Ознайомлення з опішнянською керамікою

Мета: Розвивати монологічне та діалогічне мовлення. Продовжувати знайомити дітей з українським народним ремеслом – гончарством, з його історичними витоками і сучасним використанням, прилучати до культури минулого свого народу. Закріпити знання про різноманітні види розписів, прагнення якомога глибше пізнавати свій народ, свої національні корені. Спонукати дітей до прояву творчості. Розвивати фантазію, нестандартне мислення. Закріплювати вміння дітей отримувати задоволення від власної творчості.

 

Хід заняття:

 

 Звучить весела музика. (діти заходять, вітаються з гостями).

 

 Я привітна славна дитина             

 Я ніколи не хворію                        

 Кожному дню я радію.                    

Доброго ранку, джерельна водице

Доброго ранку, чисте повітря

Доброго ранку, сонечко

Доброго ранку, дорослі.

 

Вихователь: — Діти, ви чуєте яка весела музика? І сьогодні я не хочу бути Наталією Анатолїївною, а буду я зараз , здогадайтесь ким? (вихователь одягає хустку і фартух).

 

Чи я не хазяйка ? Чи не господиня ?

Гарно хату прибрала, їсти наварила.

-Здогадалися , хто я? Так, я господиня.

 

- І  сьогодні я  запрошую вас до свого домашнього музею.

-Погляньте навколо, що ви бачите в моєму музеї? Так-це посуд, іграшки. Ви сьогодні завітали до музею керамічних виробів.

 

З давніх-давен українська земля славилася народними майстрами, народними умільцями. А що ж вміли робити майстри?

Діти: –  В Україні вміли і ткати, і різьбити по дереву, і вишивати , виготовляли кераміку. Ця майстерність передавалась із покоління в покоління.

 

– Як ви гадаєте, як називається людина , яка виготовляє ці вироби?

 

Дитина: (загадка)

Глина в кого ожива?

Творить з нею хто дива?

В нього посуд ніби жар,

Ну, звичайно ж, це…. (гончар)

 

Вихователь: –  Гончар- це дуже давня і шановна професія. Раніше в кожному селі був свій гончар. А де ж знаходив він матеріал для роботи?

Дитина: — Гончар знаходив глину у землі і залишав її на дворі, щоб вона вилежалась, її мочили дощі,морозили морози, обігрівало сонце, обдували вітри. А навесні з глини вибирали всі палички і камінці, просіювали її, намочували водою, ліпили виріб. (Відео сюжет про роботу майстра – гончара)

 

Вихователь: – Отже, гончарство, малята, це – виготовлення посуду та інших виробів із глини.

 

- А тепер уявіть себе справжніми майстрами.

Д/гра «Скажи який вид розпису» (діти пригадують різні види розпису: Опішнянський, Косівський, Петриківський).

 

Вихователь: – А ще якось бабуся мені розповідала, що раніше на базарі гарним вважався той посуд, який під час постукування по ньому лунко відзвонював .

 

-А-ну перевіримо, як він звучить?-  Якщо дзвінко звучить наш посуд,- це свідчить про якісну роботу гончара та його матеріалу. Так гарно звучав наш посуд, що мені захотілося танцювати та співати, а вам?

 

            Народна гра «Як підем ми на базар»

1.Як підемо на базар

Роздивлятися товар,

За що будем купувати?

Треба купу грошей мати.

По стежині ми підем,

Там макітрочки знайдем.

Ми їх будем роздивлятись

Будем ними милуватись.

Ми макітрочки гарненькі,

Веселенькі, глибоченькі,

Полюбляєм частувати,

Смачні страви зберігати.

2.Як підем ми на базар

Роздивлятися товар,

За що будем купувати?

Треба купу грошей мати.

По стежині ми підем

Там ми глечики знайдем.

Ми їх будем роздивлятись

Будем ними милуватись

А ми глечики гарненькі,

Веселенькі, глибоченькі,

Полюбляєм частувати,

І напої зберігати.

3.Як підем ми на базар

Роздивлятися товар

За що будем купувати?

Треба купу грошей мати

По стежині ми підем

Там ми горщики знайдем.

Ми їх будем роздивлятись

Будем ними милуватись

А ми горщики гарненькі,

Веселенькі, глибоченькі,

Полюбляєм частувати,

Смачні каші зберігати.

 

Вихователь: -– Після нашої веселої гри посуд у моєму музеї став незвичайним.

– А макітра дуже хитра — ви макітрочку потріть та прислів’я назовіть! ( про працю майстрів)

/в «Назви прислів’я»

 

1.        Гончара глина годує.

2.        Нехай горщики б’ються на гончарову голову.

3.        Горшки не святі ліплять.

4.        Без діла слабіє сила.

5.        Без труда нема  плода.

7.        Коли працюєш – час біжить, коли чекаєш – не  спішить.

 

Вихователь: –От і у нас час швидко біжить. А хто в горщик руку опускає – той загадку загадає!

Загадки:

• Біля тіла- вухо, голови не маю,

Молоко, сметану, квас, добре зберігаю. ( глечик)

- А чи може глечик бути для когось хаткою? – В яких казках зустрічається глечик?

 

• В мені мак розтирають, галушки в мене кидають,

Річ потрібна і не хитра, називають всі… ( макітра).

Що можуть готувати в макітрі?

 

• Майстер в руки мене взяв, на мені намалював,

Листок, квітку, перепілку, бо розписував… ( тарілку).

- На що схожа тарілка? (Відповіді дітей)

 

А я чудо із чудес, мене знає рід увесь,

Бо я хлопець молодець,

Опішнянський (куманець)

 

• Як у піч мене несуть, в мене овочі кладуть,

Ще й водичку наливають, у вогонь – і борщик мають! ( горщик)

- Що ж можна приготувати у горщику? (відповіді дітей)

Вихователь: – Ви цей горщик відкривайте і горішки доставайте.

 

Горіховий масаж

Цей горішок – фантазер,

Він чудовий масажер.

Візерунчастий бочок

Розвиває кулачок.

Міцно ти його стисни,

Свою силу прояви.

 

Вихователь: – А ось ця макітра чарівна, хто туди зазирне щось цікаве там знайде.( діти дістають глиняні вироби).

 

- А зараз я  запрошую вас у нашу майстерню, де ми зможемо прикрасити наш посуд. Нехай ваші вироби будуть чарівними, різними, бо кожний з вас намалює свій візерунок, а якими вони будуть, вам підкаже ваша фантазія і творчість. (перехід у майстерню).

 

Практична діяльність під музичний супровід.

Вихователь: –  Які чудові вироби у вас вийшли, вони всі різні, гарні!

 

Підсумок :

 

- Чи сподобалась вам наша подорож? Мені теж сподобалось як ви працювали, відповідали. Ви справжні майстри свого діла

 

Під веселу музику вихователь пропонує зазирнути в горщик, де знаходяться цукерки.