Пантелеймон Куліш

“Чорна рада”

Підзаголовок: “Хроніка 1663 року”

1843-1857

13 фактів про роман “Чорна рада”

                                                           Місце подій                                      Цікаві факти про П.Куліша

Час подій

Михайло Максимович про

                                   ПАСПОРТ ТВОРУ                                                             “Чорну раду”писав:

Рік:__________________________                                                              Малоросійська література

завдячує праці пана Куліша Літературний рід: ________________ 1663 рік першим історичним романом, зщо хай йому буде назавжди а Літературна течія:________________ малоросіїської літературиналежна честь в історії !

Жанр: ________________________

Тема: ________________________                     Тарас Шевченко у своєму листі до Куліша писав:

____________________________                       “Спасибі тобі, Богу милий друже мій великий, за

твої дуже добрі подарунки і, особливо, спасибі

____________________________                              тобі за «Чорну раду». Я вже її двічі прочитав,

прочитаю і третій раз, і все-таки не скажу більш

____________________________                               нічого, як спасибі. Добре, дуже добре ти зробив, що подарував ”Чорну раду” по-нашому. Я її

Ідея:________________________                                                 прочитав і в «Руській бесіді», і там вона добра, але по-нашому лучче.”

 ____________________________

 ____________________________

____________________________

“Чорна рада” —

термін на означення

козацької ради, в якій, крім

старшини, брало участь

велике число рядових

                                                                  козаків. Слово «чорна»                               Микола Костомаров у своїй

виводиться від «чернь» —         статті, в якій дає термін, що ним старшина      характеристику героям та

окреслювала рядових  мові роману, пише: козаків, а також нижчі

                                                                         стани суспільства.                                          “Мова хроніки проста,

плавна та шляхетна.”

       Цитатна характеристика

“Чоловік сей був у короткій старенькій Темний він був на очі, а ходив“Сліпий старець-кобзар. свитині, у полотняних штанях, чоботи без проводиря: у латаній шкапові, протоптані, і пучки не видно.

Хіба по шаблі можна б догадатися, що     свитині і без чобіт, а грошей воно щось не просте: шабля аж горіла     носив повні кишені.” од золота; да й та на йому була мов чужа. І постать, і врода в його була

зовсім не гетьманська. Так наче собі

             чоловічок простенький, тихенький.                   “…був воїн уроди, возраста і

Ніхто, дивлячись на його, не подумав би,   красоти зіло дивної, був що в сій голові вертиться що-небудь,      високий, огрядний собі пан,

опріч думки про смачний шматок хліба              кругловидний, русявий, голова

                                        да затишну хату”                               в кучерях, як у золотому вінку,

очі ясні, веселі, як зорі, і вже чи ступить, чи заговорить…

Жартів не любив. Щирий і “Був щирий козак, лучче йому   незлобливий був лицар, да все

                 з нудьги загинути, ніж панотця                         ж як і допечуть йому, то

                      навік перечорнити і золоту                              стережись тоді кожен”

свою славу гряззю закаляти” усі й дивляться, і так усякому

                       на душі, мов сонечко світить”                   урядників над українцями”

«…здоровенний козарлюга. Пика

широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна,

піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз

позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густії брови “…був тяжко грошовитий, да й веселий пан із козацтва, що збагатились за десятилітню

війну з ляхами… доскочив собі

незчисленного скарбу, та після війни й сів хутором коло Києва”

аж геть піднялись над тими очима…”