Пам’ятки природи: ботанічний заказник «Грабівський»

Петряєва Т.С., методист КНМУ «П’ятихатський РМК»

Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Грабівський» оголошено Постановою Ради Міністрів УРСР від 28.10.1974 р. № 500 з метою охорони і збереження унікального для степового Придніпров’я і цінного в науковому відношенні байрачного лісового масиву з наявністю в деревостані грабу звичайного на південно-східній межі його природного ареалу як своєрідного індикатору природної межі лісостепу та степової зони, підтримки біорізноманіття флори і фауни, в тому числі видів, занесених до Червоної книги України. Статус заказника підтверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Положення про ботанічний заказник загальнодержавного значення «Грабівський» у новій редакції» від 06.06.2012 р. № 294.

Заказник розташований біля с. Біленщина П’ятихатського району Дніпропетровської області і включає землекористування Мишуринорізького лісництва ДП «Верхньодніпровське лісове господарство» (кв. 45-47). Загальна площа заказника – 207 га, з них лісів – 204,6 га.

Земельна ділянка, оголошена заказником, представляє собою початок яружно-балкової системи: вона вкриває дві балки, які так і називаються – Мала Грабова та Велика Грабова. Загальний нахил балок – на схід до річки Омельник.

Далеко на горизонті – місце злиття Малої та Великої Грабових балок

Детальне геоботанічне дослідження урочища здійснив видатний дослідник степових лісів О.Л. Бельгард. Про це місцезростання граба згадував у своїх працях і видатний ботанік нашого краю І.Я. Акінфієв.

Деревний покрив урочища сформований кленовими, ясеновими, дубовими, липовими, в’язовими дібровами з домішками граба, осичників, а також штучно насаджених білої акації, черемхи звичайної. У горішній частині схилів балок на змитих ґрунтах переважають берестові діброви з тонконогом дібровним, у середній та нижній частинах – липові діброви із зірочником і копитняком, по днищу – вологі в’язові діброви з яглицею.

Кленово-дубовий деревостан у горішній частині балки

Граб звичайний росте у зволожених місцях. Це красиве тіньовитривале і вітростійке дерево від 7 до 25 м заввишки, вкрите гладкою сірою корою. Крона компактна, циліндрично-округлої форми. Листя овальне, загострене, гофроване від виступаючих жилок, із зубчастими краями, зверху темно-зелене, а в осінній період – від темно-пурпурового до лимонно-жовтого кольору. Квітки, що з’являються у квітні, одностатеві, запилюються вітром; суцвіття звисають сережками. Плід – невеликий горіх, 6-9 мм у довжину, овальної форми, бурого забарвлення, ребристий на дотик – достигає у вересні. Дерево відрізняється високою довговічністю, може повільно рости до 300 років.

У лісовому масиві є ділянки степової рослинності та зарості чагарників. У грунтовому покриві зустрічаються конвалія звичайна, тюльпан дібровний, сон чорніючий, ковила волосиста, шафран сітчастий, рястка Буше та ін. Серед тварин трапляються рідкісні – сатир Герміон, перламутрівки Адіппа і Пандора, вусач великий дубовий західний, стрічкарка блакитна, горностай. Заказник є цінним осередком для популяцій козулі європейської, дикої свині, борсука, лісового тхора.

Рідкісне урочище природного лісу з наявністю граба звичайного має ґрунтозахисне та водорегулювальне, науково-пізнавальне та естетичне значення. Воно входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлено особливий режим відтворення й використання.

Фотографії заказника направлено на міжнародний конкурс «Вікі любить Землю» (Wiki Loves Earth), що проходить в Україні 1-31 травня 2018 року.

За 5 попередніх років української частини конкурсу його учасники сфотографували понад 3 тис. об’єктів та територій природно-заповідного фонду України, загалом зібрано понад 60 тис. фотографій. Але ще близько 60% об’єктів, зазначених уконкурсних списках,   не мають ілюстрації для Вікіпедії – найпопулярнішої онлайн енциклопедії. Мало фотографій і природних пам’яток П’ятихатщини. Усі фотографії, надіслані на конкурс, потрапляють до службової категорії Images from Wiki Loves Earth 2018 in Ukraine. та українських пам’яток природи – Natural heritage sites in Ukraine. Таким чином світлини стають надбанням людства – їх може використовувати будь-хто з будь-якою метою, не забуваючи вказати автора і джерело, звідки було взято фотографію.