Пам'ятки природи: ботанічний заказник "Грабівський"

Про матеріал

У статті розповідається про ботанічний заказник «Грабівський», створений з метою охорони і збереження унікального для степового Придніпров'я і цінного в науковому відношенні байрачного лісового масиву з наявністю в деревостані грабу звичайного на південно-східній межі його природного ареалу як своєрідного індикатору природної межі лісостепу та степової зони, підтримки біорізноманіття флори і фауни, в тому числі видів, занесених до Червоної книги України.

Перегляд файлу

C:\Documents and Settings\petryaeva\Мои документы\ПЕТРЯЄВА Т.С\Мои фото и видео\+ПТ.С_n.jpgПам’ятки природи: ботанічний заказник «Грабівський»

 

Петряєва Т.С., методист КНМУ «П’ятихатський РМК»

 

Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Грабівський» оголошено Постановою Ради Міністрів УРСР від 28.10.1974 р. № 500 з метою охорони і збереження унікального для степового Придніпров’я і цінного в науковому відношенні байрачного лісового масиву з наявністю в деревостані грабу звичайного на південно-східній межі його природного ареалу як своєрідного індикатору природної межі лісостепу та степової зони, підтримки біорізноманіття флори і фауни, в тому числі видів, занесених до Червоної книги України. Статус заказника підтверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Положення про ботанічний заказник загальнодержавного значення «Грабівський» у новій редакції» від 06.06.2012 р. № 294.


Заказник розташований біля с. Біленщина П’ятихатського району Дніпропетровської області і включає землекористування Мишуринорізького лісництва ДП «Верхньодніпровське лісове господарство» (кв. 45-47). Загальна площа заказника – 207 га, з них лісів – 204,6 га.

Земельна ділянка, оголошена заказником, представляє собою початок яружно-балкової системи: вона вкриває дві балки, які так і називаються – Мала Грабова та Велика Грабова. Загальний нахил балок – на схід до річки Омельник.


 

Далеко на горизонті – місце злиття Малої та Великої Грабових балок

Детальне геоботанічне дослідження урочища здійснив видатний дослідник степових лісів О.Л. Бельгард. Про це місцезростання граба згадував у своїх працях і видатний ботанік нашого краю І.Я. Акінфієв.

Деревний покрив урочища сформований кленовими, ясеновими, дубовими, липовими, в’язовими дібровами з домішками граба, осичників, а також штучно насаджених білої акації, черемхи звичайної. У горішній частині схилів балок на змитих ґрунтах переважають берестові діброви з тонконогом дібровним, у середній та нижній частинах – липові діброви із зірочником і копитняком, по днищу – вологі в’язові діброви з яглицею.

Кленово-дубовий деревостан у горішній частині балки

Граб звичайний росте у зволожених місцях. Це красиве тіньовитривале і вітростійке дерево від 7 до 25 м заввишки, вкрите гладкою сірою корою. Крона компактна, циліндрично-округлої форми. Листя овальне, загострене, гофроване від виступаючих жилок, із зубчастими краями, зверху темно-зелене, а в осінній період – від темно-пурпурового до лимонно-жовтого кольору. Квітки, що з’являються у квітні, одностатеві, запилюються вітром; суцвіття звисають сережками. Плід – невеликий горіх, 6-9 мм у довжину, овальної форми, бурого забарвлення, ребристий на дотик – достигає у вересні. Дерево відрізняється високою довговічністю, може повільно рости до 300 років.

У лісовому масиві є ділянки степової рослинності та зарості чагарників. У грунтовому покриві зустрічаються конвалія звичайна, тюльпан дібровний, сон чорніючий, ковила волосиста, шафран сітчастий, рястка Буше та ін. Серед тварин трапляються рідкісні – сатир Герміон, перламутрівки Адіппа і Пандора, вусач великий дубовий західний, стрічкарка блакитна, горностай. Заказник є цінним осередком для популяцій козулі європейської, дикої свині, борсука, лісового тхора.

Рідкісне урочище природного лісу з наявністю граба звичайного має ґрунтозахисне та водорегулювальне, науково-пізнавальне та естетичне значення. Воно входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлено особливий режим відтворення й використання.

Фотографії заказника направлено на міжнародний конкурс «Вікі любить Землю» (Wiki Loves Earth), що проходить в Україні 1-31 травня 2018 року.

За 5 попередніх років української частини конкурсу його учасники сфотографували понад 3 тис. об’єктів та територій природно-заповідного фонду України, загалом зібрано понад 60 тис. фотографій. Але ще близько 60% об’єктів, зазначених уконкурсних списках,   не мають ілюстрації для Вікіпедії – найпопулярнішої онлайн енциклопедії. Мало фотографій і природних пам’яток П’ятихатщини. Усі фотографії, надіслані на конкурс, потрапляють до службової категорії Images from Wiki Loves Earth 2018 in Ukraine. та українських пам’яток природи – Natural heritage sites in Ukraine. Таким чином світлини стають надбанням людства – їх може використовувати будь-хто з будь-якою метою, не забуваючи вказати автора і джерело, звідки було взято фотографію.

doc
Пов’язані теми
Географія, Інші матеріали
Додано
12 вересня 2018
Переглядів
688
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку