Патріотичний захід " З Україною в серці – назавжди!"

Сценарій патріотичного заходу

                 З Україною в серці – назавжди!

(Звучить пісня «Любіть Україну у сні наяву» (MusicLand )

Любіть Україну, як сонце любіть,
як вітер, і трави, і води...
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.

Без неї — ніщо ми, як порох і дим,
розвіяний в полі вітрами...
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.

музика повільно затихає...)

Епіграф

 

Немає другого Дніпра і не буде іншої Батьківщини... То є Ваша Батьківщина. То є ваш дім, і він буде таким, яким ви його зробите і зможете захистити в лиху годину.

             Євген Сверстюк, український публіцист

Ведучий : Доброго дня, шановні гості, вчителі, учні!

 

Ведуча . Доброго та мирного неба над головою у цей урочистий день.

 

Ведучий .Раді вітати вас на нашому заході «З Україною в серці – назавжди!»

 

Виходять маленькі діти(тримаються за руки)

Дівчинка  

Є багато країн на землі-

В них озера, річки і долини.

Хлопчик

Є країни великі й малі

Та найкраща із них- Україна!

Дівчинка

Погляньте, яка Україна чарівна

Гарна, немовби казкова царівна.-

Гори, гаї, голубі небеса-

Глибинна, безмежна, велична краса!…

 

ЗВУЧИТЬ ГІМН УКРАЇНИ

 

 

Ведуча:

Ми щасливі, що народилися й живемо на чудовій, мальовничій землі. Тут жили наші діди, прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, відчуваємо поклик рідної землі.

 

Ведучий. Виступає учениця 9-Б класу Емма Чорнобай  з піснею «Сила роду».(Славія).

 

Хлопець

 

Прийшло велике горе на Вкраїну,
в якій живу, люблю, і народився я.

Її загарбати, скорити хочуть нині,
але ми разом, ми одна земля.
І стали хлопці наші захищати
ту рідну землю, рідний свій народ,
ніхто не має права так казати,
що ми не нація, тут кожен – патріот.

 

Дівчина:

Війна. Чужа. Неждана. Непотрібна.

 Геройство. Біль. Дочасна сивина.

 Прокляття чаша випита до дна.

 Жорстока тиша. Вибухоподібна.

 

Ведуча:

Україна не раз піднімалась з колін. Побита і ціла, і в ранах, та нездоланна для ворогів своїх. Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів.

 

Ведучий:

Але, на жаль,  боротьба за незалежність України продовжується і зараз. В нашій країні  - війна.

 

 

Ведуча :

Сьогодні нам треба гартуватися, допомагати один одному та нашому війську і державі. Не піддаватися провокаціям та чуткам, що розповсюджуються, із-за яких сіється злість, зневіра та брехня про нашу країну.

 

Ведучий :

Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

 

 Дівчина

Ви знаєте, війна

         Таки скінчиться…

І скоро відбудуються міста.

 Але на жаль ніколи не вернуться

 Всі ті, кого забрали небеса.

 

Ведуча. До вашої уваги виступ учениці 10 – Б класу Вечерук Рузанни з акробатичним номером  «Навіки у серцях». Свою композицію вона присвячує нашим героям, всім тим, хто захищав, захищає незалежність та волю України!

 

Сценка

Хлопець

Вас всіх, давно й недавно на війні полеглих
Згадаємо із вдячністю й сльозою на очах
Так віддано і щиро захищати Батьківщину
Повинний кожний патріот і кожен з нас!

 

Дівчина

Вони живуть і житимуть навіки у серцях
І в пам’яті народу України.
І не дозволять нашим ворогам
Перетворить Вітчизну на руїни.

 

Дівчина

Єднаймось, люди, і борімось за свободу!
Коли важкі часи настали в нас тепер.
За тебе неньку, рідну мову і природи вроду
Вже не один твій, Україно, син помер.

 

Ведучий  (фонова музика): Нині, як і сотні років поспіль, українці гинуть, виборюючи право бути вільними. Ми пам’ятаємо кожного, хто поліг, та продовжуємо їхню боротьбу, аби наша країна залишалась незалежною. Сьогодні наш захід присвячується всім НАШИМ героям.

 

 

 

 

 

Ведучий . Скільки б часу не минуло, не зітруться імена тих, хто не повернувся з  війни. Серед них – наші випускники: Денис Жембровський, Олексій Міхеєв, Давид Ковальов.

Ведуча. 5 листопада 1981року в м. Вінниці народився Денис Вікторович Жембровський в родині педагога - матері Валерії Всеволодівни та інженера- батька Віктора Івановича. З 5 по 11 клас навчався в нашій школі. Після закінчення школи вступив до Одеського юридичного інституту, де вчився виключно на «відмінно». Коли нашу країну охопило криваве полум'я війни, Денис  одним з перших став на захист України. Без вагань, за лічені години, у вихідний день він виїхав на фронт у квітні 2014року, коли перший загін вінницьких правоохоронців-добровольців боронив рубежі Харківщини та блокпости навколо охопленого терором міста Слов'янська... Потім був дугий  похід на фронт. Краматорськ…

Героя,офіцера, чоловіка, сина провели у Вінниці в останню путь 13 лютого 2015… Відійшовши в 33 роки  за межу вічності, так і не дожив , не долюбив…

Ведучий. Олексій Михайлович Міхеєв. Народився 23 липня 1992 року в місті Вінниці. Навчався у нашій 21 школі, а після 9 класу вступив до Вінницького технічного коледжу. У день повномаштабного вторгнення , не роздумуючи, пішов до військкомату. Завжди допомагав та підтримував побратимів, першим вирушав на виконання бойових завдань. Вранці, 8 серпня 202 року біля с. Времівка Донецької області потрапив у засідку ДРГ противника, був обстріляний та отримав тяжке поранення, не сумісне із життям. 10 серпня 2022 року він помер. Олексію було лише 30 років…

Ведуча. Давид Денисович Ковальов. Народився 3 травня 1995 року у Вінниці. З 2002 до 2013 року навчався теж у нашій школі. Після вступив до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

Влітку 2022 року після проходження підготовки в навчальному центрі приєднався до 80 –ої ОДШБ і був призначений на посаду командира взводу.

На фронтових шляхах Давид зазнав 7 контузій, але після реабілітації продовжував успішно виконувати свій військовий обов’язок – захищати Батьківщину. 20 лютого 2025 року він загинув . Воїну було лише 29 років.

 

Слайди портрети загиблих випускників.

 

Ведучий . Сьогодні до нашого  ліцею, де навчалися Герої України, прийшли їх рідні, близькі.

Ведуча . Ми з болем у серці схиляємо наші голови перед вашою втратою, сумуємо разом з вами та обіцяємо, що пам’ять про наших з вами Героїв житиме вічно!

 

Ведучий . Давайте хвилиною мовчання вшановуємо пам'ять Героїв, які віддали життя за Батьківщину, за свою родину, за нас, щоб ми  жили під мирним небом вільної, незалежної, самостійної України.

 

(Хвилина мовчання, звучить метроном)

 

 

Ведуча:

Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити себе не може. Тому це святий обов'язок тих, хто живе, хто користується всіма її благами і дарами.

Виконуючи цей почесний обов'язок, ідуть юнаки служити в армію, щоб берегти мир і спокій.

Ведуча. А дівчата… - чекають своїх хлопців і вірять, що закінчиться ця  ненависна війна, і вони нарешті побачать своїх рідних та близьких.

 

Ведучий  . Виступає колектив 10 Б класу з танцювальною композицією «Люди - титани».

 

ВИХОДЯТЬ дівчина в образі УКРАЇНИ і козак.

Дівчина – Україна :

Ми є. Були. Ми будем вічно жити
І прославляти український рід,
З якого всі ми, звідки є ми діти –
Вкраїни - неньки найдорожчий цвіт.

 

Козак :

Ми є. Були . Ми завжди будем.
Не малороси ми, а нація, народ
Наш гордий дух і волю не прогнути
Ніяким „ градам ” й армії заброд.

 

Дівчина – Україна :

Ми є. Були. І будем вічно жити,
І з нами Україна – рідний край –
Розквітне в мирі й злагоді велично,
Немов весняний сонячний розмай.

 

 

Ведуча.Ще раз хочемо подякувати всім , що прийшли до нас , щоб разом згадати наших Героїв, Героїв України!

 

Разом:  Хай живе Україна! Слава Україні!

 

 

Всі присутні:  Героям слава!

 

Відео «Квіти мінних зон»