Пам’ятка вчителю іноземної мови щодо викладання другої іноземної мови

           Викладання

 

            другої іноземної мови

 

 

 

                                                                  

                                                                                    

                                                                     Пам’ятка

                                                       

                                             вчителю іноземної мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                               

 

 

 

             «Друга іноземна» - мова, що вивчається після першої, незалежно від рівня, досягнутого у її оволодінні.

 

 

Основні завдання навчання ІМ2
          (за концепцією навчання другої іноземної мови АПН України)

 

 

• Сприяти формуванню сучасної особистості, готової до діалогу культур
• Ознайомити учнів із способом і стилем життя однолітків, мова яких вивчається
• Розвивати в учнів уміння соціальної взаємодії
• Ознайомити учнів з молодіжною субкультурою, яка перебуває за межами їхнього власного мовного простору
• Формувати толерантне ставлення до народів, мова яких вивчається
• Розвивати готовність до досягнення взаєморозуміння, знаходження компромісів .

 

                 

                           Зміст навчання другої іноземної мови повинен:

• відповідати актуальним комунікативно-пізнавальним інтересам учнів підліткового віку, відображати реальні потреби використання мови як засобу спілкування, бути максимально наближеним до умов і цілей реальної міжкультурної комунікації;
• стимулювати розвиток інтересів учнів та позитивне ставлення до другої іноземної мови, здійснювати вплив на їхню мотиваційну сферу;
• спрямовувати учнів на засвоєння не тільки нового для них мовного коду, а й до культури народу – носія цієї мови, що має забезпечуватися чітким усвідомленням найголовніших спільностей і розбіжностей між чужою та рідною культурами, з урахуванням чого навчання другої іноземної мови поступово має організовуватися у формі діалогу культур;
• ґрунтуватися на досвіді оволодіння школярами рідною і першою іноземною мовами, враховувати загальнонавчальний досвід учнів, набутий під час вивчення інших предметів (міжпредметні зв'язки);
• забезпечувати освітні, виховні та розвивальні потреби школярів, у тому числі стимулювати їхню самостійну діяльність, спонукати до рефлексії щодо якості власних навчальних досягнень.

 

                        

                    

                   Етапи навчання ІМ2 в ЗЗСО

              (за концепцією навчання другої іноземної мови АПН України)

 

           Перший (початковий) -  5-6 класи

 Великого значення набуває проблема формування в учнів мотивації  оволодіння ІМ2, що потребує створення психологічних і дидактичних умов для розвитку бажання її вивчати, комунікативної мети, а також бажання мати за кордоном друзів тощо

 

          Другий (середній)  - 7-9 класи

          Більше уваги приділяється послідовному і системному формуванню в  учнів тримовної (рідна, ІМ1, ІМ2) мовленнєвої, соціокультурної і мовно компетенцій; розвитку вмінь міжкультурного спілкування ІМ2.

 

 

         Третій (завершальний) -10-11 класи

 Систематизація набутих мовних і соціокультурних знань,а також розвиток умінь відповідно до потреб і ситуацій використовувати ІМ2 як інструмент міжкультурного спілкування

 

 

   Чинники, які полегшують роботу з навчання другої іноземної мови

 В учнів уже сформовані загальноучбові уміння, а саме:

-працювати в різних режимах (індивідуально, у парах, у групах);

-спостерігати, порівнювати, співіставляти, аналізувати, аргументувати;

-розпізнавати, диференціювати мовні явища та слова (артиклі, імена власні, структуру пропозиції, дієслово-зв'язка);

-планувати вислів, розуміти іноземну мову на слух, спілкуватися з одним чи кількома співбесідниками;

-користуватися словником, застосовувати інтуїцію, здогадку, маніпулювати словотворчими ознаками.

 

 

 

 

 

Принципи  навчання другої іноземної мови

Принцип комунікативної спрямованості навчання

Цей принцип притаманний сучасному навчанню іноземних мов і діє незалежно від виучуваної мови. Завдяки реалізації вказаного принципу в учня формуються риси полікультурної особистості, що дає йому можливість брати участь у міжкультурному спілкуванні. Процес навчання має бути наближеним до умов реальної комунікації, тобто мати характер моделі реального спілкування.

 Принцип міжкультурної спрямованості навчання

Оскільки основна мета навчання іноземних мов передбачає розвиток в учнів здатності до міжкультурного спілкування, то і саме спілкування має бути засобом для досягнення цієї мети. У процесі опанування другої іноземної мови учень знайомиться із новими культурними феноменами, розширює можливості свого сприйняття дійсності. Такий підхід сприяє розширенню світосприйняття учнів, збагаченню палітри картини світу, усвідомленню місця своєї рідної культури у полікультурному світі.

Принцип соціокультурної спрямованості навчання

Згідно із цим принципом, у процесі навчання другої іноземної мови необхідно використовувати автентичні матеріали різного характеру, завдяки чому учні знайомляться із національними, культурними традиціями носіїв виучуваної мови, збагачуються знаннями мовленнєвої та немовленнєвоїповедінки представників іншої культури, мають можливість порівняти характерні ознаки різних культур і своєї рідної.

