Розвиток творчих здібностей молодших школярів

Розвиток творчих здібностей молодших школярів

У кожної людини є її золота жилка. Якою б запущеною, безталанною, нездібною до оволодіння знань не здавалась дитина, дорогоцінне зерно таланту десь приховується під пластами звичайності, посередності, відсталості. Завдання істинного виховання полягає в тому, щоб знайти це зерно, відкрити золоту жилку, поставити людину на ту життєву доріжку, йдучи якою, вона засяє своїм неповторним блиском. Це болісно складна справа, яка потребує великого терпіння і безмежної віри в людину.

Василь Сухомлинський

      Майбутнє нашої держави, надії на покращення умов життя, на якісно новий рівень, пов’язані саме з творчо мислячими молодими людьми, які повинні прийти у всі сфери виробництва.

    Найкреативніші та найбільш творчі представники людства – це, безперечно, діти. Вони по – своєму розуміють красу, бо здатні творити вже в ранньому віці. Завдання вчителя – підтримати прагнення кожного школяра до творчої діяльності, знайти його особливу творчу стежинку.

     Творчість починається з пізнання. Творча діяльність, тобто засвоєння нових матеріальних і духовних цінностей, не може розглядатись окремо від проблеми здібностей школярів до діяльності.

Творчих людей відрізняє особливе вміння бачити і чути те, чого не помічають інші, тонше відчувати, яскравіше висловлюватися. Прояви цих якостей, безумовно, змінюються впродовж життя.

Саме тому треба змалку пробуджувати у дітей різними способами невід’ємні якості творчої дитини: бачити незвичайне у звичайному.

Вчителям передусім потрібно подбати про розкріпачення дитячої думки, фантазії і створити такі умови, щоб кожна дитина сказала своє слово, склала свою казку, свою загадку, свій вірш, відтворила свої образи. І все це буде характеризувати її індивідуальність, показувати, як вона мислить, що відчуває, що її хвилює. Нагадаю слушну думку відомого дитячого письменника-фантаста Джанні Родарі: щоб діти навчились думати, вони насамперед повинні навчитися придумувати, тобто в них має бути вільна думка, сприятливі умови для фантазування.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ

 МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Кожна дитина неповторна й унікальна.
Якщо створити умови для її розвитку,
в дитині неодмінно відкриються
здібності, закладені в ній природою.
В.Сухомлинський

   Ідеалом сучасного навчання є особистість не з енциклопедично розвиненою пам’яттю, а з гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвинутими потребами дальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями. «Однією з найсерйозніших хиб нашої шкільної практики є те, що, навчаючи дітей, працює переважно вчитель», - цю думку В.Сухомлинського можна застосувати до характеристики навчального процесу й на сучасному етапі.

Розвиток творчого потенціалу людини трактується сьогодні як основне завдання школи. Для реалізації його потрібно насамперед розглянути учня не як суму зовнішніх впливів, а як цілісну, активну, діяльну істоту. У цьому основна суть перебудови навчально-виховного процесу. Учень – не об’єкт, а насамперед творець свого власного «Я».

Я вважаю, що важливим є принцип активності дитини. Знання учнів, розумовий, духовний та культурний розвиток повинні спиратися на власні зусилля. Особливу цінність для учня має шлях, який він обере, розв’язуючи поставлену перед ним проблему. Учень оволодіває знаннями і навичками, які у майбутньому зможе застосувати до аналогічних завдань і в нестандартній ситуації. Цей принцип допоможе дитині виробити в собі впевненість у власній цінності, у тому, що вона сама дасть собі раду і власними зусиллями зуміє подолати труднощі, які траплятимуться на її життєвому шляху. Саме тому я вирішила працювати над проблемою  «Розвиток творчих здібностей учнів початкової школи».

У Законі України «Про освіту» проголошено: «Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових та фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору.»

У національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті зазначено: «Головна мета української системи освіти – створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України…». Тому у сучасній школі весь навчально-виховний процес спрямований на формування духовного світу особистості, розкриття потенціальних можливостей та творчих здібностей учнів. У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В. Сухомлинського, який писав: «Немає абстрактного учня. Мистецтво і сама майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкрити сили і можливості кожної дитини, дати їй радість успіху у розумовій праці…».                             Тому вважаю, своїм головним завданням  розвинути в дитині всі позитивні якості, закладені в ній природою, і тим самим допомогти їй знайти своє місце в суспільстві, призначене для неї природою. Розв’язання цього завдання можливе лише за умови, коли навчально-виховний процес буде будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростанні їх самостійності і творчої активності. Позитивним аспектом у розв’язанні даного питання є запровадження нових освітніх технологій, спрямованих на всебічний розвиток дитини, застосування методів, що активізують творчу діяльність учнів у навчанні. Впевнена, що у навчальному процесі дитину постійно має супроводжувати почуття вільного вибору, навчання повинно характеризуватись розвивальною тенденцією, щоб приносити дитині радість життя.

Проблема творчості знайшла відображення в багатьох науках. Вона органічно пов’язана з творчими здібностями. Проблема творчих здібностей розглядається вченими: О.Н.Леонтьєвим, С.Л.Рубінштейном, В.О. Крутецьким, В. О. Пономарьовим, В.О.Моляко. Фундаментальну практичну і теоретичну розробку проблема здібностей одержала в працях С.Л. Рубінштейна. Творчі здібності формуються протягом усього життя людини, але дослідження Т.Н. Байбари, Д.Б. Богоявленської, Л.С. Виготського, Ю.З.Гільбуха. Л.І. Лозової) показують, що саме молодший шкільній вік є найсприятливішим для творчого розвитку дітей, їхніх здібностей до творчості. В цей період активно розвиваються уява, дар фантазувати, творчо мислити, критично оцінювати діяльність.

Аналіз педагогічної і психологічної літератури показує, що здібності – це індивідуально-психологічні особливості, які сприяють успішності однієї чи кількох видів діяльності, мають компонентну структуру, зосереджують в собі всю психологію людини. Дехто з дослідників визначають творчість як процес народження нового, який проходить в людині: створення нових думок, почуттів чи образів, які є безпосередніми регуляторами творчих дій. Висвітливши поняття „здібності” та „творчість” визначимо, що творчі здібності – це індивідуально-психологічні особливості, які дають змогу успішно виконувати творчу діяльність (загальні творчі здібності – будь-яку творчу діяльність, наприклад, літературну, композиторську).

Здібності проявляються в процесі оволодіння діяльністю. Творчі здібності молодшого школяра проявляються в тому, настільки дитина швидко і ґрунтовно, легко і міцно здійснює навчальну діяльність. Основними показниками творчих здібностей є: швидкість і гнучкість думки, інтелектуальне багатство ідей, оригінальність, допитливість, точність і сміливість. Передумовами виникнення здібностей є задатки та схильності. Поєднанням здібностей (загальних, спеціальних, творчих) є обдарованість. Найвищим рівнем розвитку творчих здібностей є талант і геніальність.

   

Кожна дитина по-своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе, самореалізуватися.  Хтось здібний до музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до математики, хтось пише вірші, оповідання. Скільки дітей - стільки й здібностей, які залежать від психолого - фізіологічних особливостей людини, соціального оточення, сім'ї  та школи.

Головними завданнями школи є:

•      пізнавати, діяти, спілкуватися, жити;
•      максимально ураховувати індивідуальні здібності учнів;
•      всебічно розвивати юну особистість;
•      розкривати творчі здібності учнів.

Отже, метою роботи вчителя стає:

•      розвиток творчих здібностей учнів початкових класів;
•      активне використання нових педагогічних технологій;
•      виховання і навчання на основі природних задатків
•      молодшого школяра;
•      формування свідомої, активної особистості та громадянина.

 

 

ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

      Завдання вчителя – відшукати найменші пагінці таланту, розвивати їх. Адже в майбутньому трудовому житті стануть у пригоді міцна пам’ять, гостре око, хороший смак, образне мовлення.

Все це виховується і розвивається під час виконання різних творчих робіт. Тому, залучаючи дітей до творчості, створюючи постійно «ситуацію успіху», поважаючи дитину, ми в змозі виховати творчо працюючу особистість.

Навчаючи учнів, та, розвиваючи в них пізнавальні інтереси свою роботу спрямовую у такій послідовності:

А для того, щоб учням дійсно було цікаво, щоб вони не втратили інтерес до навчання, намагаюсь створювати всі умови для розвитку здібностей, творчого мислення учнів, самовираження їх особистості в різних видах діяльності. Одноманітне, шаблонне повторення одних і тих же дій відвертає потяг до навчання. Тому учням поряд із стандартними завданнями слід пропонувати такі, які вимагають мислення, творчих пошуків, оригінальності, винахідливості. Саме такі творчі завдання допомагають розвинути в учнів пізнавальні процеси – пам’ять, увагу, уяву, логічне мислення.

Як зробити, щоб дитина, не лише засвоювала нові знання, а й намагалася застосувати їх під час вироблення нових умінь, почувала себе впевнено, бажала вчитися?

На мою думку, основне завдання сучасного вчителя – залучити учнів до

активної діяльності. Зацікавленість, викликана вчителем на уроці, за певних

умов може перерости в стійкий інтерес до знань.

  Як же розвивати творчі можливості? Важливим завданням ефективного розвитку творчих здібностей є створення необхідних умов для її розвитку. Чим частіше дитина досягає найвищої «планки» успіху, тим успішніше розвиваються її можливості.

   Розвиток творчих здібностей має бути невід’ємною умовою змісту усіх навчальних предметів початкової школи, органічно доповнювати навчальний процес, щоб забезпечити єдність знань, умінь і навичок учнів та їхніх творчих можливостей.

   Тому на кожному уроці я ставлю перед собою такі завдання:

•           пробудити в дітей закладену природою допитливість;
•           збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;
•           розвивати різні види пам'яті;
•           розвивати уяву і фантазію;
•           розвивати увагу, спостережливість;
•           формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності;
•           пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;
•           розвивати творче мислення;
•           навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;
•           виховувати національну самосвідомість, духовність.

     Навчити дітей вчитися, прищепити їм стійкий інтерес до знань, прагнення самостійно збагачуватися ними, починаючи вже з першого класу – таке завдання я поставила перед собою.

   Щоб розвивати творчі здібності, дитині необхідно якнайбільше вражень про навколишній світ під час виконання різних видів діяльності, який їй подобається найбільше, а потім – в усіх притаманних учням видах діяльності (гра, малювання, конструювання, читання та розігрування сюжетів знайомих літературних творів, складання віршів, казок, робота з геометричним матеріалом, експериментування тощо). Формуючи в учнів інтерес до будь – якого з цих видів діяльності, вдається захопити дитину процесом творчості.

   Серед шляхів розвитку творчих здібностей , пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей підкреслюється необхідність використання в роботі з учнями початкових класів різноманітних завдань – навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих.

Зважаючи на це вважаю, що розвитку творчих здібностей сприяють:

•          добір текстів, які дають можливість цілеспрямовано формувати творчі здібності;
•          словесні творчі завдання на добір рими, складання початку чи закінчення вірша;
•          інтеграція різних видів мистецтва (музика, образотворче мистецтво, інсценізація) для створення нових образів на основі прочитаного;
•          мотивація до творчості через таку атмосферу спілкування на уроках, щоб заохочувати дітей придумувати щось своє, фантазувати;
•          проведення театралізованих вистав, тематика яких є привабливою для сучасних дітей і дозволяє застосувати різні види мистецтв (музику, малюнки, хореографію, декламацію тощо).
•          складання казки за малюнком;
•          створення продовження казки, оповідання;
•          складання чистомовок;
•          прогнозувати можливий розвиток подій, змісту твору на основі заголовка, ілюстрації, читання першого і заключного абзаців тексту;
•          використання анаграм, метаграм;
•          словесне малювання;
•          творчі списування текстів;
•          вилучення зайвого;
•          скоромовки;

        Перед учнями ставлю завдання – зробiть припущення: якi змiни можуть вiдбутися, якщо змiнити сюжет казки, до яких це вчинкiв приведе героїв, якi новi проблеми виникнуть перед ними, якi в них з'являться можливостi. Часто змiнюємо риси характеру героя на протилежнi: хто був добрим, став злим, а персонаж з негативним характером стає добрим, чуйним. Вводимо в казку зовсiм нового героя чи якийсь об'єкт, предмет, що цiлком змiнить сюжет, а як – це придумають дiти. Краще для цiєї роботи брати лiтературнi казки. Тодi змiнюється весь сюжет, дiти починають придумувати новi цiкавi ситуацiї, у яких можуть опинитися герої.

Особливою популярністю в дітей користуються наступні завдання:

• Написання сценарію до кiнофiльму по данiй казці, але обов'язково, щоб був новий герой, чи в героїв iншi характери, iнший кiнець, iнше столiття i т.д.
• Придумати казку за словами, наприклад: дiвчина, лiс, метелик, камiнчик, рiка.
• Придумати «компот» («салат») з казок – народних, якогось конкретного автора чи прочитаних на канiкулах, вiдомих узагалi.
• Написати лист герою з схваленням чи з осудом його вчинку, порадою, пропозицiєю i т.д.
• Придумати новий сучасний костюм герою.

Написання творiв за темою: «Мiй 3 клас», «На яку квiтку схожа моя матуся», «Яким птахом я себе уявляю», «Лист iз майбутнього», «Якщо був би я дiвчиськом (хлопчиськом)»,

         Для розвитку творчих здібностей я використовую:

    Метод гри.

  Гра, як основна діяльність дитини в молодшому шкільному віці, є постійною її супутницею. Гра для дитини – перша можливість проявити себе, самовиразитись і самоствердитись. В іграх діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. За словами Виготського, «гра дитини – це творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них дійсності, яка відповідає запитам і інтересам самої дитини», тобто гра розглядається як творча діяльність, в якій наочно виступає комбінуюча дія уяви. Тому в своїй роботі використовую розвивальні ігри як засіб навчання і виховання.

В добукварний період, на уроках навчання грамоти, використовую такі ігри:

   Гра «З яких звуків складається слово?»

Основна мета цієї гри – навчити дитину вслухатися в слово, чути звуки, з яких воно складається, і визначати послідовність цих звуків.

  Гра «Заміни звук»

Гра вдосконалює фонематичний слух, розвиває уяву, розумові операції аналізу і синтезу. На уроках використовую навчальні ігри «Розумові розминки»:

  Гра «Чому так трапилось?» Річка вийшла з берегів і затопила ближнє поле.

  Гра «Висновок»: Оленка старша за Марійку, а Марійка старша за Миколку. Хто найстарший? Наймолодший?

  Використовуючи у роботі інтерактивні методи. Методи інтерактивного навчання дають змогу швидко активізувати пошуково - пізнавальну діяльність учнів, максимально розкривають їх таланти.

Мікрофон. На початку роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою буде проводитися робота, а учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова.

• Використовую  таку  інтерактивну  вправу  під  час  актуалізації  опорних  знань. Діти  чітко  висловлюють  свою  думку  за  1 – 2  хвилини,   передаючи  ,,уявний  мікрофон”  ланцюжком   по  рядах. Кращі  думки  записую  на  дошці.
• Наприклад.  Справжній  друг  … .   Уміти  дружити  -  це  означає  …  .
• Можна  також  цю  роботу  провести  в  групах. Представник   іншої  групи,  взявши  «мікрофон»,  має  сказати  чи  погоджується  з  відповіддю  свого  попередника,  якщо ні,  то  обґрунтовує  чому  і  пропонує  інший  шлях  розв’язання.

Дає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання.

 ,,Асоціативний кущ’’

  На початку роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою буде проводитися робота, а учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова.

 ,,Коло знань”. Незакінчені речення.

Дає можливість вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем.

,,Карусель”.

    Найчастіше на уроках математики для інтенсивної перевірки знань учнів використовую технологію „Карусель”. А також на ранкових зустрічах, перервах з метою виявлення вміння говорити один одному компліменти, слова ввічливості.

  Рефлексія (підсумок).

   Особливу увагу приділяю рефлексії наприкінці інтерактивного уроку. Цей етап уроку надає можливість повернутися до очікуваних результатів навчання та перевірити, чи досягнуті вони. При підведенні підсумків:

- використовую відкриті запитання: як? чому? що?;

- прошу висловити власну думку;

- прошу говорити про зроблене;

- розбираємось із причинами (чому? як? хто?), шукаємо альтернативні теорії (Чи є інша можливість?), підбираємо інші приклади (Де ще відбувалось щось подібне?).

- Що стимулювало вас виявити творчість? Що заважало? Я знаю …  . Я вмію…

  Очікування.

Що   кожен з вас очікує від сьогоднішнього уроку? …

Групова дослідницька робота (спільні проекти).

При організації групової роботи пам’ятаю, що особливо цінним в цій формі організації навчання є те, що учні мають можливість брати на себе ролі, а саме: експертів, співрозмовників, мислителів, партнерів, друзів тощо. Організоване таким чином навчання дає можливість учням вчитись доводити твердження, відстоювати думку, набувати досвіду спілкування, розвивати творчі здібності, формувати свою особистість.

      Творчій роботі учнів у групах сприяють такі методи і методики інтерактивного навчання:

 «Мозкова атака» ( є прекрасним методом для використання досвіду учнів з метою розв’язання проблем та розробки ідеї ).

 «Кубування» ( є методом навчання, який полегшує розгляд різних  сторін теми: описання, порівняння, встановлення асоціації, аналіз, аргументація).

 «Асоціативний кущ» ( універсальний метод, може бути використаний на всіх етапах уроку під час вивчення будь-якого предмету. Спонукає думати вільно та відкрито стосовно певної теми ).

 «Передбачення» ( метод стимулює розвиток критичного мислення; дозволяє синтезувати думку, аналізувати інформацію, давати оцінку та зіставляти свої уявлення з розвитком подій ).

 «Взаємного навчання» ( надає можливість учням брати участь у навчанні та передачі знань своїм однокласникам. Учні виступають у ролі вчителя і керують процесом навчання. Методика дає можливість ставити питання і вислуховувати відповіді на них ).

Дискусія  ,,за’’ і  ,,проти’’. ,,Займи позицію” (перехід з однієї групи в іншу).

    Елементи технології критичного мислення.

   Коли дитина приходить до школи, відбувається процес її адаптації до тих видів і форм діяльності, в яких їй доведеться брати участь у дорослому житті. І цей процес відбувається за умови комунікативної діяльності. Тому для розвитку мовленнєвих умінь, розвитку творчого мислення використовую такі завдання:

«Крісло автора»

Учні за бажанням сідають у «крісло автора» і розповідають щось цікаве про своїх рідних, знайомих або епізод зі свого життя, історію про своє ім’я тощо.

«Опиши навпаки»

Учитель показує сюжетний малюнок, а групи учнів описують його, замінюючи основні предмети, їх ознаки, дії, явища на протилежні.

«Мозковий штурм»

Спонукає учнів проявляти творчість, дає можливість вільно висловлювати свої думки.  Під час роботи з дітьми керую процесом творчості, спрямовуючи його на активізацію творчої думки.    Метод мозкового штурму використовую тоді, коли діти не мають уявлення про предмет, вони висловлюють свої думки, обґрунтовують, а вже потім роблять висновок. (Магічний трикутник, квадрат. Площа. Вимірювання площі.)

Для розвитку творчих здібностей учнів використовую також стратегію комбінаторних дій:

-    таблиці – тренажери;

-    гра «Утвори слово» (рис – сир).

  Розвиток творчого мислення неможливий без формування розумових операцій, тому в своїй роботі використовую такий метод розвитку уяви, як «морфологічний аналіз».

Мета даного методу полягає в тому, щоб:

*формувати у дітей уміння давати велику кількість різних категорій відповідей у рамках заданої теми;

*створювати умови для оцінки дитиною отриманих ідей;

*учити деталізувати найбільш продуктивні відповіді.

 Метод «Думай про інше»

         Багато винаходів у нашому житті мають «аналоги» у природі. Літак схожий на птаха, вертоліт – на бабку, підводний човен – на рибу. Щоб винаходити, потрібно бути спостережливим, уміти придумувати, на що схожі різні предмети.

         Розумовий розвиток дитини залежить від того, наскільки вона бере участь у продуктивних видах діяльності. Кожна продуктивна діяльність передбачає вміння планувати, тобто спершу уявляти образ того, що створюється, а потім утілювати його в практичній діяльності. Саме участь у продуктивних видах діяльності я використовую у своїй роботі вже з учнями першого класу. Залучаю дітей до таких видів художньої діяльності:

- зображувальна діяльність (малювання, ліплення, аплікація);

- музична діяльність (сприймання музики, ігри, хороводи);

- художньо – мовленнєва діяльність (слухання казок, розповідей, читання віршів, створення власних творів);

- театралізована діяльність (інсценізація казок).

   Міжпредметні зв’язки як підготовчу ланку до інтегрованого навчання. Як відомо, в перші два роки навчання в школі не слід особливо акцентувати на інтеграції, так як у дитини ще не великий багаж знань, не сформувалися граматичні, обчислювальні, технічні навички. Крім того, одна з обов'язкових та основних вимог інтегрованого викладання - підвищення ролі самостійності учнів,  тому що інтеграція неминуче розширює тематику досліджуваного матеріалу, викликає необхідність більш глибокого аналізу і узагальнення явищ, коло яких збільшується за рахунок інших предметів. В той же час, усвідомлюючи, що при організації інтегрованого навчання з'являється можливість показати світ у всьому його різноманітті з залученням наукових знань, літератури, музики, живопису, що сприяє емоційному розвитку особистості дитини та формуванню його творчого мислення, я вважаю не тільки доцільним, а й необхідним реалізовувати завдання формування цілісного погляду на навколишній світ і місце людини в ньому шляхом інтеграції. На даному етапі навчання вона має колективний характер, тобто "Трохи про все". Діти знайомляться з багатьма явищами, поняттями, предметами вже на ранньому етапі навчання, але мають про них самі елементарні уявлення. У процесі навчання вони отримують все нові і нові знання, поповнюючи й розширюючи вже наявні. У цьому для мене полягає основна складність інтегрованих уроків, так як необхідно зберегти динамічний розвиток будь-якої теми від її введення до закріплення. У свою чергу, ці уроки дозволяють мені скоротити термін вивчення окремих тем, ліквідувати дублювання матеріалу з різних предметів, приділити більше уваги (у різноманітних формах) тим цілям, які я виділяю в даний момент навчання (розвиток мови, мислення, орфографічної пильності, творчого потенціалу).

Для розвитку творчого мислення школярів у процесі навчання я пропоную такі типи нестандартних завдань:

• складання і розв'язування задач на матеріалі довкілля та народних знань українців;
• розгляд вправ на розвиток уміння висловлювати здогадки, припущення, доводити справедливість певних тверджень;
• збагачення навчального матеріалу завданнями комбінаторного типу та задачами з логічним навантаженням;
• виконання інтегрованих завдань — комплексів;
• використання цікавинок на уроках (завдання для інтелектуального самовдосконалення, головоломки, задачі - казки, задачі - вірші, ігрові вправи, тематичні загадки, задачі - веселики тощо).

    Головним у моїй роботі з дітьми на уроках математики є розвиток логічного мислення, математичного мовлення, творчого підходу до розв’язування завдань.

    Розв’язування задач із математики сприяє досягненню багатьох цілей навчально-виховного процесу з учнями. Зі свого досвіду  можна впевнено сказати, що найбільший ефект може бути досягнутий у результаті використання різних форм роботи над задачами. Це насамперед розвиток в учнів  навичок та вмінь самостійної роботи.

    Спочатку учні ознайомлюються із задачею, вивчають її умову, запитання, аналізують задачу, складають план розв’язання, потім обчислюють, знаходять відповідь. Сильніші учні розв’язують задачу самостійно, інші повторно аналізують умову задачі.

Ретельно підібрані диференційовані завдання сприяють розвитку математичних здібностей дітей. Наприклад, розв’язуючи задачу, даю дітям такі завдання:

І варіант - розв’язати задачу;

ІІ варіант – скласти обернену задачу;

ІІІ варіант - розв’язати її.

Потім ускладнюю задачу, змінивши її запитання.

Під час розв’язання використовую опорні схеми, які допомагають дітям засвоїти різні типи задач.

Нові математичні поняття та відношення між ними учні  «відкривають» самі у процесі самостійної дослідницької діяльності. Я тільки спрямовую цю діяльність і наприкінці підбиваю підсумок, даю визначення відкритих самостійно алгоритмів дій. Таким чином математичні поняття стають для них цікавими і зрозумілими.

Використання сучасних технологій на уроках створює умови для розвитку творчості, спонукає учнів самостійно мислити. Діти шукають нові способи розв’язання задачі, нові зв’язки у навчальному матеріалі.

Велику роль у розвитку творчих здібностей на уроках математики відіграють задачі з логічним навантаженням. Вони готують учнів до навчання в старших класах і можуть використовуватись як на уроках, так і під час проведення математичних олімпіад, вікторин.

Дуже позитивно впливають на розвиток творчих здібностей математичні ігри. Захопившись грою, дитина не помічає, що вчиться, запам’ятовує нове, орієнтується у незвичайних ситуаціях. Поповнюється запас її понять, уявлень, розвивається фантазія. Ігрові моменти дають змогу зацікавити учнів і протягом досить тривалого часу підтримувати їхній інтерес.

 

Плануючи роботу з образотворчого мистецтва, я завжди пам’ятаю про фундаментальну для художнього розвитку проблему - зв’язок із життям.

«Мистецтво бачити» не дається людині від природи. Дуже часто люди дивляться, але не бачать. Я намагаюсь закласти фундамент цієї здатності на всі наступні роки.

На уроках образотворчого мистецтва я вчу виражати свої почуття за допомогою колірної гами.  Пропоную їм виконати творчі вправи, наприклад, зобразити свій день, екскурсію до лісу.

       Учні кольором зображують свій настрій, ставлення до заданої теми. Це дуже цікаво. Такі роботи відображають сутність дитини. Вона може вигадувати, уявляти, образно мислити.

Такий метод дає великі переваги в художньому розвитку дітей:

- сприяє образотворчій діяльності;

- розвиває моторику руки, культуру зображення;

- допомагає не боятися помилок, заохочує розкуту, сміливу роботу;

- розвиває почуття характеру силуетної форми, цілісне, емоційне, творче бачення.

Велике багатство творчої уяви дає робота з папером. Це робота не тільки на ньому, а й із ним (моделювання). Дитина вчиться згинати папір, прорізати, створювати різні фігури. Робота з папером не тільки захоплива, вона ще й безпосередньо розвиває у дітей об’ємне художнє мислення. Для того, щоб мати змогу давати дітям імпульс  до розвитку творчої уяви, я сама, готуючись до уроків, виконую творчі  роботи. Дуже важливо дітям вміти демонструвати свої знання і вміння.

Художнє слово, музика, колір створюють на уроках образотворчого мистецтва емоційний настрій на роботу дитячої уяви. Слухаючи твори П. Чайковського із циклу «Пори року», діти мають можливість не тільки відчути, а й уявити, наприклад, зимовий пейзаж із засніженими ялинками.

Можливо, з них у майбутньому не вийде професійних художників. Але я допомагаю дітям опанувати мову мистецтва, навчаю здатності відчувати гармонію і створювати її своїми руками, формую художній смак і дає дітям можливість глибше увійти у світ мистецтва, у царство Краси. Залучення дітей до основ культури, духовних багатств людства, надання їм можливості виявляти, виражати себе і своє ставлення до навколишнього світу, прищеплення прагнення до постійного пізнання нового, до розширення свого світогляду сприяють формуванню гармонійної творчої особистості з гнучким розумом, великою душею і активною життєвою позицією.

    Намагаюся розвивати дитину в цілому як особистість, навчаю її працювати творчо, вести пошукову роботу, думати і висловлювати свої думки, обґрунтовувати міркування. У своїх висловлюваннях учні використовують такі вирази: «Я вважаю»..., «На мою думку...», «Я гадаю...», «На мій погляд...», «Я припускаю...», „Я не впевнений, але мені здається...", «Подумавши, я прийшов до висновку...».

   Завжди намагаюсь забезпечити психологічну підтримку кожного учня, створити ситуацію успіху, щоб дитина почувалася особистістю, яку сприймають, розуміють, слухають і поважають. Використовую для цього різноманітні слова – подяки: «Чудово», «Розумничка», «Молодчина», висловлення – підбадьорення:  « Задоволена тобою» , « Ти нас порадував» та ін.

    Успіхи дітей відзначаю грамотами, дипломами, листами подяки, подарунками. Прізвища кращих записую у класному куточку, їм же надаю право першими розпочинати роботу на наступному уроці.

     Широко застосовую парні та групові форми роботи , які значно розширюють можливості співпраці, активізують і розвивають мовленнєві здібності дітей. Добираю такі навчальні завдання , які збуджують думку , дають широке поле для пошуку, припущень, обговорення, створюють у класі атмосферу творчості, у якій відбувається обмін думками, дискусії.

     Наступний крок – безпосереднє спілкування з природою. З цією метою  в практику впроваджую інтегровані  уроки, що проводяться на свіжому повітрі. Під час таких уроків діти не лише вивчають програмовий матеріал ,  а й спостерігають за природою ; «розмовляють» із деревцем , хмаринкою тощо; вчаться бачити прекрасне навколо себе; намагаються висловити своє захоплення словами; стають активними захисниками навколишнього середовища.

    Вагомий внесок в розвиток творчих здібностей  вносить співпраця з батьками.

     Разом з батьками проводимо зустрічі, свята, родинні змагання. Так батьки беруть активну участь у підготовці та проведенні свята 8 Березня.  В класі працює родинний клуб « Родинне джерело ».  Це подобається і батькам і дітям, згуртовує колектив. Діти відчувають підтримку і мають стимул для розвитку, самовдосконалення. 

 У класі  постійно діє виставка творчих робіт учнів, в фотографіях розповідаємо про шкільне життя, подорожі, родинні свята.        

    Результатом моєї роботи є: розробки нестандартних уроків, проведення позакласних заходів, залучення батьків до творчої співпраці. Мої учні учасники різноманітних дитячих конкурсів: Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру», Міжнародної природознавчої  гри  «Геліантус», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», районного, Міжнародного конкурсу з інформатики та комп’ютерного мислення « Бебрас»,  обласного, національного етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької еколого-патріотичної гри «Паросток», конкурсах екологічного спрямування «Збережи ялинку», (переможці районного, обласного, національного етапів), «Годівничка». Мої вихованці беруть активну участь у загальношкільних виховних заходах, родинних святах, районних семінарах, які проходили в нашій школі.

   Виховувати творчу людину без краси неможливо. Прекрасне вічне джерело духовності, натхнення, творчості. Воно існує поряд з людиною, тому що краса, яка не сприймається, - мертва. І якщо люди втратять здатність відчувати красу, вона ніколи не зможе врятувати світ.

   Враження шкільного дитинства відкладаються в пам’яті на все життя і впливають на подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої особистості.

Тому залучаючи дітей до творчості, створюючи постійно «ситуацію успіху», поважаючи дитину, ми в змозі виховати творчо працюючу особистість.

 «Вірте в талант і творчі сили кожного вихованця!».В.Сухомлинський