Основні дієслова поділяються на: правильні (regular) та неправильні (irregular)
Утворення форми Past simple:
work + ed = worked
love - love + d = loved
play - play + ed = played
Study - study + i + ed = studied
stop - stop + p + ed = stopped
stop + p + ing = stopping
prefer - prefer + r + ed = preferred
prefer + r + ing = preferring
Неправильні дієслова (Irregular verbs)
Неправильні дієслова мають інші форми в Past Simple і Past Participle.
Вони змінюються за своїми власними моделями. Майже неможливо простежити якусь певну закономірність серед неправильних дієслів. Просто так історично склалося, що певна частина дієслів в англійській мові зміюється не за загальними правилами (не через закінчення -ed), тому її відносять до неправильних дієслів.
Утворення форми Present participle (VI форми дієслова)
В 4-й формі Present Participle/Participle I ми додаємо закінчення -ing до основної форми дієслова.
take - take + ing = taking
make - make + ing = making
die - die + y + ing = dying
lie - lie + y + ing = lying
Форми дiєслова та його функцiї
Особа/Person
I |
am |
love |
You |
are |
love |
He/she/it |
is |
loves |
They |
are |
love |
Число/Number
однина/singular: I am/was
множина/plural:we are/were
Час/Tense
Present tenses
Past tenses
Future tenses
Future-in-the-Past tenses
Стан/Voice
Активний/Active
Пасивний/Passive
Тобто ми бачимо, що хоча ці дієслова майже не змінюються в англійській мові (на відміну від української, в якій ми звикли до величезної кількості різноманітних закінчень залежно від часу, роду, особи, числа тощо), але все одно в реченні ми можемо виділити певні категорії цих дієслів.
В реченнях особові дієслова майже завжди виступають присудками.
Але все таки деякі мають категорію виду aspect та стану voice.
На відміну від особових дієслів, безособові дієслова не мають категорій особи, числа, часу чи способу. Це звичайні дієслова, які виражають дію, які ми перекладаємо на українську мову, Ми так і говоримо, що це безособова форма дієслова, тобто ми підкреслюємо, що це звичайне дієслово просто в іншій формі, що не звична для української мови, адже у нас існує лише поняття інфінітиву, дієприкметники ми відносимо в окремі частини мови, до того ж у нас ще є дієприслівники, а такого поняття як герундій у нас узагалі нема. Тож безособові форми дієслова це все ще дієслова, але вони не мають вище перерахованих категорій. До безособових дієслів ми відносимо інфінітиви, герундій та Patciple I/II (дієприкметник). Безособові форми дієслова ми детально розглянемо в наступних розділах.
Щодо функції безособових дієслів у реченні, вони можуть виступати будь-яким членом речення, але не присудком.
Герундій, інфінітив, дієприкметники – це...Основні дієсловаОсобові форми дієсловаБезособові форми дієсловаДопоміжні флрми дієслова
Перехідні та неперехідні дієслова
Дієслова також поділяються на перехідні неперехідні:
Перехідні дієслова — це дієслова від яких можна поставити питання до залежного від нього іменника або займенника. Тобто дія таких дієслів переходить на інший предмет або особу.
take (what?) take a pencil
drink (what?) drink water
Неперехідні дієслова — це дієслова, що означають стан або дію, які не переходять на інший предмет. Тобто вони виражають таку дію, яка відбувається сама по собі і не може переходити на інший предмет або особу.
arrive (where?)
go (where?)
come (where?)
З вище наведених прикладів ми бачимо, що від неперехідних дієслів ми можемо поставити питання, але їх дія не розповсюджується на іншій об’єкт. Ми можемо запитати «приїхати куди?», але «приїхати, йти, приходити кого/що?» ми, звичайно, сказати не можемо. Тобто дія неперехідних дієслів не розповсюджується прямо на інші предмети. В українській мові також дієслова поділяються на перехідні та неперехідні.
Неперехідні дієслова мають тільки активний стан.
В англійській мові дуже важливо чітко розуміти, які дієслова перехідні, а які неперехідні, адже дуже важливо вміти правильно утворювати різні форми інфінітиву, герундію та
Participle I/II.
Означення Модальні дієслова — такі дієслова, які виражають:
В поєднанні з інфінітивом утворюють в реченні складений дієслівний присудок.
В англійській мові виділяють такі модальні дієслова: can, could, must, may, might, should, ought to, would, shall, will, need, dare. Також до модальних слів англійської мови відносять have to та to + be, але їх називають напівмодальними
Модальні дієслова:
Can (be able to)
Can виражає:
Фiзичну або ментальну можливiсть (здiбнiсть) (Physical or mental ability)
I can speak English.
I can dance well.
Можливість (Possibility)
It can happen tomorrow.
Дозвіл (Permission)
Can I come in?
Прохання (Request or asking)
Can you help me?
Заборону (в запереченнях) (Prohibition)
You can't smoke here. А також
Сумнів Недовіру Подив Неможливість (It can't be truth It can't be him) |
Cинонімічні вирази It is imposible I don't belive |
З таким змістом вживається лише в питальних та заперечних реченнях.
May, might
May виражає:
I may become a teacher. Я можу стати вчителем.
Мається на увазі, що є така можливість, що я можу стати вчителем, але в принципі від мене це не дуже залежить.
You may go now. Можеш уже іти.
Cинонімічні вирази Perhaps, maybe |
Might
Might виражає:
I might come. Я можу прийти.
Мається на увазі, що може таке статися, що я прийду.
Might I ask you a question? Чи можу я задати тобі запитання?
Більш ввічлива форма.
You might have told me. Ти мав би мені сказати.
Тобто, чому ти мені не сказав, ти повинен був повідомити мені про це. Краще б ти мені про це сказав.
He might still be working. Напевне він досі працює.
Мається на увазі, що я не знаю, де він, що він робить, але мені здається, що він досі повинен працювати.
Замість may у минулому |
Cинонімічні вирази Perhaps,maybe |
Must виражає:
You must do it! - Ти повинен це зробити.
Тобто, це твій обов’язок.
You mustn’t beat girls! - Ти не можеш бити дівчат.
You must not smoke here. Ти не можеш тут палити.
Тобто це дуже погано, ти не повинен цього робити, ти не можеш, тобі заборонено.
It must be him. - Напевне це він.
Тобто, я не впевнений, але існує велика вірогідність, що це він, це повинен бути він. Можливо він тут поряд працює, або у нього така ж куртка, тобто відстоків 75, що це він.
Have to
Have to виражає:
I have to do this. Я повинен (маю) це зробити.
Мається на увазі, що так склалися обставини, що я повинен це зробити, а не це мій обов’язок.
I have to stay longer because she needs my help. Я повинен ще залишитись, бо вона потребує моєї допомоги.
Тобто, існує така необхідність, щоб я залишився, обставини скалалися таким чином, що необхідна моя присутність.
You don't have to wake up so early, tomorrow is Saturday. Тобі не потрібно прокидатися так рано, завтра субота.
Must або Have to |
|
Must I feel it is nessary Я відчуваю, що це необхідно, це мій обов'язок, можливо моральний(повинен) |
Have to It is nessary according to the situation Необхідно через обставини, які склалися |
You should eat more, you look pale. - Тобі слід більше їсти, ти виглядаєш блідим.
Тобто я тобі раджу, моя тобі порада, що треба їсти більше фруктів, бо в них багато вітамінів, і вони можуть тобі допомогти, щоб виглядати менш блідим.
Children ought to help their parents. - Діти повинні допомагати своїм батькам.
Тобто це моральний обов’язок дітей допомагати своїм батькам.
We should be there on time. - Нам необхiдно бути там вчасно.
Необхiднiсть, яку виражає should вiдрiзняється вiд need тим, що в should iснує вiдтiнок зобов’язаностi.
You should have told me. Ти повинен був мені сказати.
Тобто, я хотів би, щоб ти мені сказав, але ти цього не зробив. В цьом випадку should та might мають різні значення, якщо ви поглянете на приклад з might, то за його допомогою ми виражаемо легкий докір, а коли використовуємо should то в цьому випадку наш докір вже більш суворий.
Need виражає:
Необхiднiсть (Necessity) I need to go. - Менi потрiбно йти. За допомогою модального дiєслова need ми показуємо необхiднiсть нашої дiї, менi необхiдно йти. Need має закiнчення -s в третiй особi однини.
В основному need використовується в питальних та заперечних реченнях:
You don't need to clean the house. - Не має необхідності прибирати будинок.
Do I need to do this? - Чи є необхідність мені це робити?
Для утворення заперечень та питань в реченнях з need вживаються допоміжні дієслова.
В 3-й особі однини need має закінчення -s.
Shall виражає:
Shall we begin? - Може почнемо?
Тобто, я пропоную, щоб ми почали.
He shall come. - Вiн прийде.
Мається на увазi, що вiн збирається прийти, у нього є такий намiр.
The contract shall be signed. - Контракт буде пiдписаний.
Will та would виражають:
I will/would give you money. - Я дам тобi грошей.
Тобто у мене є намiр, або, я хочу дати тобi грошей.
Will/would you help me? - Ти менi допоможеш?
Мається на увазi, чи є у тебе намiр/бажання менi допомогти?
Don’t tell me that. - Не кажи менi цього.
No, I will/would tell you. - Нi, я тобi скажу.
Мається на увазi, не майбутнiй час, а за допомогою will або would я виражаю свiй намiр все одно це сказати, я наполягаю на тому, що я тобi це скажу.
Be + to виражає:
We are to meet tomorrow. - Ми повинні зустрітися завтра.
Тобто ми домовилися, у нас існує певна домовленність, що ми зустрінемося завтра.
You are to go to your room! - Ти повинен йти в свою кімнату!
За своїм значенням схожий на must.
You are not to do that. - Ти не повинен цього робити.
Я тобi забороняю це робити.
He was to become a doctor. - Вiн повинен був стати лiкарем.
Наприклад, вся його сiм’я – лiкарi, i йому наче судилося стати лiкарем, або у нього якийсь специфiчний хист до того, щоб бути лiкарем.
What we are to do? - Що нам треба робити?
Тобто ми чекаємо на iнструкцiю, що нам треба робити.