Принцип когнітивно-інтелектуальної спрямованості навчання

 Згідно із цим принципом навчальний процес з оволодіння другою іноземною мовою не повинен бути подібним до процесу навчання першої іноземної мови. Реалізація цього принципу має сприяти активізації розумової та пізнавальної діяльності учнів, створювати для них інтелектуальні труднощі, стимулюючи при цьому їхню когнітивну діяльність, адже відомо, що знання та вміння, які набуваються шляхом вирішення такого виду завдань, є міцнішими, ніж ті, що отримані у готовому вигляді.

 

 

Принцип взаємопов'язаного навчання видів мовленнєвої діяльності Кожний вид мовленнєвої діяльності має свої особливості, здійснюється завдяки спеціальним механізмам. У процесі формування іншомовної комунікативної компетенції розвиваються вміння в аудіюванні, читанні, говорінні та письмі не відокремлено, а інтегровано, що має бути враховано при організації навчання другої іноземної мови.

 Принцип використання контрастивного підходу

Реалізація цього принципу дає можливість виявити як подібності, так і розбіжності в системах виучуваних мов, у побудові висловлювань на рівні тексту. Для подолання інтерференції в опануванні двох іноземних мов бажано використовувати контрастивні вправи, які сприятимуть прискореному формуванню навичок та розвитку вмінь.

 Принцип урахування лінгвістичного та навчального досвіду учнів

 Необхідно зауважити, що лінгвістичний досвід учнів у рідній мові позитивно впливає на процес оволодіння першою іноземною мовою. У процесі ж опанування другою іноземною мовою цей досвід, збагачений системами двох мов (рідної та першої іноземної мови), значно прискорює вивчення наступної іноземної мови.

 Принцип інтенсифікації навчання

Цей принцип реалізується завдяки урахуванню наявності подібних мовних явищ у виучуваних іноземних мовах, фонової лексики, а також досвіду вивчення першої іноземної мови.

 

Реалізація цих принципів сприятиме удосконаленню процесу оволодіння школярами як другою, так і наступними іноземними мовами.

 

 

        

          

 

 

 

Основні труднощі при вивченні другої іноземної мови:

- психологічні труднощі, зумовлені переходом до нового навчального предмету;
- труднощі, пов’язані з впливом на процес навчання рідної і першої іноземної мови (міжмовна інтерференція);
- труднощі, зумовлені відмінністю у фонетичному, орфографічному аспектах першої  та  другої іноземних мов.

 

Основні способи подолання труднощів:

- визначення форм роботи і способи активізації мовленнєвої діяльності відповідно до вікових особливостей учнів;

- раціоналізація процесу навчання за рахунок використання вже набутого мовного і мовленнєвого досвіду у вивченні рідної мови та першої іноземної;

-  вибір оптимальної технології навчання, яка врахувала б взаємодію нового    іншомовного механізму рідної і першої іноземної мови;

 - послаблення впливу міжмовної інтерференції;

 - визначення спільного та схожого  в рідній, першій і другій іноземних  мовах у всіх видах мовленнєвої діяльності і у зв’язку з цим використанні мовного переносу як важливого чиннника раціоналізації навчального процесу

 

 

Основними принципами добору навчального матеріалу

для навчання другої іноземної є наступні принципи:

•             прагматичності та соціальної ефективності;
•             комунікативної цінності навчального матеріалу;
•             тематичної організації навчання іншомовного спілкування;
•             науковості;
•             урахування навчального досвіду та міжпредметних зв'язків:
•             автентичності;
•             достатності та доступності;
•             концентричного вивчення тем для спілкування;
•             мінімізації змісту навчання;
•             частотності використання мовних і мовленнєвих одиниць;
•             типовості та варіативності мовного і мовленнєвого матеріалу;
•             диференційованого навчання;
•             культуровідповідності та культурної цінності навчального матеріалу;
•             виховної, освітньої та розвивальної цінності навчального матеріалу.

 

     Компоненти моделі процесу навчання другої іноземної мови:        

                

                   комунікативне спрямування навчального процесу;

•                  діяльнісний характер процесу навчання;
•                  особистісно зорієнтоване навчання;
•                  взаємопов'язане навчання другої іноземної мови і культури її носіїв;
•                  взаємопов'язане й збалансоване навчання всіх видів мовленнєвої діяльності;
•                  пріоритетність інтерактивних видів навчальної діяльності;
•                  ситуативне спрямування навчального процесу;
•                  активізація самостійної діяльності учнів на уроці;
•                  розвиток творчої комунікативної діяльності та креативного мислення учнів;
•                  надання пріоритетів груповим формам навчальної діяльності;
•                  культурологічне (соціокультурне) спрямування навчального процесу;
•                  діагностування / самодіагностування рівня навчальних досягнень учнів;
•                  використання комп'ютерних технологій;
•                  використання ігрових форм навчальної діяльності.

 

 

                                        Рівень володіння ІМ2

На кінець повного курсу вивчення другої іноземної мови у ЗНЗ рівень володіння кожним видом мовленнєвої діяльності буде дещо нижчим, ніж при вивченні першої іноземної мови – В1, згідно загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти.