Пантелеймон Куліш роман Чорна рада" (робочий аркуш)

Про матеріал
У робочому аркуші до Роману “Чорна рада” здобувач освіти зможе виконати аналіз твору: тема, ідея, жанр, проблематика, сюжет, композиція твору. Це допоможе скласти літературний паспорт твору. Також ознайомитися з героями та опрацювати їхні характеристики
Перегляд файлу

Пантелеймон Куліш

“Чорна рада”

Підзаголовок: “Хроніка 1663 року”

1843-1857

13 фактів про роман “Чорна рада”

                                                           Місце подій                                      Цікаві факти про П.Куліша

Час подій

Михайло Максимович про

                                   ПАСПОРТ ТВОРУ                                                             “Чорну раду”писав:

Рік:__________________________                                                              Малоросійська література

imageзавдячує праці пана Куліша Літературний рід: ________________ 1663 рік першим історичним романом, зщо хай йому буде назавжди а Літературна течія:________________ малоросіїської літературиналежна честь в історії !

Жанр: ________________________

Тема: ________________________                     Тарас Шевченко у своєму листі до Куліша писав:

____________________________                       “Спасибі тобі, Богу милий друже мій великий, за

твої дуже добрі подарунки і, особливо, спасибі

____________________________                              тобі за «Чорну раду». Я вже її двічі прочитав,

прочитаю і третій раз, і все-таки не скажу більш

____________________________                               нічого, як спасибі. Добре, дуже добре ти зробив, що подарував ”Чорну раду” по-нашому. Я її

Ідея:________________________                                                 прочитав і в «Руській бесіді», і там вона добра, але по-нашому лучче.”

 ____________________________

 ____________________________

____________________________

“Чорна рада” —

термін на означення

козацької ради, в якій, крім

старшини, брало участь

велике число рядових

                                                                  козаків. Слово «чорна»                               Микола Костомаров у своїй

виводиться від «чернь» —         статті, в якій дає термін, що ним старшина      характеристику героям та

окреслювала рядових  мові роману, пише: козаків, а також нижчі

                                                                         стани суспільства.                                          “Мова хроніки проста,

плавна та шляхетна.”

image

image


image       Цитатна характеристика

“Чоловік сей був у короткій старенькій Темний він був на очі, а ходив“Сліпий старець-кобзар. свитині, у полотняних штанях, чоботи без проводиря: у латаній шкапові, протоптані, і пучки не видно.

imageХіба по шаблі можна б догадатися, що     свитині і без чобіт, а грошей воно щось не просте: шабля аж горіла     носив повні кишені.” од золота; да й та на йому була мов чужа. І постать, і врода в його була

зовсім не гетьманська. Так наче собі

             чоловічок простенький, тихенький.                   “…був воїн уроди, возраста і

Ніхто, дивлячись на його, не подумав би,   красоти зіло дивної, був що в сій голові вертиться що-небудь,      високий, огрядний собі пан,

imageопріч думки про смачний шматок хліба              кругловидний, русявий, голова

                                        да затишну хату”                               в кучерях, як у золотому вінку,

очі ясні, веселі, як зорі, і вже чи ступить, чи заговорить…

Жартів не любив. Щирий і “Був щирий козак, лучче йому   незлобливий був лицар, да все

                 з нудьги загинути, ніж панотця                         ж як і допечуть йому, то

image                      навік перечорнити і золоту                              стережись тоді кожен”

 

“Був він син паволоцького

“А вона ж то стояла,

підійшовши під благословеніє, хороша да прехороша! Іще

трошки засоромилась перед поважним гостем, то й очиці

спустила в землю, а на виду аж сіяє… І що вже, як хороше

вдасться! Чи заговорить, чи

рукою поведе, чи піде по хаті

— усе не так, як хто інший: так

пана, по прізвищу Чепурного, учився в Київський братській

школі і вже сам вийшов. Як же

піднялись козаки з гетьманом

Остряницею, то він устряв до козацького війська, бо

гарячий був чоловік…. і не всидів би у своїй парафії,

чуючи як ллється рідна йому кров за безбожний глум польських консистентів і

imageсвою славу гряззю закаляти” усі й дивляться, і так усякому

imageimage                       на душі, мов сонечко світить”                   урядників над українцями”


«…здоровенний козарлюга. Пика

широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна,

піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз

позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густії брови “…був тяжко грошовитий, да й веселий пан із козацтва, що збагатились за десятилітню

війну з ляхами… доскочив собі

imageнезчисленного скарбу, та після війни й сів хутором коло Києва”


imageаж геть піднялись над тими очима…”

Середня оцінка розробки
Структурованість
4.5
Оригінальність викладу
4.5
Відповідність темі
4.5
Загальна:
4.5
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Мощанець Ольга Олегівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Волошина Валентина Анатоліївна
    Загальна:
    4.0
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    4.0
pdf
Додано
25 квітня 2025
Переглядів
986
Оцінка розробки
4.5 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку