Паспорт методисного об'єднання вчителів суспільно-гуманітарного циклу

Навчальний предмет

Кількість годин на тиждень у класах

Навчальний предмет

Рівень стандарту

Академічний рівень

Профільний рівень

Українська література

Про матеріал

У представленому матеріалі пропоную орієнтовне оформлення паспарта шкільного методичного об'єднання вчиталів суспільно-гуманітарного циклу.

Оформлення документації шкілного МО подано на прикладі нашої школи.

В ньому подаються відомості про членів МО, звіт, напрацювання.

Перегляд файлу

Методоб’єднання

вчителів

суспільно-гумані-

тарного

циклу

( 2012-2013 н.р.)

Паспорт

шкільного методичного об’єднання

вчителів суспільно-гуманітарного

циклу

Вступ

Аналіз роботи методичного об’єднання

вчителів суспільно-гуманітарного циклу

Рахинської ЗОШ І, ІІ ст.

за 2010 – 2011 н.р.

У 2010-2011 н.р. МО вчителів суспільно-гуманітарного циклу

працювало над реалізацією завдань, поставлених законами України

« П220 « Про освіту», « Про загальну середню освіту», по формуванню і розвитку соціально-зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією,

почуттям національної самосвідомості , підготовкою до професійного самовизначення.

Методоб’єднання втілювало в життя концепцію переходу загальноосвітніх шкіл на 12-річний термін навчання та над здійсненням на практиці 12- бальної системи

оцінювання знань учнів.

У 2011-2012 н.р. МО спрямувало роботу на :

- прищеплення любові до рідної мови, до рідної землі ;

виховання поваги до традицій і історії свого народу;

повернення престижу української літератури, вивчення її в історії світової культури;
залучення школярів до скарбниці світової літератури, а через неї – до загальнолюдських цінностей;
удосконалення уроку як основної форми навчально-виховної роботи.

ШМО продовжило працювати над проблемою « Розвиток комунікативних здібностей в процесі вивчення предметів суспільно-гуманітарного циклу

шляхом впровадження новітніх технологій» , впроваджувало ідеї гуманізації та особистісного підходу в практичну діяльність кожного вчителя , велася підтримка впровадження ними інноваційних технологій.

На засіданнях МО обговорювалися і затверджувалися складені завдання-тести для моніторингів діагностичних робіт, моделі уроків.

Члени МО активно впроваджували у свою роботу нові методики навчання, зокрема:

вчителем Голіковою О.Я. в 5 класі « Казка про частини мови»,
Мицак Г.Я. ( теоретичний семінар) « Роль групових технологій у формуванні комунікативних компетенцій старшокласників».
На засіданні обговорено проект Концепції літературної освіти.
Прозвучала доповідь – реферат « Методи і прийоми викладання давньої літератури»

Багато часу приділяється роботі з обдарованими дітьми. Учні школи систематично під керівництвом вчителів- предметників беруть участь у І,ІІ етапах Всеукраїнської олімпіади , Міжнародному конкурсі Знавців української мови.

Активно проводиться позакласна робота з предметів, зокрема, предметні тижні , Шевченківські дні , конкурси на краще прочитання художнього твору.

У листопаді відзначено День української мови, у лютому – Міжнародний день рідної мови. У травні – День слов’янської писемності.

Проаналізовано стан викладання іноземної мови, рівень знань з іторії, стан викладання суспільних наук.

Вчителі систематично обмінюються досвідом, зокрема минулого року відбувся обмін досвідом « Новітні технології у викладанні гуманітарних дисциплін». Вчителі систематично обмінюються досвідом , зокрема минулого року відбувся обмін досвідом « Новітні технології у викладанні гуманітарних дисциплін». Вчителі постійно цікавляться новинками метод. літ-ри, в березні на засідання винесено питання « Дайджест нової методично- навчальної літератури».

Праналізувавши роботу МО , визначено наступні недоліки і проблеми:

недостатній рівень науково-методичного забезпечення викладання суспільно-гуманітарних дисциплін;
значна частина учнів має низький рівень орфографічної і пунктуаційної грамотності;
незначний інтерес учнів до читання творів;
Недостатня увага приділяється слабо встигаючим учням.

Завдання ШМО на 2011-2012 н.р.:

Виходячи з вище сказаного. МО намічає такі напрямки роботи:

Здійснювати науково-технічне забезпечення розвитку суспільно-гуманітарної освіти, вдосконалювати форми і методи навчання, застосовуючи інформаційні, комунікативні та інтерактивні методики, особистісно-зорієнтовані системи навчання при переході в до профільне навчання;
Зосереджувати роботу педагогів на інтенсивній мовній ( усній і писемній) практиці учнів, на розкритті інтересів, нахилів та здібностей учнів, здійснювати адаптацію учнів до проведення моніторингових опитувань,

Впроваджувати моніторингові дослідження різного типу.

Провідні науково- методичні проблеми:

район:

« Формування інноваційної культури в умовах

модернізації освітньої галузі»

школа:

« Вдосконалення навчально-виховного процесу

шляхом активного впровадження інноваційних технологій, врахування психолого- педагогічних умов розвитку особистості учня»

Методичне об’єднання вчителів суспільно-гуманітарного циклу:

« Розвиток комунікативних здібностей в процесі вивчення предметів суспільно-гуманітарного циклу з використанням

новітніх технологій»

№	Прізвище та ініціали вчителя	Освіта	Стаж	Катего- рія	Звання		Методична проблема, над якою працює вчитель
1.	Баран Ю. Г.	вища	16	перша			Формування національної свідомості та стимулювання творчого розвитку особистості на уроках історії.
2.	Дмимтрів М.І.	вища	18	вища			Розвиток творчих здібностей на уроках літератури
3.	Голікова О.Я.	вища	17	вища			Використання нових форм і методів навчання для розвитку творчих здібностей учні на уроках української мови і літератури
4.	Мицак Г.Я.	вища	22	вища			Розвиток зв’язного мовлення на уроках укр.. мови і літ-ри
5.	Стефанишин Л.М.	вища	19	вища		Розвиток комунікативних здібностей в процес вивчення іноземної мови

Підвищення фахового і методичного рівня членів МО

Прізвище, ім’я по батькові вчителя	Тема проблемного питання	Форма завершення	Де буде використано
1. Баран Юрій Григорович	Формування національної свідомості та стимулювання творчого розвитку особистості на уроках історії	Оформлення робочого портфоліо	В навчальному процесі
2. Дмитрів Мирослава Іванівна	Розвиток творчих здібностей на уроках літератури	Відкритий урок, робоча папка	В позакласній роботі, на уроках світової літератури
3. Голікова Оксана Ярославівна	Розвиток творчих здібностей на уроках укр.. мови і літ-ри шляхом впровадження інноваційних технологій	Оформлення портфоліо, відкритий урок-презентація, доповідь-реферат	Теоретичний семінар, методичні тижні, в навч. процесі
4.Мицак Галина Ярославівна	Розвиток зв’язного мовлення на уроках укр. мови і літ-ри	Виступ, відкриті уроки, оформлення роб. папки	На засіданнях МО ,в позакл роботі, під час метод тижня
5. Стефанишин Людмила Михайлівна	Розвиток комунікативних здібностей в процесі вивчення іноземної мови	Вивчення метод літератури , оформлення портфоліо	В навчальному процесі, предметні тижні

Відділ освіти Долинської

районної державної адміністрації

« Затверджено»

Директор школи

Костів Я.В.

« Погоджено»

Заст. директора

Стефанишин Л.М.

План роботи

методичного об’єднання вчителів

суспільно-гуманітарного циклу

Обговорено на засіданні

вчителів суспільно-гуманітарного

циклу

16 вересня 2012р.

Керівник ШМО

Голікова О.Я.

Тематика семінарів та засідань

шкільного методичного об’єднання

вчителів суспільно-гуманітарного циклу

Дата	№	Зміст роботи	Відповідальний
Вересень І засідання
	1.	Вступ. Звіт про стан викладання предметів суспільно-гуманітарного циклу. Особливості роботи ШМО сусп.-гум. циклу.	Голова ШМО Голікова О.Я.
	2.	Затвердження плану роботи ШМО на 2011-2012 н.р.	Вчителі-предметники
	3.	Опрацювання нормативних документів МОН, методичних рекомендацій щодо викладання предметів суспільно-гуманітарних дисциплін, документів обл..управління освіти та райво, а саме: обговорення Концепції літературної освіти; ознайомлення з інструкцією ведення класних журналів; - дотримання в школі вимог єдиного мовного й орфографічного режиму.	Члени ШМО
	4.	Про організацію та проведення моніторингу обдарувань учнів. Про проведення моніторингу професійної майстерності вчителів, участь в ньому членів ШМО.	Заст. дир.. з навч.-вих. роботи Стефанишин Л.М.
	5.	Про підготовку матеріалів до шкільної предметної олімпіади ( І етап) з предметів сусп..- гум. циклу.	Вчителі укр.. мови, ін.. мови,історії.
	6.	Про проведення моніторингу якості знань учнів. Підсумки діагностичних контрольних робіт з укр.. мови в 5,7.9 кл. Порівняльна характеристика якості знань учнів з минулим роком.	Вчителі укр.мови
Листопад ІІ засідання
	1.	Про результати проведення І етапу олімпіад з предметів сусп.-гум. циклу. Підготовка і проведення І етапу Міжнародного конкурсу знавців укр. мови.	Вчителі-предметники
	2.	Про організацію та підготовку до ІІ етапу олімпіад з предметів.	Вчителі укр. мови
	3.	Про особливості читання художнього тексту вголос. Обговорення критеріїв оцінювання перевірки техніки читання вголос.	Дмитрів М.І.
	4.	Диспут на тему: « Обсяг домашніх завдань для учнів. Планування вчителями диференційованих домашніх вправ.	Голікова О.Я.
	5.	Звіт про курсову перепідготовку вчителя укр.мови і л-ри Мицак Г.Я.	Мицак Г.Я.
	6.	Про організацію і проведення відкритих уроків.	Вчителі- предметники
	7.	Про участь учнів в конкурсі учнівської творчості « Об’єднаймося, брати мої”.	Вчителі укр.мови
	8.	Розробка плану заходів щодо проведення тижня суспільствознавчих наук.	Баран Ю.Г.
	9.	Розробка зразків диференційованих домашніх завдань з предметів.	Вчителі-предметники
	10.	Розробка завдань для проведення підсумкових контрольних робіт за І семестр. Обговорення результатів. Звіт по предметах.	Вчителі – члени ШМО
Січень ІІІ засідання
	1.	Звіт про проведення І етапу конкурсу « Об’єднаймося, брати мої”.	Вчителі укр.мови
	2.	Про організацію та проведення тижня іноземної мови.	Вчитель іноземної мови
	3.	Про підготовку до проведення педради з питання « Стан викладання укр. мови і л-ри».	Вчителі-словесники
	4.	Про участь вчителів – членів МО в методичному тижні школи. Відкриті уроки з теми.	Члени МО
	5.	Обговорення Державного стандарту базової середньої освіти. Закон про мови.	Члени МО
	6.	Про відзначення в школі Дня слов’янської писемності та мови.	Вчителі-словесники
	7.	Про підготовку до проведення тижня укр. мови і л-ри та Шевченківських днів.	Вчителі укр.мови, л-ри і світ. л-ри
	8.	Про огляд кабінетів з предметів суспільно-гум. циклу.	Вчителі-завкабінетами
Квітень ІV засідання
	1.	Про підсумки проведення тижня укр.. мови, л –ри, світової л-ри, Шевченківських днів.	Вчителі-словесники
	2.	Доповідь на тему: « Типологічний словник уроку. Особливості самоаналізу уроку.» Проведення анкетування.	Голікова О.Я.
	3.	Про організацію і проведення І етапу мовного конкурсу учнівської творчості « Вірю в майбутнє твоє, Україно!»	Вчителі-словесники
	4.	Вивчення інструктивних матеріалів для проведення ДПА. Розробка завдань.	Члени ШМО
	5.	Робота з дітьми, які досягли низького рівня знань. Розробка завдань для дітей з початковим рівнем знань.	Вчителі-предметники
	6.	Розробка завдань для проведення контрольних робіт з правознавства.	Вчитель історії
	7.	Про проведення і оформлення результатів моніторингу якості знань учнів з предметів, підсумкових контрольних робіт у травні.	Вчителі – члени МО
	8.	Дайджест нової методично-навчальної л-ри. Рекомендовані МОН України до використання в навчальному процесі електронних посібників.	Члени МО
	9.	Обговорення виконання навчальних програм у травні. Звіти, порівняльна х-ка з початком навч.року.	Члени МО
	10.	Діагностика членів МО щодо аналізу роботи МО. Перспективний план заходів, засідань МО на наступний навчальний рік.	Члени МО

Відділ освіти Долинської

районної державної адміністрації

« Затверджено»

Директор школи

Костів Я.В.

« Погоджено»

Заст. директора

Стефанишин Л.М.

План роботи

методичного об’єднання вчителів

суспільно-гуманітарного циклу

Обговорено на засіданні вчителів

суспільно-гуманітарного циклу

25 вересня 2012 р.

Керівник ШМО

Голікова О.Я.

Тематика семінарів та засідань

шкільного методичного об’єднання

вчителів суспільно-гуманітарного циклу

Дата	Зміст роботи	Відповідальний
Вересень І засідання	1. Вступ. Звіт про стан викладання предметів суспільно-гуман. циклу. Особливості роботи ШМО вчителів суспільно-гуманітарного циклу	Голова ШМО Голікова О.Я.
	2. Затвердження плану роботи ШМО на 2010-2011 н.р	Вчителі – члени МО
	3. Обговорення проекту Концепції літературної освіти	Члени МО
	4. Аналіз навчальних програм. Затвердження навчальних планів. Ознайомлення з веденням записів в журналах згідно змін ведення шкільної документації.
Жовтень	5. Адаптація п’ятикласників в навчально-виховному процесі.	Члени МО
	6. Підготувати матеріали для проведення шкільної предметної олімпіади (І етап). з предметів сусп..-гум.циклу, подати на затвердження дирекції школи.
	7. Опрацювання нормативних документів Міністерства освіти і науки, методичних рекомендацій щодо викладання предметів суспільно-гуманітарних дисциплін, документів обласного управління освіти та райво.	Голікова О.Я., Данюк І.М., Мицак Г.Я.
	8. Проведення моніторингу якості знань учнів. Підсумки діагностичних контрольних робіт з укр.. мови в 5,9 класах, з історії в 6,9 кл.	Вчителі- словесники
	9. На допомогу вчителю-словеснику! « Методи і прийоми викладання давньої літератури»	Голікова О.Я.

Листо пад ІІ засі-дання	Звіт про проведення І етапу олімпіад і шкільного конкурсу Знавців укр. мови. Індивідуальна робота з обдарованими дітьми, підготовчі вправи до ІІ етапу олімпіад з предметів, конкурсу Знавців укр. мови ім. П. Яцика	Вчителі –члени МО
	Теоретичний семінар н тему: « Роль групових технологій у формуванні комунікативних компетенцій старшокласників».	Мицак Г.Я.
грудень	3.Відкритий урок з теми.
	4. Ознайомлення з індивідуальними планами роботи вчителів, що атестуються.	Данюк І.М.
	5. Розробка завдань для теми проведення підсумкових контрольних робіт за І семестрю Обговорення результатів. Звіти по предметах.	Члени МО
Лютий ІІІ засі-дання	1. Творчий звіт вчителів, що атестуються.	Данюк І.М.
	2. Залучення вчителів до педчитань, конкурсу « Вчитель року».
	3. Графік проведення відкритих уроків на ІІ семестр.
Бере зень	4.Аналіз стану викладання іноземної мови в школі. 5. Аналіз рівня знань учнів з історії. Стан викладання суспільних наук.	Стефанишин Л.М. Данюк І.М.
	6. Підготовка до проведення Шевченківських днів, тижня укр.. мови і літ-ри та світ. літ-ри.	Голікова О.Я., Дмитрів М.І.
	7. Обмін досвідом « Новітні технології при викладанні гуманітарних дисциплін».
	8. Дайджест нової методично-навчальної літ-ри.
	9. Робота з обдарованими дітьми і з тими, що досягли низького рівня знань. Розробка завдань для дітей з початковим рівнем знань.
Квітень ІV засі- дання Травень Чер вень	Самоаналіз уроку. Предметний тиждень. Ситуація успіху на уроці як засіб розвитку навчальної діяльності учнів. Підсумки роботи з обдарованими дітьми ( олімпіади, конкурси). 5.Вивчення інструктивних матеріалів для проведення ДПА. 6. Розробка завдань щодо проведення моніторингу якості знань. Проведення підсумкових к.р. 7. « Педагогічна скарбничка» ( Творчий звіт членів МО над методичною проблемою.) 8. Звіт про роботу факультативів. 9. Обговорення виконання навчальних програм. Діагностичні к.р. Звіти, порівняльна хар-ка з початком н.р. 10. Діагностика членів МО щодо аналізу роботи МО. Перспективний план заходів, засідань МО на наступний навчальний рік	Вчителі – члени МО Члени МО Члени МО

Матеріали

методичного об’єднання

за період 2010-2012 роки

Коротка інформація

про проведення засідання ШМО

в 2011-2012 н.р.:

Перше засідання відбулося

в вересні 2011 р. (16.09.)

Присутні всі члени МО.

- Заслухали звіт голови МО Голікової О.Я. про роботу МО минулого року і завдання на наступний н.р.

- Розроблено і затверджено план роботи МО

на наступний навч. рік.

Обговорено проект Концепції літературної освіти.

- Проаналізували навчальні програми. Ознайомлені члени Мо із веденням записів в журналах згідно змін ведення шкільної документації.

- заслухали доповідь про адаптацію п’ятикласників в навчально-виховному процесі.

- підготували матеріали для проведення шкільної предметної олімпіади ( І етап) з предметів суспільно-гуманітарного циклу, подано на затвердження дирекції школи.

- Опрацьовано нормативні документи МОН України,

методичні рекомендації щодо викладання предметів суспільно- гуманітарних дисциплін,

документів обласного управління освіти та райво.

Проведено моніторинг якості знань учнів. Підсумки діагностичних контрольних робіт з української мови в 5,9 кл.

та з історії в 6, 9 кл.

Заслухали реферат вч. Голікової О.Я. « На допомогу вчителю-словеснику! « Методи і прийоми викладання давньої літератури».

ІІ засідання ШМО

Листопад 2011р. ( 15.11)

Присутні всі члени МО

На черговому засіданні обговорили наступні питання:

- Звіт про проведення І етапу олімпіад і шкільного конкурсу

Знавців укр. мови. Запланували завдання для роботи з обдарованими дітьми, підготовчі вправи до ІІ етапу олімпіад з предметів.

- Мицак Г.Я. провела теоретичний семінар на тему:

« Роль групових технологій у формуванні комунікативних компетенцій старшокласників».

- Ознайомилися з індивідуальними планами роботи вчителів,

що атестуються.

- Заплановано в грудні провести відкриті уроки.

- Розроблено завдання для підсумкових контрольних робіт за І семестр. Обговорено результати. Звіт по предметах.

ІІІ засідання

Лютий ( 12.02.)

Присутні всі члени МО

На цьому засіданні обговорено ряд питань і виконано наступні завдання:

Заслухали творчі звіти вчителів, що атестуються.

Залучено вчителів до педчитань, конкурсу « Вчитель року».
Ознайомились члени МО з графіком проведення відкритих уроків на ІІ семестр.
Заслухали аналіз стану викладання іноземної мови в школі.
Підготовлено ряд заходів до проведення Шевченківських днів,тижня укр. мови і літ-ри.
Обмінялися досвідом роботи « Новітні технології при викладанні гуманітарних дисциплін».
Ознайомилися з новою методично-навчальною літературою.
Проведено роботу з дітьми низького рівня знань. Розроблено завдання для дітей з початковим рівнем знань.

ІV засідання

Квітень ( 13.04)

Присутні – 4 членів МО

Відсутні – 1( з поважних причин)

На черговоу засіданні було проведено:

Самоаналіз уроку.

Предметний тиждень з суспільних дисциплін.

Заслухали реферат Дмитрів М.І. « Про ситуацію успіху

на уроці як засобу розвитку навчальної діяльності учнів.»

Підведено підсумки з обдарованими дітьми

( олімпіади, конкурси).

Вивчено інструктивні матеріали для проведення ДПА.

Розроблено завдання щодо проведення моніторингу

якості знань . Проведено підсумкові контрольні роботи.

Заслухали звіти про роботу факультативів.

Обговорено виконання навчальних програм.

Діагностичні к.р. Звіти, порівняльна х-ка з початком навч. року.

Діагностика членів МО щодо аналізу роботи МО. Перспективний план заходів, засідань МО на наступний

навч. рік.

СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі у 2011/12 навчальному році

Українська мова

У 2011/12 навчальному році вивчення української мови у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України (лист №1/11-6611 від 23.12.2004 року): Українська мова. 5-12 класи /Автори Г.Т. Шелехова, В.І. Тихоша, A.M. Корольчук, В.І. Новосьолова, Я.І. Остаф. За редакцією Л.В. Скуратівського. — К.: Ірпінь: Перун, 2005. — 176 с.

Вивчення української мови у 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами, затвердженими міністерством (наказ від 28.10.2010 № 1021). Вивчення мови як профільного предмета і визначення ступеня її представленості як окремого навчального предмета в профілях інших спеціалізацій урегульовано за рахунок наявності програм різних рівнів (стандарту, академічного, профільного) для загальноосвітніх навчальних закладів, а саме:

— Українська мова. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень стандарту / Укладачі: М.І. Пентилюк, О.М. Горошкіна, А.В. Нікітіна. — К.: Грамота, 2011. Українська мова. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Суспільно-гуманітарний напрям (історичний, правовий, філософський профілі); філологічний напрям (профіль — іноземна філологія); художньо-естетичний напрям. Академічний рівень / Укладачі: Г.Т. Шелехова, В.І. Новосьолова, Я.І. Остаф. — К.: Грамота, 2011.

— Українська мова. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям, Профіль — українська філологія. Профільний рівень / Укладачі: Л.І. Мацько, О.М. Семеног — К.: Грамота, 2011.

Типові навчальні плани старшої школи (лист міністерства від 27.08.2010 № 1/9-834) реалізують зміст освіти залежно від обраного профілю навчання. Кожен з профілів передбачає вивчення предметів на одному із трьох рівнів:

— рівні стандарту — навчальні предмети не є профільними чи базовими (наприклад, українська мова у фізико-математичному профілі);

— академічному рівні — навчальні предмети не є профільними, але є базовими (наприклад, українська мова в історичному профілі);

— профільному рівні, який передбачає поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію (наприклад, українська мова у філологічному профілі).

Головним у навчальному процесі стає переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю. Основною характеристикою активних методів навчання є відповідність природи людського сприйняття, націленість на розкриття особистого «Я» як учня, так і вчителя через їхню творчу взаємодію. Серед таких активних методів виділяються: евристичне спостереження, порівняння, конструювання, моделювання, смислове бачення, символічне бачення, метод творчої реалізації тощо.

У сучасних умовах навчання української мови й мовлення з урахуванням прогресивних підходів (компетентнісного, особистісно орієнтованого, комунікативно-діяльнічного, соціокультурного) важливо дбати про структуру уроків української мови, якими повинно бути передбачено:

а) забезпечення мотивації (створення проблемної ситуації, з’ясування необхідності набутих умінь під час виконання завдань на уроці для подальшого навчання, майбутньої трудової діяльності тощо, активізація опорних знань і вмінь учнів);

б) представлення теми й очікуваних навчальних результатів;

в) презентація необхідної для учнів інформації;

г) забезпечення виконання системи вправ і завдань, спрямованої на формування мовних, комунікативних, соціокультурних і оргдіяльнісних умінь;

ґ) оцінювання результатів уроку, підбиття його підсумків, коригування набутих умінь і навичок, визначення нових тем (проблем) для їх розв’язання, складання плану подальшої роботи тощо.

Дуже важливо формувати в учнів креативну компетентність — здатність до розв’язання будь-якої навчальної задачі творчо; бажання і вміння діяти не за зразком, а оригінально, передбачати новизну під час розв’язання навчальних завдань тощо; інтелектуальну компетентність, яка передбачає здатність школярів працювати з різноманітною інформацією, уміння застосовувати здобуті знання в нестандартних ситуаціях тощо. Важливу роль у цьому відіграють різнорівневі завдання з комунікативною метою, якими має бути передбачене диференційоване навчання української мови й мовлення, яке сприяє розвиткові індивідуальних нахилів, здібностей учнів, розширенню їхніх пізнавальних і креативних можливостей.

Отже, до важливих завдань навчання української мови учнів основної й старшої школи на сучасному етапі розвитку мовної освіти відносимо:

урахування виняткової ролі державної мови в суспільному й особистісному розвитку кожного громадянина й потреби належною мірою оволодіти нею; необхідність збереження й подальшого її розвитку як безцінного культурного надбання попередніх поколінь українського народу і відповідальності школярів як громадян України в цій справі перед світовою спільнотою;
розвиток пізнавального інтересу до української мови як до феномена, вироблення в учнів здатності діставати естетичне задоволення від сприймання усного українського слова, читання художньої літератури українською мовою;
формування потреби різнобічного розвитку власних здібностей і нахилів, оволодіння сучасними методами оперування знаннями, уміннями використовувати сучасні інформаційні й комунікаційні технології (Інтернет, дистанційні форми навчання та ін.);
забезпечення доступності знань, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів на основі індивідуалізації навчання, інтенсифікації навчального процесу тощо;
вироблення цілісного світогляду, знаходження сенсу життя як важливих умов удосконалення власної мовленнєвої здатності;
потреба дотримання загальнолюдських моральних норм як необхідної передумови уникнення конфліктних ситуацій та оптимального розв’язання їх у разі назрівання; розвиток в учнів уміння вести діалог, висловлювати власні думки й переконливо аргументувати їх;
прилучення учнів до загальнолюдських цінностей, яке найпродуктивніше можна реалізувати в процесі інтегративного вивчення української мови з використанням засобів музики й живопису, художньої літератури, також спираючись на історичні дані;
урахування компетентнісного підходу до навчання української мови, за якого забезпечується результат навчання, а не нарощування обсягу змісту;
забезпечення особистішої значущості для кожного школяра здобутих знань і набутих умінь та навичок з української мови, усебічний розвиток особистості, її нахилів, здібностей і талантів;
формування в учнів потреби в удосконаленні власної мовленнєвої здатності впродовж усього життя.

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах українська мова вивчатиметься за програмами:

— У 5-9 класах: Українська мова. 5-12 класи /Автори Г. Т. Шелехова, В. І. Тихоша, А. М. Корольчук, В.І. Новосьолова, Я. І. Остаф. За редакцією Л. В. Скуратівського. — К.: Ірпінь: Перун, 2005. — 176 с.

— У 10-12 класах: Українська мова. 10-12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень стандарту / Укладачі: М. І. Пентилюк, О. М. Горошкіна, А. В. Нікітіна. — К.: Грамота, 2009. — 60 с.

Згідно з наказом від 18.02.2008 № 99 «Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів» розроблено навчальну програму з української мови:

— Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української мови. 8-9 класи. / Програму підготували С. О. Караман, О. В. Караман, М. Я. Плющ, В. І. Тихоша; за редакцією С. О. Карамана — К.: Грамота, 2009. — 100 с.

У цій програмі взято до уваги специфіку навчального предмета, що має виразні інтегративні функції, здатність справляти різнобічний навчальний, розвивальний і виховний впливи на учнів, сприяти формуванню особистості, готової до активної, творчої діяльності в різноманітних сферах життя суспільства, сучасні організаційні форми, методи і технології навчання української мови, визначено стратегічні напрями (змістові лінії: мовна, мовленнєва, соціокультурна, діяльнісна) й основоположні дидактичні принципи: взаємозв’язку навчання, виховання і розвитку; демократизації і гуманізації; особистісної орієнтації: комунікативно-діяльнісний; органічного поєднання навчання мови й мовлення; здійснення поліфункціональності української мови у процесі навчання; практичної спрямованості навчання, які покладено в основу побудови змісту базових програм з української мови для учнів 8-9 класів.

У старшій школі дуже важливо врахувати нахили, здібності учнів і створювати умови для навчання за обраним профілем. Здійснюється така підготовка у формі реалізації курсів за вибором і факультативів, поглибленого вивчення окремих предметів, зокрема української мови, на диференційованій основі, що дає змогу максимально врахувати індивідуальні розумові особливості учнів, виявляти їхні інтереси й нахили до певних предметів з метою профорієнтації. Поступова активізація різних видів диференційованого навчання (внутрішньо-класна, курси за вибором, факультативи, класи з поглибленим вивченням предметів) забезпечує реалізацію особистісно зорієнтованого навчання, усвідомлення учнями своїх інтересів і пізнавальних потреб, а також спробу виявити себе в різних видах діяльності.

Програми курсів за вибором і факультативів, схвалених Міністерством, уміщено у збірнику:

Збірник курсів за вибором і факультативів з української мови / За загальною редакцією Таранік-Ткачук К.В. —К.: Грамота, 2011.

Курси за вибором в старших класах мають забезпечити індивідуальні інтереси кожного учня: поглиблене та розширене вивчення профільних предметів, формування індивідуальної освітньої траєкторії школярів, орієнтація на усвідомлений та відповідальний вибір майбутньої професії. Водночас, вони можуть сприяти вивченню непрофільних предметів і бути зорієнтовані на певний вид діяльності поза профілем навчання.

Важливим залишається організаційний аспект щодо використання програм курсів за вибором або факультативів. Насамперед зауважимо щодо кількості годин на рік для додаткових курсів: факультативи розраховані на 9—17 годин опрацювання, мають «статус» необов’язковості, коли учень може перевірити власні нахили, здібності й уподобання, опановуючи факультативний курс. Відповідно до наказу МОН від 20.02.2002 р. № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» мінімальна наповнюваність груп при проведенні факультативних занять у ЗНЗ міської місцевості становить 8 учнів, сільської місцевості — 4 учні. Ураховуючи вимоги Концепції профільної освіти, відвідувати курси за вибором мають усі учні класу.

Програма курсу за вибором розрахована на 35 годин на рік (одна година на тиждень), ці заняття є обов’язковими для відвідування учнями від початку навчального року до завершення, робота учнів у кінці навчального року має бути оцінена.

Однак, ураховуючи, що організація профільного навчання на етапі допрофільної (8-9 класи) та профільної (10-11 класи) освіти мають свої особливості, що спричинені об’єктивними і суб’єктивними причинами, можливим є узгодження обраної програми з реальною ситуацією. Так, обравши курс за вибором на 35 годин на рік, учитель має право скоригувати кількість годин і ущільнити матеріал, якщо згідно з реальними обставинами може викладати лише факультативний курс на 17 годин на рік. Можливим є й зворотній процес, коли факультативний курс може бути використаний як курс за вибором. Кількість годин на вивчення кожної теми, збільшення навчального матеріалу має бути скоригованим у календарно-тематичному плануванні до програми курсу за вибором.

У такому випадку скоригована програма має бути погоджена на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу і затверджена керівником цього навчального закладу. У пояснювальній записці до програми необхідно зазначити, на основі якої програми курсу за вибором або факультативу (за чиїм авторством) розроблено скоригований варіант.

Деякі програми курсів за вибором і факультативів мають методичне забезпечення і надруковані разом з розробками занять у одному навчальному посібнику. Наприклад:

Степанюк М. Лексикографія української мови. Навчально-методичний посібник для факультативних занять. 9 клас. — Тернопіль: Мандрівець, 2008. — 124 с.

Авраменко U.M., Чукіна В.Ф. Стилістика сучасної української мови. Програма факультативного курсу / 10-11 кл. — К.: Грамота, 2008. — 256 с.

Цимбалюк В.І. Мова як генетичний код народу: Навчальний посібник для факультативних занять. — Тернопіль: Мандрівець, 2009. — 176 с.

Марущак В.І. Школа журналіста: Навчальний посібник. — Тернопіль: Мандрівець, 2009. — 136 с.

Упровадження системи зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови спричинює значну увагу вчителів-словесників до відпрацювання у школярів навичок виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності, використання яких відбувається з метою забезпечити поетапне різнобічне й об’єктивне оцінювання навчальних досягнень учнів у процесі засвоєння ними курсу української мови, насамперед її мовної змістової лінії.

Використання тестів можливе як під час здійснення поточного, так і підсумкового контролю, можуть пропонуватися учням з різними навчальними можливостями, передбачаючи різноманітні завдання за ступенем складності й творчим спрямуванням.

Для ефективного використання у навчальному процесі пропонуються схвалені Міністерством збірники тестових завдань, які готують учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, а також нові посібники (експрес-репетитори) для самостійної підготовки учнів на основі загальних теоретичних відомостей з курсу української мови й тестових завдань, різних за складністю й функціональним призначенням:

Новосьолова В.І. Українська мова. Експрес-репетитор для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання: Орфографія. — К.: Генеза, 2010. — 88 с.

Плетньова Л.В., Коваленко Л.Т. Українська мова. Експрес-репетитор для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання: Морфологія. — К.: Генеза, 2010. — 88 с.

Шелехова Г.Т., Кузьмич О.А. Українська мова. Експрес-репетитор для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання: Синтаксис. — К.: Генеза, 2010. — 128 с.

Босак С.П. Українська мова. Експрес-репетитор для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання: Пунктуація: — К.: Генеза, 2010. -128 с.

Данилейко О.Л. Українська мова. Експрес-репетитор для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання: Лінгвістика тексту. Стилістика. Розвиток мовлення: — К.: Генеза, 2010. — 48 с.

Авраменко О. М., Блажко М. Б. Українська мова та література. Довідник. Завдання в тестовій формі. І частина. — К.: Грамота, 2010. — 496 с.

Авраменко О. М. Українська мова та література. Завдання в тестовій формі. II частина. — К.: Грамота, 2010. — 136 с.

Українська література: Хрестоматія для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання / [упорядк. Авраменка О. М.].К.: Грамота, 2010. — 464 с.

Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф міністерства, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти міністерства.

Навчально-методична література, яка має гриф міністерства і схвалена до використання у загальноосвітніх навчальних закладах, щорічно зазначається в Переліку програм, підручників і навчально-методичних посібників, рекомендованих міністерством для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України».

Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів з української мови здійснюється на основі функціонального підходу до мовної освіти. Тобто робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку мовлення учнів.

При цьому оцінювання результатів мовленнєвої діяльності відбувається за такими показниками: аудіювання (слухання й розуміння прослуханого), говоріння й письмо (діалогічне і монологічне мовлення), читання вголос і мовчки, мовні знання і вміння, правописні (орфографічні і пунктуаційні) уміння учнів.

Матеріали для перевірки зазначених вище видів діяльності добираються відповідно до вимог програми для кожного класу, з урахуванням тематики соціокультурної змістової лінії, рівня підготовки, вікових особливостей і пізнавальних інтересів учнів.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання — це процес встановлення рівня навчальних досягнень учнів щодо оволодіння змістом предмета, уміннями й навичками відповідно до вимог навчальної програми.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завданнями є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння й первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, установлення зв’язків між ними і засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове і фронтальне опитування; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо.

Для контрольної перевірки мовних знань і вмінь використовуються завдання у тестовій формі, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп пов’язаних між собою речень. Одиницею контролю є вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань у тестовій формі й самостійно дібрані приклади.

Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за зазначену вище роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).

Контрольна перевірка з української мови здійснюється фронтально та індивідуально.

Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання і вміння.

Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку. У І семестрі пропонуємо провести оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний твір, діалог), результати оцінювання виставити в колонку без дати і врахувати в найближчу тематичну. У II семестрі провести оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний переказ і читання вголос. Повторне оцінювання всіх видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Зразок заповнення сторінки журналу з української мови подано у методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9- 580. Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на їх виконання відводиться 15- 20 хвилин уроку) залежно від характеру виучуваного матеріалу. Решта часу контрольного уроку може бути використано на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми. Оцінку за семестр виставляють на основі тематичного оцінювання.

Оцінювання говоріння, читання вголос здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень (учениця) одержав(ла) мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу й усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремого уроку, а оцінки виводять один раз на рік і виставляють у колонки без дати.

Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання скориговано у програмі з української мови для 5-12 класів (лист МОН від 18.05.2009 № 1/9-342).

Фронтальні види контрольних робіт:

Форми контролю	5		6		7		8		9		10		11
Форми контролю	1	II	І	II	І	II	1	II	І	II	І	II	І	II
Перевірка мовної теми*	4	4	3	3	3	3	2	2	2	2	2	2	2	2
Письмо: переказ	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
твір	-	1	-	1	-	1	1	1	1	1	1	-	1	-
Правопис: диктант**	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
Аудіювання*	-	1	-	1	-	1	-	1	-	1	-	1	-	1
Читання мовчки*	1	-	1	-	1	-	1	-	1	-	1	-	1	-

* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки е тестові завдання.

** Основною формою перевірки орфографічної і пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

У таблиці зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.

Викладання української мови у профільних класах філологічного напряму (профіль — українська філологія) спрямоване на вирішення комплексу завдань: формування усвідомленого ставлення до української мови як інтелектуальної, духовної, моральної і культурної цінності, потреби знати сучасну українську літературну мову й досконало володіти нею в усіх сферах суспільного життя, розвиток інтелектуально-креативних здібностей, прагнення до творчого осягнення вершин української культури й мистецтва слова; готовності до адекватного вибору й отримання професійної гуманітарної (філологічної) освіти; поглиблення знань про мову як багатофункціональну знакову систему й суспільне явище, розуміння основних процесів, що відбуваються в мові, ознайомлення з мовознавством як наукою і працями провідних вітчизняних лінгвістів тощо; засвоєння норм мовленнєвої поведінки в різних сферах і ситуаціях спілкування та вдосконалення умінь і навичок спілкування в науково-навчальній, соціально-культурній, офіційно-діловій сферах, оволодіння різноманітними стратегіями і тактиками ефективної комунікації тощо.

Відповідно оцінювання говоріння у профільних класах філологічного напряму (профіль — українська філологія) здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень (учениця) одержав(ла) мінімум дві оцінки за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу та усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремий урок, а оцінки виводять двічі на рік і виставляються у колонки без дати.

Фронтальні види контрольних робіт

Форми контролю	10 клас		11 клас
Форми контролю	І семестр	II семестр	І семестр	II семестр
Перевірка мовної теми*	3	3	3	3
Письмо: переказ	1	1	1	1
твір	1	1	1	1
Правопис: диктант**	1	1	1	1
Аудіювання*	1	1	1	1
Читання мовчки*	1	-	1	-

Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.

Докорінний перегляд існуючих засобів навчання спричинила поява інформаційних технологій на електронних носіях, які підтримують мету інформатизації освіти: забезпечення доступності знань, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів на основі індивідуалізації навчання, інтенсифікації навчального процесу тощо. Усе це переконує в необхідності розроблення ефективних методів і засобів комп’ютерного навчання української мови, яке сприятиме піднесенню рівня зацікавленості учнів у процесі навчання, розвиватиме їхній інтерес до предмета, привчатиме ефективно використовувати нові технології у процесі навчання.

Використання комп’ютерних технологій є істотним резервом підвищення грамотності учнів, зокрема систематичне написання комп’ютерних диктантів, де є така можливість, за допомогою яких індивідуалізується процес удосконалення правописних умінь і навичок і зростає його ефективність. Можна порадити електронні посібники, схвалені Міністерством до використання в навчальному процесі:

Педагогічний програмний засіб «Українська мова, 8 клас» ( автори — Г. ІІІелехова, В. Новосьолова, Я. Остаф), розробник ЗАТ «Мальва», 2008;

Українська мова. Збірник текстів для диктантів. 9 клас. Державна підсумкова атестація (аудіодиск). — К., 2010.

Використання електронного посібника на уроках української мови передбачає пошук шляхів уникнення одноманітності в роботі вчителя на уроці, наочне представлення мовних об’єктів і процесів, включення відеосюжетів, можливість виявлення рівня навчальних досягнень учнів, забезпечення диференціації, індивідуалізації навчання, мовленнєвого розвитку школярів, широке наведення зразків мовленнєвого етикету, формування мотивованого ставлення до вивчення мови, оперативний самоконтроль учнів у процесі виконання вправ і тестів тощо. Також електронний посібник має широкі можливості щодо роботи з додатковою інформацією (словниками, енциклопедіями, довідниками, бібліографією та ін.), проведення мовних ігор, тестів для самоконтролю й відпрацювання з метою закріплення мовних і мовленнєвих умінь і навичок школярів.

Для отримання ширшої інформації радимо звернутися до Інтернет-сайтів мовної тематики:

— vesna.sammit.kiev.ua;

— ingresua.tripod.com/domivka.htm.

Українська література

У 2011/12 навчальному році вивчення української літератури в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України: Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів/ Автори Р.В.Мовчан, ІІ.ВЛевчик, О.А.Камінчук, М.П.Бондар, О.Б.Поліщук, М.М.Судима, Л.П.Шабельникова, В.М.Садівська. Керівник проекту М.Г.Жулинський. За загальною редакцією Р.В.Мовчан. — К, Ірпінь: Перун, 2005. — 201 с.

З метою поліпшення якості шкільної літературної освіти, урахування громадської думки щодо виховної та естетичної вартості окремих програмових художніх творів та розвантаження змісту навчальної програми, відповідно до рішення колегії Міністерства освіти і науки від 11 лютого 2010 року, протокол № 1/4-2, затверджено зміни до навчальної програми з української літератури (5-9 класи), а саме:

клас

— легенда «Лісова панна» — вилучено з програми;

— казка В. Короліва-Старого «Потерчата» — винесено на позакласне читання;

клас

— усунуто дублювання вивчення кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна» (у 6 класі вивчаються фрагменти твору);

— твір С. Руданського «Козак і король» — вилучено з програми (замінено на гуморески «Добре торгувались» і «Гуменний»);

— оповідання С. Васильченка «Басурмен» — вилучено з програми (замінено на твір «У темряві»);

— зменшено на початку навчального року вивчення поезій напам’ять (замість 5 пісень на величезне прохання вчителів вивчатиметься 2 на вибір);

клас

— твір Б. Лепкого «Цвіт щастя» — винесено на позакласне читання;

— вірш А. Малишка «Приходять предки...» — вилучено з програми (замінено на поезію «В завійну ніч з незвіданих доріг...»);

клас

— твір І. Франка «Іван Вишенський» — текстуальне вивчення замінено на оглядове (1 година);

— поезії В. Самійленко «Ельдорадо» і «Патріоти» вилучено з програми, замінено на твори «На печі», «Не вмре поезія...»;

— вивчення творчості Є. Дударя (за програмою: «Слон і мухи», «Лісова казка», «Червона Шапочка») вилучено з програми натомість вивчаються оповідання О. Чорногуза «Як вибирати ім’я», «Як поводитись у кіно» зі збірки оповідань «Веселі поради»;

9 клас

— притча І. Липи «Мати» — вилучено з програми;

— усунуто дублювання вивчення вірша Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати...» (у 5 класі твір вивчається, у програмі для 9 класу — знято);

— зменшено на початку навчального року вивчення поезій напам’ять (замість 4 пісень вивчатиметься 2 на вибір).

Вивчення української літератури у 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами, затвердженими Міністерством (наказ від 28.10.2010 № 1021). Ефективність практичного втілення системи профільного вивчення української літератури та визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій забезпечується наявністю двох профільних програм.

— Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль — іноземна філологія). Академічний рівень / Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк — керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан, Н.В. Лев- чик, М.П. Бондар, O.A. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан. — К.: Грамота, 2011.

— Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям (профіль української філології). Профільний рівень / Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан, Н.В. Левчик, М.П. Бондар, O.A. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан. — К: Грамота, 2011.

Програма академічного рівня збігається за змістом і формою з програмок) рівня стандарту (як за кількістю годин, так і за вимогами до рівня оцінювання навчальних досягнень учнів).

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 10.08.2010 року № 1/9-543 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2010/11 навчальний рік» розподіл годин щодо української літератури за рівнями змісту освіти виглядає таким чином:

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах українська література вивчатиметься за програмами:

У 5-9 класах: Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів/ Автори Р.В.Мовчан, Н.ВЛевчик, О.А.Камінчук, М.П.Бондар, О.Б.Поліщук, М.М.Сулима, Л.П.ІІІабельникова, В.М.Садівська. Керівник проекту М.Г.Жулинський. За загальною редакцією РВ.Мовчан. К., Ірпінь: Перун, 2005. 201 с. (з урахуванням внесених змін до навчальної програми).

У 10-12 класах: Українська література. 10-12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль — іноземна філологія). Академічний рівень / Укладачі: М.Г. Жулинський, ГФ. Семенюк — керівники авторського колективу; РВ. Мовчан, Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. — К: Грамота, 2009. — 88 с.

Згідно з наказом МОН від 18.02. 2008 № 99 «Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів» розроблено навчальну програму з української літератури:

— Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української літератури. 8-9 класи. // Керівники авторського колективу: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк; за загальною редакцією РВ. Мовчан; авторський колектив: РВ. Мовчан, М.М. Сулима, В.І. Цимбалюк, Н.В. Левчик, М.П. Бондар. — К.: Грамота, 2009. — 88 с.

Основними завданнями поглибленого вивчення літератури є: вироблення в учнів стійкого інтересу до читання, до української книжки зокрема; формування самостійного, критичного, творчого мислення школярів у процесі аналізу художнього твору на основі засвоєння ними необхідної суми знань; розвиток творчих здібностей, загальнокультурного рівня учнів через ознайомлення їх із творами мистецтва слова, розвиток високих моральних цінностей людини, втілених у художніх творах; виховання сучасної естетично розвиненої особистості, творчого читача зі сформованим почуттям національної свідомості та власної людської гідності.

Одним з основних компонентів допрофільної та профільної підготовки є курси за вибором і факультативи. Зазначені курси сприяють одержанню старшокласниками чітких уявлень про свою майбутню професію, що так чи інакше має бути пов’язана з філологією (учитель-словесник, журналіст, редактор, коректор, перекладач, фольклорист, науковець філологічної спеціалізації тощо), а також дають змогу виробити особистісні риси та фахові павички.

Програми курсів за вибором і факультативів, схвалені міністерством, вміщено у збірнику:

Збірник програм курсів за вибором і факультативів з української літератури / За загальною ред. Таранік-Ткачук К.В. — К.: Грамота, 2011.

Важливим залишається організаційний аспект щодо використання програм курсів за вибором або факультативів. Насамперед зауважимо щодо кількості годин на рік для додаткових курсів: факультативи розраховані на 9-17 годин опрацювання, мають «статус» необов’язковості, коли учень може перевірити власні нахили, здібності й уподобання, опановуючи факультативний курс. Відповідно до наказу МОН від 20.02.2002 р. № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів па групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» мінімальна наповнюваність груп при проведенні факультативних занять у ЗНЗ міської місцевості становить 8 учнів, сільської місцевості — 4 учні. Ураховуючи вимоги Концепції профільної освіти, відвідувати курси за вибором мають усі учні класу.

З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року, подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контролю відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю

5-9 класи

Класи	5		6		7		8		9
Семестри	і	II	І	II	І	II	І	II	І	II
Контрольні роботи у формі:	2	3	3	3	3	3	3	3	3	3
контрольного класною твору;	-	1	1	1	1	1	1	1	1	1
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Уроки розвитку мовлення* (РМ)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)
Уроки позакласного читання (ПЧ)	2	2	2	2	2	2	2	2	1	1
Контрольний домашній твір									1	1
Перевірка зошитів	4	5	4	5	4	5	4	5	4	5

У 8-9 класах з поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається кількість і види контрольних робіт).

10-11 класи

Класи	10		11		10		11
Семестри	І	II	І	II	І	II	І	II
	РІВЕНЬ СТАНДАРТУ, АКАДЕМІЧНИЙ				ПРОФІЛЬНИЙ РІВЕНЬ
Контрольні роботи у формі:	3	3	3	3	4	4	4	4
контрольного класного твору;	1	1	1	1	1	1	1	1
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)	2	2	2	2	3	3	3	3
Уроки розвитку мовлення* (РМ)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)
Уроки позакласного читання (ПЧ)	1	1	1	1	2	2	2	2
Контрольний домашній твір	1	1	1	1	2	2	1	1
Перевірка зошитів	4	5	4	5	4	5	4	5

* У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого — писемного. Умовне позначення у таблиці — (у + п).

Можливі види контрольних робіт:

— тест;

— відповіді на запитання;

— контрольний літературний диктант;

— анкета головного героя;

— комбінована контрольна робота тощо;

— письмові контрольні твори.

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:

— складання оповідання (казки) за прислів’ям;

— добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;

— введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;

— усний переказ оповідання, епізоду твору;

— твір-характеристика персонажа;

— написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;

— написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;

— твір-опис за картиною;

— складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника );

— підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) — індивідуального чи колективного — з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

— складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

— написання реферату;

— ідейно художній аналіз поетичного чи прозового твору;

— написання листа авторові улюбленої книжки;

— інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

Перелік головних вимог щодо основних видів оцінювання, виконання письмових робіт і перевірки зошитів з української літератури, особливості проведення уроків виразного читання, кількість, призначення та особливості оформлення зошитів з предмета, їх перевірки й критерії оцінювання містяться у відповідному методичному листі міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Там же подано зразок заповнення сторінки журналу з української літератури. Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо темами над датами и журналі не робиться.

Відповідно до наказу міністерства від 01.09.2009 № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що маюьб відповідний гриф міністерства, схвалення відповідною комісією Навчально-методичної ради з питань освіти міністерства.

Щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків нагадуємо, що вчитель-словесник може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо:

— посібник має гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах»;

— від дати надання грифу посібникові минуло не більше п’яти років.

Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст», повинен самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.

Навчально-методична література, яка має гриф міністерства і схвалена для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: навчально-методичні комплекти до підручників, у тому числі книжки для вчителя із календарно-тематичним плануванням уроків, щорічно зазначаються в Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих міністерством для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України».

Одним із важливих шляхів оновлення методичної системи вивчення української літератури та урізноманітнення форм навчання є використання сучасних інформаційних технологій. Серед програмно-педагогічних засобів навчання з української літератури, що мають схвалення міністерства, є: Авраменко О.М., Дмитренко Г.К. Українська література. Дидактичні мультимедійні матеріали. 8 клас. — К.: Грамота, 2008; навчальні комплекти, підготовлені видавничими структурами Всеукраїнського товариства «Просвіта»: компакт-диски та аудіокасети «Етнічна музика України» (14 частин), «Перлини української культури» (5 частин) тощо.

У процесі вивчення української літератури варто використовувати й сучасні можливості Інтернету, наприклад, такі сайти:

pysar.tripod.com — класична українська література;
www.poetryclub.com.ua — сучасна поезія світу, критичні матеріали про літераторів;
poetry.uazone.net — українська поезія та фольклор, тексти сучасних пісень, переклади світової поетичної класики;
books.ms.km.ua — твори репресованих українських письменників;
www.lib.proza.com.ua — твори сучасних українських і зарубіжних авторів;
litopys.narod.net — бібліотека давньоукраїнського письменства, оригінали творів, переклади, коментарі, історичні відомості;
www.nbuv.gov.ua/tb/ukr.html — зібрання творів українського письменства від найдавніших часів до початку XX століття та ін.

Літературно-критичний матеріал та тексти художніх творів можна знайти на сайтах популярних фахових часописів, наприклад:

www.book-courier.com.ua — «Книжковий кур’єр»;
www.elitprofi.com.ua/gazeta — «Книжник-ревю»;
www.krvtyka.kiev.ua — «Критика» та ін.

Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, №17-18, 2011

Підсумкові контрольні роботи з української мови проводяться за посібниками: «Українська мова. 5 клас: Підсумкові контрольні роботи», «Українська мова. 6 клас: Підсумкові контрольні роботи», «Українська мова. 7 клас: Підсумкові контрольні роботи», «Українська мова. 8 клас: Підсумкові контрольні роботи» (авт. Молочко С. Р.- Х.: Вид. група «Основа», 2011).

У посібнику для кожного класу вміщено 38 варіантів підсумкових контрольних робіт. Зміст завдань відповідає чинній програмі з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів.

Кожен варіант контрольної роботи складається з завдань трьох типів, які відрізняються за складністю.

У завданнях першого типу, що відповідають початковому і середньому рівням навчальних досягнень учнів, необхідно зазначити лише одну правильну відповідь із чотирьох запропонованих. За кожну правильну відповідь учень максимально отримує 1 бал.

Завдання другого типу відповідають середньому і достатньому рівням навчальних досягнень учнів.

Це завдання на редагування словосполучення; виконання морфемного розбору слів; визначення пропущених розділових знаків і головних членів речення тощо (5 клас); розбір виділеного слова як частини мови; розстановку пропущених літер або апострофу; підбір українських відповідників до запозичених слів; визначення способу словотвору та розрізнення слів за їх походженням, уживанням у мові, стилістичною роллю тощо (6 клас); розстановку розділових знаків у реченні, виділення головних та другорядних членів; розбір виділеного слова як частини мови тощо (7 клас); розстановку розділових знаків у реченні; виконання синтаксичного розбору речення; визначення частин мови; виокремлення орфограм тощо (8 клас).

У 6–8 класах відповідь на ці запитання не записується в таблицю, а оформляється більш розширено. Обсяг відповіді обмежено кількістю рядків, що технічно відведено у кожному варіанті. За кожну правильну відповідь учень максимально отримує 2 бали.

Завдання третього типу відповідає достатньому і високому рівням навчальних досягнень учнів і є творчим.

У 5 класі учні мають пояснити, як вони розуміють значення прислів’я, створивши самостійний зв’язний текст. Оцінюючи це завдання, учитель має враховувати: вміння учня обґрунтовувати власні думки, робити узагальнення, використовувати мовні засоби з метою доведення своїх міркувань, зв’язність, завершеність тексту, а також грамотність і охайність творчої роботи.

У 6-7 класах необхідно написати твір-мініатюру на певну тему. Учні 6 класу мають створити висловлювання розповідного характеру на основі особистих спостережень і вражень, використовуючи при цьому виражальні можливості тих частин мови, які вже вивчено. Оцінюючи це завдання, учитель має враховувати: вміння учня обґрунтовувати власні думки, дотримуватися структурних особливостей тексту (зачин, основна частина, спроба аргументованого висновку); зв’язність, завершеність тексту, а також грамотність творчої роботи.

Учні 7 класу мають створити висловлювання з елементами роздуму, коли демонструється загальне розуміння причинно-наслідкових зв’язків між предметами та явищами. Текст має складатися з тези, доказів та спроби логічного висновку. Учні мають продемонструвати вміння добирати аргументи, переконливо доводити висловлену тезу. Особливу увагу слід звернути на зв’язність, завершеність тексту, мовну вправність у висловленні думки, а також грамотність творчої роботи.

Учні 8 класу мають написати твір-роздум на певну тему. Вони мають продемонструвати сформованість програмових знань з української мови, вміння аргументовано доводити власну думку, спиратися на художні тексти письменників, твори яких було вивчено за програмою з української літератури для 8 класу, розвиток самостійного і критичного мислення.

Розгорнутий твір-роздум на одну із запропонованих тем оцінюється відповідно до таких параметрів: повнота розкриття теми; логічна послідовність викладу думок (наведення тези, аргументів, висновку); структурна цілісність та стильова єдність тексту; переконливість наведених аргументів в основній частині твору; точність, зрозумілість думки, адекватність її мовному оформленню; образне мислення.

Критерії оцінювання та особливості перевірки творчого завдання зазначені у збірнику для кожного класу окремо.

Максимальна кількість балів за творче завдання - 3 бали (у 5-6 класах); 4 бали (у 7-8 класах).

Творче завдання має бути оформлене охайно. Учні можуть на чернетці скласти план твору-роздуму, але не переносити його в зошит для підсумкової контрольної роботи. За наявності великої кількості виправлень оцінка може бути знижена на один бал.

На сторінках збірника для підсумкової контрольної роботи учні не мають вести додаткові записи, коментувати вибір правильної відповіді або робити інші додаткові позначення. Усі потрібні додаткові записи учні нотують у чернетці, яка не здається по завершенні контрольної роботи.

На проведення підсумкової контрольної роботи відводиться 1 урок (45 хвилин). На початку підсумкової контрольної роботи рекомендується відвести певний час на чіткий коментар учителя щодо заповнення таблиць-відповідей, оформлення роботи, розподілу часу на виконання завдань різного типу.

Максимальна кількість балів за правильно виконану контрольну роботу – 12 балів.

Система нарахування балів за правильно виконані завдання є такою.

Розподіл балів за виконання завдань підсумкової контрольної роботи з української мови учнями 5-6класів

Номер завдання	1	2	3	4	5	6	7	8	Усього
Максимальна кількість балів	1	1	1	1	1	2	2	3	12

Розподіл балів за виконання завдань підсумкової контрольної роботи з української мови учнями 7-8класів

Номер завдання	1	2	3	4	5	6	7	8	Усього
Максимальна кількість балів	1	1	1	1	1	1	2	4	12

За результатами підсумкової контрольної роботи у класному журналі на сторінці навчального предмета «Українська мова» у колонку з написом «Підсумкова контрольна робота» виставляється оцінка. Семестрова оцінка з української мови виставляється з урахуванням оцінки за підсумкову контрольну роботу.

Матеріали роботи

з обдарованими дітьми

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА

ФІЛОЛОГІЧНА ГРА

Вчитель укр. мови

Голікова О.Я.

Мета. Працювати над розвитком усного мовлення учнів, вміння

давати чіткі, конкретні відповіді. Виконувати шанобливе

ставлення до рідної мови.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Вступне слово вчителя. Ведучий запрошує учасників на сцену під звуки музики.

ІІ. Хід гри.

1. «Візитка» — знайомство команд

Журі оцінює цей конкурс за 2-бальною системою; кожен суддя мас для цього спеціально виготовлені фішки з написами «1» та «2» з обох боків. Кожній команді зараховується сума балів, показаних глядачам та учасникам за допомогою фішок. (2 бали).

2. Конкурс «Далі... Далі...»

Кожній команді ведучим ставиться серія запитань, на які треба відповісти за одну хвилину. Виграє та команда, котра за цей час встигне відповісти на більшу кількість запитань; кожна правильна відповідь — 1 бал.

Запитання для команди № 1

1. Державна мова України. {Українська)

2. Найбільша одиниця мови. (Текст)

3. Частина мови про ознаку предмета. (Прикметник)

4. Знак у кінці питального речення. (Знак питання)

5. Чим починається діалог? (Тире)

6. Слова з протилежним значенням. (Антоніми)

7. Перша буква у власній назві. (Велика)

8. Знак у слові з-поміж. (Дефіс)

9. Назва гірських українців. (Гуцули)

10. Наука про звуки мови. (Фонетика)

11. Назва північноукраїнських говорів. (Поліські)

12. Розмальоване яйце. (Писанка)

13. Скільки Н у слові незрівнянний? (Дві)

14. Головні члени речення. (Підмет і присудок)

15. Документ про середню освіту. (Атестат)

16. Словниковий склад мови. (Лексика)

17. Знаку слові В'ячеслав. (Апостроф)

18. Місцеві різновиди мови. (Діалекти, говори)

19. Символ українців, що оберігає. (Оберіг)

20. Частина мови «Ой». (Вигук)

21. Речення з другорядними членами. (Поширене)

22. Зміна букв у корені. (Чергування)

23. Влучний вираз. (Фразеологізм)

24. Префікс у слові прекрасний. (Пре-)

25. Стиль художньої літератури. (Художній)

26. Означення-іменник з дефісом. (Прикладка)

27. Список літер встановленого порядку. (Алфавіт)

28. Речення з однією граматичною основою. (Просте)

29. Слово з багатьма значеннями. (Багатозначне)

30. Займенник з однієї букви. (Я)

31. Складне речення з сурядним сполучником. (Складносурядне) 32.,,Слово про спільний обробіток землі. (Толока)

Запитання для команди № 2

1. Без якої святині зникає народ? (Без мови)

2. Найменша одиниця мови. (Звук)

3. Слова спільного кореня. (Спільнокореневі)

4. Частина мови сьогодні. (Прислівник)

5. Знак у кінці розповідного речення. (Крапка)

6. Знак при звертанні. (Кома, знак оклику)

7. У що береться пряма мова? (Лапки)

8. Буква без звука. (М'який знак)

9. Словник про значення слів. (Тлумачний)

10. Народна назва Пасхи. (Великдень)

11. Назва жителя Полісся. (Поліщук, полісянин)

12. Власний життєпис. (Автобіографія)

13. Чужа фраза дослівно. (Цитата)

14. Знаку слові пів-Європи. (Дефіс)

15. Наука про діалекти. (Діалектологія)

16. Правила спілкування. (Етикет)

17. Сьомий відмінок нашої мови. (Кличний)

18. Стиль у науці. (Науковий)

19. Остання частина слова. (Закінчення)

20. Документ про хід зборів. (Протокол)

21. Розмова двох осіб. (Діалог)

22. Українці за кордоном. (Діаспора)

23. Речення без другорядних членів. (Непоширене)

24. Частина мови про кількість. (Числівник)

25. Жіночий рід вареника. (Варениця)

26. Опис природи. (Пейзаж)

27. Складне речення без сполучників. (Безсполучникове)

28. Речення з однією граматичною основою. (Просте)

29. Помилка на правопис. (Орфографічна)

30. Нема України без верби і ...? (калини)

31. Частина слова перед коренем. (Префікс)

1. Є багато пам'ятників українським письменникам і в Україні, і за її межами. Та один з них — найбільш пам'ятний, споруджений у Вашингтоні, який американські українці називають своєю статуєю свободи. Кого вшановує цей монумент?

(Кобзаря)

2. Яка велика сила була в цього лицаря культури свідчить той факт, що навіть на Соловках, втративши сина, в умовах жорстокого режиму, голоду й холоду, перевиснажений фізичною працею, він далі писав вірші й перекладав «Енеїду» Вергілія. Про кого йде мова?

(М.Зеров)

3. У таборі для інтернованих у Калоші Є.Маланюк разом з Ю.Дараганом заснував літературний журнал, в якому дебютував як критик, рецензент, поет, публіцист. Як називався цей журнал?

(«Веселка»)

4. Виведена з рівноваги Олена (О.Кобилянська «Людина») йде за порадою до знайомої вчительки музики. Як її звали?

(Маргаретта)

5. Цей твір В.Барки був відзначений грамотою Французького комітету як найкраща християнська книга. Назвіть цю книгу.

(«Жовтий князь»)

6. Назвіть ім'я дочки Олекси Перебійного з драми Лесі Українки «Бояриня».

(Оксана)

7. Красива я була, правда? Схожа на свою матір. Смілива я була, правда? Схожа на свого батька. Співуча я була, правда? Схожа на свій народ. Хто вона?

(Маруся Чурай)

8. Після закінчення університету в 1957 р. Симоненко працює у редакціях газет «Молодь Черкащини», «Черкаська правда», власним кореспондентом «Робітничої газети». Він щодня поринав у вир людського життя, писав казки, вірші, фейлетони.

Скільки років охоплює літературна діяльність В.Симоненка?

(5 років)

9. Твір Лесі Українки, написаний в Єгипті за три дні. При його написанні вона використала праці М.Костомарова «Руїни», «Дві руські народності», «Нарис домашнього життя». Назвіть цей твір.

(«Бояриня»)

3. Конкурс «Темна конячка»

Ведуча. Конкурс «Темна конячка»! Запитання глядачам. «Справді духовним побратимом був він, титаном тієї розквітаючої доби, де часто в одній особі поєднувались цілі грона талантів, де геніальний живописець водночас міг бути і звіздарем, і механіком, і зодчим, де рука, що вдень малювала невмирущі фрески, вночі бралася за циркуль математика або наводила в небо телескоп». (Олесь Гончар).

Зал допоможе дізнатись прізвище письменника, про якого йдеться в цьому конкурсі.

«Стрункий, з вольовим голосом командира, із світлою усмішкою. Простий, артистично елегантний. В його погляді було щось орлине». Не вгадали? Тоді ще. Прозаїк і драматург, художник і публіцист, учитель і дипломат, геніальний кінорежисер, творець вітчизняного кіно... (Відповідь із залу; «Довженко»)

Приз вручається авторові правильної відповіді.

Ведуча. Питання команді № 1. Коли його фільм критиками світу був визнаний як один із найкращих кінофільмів усіх часів і народів, Чарлі Чаплін сказав, що слов'янський світ в особі Довженка дав світові виняткового художника екрану. — Який це фільм? («Земля»).

Питання команді №2.У січні 1945 року Довженко записав у «Щоденнику»: Сьогодні роковини моєї смерті. Тридцять першого січня! 1944 року мене було привезено в Кремль. Там мене було порубано на шмаття і скривавлено, частини моєї душі було розкидано на ганьбу й поталу на всіх зборищах. Все, що було злого, недоброго, мстивого, все топтало і поганило мене. Я тримався рік і впав. Моє серце не витримало тягаря неправди і зла. Я народився і жив для добра і любові.

— Хто і за що влаштував Довженкові «кремлівське розп'яття»? (Сталін за кіноповість «Україна в вогні»)

Питання команді № 1. Дійсність стала багато страшнішою за всяку, навіть позбавлену смаку, уяву. Так і треба показати... Книги і фільми про нашу правду, про наш народ мусять тріщати від жаху, страждань і гніву, і нечуваної сили людського духу... Україна мусить родити найсильніші твори про народ у війні, бодай один твір (О. Довженко). За широтою охопленого матеріалу, глибиною і правдивістю зображення, за справді-таки шекспірівськими колізіями цей твір у нашій літературі тих часів не має собі рівного» (О. Підсуха).

— Назвіть цей твір. (Україна в огні)

Питання команді № 2. Єдина країна в світі, де не викладався в університетах цей предмет, де він вважався чомусь забороненим, ворожим і контрреволюційним,— це Україна, другої такої країни на земній кулі нема. Де ж і родитися, де плодитися дезертирам, як не у нас. Де рости слабодухим і запроданцям, як не у нас (14 квітня 1941 року).

Який предмет мав на увазі Довженко? (Історію України)

Питання команді № 1. 5 квітня 1942 року О. Довженко нотує в записнику: «А вчора, пишучи спогади про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі у маленькій кімнаточці сміявся і плакав. Боже мій, скільки ж прекрасного і дорогого було в моєму житті, що ніколи-ніколи вже не повернеться?».

— Про яку кіноповість повідомляє письменник? («Зачарована Десна») Питання команді № 2. Багато бачив я гарних людей, але такого,

як він, не бачив. Голова в нього була темноволоса, велика, і великі, розумні сірі очі, тільки в очах чомусь завжди було повно смутку... Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий».

— Хто це? (Батько у повісті «Зачарована Десна»)

Слово журі! (Оголошуються підсумки конкурсу «Темна конячка» загальна кількість балів.)

4. Конкурс «Ти — мені, я — тобі»

Ведуча. Кожна команда підготувала вдома для суперників по 2 «важких» запитання з мови чи літератури. Отож, першою вступає у боротьбу команда № І. (Капітан чи хтось із команди називає підряд 2 заготовлених запитання, на які повинні одразу дати короткі відповіді суперники; потім свої запитання ставить команда № 2. За кожну правильну відповідь — 1 бал.)

Поки журі радитиметься, на сцену запрошуються юні дарування, поети з 5-6' класів, які прочитають власні вірші. Зустрічайте! (Художній номер)

5. Конкурс «Продовжи фразу»

При відповіді сказати назву вірша й автора (за правильну відповідь — 1 бал).

1. 1 на тім рушничкові оживе все знайоме до болю... (А. Малишко «Пісня про рушник»)

2. Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? (Я. Тичина «Ви шосте...»)

3. ...виник мов із легенди. Після зруйнування Січі, в потьомкінські часи... (повержені запорожці заснували монастир, у цих місцях, у планнях, що належали...) (О. Гончар, уривок з роману «Собор»).

4. Так ніхто не кохав. Через тисячу літ Лиш приходить подібне кохання.

(В день такий розцвітає весна на землі,

І земля убирається зрання) (Сосюра «Так ніхто не кохав»)

5. Як умру, то поховайте... (Т. Шевченко «Заповіт»)

6. Можеш все на світі вибирати, сину,.. (Симоненко «Лебеді материнства»)

6. Конкурс «Прямо чи влучно»

Ведуча. Мабуть, хоч раз послухавши цікавого співбесідника, ви ловили себе на думці, як доречно він вживає у спілкуванні влучні, крилаті вирази народнорозмовної мови, як приємно стає на душі від враження, що людна так майстерно володіє рідною мовою.

Ці стійкі вирази сприймаються не прямо, а як єдине ціле. І називаються вони фразеологізмами, найяскравіше виражають національний характер мови, і горе тому, хто ці вирази розуміє буквально: «Зарубай собі на носі» — уявили? Тому-то й наступний наш конкурс — «Прямо чи влучно». Виступають учні 7 класу. Те, що вони покажуть буквально, команди повинні назвати фразеологізмами. Увага! Кожна правильна відповідь — 1 бал.

1. Тинятися з кутка в куток — ходити, згорбившись, нудьгуючи, туди-сюди.

2. Вдарити по кишені — обидва вивертають кишені та двічі вдаряють по них.

3. Накрити мокрим рядном — один накриває другого мокрою тканиною, взявши її на своєму столі.

4. Дивитися крізь пальці — стають, прикладаючи до обличчя розчепірені пальці.

5. Гладити по голівці — один гладить другого по голові, підходячи з різних боків, пригинаючись.

6. Гав ловити — один з учнів пускає три паперові літачки, а другий їх ловить, вигукуючи: «Диви, ґава».

7. Втерти носа — один втирає другому носа рукавом.

8. На лобі написано — обидва один одному пишуть на лобі ім'я.

9. Гребти гроші лопатою — показують у зал гроші. Кидають їх на підлогу і разів три гребуть їх лопатами, взявши все це на своєму столі.

10. Дати по шапці — один обходить другого і позаду вдаряє по шапці на голові.

11. Лазити рачки — обидва повзуть на чотирьох.

12. Держати камінь за пазухою — виходять, взявши по камінцю, кладуть їх за пазуху.

7. Конкурс «Пантоміма»

Один учень з команди повинен пантомімою показати дійову особу твору, ім'я якої витягнув, а команда має сказати про кого йдеться:

• Олька («Собор» Гончара);

• Мокій («Мина Мазайло» Куліша);

• Ярослав Мудрий («Кочерга»);

• Половець («Вершники» Яновського).

8. Конкурс «Гонка за лідером»

1. Твір Лесі Українки, написаний в Єгипті за три дні. При його написанні вона використала праці М.Костомарова «Руїни», «Дві руські народності», «Нарис домашнього життя». Назвіть цей твір.

(«Бояриня»)

2. Його ім'я було в нашому світі одіозним. Поета, як лиш могли, обливали болотом, називали ворогом народу, хоч, одначе, твори Є.Маланюка не друкувалися. Під впливом офіційної критики навіть автор «Мазепи», звертаючись до свого земляка на чужині, писав: «Шановний пане Маланюче! Ми ще зустрінемось в бою!». Кому належать ці слова?

(В.Сосюрі)

3.«Можна есе на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину». Хто поклав на музику слова В.Симоненка?

(А .Лашкевич)

4. Українська поетеса (емігрантка, розстріляна у Бабиному Яру) ?

(О.Теліга)

5. Кому належать слова у творі Олеся Гончара: «Собори душ своїх бережіть»?

(Хомі Романовичу)

6. «Друзі мої принишкли, про них не чути й слова. Друковані органи стали ще бездарнішими й зухвалішими. «Літературна Україна» каструє мою статтю. «Україна» знущається над моїми віршами. Кожен лакей робить, що йому заманеться». У якому творі так сміливо писав В.Симоненко?

(«Щоденник»)

7. Потугою свого таланту він рівний таким величинам, як П.Тичина, М.Рильський, В.Сосюра, М.Бажан. Долею свого вистражданого життя він близький до польського поета Ципріана Нарвіда, який також, як він, майже все своє життя поневірявся в холодній і байдужій чужині.

Про кого йде мова?

(ЄМаланюк)

8. «...Злочинниця, — а так би й зняв би шапку, на смерть іде, — а так би й поклонився». Кому хоче поклонитися герой твору?

(Марусі Чурай)

ІІІ. Підсумок

Журі підбиває підсумки конкурсів нагороджує переможених та переможців подарунками. Звучить фінальна музика.

Твір на конкурс

Нас кличе дух Тараса

Коли поглянемо у глибину століть, зрозуміємо, що наш народ – у вічній борні, у вічній тривозі. І одне з перших місць у боротьбі за волю України належить її генію – Тарасові Шевченку. Співець рідної землі, невгамовний борець за її волю і щастя. Він і сьогодні є стягом нашої свободи.

Ми шануємо і щиро любимо поета, а у найважчі хвилини життя завжди звертаємось до його невмирущої творчості.

Поява Тараса на світ, його життя і діяльність були ласкою Божою для поневоленої України.

Господь послав нам людину з надзвичайним духовним обдаруванням. Що дало їй можливість послужити цілій нації. Тому Дух Тараса живе не тільки на рідній землі, але в усіх куточках світу, куди доля закинула синів і дочок нашого народу. І кожен з нас, юний чи посивілий повинен взяти з собою в життя цей Дух Тараса, примножити його, передати дітям, онукам і сказати собі слова другого велета нашого народу, Івана Франка:

« Підеш ти у світ мого духа печаті».

В Україні від найдавніших часів не бракує героїв, але на вершині її стоїть не воїн, не мудрий законодавець, а дух нації в особі Тараса Шевченка.

Цей Дух – незгасний світильник, що осяяв Україну, дзвін, що пробуджує думку, збирає заблудлих на істинну дорогу і кличе до братерської любові.

Шевченківський дух наказує нам:

Свою Україну любіть,

Любіть її во время люте,

В останню тяжкую хвилину

За неї Господа моліть.

Дбаючи про виховання молодого покоління, Тарас Шевченко склав український «Буквар» з повчальними віршами про братерство, любов, прав-ду, використав псалми й молитви « Отче наш», « Вірую» ті інші.

Поет розумів: щоб виплекати молоде українське покоління в християнському дусі, потрібне релігійне виховання. Глибоко віруюча людина, Тарас Шевченко визнавав благодійний вплив християнської віри на душу і розум людини. З Орської фортеці Тарас Григорович писав у листі до княгині В.Рєпніної 28 лютого 1848 року : « Опанувало мене якесь почуття невідоме (« Прийдіть усі потруджені і обтяжені, я заспокою вас!»). Перед благовістом згадав я слова Розп’ятого за нас і неначе ожив: пішов до утрені і молився так радісно і чисто, як, може, ніколи досі. Я тепер говію й сьогодні причащався св.Таїн. Хотів би, щоб усе життя моє було таке чисте й прекрасне, як цей день…»

Христос каже: « Хто хоче йти за Мною, нехай відречеться від себе і візьме хрест свій та йде за Мною» ( Мар.8.34).

Шевченко свідомо відрікся від спокою та щастя і ніс хрест страждань заслання та неволі за Христову правду. « Чи є між нами зараз щиріша, дорожча. Ближча для нас душа, як душа великого Сина України Т.Г.Шевченка?»- писав у 20-ті роки Митрополит Київський і всієї України Василь Липківський .- Від цієї душі, як від батька рідного, кожен з нас бажає мати найкращу науку в любові до свого рідного народу, найбільшу підтримку й утіху у своєму житті. На цій душі - на її переконаннях ,мріях і стражданнях - кожен з нас повинен випробувати і себе самого, оскільки він є справжній свідомий українець.

Хотілось би, щоб нас, нащадків Шевченка, його Постать й Дух, як Постать і Дух Ісуса Христа, вели до милосердя, братолюбства, до сумлінної праці й навчання, до пізнання того вічного, чого не може охопити людський розум сьогодні. Його ім’я повинно вічно пломеніти у наших серцях, бо його голос із Вічності кличе нас і сьогодні :

« Учітеся, брати мої, думайте, читайте…»,

« Борітеся - поборете, вам Бог помагає!»,

« Молися, сину. За Україну його замучили колись…»

Сьогодні ми звертаємось до Бога. Боже, вислухай наші благання. ..

Творче всесильний , на нашу рідну землю споглянь!

Молімося й працюймо, глибоко і щиро,

Шануймо великого сина України- Тараса Шевченка,

І хай Дух його наповнює наші серця.

******************************************************************

*******************************************

****************************

***********

Виконала учениця 9 класу

Коваль Вікторія

Твір на конкурс

« І на сторожі біля нас – поставив Слово!»

Стародавні греки казали, що поети є посланцями від Бога на землі.

І цю думку не тільки своїми творами, а й усім своїм життям підтвердив великий Кобзар. Поза рідним народом, поза Україною він не уявляв себе, не бачив свого майбутнього як поет і художник, мислитель і політичний діяч. І це цілком зрозуміло, бо вийшовши з найбідніших верств української спільноти , він залишився захисником інтересів народу упродовж всього життя.

Шевченкові не пощастило дожити до того дня , коли в 1861 році було скасовано кріпосне право в Росії , але своїми творами він робив все для того, щоб сталося це неодмінно.

Про Шевченка завжди пам’ятали як ті, хто його щиро любив , так і ті, хто його люто ненавидів. І якщо одні називали Тараса Григоровича своїм сином , батьком, то інші – хохлом у кучмі, Чавченком і навіть пияком. Одначе, при всіх «за» і «проти», він залишався самим собою – великим, могутнім і незнищенним, як сам народ.

Безсмертя поета в його творах, а вони розраховані не на день чи на рік , а на вічність. І геній України такі твори по собі залишив. Поеми « Катерина», « Гайдамаки», « Наймичка», « Кавказ», « Лілея», безліч неперевершених за своєю художньою силою та емоційною силою віршів - красномовний тому приклад. І хоч написані вони давно-давненько, та в багатьох випадках варті того, щоб їх процитувати й сьогодні, опам’ятати тих, хто, розуміючи суть ринкових реформ по-своєму , почав втрачати рівновагу і далі власного начальницького столу вже не бачать нікого, а в кріслі звичайнісінького чиновника почуває себе ледь не в кріслі імператора. Шевченко і їх закликає до щирості , доброти, взаєморозуміння з простими людьми , закликає відверто і пристрасно . Чи не про таких він писав:

Бо на душу мою встали

Сильнії чужії,

Не зрять Бога над собою ,

Не знають, що діють.

Поет виступає великим прихильником дотримання норм високої людської моралі. Він за те, щоб нація була з д о р о в о ю, мислячою, свідомою. Це добре бачимо в його « Катерині». Цей твір не втратив своєї актуальності й тепер, коли живемо вже в іншому часовому вимірі, коли супроти того, аби

не повторилася доля простої селянської дівчини, виступають твори літератури й мистецтва. Але сьогодні, коли наші дівчата в пошуках праці роз’їхались ледь не по всьому світу, вони не рідко стають жертвами тих, хто і на людській гідності і честі хотів би розбагатіти, нажити капітали.

Можливо, з-під пера сьогоднішніх поетів з’явиться нова поема про долю української дівчини на зламі тисячоліть?

Та боліло Кобзареве серце не лише за свій народ, а й за інші народи, які томилися в підневільницькому ярмі. У цьому, зокрема, переконують рядки з поеми « Кавказ». Чим, скажіть, вони не сучасні, якщо брати до уваги політику Росії стосовно сводолюбивої Чечні?

Споконвіку Прометея

Там орел карає.

Щодень божий довбе ребра

Й серце розбиває.

Розбиває, та не вип’є (!)

Живущої крові,-

Воно знову оживає

І сміється знову.

А написаний « Кавказ» 18 листопада 1845 року . І , напевно, не лише краса тамтешніх гір надихнула Шевченка на створення цього прекрасного твору, напевно, почув він не одну оповідь про історію визвольної боротьби народів прометеївської долі.

Шевченко – великий і невмирущий, а слово його – на всі часи і народи.

Доречно тут згадати з цього приводу слова Івана Франка, який казав:

« Доля переслідувала його в житті, скільки могла, та вона не зуміла перетворити золото його душі у ржу , ані його любові до людей – ненависть і погорду».

Та ніби не знаючи про це, окремі так звані письменники хотіли б його принизити своїм бруднописанням , хотіли б на імені генія погріти руки.

Та нічого з того не вийде, бо за Шевченком народ і історія України, а за ними тільки сльота і мряка.

Сьогодні ми знову йдемо до нього стривожені і схвильовані, впевнені і розгублені. Йдемо, щоб виповісти свій біль, щоб в глибині власних сердець почути живий голов Пророка:

- Борітеся – поборете. Вам Бог помагає.

Бог і його велике слово , котре переживе віки, мовлене від імені України,- з нами.

Виконала учениця 9класу

Марчук Вікторія

Теми до творів:

1. Шляхами Кобзаря;

2. Мої роздуми над Кобзарем ;

3. «Хай же промінь твоїх думок поміж нами сяє»

4. « Ми тебе не забули, Тарасе!»

5. « Слово, пісне, думо Кобзарева,

ви - окраса й суть мого життя»;

6.« І на сторожі біля нас поставив Слово…»

7. « Доки сонце в небі сяє, тебе не забудем!»

Матеріали

позакласних заходів

Любов. Страждання.

Боротьба... і Слово

Сценарій літературного вечора,

присвяченого Лесі Українці

та Генріху Гейне

Підготувала вчитель світової літератури

Дмитрів Мирослава Іванівна

Обладнання: музичний центр, фонограми: Руслана. "Весняна інтродукція"; Е. Моггісопе. "Сhі Маі"; Ф. Шопен. "Етюд № 12"; Л. Ван Бетховен. Соната № 5 ("Місячна"); Л. Ван Бетховен. Соната № 8 ("Патетична").

Кабінет візуально розділений навпіл. На дошці намальоване вікно, за ним - дерево з жовтим самотнім листком. Ліва половина вікна прибрана в українському стилі, права - в європейському. Два портрети: ліворуч - Лесі Українки, праворуч - Генріха Гейне. Посередині під вікном стоїть стіл, на ньому - лампа, книжки; поряд - крісло, в якому сидить Поет-сучасник.

Звучить музика: Руслана. "Весняна інтродукція". Леся Українка.

Фантазіє! Ти сило чарівна,

Що збудувала світ в порожньому просторі,

Вложила почуття в байдужий промінь зорі,

Що будиш мертвих з вічного їх сна,

Життя даєш холодній хвилі в морі!

Де ти, фантазіє, там радощі й весна.

Тебе вітаючи, фантазіє ясна,

Підводимо чоло, похиленеє в горі.

Фантазіє, богине легкокрила,

Ти світ злотистих мрій для нас одкрила

І землю з ним веселкою з'єднала.

Ти світове з'єднала з таємничим.

Якби тебе людська душа не знала,

Було б життя, як темна ніч, сумним.

Ведучий. Леся Українка і Генріх Гейне. Вони ніколи не зустрічалися. їхні життєві шляхи — окремі книжки. Але сьогодні ми можемо трішки пофантазувати, перегортаючи сторінки цих книжок по черзі. Отже, сторінка перша — "Початок".

Сторінка 1. "Початок"

Поет-сучасник.

Дитинство малюється всяко.

Наприклад, можна і так:

У полі осінньому мряка,

Чорнозем, що сито набряк,

Дроздів соковите квоктання,

Вальдшнепа пружне крило,

І радості, і бажання,

І серце, що розцвіло.

Максим Рильський

Біограф 1 . Леся Українка жодного дня не сиділа за шкільною партою, не відповідала біля дошки, на перервах не бігала із ровесниками гучними коридорами... Вчителями її були мати — письменниця Олена Пчілка, батько — юрист Петро Косач, книги і життя.

В сім'ї панувало художнє слово. Перекладали, писали твори, переказували історії, записували народні пісні та звичаї, декламували, читали вголос. Постійно чулися німецька і французька мови. Батько дуже любив літературу, пишався з того, що в Чернігові його вчителем був Леонід Глібов. Знав його байки і розучував їх з дітьми. Мати кохалася в народній творчості, навчала дітей шанувати рідну мову, пісню.

Біограф 2 . Генріх Гейне був серед чотирьох дітей сім'ї найстаршим. Вчився Гаррі (так його називали в дитинстві) в початковій школі, а згодом у католицькому ліцеї. Побудоване на безперервному зубрінні навчання не приносило радості. Та було в житті й приємне — батько, комерсант Самсон Гейне, був людиною лагідною, доброю, привітною; мати, Бетті ван Гельдерн, дочка відомого лікаря, — освічена жінка, яка багато читала і дбала, щоб і її діти стали культурними людьми.

А ще були книжки... Маленький Гаррі любив казки, легенди, народні пісні, що їх він чув від старої няньки, від сусідок, які розповідали дивовижні історії про зачарованих принців і принцес, про привидів й занедбані таємничі палаци понад Рейном.

Біограф 1 .У чотири роки Леся Українка вже вміла читати. Згодом улюбленими її книжками стали фольклорні праці Петра Чубинського, "Кобзар" Тараса Шевченка, твори Жуля Берна, Даніеля Дефо. Вже перші ігри дівчинки були пов'язані з літературою. Леся з братом Михайлом і однолітками гралися в Жанну Д'Арк, французьку героїню, яка стала на чолі війська і визволила Францію від ворога, у Робінзона, який після катастрофи на морі влаштовував життя на безлюдному | острові, у Вілу — героїню сербських пісень, що нагадувала українських мавок і русалок. Розігрували діти і сцени з "Іліади" чи "Одіссеї". Леся Українка.

"Про велета"

Давно, в дитячий любий вік,

в далекім ріднім краю

я чула казку.

Чула раз, а й досі пам'ятаю.

Мені її розповідав

малий сільський хлопчина

без тенденційної мети,

бо він же був дитина.

Ми з ним сиділи у садку

вечірньою порою

в той час, як захід розпалив

пожежу за горою.

Вечірній вітер турбував

стареньку нашу грушу,

і щось таємне і жаске

нам заглядало в душу.

Усе лякало нас: трава,

що тихо майоріла,

і гаю дальнього стіна,

що в заході горіла.

Та навіть в груші тій старій

ми певності не мали, —

хто зна, про що її гілки

"на мигах " промовляли ?

А найстрашніші нам були

оті ставні тополі,

що вшикувалися вряди, —

запевне, з злої волі.

Біограф 2 . Гаррі захоплюється пригодами Дон Кіхота й Робінзона Крузо, мандрами Гуллівера, читає твори Гете й Шиллера. Якось сестричка Шарлотта прибігла зі школи в сльозах: не могла впоратися з твором. Гаррі великодушно запропонував свою допомогу. Наступного дня вчитель Лотти прийшов у дім Гейне і запитав, хто написав твір. Хлопцеві довелося зізнатися, а вчитель сказав матері: "З вашого сина виросте велика людина". Гей н є.

Були ми маленькими дітьми,

Веселеньких пара діток;

В курник заберемось, бувало,

Сховаємось там у куток.

Після й заспіваєм, як півень;

Хто-небудь іде до хліва, —

От ми: "Куку-ріку!" — він дума

На нас, що то півень співа.

В дворі нашім скриня стояла,

Ми вбрали папером її,

І хату порядну зробили

Собі ми із скрині тії.

Старая сусідськая кицька, —

Ото у нас гість був такий, —

її ми вітали й низенько

Вклонялись, мов пані якій.

Питали її про здоров'я,

Чи все в неї дома гаразд;

Ох, потім прийшлося про теє

Питать старих кицьок не раз!..

Ми часто собі, мов старії,

Поважну розмову вели

Про те, як то все було краще,

Як ми молодими були,

Про вірність, любов і про дружбу,

Що все те зо світу зника,

Що грошей немає, а кава

Тепер дорогая така!..

Минули забави дитячі,

Все гине й не вернеться знов,—

І гроші, і світ, і часи ті,

І вірність, і дружба, й любов!

Сторінка 2. "Любов"

Поет-сучасник.

Любов — це зустрічати друга,

Любов — сміяться в дні розстань,

Любов — це приторк ледве чутний,

Любов — це стиск, що аж хрумтить...

Любов — гірке вино отрутне,

Де сонячне життя кипить.

Максим Рильський

Біограф 1 . Волинь, Полісся — це край дитинства поетеси, який залишився для неї на все життя наймилішим куточком землі. Таємничі гаї, росисті волинські луки й блакить озер вабили й притягали, хоч куди б закидала її доля.

Леся Українка (читає вірш "Красо України, Подолля!").

Літературознавець 1 . Світ природи в уяві поетеси - це країна сонця і золотистої блакиті. Маючи хист до живопису, Леся Українка з тонким смаком і умінням відтворювала українську природу і пейзажі інших країн у своїх ліричних поезіях. Природа у неї — вічно жива, творча сила, що перебуває у змінах: у русі,

у боротьбі і суперечностях. Але у природі Леся Українка бачить також і інші — сліпі, стихійні — сили, та вона не падає ниць перед ними.

Літературознавець 2 . Природа в поезіях Генріха Гейне стає повноправною "дійовою особою". Зображаючи її, поет відтворює власні настрої, поривання, мрії, страждання й радощі. Природа Гейне одухотворена, наділена людськими почуттями. Квіти й дерева, хмари й зірки, сонце й місяць, солов'ї й лебеді разом з поетом сміються й плачуть, радіють й сумують, розмовляють з ним, співчувають йому.

Ге й н є .

Чого так поблідли ті рожі ясні,

Скажи, моя люба, мені ?

Чого у зеленій траві запашній

Блакитні фіалки — сумні ?

Чого жайворонок так сумно співа

Та жалібно в небі яснім ?

Чого пахне так запашная трава,

Немов погребовий той дим ?

Чого навіть сонце не гріє мене,

А прикро так світить на діл ?

Чого на землі все смутне і страшне,

Мов сумнеє поле могил?

Чого мені тяжко, вмираю немов ?

Скажи, моє щастя ясне!

О мила, коханая любко, промов,

Чого покидаєш мене ?

Звучить музика: Е. Моггісопе. "Сhі Маі"

Біограф 1 . Безмежним було кохання Лесі Українки. Воно вилилось у віршах-посланнях до друзів: Михайла Кривинюка і Сергія Мержинського.

- Леся Українка (читає вірш "Стояла я і слухала весну...").

Біограф 1 . Але влітку 1900 року Лесю Українку спіткало велике горе: різко погіршилося здоров'я її друга Сергія Мержинського, який важив дуже багато вжитті поетеси. "Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя?" — з розпачем писала вона у ті дні.

Літературознавець 1 . Інтимна лірика Лесі Українки має яскраво виражений сюжет, розвиток настрою, в основі якого лежить музикальний принцип. У поезіях відчувається тяжіння поетеси до синтезу поезії і музики. Вірші — це переливи душевного ста-ну-настрою ліричного героя, зміни його почуттів і переживань. Загальний настрій інтимної лірики елегійний, навіть скорботний, журливий, але після того, як "горить" серце, "плаче" душа, є і весняні мотиви, що відбиває складність, часом незбагненність "біографії душі" героя.

Біограф 2. 18-річний Генріх закохується у двоюрідну сестру Амалію, але вона віддає перевагу іншому чоловікові і стає дружиною багатого землевласника. Кохання поета залишається нерозділеним. У 37 років Гейне знайомиться з молодою вродливою французькою дівчиною Кресценцією-Євгенією Міра. Вона полонила поета своєю природністю, веселою вдачею, безмежною відданістю. До кінця життя дівчина залишається поруч із Генріхом.

Літературознавець 2 . Драма кохання постає в поезіях Гейне в різноманітних стильових втіленнях. Вірші, зібрані в "Книзі пісень", надихались нерозділеним коханням молодого поета до Амалії Гейне. Ліричний герой поезій усвідомлює, що кохана ніколи його не любила й не любитиме, тому він фантазує, що щастя його руйнується: кохану забирає смерть, викрадають пекельні сили, її видають заміж за іншого, і вона безмежно нещасна...

Ге й н є .

Не жаль мені, хай серце розіб'є

Загублена любов!хоч промінь б'є

Круг тебе з самоцвітів, — не жалкую:

Я бачу твого серця ніч тяжкую.

Давно се знаю. Бачив я у сні:

Втім серці ніч, — не промені ясні;

Те серденько гризе змія страшенна!..

Я бачив, любая, що ти нужденна.

Леся Українка.

Не жаль мені, що я тебе кохаю,

Та в нас дороги різно розійшлись.

Ні, не кажи: "Ще зійдуться колись!"

Не зійдуться, мій друже, я те знаю.

Моє кохання — то для тебе згуба:

Ти наче дуб високий та міцний,

Я ж наче плющ похилий та смутний,

— Плюща обійми гублять силу дуба.

Та без притулку плющ зелений в'яне,

Я не зов'яну, я знайду руїни,

Я одягну обдерті, вбогі стіни,

Зелений плющ оздобою їм стане.

В країну смутку вітерець прилине

І принесе мені луну розмови

Від мого дуба любого з діброви, —

І спогад любих літ повік не згине.

Ге й н є :

Так, ти нещасна!і не жаль мені.

Обоє, люба, ми нещасні мусим буть,

Поки розіб'є смерть серця сумні,—

Обоє, люба, ми нещасні мусим буть.

Я бачу, погляд твій палає від погорди,

Усмішка на устах немов змія,

Здіймаються високо груди горді, —

Одна нещасна ти, нещасна, як і я.

Усмішка гостра, а однак сумна,

І гасне погляд твій, од сліз мабуть,

А в гордих грудях рана потайна, —

Обоє, люба, ми нещасні мусим буть!

Звучить музика: Ф. Шопен. "Етюд № 12".

Сторінка3. "Страждання"

Поет-сучасник.

Суворих слів, холодних і шорстких,

Перебираю низку, ніби чотки,

І одкидаю твердо з-поміж них

Усе легке, все ніжне і солодке.

Максим Рильський

Біограф 1 . Взимку 1881 року на свято Водохреща Леся Українка застудилася. Відтоді починається ЇЇ важка, виснажлива боротьба з хворобою. Спершу захворіла нога, потім рука, потім нирки і шлунок. Дівчина витримала кілька операцій. Доводилось ходити в гіпсі, зі спеціальним апаратом, на милицях. Це завдавало нестерпних мук, але вона мужньо повторювала, що буде "серед лиха співати пісні" і шукатиме "зірку провідну". Адже ще жили сподівання, що молодий організм подолає хворобу. Батьки докладали всіх зусиль, щоб допомогти дочці. Вона лікувалася у Києві, приймала солоні ванни у Литві, грязьові лимани на Одещині, купелі в Криму, відвідувала сеанси народної медицини на Сумщині, лежала у клініках Відня.

Від хвороби Лесю відволікали хвилини поетичного натхнення, книги і природа.

Леся Українка (читає вірш"Соntга sреm sрего!").

Біограф 2 . Ще змолоду здоров'я Гейне почала підточувати страшна спадкова недуга — сухоти спинного мозку. З роками хвороба прогресувала. Дедалі частіше боліла голова, тоншала ліва рука, часом пропадав зір.

Звучить музика: Л. Ван Бетховен. Соната № 5 ("Місячна").

Біограф 2.У травні 1848 року Гейне востаннє вийшов із дому. Він прийшов до Луврського музею і там упав, знесилений, біля славетної статуї Венери Мілоської. Згодом поет розповідав:

Гейне. "Я довго лежав біля ЇЇ ніг, так гірко плачучи, що сльози мої могли б зворушити навіть камінь. А богиня дивилась на мене згори співчутливо і водночас так безутішно, наче хотіла сказати: "Хіба ти не бачиш, що в мене немає рук і я не можу тобі допомогти?"

Біограф 2 . Останні вісім років життя Гейне, зазнаючи неймовірних фізичних мук, пролежав на матрацах, які називав "матрацною могилою". Він продовжував писати. Напівсліпий і нерухомий поет правою рукою піднімав повіку одного ока, щоб хоч трохи бачити, а лівою на широких аркушах паперу виводив великі літери. Гейне .

Серце!доля ще не вмерла,

Згине ся пора сумна,

Все віддасть тобі весна,

Що зима колись пожерла.

Ще зосталося немало!

Сей широкий пишний світ,

Сей краси весняний квіт, —

Все твоє, щоб ти кохало!

Сторінка4. "Боротьба"

Поет-сучасник:

Не треба сліз і не потрібен сміх, —

Лишеудар, разючий та короткий,

Що опече безжально, як батіг,

І, мов стріла, прониже серце кротке.

Максим Рильський

Біограф 1 . Відомий український поет Максим Рильський писав: "Коли б треба було окреслити творчість Лесі Українки одним словом, то найвідпові-дніше слово було б — "боротьба". Леся була милосердною до всього і до всіх. їй хотілося захистити друзів від хвороби, людей від зла. А зло траплялося не тільки в книжках. Поетеса бачила його в житті. Чужий біль сприймала вона як власний. Несправедливість, неправда її гнітили, обурювали. їй хотілося протестувати. Леся Українка пильніше приглядається до дійсності, спрямовує свій зір на людське життя та боротьбу зі злом та насильством. Поетесу не лякає те, що боротьба буде важка і нещадна. Вона засуджує бездіяльність, безсилля, настрої сумної приреченості, пасивного схиляння перед долею. Зброєю поетеси стає слово.

Звучить музика: Л. Ван Бетховен. Соната № 8 ("Патетична").

Леся Українка (читає вірш "Слово, чому ти не твердая криця...").

Біограф 2 . Генріх Гейне ніколи не стояв осторонь суспільного життя. Поет вірив у майбутнє визволення відсталої, роздробленої Німеччини кращими її синами, у спроможність людини створити "рай на землі". Митець розумів, що боротьба за нову Німеччину таїть багато труднощів, та, незважаючи на це, свідомо став на шлях політичної поезії і протиставив убозтву німецької дійсності реальні духовні й соціальні цінності: патріотизм, утвердження того прекрасного і вічного, що і є справжньою батьківщиною. Гейне.

Гей, Німеччини співаче!

Хай звучить твій мужній спів,

Хай німецьку волю славить,

Йти на подвиг нас заставить,

Як марсельський гімн гарячий.

Бий, сурма, зви до повстання,

До тиранів збуджуй гнів —

А щоб вславитись між нами,

Ти "загальними словами"

Наповняй своє писання.

Біограф 2 . Генріх Гейне помер на світанку 17 лютого 1856 року. Його останні слова були: "Писати!.. Паперу, олівець!.."

Його поховали в Парижі, без релігійних обрядів, без надгробних промов. За труною йшла сотня людей. Голосно ридав старий Александр Дюма...

Ге й не.

Стояв на чатах я в війні за волю

аж тридцять літ забутим вартовим.

Боровся без надії, гинув з болю;

я знав — не вийду з боїська живим.

Як день, так ніч я чатував.

Не спалось мені, як товариству по шатрах,

а ледве трішки і мені дрімалось,

— вони схропнуть — ізнов я на ногах!

Нудьга бере було вночі на варті

та й страх (не знають страху лиш дурні),

щоб те розбити, зло зривав я в жарті;

і свист і глум були мої пісні.

Було не сплю та зброю все готую.

Ось тільки йде який мерзенний шпиг —

гарячим оливом так влучно почастую,

що звалиться поганець миттю з ніг.

» Та часом... треба щиро говорити...

поганець був до бою теж готов

і бив незгірш... Ох, ніде правди діти!

я весь поранений... я трачу кров...

Впав вартовий! на рани знемагає...

Один упав, то другі прийдуть в час...

Я неподоланий ... глянь, зброя сяє...

Се тільки серце розірвалось — враз!

Біограф 2.2 серпня 1913 року в київській газеті "Рада" з'явилося сумне повідомлення: "19 липня в Сурамі на Кавказі упокоїлась після тяжкої недуги Леся Українка (Лариса Петрівна Квітка), про що редакція "Ради" з жалем сповіщає українське громадянство..." 7 серпня газета повідомила: "Сьогодні в 11 г. ранку прибуває в Київ тіло Лесі Українки..."

До прибуття того сумного пасажирського поїзда, на пероні вокзалу почали збиратись родичі і близькі померлої з букетами та з вінками живих квітів.

Після 12 години з вагона зняли пломби, труну вийняли з ящика, присутні вкрили її квітами та вінками. Через годину народу стало ще більше, дехто почав виступати з промовами, але поліція заборонила мітинг... На похорон прибуло багато делегацій з різних міст та сіл України.

Леся Українка (читає вірш "О, не журися за тіло!").

Звучить музика: Руслана. "Весняна інтродукція".

Методичні

напрацювання

Підготувала

вчитель української мови

Голікова О.Я.

Мета: повторити, систематизувати і узагальнити знання учнів з теми

"Іменник як частина мови";

розвивати логічне мислення, пам'ять, творчу уяву, культуру усного мовлення, уміння правильно висловлювати свої думки; сприяти розширенню світогляду, збагачувати словниковий запас учнів;

розвивати комунікаційні компетенції;

формувати в учнів навички співробітництва, культури

спілкування;

сприяти духовно–моральному розвитку школярів,прищеплювати

бажання удосконалювати себе;

виховувати любов і повагу до рідної мови, повагу один до

одного.

Обладнання: проект зошита «Узагальнення і систематизація знань про іменник», сигнальні картки, «Лото назв», презентація «Узагальнення і систематизація знань про іменник», проектор.

Тип уроку: узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок.

Епіграф уроку:

Іменник! Він узяв собі на плечі

Велике діло – визначати речі…

Д. Білоус

Зміст і структура уроку

I. Організація класу

II. Повідомлення теми і мети уроку. Ознайомлення з епіграфом

- На сьогоднішньому уроці ми повторимо морфологічні ознаки іменника, його синтаксичну роль, підготуємося до контрольної роботи за темою «Іменник як частина мови». Подібне ми вже робили, тому ви з цим завданням легко впораєтесь. Спробуємо закріпити успіх.

(учитель просить учнів уявити, що вони прийшли до книжкового магазину «Легенда», і вони купили собі зошит «Узагальнення і систематизація вивченого про іменник» із серії «Моя книжечка». )

- Подивіться на зошит. Сьогодні ми будемо працювати в ньому. Але що це? У графі «Автор» відсутнє прізвище автора. Але кожен зошит, кожен підручник повинен мати автора. Давайте ми з вами станемо авторами цього зошита. Запишіть кожен своє прізвище.( діти записують своє прізвище)

IІІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

Лінгвістичний двобій. Робота у парах.

Учень сам вибирає суперника зі словами: "Я викликаю на двобій…" і ставить запитання. Наприклад:

– Яка частина мови називається іменником?

– Які морфологічні ознаки властиві іменникові?

– Назвіть відмінки і запитання, на які вони відповідають.

– Які іменники є власними назвами, а які – загальними? Наведіть приклади.

Яку синтаксичну роль виконує іменник?
Скільки відмін іменників є в українській мові ?
За якою ознакою іменники поділяються на відміни ?
Чому при поділі іменників на відміни береться до уваги рід слова та його закінчення ?
Які іменники належать до I відміни ?
До якої відміни належать іменники чоловічого роду з нульовим закінченням та із закінченням –о ?

Наведіть приклади.

Які ще іменники належать до II відміни ?
До якої відміни належать іменники середнього роду із закінченням –а,-я?
Яка між ними різниця ?
Які іменники належать до III відміни ? Наведіть приклади.
Яка відміна властива тільки українській мові?
Назвати іменники спільного роду ?
Навести приклад незмінюваних іменників.

Гра "Хто зайвий?". Вилучити з кожного ряду "зайве" слово. Свою думку обґрунтувати.
- Щастя, щасливчик, пощастило.
- Музика, музичний, музикант.
- Здоровий, поздоровлення, здоров’я.
- Мова, розмова, розмовляти.
- Казка, казковий, казкар.

Гра «Упізнай мене»

Почувши іменники, які є назвами істот, плещіть у долоні.

Узлісся, місяць, мудрість, клімат, зав’язь, компас, дівчина, лікар,

моряк, чистота, глибина, тюлень, турист, студент, параграф,

комар, дятел, сад, теля, військо, натовп, пожежник, ставлення,

суспільство, футболіст, звіробій, трава, відпочивальник.

4. Творче спостереження з елементами аналізу.

Виразно прочитати речення. Усно визначити синтаксичну роль

іменників. Зробити висновки. Яка головна думка висловлювання?

Патріотизм починається зі ставлення до своєї мови. Поняття рідної

мови виступає поряд з поняттям рідного дому, батьківської хати,

материнського тепла. Культура мовлення – це духовне обличчя людини.

Мова єднає між собою представників певного народу у часі і в просторі.

5. Гра «Веселі перегони»

Перевірка знань за допомогою питань. Використання сигнальних

карток.

Відповідь «так» - синій колір, відповідь «ні» - червоний.

Карпати – власний іменник?
Загальні іменники пишуться з великої літери?
Іменники відповідають на питання хто? що?
Іменники, до яких можна додати слова мій, він – чоловічого роду?
Назви вулиць, сіл, міст пишуться з маленької літери?
Іменники, що є назвами неістот, відповідають на питання що?
Плечі – це іменник, що вживається у множині?

Іменники зв’язуються

Іменники зв’язуються з іншими словами за допомогою прийменників та закінчень?

6. Диктант з "ключем".

Запишіть іменники у дві колонки: вжиті в однині; вжиті в множині. У кожному іменнику підкресліть першу літеру. З цих літер прочитаєте народне прислів’я.

Доля, ножиці, екзамени, озеро, приклади, радощі, берег, радість, експеримент, дочка, обеліски, птахи, іграшка, абрикоси, дерева, ліс, олівець, експонати.

Ключ. Добре діло не пропаде.

7. Гра «Лото назв».

Учитель розкриває зміст певного слова, а учні повинні знайти його на картках і закрити. Виграє той, хто першим закриє усі назви на своїй картці.

1. Плід яблуні, який вживається в їжу в свіжому вигляді, є сировиною в

кулінарії.

2. Прилад для фіксації оптичного зображення на спеціальному носії.

3. Неперіодичне видання у вигляді зброшурованих аркушів друкованого

матеріалу, набір друкованих, ілюстрованих аркушів, виготовлених з

паперу, пергаменту або іншого матеріалу, як правило, скріплених з

одного боку.

4. Пристрій для польотів в атмосфері або космічному просторі.

5. Рослина.

6. Прилад для орієнтування на земній поверхні і в гірничих виробках

відносно напряму магнітного або географічного меридіана.

7. Вид холодної закуски.

8. Прилад для вимірювання часу.

9. Іструмент, який складається з наступних частин - 2 кінці, 2 кільця,

2 з'єднувальні елементи з отворами та з'єднувальний болтик з гайкою.

10. Предмет сферичної чи іншої опуклої форми, який здебільшого

використовується у спортивних іграх.

11. Самохідна колісна машина, яка приводиться в рух встановленим на

ній двигуном і призначена для перевезення людей, вантажу.

12. Пристрій, призначений для захисту людини від дощу або від

сонячних променів.

8. «Корисні поради». Диктант з коментуванням.

Завдання: дати пораду товаришеві щодо правильного написання

іменників.

Я(я)рослав М(м)удрий, річка Д(д)ніпро, (Ж)журнал (Пізнайко),

(М) механік, (в)Вітчизна,(О) олень, (К)кіт (м) Мурчик.

9. Лінгвістична задача.

Прочитати текст. Кого мав на увазі вчитель? Довести свою думку.

Учитель попросив одного з учнів:

- Поклич, будь ласка, Дмитренка.

Шестикласник вибіг на подвір’я і зупинився.

«Кого ж покликати, - міркував він, - Сергія чи Тетяну? Обоє мають

однакове прізвище».

10. Кросворд «Чарівні клітини».

Як називаються малята цих птахів і тварин?

До якої відміни відносяться слова?

1.Свійська водоплавна птиця

2.Цар звірів.

3.Великий хижак із сімейства котячих.

4.Персонаж багатьох казок.

5.Птах, один з персонажів байки І.Крилова.

6.Цар птахів.

7.Корова.

8.Назва якого птаха суголосна з ім’я дівчини.

1
	2
		3
		4
	5
	6
		7
	8

Відповіді: 1. Каченя. 2.Левеня. 3. Тигреня. 4. Вовченя. 5. Лебеденя.

6. Орля. 7. Теля. 8. Галченя.

11. Гра – дослідження

А) «Атлас іменників».

Цегла, крейда, журнал, таблиця, бутерброд, менеджер,

повидло, футбол, шосе, екіпаж, пальто, самовар, завод.

Англ. – менеджер, футбол;

Польськ. – таблиця, повидло;

Росіськ. – самовар, завод;

Франц. – журнал, екіпаж, пальто, шосе;

Нім. – цегла, крейда, бутерброд

Б) Щоб ввести у речення складноскорочені назви, треба визначити рід

і число головного слова . Майбутні детективи, до праці!

ЗЗОШ , ВНЗ , МО України , АЕС.

12.Тестові завдання

Час кожному перевірити рівень своєї готовності до тематичної

контрольної роботи. Дай відповідь на тестові запитання та

заповни картку контролю.

1.Іменник – це частина мови, яка:

а) вказує на предмет, ознаку, кількість, але не називає їх,

б) означає назву ознаки предмета або його приналежність,

в) означає назви предметів,

г) означає кількість предметів, а також порядок предметів при лічбі.

2.Знайдіть іменник, який означає назву істоти:

а)стіл б)будинок,

в)дорога г)кошеня.

3.Знайдіть власну назву, яка береться в лапки:

а)місто Київ, б)криголам Єрмак,

б)озеро Світязь, г)село Яблунівка.

4.Знайдіть іменник чоловічого роду:

а)книга б)собака,

в)дорога г)суддя.

5.Знайдіть іменник спільного роду:

а)сирота б)тополя

в)адреса г)дріб.

6.Знайдіть іменник, який вживається тільки в однині:

а)вулиця б)тиша

в)дівчина г)спідниця.

7.Знайдіть іменник, який вживається тільки в множині:

а)зустрічі б)сумки

в)меблі г)зошити.

8.Знайдіть іменник, який у родовому відмінку множини має нульове

закінчення:

а)веселощі б)кросівки

в)ясла г)граблі.

9.Знайдіть іменник, який у родовому відмінку множини має

закінчення -ів:

а)гроші б)ворота

в)хитрощі г)сіни.

10.Знайдіть іменник, в якому в орудному відмінку однини приголосні

подвоюються:

а )жов(ч)ю б)сі(л)ю

в)радіс(т)ю г)якіс(т)ю.

11.Знайдіть правильно перекладене словосполучення

благодарить друга:

а)дякувати друга б)дякувати другу,

в)дякувати другом г)дякувати другові.

12.Знайдіть іменник, який у родовому відмінку однини має суфікс-ен- :

а)курча б)плем'я

в)теля г)кошеня.

ІV. Підсумок уроку.

Самоперевірка тестових завдань.

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
А
Б
В
Г

Самооцінка тестових завдань.
Вправа «Чарівний кошик»

(учитель просить учнів уявити, що перед ними знаходиться великий кошик, де вміщені всі знання, уміння, навички, ідеї, почуття, що вони отримали на уроці і зараз кожен може взяти собі будь-що, ідучи додому. Він пропонує по черзі сказати: «Я йду з цього уроку…(і назвати те, що кожен бажає узяти з собою з уявного кошика).

VІ.Домашнє завдання

Підготуватись до контрольної роботи за темою «Іменник як частина

мови».

Казка про частини мови

в 5 класі

Підготувала вчитель української мови і літ-ри

Голікова О.Я.

2011 р.

Казка про частини мови

в 5 класі

Підготувала вчитель української мови і літ-ри

Голікова О.Я.

2011 р.

Автор

Одного разу частини Мови – діти одної матері – зав’язали

суперечку. Вони ніяк не могли з’ясувати, хто з них найважливіший.

Іменник поважно і гордовито промовив:

Іменник

Годі вам хвалитися! Скажіть, хто приносить найбільше користі нашій матері Мові? Безумовно, що я. Без мене ніхто не мав би імені. Я даю назви всім істотам, предметам, подіям, яких одягаю у свої сім відмінків, два числа, три роди і чотири відміни. І в реченні можу виступати будь-яким членом…

Автор

Тут його перебив Прикметник:

Прикметник

- Гов, Іменнику! Я маю таке саме право. І, здається, без моєї

прикмети ти не був би такий гарний і зрозумілий. Я прикрашаю

всіх осіб і всі предмети. Візьмемо, наприклад, речення:

« Надійшла весна». Воно бідне і просте. А запроси мене до цього

речення і побачиш, яке воно гарне: « Надійшла весна прекрасна,

многоцвітна, тепла, ясна». Візьми в тямки, що я вказую і на

приналежність предмета певній особі. У реченні виступаю

означенням і присудком.

Автор

- У розмову вступив Числівник, що збирався якраз іти до каси:

Числівник

- От сидіть тихо. Без мене не знаєте, в якому році ви народилися,

скільки років живете на світі. Ану, спробуйте без мене купити в

крамниці бубликів, цукерок чи ще щось. Серед вас я не пасу задніх,

бо також маю відмінки, числа, а часом і три роди. У сполученні з

іменником буваю в реченні головним або другорядним членом.

Автор

- Слухав це Займенник, і йому урвався терпець:

Займенник:

- Не тільки ви, а й я маю відмінки, роди й числа. Але скажіть мені,

хто вас замінює, як іноді вас немає в реченні ? От тоді я заступаю і

тебе, Іменнику, і тебе, Прикметнику, і тебе, Числівнику, вказую на

предмети і особи, на їх кількість та ознаки. З моєю допомогою

присвоюють собі значення особи багато істот і неістот. А як про

всіх вас запитати в реченні без мене? Хіба я так само в реченні не

граю роль підмета, присудка, означення і додатка?

Дієслово

- То все байки ,

Автор

- озвалося Дієслово –

Дієслово

- Ви разом ледарі. Без мене ви тільки байдики б’єте, лежите на місці,

як гнилі колоди. Я є тим механізмом, що вас усіх запускає в дію.

От, наприклад, іменник завод . чи знаєте без мене, що він робить або

що з ним діється? Ні. А мої три часи в однині і множині, думаєте. Не

мають великої вартості? Хто знає, чи була б нині написана історія,

коли б не мій минулий час. Окрім цього, своїм майбутнім часом

потішаю старих і малих, малюю перспективу завтрашнього дня.

У реченні також виступаю головним і другорядним членом речення.

Автор

- Прислівник. Що весь час крутився біля Дієслова, і собі взяв слово:

Прислівник

- Дерете носа, не знати чому. Хіба тому, що кожна людина може

змінювати вас, як їй заманеться. А я не з тих! Себе викривляти в

різних відмінках , числах і родах не дам! От ще тримаюсь

дієслова, і з Прикметником я трохи родичаюсь. У реченні можу

бути лише обставиною.

Прийменник

- Отак. Брате!-

Автор

- Вигукнув Прийменник.-

Прийменник

- Я також належу до тих, які нізащо не дадуть себе змінювати. Яким

народився, таким буду назавше. То лише слабкодухі, такі, як

Іменник, Прикметник, Числівник, Займенник і Дієслово. Змінюють

своє обличчя. Правда, я роблю їм послугу. Пояснюючи їх або

зв’язуючи , я уточнюю думку в реченні. Подумайте самі, чи

хто- небудь зрозуміє без мене таке речення:

« Учень іде…школи.» А покличте мене, і стане зрозуміло: йде він до

школи чи зі школи.

Сполучник

- І нащо піднімати стільки галасу?-

Автор

- стиснув плечима Сполучник, що проходжався поміж усіма.

Сполучник

- Яне дам себе змінити так само, як Прислівник і Прийменник.

зарубайте собі на носі, що я вас усіх з’єдную і без мене не одне з вас

ходило б. як загублене телятко.

Частка

- А чи обійдетесь ви без мене, коли в реченні треба щось заперечити

або обмежити?

Автор

- відстоювала себе Частка.

Частка

- Я допомагаю Дієслову утворити форми умовного і наказового

способу, висловити запитання ,оклик, сумнів та інші почуття.

Вигук

- Гай,гай, які часи тепер настали,

Автор

- сказав засмучений Вигук.

Вигук

- Діти одної матері не можуть погодитися. От, коли я б вмів говорити

зрозуміліше, я б навчив вас розуму та довів до згоди. А то я тільки від

радості, горя, страху, здивування можу піднести голос.

Автор

- Почувши суперечку між дітьми, до хати увійшла усміхнена

і по-святковому прибрана їх рідна мати Мова.

Мова

- Не сваріться, мої любі діти. Кожен з вас мені потрібний і важливий.

Коли б не ви, мої соколята, не була б я така гарна і мила людям у піснях,

у розповідях, у розмові й на письмі. Хай віднині панують між вами

дружба і злагода.

Автор

- Усі частини Мови взялися за руки і в один голос пообіцяли:

Всі

- У дружбі і злагоді будем здорові і щастя дамо нашій матері МОВІ!!!

********************************************************

******************************************

Мова

Як путівець між нивами – проста,

Барвиста, наче мова веселкова,

Також ввійшла до вас в уста

І в долі заясніла наша мова.

З роси, проміння, шуму колосків

Я вам дарую чисте першослово,

Аби з ясних слов’янських берегів

У світі засвітилося дніпрово.

Іменник

Є в світі слів багато,

Але дорожчі всіх

Іменники: син, мати,

А ще – слова « родина»

І « ненька Україна»

Не забуваймо їх.

Прикметник

Мово, моя мово! Мово кольорова!

Ой, яке чарівне кожне твоє слово:

Синій, червоненький, любий, дорогенький,

Щирий, добрий, золотий,-

Ось прикметник я який.

Займенник

Є добрий друг іменника,

В числівника й прикметника.

А звуть його займенником –

Така ось арифметика.

Як втомляться іменники

У реченнях стояти,

До себе звуть займенників

Від втоми рятувати.

Дієслово

Можу вам порахувати,

Скільки є озер, морів,

Скільки зірок є на небі,

Скільки в морі кораблів.

Прислівник

Зустрілося слово,

Спинилося слово:

Полюби мене калиново,

Зникало в степу

І з’являлось, як марево

Полюби мене тополево.

Виходило вдаль

І верталося знову:

Полюби мене ще й кленово.

doc

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Голікова Оксана Ярославівна

Пов’язані теми

Педагогіка, Інші матеріали

Додано

12 липня 2018

Переглядів

3218

Оцінка розробки

Відгуки відсутні