Пальці допомагають говорити

                              КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ  БАТЬКІВ.

                    «ПАЛЬЦІ   ДОПОМАГАЮТЬ   ГОВОРИТИ»

       Як ви вважаєте, чому пальчикові ігри стали популярні в наші  дні? І чому впродовж останніх років рівень мовленнєвого розвитку дітей помітно знизився? Тому, що з дітьми все менше й менше розмовляють батьки, які страшенно зайняті своєю роботою. І самі діти менше говорять, тому що більше дивляться і слухають. Окрім того, наші діти вкрай замало роблять щось своїми руками, оскільки сучасні іграшки, предмети й речі створені максимально зручно, але не є ефективними для розвитку моторики. Це одяг та взуття з липучками замість шнурків та ґудзиків, які так подобаються мамам. Це книжки й посібники з наклейками замість картинок для вирізання. Це іграшки, якими можна керувати за допомогою пульта; гаджети, які стали займати провідне місце в житті дитини. Усе це, поза сумнівом, є свідченням прогресу.

        Спеціальними дослідженнями, які проводили вчені, була доведена залежність розвитку активного мовлення малюків від розвитку дрібних м’язів пальців рук. Усі вчені, які вивчали діяльність дитячого мозку, становлення мовлення, психіку дітей, визначили значний стимулюючий вплив  функцій рук. Тобто пальці допомагають дитині скоріше навчитися говорити.

         Пальчикові ігри та вправи – унікальний засіб для розвитку мовлення. Розучування текстів з «пальчикової» гімнастики стимулює розвиток мислення, уваги, уяви. Дитина краще запам’ятовує віршовані тексти, а мова набуває точності й виразності.

         Пальчикові ігри, розроблені на фольклорному матеріалі ( забавлянках  та народних пісеньках), максимально ефективні для розвитку маленької дитини. Вони змістовні, цікаві, грамотні за своїм дидактичним наповненням. Ви можете вибирати забавлянки або пісеньки за власним бажанням для кожної конкретної ситуації.

        Рекомендації  щодо  проведення  пальчикових  ігор  та  вправ.

         Перед ознайомленням з певною забавлянкою або народною пісенькою, покажіть дитині іграшки або кольорові картинки, щоб вона могла пригадати

( або дізнатися вперше ), який вигляд має та чи інша тваринка, про яку йдеться в забавлянці. Потім запропонувати зобразити її за допомогою пальчиків. Покажіть, наприклад, як можна зобразити півника (з’єднавши кінчики вказівного та великого пальців); як півник співає ( у цьому разі пальчики слід роз’єднати).

         Потім нехай дитина сама спробує показати, як співає півник ( біжить лисичка, співає дудочка, вітерець дме тощо). Поступово ускладнюйте й урізноманітнюйте рухи. Нехай дитина сама пройде весь «шлях» забавлянки, зобразивши її пальчиками. Після невеличкої підготовки запропонуйте дитині показати разом із вами незвичайний – пальчиковий спектакль. Дитині буде цікаво розповісти забавлянку  або проспівати пісеньку й пальчиками показати якусь «картинку» або розіграти цілий сюжет.

          Поступово пальчикову гімнастику можна ускладнити : ви читаєте перший рядок вірша – дитина зображає дію, потім ви читаєте наступний рядок – вона зображає  нову дію тощо. Так можна розіграти всю забавлянку або пісеньку.

Намагайтесь використовувати такі ігри та вправи щодня.

                     Перед проведенням пальчикових ігор:

переконайтеся в тому, що у дитини теплі ручки ( запропонуйте їй поплескати ручками, потерти долоньки, подихати на них або зігріти теплою водою під краном );

• При проведенні перших пальчикових ігор віршований текст читайте або розповідайте повільніше, ніж зазвичай, щоб дитина встигла показати рух; у міру засвоєння  руху змінюйте темп (можна навіть показувати в навмисне прискореному – і тому «смішному» для малюка темпі );
• Тексти пальчикових ігор можна не тільки декламувати, а й співати на добре знайому дитині мелодію або просто під музику;
• Не поспішайте  оновлювати репертуар : у вашому повсякденному активі має бути не більше 2-3 різних ігор; нові ігри запроваджуйте поступово, виключаючи по одній із добре знайомих ( але за якийсь час повертайтеся до неї знову ).