Сценарій позаурочного заходу «Параска Плитка-Горицвіт. Світ Гуцульщини у фото»
Тема позаурочного заходу: «Параска Плитка-Горицвіт. Світ Гуцульщини у фото»
Мета даного заходу це ознайомлення учнів з життям та творчістю української культурної діячки Параски Плитки-Гирицвіт.
Розвиваюча мета: розвинути в учнів любов до українського мистецтва, а зокрема до мистецтва примітивізму.
Виховна мета: виховати патріотичність та почуття звитяги за тих українських митців, які не зважаючи на важку долю, перебування у таборах та переслідування тоталітарним режимом, не зламались, а формували самобутнє культурне середовище в Україні, мріючи про її незалежність.
Форма проведення заходу: сценарна та театралізована форма, тематичний вечір, презентація та відеоматеріали.
Ведучий 1. Параска Плитка-Горицвіт… (початок презентації https://docs.google.com/presentation/d/13wVDFAOTRWFZfQmJ_VB1JwVDyIZXDlfhQr7L7MLahvU/edit#slide=id.p) загадкова жінка Гуцульщини, зв’язкова УПА, фольклористка, письменниця і художниця, а ще – фотолітописиця гуцулів. Доля не раз норовила її зламати, натомість жінка щоразу ставала духовно сильнішою. Її енергетика і по смерті пульсує у рідному селі
Ведучий 2. Параска Плитка-Горицвіт закінчила тільки 4 класи. Решту знань їй дав удома батько – коваль Штефан Плитка, який знав кілька мов. У 1943 році дівчина поїхала до Німеччини, вступати в університет. Натомість потрапила на службу до німецької родини, а повернувшись, почала в ліс носити їжу й теплі речі для вояків УПА. Стала зв’язковою під псевдо "Ластівка". Втім невдовзі дівчину викрили. У 1945 році її засудили до заслання.
Ведучий 3. Дорогою на Колиму Параска відморозила ноги. Від ампутації у тюремному шпиталі врятував грузинський лікар. Але дівчина була прикутою до милиць наступні кілька років.
Ведучий 4. Гуцулка повернулася у рідні гори лише після 9 років таборів. Колись вона мріяла про сім’ю, але доля та ув’язнення скерували її життя у цілком інше русло.
Ведучий 1. Повернувшись із тюрми, Параска Плитка-Горицвіт усамітнилася і до кінця своїх днів писала, малювала, фотографувала, збагачувала свою духовність і цим змінювала світ навколо.
Ведучий 2. Вона усамітнилась у своїй хатинці, де багато творила. Але попри усамітнення у хаті-келії, жінка ніколи не відмежовувалася від людей. Щонеділі співала в церковному хорі й навіть допомагала людям громадити сіно. До неї прибігали діти зі школи, просили навчити малювати або написати твір.
Ведучий 3. Параска Плитка-Горицвіт жила вельми скромно, із їжі часом мала тільки сухарі та карпатський чай. Трави збирала високо в горах.
Ведучий 4. Люди часто думали, як заплатити Парасці за заняття з їхніми дітьми. Грошей вона б не взяла і от часто діти з собою на урок брали свіжу хлібину.
Ведучий 1. Жінка ніколи не розповідала про своє ув’язнення, могла лише розповісти, над чим працює зараз. Та й не всі місцеві з нею охоче спілкувалися через її колишній статус "ворога народу".
Ведучий 2. Параска Плитка – Горицвіт не лише фотографувала, але й писала книги. Її книжки написано живим гуцульським діалектом, та найважливіше – їхній зміст.
Ведучий 3. Жінка сама малювала ілюстрації, зшивала й робила палітурки. 30 із них – духовні трактати, 16 – філософські роздуми. І ще поезія та праці з гуцульської фольклористики.
Ведучий 4. Вона брала житіє святих, читала і після цього писала своє пояснення. Через це для місцевих Параска – справжній християнський богослов.
Ведучий 1. Коли в Криворівні проводили міжнародний семінар діалектологів на початку двотисячних років, з’їхалася вся професура. Була гарна погода, розстелили ліжники й почали виносити книжки Параски. То вся галявина була у її творах. Професори стояли і з подивом казали: цілі інститути стільки не напрацювали, скільки одна людина" (Відео «Фотографиня з далекої кичері.» https://www.youtube.com/watch?v=0KxipUPo418)
Ведучий 2. Вона малювала у стилі народного примітивізму або ж наївного малярства. Створила серії про життя гуцулів, сотні ікон. Більшість із них донині висять у хатах криворівнян, а також – у церкві. Дещо жінка подарувала музеям Тараса Шевченка в Каневі та Івана Франка у Криворівні.
Ведучий 3. А ще гуцульська художниця створювала картини на тему Індії, якої вона ніколи не бачила.
Ведучий 4. Тема Індії для неї була дуже важлива. Чому? Бо її захоплювала не тільки їхня культура, а передовсім те, як Індія здобувала свою незалежність від Великої Британії, а тема незалежности її вельми боліла, вона ж за неї відсиділа. Параска мріяла про нашу незалежність і в цьому її Індія.
Ведучий 1. У малярстві художниця також цікавилася сильними жінками, тому малювала портрети княгині Ольги, Лесі Українки, Ольги Кобилянської.
Ведучий 2. Вона стала фотолітописицею села. Упродовж 40 років мисткиня фіксувала щоденний побут гуцулів, традиції і портрети тих, хто не боявся їй відкритися. Її фотоархів – ціла епоха історії Криворівні. Світлини жінка роздаровувала, хоча купити плівку, проявити і роздрукувати коштувало їй не малих грошей.
Ведучий 3. Мисткиня ретельно добирала фото. Кілька років тому в музеї знайшли пакет із написом: "Невдалі фотознімки, бліді", де виявили більше 4 тисяч світлин і негативів. Їх врятували й оцифрували.
Ведучий 4. До того ж Параска Плитка-Горицвіт встигала писати дослідження про етнографічні особливості гуцулів. Її цікавило усе: від легенд, обрядовости до діалекту. І сама ж творила цей фольклор: писала коляди.
Ведучий 1. Навіть нині на Різдво жителі Криворівні ходять від хати до хати і колядують її коляди. Вона їх дуже християнізувала, поставила важливі акценти в текстах. Також Параска з Одосією Плиткою-Сорохан створили хор і разом з іншими дівчатами ходили колядувати селом. А ви собі уявіть, у 50-х ходити з колядою. Ці жінки були дуже сміливі!
Ведучий 2. У Параски була велика бібліотека. Якщо підете в районну бібліотеку, то не знайдете тих книжок, які у неї були. Багато зарубіжної літератури їй присилали і дарували, багато вона сама купувала.
Ведучий 3. Були люди, які вважали, що передовсім людина має дбати про хліб та й до хліба, а мисткиня не працювала на землі. Тому Параска для них була дивачкою.
Параска Плитка-Горицвіт: «Ранок був уприємненої закличности!.. Бо і сонечко випромінювало животворно, безперебійно заглядаючи у хатне віконечко, аж так, що веселило хатоньку переривчастим незастоєм. Який і до мого пробудження подарував застановности… яка начебто нашіптувала: підніймася, адже час днини не жде… йому завжди потрібен виконавець… (пауза)
Може, тото хтос колис прочітає...Коби Бог дав на тото люцку думку...»
Ведучий 4. Для ширшого світу, за межами рідних країв, Параска Плитка-Горицвіт ще за життя стала легендою. До неї з’їжджалися академіки, професори, студенти. Вона листувалася з відомими людьми. Дехто з місцевих стверджує, що Параска навіть писала листи до прем’єр-міністерки Індії – Індіри Ганді.
Ведучий 1. Зараз відбувається активний процес відродження і популяризації спадшини мисткині. Виставка «Параска Плитка-Горицвіт. Подолання гравітації» у Мистецькому арсеналі пройшла в Києві у 2020 році. (відео «Виставка «Параска Плитка-Горицвіт. Подолання гравітації» https://www.youtube.com/watch?v=JjmNZWVoR00)
Ведучий 2. А в грудні 2022 року відкрив свої двері музей Параски Плитки Горицвіт в Криворівні.
Ведучий 3. Спадщина Параски Плитки-Горицвіт налічує понад 700 рукописних книжок, книг і книжечок про побут, легенди та обряди гуцулів. Понад 100 живописних сюжетних картин під загальною назвою "Доля гуцулкє".
Ведучий 4. Вона залишила безліч намальованих нею ікон-образів, створила багато фотографій односельчан, займалась різьбою на дереві, витинанками, тесанням з каменю, ліпленням з глини, вишивкою. А ще цікавилась музикою.
Звучить вірш про Параску Плитку-Горицвіт. Автором вірша є поет під псевдонімом Мандрівник:
ПАРАСКА ПЛИТКА - ГОРИЦВІТ
Проста
Але
Розкішно -
Атмосферна
Самоучка
Конструктивної
Аури
Поневірялася
Лагерями.
Ич,
Терпіла
Конвульсії
Антилюдяності !
Гідність
Однак
Розкрила
Искрометним
Цвітом
Високого
Ідеалу
Творчості !
Ведучий 1. Наша українська земля багата на таланти, тож пишаймось своїм, українським!
Ведучий 2. Слава Україні!
Всі разом: Героям Слава!
Організатор заходу: викладач спецдисциплін художнього профілю Н. Денькович. Дата заходу 01.03.2022 р. Учасники заходу – учні групи №5 ФМБ: Різун К., Рутковський О., Андреєв О., Гриб Є., Пазюк В., Щутяк Н.