"Пантеон римських богів" урок, розробка до презентації

Всесвітня історія. Історія України

(інтегрований курс)

6 клас

 

 

 

 

Розділ 3

Антична цивілізація та її сусіди

 

 

 

Тема уроку:

«Пантеон римських богів»

 

 

 

 

 

 

 

                    Підготувала                                                                                                                                                                                            вчитель історії

                             Володимирівської

                            ЗОШ І – ІІІ ст. № 1

                                     Волноваського району

                              Донецької області

               Морозова

                                     Лариса Володимирівна 

 

Тема: «Пантеон римських богів».

Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу.

Форма уроку: практичне заняття з розв’язання пізнавальних задач.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

•     називати верховних богів римської міфології;
•     називати основні пам’ятки римської  міфології;
•     співвідносити богів Давнього Риму та  Греції;
•     класифікувати міфи за їх змістом;
•     знаходити  витоки сучасного світосприйняття європейців.

Структура уроку

І.       Організаційний момент (1 хв.).

ІІ.      Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів.

          Технологія «Пароль» (2 хв.).

ІII.     Мотивація навчальної діяльності.

Технологія «Мозковий штурм» (3 хв.).

4. Оголошення теми, представлення її змісту та очікуваних результатів.

Бесіда (4 хв.)

5. Вивчення нового матеріалу (первинне сприйняття).

Вступна лекція (5 хв.)

6.         Осмислення знань і умінь.

Робота в групах (5 хв.)

7. Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому та творчому рівнях.

Прийом «Зроби висновок» (3 хв.)

Прийом «Опиши бога». (4 хв.)

Прийом «Згадай поняття» (2 хв.)

Прийом «Дай відповідь» (2 хв.)

Прийом «Міфологічне лото» (2 хв.)

Прийом «Обговорюємо проблемне питання» (3 хв.)

8.    Підведення підсумків уроку.

Заключне слово вчителя (2 хв.)

Технологія «Уявний мікрофон» (3 хв.)

9.         Інструктаж до виконання домашнього завдання. (2 хв.)
10.             Перевірка знань і умінь. (2 хв.)

 

План уроку (зміст)

1. Основні пам’ятки міфології Давнього Риму.
2. Релігія римлян.
3. Відповідність римських і грецьких богів.
4. Релігійні обряди.

 

Хід уроку

І.   Організаційний момент.

 Учні сідають по групам біля комп’ютерів.

Технологія «Пароль».

Кожний учень повинен назвати одне поняття чи назвати одного бога Давньої Греції. Це, як перепустка до уроку і дозвіл сісти на своє місце, а також можливість отримати бали за роботу на уроці. За правильну відповідь  - 4 бали. Ознайомлення з оцінювання на протязі уроку (картками «Вівця», «Квіти», «Вовк чи дятел».

Технологія «Мозковий штурм» (слайд № 1).

•       Як ви вважаєте, що зображено на даному слайді? Чому ви так думаєте? (Римських богів: Юпітер та Фетіда, Флора, Посейдон, Юнона, Янус, Аполлон, Венера, Марс)
•       Що спільного мають ці зображення? (Це боги. Скульптури, картини)

 Дуже часто ми називаємо античних богів не віддаючи собі уявлення про їх відношення до конкретного народу, або не знаємо чиї це боги. Більше всього таке трапляється  з богами Давньої Греції та Риму.

•       Як ви вважаєте чому так буває? (Тому, що дуже подібна релігія.)

Бесіда підводе до проблемного питання (слайд № 1).

Проблемне питання:

 - Чи можна вважати античну міфологію засновницею сучасного світосприйняття європейців.

Слова вчителя:

- Сьогодні ми з вами продовжимо мандрувати світом. Ми з вами вже зупинялися в Африці, Азії. Зараз ми з вами опинимося на території Європи (слайд №2,3).

Назва теми демонструється на слайді (слайд № 4).

Бесіда з коментарями вчителя, які доповнюють відповіді учнів:

• Про що на вашу думку ми сьогодні з вами поговоримо?
• Що ви будете знати після нашого уроку?

•  називати верховних богів римської міфології;

•  називати основні пам’ятки римської  міфології;

•  співвідносити богів Давнього Риму та  Греції;

•  класифікувати міфи за їх змістом;
•  знаходити  витоки сучасного світосприйняття європейців.

V.  Вивчення нового матеріалу (первинне сприйняття).

Лекція

Вчитель розповідає у формі короткої лекції новий матеріал.

Бог тоді втрутивсь, однак, і добірніші сили природи:

Неба намет од землі відділив він, а землю - від моря,

Потім ефір блискотливий підняв над імлистим повітрям.

Так, розібравши громаддя сліпе на окремі частини,

Простором їх порізнив, а з’єднав - найсердечнішим миром…

Землю ж, яка притягнула до себе вагоміші частки,

Власний тягар пригнітив; наостанку хвиляста волога

Весь непохитний вже світ охопила пливкою межею.

Суміш первісну ось так поділивши, цей бог невідомий -

Хто б він не був - сформував як належало світу частини…

Так от і небом повиту твердінь поділив прозорливий

Світу творець, охопивши й її стількома ж поясами.

Так розповідається в поемі  Публія Овідія Назона «Метаморфози». Поема була створена приблизно між 2 – 8 рр. н. е. на латинської мові. В неї розповідається про римських богів, їх народження, життя та пригоди, відношення з людьми та зародження різних явищ.

- До якого міфу за його змістом можна віднести цей фрагмент?

(Космогонічні)

6.         Осмислення знань і умінь.

Робота в групах.

Кожна група отримує завдання.

Завдання 1 групи.

1. Основні пам’ятки римської міфології.

 У Давній Греції міфи складали задовго до появи письма, на зламі ІІ – І тис. до н.е.. «Одіссея» та «Іліада» легендарного сліпого співця Гомера (VIII ст. до н.е.) і «Теогонія» давньогрецького поета Гесіода (VII ст. до н.е.) – це основні джерела, з яких ми беремо відомості про міфологію античного світу.

Однак міфи Давньої Греції створені давньогрецькою мовою, якою давно ніхто не розмовляє. І доки в Європі не навчилися знову читати давньогрецькою, античну міфологію могли вивчати лише за величним творінням римського письменника Овідія «Метаморфози»,написаним латинською мовою.

Римський автор ІІІ століття до н.е. Лівій Андронік, що першим перевів на латинь «Одиссею» використовує у своїх текстах грецьких «романізованих» богів. Згодом  у римський пантеон потрапили грецькі боги аналогів яких не було в римлян, наприклад, Аполлон. Це було проявом певної відкритості, терпимості й навіть критичному підходу до релігії. У древньому Римі легко приймали в пантеон інших богів, намагаючись у такий спосіб залучити їх на свою сторону.

Завдання 2 групи.

2) Релігія римлян.

Первісні уявлення про природу приводили римлян до віри в богів. Майже кожен предмет й явище мали своє божество. Існували боги струмка, лісу, дороги, вогнища та інші.  Зерно, кинуте в землю, мало свого особливого бога, що росте колоссям відало інше божество, що цвіте колоссям - третє, дозрілим - четверте. Життям дитини управляли 43 бога: був бог першого крику немовляти, бог колиски, бог дев’ятого дня дитини та ін.  Кожна родина почитала душі своїх предків-заступників. Ці добрі сімейні боги називалися ларами. Їхні зображення стояли в домівках  в особливій шафці. Коли родина обідала, перед зображеннями ларов також ставили їжу на маленьких блюдцях. У дні сімейних свят Лари прикрашалися квітами. До числа домашніх божеств ставилися й пенати – боги коморі й сімейного вогнищу.

Уже досить рано в римлян з’явилися й загальні божества, наприклад Янус - бог дверей, воріт і початку всякої справи, Веста - богиня вогнища та ін. Вищими богами в древньому Римі  вважалися Юпітер, Юнона, Марс і Квирин. Юпітер був головним божеством, він давав землі родючість і посилав на землю світло, дощ, блискавку й грім. Марс і Квирин були богами війни; Юнона, дружина Юпітера, була покровителькою шлюбів і сімейного життя.

Завдання 3 групи.

3) Відповідність римських і грецьких богів.

З ІV ст. до н.е.  римляни вступають у тісні зносини із греками Кампаньї й Південної Італії. Починається сильний вплив на римську релігію більше розвинутої грецької. Спочатку римляни не уявляли собі богів у вигляді людиноподібних істот. Так, наприклад, Марс зображувався у вигляді списа, Юпітер - у вигляді кам’яної стріли. Згодом під грецьким впливом з’явилися перші людиноподібні образи богів. Тому міфологію свою, тобто  розповіді про богів, римляни склали по грецьких зразках.

Поступово в Римі з’являються грецькі міфи й легенди, наприклад про Геркулеса (Геракла) і інших богах і героях. Богів, по грецькому звичаї, починають представляти у вигляді людей, робити їхні зображення. У римській релігії з’являються нові, грецькі божества, наприклад, бог Аполлон. Інші римські боги починають ототожнюватися з подібними грецькими. Головний римський бог Юпітер ототожнюється із Зевсом, Юнона - з Герой, Мінерва - з Афіною й т.д..

Римляни, як і греки, ще не вміли науково пояснювати явища природи в житті людей. Їм здавалося, що все залежить від волі богів.

Завдання 4 групи

4) Релігійні обряди.

У житті  римлян   величезну   роль   грали   релігійні обряди. Треба було точно знати,  до   якого   божества звернутися в тім або іншому випадку, які слова при цьому вимовити, які дати обітниці і які принести жертви. В жертву Юпітеру приносили двохрічну вівцю, квіти – Юноні, вовка чи дятла – богу війни Марсу. Римляни вважали, що найменша помилка зіпсує всю справу. Це не заважало їм, однак, при нагоді обманювати своїх богів. Якщо, наприклад, давали обіцянку принести в жертву богові 30 голів (малося на увазі - худоби), то можна було ці голови замінити маковими голівками.

При такому характері римської релігії велику роль грали жерці. Вони поєднувалися в різні колегії (союзи). Найважливішими  були тлумачі судових законів і звичаїв. Вони також визначали, які дні є сприятливими для здійснення суспільних справ, а які – несприятливими. У їхньому веденні перебував календар, що у Римі спочатку був дуже складним і заплутаним.

Інші жерці займалися тим, що нібито вгадували волю богів. Одні робили це по польоту птахів, інших – по нутрощам жертовних тварин.

Великою повагою користувалися весталки – жриці богині Вести. Вони повинні були підтримувати невгасимий вогонь на вівтарі Вести й давали обітницю протягом  30 років залишатися незаміжніми. Якщо яка-небудь із весталок порушувала цю обітницю, її закопували живою в землю.

VII.  Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому та творчому рівнях.

1. Відповіді груп.

Група 1.

Демонструється слайд №6

Публій Овідій Назон 43 р. до н.е. – 18 р. н.е.

Прийом «Зроби висновок» (слайд №7).

Чому в давньому Римі легко приймали богів інших народів?

(Це було проявом певної відкритості, терпимості й навіть критичному підходу до релігії,  намагаючись у такий спосіб залучити їх на свою сторону.)

Группа 2 (слайди№8-10).

Прийом «Опиши бога».

Лари - душі предків-заступників роду, добрі сімейні боги.

Пенати – боги коморі й сімейного вогнищу.

Янус - бог дверей, воріт і початку всякої справи.

Веста - богиня вогнища.

Вищими богами в давньому Римі вважалися Юпітер, Юнона, Марс і Квирин.

Юпітер - головне божество, він давав землі родючість і посилав на землю світло, дощ, блискавку й грім.

Марс і Квирин були богами війни.

Юнона - дружина Юпітера, покровителька шлюбу і сімейного життя.

Група 3 (слайд №10,11).

Прийом «Згадай поняття».

Поняття записуються у словар-тезаурус у зошиті:

Пантеон – сукупність усіх богів того чи іншого культу.

Група 4 (слайд №12).

Прийом «Дай відповідь»

В жертву Юпітеру приносили двохрічну вівцю.

Квіти – Юноні.

Вовка чи дятла – богу війни Марсу.

Як ти гадаєш чому?

2. Відповідність римських і грецьких богів.

Прийом «Міфологічне лото».

Учням пропонується заповнити пусті клітини у таблиці «Грецький та римський пантеон богів». Вони повинні знайти відповідності між богами.

3.   Обговорюємо проблемне питання (слайд №13).

Кожна група по черзі повинна сказати свою думку на питання

•       Чи можна вважати античну міфологію засновницею сучасного світосприйняття європейців.

(Так. Це сприяло розвитку світової літератури та всієї культури, її мотиви ми зустрічаємо в мистецтві сучасних народів.)

1. Заключне слово вчителя.

Сьогодні усім відомо, що міфи Давньої Греції та Риму мали неабияке значення для розвитку світової культури, їх мотиви зустрічаємо в мистецтві сучасних народів. Міфи зберегли і доповнили давні римляни. Ця міфологія – найбагатша серед відомих людст­ву. 

Коли ви заглянете до міфів Риму то побачимо, що вже його назви вказують на ширше, аніж грецька міфологія, поняття. Подекуди ми бачимо подвійні імена богів чи героїв. Наприклад, Атланта називали ще й Атласом, Ероса — Еротом, Кербера — Цербером і т.п. Але найчастіше в дужках (з приміткою «рим.» ) імена богів чи героїв подані так, як вони звучали у Давньому Римі. Адже грецька міфологія стала основою римської, а разом вони називаються міфологією антич­ного світу. Це толерантне (терпляче) ставлення було між народами давнини і нам нащадкам європейців треба вчитися тому як терпляче ставилися один до одного народи Давньої Греції та Риму.

2. Співставлення очікуваних результатів уроку з реально виконаними (слайд №14)
3. Рефлексія. Технологія «Уявний мікрофон» (слайд №15).

• Що більше всього вас вразило на протязі уроку або запам’яталося?

4. Підведення підсумків.

Учні підраховують свої бали, отримані на протязі уроку.

1.        вивчити §46;
2.        закінчити «Міфологічне лото» «Грецький та римський пантеон богів».

Додаткове завдання:

3. знайти і вивчити один міф Давнього Риму;
4. зробити малюнок улюбленого давньоримського бога.

Х. Перевірка знань і умінь.

Фронтальне опитування за матеріалами уроку.

1. Пантеон – сукупність усіх богів того чи іншого культу.
2. Лари - душі предків-заступників роду, добрі сімейні боги.
3. Пенати – боги коморі й сімейного вогнищу.
4. Янус - бог дверей, воріт і початку всякої справи.
5. Веста - богиня вогнища.
6. Вищими богами в давньому Римі вважалися Юпітер, Юнона, Марс і Квирин.
7. Юпітер - головне божество, він давав землі родючість і посилав на землю світло, дощ, блискавку й грім.
8. Марс і Квирин були богами війни.
9. Юнона - дружина Юпітера, покровителька шлюбу і сімейного життя.

 

Грецькі та римські боги

Боги Греції	Опис	Боги Риму
Аїд, Гадес		Плутон, Орк
Аполлон	бог сонця й заступник мистецтв
		Марс
	богиня полювання	Діана
Афіна		Мінерва
Афродіта	богиня любові й краси
	сонячний бог	Соль
Гера		Юнона
Геракл	герой міфів, син Зевса
	вісник богів, заступник подорожан і торговців, провідник душ померлих
Гестія	богиня домівки
Гефест
Гіпнос, Морфей		Сомнус
	богиня полів і родючості
Діоніс, Вакх	бог виноградарства й виноробства	Бахус, Лібер
	верховний бог
Мойри		Парки
	покровительки наук, поезії й мистецтв	Камени
	богиня перемоги
Пан	бог лісів, мисливців і пастухів, всієї природи	Фавн
Персефона		Прозерпіна
		Нептун
Еос	богиня ранкової зорі
Ерот, Ерос		Амур, Купідон

 

Греція	Опис	Рим
Аїд, Гадес	бог царства мертвих	Плутон, Орк
Аполлон	бог сонця й заступник мистецтв	Аполлон, Феб
Арес	бог війни	Марс
Артеміда	богиня полювання	Діана
Афіна	богиня мудрості й справедливої війни	Мінерва
Афродіта	богиня любові й краси	Венера
Геліос	сонячний бог	Соль
Гера	цариця богів	Юнона
Геракл	герой міфів, син Зевса	Геркулес
Гермес	вісник богів, заступник подорожан і торговців, провідник душ померлих	Меркурій
Гестія	богиня домівки (домашнього очага)	Веста
Гефест	бог вогню й ковальського ремесла	Вулкан
Гіпнос, Морфей	бог сну	Сомнус
Деметра	богиня полів і родючості	Церера
Діоніс, Вакх	бог виноградарства й виноробства	Бахус, Лібер
Зевс	верховний бог	Юпітер
Мойри	богині людської долі	Парки
Музи	покровительки наук, поезії й мистецтв	Камени
Ніка, Ніке	богиня перемоги	Вікторія
Пан	бог лісів, мисливців і пастухів, всієї природи	Фавн
Персефона	богиня родючості й царства мертвих	Прозерпіна
Посейдон	бог морів і землетрусів	Нептун
Еос	богиня ранкової зорі	Аврора
Ерот, Ерос	бог любові	Амур, Купідон