної моделі? Така модель без попередньої підготовки формує в дитини узагальнене уявлення про маскування, роблячи наочними сховані від його ока істотні ознаки явища. Засвоївши дане уявлення в узагальненому вигляді, дитина зуміє самостійно розібратися в будь-якому конкретному випадку його прояву у тваринному світі. 

Якщо попросити когось схематично намалювати на папері равлика, він неодмінно почне виводити на папері спіраль – його черепашку. При цьому рідко  хто  задумується, як  насправді  побудована  "равликова  хатинка".  Аби краще  уявити  собі  будову  черепашки,  можна  вирізати,  наприклад,  довгу смужку  з  тканини,  ширина  якої  буде  поступово  збільшуватися  від  одного кінця до іншого. Після цього треба зшити вузький кінець смужки та її бокові краї, аби вийшла довга трубочка з отвором на широкому кінці та повністю закрита  на  вузькому.  Набита  усередину  вата надасть трубочці об’єму. Якщо під рукою немає непотрібних  обрізків  тканини,  або  ви  просто не  вмієте  чи  не  любите  шити,  можна  скатати декілька довгих і тонких "ковбасок" з пластиліну. 

Навіть  на  таких  простих  моделях  легко переконатися, що з однакових трубочок можна отримати  черепашки  найрізноманітнішої форми.  Усе  залежить  від  того,  як  ви  будете скручувати оберти такої імпровізованої спіралі. Якщо  розташувати  їх  в  одній  площині,  вийде пласка  черепашка,  подібна  до  черепашок наших  прісноводних  котушок.  Якщо  кожний наступний оберт ви будете трохи зміщати донизу, форма черепашки може суттєво  змінитися  –  до  майже  кулястої  або  навіть  у  вигляді  невисокої пірамідки. 

 

 

 

 

 

 

 

 

Спостереження - це метод, що передбачає цілеспрямоване, планомірне сприймання дітьми предметів та явищ природи. Саме на основі цього сприймання і відбувається пізнання природи.

Схема спостереження за тваринами

Рекомендована Н.Ф. Яришевою

Рекомендована педагогами Запорізького інституту післядипломної освіти

   Оцінка естетичного вигляду і особливостей будови тварини залежно від способу життя.

   Спосіб життя тварини (де живе, чим живиться, як захищається, які сезонні зміни).

   Значення тварини в природі і житті людини.

   Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей.

 

   назва (цікаві відомості пов’язані з назвою);

   зовнішній вигляд, особливості;

   класифікація (комахи, риби, птахи, тварини);

   засіб пересування;

   їжа;

   середовище життєдіяльності;

   відтворення;

   взаємозв’язок у природі;

   значення у житті людини;

   правила поведінки в природі.

 

 

 

До організації спостережень за тваринами висуваються такі вимоги: 1. Слід попередньо визначити місце спостереження, знайти типове для тварини середовище існування (або відтворити в кутку природи елементи відповідної екосистеми).

2.                 Слід продумати розташування дітей так, щоб забезпечити умови для сприймання, враховуючи розміри тварини та кількість вихованців, з якими проводиться спостереження.

3.                 Спостереження не повинно наносити шкоди тварині, призводити до руйнування її житла, лякати її тощо.

4.                 Цілеспрямованість спостереження і зміст супровідної бесіди значною мірою визначаються характером проявів тварини. Тому вихователь попередньо намічає лише план спостереження, а конкретний хід його коригується завдяки гнучкості та спостережливості самого педагога.

 

Структура спостереження

Мета: викликати у дітей інтерес до спостереження. 

Методичні прийоми бесіда, 

      показ ілюстрації, 

      загадка, 

      постановка перед дітьми практичного завдання,      проблемного тощо.

 

Мета: зосередити увагу дітей на спостережуваному об'єкті. 

Прийоми: 

      постановка мети та завдань;

      ігровий момент;

      загадки, приказки; 

      проблемне завдання на наочній чи словесній основі; коментар вихователя

 

Мета: аналіз об'єкта. 

Прийоми: 

      запитання (констатуючі, порівняльні, проблемні);  пояснення, коментар. 

      ігрові прийоми (імітація дітьми рухів тварини, голосу тощо),

      практичні (виконання дітьми у процесі спостереження нескладних трудових чи пошукових дій). 

      можуть бути включені загадки, прислів'я, уривки з творів художньої літератури, показ ілюстрації.

 

Мета: підведення підсумків спостереження. 

Прийоми:

      узагальнююча розповідь вихователя;

      художню літературу; творче чи практичне завдання.

 

Закінчувати спостереження слід так, щоб пізнавальний інтерес до цього об'єкта не згас, а навпаки, зріс, виникло бажання ще більше дізнатися про нього. На цьому наголошував В.О. Сухомлинський, котрий писав: "Вмійте відкрити перед дитиною в навколишньому світі щось одне, відкрити так, щоб кусочок життя заграв перед дітьми всіма барвами веселки. Залишайте завжди щось недосказане, щоб не раз хотілося ще і ще вернутися до того, що вона дізналася".

 

    Дослід в методиці ознайомлення з природою визначають як особливий вид спостереження, яке проводиться у спеціально організованих умовах і передбачає активний вплив спостерігача на предмет чи явище, їх перетворення у відповідності з поставленою попередньо метою. Дослід завжди служить засобом перевірки висунутого наперед припущення, в якому обумовлюються впливи дослідника на предмет, з яким він експериментує.

Серед видів дослідів виділяють досліди з тваринами (хоча такого змісту досліди проводять нечасто). Оскільки при відборі змісту дослідів керуються такими основними принципами:

      Не можна проводити дослідів, у яких можлива загибель живих об'єктів, порушуються їх життєво важливі прояви.

      Сам дослід не повинен становити загрози для здоров'я дітей.

      Зміст досліду повинен спиратися на наявні знання дітей та бути їм зрозумілим.

 

Дослід  "Хто очищає акваріум?"

    Мета: з'ясувати користь діяльності молюсків в акваріумі.

    Хід досліду: діти розглядають крізь лупу стінки акваріума. З'ясовують, що на них є твань і чисті смужки. Витирають тканиною наліт з однієї стінки; бачать, що на ній немає молюсків, а на решті є. Виходить, молюски, повзаючи по стінках, камінцях тощо, водночас очищають їх. 

   Висновок: молюски корисні – вони очищають акваріум від твані.

    Алгоритм досліду:

 

Твань на стінках та камінцях - Молюск повзає на брудній поверхні - Чисті стінки та камінці.

 

Спостереження "Хто їсть водорості?»: діти розглядають водорості в акваріумі, знаходять окремі частини рослин, з'ясовують, хто їх їсть. Вихователь в одній банці розміщує рибок і водорості; в іншій - молюсків та водорості; протягом місяця діти спостерігають за змінами; в другій банці водорості пошкоджені, на них з'явилися яйця молюсків.

 

Дослід «Спостереження за живими організмами в акваріумі»

 

    Мета: виявити схожість у життєдіяльності живих організмів, які живуть в акваріумі.

Діти тривалий час спостерігають за особливостями життєдіяльності живих організмів в акваріумі.

    Висновок: риби, молюски та водорості - живі організми, бо вони ростуть, розвиваються, дихають, розмножуються.

   Алгоритм  досліду:

 

 

 

Дослід

Мета: довести, що беззубка дихає киснем, розчиненим у воді, а ставковик великий - атмосферним повітрям.

Беззубка - представник класу Двостулкові молюски, має орган дихання зябра. Ставковик великий - представник Черевоногі молюскі, має орган дихання - легені. Враховуючи такі особливості можна запропонувати дослід.

Посудину з водою та молюсками залити олією. Утвориться тоненька плівочка на поверхні води. За таких умов беззубка продовжує існувати, повзаючи по дну. Ставковик декілька разів піднімається на поверхню води, але газообмін не відбувається. Молюск падає на дно і його процеси життєдіяльності сповільнюються .

Дослід

Мета: довести наявність органів чуття та рефлексів у виноградного слимака.

1.                 Помістити слимака в лабіринт і він знайде вихід за допомогою очей, які розміщені на голові біля основи щупальців.

2.                 Якщо перевернути слимака, він повертається у попереднє положення завдяки органам рівноваги, які представлені парою щупальців, розміщених на голові.

3.                 Якщо спробувати доторкнутися до голови або щупальців слимака, він ховає їх у свою черепашку. Це, безумовно захисний рефлекс. Дослід

Простежити, як мандрує по водяних рослинах вгору-вниз п'явушник малий, великий. Чому він перестає рухатися, якщо банку закрити склом? Яку користь приносить п'явушник?

           

Дидактичні ігри - найпоширеніший метод на заняттях у всіх вікових групах. їх проводять також під час екскурсій, прогулянок, свят та розваг у природі, організовують і у години, відведені для самостійних ігор дітей.

Дидактична вправа "Як хрущ і равлик усе переплутали"

Мета: формувати в дітей уявлення про молюсків і комах на прикладі хруща та равлика; розвивати пояснювальне мовлення, уміння робити висновки; виховувати інтерес до тваринного світу.

Обладнання:   картки із зображеннями хруща й равлика.

Хід

Дорослий показує малюкам зображення хруща й равлика (якщо є можливість, гру можна провести і на вулиці, даючи дітям змогу поспостерігати за живими істотами).

Вихователь. Жили собі в нашому садку два симпатичних створіння: хрущ і равлик. От одного разу вони вирішили розповісти вам, малята, про себе. Та, мабуть, дуже хвилювалися та квапилися, тому геть усе переплутали. Допоможіть, будь ласка, розібратися, що саме наплутали наші друзі, та виправте їхні помилки.

Вихователь: Равлик каже: (змінивши голос) «Я — равлик, комаха, жук, а мій приятель хрущик — молюск». (Діти виправляють педагога: «Ні, комаха і жук — це хрущ, а равлик — це молюск».)

«Атож,— додав хрущ,— я вмію тільки повільно повзати, а от равлик може і повзати швидко, і літати, і навіть густи голосно в польоті». (Швидко повзати, літати й густи може хрущ, а равлики не літають — вони лише повільно повзають.)

«У мене є шість лапок, голова, міцні крила,— вів далі равлик.— А в хруща — хатка на спинці, яку він завжди носить із собою, та очі на ріжках». (Равлик має будиночок на спині та очі на ріжках, а жук хрущ має голівку, крила та шість ніг.)

«Мої родичі,— розповідав хрущ, — це різні мушлі та слимаки, а родичі равлика — жук-сонечко, колорадський жук і жук-олень». (Ні, жуки — Це родичі хруща, бо він також жук, а мушлі та інші молюски—родичі равлика.) «Узимку я ховаюся у свою хатинку і сплю,— мовив равлик,— а от хрущик усю зиму бадьоро повзає по сніжку: "Раз-два! Раз-два!"» (Ані молюсків, ані комах узимку не можна побачити: усі вони ще з осені ховаються від холоду аж до весни.)

Якщо діти в тому чи іншому випадку вагаються, педагог допомагає їм упоратися із завданням, даючи вихованцям підказки, уточнення та пояснення.

 

Дидактична гра " Четвертий зайвий " Мета: закріпити знання про молюсків, їх будову, спосіб пересування.

Обладнання:      предметні картки.

Хід

Назвіть,  хто зайвий. Чому? Як одним словом назвати решту?

 

 

«Забавні танці»

Мета: Ідентифікація з тваринами і рослинами. Стимулювання бажання передавати їх образи в танці.

Проведення вправи: Учасникам тренінгу пропонується уявити найулюбленішу рослину або тварину і спробувати виразити його в рухах. Одна дитина показує, іншим пропонується вгадати, чий це образ. Поступово вправа ускладнюється. Дітям пропонується придумати танець равлика, дощового черв'яка, засихаючого листочка, надломленного дерева, а далі танець дощу, веселки та інших явищ, що відбуваються в природі. Танець може супроводжуватися  музикою.

                                                  Гра "Равлик" 

Мета : закріплення вимови власних імен, продовження знайомства дітей  одне з одним, вміння відповідати по сигналу. 

Хід гри : вихователь організовує дітей у коло один за одним, розповідає про равлика, який виставляє ріжки виходячи із своєї хатки. Діти рухаються по колу тримаючись за руки. Вихователь дає сигнал : "Равлик!" - діти присідають "виставляючи ріжки" пальчиками, голосно по черзі називаючи своє ім'я.

Пальчикова гра "Равлик"

Равлик у будиночку сидить, висунувши ріжки, мовчить. (Одна з рук - "квіточка". Вона стоїть на столі, спираючись на лікоть. Пальці напівзігнуті, розчепірені. Долонька - чашечка квітки. Друга рука – «равлик». Великий, середній і безіменний пальці стикаються кінчиками. Вказівний і мізинець витягнуті вперед (роги равлики ). 

Ось равлик повзе ( "Равлик" розгойдується з боку у бік). 

Потихеньку вперед. (Повзе вперед по столу). 

На квіточку заповзе, ( "Равлик" заповзає на "квіточку"). 

Пелюсточки погризе. ( "Равлик" по черзі обхоплює пальці "пелюсточки" другої руки "квіточки"). 

Ріжки в голову втягнув, ( Рука "равлик" згортається в кулак "втягує ріжки").  У будиночок сховався, заснув. (Друга рука "квіточка" закривається, ховаючи

"равлика" в "бутоні").

 

 

 

 

 

Круговий лабіринт.

Допоможи равликові дістатись до листочків.

 

Дидактичні матеріали для вправляння дошкільників Постав олівець на крапку та домалюй кожен візерунок і лінію не відриваючи його від паперу

 

 

 

 

 

 

 


Загадки і вірші про равлика

Рекомендовані твори для закріплення знань, отриманих на занятті з ознайомлення з природою, тема «Равлик».

 

Ганна ЧУБАЧ

 

РАВЛИКИ

Равлик равлика любив -  Щиро в гості запросив.  Той приповз у гості вранці,  І сидить у власній хатці.

 

Прилетіли два джмелі,  Галасливі, хоч малі.  Над квітками в'ються,  З равликів сміються:

 

- Нащо в гості звати,  Як не пригощати?

 

Равлик-гість сказав джмелям:  - Друга кривдити не дам!  Ми завжди так просто   Ходимо у гості!

 

Не наїстись, не напитись,  А щоб зайвий раз зустрітись! 

Не висіть над нами!  Ми не дружим з вами!

 

Та розгнівані джмелі 

Повиймали жала злі 

І над равликом летять, 

В спинку вжалити хотять.

 

Тільки равлики малі 

Не злякалися джмелів,  Поховали спинки  У свої хатинки.

 

І сидять собі, сидіть - 

Розлучатись не хотять.

 

Петро Сорока

 

ХАТКА

Равлик-син прийшов до татка:

-   Затісна у мене хатка,

Якщо виросту ще трішки, То не влізуть в неї ріжки.

Глянув батько на хатинку:

-   Не журися, любий синку, Бо не тільки ти ростеш, Підростає хатка теж.

 

 

Наталя Забіла

 

РАВЛИК

Лізе, лізе равлик по моріжку, 

Виставляє равлик довгі ріжки. 

А на спині в равлика хатинка. 

Заболить у тебе, равлик, спинка! Ні, не важко равлику, не важко,  Бо легка хатинка-черепашка.  Та зате, як поруч небезпека,  Равлику додому недалеко:  В черепашку зразу може влізти,  І вже пташці равлика не з’їсти!

 

 

Оляна Рута

 

ХИТРА СКОРОМОВКА

Ріс Лаврик -

Не доріс,

Ліз равлик - Не доліз.

 

 

Сергій Жадан

 

 СЛИМАКИ

 

 1

Вранці вийшли до ріки симпатичні слимаки.

 

Обступили береги, розбрелися навкруги.

 

Помочити в річці ноги, розпитатися дороги.

 

Бо дорога слимаки і далека, й нелегка.

 

2

Молодий слимачок одяга рюкзачок, щоби, ставши до колони, маршувати вздовж річок.

 

Слимаки ідуть на схід, залишають мокрий слід. Виростають жирні трави слимакові на обід.

 

Дмуть вітри, тече вода, жовта гусінь насіда.

 

Не спадає все одно слимакове знамено.

 

3 Оминаючи ставок, перейшовши через лан, слимаки карбують крок під солдатський барабан.

 

І якщо ти грубий жук, хитрий пес, підступний рак, і якщо, зчинивши грюк,

слимаків лякаєш так, -

 

не дадуть тобі руки чемні хлопці - слимаки. 4

Повернувшись із доріг, всяк слимак спочити ліг.

 

Сплять, завершивши балачки, слимачата і слимачки.

 

Пролітають серед хати слимакові янголята і тихенько уночі вимикають приймачі.

 

Марія Морозенко

 

ВИЙШОВ РАВЛИК ПОГУЛЯТИ

Вийшов равлик погуляти,

На листку гойдається, А коли захоче спати, У мушлю сховається.

 

Анатолій Камінчук

 

ЇХАВ РАВЛИК

Їхав равлик на покіс, Перекинув сіна віз. Віз у равлика зламався. Равлик в хатку заховався.

 

Катерина Перелісна

 

РАВЛИК

Онде равлик повзе,  Свою хатку везе. Хатка в равлика чудна –  На спині вона.

Коли равлик спочиває.

Ріжки й ніжку в ній ховає. *** Вийшов равлик погуляти,

На листку гойдається,  А коли захоче спати,

У мушлю сховається.

*** - Равлику, равлику, вистав ріг,  Дамо сиру на пиріг.

 Виставляє равлик роги:

 - Геть з дороги!

 

Ганна Чубач

 

ЖУК МАЛИЙ І  ВОЛОХАТИЙ  

Казка (уривок)

По стежині  біля ставу   Проповзав  маленький  равлик.  А у равлика  вся спинка 

Зручно схована  в хатинку.  Жук у равлика  спитав: 

«Хто тобі хатинку  дав?»   Равлик гордо  похвалився:  «Я з хатинкою вродився!» 

Потім  равлик  засміявся —   І в хатиночці сховався. 

 

Каминчук, А. 

РАВЛИК-ПАВЛИК

Равле-Павле, кидай дім.

З нами гратися ходім. Равлик-Павлик зліз на грядку,

Він не може кинуть хатку.

 

РАВЛИК

Равлик на паркову

Виповз доріжку,

З хатки сіренької Висунув ніжку.

Мацав камінчики,

Мацав травинки,

Тихо хиталися очі-стеблинки.

Тихо зітхалось

- Повзти так далеко!

Може побачити  Білий лелека.

Може спіймати (а може і ні),

Добре що хатка завжди на спині.

***

Куди ж ти повзеш, равлику, По тоненькій хиткій травинці  і несеш  завжди з собою однокімнатну хатинку?

 

***

Лана Виноградова

Баранчик з равликом гуляли,

Про все на світі розмовляли,

Були вони, мов справжні друзі, Гуляли в лісі, потім в лузі.

І був чудовий літній день,

Аж ось і грім гримить. Лишень Почув маленький равлик наш, І зразу в хатку свою - марш! Надійно він у ній сховався,

Баранчик під дощем зостався.

 

Отак, гуляючи у лузі, Лишитись може кожен друзів...

Вакуленко – К. Володимир

РАВЛИК-ШКОЛЯРИК

Равлик повз до школи хутко.

Захопив рюкзак і куртку,

До кишень запхав три груші - Равлик поспішає дуже.

За два дні проповз два кроки.

Дальній путь – ото морока. Мама в рюкзачок зібрала Шість підручників, лекало, Зошит, ручку й олівець, Гумку, фарби. Напростець равлик повз через яруги.

Он і школа вже за лугом.

Груші схрумав по дорозі.

Школа. Дзвоник. Пізня осінь.

Листопад. Дерева кволі.

Всі від вересня у школі – 

Та не равлики, бо в них

Найпізніше вчать із книг Цифри, літери, фігури.

Равлик встиг на фізкультуру –  Перший в них урок, і власне

Вчать усе робити вчасно.

 

Тетяна Чорновіл

ХАЗЯЙНОВИТИЙ РАВЛИК

Робив хазяйновитий равлик зрання У хатці генеральне прибирання. Протер травою посуд на полиці,  Замів підлогу в сінях і світлиці.

 

Щоб принести води для квітки в вазу

Повз полем до струмка багато часу, 

На ліжечку підбив подушки пишні,  В горняті зготував варення з вишні, 

 

Сушити розчепив терпку калину І сів перепочити на хвилину. – Ще треба, – думав, – пічку змурувати,  Щоб було ситно й тепло зимувати.

 

 

Закличка

 Побачивши равлика. Діти торкаються його. Коли він сховає ріжки, приказують: Павлику-равлику,

Вистав свої ріжки, 

Тобі два, мені два,

Поділимось обидва.

 

 

Загадки про равлика

Весь день я повзу по доріжці – То випущу, то заховаю ріжки. Повзти додому я не поспішаю – Потреби в цьому я не маю. Будиночок свій завжди ношу з собою. – І тому я завжди вдома.

                                      (Равлик) 

Це хто, розсунувши ріжки Проповзає по доріжці?

Дві антени на маківці, 

А сам сидить у хатинці, 

На собі її везе,  Дуже повільно повзе.

                                       (Равлик)

Теремок, гляди, повзе, 

На собі його везе 

Господарочка багата,  Господарочка рогата.

                                       (Равлик)

Дві антени на маківці,

А сама сидить у хатинці,

На собі її везе,  Дуже повільно повзе. 

                                      (Равлик) Маленький будиночок. Може, гномик У цьому будиночку живе? Він чарівний, цей будиночок,  Він по травичці сам повзе!

                                    (Равлик)

***

Куди повзе -  за собою хату везе.

***

Очі на рогах, а дім на спині.

***

Показав з доріжки  Голову і ріжки.  Хто повільно так повзе,  На собі свій дім везе? 

***

 

Не козлик, а рогатий, повільний, вайлуватий. На собі носить дім і ховається у нім.

 


Казка "Своя ноша - не важка!"

    Колись давно жив-був на світі равлик. Звали його Мушлян. Цілими днями він змушений був пересувати на спинці важку ношу – свій будиночок. Равлик із заздрістю та захопленням спостерігав, як легко та вправно пробігають повз нього маленькі прудкі мурахи.  І йому хотілося позбутися будиночка і поповзти якомога швидше. 

    У невеселих роздумах Мушлян одразу й не помітив, як став накрапати дощик. А він ставав все ряснішим. В небі заблищала блискавка та погрозливо обізвався грім. «Мабуть насувається гроза» - подумав равлик і став шукати порятунку. Поволі виповз на високу, але міцну стеблину. Примостився під найвищим листочком та заховався в свою затишну хатинку. 

    Тим часом затанцював вітер і з неба уже не накрапав дощ, а лляв, наче з відра. Води ставало все більше. Врешті її нестримний потік зруйнував щойно збудований мурашник. 

    Як тільки гроза закінчилася, Мушлян обережно висунув із будиночка ріжки. Його здивуванню не було меж: що сталося з мурашиним домом? Зрозумів

Равлик, що дарма нарікав на ношу, адже вона сьогодні врятувала йому життя. 

    З тих пір Мушлян ніколи нікому не заздрив – гордо носив хатинку. Всіх запевняючи: « Своя ноша – не важка!»

Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна, 

Україна, м. Хмельницький

 

 

 

 

Равлик і Коник Стрибунець (казка для малят)

(http://vilniy.hiblogger.net/recomendation/?skip=251)

    На одній галявині мешкав зелений Коник Стрибунець. Був він дуже спритний, умів швидко стрибати. Також на тій самі галявині також мешкав Равлик. Він навпаки рухався дуже повільно та незграбно.

Якось вранці Коник Стрибунець зустрів

Равлика, який повзав біля старого пенька. 

Коник Стрибунець привітався і поскакав далі. 

    Увечері Коник Стрибунець вертався тим самим шляхом і знову запримітив Слимачка на тому ж таки місці. Здивувався дуже Коник і

питає:

- Равлику - равлику, ти що цілісінький день на місці тупцюєш? Я за той час пів світу обскакав. Слимачок кивнув і відповів: -Так, я повзаю дуже повільно, бо ношу на собі дуже важку «хатку».  

Коник Стрибунець уважно подивився на Равлика . На ньому й справді була дуже важка черепашка.  

-Звичайно, Равлику, ти носиш на собі важку черепашку, тому рухаєшся дуже повільно. Облиш свою «хатку» і повзи без неї. Равлик призадумався на хвилю і тоді сказав: -Я свою «хатку» дуже люблю. Я народився з нею і виріс з нею. Нізащо в світі я її не покину.

-Ну як знаєш, - крикнув Коник Стрибунець, і плигнув у траву.

Наступного дня Коник Стрибунець  і Равлик знову зустрілися біля старого пенька.  

-Доброго ранку, Равлику. Я бачу від учора ти проліз зовсім трошки вперед. -Еге! – погодився Равлик.

- Хіба тобі не цікаво дізнатися що на світі існує, крім цього трухлявого пенька? Не цікаво побачити кущ папороті, або мурашник, або справжній червоний грибу – мухомор? Ну ж бо, Равлику, лишай свій «будиночок» тут і гайда зі мною мандрувати.

    І тут Равлик погодився. Послухався слів Коника Стрибунця і виліз з своєї «домівки».

    Далі двоє друзів разом гуляли по стежці. Тепер без черепашки Равлик й справді лазив дуже швидко та спритно.

    І тут ні з того ні з сього налетів сильний вітер. Він був такий дужий, що зривав листя з дерев і жбурляв його додолу. Коник Стрибунець схопився за стебло, аби не впасти і тримався за нього так міцно, як тільки міг. Та злий вітрисько підхопив його і поніс геть.

    Равлик же змерз дуже сильно. Поповз назад до хатки. Вітер по дорозі сипав йому в очі пісок і крихти землі. «Як би добре було зараз сидіти в «хатці» і лиха не знати» - думав собі Равлик. Він дуже шкодував про те, що послухався Коника Стрибунця  і покинув черепашку.

    Після довгих блукань Равлик зрештою знайшов черепашку.  Равлик повернувся у «хатку» і більше ніколи її не покидав. Зрозумів, що слухати поради друзів не завжди добре.

 

 

 

 

 

 

Равлик і море

   Жив собі на лісовій галявинці маленький равлик. Спав під квіточкою маку, їв смачну полуничку, гарно йому велося. Та мав равлик велику мрію – хотілося йому побачити море. Якось одна чайка розповіла йому про те, яке воно красиве. Скільки там перламутрових мушель, який там золотий пісок і грайливі хвильки… та у лісі не було моря. Навіть озерця не було.

    Вирішив равлик піти на пошуки моря. Переповз галявинку, захекався, бідака, виліз на пеньочок і дивиться, чи, бува, не блисне десь неподалік море.

Побачив це метелик та як розрегочеться:

   А що це ти визираєш, чи, бува, не море? – і аж заливається сміхом.

   Море… А ти знаєш, де воно? – засмучено запитав равлик.

   Хе, певно, що не тут. Яке в лісі море? Море далеко-далеко. Повертайся назад, поки злива тебе не застала, он хмари які чорні сунуть.

    Равлик поглянув на небо та й похнюпився. Йому так хотілося побачити море! Почав падати дощ. Сховався равлик у свою хатку та й заснув. І приснився йому сон: ніби стоїть він на березі моря, шепочуть хвилі, літають чайки, так гарно довкола…

   Равлику, равлику, поглянь! – розбудив його метелик. Равлик висунув ріжки, розплющив очі і захоплено промовив: – Море…

    Довкола шуміла вода. Злива була дуже сильною, галявина перетворилась на озерце. З-за хмар визирнуло сонце і кинуло свої промінці на малесенькі хвильки. Равлик був дуже щасливий. Він сів на листочок і поплив уздовж берега. Справжнє море!

    Відтоді щоразу, коли падає сильний дощ, равлик приходить на це місце і милується краєвидом.  Мрії завжди здійснюються, навіть якщо не зовсім так, як ми собі їх уявляємо.

Мар’яна Фляк

Казка "Чому равлик ховається"

 Якось до Равлика завiтала Не-Дуже-ЧемнаЖаба.

— Запроси мене до своєї хатки, — сказала вона Равликові.

— Але ти у ній не помiстишся, — вiдповiв Равлик.  

— Я ж прийшла до тебе в гостi? — спитала Жаба.

— В гостi... — розгублено мовив Равлик. — Отож ти мусиш мене запросити! — закричала Не-Дуже-Чемна-Жаба.

Ніяково стало Равликові.

Справдi, якось негарно виходить. Прийшли до тебе в гостi, а ти не можеш запросити до хатки.

Вилiз Равлик зi своєї черепашки й каже: - Заходь, будь ласка!

Почала Жаба лiзти. I вона лiзла, лiзла і пхалася до маленької черепашки, аж доки вона трiснула й розпалася на двi половинки.

I залишився бiдний Равлик без домiвки.

Вiн збудував собi нову хатку.

Але вiдтодi, як тiльки хтось торкнеться його, Равлик одразу ж ховається.

Вiн думає, що це знову до нього в гостi прийшла Не-Дуже-Чемна-Жаба.

Галина Малик

 

Як слимак з лисом змагався

(Польська народна казка)

Якось уранці виліз лис із своєї нори в лісі та й думає: “Сьогодні неділя, тож годилося б роздобути смачненький обід”.

Вибіг з лісу до озера Пурда та й засів на диких качок чатувати. А на озері тих качок плавало так багато, що в лиса аж слинка потекла, і ніяк він не міг діждатися, коли ті, нарешті, з води вийдуть. Тоді підкрався до самого очерету й зачаївся там. 

Табун качок підплив до очерету, щоб забратися до своїх гнізд. Тут лис як скочить у воду і вже ось-ось був би вхопив качку, аж вона пурх угору, і хитрун піймав облизня. І так було йому цілий день. 

До вечора набридло лисові безталанне полювання, що йому й смачної качки відхотілося. Бродив він, никав сердитий лугом і набрів на слимака. Та й каже йому: — Здоров, малий волоцюго! Куди це ти чимчикуєш? — Хочу до заходу сонця обійти озеро. Розреготався лис та й далі каже слимакові: — Ха-ха-ха!

Я-то оббіг би, але ти?! І за три дні не подолаєш цієї дороги! А слимак йому: — Може, хочеш зі мною позмагатися? То давай! — Ну добре! Але якщо я оббіжу швидше за тебе, тоді з’їм тебе! Слимак же спокійно: — Згода! Лис зрадів і готовий уже був рвонутися вперед. Але слимак ще додав: — Перед тим як пустимося бігти, я полічу до трьох. Ти ставай попереду, а я побіжу за тобою, і побачиш, що я все одно буду перший! Жадібний і голодний лис зрадів, аж не встоїть на місці, тупцюється по піску й питає: — То вже можна? — Ще ні!— відповідає слимак. А приклеївся до лисячого хвоста, то тоді як закричить: — Раз, два, три, біжімо! Лис враз рвонувся з місця, біжить, біжить що є духу, а коли вже був у половині дороги, оглянувся назад себе,— слимака нема. Тут лис упав на землю, щоб передихнути, та й гукає: — Гей, слимаче, а де ти? — Я тут! Як почув те лис, як схопився, як побіг, скільки сили було в ногах. Сонце вже зайшло і стало темно, коли прибіг лис на те місце, звідки почали вони змагатися. Дивиться, а слимака нема. На радощах він аж хвостом крутнув сюди-туди. А слимак відклеївся від лисячого хвоста і як закричить: — То це ти аж тепер прибіг? Я вже півтори години тут стою, чекаю тебе! Засоромився лис, опустив хвоста і подався голодний до своєї нори.  

Равлик

  

 —   О, тату, равлик! — вигукнула Тетянка. — Та який великий!

Присіла над ним, заспівала.

—   Равлику-Павлику, де ти був? Хм! Не відповідає, сховався у свою хатинку...

—   Бо ти ж його злякала.

Тетянка посиділа тихенько і, коли равлик вигулькнув, знову до нього:

—   Равлику-Павлику, куди йдеш?

Равлик цього разу не сховався, заворушився і поповз через стежину.

—   Тепер зрозуміло, куди він прямує! — сказав тато. — Недавно ж дощ пройшов. Та захопив тільки ту частину гаю, що через стежку навпроти. А равлик, мабуть, захотів пити.

—    Це ж поки він туди добереться!

І Тетянка взяла равлика та перенесла через стежину. Він завмер на якусь хвилину, а потім розвернувся і поповз назад. І якраз туди приповз, звідкіля взяла його Тетянка.

—    Бач, упертюх який! Не любить, щоб допомагали, — насупила брови Тетянка.

—    Може, і важко йому, але ж кожному хочеться самому здолати свою дорогу, — мовив тато.

І вони пішли своєю стежиною, а равлик — своєю.

Василь Чухліб

 

ЗАСОБИ ФІКСАЦІЇ ЗНАНЬ ДІТЕЙ 

Потреба фіксації знань дітей про природу викликається своєрідністю дитячої психіки: дошкільники досить швидко запам'ятовують, але без повторення так само швидко і забувають. У зв'язку з цим слід організовувати діяльність дітей, щоб повертатися до матеріалу, засвоєного ними під час спостережень, праці, ігор тощо. 

Під час формування знань про молюсків можна використовувати кілька способів фіксації знань: ведення календаря спостереження за ростом молюска, складання  колекцій, малювання, аплікація, виготовлення поробок з природного матеріалу, повсякденні спостереження, праця, пошукова діяльність у кутку природи, проведення свят та розваг на природничому матеріалі.

Під час створення колекцій черепашок слід додержувати таких вимог: 1. Складання колекцій повинно бути підпорядковане виконанню педагогічних завдань: розширенню і закріпленню знань, розвитку художнього смаку тощо.

2. Складання колекцій не повинно завдавати шкоди природі. Збирати черепашки і мушлі в яких уже немає молюска. 3. Збирання колекцій  не повинно вимагати матеріальних затрат.

 

Під час цільових прогулянок та екскурсій до водойм неважко зібрати

колекцію черепашок молюсків: у морській місцевості це різноколірні гребінці, мідії, устриці, серцевидки, наси, ропани, в прісноводних водоймах — перлівниці, беззубки, дрейсени, шарівки, горошинки, ставковики, котушки, мулянки. Розміщують колекцію найчастіше у коробках. Діти повинні вільно користуватися ними,

розглядати, обмінюватися думками. Якщо діти ознайомлені із способом життя відповідних молюсків, можна організовувати ігри «Відгадай за описом».

Старші дошкільники виявляють значний інтерес до створення колекцій, і завдання вихователя — підтримати інтерес, навчити їх першим навичкам систематизації.

Розглядання колекцій повинне супроводжуватися спогадами про місце життя, особливості поведінки тварини, значення її для природи і життя людини. Доцільно залучати до збору колекцій батьків, а також давати дітям колекції додому для розглядання їх разом з батьками. Для кращого зберігання картинки наклеюють на картон і запаюють у поліетиленову плівку.  

Малювання, ліплення,  вироби з черепашок молюсків розглядаються як діяльність, що сприяє закріпленню вражень

від спостережень. Використовуючи клей ПВА, діти складають і наклеюють різні квіти, кошики, метелики, закріплюючи знання, навчаючись помічати красиве і корисне навколо себе.

Малювання равлика

Враховуючи те, що діти, за словами К. Д. Ушинського,— пристрасні малювальники, слід ефективніше використовувати теплу пору року для надання їм можливості відтворення вражень від спілкування з природою на прогулянках. Така діяльність вносить різноманітність у життя дітей, дає поштовх до використання вражень від природи в прикрашанні побуту.

Ліплення

Оформлення ділянки ДНЗ.

 

 

ЛІТЕРАТУРА:

1.     Веретенникова С.О. Ознайомлення дітей дошкільного віку з природою. - Київ «Вища школа», 1979

2.     Загально-теоретичні основи природничо-математичної освіти дітей дошкільного віку. Навчальний посібник для студентів спеціальності «Дошкільна освіта» / автор та укладач А.В.Сазонова. – Вид.2-е. – К.:

Видавничий Дім «Слово», 2014. – 248 с.

3.     Методика ознайомлення дітей з природою: Хрестоматія / Укладач М 54 Н.М.Горопаха. – К.:Видавничий Дім «Слово», 2012. – 432с.

4.     Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське довкілля » / [О.І. Білан, Л.М. Возна, О.Л. Максименко, Л.Р. Овчаренко, Л.С.

Руханська, В.Р. Самсін та ін..]. – Тернопіль: Мандрівець, 2013. – 264 с.

5.     Молюскологія. Методичний посібник для студентів із напрямів „Захист рослин” - 6.090.105 та „Агрономія” - 13.01, а також спеціалістів сільськогосподарського виробництва.  Автори: доценти М.Г. Шкаруба,

А.Г. Бабич, канд. с.-г. наук С.М. Шкаруба, аспірант О.А. Бабич. – Київ, 2009.

6.     Яришева Н.Ф. Природа України. - Київ: Вища школа, 1995.

7.     Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою. - Київ: Вища школа, 1993.

Інтернет джерела:

1.   ВІКІПЕДІЯ вільна енциклопедія. [Електронний ресурс] – Режим доступу: 

https://uk.wikipedia.org/wiki/Молюски

2.   Лабораторія малакології Державного природознавчого музею НАН

України. З молюсками по Україні.  [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://pedagog.pip-mollusca.org/index.php

3.   Просвітницька інтернет програма «МОЛЮСКИ». Лабораторії малакології

Державного природознавчого музею НАНУ[Електронний ресурс] – Режим доступу:http://www.pip-mollusca.org/page/kds.php

4.   Світ тварин України. [Електронний ресурс] – Режим доступу:   http://svit-tvarin.net.ua/molyuski.html http://dovidka.biz.ua/molyuski-tsikavi-fakti/

 

 

 

                   

 

 

 

  

 

pdf
Додано
22 травня 2020
Переглядів
5624
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку