ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ З БАТЬКАМИ: ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ, ДІЄВІ ШЛЯХИ СПІВПРАЦІ

Дніпровський ліцей №142 імені П’єра де Кубертена. Дніпровської міської ради. ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ З БАТЬКАМИ: ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ, ДІЄВІ ШЛЯХИ СПІВПРАЦІАльона ШИШЕНІНА, асистент вчителя

Значення партнерської взаємодії освіти з сім’єю. Якими б прекрасними не були наші дошкільні установи, найголовнішими майстрами, що формують розум, думки малюків є мати і батько. А. В. Сухомлинский

У документі наголошено, що «положення цього та спеціальних законів щодо батьків стосуються також інших законних представників здобувачів освіти. Батьки, інші законні представники реалізують відповідні положення цього закону та спеціальних законів стосовно осіб, які не досягли повноліття, а також відповідно до законодавства стосовно осіб, дієздатність яких обмежена». Згідно з нормами закону батьки є одними з учасників освітнього процесу, яким надано певні права та обов’язки. У документі визначено напрями співпраці батьків із закладами освіти, а саме: здійснення освітнього процесу, громадське самоврядування в установах та фінансування закладів освіти. Закон України «Про освіту»: "батьки є першими педагогами. Вони зобов'язані закласти основи фізичного, морального й інтелектуального розвитку особистості дитини в ранньому віці".

42 Партнерство – ЦЕ…

Термін «партнерство» переважно вважають як:3421спосіб взаємодії і взаємин, організованих на принципах рівності, добровільності, рівнозначущості та доповнюваності всіх її учасників;організаційна форма спільної діяльності, що передбачає об’єднання осіб на відповідних умовах розподілу праці та активної участі в її реалізації;система взаємовідносин, які відбуваються у процесі певної спільної діяльності;спосіб взаємовідносин, за яких зберігаються права кожної із сторін, чітко узгоджені і злагоджені дії учасників спільної справи, що ґрунтуються на засадах взаємовигоди та рівноправності.

Чотири групи форм роботи партнерської взаємодії за Т. Кротовою:Інформаційно-аналітичнаорганізації спілкування з батьками є збір, обробка та використання даних про сім’ю кожного учня, загальнокультурний рівень батьків, наявність у них педагогічних знань, інтереси, потреби батьків у психолого-педагогічній інформації. Ґрунтуючись лише на аналітичному прийомі можна здійснити індивідуальну, особистісно-освітню роботу з дітьми та побудову спілкування з їх батьками. Пізнавальна - для ознайомлення батьків з особливостями психологічного та вікового розвитку дітей, раціональними прийомами і методами виховання з метою формування у батьків практичних навичок. Наочно-інформаційна - ознайомленні батьків з умовами, змістом і методами виховання дітей в умовах закладу освіти, дає можливість дати правильну оцінку діяльності педагогів, змінити погляди на прийоми і методи сімейного виховання, об'єктивно оцінити діяльність вихователя. Дозвільна. На погляд М. Машовець, педагогічна співпраця з сім’єю полегшує досягнення цілей, що висуваються перед закладом освіти (практичний стимул), робить важливий внесок в єдиний процес виховання дитини в сімейному та освітньому середовищі (педагогічний стимул); участь батьків є також певною формою демократизації та культурної взаємодії, що особливо важливо в умовах полікультурного простору.

ОСНОВНІ ШЛЯХИ СПІВПРАЦІ

ОСНОВНІ ШЛЯХИ СПІВПРАЦІ

ОСНОВНІ ШЛЯХИ СПІВПРАЦІ: СПІЛКУВАННЯНеформальне спілкування відбувається здебільшого у випадках, коли педагог зайнятий іншими справами. Важливим для усіх форм спілкування є активне слухання. Оскільки під час неформального спілкування педагог не завжди має час і можливість приділити цьому належну увагу, тоді він може запропонувати окрему зустріч і спілкування набуває формального характеру:«Я бачу, що у вас є багато запитань щодо Андрійка, а у мене зараз мало часу. Пропоную домовитися про зустріч в інший зручний для вас час.»

На це варто звернути увагу під час спілкування з батьками:

Зазвичай спілкування відбувається при особистій зустрічі з батьками, але може відбуватися за допомогою інших засобів:написання листів електронною поштоютелефонні дзвінкиспілкування у соціальних мережах

БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ: новий чи традиційний формат?!Що цікавого ми дізнаємося цього разу?Як довго? А у мене ще є свої справи…І що цього разу?Знову згаю стільки часу…

Плануючи збори, важливо розуміти їх мету – тобто, дати відповідь на запитання:«Для чого ми зібралися?» Зазвичай, люди збираються з багатьох причин: Прийняття рішень. Планування. Вирішення проблем. Оцінка виконання. Розвиток командиІнформування. Святкування досягнень. Відповівши на запитання «Для чого ми збираємося?», важливо також окреслити очікувані результати, які ви бажаєте досягнути. При формулюванні очікуваних результатів потрібно пам’ятати, що вони мають бути короткими і конкретними твердженнями, які можна виміряти.. Другий крок після визначення мети і очікуваних результатів – спланувати процес і відповідальних осіб. Наприклад: темою перших батьківських зборів може бути така: «Залучення батьків до освітнього процесу». Отже, нашими очікуваними результатами є: З’ясування очікувань батьків щодо їхньої можливої участі в освітньому процесі. Ознайомлення батьків із можливими способами їх залучення до освітнього процесу (організація освітнього середовища, планування навчальних матеріалів, участь у проведенні навчальних занять тощо). Отримання згоди від окремих батьків щодо їхньої участі в освітньому процесі. Визначення теми, часу і місця проведення наступних батьківських зборів. Керуючись вищезазначеним прикладом, ви можете подумати над наступними питаннями: Яким чином ви будете з’ясовувати очікування батьків – методом «мозкового штурму», чи за допомогою опитувальника чи іншим способом? Хто є відповідальним за цей процес? За проведення «мозкового штурму?» За розробку опитувальника? Скільки часу для цього потрібно?

Біля дошки стоїть педагог, за столами – батьки. Протягом години педагог розповідає про негарну поведінку деяких дітей і згадує про погані результати діагностування. Не оминає і побутових проблем: треба поміняти вікна, бо у групі протяг, і ще потрібні мийні засоби… Знайома багатьом картина. Перемалювати її хочуть у Міністерстві освіти і науки. А саме – запровадити індивідуальні зустрічі з батьками і цікаві форми взаємодії з ними Традиційний формат

Новий формат. Пропонуємо умовно поділили формат проведення батьківських зборів на три етапи:

До участі в ній запрошують весь ЗДО. Залежно від можливостей закладу освіти, конференцію можна організовувати для всіх батьків, або за паралелями груп. Усе залежить від кількості дітей та розміру ЗДО. Настановча батьківська конференція. Початок навчального року (вересень)

Індивідуальні зустрічі “віч-на-віч з родиною”. Першу зустріч з батьками потрібно провести ще до початку навчального року. Мета цієї зустрічі – знайомство. Під час цієї зустрічі педагог зустрічається з дитиною, її батьками, дізнається про очікування батьків щодо закладу та починає встановлювати відкриті, дружні стосунки. Що б ви могли робити разом із вашою дитиною? Чи були у житті вашої дитини якісь особливі події, про які ви б хотіли нас поінформувати? Чим ви найбільше пишаєтеся у вашій дитині? Які у вашої дитини улюблені ігри й заняття?Що робить ваша дитина, коли вона засмучена? Як найкраще її заспокоїти? Що ще ви б хотіли розповісти про вашу дитину? Яким чином ви б хотіли бути залучені до життя групи цього року?Двічі на рік, (листопад-грудень, квітень-травень); за графіком 1 Зустрічі чітко побудовані та регламентовані в часі.2 Батьки заздалегідь записуються на зустріч3 Педагог має підготувати результати успішності конкретної дитини, її індивідуальні досягнення. Важливо пам’ятати, що обговорюючи такі запитання в присутності дитини, необхідно дотримуватися конфіденційності та взаємоповаги.

Довільні сучасні форми спілкування з батьками. Заходи проводяться згідно Плану педагогічної просвіти батьків на основі запитів самих батьків. Двічі на семестр (вересень-листопад, березень, травень)

ОСНОВНІ ШЛЯХИ СПІВПРАЦІ: ЗАЛУЧЕННЯ БАТЬКІВ ДО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУЗалучаючи батьків до освітнього процесу,вихователі мають розуміти переваги такої співпраці для усіх: дітей, батьків і педагогів. Надання допомоги батьками у проведенні окремих навчальних занять – проведення екскурсії, під час проектної діяльності. Отримання від батьків додаткової інформації про дітей. Надання батьками допомоги в організації освітнього середовища, виготовленні навчальних матеріалів. Участь батьків у освітньому процесі збільшує їхню повагу до роботи вчителя.

Батьки як помічники вихователя. Вочевидь, роль батьків як волонтерів є найбільш звичною у наш час – час, коли не вистачає ресурсів, особливо фінансових і матеріальних. Директори шкіл і педагоги вже звикли, що батьки допомагають у проведенні ремонту приміщень, придбанні необхідних матеріалів тощо. Проте, батьки можуть надавати й іншу, не менш цінну допомогу в усіх аспектах життя школи, як наприклад: Практичний досвід. Щотижня Наталія Іванівна, бабуся однієї з учениць, колишня вчителька англійської мови, приходить до класу, щоб позайматися з групою дітей. Педагог каже, що це на користь дітям. Для Наталії Іванівни – це ще одна можливість провести час з внучкою та її друзями, а також відчути свою потрібність, здійснити власний внесок у життя класу.

1. Дистанційне навчання: виклики, результати та перспективи. Порадник. З досвіду роботи освітян міста Києва : навч.-метод. посіб. / упоряд.: Воротникова І. П., Чайковська Н. В. – К.: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2020. – 456 с.2. Лукіянчук А. М. Мотивація професійної діяльності педагогічних працівників : методичні рекомендації : Біла Церква : БІНПО ДЗВО УМО, 2020. 46 с. URL Мазур І. А. 3. Культура добросусідства. Батьківські збори по-новому: актуально, інтерактивно, корисно. Програма та методичні рекомендації /Укладачі: О. В. Аніщенко, М. А. Араджионі, А. І. Гусєв, В.І. Потапова. – К : ТОВ «Прометей», 2019. – 544 с.4. Мазур І. А. Участь батьків у підтримці формування життєвих компетенцій дошкільників у освітніх напрямах оновленого державного стандарту дошкільної освіти. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка». Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2021. Випуск 13 (45). С.14–19.5. Мазур І., Клімова Л., Міхіна Н., Шинкаренко В. Партнерська взаємодія закладу дошкільної освіти з учасниками освітньо-виховного процесу в умовах воєнного стану. Педагогічна газета «Джерело», 2022, № 23-36 (1087-1100). С. 19-24.5. Шульга А. Можливостi дистанцiйної освiти в педагогiцi партнерства /А. Шульга, В. Дідух // Актуальнi питання гуманiтарних наук. – 2020. – Вип. 29.– Т. 4. – С.256–262. Рекомендовані джерела: